Романо-германські запозичення у технічній термінології української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОМАНО-ГЕРМАНСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

мова український сучасний термінологія

Бучацька С.М., доцент,

Григорчук Г.Г., ст. викладач,

Вінницький державний педагогічний

Статтю присвячено проблемі поповнення технічної термінології сучасної української мови за рахунок запозичень. Подано теоретичний аналіз словника сучасної української літературної мови та представлено найбільш вживані запозичення з англійської, французької та німецької мов.

Ключові слова: запозичення, технічна термінологія, комунікація, лексика, мова, суспільство, словник.

Статья посвящена проблеме пополнения технической терминологии современного украинского языка за счет заимствований. Дается теоретический анализ словаря современного украинского литературного языка, а также представлены наиболее используемые заимствования с английского, французького и немецкого языков.

Ключевые слова: заимствования, техническая терминология коммуникация, лексика, язык, общество, словарь.

The article is dedicated to the problem of technical terminology enrichment of modern Ukrainian language by borrowings. The theoretical analysis of the modern Ukrainian language word stock has been carried out and the most frequently used borrowings from English, French and German languages are introduced.

Key words: borrowing, technical terminology, communication, vocabulary, language, society, word stock.

Актуальність дослідження. Українська мова сьогодні становить для дослідників мовної динаміки надзвичайно цікавий і важливий об'єкт вивчення. Лексика будь-якої мови завжди є відкритою системою, яку ніколи не можна точно визначити кількісно, бо кількість слів, що існує в даній мові ніколи не буває сталою: щомиті до кожної живої мови надходять нові слова і виходять застарілі елементи.

Лексика - це той підрозділ мови, який зазнає найбільших змін у безпосередній залежності від умов життя носіїв цієї мови, вона дуже чутливо реагує на різні зміни в соціальній структурі суспільства та на його науково-технічний прогрес, на переміни в побуті та ідеології [8, с.2]. Аналізуючи зміни, які відбуваються у лексиці, слід розмежувати основний словниковий фонд, який найінтенсивніше використовується у спілкуванні, який змінюється дуже повільно і лексичні елементи, які розташовані не в центрі словникового складу, а, так би мовити, на певній відстані від центру, чи навіть на периферії. На периферії словникового складу зміни відбуваються у більш швидкому темпі, ніж у його центральній частині.

Основний словниковий склад сучасної української літературної мови (далі СУЛМ) мало чим змінився порівняно зі словником останніх десятиліть. Під поняттям СУЛМ розуміємо мову, яка увібрала у себе тенденції останніх десятиліть двадцятого сторіччя, а також інновації після проголошення незалежності України. Однак, природно буде говорити про сучасну українську лексику, як про основний словниковий фонд, спільний з попередніми етапами розвитку української мови.

Натомість до нашої лексики надходять нові слова, запозичені з інших мов, які позначають нові поняття в житті суспільства. Учені стверджують, що протягом десятиріччя словниковий склад мови змінюється в середньому на 25% [7, с.60]. На сучасному етапі розвитку нашої мови можна помітити, що лексична система відчутно змінюється: з'являються нові слова, які вживаються досить часто; відновлюється українська лексика, яка раніше перебувала в складі пасивної лексики. Таким чином, за останні десятиліття сфера функціонування української мови значно розширилася.

Українська мова збагатилася за рахунок налагодження Україною зв'язків з іншими державами унаслідок тісних контактів з якими, основний словниковий фонд поповнився новими лексичними елементами майже в усіх сферах сучасного життя.

Питання іншомовної лексики у структурі сучасної української мови досліджувались багатьма українськими вченими (О.С. Мельничук, Л.М. Шкарапута, Л.А. Мацько, Л.Г. Верба) однак відсутній аналіз та теоретичне обґрунтування особливостей технічної термінології.

Тому об'єктом даного дослідження є словник СУЛМ і на його основі пошук та визначення технічної термінології запозиченої з романо-германських мов.

У розвитку української літературної мови важливе місце займають лексичні запозичення. Дослідники вважають, що близько 90% слів сучасної української мови - корінна, питома українська лексика, а біля 10% - запозичення [3, с.4]. Перш ніж перейти до конкретного аналізу цього процесу, необхідно зупинитися на деяких загальних питаннях. Одним з таких питань є причини запозичування.

У сучасній мовознавчій літературі з питань запозичень розрізняють екстралінгвістичні та інтерлінгвістичні причини появи запозиченої лексики. До причин зовнішніх насамперед належать контакти між народами, зумовлені як близькістю географічного розташування, так і потребами спільного розв'язання певних політичних, економічних питань, культурним та науковим обміном [7, с.65]. При цьому розрізняють безпосередні контакти, що здійснюються рідними мовами двох чи більше народів, і контакти опосередковані, що реалізуються за допомогою якоїсь іншої мови.

Суто лінгвістичними причинами запозичування є потреба у поповненні, а то й створенні певної лексико-семантичної групи, відсутньої або недостатньої в певний історичний момент у мові, що запозичує; потреба у семантичному обмеженні питомого слова, усуненні його багатозначності.

Важливою лексикологічною проблемою є поповнення термінології сучасної української літературної мови, зокрема профільних терміносистем, бо при цьому треба розумно поєднувати національні та інтернаціональні елементи. У період утвердження державності країни і мови природним є прагнення до термінотворення на власнемовній основі. Водночас демократизація і відкритість українського суспільства, запозичення досягнень і досвіду інших народів стимулюють протилежну тенденцію - засвоєння уже готових чужих термінів, їх фонетичну і граматичну обробку за аналогією [4, с.7].

У загальновживаній мові поширюються терміни з окремих галузей науки і техніки: енергоносій, дистриб'ютор, ділер, пейджер, сканер, факс, файл, які ввійшли до нашої лексики в останні роки. Деякі запозичені слова стають навіть «модними», їх уживають там, де можна обійтися своїм українським словом [8, с.2].

У даній роботі головна увага зосереджується на запозиченнях із західноєвропейських мов: французької, англійської та німецької.

Лексичні запозичення з французької, англійської та німецької мов по- різному простежуються в етимологічному та загальних словниках, у словникових довідниках до фольклорних збірників, в окремих статтях і розвідках, починаючи з другої чверті XIX століття.

В наш час більше досліджена активна лексика, тобто якщо говорити про запозичення, то досліджені ті запозичені лексичні елементи, які вживаються найчастіше.Однак є іншомовні слова, які входять до складу пасивної лексики. Це, насамперед, стосується різних професій. Термінологія, мабуть, є однією з мовознавчих галузей, що викликає зацікавленість майже у кожного пересічного громадянина працездатного віку і в якій кожний вважає себе ледь не професіоналом-лінгвістом [9, с.128]. І все ж перед нами знову постає проблема: термінологія різних професій досліджена по-різному. Більшість праць, присвячених запозиченій термінології, стосуються таких сфер життя як політика, економіка, дипломатична справа, військова справа, мовознавство і ін. А от про запозичення у сфері техніки відомостей зовсім мало. Нині зростає потік науково-технічної інформації, що сприяє розвитку технічної термінології. Поняття «технічна термінологія» в широкому значенні - це сукупність лексичних мікросистем, пов'язаних з технікою та виробництвом, у вузькому значенні - це термінолексика окремих галузей техніки, промисловості [2, с.40].

Зупинимось на технічній термінології:

Аванбек (з франц. - avant-bek: avant - попереду та beс - наконечник).

Аванкамера (з франц. - avant - попереду та камера) - пристрій у передній частині поверхневої водозабірної споруди, в якому осідає мул.

Авієтка (з франц. - aviette) - легкий одно або двомісний літак з малопотужним двигуном.

Апрош (з франц. - approche - зближення) - проміжки між літерами чи словами в друкарському наборі.

Аркада (з франц. - arcade - склепіння) - кілька однакових за формою арок у будівлі, що спираються на колони.

Балон (з франц. - ballon) - колба електровакуумного або іонного приладу.

Батан (з франц. - battant: від batter - бити) - механізм ткацьких верстатів, що спрямовує рух човника, що водить нитку в основу тканини і прибиває цю нитку до тканинної опушки.

Батарея (з франц. - batterie) - поєднання кількох однотипних приладів, пристроїв у єдину систему для ефективної дії: акумуляторів, конденсаторів.

Волюмконтроль (з франц. - volume - об'єм та контроль) - вимірювання і регулювання звуку при електроакустичній передачі.

Дюрометр (з франц. - dur - твердий та метр) - прилад для визначення твердості різних металів, зокрема гуми.

Ежектор (з франц. - ejeсteur) - струмний насос для відсмоктування рідин, газів, пари або сипучих речовин.

Інжектор (з франц. - injecteur) - струмний насос для стискування газів і пари.

Інженер (з франц. - ingenieur) - спеціаліст з вищою технічною освітою.

Кабріолет (з франц. - cabriolet: cabrioler - стрибати) - кузов легкового автомобіля з відкидним верхом.

Карбюратор (з франц. - carburateur) - пристрій для карбюрації.

Карбюрація (з франц. - carburation) - приготування пальної суміші з рідкого палива і повітря для живлення двигуна внутрішнього згорання.

Комптометр (з франц. - compter - лічити та метр) - лічильна машина для арифметичних дій над числами.

Кондиціонер (з франц. - conditioneur) - 1) апарат для теплової обробки зерна; 2) апарат, яким обробляють повітря в закритих приміщеннях, щоб надати йому відповідної температури, вологості тощо.

Тамбур (з франц. - tambour - барабан) - І) циліндрична або багатогранна основа, яка підтримує купол будівлі; 2) закрита площадка пасажирського залізничного вагона.

Це лише деякі терміни, а насправді їх набагато більше. Однак чи не найбільший відсоток нашої сучасної технічної термінології становлять запозичення з англійської мови. Ми вибрали лише деякі найуживаніші терміни:

Байт (з англ. - byte) - одиниця кількості інформації, якою цифрова обчислювальна машина може оперувати як єдиним цілим.

Бампер (з англ. - bumper: bump - стикатися, наштовхуватися) - автомобільний буфер.

Тостер (з англ. - toaster: toast - підсмажувати хліб) - пристрій для приготування тостів.

Бульдозер (з англ. - bulldozer) - 1) гусеничний чи колісний трактор або тягач з навісним робочим органом - відвалом (щитом); 2) згинальний прес для машинного гнуття у штамах (у холодному чи гарячому станах) деталей із заготовок різного перерізу.

Бустер (з англ. - booster: boost - підіймати, підвищувати) - допоміжний пристрій, що тимчасово збільшує силу чи швидкість дії основного механізму чи агрегату. В ракетній техніці, наприклад, бустером є стартовий прискорювач.

Буфер (з англ. - buffer: buff - пом'якшувати поштовхи) - пристрій для пом'якшення поштовхів і ударів, що їх зазнають під час руху автомобілі, локомотиви тощо.

Комп'ютер (з англ. - computer - обчислюю) - назва електронної обчислювальної машини..

Трамвай (з англ. - tramway: tram - візок, вагон та way - шлях) - вид міського наземного рейкового електричного транспорту.

Тролейбус (з англ. - trolley - тролей) - безрейковий наземний переважно вуличний транспорт з живленням двигунів через навісну контактну мережу.

І зовсім сучасні, так би мовити «свіжі надходження»:

Айфон - (з англ. - іPhone - розумний телефон) мультимедійний смартфон, розроблений корпорацією Епл, який поєднує функціональність плеєра айпода, комунікатора та інтернет-планшета.

Айпод - (з англ. - iPod ) торгова марка серії портативних медіа програвачів компанії Епл, у якості носія даних, які використовують флеш-пам'ять або жорсткий диск.

Електромнна помшта (з англ. e-mail чи electronic mail) - технологія для того щоб надсилати та отримувати електронні повідомлення (так звані «листи» та «електронні листи») засобами глобальної комп'ютерної мережі.

Скайп (з англ. ) - безплатне програмне забезпечення с закритим кодом, яке забезпечує шифрований голосовий зв'язок і відеозв'язок через Інтернет між комп'ютерами, а також платні послуги для звінков на мобільні та стаціонарні телефони.

Смартфомн, рідше смартофон (з англ. smartphone - розумний телефон) - мобільний телефон, який порівнюють з кишеньковим ПК). Також для позначення деяких пристроїв, які поєднують функціональність мобільного телефону і комунікатора.

Комунікатор (з англ. communicator, PDA phone) - кишеньковий персональний комп'ютер, доповнений функціональністю мобільного телефону.

Це далеко не всі терміни, запозичені з англійської мови. Їх дуже багато, мабуть, найбільше. Німецьких запозичень також багато і вони варті нашої уваги.

Анкер (з нім. - Anker) - 1) частина годинникового механізму - вилка, з'єднана з маятником чи балансиром, яка періодично перериває коливання зубчастого колеса, через що хід годинника стає рівномірним; 2) деталь для скріплення частин машин.

Бленда (з нім. - Blende) - пристрій, яким об'єктив фотоапарата чи кіноапарата захищають від бічних променів світла.

Бліц (з нім. - Bliz - блискавка) - лампа з короткочасним дуже сильним спалахом, що використовується при фотографуванні.

Больверк (з нім. - Bollwerk - опора) - тонка підпорна стінка, що запобігає сповзанню грунту у воду.

Бор (з нім. - Bohre) - сталеве свердло. Застосовується в стоматології.

Компас (з нім. - Kompas) - прилад, за допомогою якого визначають сторони світу.

Кронциркуль (з нім. - Kronzirkel) - 1) вимірювальний інструмент, що складається з двох вигнутих ніжок; 2) креслярський інструмент у вигляді пружинного циркуля.

Лафет (з нім. - Lafette) - станок, на якому закріплюються частини агрегату, механізму тощо.

Моторолер (з нім. - Motorroller: від Motor - двигун та Roller - коток) - різновид мотоцикла з колесами малих розмірів.

Муфта (з нім. - Muff, Muffe) - пристрій для повздовжнього з'єднання циліндричних і частин машин чи споруд.

Нівелір (з нім. - nivellieren - вирівнювати) - геодезичний прилад для визначення різних висот двох будь-яких точок земної поверхні.

Патрон (з нім. - Patrone) - верстатний пристрій, у якому затискують заготівку чи інструмент.

Пульт (з нім. - Pult) - пристрій на якому зосереджено устаткування для контролю й керування різними об'єктами.

Рашпіль (з нім. - Raspel) - напилок з грубою точковою насічкою; застосовується для обробки деревини, шкіри, металу тощо.

Рейсмус (з нім. - Reismas: reisen - креслити та Mass - міра) - розмічальний інструмент для прокреслювання паралельних ліній.

Цанга (з нім. - Zange - кліщі) - пристрій на верстатах і іншому обладнанні, яким затискають матеріали чи інструменти.

Центрифуга (з нім. - Zentrifuge) - 1) апарат, у якому під дією відцентрової сили розділяються суміші; 2) пристрій для тренування космонавтів і випробування деяких приладів.

Шина (з нім. - Schiene) - 1) гумовий чи металевий обрус на ободах коліс транспортних машин; 2) порожнистий чи суцільний металевий струмопровід.

Штангенциркуль (з нім. - Stangenzirkel: stangen - стрижень та zirkel - циркуль) - інструмент, яким вимірюють внутрішні і зовнішні лінійні розміри машин, а також розмічають поверхні заготовок.

Штатив (з нім. - Stativ) - підставка, на якій встановлюються і закріплюються кіно- і фотоапарати і різні прилади.

Штекер (з нім. - Stecker) - різновид штепселя з одним штирем.

Штифт (з нім. - Stift) - кріпильна деталь для нерухомих механічних з'єднань окремих деталей.

Становлення будь-якої терміносистеми в мові - процес тривалий, багатовекторний, залежний від низки внутрішніх і позамовних чинників. На цей процес мають вплив такі фактори: а) сформованість, усталеність тієї системи взаємопов'язаних об'єктів, що потребують назви, тобто готовність цієї групи набувати фіксованих прикріплених назв для кожної наявної реалії; б) укоріненість мови в соціумі [2, с.42].

У мовній ситуації, що нині склалася в Україні, має зростати модус присутності української мови в усіх без винятку сферах життя, а також увага до культури українського мовлення, яка виконує в суспільстві регуляторну функцію.

У декого із мовців виникає занепокоєння, чи не призведуть зміни, які останнім часом відбуваються у нашій лексиці (запозичення іншомовних слів, поширення арготичної та сленгової лексики), до непоправної втрати українською мовою свого власного обличчя. Новій лексиці властиве активне конкурування номінацій на позначення спільного об'єкта або поняття. Часто такі конкурентні опозиції формують нові запозичення та їх відповідники, створені в українській мові. Поява таких конкурентних груп зайвий раз доводить стійкість типологічних рис української номінації, дію захисних механізмів української мови, яка засвоює нові запозичення, обробляючи їх за допомогою, зокрема, власних моделей словотворення. Отже, тенденції засвоєння таких нових запозичень дають підстави стверджувати, що українська мова цілком дає собі раду зі зливою іншомовної, переважно англомовної лексики [11, с.15].

Література

1. Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими та неслов'янськими мовами: Тези доповідей / Ужгородський державний університет. Редактор Й.О. Дзендзелівський і ін. - Ужгород, 1982. - 241с.

2. Козак Л.Р. Формування і розвиток української електротехнічної термінології / Л.Р.Козак / Мандрівець. - 2003. - №4. - С.40-42.

3. Комар Ю.В. Цікаві запозичення (походження слів) / Комар Ю. В / Українська літературна мова і література. - 1997. - грудень (48). - С.4.

4. Мацько Л.А. З якою лексикою вступаємо в XXI століття? / Л.О.Мацько / Урок української. - 2000. - №8. - С14-18.

5. Словник іншомовних слів / За ред Л.М.Шкарапути. - К.: Наукова думка, 2000. - 680 с.

6. Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. - Харків: Вища школа, 1985. - 152.

7. Пономарів О. Лексика іншомовного походження // Українська мова і література в школі. - 2000. - № 3. - С.65-67.

8. Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. - К., 1974.

9. Синиця І.А. Нове фахове видання з термінології / І.А. Синиця/ Українська мова. - № 2. - 2011. - С.128.

10. Симчинський С.О. Про сучасну лексику української мови / Симчинський С.О./ Українська мова і література. - 1998. - №25. - С. 1-2.

11. Карпіловська Є. А. Зміни в структурі сучасної української мови та можливості їх моделювання / Карпіловська Є.А./ Українська мова. - № 2. - 2011. - С.15.

Размещено на Allbest.ru