Мовні засоби реалізації риторичних стратегій бізнес-комунікації та їх кореляція з зонами впливу людини

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Мовні засоби реалізації риторичних стратегій бізнес-комунікації та їх кореляція з зонами впливу людини

Л.П. Науменко,

Л.М. Білас

Анотація

Статтю присвячено вивченню мовних засобів реалізації риторичних стратегій бізнес-комунікації у їх кореляції з зонами впливу людини. Досліджено тактичні прийоми, характерні для типових бізнес-стратегій - інформативної, регулятивно-директивної, аргументативно-переконуючої, маніпулятивної, позитивної самопрезентатації - а також їх кореляції з зонами впливу людини: раціонально-логічною, вольовою, психоемоційною, морально-аксіологічною та естетико-образною.

Ключові слова: риторична стратегія, тактичний прийом, бізнес-комунікація, зони впливу людини.

Постановка наукової проблеми та її актуальність. Англійська мова, що найтісніше пов'язана з економічною модернізацією і промисловим розвитком сучасного світу, дедалі більше стає засобом міжнародного спілкування, своєрідною lingua franca для реалізації контактів у сфері міжнародної економіки, торгівлі, бізнесу та новітніх технологій. Вибух приватного підприємництва, що спостерігається у світовій економіці, британській і американській зокрема, дає підстави говорити про революцію бізнесу (business revolution) та про бізнес як світову домінантну філософію [18, c. 4]. Нові економічні та суспільні умови у багатьох країнах світу залучили до комерційної та управлінської діяльності широкі верстви населення, що спонукає до підвищення їхньої мовленнєвої компетентності в нових ринкових умовах. Культура ділового мовлення, діловий етикет, етика ділового спілкування та комунікативні навички набули надзвичайного значення для успішного ведення комерційної та економічної діяльності. У цьому контексті наше дослідження покликане заповнити прогалину у лінгвопрагматичних студіях, присвячених інтенційності бізнес-комунікації та мовним засобам впливу на раціонально-емотивно-вольову сферу людини.

Аналіз досліджень та публікацій. Одним із фокусів уваги сучасних дослідників ділового / бізнес-дискурсу та бізнес-комунікації є комунікативно-прагматичний аспект, зокрема ведення полеміки, способи переконання, вибір комунікативних стратегій і тактик для реалізації авторського задуму. Ці проблеми знаходять відгук у працях Т. В. Анісімової, Ф. Баргіели-Ч'яппіні, Дж. А. Бешфорт, Л. М. Гетчелл, Ю. В. Данюшиної, Т. А. ван Дейка, О. Л. Доценко, О. А. Іссерс, М. В. Колтунової; О. О. Лисичкіної, С. Лі; О. М. Малюги, Н. А. Хабарової, Ч. Хілі та ін. [1-7; 11-17].

Мета і завдання. Метою статті є віднайдення кореляцій між риторичними стратегіями і тактиками бізнес-комунікації та зонами впливу людини. Завдання статті полягають у виявленні можливо повного інвентарю стратегій та тактичних прийомів бізнес-комунікації, співвіднесення їх з зонами впливу людини та визначення лексичних, пропозиційних, стилістичних та паралінгвальних засобів їх утілення в бізнес-комунікації. Об'єктом дослідження є риторичні стратегії та притаманні їм тактичні прийоми бізнес-комунікації у їх кореляції з зонами впливу людини. Предмет дослідження - мовні засоби реалізації риторичних стратегій та тактичних прийомів бізнес-комунікації у їх кореляції з зонами впливу людини. Матеріал дослідження складають 202 жанрові форми з ділової тематики, представлені на бізнес-сайтах англо-американських компаній, а саме: information letter, job description, SWOT-analysis, business plan, annual report, company presentation, code of ethics, guidelines, programme for personnel, rules & regulations, terms & conditions, sales letter, mission / vision statement загальним обсягом біля 2000 друкованих сторінок. Основними методами дослідження послужили риторичний аналіз - для виявлення риторичних стратегій та притаманних їм тактичних прийомів в бізнес-комунікації; методи систематизації та класифікації - для категоризації тактичних прийомів відповідно до риторичних стратегій, дискурсивний та контекстуальний аналізи - для віднаходження мовних засобів реалізації риторичних стратегій та притаманних їм тактичних прийомів в бізнес-комунікації, а також метод визначення понять - для наведення дефініцій маловідомих понять і термінів на їх позначення. Наукова новизна дослідження полягає в антропоцентричному підході до бізнес-комунікації як дієвому інструменті впливу на раціонально-емотивно-вольову сферу людини за рахунок специфічних мовних, мовленнєвих та паралінгвальних засобів. Теоретична цінність публікації - в застосуванні оригінального підходу до вивчення бізнес-комунікації з залученням даних з загальної та когнітивної психології, риторичного та дискурс-аналізу. Практична цінність статті - в можливості використання зазначеного підходу та методики дослідження в магістерських та аспірантських студіях, наукових проектах, навчально-методичній літературі.

Виклад основного матеріалу. Спираючись на праці попередників та результати вивчення ділового спілкування в бізнес-просторі Інтернету, зокрема у таких жанрах, як: information letter, job description, SWOT-analysis, business plan, annual report, company presentation, code of ethics, guidelines, programme for personnel, rules & regulations, terms & conditions, sales letter, mission / vision statement, ми прийшли до висновку, що сучасна англомовна бізнес-комунікація в основному формується за принципами кооперації та ввічливості, що обумовлюється її прагматичною метою - отриманням економічної вигоди (прибутку), досягнення якої можливе лише за умови співробітництва сторін (акціонерів, партнерів, інвесторів, клієнтів, державних та громадських організацій, широкої громадськості).

Підтвердження цієї тези знаходимо у М. В. Колтунової: “Директивні акти залишилися <...> в жанрах організаційно-розпорядчої документації: наказах, постановах, розпорядженнях. Щодо іншого ділове спілкування будується за принципами кооперації, врахування взаємних інтересів, паритету й рівності в ієрархічних стосунках. Не адміністрування, а відкритість для контакту і стимулювання підлеглих, не протиставлення інтересів покупця та продавця, клієнта та замовника, а намагання виявити спільність інтересів та пошук консенсусного рішення, <...> визначення співрозмовника як рівноправного учасника діалогу, незалежно від його соціальної чи комунікативної позиції” [5, c. 7].

В залежності від комунікативних цілей - інформування, створення позитивного іміджу та хорошої репутації компанії, налагодження та підтримання ділових контактів, переконання партнерів та інвесторів, мотивування персоналу, управління колективом, інтеграції співробітників в єдину команду, формування позитивної думки та відданості (компанії, торговій марці) у клієнтів, заохочення до співпраці працівників, партнерів, інвесторів, здійснення впливу на громадську думку, протидії негативному впливу конкурентів та державних інституцій - агенти бізнес-дискурсу керуються такими комунікативними стратегіями:

- інформативною (для трансляції інформації, донесення до адресата потрібних смислів, висвітлення даних та відомостей про стан та наміри бізнесу), яку втілюють інформативні та аналітичні жанри information letter, job description, SWOT-analysis, business plan, annual report;

- регулятивно-директивною (для впливу на поведінку адресата), яка реалізується в консультативно-прескриптивних жанрах: codeofethics, guidelines, programme for personnel, rules&regulations, terms&conditions, termsofuse;

- аргументативно-переконуючою (для зміни думки на користь суб'єктів бізнесу), яка реалізується в аргументативних жанрах jobinterview, business conference, business meeting, business negotiations, recommendation letter, aviso, incasso, complaint letter;

- маніпулятивною (для управління суспільною свідомістю в інтересах бізнесу), яку реалізують рекламний жанр sales letter, частково презентаційні жанри mission / vision statement;

- позитивної самопрезентатацп (для представлення компанії від власного імені, її суб'єктів, бізнес-моделі, продукту, благочинної діяльності широкій громадськості), яка реалізується у презентаційних жанрах business presentation, business conference.

Згідно з сучасним баченням людини як своєрідного універсуму, що поєднує у собі різні аспекти буття - раціо, почуття та емоції, волю і характер, морально - естетичний та художньо-образний психологічний контексти, зони впливу людини поділяємо на: раціонально-логічну, вольову, психо-емоційну, морально-аксіологічну та естетико-образну. У працях з психології віднаходимо, що в раціональній сфері людина оперує мисленнєвими діями - аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння та ін. [8, c. 321]. Емоційна сфера, яку формують почуття та емоції, що віддзеркалюють ставлення людини до оточуючого світу, є відображенням смислу предметів відповідно до потреб індивіда [5, c. 357] (звідси виникають мотиви та оцінки). Вольова сфера полягає в регулюванні діяльності, що забезпечує досягнення мети, активність особистості всупереч обмеженням [5, c. 378] (звідси вибір дії, рішення, вольове зусилля).

Отже, на кожну зону впливу людини орієнтована та чи інша риторична стратегія, реалізація якої забезпечує досягнення прагматичної мети, якою керуються суб'єкти бізнесу у своїй повсякденній діяльності. Аналіз та систематизація контекстів ділового мовлення, представлених в Інтернет-просторі, дозволили виокремити такі тактичні прийоми, за допомогою яких здійснюються риторичні стратегії бізнес-комунікації. У межах інформативної стратегії - це прийом композиційної побудови повідомлення з опорою на “закон краю”, прийом показу життєво важливої / практично значущої інформації, прийом наведення нової, цікавої для реципієнта інформації, прийом фокусування уваги, прийом пояснення, коментування подій, інтерпретації фактів, прийом перелічення (як засіб отримання та накопичення фахових знань), прийом градації / деградації (ефект посилення / послаблення уваги), прийом табуляції (розбивка речень у стовпчик), прийом рубрикації (послідовний виклад матеріалу під заголовками / рубриками).

У межах регулятивно-директивної стратегії в бізнес-комунікації віднаходимо такі тактичні прийоми: прийом апеляції до читача / слухача (за рахунок прямих апелятивів та спонукальних конструкцій), прийом спонукання до дії (за рахунок вживання наказового способу, модальних дієслів, інфінітиву, пасивних конструкцій, прямих директивів), прийом консолідації членів колективу, інвесторів, громадськості.

Метою аргументативно-переконуючої стратегії в бізнес-комунікації є переконання слухача у правильності своєї позиції та формування у нього потрібної для адресанта позиції. Традиційно в риториці послуговуються двома типами аргументів: логічним (доведення) та психологічним (навіювання). Т. В. Анісімова виокремлює раціональний та емоційний аргументи [1, с. 8], А. А. Тертичний долучає до цієї діади ціннісний аргумент, який містить посилання на оцінки та норми (ідеологічні, правові, культурні, релігійні) [10]. Серед риторичних прийомів аргументації вирізняють також ілюстративний, образний (порівняння, метафори) та оцінний аргументи.

У межах раціональних / логічних аргументів цієї риторичної стратегії віднаходимо: прийом посилання на джерело інформації (факти, закони, постанови, документи, авторитети, суспільну думку, історичний прецедент), прийом посилання на статистичні дані, прийом цитування загальновідомих аксіом та максим, прийом визначення (логічна операція для пояснення значення терміна), прийом порівняння, прийом протиставлення, прийоми ілюстрації та екземпліфікації.

Як зауважує Т. В. Анісімова, риторична аргументація будується на топосах, тобто думках, що ґрунтуються на цінностях та уподобаннях аудиторії. За своїм призначенням топоси поділяються на інтелектуальні (апелюють до поглядів та переконань), етичні (апелюють до моральних цінностей), естетичні (апелюють до художніх цінностей), емоційні (апелюють до насолод), прагматичні (апелюють до корисності) [1, с. 9]. У межах емоційних / психологічних аргументів в бізнес- комунікації віднаходимо: прийом сугестії або навіювання (за рахунок прямих та синонімічних повторів, паралелизму, натяків та алюзій), прийом апеляції до почуттів та емоцій (емоційний топос), прийом апеляції до відчуттів (емоційний топос), прийом апеляції до задоволення (емоційний топос), прийом апеляції до позитивних чи негативних мотивів (користь - шкода) - (прагматичний топос), прийом апеляції до становища у суспільстві (етичний топос), прийом діалогізації та інтимізації викладу (створення і зняття когнітивного дисонансу у адресата - потреби про щось довідатися - у формі запитання і відповіді на нього). У межах оцінних аргументів, типових для бізнес-комунікації, відстежуємо: прийоми логічного та суб'єктивного оцінювання, прийом посилання на правові норми. До образних аргументів бізнес-комунікації належать: прийом аналогії (фігуральний аргумент), об'єктивований метафоричним або метонімічним переносом, епітетами, образною лексикою та фразеологією. Серед паралінгвальних засобів впливу на читача / слухача для бізнес-комунікації характерні: графічні засоби (капіталізація, курсив, жирний чи готичний шрифт, лапки, підкреслення, специфічний спелинг, графосимволи, логотипи), звукове оформлення повідомлення (інтонація, емфатичний наголос, звукова абревіація).

У межах маніпулятивної стратегії (маніпулювання розуміємо як “мистецтво управляти поведінкою адресата за допомогою цілеспрямованого впливу на психіку, свідомість та інстинкти людини” [11, с. 74]) в бізнес-комунікації виокремлюємо: прийом дозування кількості та якості інформації (надання неповної або приблизної інформації, гіперболізація потрібної та мінімізація непотрібної інформації, надмірна деталізація), прийом селекції та препарування інформації (відсутність основних відомостей, замовчування невигідної інформації), прийом підміни та розмивання понять, прийом модифікації значень слів та прищеплення нових цінностей, прийом обігрування значень слів, прийом узагальнення (свідчить про колективне авторство повідомлення, зняття відповідальності та суб'єктивності за конкретне рішення чи дію індивідуума), прийом риторичного запитання, прийом уведення проблемної ситуації / проблема - вирішення (у формі запитання - відповіді “Хочеш - отримаєш”), прийом нав'язування неправильного висновку, прийом рефреймингу; прийом евфемізації та сакралізації образу компанії, ефект емпатії (за рахунок емотивної лексики та тема-рематичних акцентів), прийом консоляції, прийом атракції та фасцинації клієнта.

У межах стратегії позитивної самопрезентації в бізнес-комунікації віднаходимо такі тактичні прийоми: прийом ототожнення, прийом авторизації (“надання повноважень особі на виконання певних дій” [19]), прийом позитивного позиціювання компанії, прийом акцентування переваг компанії, товару / послуги, прийом персоналізації фірми / продукту (“процес, в результаті якого суб'єкт отримує ідеальну репрезентацію в очах інших людей” [9]), прийом деперсоналізації фірми / продукту (“процес відчуження продукту праці від його творця шляхом привласнення плодів чужої праці, приписування собі чужих заслуг або “трансляції” власних недоліків і помилок комусь іншому” [9]), прийом персоніфікації / деперсоніфікації, прийом перефразування, прийом слоганізації.

Зведені дані реалізації риторичних стратегій і тактичних прийомів в бізнес - комунікації у їх кореляції з раціонально-емотивно-вольовою сферою людини представлені у таблиці 1.

комунікативний риторичний аргументація

Таблиця 1. Мовні засоби реалізації риторичних стратегій і тактичних прийомів та їх кореляція з зонами впливу людини в бізнес-комунікації.

Висновки та перспективи дослідження. В результаті проведеного аналізу встановлено, що сучасна англомовна бізнес-комунікація в основному формується на принципах кооперації та ввічливості, а спосіб її організації напряму залежить від інтенціональної складової - мотивів, цілей, комунікативних інтенцій, або намірів учасників, які, у свою чергу, визначають вибір риторичних стратегій і тактичних прийомів. Функціональне призначення ділового мовлення визначає його жанрові форми, які організовують риторичні стратегії, а саме: інформативна стратегія притаманна жанровим формам information letter, job description, SWOT-analysis, business plan, annual report; регулятивно-директивна - відповідно жанровим формам code of ethics, guidelines, programme for personnel, rules&regulations, terms&conditions; аргументативно-переконуюча - жанровим формам job interview, business meeting, business negotiations, recommendation letter, complaint letter; маніпулятивна - жанровим формам salesletter, частково mission/ vision statement; стратегія самопрезентації - жанровим формам company presentation, business conference. Кожній риторичній стратегії притаманні тактичні прийоми, які реалізують певні мовні засоби. Риторичні стратегії та тактичні прийоми співвідносяться з зонами впливу людини: раціонально-логічною, вольовою, психо-емоційною, морально- аксіологічною та естетико-образною. Диверсифікація тактичних прийомів свідчить на їхню користь як потужного інструменту впливу в бізнес -повідомленні, розуміння яких, з одного боку, надає можливість протидіяти їхньому негативному впливу, з іншого, осмислено використовувати з певною комунікативною або іншою метою. У перспективі планується здійснити аналіз риторичних стратегій та прийомів англомовного академічного дискурсу, апробувати результати досліджень у навчанні академічного та ділового мовлення студентів-магістрів відділення східних мов і літератур.

Література

1. Анисимова Т. В. Типология жанров деловой речи (риторический аспект): Автореф. ... д-ра филол. наук: 10.02.19 общее языкознание, социолингвистика, психо-лингвистика. Краснодар : Волгогр. Акад. гос. службы, 2000. 22 с.

2. Данюшина Ю. В. Многоуровневый анализ англоязычного сетевого бизнес - дискурса : автореф. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 - германские языки; 10.02.19 - теория язика. М. : Ин-т языкознания РАН, 2011. 4 5 с.

3. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита: Монография. СПб. : Речь, 2003. 344 с.

4. Иссерс О. А. Коммуникативные стратеги и тактики русской речи. М. :URSS, 2008. 288 с.

5. Колтунова М. В. Язык и деловое общение: Нормы, риторика, етикет: Учеб.пос. М. : Экономика, 2000. 152 с.

6. Лисичкіна О. О.Аргументативність як базова складова ділової риторики. Сучасна лінгвістика: стереотипність і творчість : Всеукраїнський форум : Тези доповідей. Харків : Торчин Плюс, 2006. С. 93-95.

7. Малюга Е. Н.Функциональная прагматика межкультурной деловой коммуникации: Монография. М. : Кн. дом “ЛИБРОКОМ”, 2008. 320 с.

8. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: навч. пос. К. :Вища школа, 2004. 487 с.

9. Психологический лексикон. Энциклопедический словарь в 6 т. Ред. -сост. Л. А. Карпенко. М. : ПЕР СЭ, 2006. 176 с.

10. Тертычный А. А. Жанры периодической печати: Учеб.пос. М. : Аспект Пресс, 2000. 310 с.

11. Хабарова Н. А. Тексты аннотаций: прагмалингвистический подход:

Монография. Днепропетровск : Пороги, 2012. 160 с.

12. Bargiela-Chiappini F., Harris S. J., Harris S. The Language of Business. Ed. by F. Bargiela-Chiappini, S. Harris. Edinburgh : Edinburgh University Press, 1997. 264 p.

13. Bashforth J. A. Business Communication in its Rhetorical Contexts. URL :https://www.csun.edu. Retrieved 10.05.2019

14. Dijk T. A. van The Study of Discourse // Discourse as Structure and Process. London: Sage Publ., 1998. Vol. 1. P. 1-34.

15. Getchell K. M., Lentz J. L. Rhetorical Theory and Praxis in the Business Communication Classroom. London : Routledge, 2016. 237 p.

16. Healey Ch. The Use of Graphic Rhetoric in Communicating Business Strategy to a Diverse Audience: A quasi-field experiment. University of Pretoria, 2017. 31 p.

17. Lee S. Integrating Rhetorical Criticism into Business Communication as an Interdisciplinary Approach. URL :https://www.e-bcrp.org. Retrieved 14.05.2019.

18. Luesby J. The Word on Business. Harlow : Prentice Hall, 2001. 212 p.

19. Wikipedia, the free encyclopedia. URL :http://en.wikipedia.org. Retrieved 15.05.2019.

Размещено на Allbest.ru