Проблеми культури мови в аспекті формування науково-технічних термінів з активними дієприкметниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми культури мови в аспекті формування науково-технічних термінів з активними дієприкметниками

Тимкова В.А.

У статті проаналізовано певні труднощі формування термінів з дієприкметниками та віддієслівними прикметниками, які зумовлені особливостями мови та відсутністю узагальненої теорії дієприкметників та віддієслівних прикметників, а також обмеженістю практики науково-технічного мовлення.

Постановка проблеми. В українській науково-технічній термінології спостерігаються певні труднощі формування термінів з дієприкметниками та віддієслівними прикметниками, які надалі будемо позначати одним словом - (діє)прикметники. Ці труднощі зумовлені особливостями мови, недосконалістю існуючої теорії (діє)прикметників та відсутністю методики, опираючись на яку, такі терміни можна було б формувати впевнено.

Мета статті - здійснити порівняльну характеристику віддієслівних прикметників, що виражають здатність до дії (прикмету - дробильний), і дієприкметників - перебування в дії (стан - дроблячий), що входять до складу науково-технічних термінів. Від дієслова «натискувати», наприклад, можна утворити прикметники (натискувальний, натискний, натисківний, натисканний, натисливий) та дієприкметники (натискуючий, затискуваний, натиснутий). (Діє)прикметники, які входять до складу науково-технічних термінів, можна розділити на три множини: перша - дія спрямована від суб'єкта (активна); друга - дія спрямована на об'єкт (пасивна); третя - дія безнапрямна (неперехідна або характеризувальна).

Виклад основного матеріалу. Перша множина, коли дія спрямована від суб'єкта (активна), розділюється на дві функціонально різні підмножини: перша підмножина містить віддієслівні прикметники, які виражають здатність суб'єкта виконувати дію (прикметники активної здатності); друга підмножина містить дієприкметники, які виражають перебування суб'єкта в дії у теперішньому або в минулому часі (активні дієприкметники).

Віддієслівні прикметники першої підмножини характеризують здатність суб'єкта виконувати дію безпосередньо (руйнівний ураган, відштовхувальна сила) або його призначеність виконувати дію. Призначеність суб'єкта виконувати дію виявляється за такою особливістю: словосполучення прикметник + іменник можна замінити двома іменниками з приймеником «для» (стругальний верстат - верстат для стругання). Призначеність підпорядковується здатності, бо, будучи призначеним виконувати дію, суб'єкт одночасно здатний її виконувати. Тому в назві першої підмножини зафіксована тільки активна здатність суб'єкта.

До першої підмножини належать віддієслівні прикметники широковживаних форм -а(я,и)льний і -ний (різальний інструмент, віяльна машина, дугогасильна камера, захисний розрядник, витяжний вентилятор), а також рідше вживаних форм -і(ї)вний, -ійний, -чий, -овий, -ц(с)ький тощо (шунтівний реактор, комутаційний апарат, оздоровчий комплекс, пусковий реостат, ткацький верстат, друкарська машина).

Форма -а(я, и)льний універсальна, бо дозволяє утворити прикметник майже від кожного дієслова. Навіть прикметники, які вживаються в інших формах, цілком у формі -а(я, и)льний (захисний - захищальний, комутаційний - комутувальний, пусковий - пускальний, ткацький - ткальний тощо). Прикметники форми -а(я, и)льний чітко виражають призначеність суб'єкта виконувати дію (записувальний, зчитувальний, кришильний, дробильний, сіяльний), тому їх використовують переважно для утворення назв технічних пристроїв. Із зазначених причин ця форма для вираження активної здатності вважається основною. Українські прикметники форми -а(я, и)льний відповідають російським прикметникам форм -щий, -очный, -тельный (чистящие средства - чистильні засоби, сварочный агрегат - зварювальний агрегат, утеплительная прослойка - утеплювальний прошарок).

Прикметники форми -ний для вираження активної здатності використовуються тоді, коли у формі -а(я, и)льний вони не утворюються (рийна машина), або коли у цій формі вони простіші (очисні споруди - замість очищувальні споруди). Українські прикметники -ний найчастіше відповідають російським прикметникам форми -ный, -ной (защитный - захисний, отбойный - відбійний, разводной - розвідний, выводной - вивідний), а деколи прикметникам інших форм (моющие средства - мийні засоби).

З прикметниками форми -ний споріднені прикметники форми -і(ї)вний (гальмівні колодки, руйнівне зусилля тощо). Форма -і(ї)вний допоміжна для форми -ний. Оскільки важко вимовити «гальмний, руйнний, кернний», то вимовляють «гальмівний, руйнівний, керівний». На форму -и(і)вний потрібно переходити, коли форма -ний призводить до збігу трьох і більше приголосних звуків (компенсний - компенсівний, фільтрний - фільтрівний). Серед прикметників різних форм прикметники форми -і(ї)вний найбільше милозвучні.

Для утворення прикметників активної здатності використовується також форма -чий (виконавчий орган, розподільча мережа, подільча автоматика). Часто прикметники форм -чий та -ний вживаються паралельно (розподільча мережа - розподільна мережа).

Особливе місце займають прикметники форми -ійний. Вони за змістом віддієслівні, бо виражають призначеність суб'єкта виконувати дію (комутаційний апарат - призначений комутувати; перфораційний пристрій - призначений перфорувати), а за походженням - відіменникові (комутація, перфорація). Їх вживання замість суто віддієслівних прикметників (комутувальний, перфорувальний) зумовлене милозвучністю.

Крім безпосередньо прикметників різних форм вживання виражати активну здатність суб'єкта можуть бути також утворені з інших частин мови розгорнуті форми, які характеризують конкретне поняття аналогічно прикметникові, тобто замінюють його [2]. Активну здатність суб'єкта виражають такі розгорнуті форми: іменник + іменник (зажимающий хомут - хомут-затискач); для + іменник (зажигающий - для запалювання); здатний + інфінітив (движущий - здатний рухати); призначений + інфінітив (режущий - призначений різати); покликаний + інфінітив (творящий - покликаний творити) тощо. Вони потрібні насамперед тоді, коли прикметники активної здатності відсутні або не забезпечують чіткості висловлювань. Замінні розгорнуті форми разом з прикметниками формують повний спектр виражальних засобів: насыпающий - насипальний, насипний, насипальник, насипач, для насипання, призначений насипати. Розгорнутими формами прикметники замінюють переважно в реченнях. Для назв термінів найбільше придатна замінна розгорнута формула іменник + іменник (прилад-аналізатор, насадка-обмежувач, речовина-абсорбент і т.д.) Замінні розгорнуті форми широко подані у словнику [2]. Вони значно посилюють висловлювальні можливості української мови.

До другої підмножини належать активні дієприкметники теперішнього часу форми -у(а,ю,і)ючий (стискуючий, поглинаючий, обчислюючий, діючий) та форми -у(ю,я)чий (ріжучий, б'ючий, гасячий), а також замінні розгорнуті форми дієприкметників минулого часу. Названі форми для зручності об'єднаємо в одну загальну форму -чий. У науково-технічній термінології активні дієприкметники теперішнього часу форми -чий потрібні, щоб виражати перебування суб'єкта у стані спрямованої від нього дії (стискуюче зусилля).Такі дієприкметники чітко передають властивість спрямованості та цьогомоментності дії (діюча сила - це сила, яка діє на щось в даний момент).

Дієприкметники разом з іменниками утворюють вислови, а не назви і терміни, бо дієприкметник виражає стан іменника, а не його властивості чи ознаки. Стискуюче зусилля, діюча сила - не назви, а вислови, які говорять, що зусилля щось стискує і що сила на щось діє. Такі вислови мають зміст тільки у складі речень. Дієприкметники в них можуть замінюватися розгорнутими формами: що + дієслово (перекидаючий - що перекидає); в(у) стані + іменник (поглинаючий - у стані поглинання); зайнятий + іменник (обчислюючий - зайнятий обчисленням) тощо [2]. На відміну від російських, українські дієприкметники вживаються в текстах комбіновано, тобто частково у вигляді замінних розгорнутих форм (сили, що діють на тіло, різнонапрямлені), а частково безпосередньо (сума діючих сил становить…). Щоб не порушувати стилістики української мови, безпосереднє вживання дієприкметників форми -чий потрібно обмежувати. Наприклад, речення «банк, фінансуючий будівництво» є калькою з російської мови і заміна дієприкметника «фінансуючий» розгорнутою формою «що фінансує» тут обов'язкова.

У назвах і термінах активні дієприкметники переходять у прикметники, бо йдеться не про безпосереднє виконання дії, а про здатність її виконувати, тобто про вид чи тип суб'єкта. Тому всі науково-технічні терміни і назви, які в російській мові формуються зі словами форми -щий, в українській мові повинні формуватися з прикметниками форм -а(я,и)льний, -ний, -і(ї)вний тощо искажающий імпульс - спотворювальний, а не спотворюючий імпульс; опрокидывающий момент - перекидний, а не перекидаючий момент фильтрирующий слой - фільтрівний, а не фільтруючий шар і т.д.). Враховуючи, що слова форми -чий двозначні, тобто здатні виражати дієприкметниковий та прикметниковий зміст, поставлена вимога може здатися надмірно жорсткою, але вона виправдана, бо дозволяє чітко розділити дієприкметники, які вживаються тільки у формі -чий, та прикметники, які мають інші виразні форми вживання. Крім цього, звучання прикметників форм -а(я,и)льний, -ний, -і(ї)вний (гасильний, різальний, захисний, екранівний) ідеально узгоджується з тональністю української мови, а слова форми -чий (гасячий, ріжучий, захищаючий, екрануючий) цю тональність руйнують. Тому всі вживані зараз прикметники форми -чий (енергозберігаючі технології, генеруючі енергокомпанії, стимулюючі препарати тощо) потрібно вживати кальками з російської мови і поступово їх ліквідовувати. Ця вимога не стосується розглянутих вище однозначних прикметників форми -чий, які відповідають російським прикметникам форми -тельный.

Висновки

Уживання українських та російських прикметників активної здатності у різних формах - це один з проявів відмінностей української та російської мов. Фактичні ж відмінності значно глибші, бо часто в обох мовах прикметники однакових термінів утворено від різних дієслів (несущая конструкция - тримальна конструкція; запускающее устройство -урухомлювальний пристрій) або від різних частин мови (обволакивающий препарат - плівкотвірний препарат; защемляющее звено - хребетна ланка). Деколи український та російський відповідники мають різний склад слів (окружающая среда - довкілля; режущая сторона ножа - гострий край ножа). Щоб під час формування науково-технічних термінів з (діє)прикметниками не створювати в українській мові кальок, розгорнуті відмінності мов обов'язково потрібно враховувати і добиватися в українській мові ширшого застосування власних виражальних засобів: растягивающий -розтягувальний, розтяжний, здатний розтягувати, призначений розтягувати, для розтягування (здатн. акт); що розтягує, у стані розтягування (в акт. дії); розтягувальник, розтягувач (виконавець дії).

У сучасній науково-технічній термінології не використовуються у повній мірі можливості української мови стосовно формування термінів з (діє)прикметниками. Такий стан речей зумовлений відсутністю узагальненої теорії дієприкметників та віддієслівних прикметників, а також обмеженістю практики науково-технічного мовлення.

Література

дієприкметник мова культура

1.Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови

(термінологія процесових понять) / О. Войналович, В. Моргунюк. - К.: Вирій, Стакер, 1997. - 256 с.

2. Караванський С. Російсько-український словник складної лексик / С.Караванський. - К.: Видавничий центр «Академія», 1998. - 712 с.

3. Російсько-український словник наукової термінології. - К.: Наукова думка, 1998. - 892 с.

4. Словник української мови. Томи І-ХІ. - К.: Наукова думка, 1970-1980 рр.

Размещено на Allbest.ru