Лінгвокультурна специфіка фразеологізмів у процесі перекладу (на матеріалі української, турецької та англійської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурна специфіка фразеологізмів у процесі перекладу (на матеріалі української, турецької та англійської мов)

Чаєнкова Оксана Костянтинівна,

старший викладач кафедри українознавства Одеської державної академії будівництва та архітектури

Анотація

Метою цієї статті є опис методики виявлення типів фразеологізмів за культуремами перекладу, наявними в задіяних мовах, і класифікація цих фразеологізмів. Об'єктом вивчення служать фразеологізми українського, турецького та англійської мов з різними сценаріями походження і функціонування. Матеріал отримано шляхом суцільної вибірки з декількох фразеологічних і тлумачних словників. Предмет дослідження -- лінг- вокультурна типізація і класифікація фразеологічних одиниць за особливостями утворення, трактування та перекладу. Результатом проведення зіставного аналізу турецьких, англійських та українських відповідників кількох груп фразеологічних одиниць стала їх класифікація за типами. Фразеологізми розглянуто також у лінг- вопрагматичному аспекті як соціально, культурно, національно маркований феномен мовної природи. Висновки: вибір перекладу фразеологічних одиниць на іншу мову враховує своєрідність їхнього лексичного складу, структури і семантики. Виокремлено три типи фразеологізмів за культуремами перекладу: 1) з точним перекладом фразеологізмів і повним збереженням їхньої структури; 2) з частковою зміною значення або форми фразеологічних одиниць оригіналу; 3) з повною заміною ключових слів за умови можливої заміни структури шляхом підбору оригіналам семантичних еквівалентів у мові перекладу.

Ключові слова: фразеологічна одиниця; ідіома; переклад; лінгвокультурний; українська, англійська, турецька мови; зіставлення.

Аннотация

ЧАЕНКОВА Оксана Константиновна,

старший преподаватель кафедры украиноведения Одесской государственной академии строительства и архитектуры; ул. Дидрихсона, 4, г. Одеса, 65029, Украина;

ЛИНГВОКУЛЬТУРНАЯ СПЕЦИФИКА ФРАЗЕОЛОГИЗМОВ В ПРОЦЕССЕ ПЕРЕВОДА (на материале украинского, турецкого и АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКОВ)

Аннотация. Целью данной статьи является описание методики выявления типов фразеологизмов по куль- туремам перевода, имеющимся в задействованных языках, и классификация этих фразеологизмов. Объектом изучения служат фразеологизмы украинского, турецкого и английского языков с различными сценариями происхождения и функционирования. Материал получен путем сплошной выборки из нескольких фразеологических и толковых словарей. Предмет исследования -- лингвокультурная типизация и классификация фразеологических единиц по особенностям образования, трактовки и перевода. Результатом проведения сопоставительного анализа турецких, английских и украинских соответствий нескольких групп фразеологических единиц стала их классификация по типам. Фразеологизмы рассмотрены также в лингвопрагматическом аспекте как социально, культурно, национально маркированный феномен языковой природы. Выводы: выбор перевода фразеологических единиц на другой язык учитывает своеобразие их лексического состава, структуры и семантики. Выделены три типа фразеологизмов по культуремам перевода: 1) с точным переводом фразеологизмов и полным сохранением их структуры; 2) с частичным изменением значения или формы фразеологических единиц оригинала; 3) с полной заменой ключевых слов при возможной замене структуры путём подбора семантических эквивалентов переводимым фразеологизмам.

Ключевые слова: фразеологическая единица, идиома, перевод, украинский, английский, турецкий языки, лингвокультурный, сопоставление.

Annotation

Oksana K. CHAENKOVA,

Senior Lecturer, Department of Ukrainian Studies, Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture; 4, Didrikhsona st., Odessa, 65029, Ukraine;

LINGUOCULTURAL SPECIFICITY OF PHRASEOLOGICAL UNITS IN TRANSLATING PROCESS (ON THE MATERIAL OF UKRAINIAN, TURKISH, AND ENGLISH LANGUAGES)

Summary. The purpose of this article is to describe the methodology for identifying types of phraseological units by the translation of cultural rhemes available in the languages involved, and the classification of these phraseological units. The object of study is Ukrainian, Turkish and English phraseological units with various scenarios of origin and functioning. The material was obtained by a continuous selection of several phraseological and explanatory dictionaries. The subject of the study is linguocultural typification and classification of phraseological units according to the features of derivation, interpretation and translation.

The result of a comparative analysis of Turkish, English and Ukrainian correspondences of several phraseological units groups was their classification by types.

Phraseologisms are also considered in the linguo-pragmatic aspect as a socially, culturally, nationally marked phenomenon of language nature. Conclusions: the choice of translating way of phraseological units into another language takes into account the uniqueness of their lexical composition, structure and semantics.

Three types of phraseological units are identified by cultural rhemes translation: 1) with the exact translation of phraseological units and complete preservation of their structure; 2) with a partial change in the meaning or form of phraseological units of the original; 3) with the complete replacement of keywords with possible replacement of the structure by selecting semantic equivalents for translated phraseological units.

Key words: phraseological unit; idiom; translation; Ukrainian, English and Turkish languages & cultural, comparison.

Постановка проблеми

Проблеми фразеологічного значення неодноразово порушувалась у працях іноземних і вітчизняних мовознавців протягом ХХ-ХХІ століть. У сучасному мовознав-стві потяг до вивчення фразеологічних одиниць серед мовознавців зростає. Національно-культурна специфіка фразеологізмів приваблює своїм розмаїттям у різних мовах і може бути розкрита на основі комплексного підходу та досліджень мов, які вивчаються.

Модифікації ФО є одним із найскладніших питань у мовознавстві, оскільки вони суперечать одній з основних характеристик ФО -- стійкості, стабільності компонентного складу [4, с. 521].

Якість і глибина фразеологічних одиниць свідчить про глибину мислення, мудрість, настрій, почуття гумору, готовність до вирішення і розв'язання проблем і конфліктів, етнокультурне світосприйняття. Вивчаючи ФО іноземної мови, людина поступово усвідомлює звичаї та традиції країни або країн, де функціонує ця мова, психологію національної сполуки світу, а також може знайти спільні ФО зі своєю мовою, адже люди схожі одне на одного і способи мислення, навіть у різних народів, найчастіше аналогічні. Навіть зафіксовано випадки одночасних науково- технічних відкриттів, зроблених у різних регіонах планети ще за відсутності глобального інформаційного простору.

Зв'язок проблеми з попередніми дослідженнями. Започаткована в ХІХ ст. О. О. Потебнею як окрема лінгвістична дисципліна, фразеологія остаточно виокремилася в 40-х роках ХХ ст. Її становлення пов'язано з ідеями французького мовознавця Шарля Баллі, а також із класичними дослідженнями В. В. Виноградова, Є. Д. Поливанова, Л. А. Булаховського. Вагомий внесок у розвиток сучасної фразеологічної науки зробили Л. Г. Авксентьєв, Н. Д. Бабич, О. М. Бабкін, Я. А. Баран, І. К. Білодід, В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, М. А. Жовтобрюх, В. С. Калашник, Л. І. Коломієць, М. П. Коломієць, Б. О. Ларін, Ф. П. Медведєв, Л. М. Пелепейченко, Л. Г. Скрипник, В. Д. Ужченко, О. О. Селіванова,В. А. Папіш,К.Й. Баюн,К. С. Петрова,В. С. Камінська, В. Павлова, Р. І. Гальперін, Е. Ф.Арсентьєва,А.В. Кунін,Б. М. Ажнюк,Н. Н. Амосова, В.П. Сніцар, І. І. Щур, І. А. Гонта, Ю. О. Оніщенко та ін. В. О. Бородавченко розглянув семантичні особливості фразеологічних одиниць турецької мови з соматичним компонентом. Крім цього, турецькі фразеологізми досліджували М. Більгін, А. Дж. Емре, С. М. Муратов, І. Наджмі, Л. Покровська, А. А. Рожанський, Р. Р. Юсіпова.

Комплексному дослідженню явищ фразеологічної варіантності в турецькому мовознавстві присвятила одну зі статей Е. Х. Мініахметова. Вона детально класифікувала фразеологічні варіанти фразеосемантичного поля «мовленнєва діяльність» за типами та підгрупами. Після проведеного вивчення, вона дійшла висновку, що «причинами варіативних змін значної частки ФО є забезпечення більшого ступеня впливу емоційно-експресивних значень; бажання детально розкрити певну ситуацію чи стан; культурні й мовні зміни; регіональні особливості, які з часом увійшли до загальномовного узусу» [3, с. 86].

Зв'язок проблеми з попередніми дослідженнями. Зв'язок проблеми з попередніми дослідженнями. Зв'язок проблеми з попередніми дослідженнями. Проблему перекладу англійських ФО досить повно розглянуто в роботах В. В. Виноградова, В. І. Комісарова, І. К. Корунця, Р. П. Зорівчак. Такі науковці як М. М. Шанський, О. В. Кунін, Л. Сміт, Н. С. Амосова широко досліджували питання класифікації англійських фразеологізмів. В. Паньків розглядає збіг у семантиці фразеологічних емотивів на матеріалі англійської, української та російської мов. Він зазначив, що не кожен фразеологізм має відповідник в інших мовах. Це зумовлено екстралінгвістичними факторами, зокрема етнокультурними особливостями розвитку менталітету слов'янських та інших народів. Так, якщо східні слов'яни виражають свій гнів, тупаючи ногами, то англійці в такому емоційному стані використовують інші, не настільки виразні жести, оскільки за своїм психічним складом вони є стриманішими у вираженні емоцій. Існують також випадки, коли еквівалентний фразеологізм наявний в усіх трьох мовах, але його буквальний переклад не завжди збігається [5].

В українському мовознавстві вперше чітко сформував поняття фразеологізму М. А. Жовтобрюх: фразеологічними одиницями слід називати стійкі словосполучення, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення.

Т. В. Цимбалюк-Скопненко, досліджуючи джерела української фразеології крізь призму мови художнього перекладу, зробила висновок, що «мова художнього перекладу -- це завжди експеримент, покликаний конструювати зміст, стиль та інтерконтекстуальні зв'язки чужомовного оригіналу» [9, с. 160]. Отже, останньою та головною ланкою в дослідженнях фразеологічних одиниць залишається дослідник-лінгвіст з особистим рівнем мислення та розуміння. Завдяки лінгвістам -- перекладачам ми щоденно змінюємо склад нашої мови, адже не тільки розвиток науки й техніки змінює світ -- це робить спочатку думка, яка оформлюється в індивідуальний світ мови кожного науковця. А це дозволяє збагатити світогляд, навчитися адекватно та своєрідно відображати власні думки, формувати розуміння між країнами і націями.

Постановка дослідницьких завдань. Актуальність статті зумовлена цікавістю до вивчення сучасними мовознавцями та лінгвістами національно-культурного, культурно-психологічного та історичного аспектів досліджень фразеологічних одиниць в різних мовах та їхніх одиницях. Для досліджень особливостей фразеологізмів української, турецької та української мов, поділ фразеологічних одиниць на групи і подальше дослідження значень фразеологізмів з наявними у них реаліями перекладу, є дуже важливим.

Метою цього дослідження є класифікація фразеологізмів за реаліями перекладу, які наявні у складі англійської, турецької та української мов, і виявлення їхніх етимологічних особливостей. Предметом статті є дослідження особливостей утворення фразеологічних одиниць, їх трактування, перекладу і виявлення лінгвокультурного забарвлення. Об'єктом статті є фразеологічні одиниці української, англійської та турецької мов і наявні в їхньому складі реалії. Матеріалом вивчення слугують фразеологізми української, турецької та англійської мов, до складу яких входять різні реалії. Матеріал був отриманий шляхом суцільної вибірки з кількох фразеологічних і тлумачних словників.

Виклад основного матеріалу. Об'єктом фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологізмів мов, які досліджуються. В. В. Виноградов виокремлював три типи фразеологізмів:

1. Фразеологічні зрощення або ідіоми -- немотивовані одиниці, які виступають як еквіваленти слів: to go between (бути посередником), a quiet wedding (негучне весілля).

2. Фразеологічні єдності -- мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, яке виникає із злиття значень лексичних компонентів: horn of plenty (повна чаша), to rise to the occasion (бути на висоті).

3. Фразеологічні сполучення -- звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічно пов'язане значення, котре виявляється лише у зв'язку з чітко визначеним колом понять та їх мовних значень [1, с. 26].

У науковій літературі, що висвітлює питання обсягу фразеології, мають місце два варіанти. Один із них полягає в тому, що фразеологія повинна вивчати не лише звороти-словосполучення, але й звороти-речення. Фразеологічний фонд охоплює всі стійкі сполуки слів, включаючи прислів'я, приказки, крилаті слова та афоризми [2, с. 25]. Існують різні види фразеологізмів, які вживаються в різних стилях мови та мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення оперує значним запасом фразеологізмів та використовує їх. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення. Наприклад, у літературі прийнятні образні крилаті вирази, які насичують мову своєю емоційністю, але в діловій мові використання емоційно забарвленого тексту є неприпустимим. Нейтральні (міжстильові) ФО вживаються у всіх стилях мовлення. Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються в художньому, розмовному та публіцистичному стилях.

Якщо докладно проаналізувати різні стилі, то відмінність у використанні фразеологічних одиниць за стилістичною приналежністю зумовлена тим, що кожному стилю мови притаманні особливі мовні засоби та способи, які обирає мовець із загальнонародного мовного запасу для того, щоб висловити певний зміст, щоб підсилити емоційно-експресивне забарвлення чи його уникнути. Суть цих відмінностей складають закріпленість або переважне використання того чи іншого стійкого словосполучення в певному мовному стилі та різноманітні експресивні властивості, які з цим використанням пов'язані.

Процес перекладу фразеологізмів вважається одним із найскладніших та суперечливих завдань у теорії та практиці перекладу, цей процес вимагає від перекладача великої відповідальності, уважності, творчих пошуків, знання граматичних особливостей мов, інтелектуальної майстерності та оригінальності авторського стиля. Переклад фразеологізмів набуває великого значення в умовах особливої еміграції та всесвітнього наукового розвитку, який висвітлює національний колорит мови, її рух і науковий прогрес світу. Адекватний і точний переклад фразеологізмів не є достатнім і доречним, слід враховувати авторський стиль, віддзеркалення національного мислення та традицій цієї країни.

Склад мов, кількість етимологічних, граматичних особливостей і фразеологічних одиниць постійно зростає та видозмінюється, тому виникає потреба в нових дослідах складу мов та їхніх одиниць. А. В. Федоров стверджує, що «в період небувалого розширення масштабів перекладацької діяльності -- не тільки з новою силою загострився інтерес до неї, а й постала все чіткіше усвідомлювана необхідність науково систематизувати й узагальнити результати величезного практичного досвіду, накопиченого в цій області, як і дані критичної думки письменників і вчених минулого й сучасності» [8, с. 15].

Вибір турецьких ФО як матеріалу для зіставного дослідження зумовлено тим, що територія Туреччини та України розташовано в одному регіоні -- Чорноморському -- і мають колоритний історичний шлях, який не міг не позначитись у лексиці та психології мислення зазначених народів. Англійська мова -- одна з найпоширеніших у світі. Вона залишає відбиток, пов'язаний зі складною історією розвитку і сучасними процесами розвитку науки й техніки, яка кожного року закарбовується в лексиці всіх мов світу.

Більшість лінгвістів, починаючи з античних часів, виокремлює два типи перекладу, які можна зіставити у вказаних мовах:

1. Точний переклад фразеологізмів із повним збереженням їхньої структури. У зв'язку зі збігом законів мислення у всіх народів та існуванням близьких взаємовідносин і уявлень, навіть у мовах, які структурно відрізняються одна від одної, можуть створюватися однакові чи близькі фразеологічні одиниці.

Gep olsunda gtip olmasin. -- Краще пізніше, ніж ніколи. -- Better late than never.

Dostlarim yakin, dti$manlarini daha yakin tut. -- Тримай друзів близько, а ворогів ще ближче. -- Keep your friends close and your enemies closer.

Agap ya$ken egilir -- Стару собаку новим трюкам не навчиш. -- You can't teach an old dog new tricks

Yazidan (kaderden) kapmak olmaz. -- Від долі не втечеш. -- There is no flying from fate.

Bugtinkti i$ini yarina birakma. -- No time like the present. (Don't put off till tomorrow what you can do today.) -- Не залишай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Balik ba$tan kokar. -- Риба гниє з голови. -- Fish begins to stink at the head.

Akil akildan tisttindtir. -- Одна голова добре, а дві краще. -- Two heads are better than one.

Soz gtimti$se stikut altin. -- Слово -- срібло, а мовчання -- золото. -- Speech is silver, silence is gold.

Утім, точний переклад не завжди може бути адекватним або еквівалентним. Отже, виникає потреба часткової зміни.

2. З частковою зміною значення чи форми фразеологічних одиниць оригіналу.

Ak koyunun kara kuzusu da olur. -- У сім'ї не без виродка. -- There's a black sheep in every flock.

Bir resim, bin soze bedeldir. -- Краще один раз побачити, ніж сто раз почути. A picture is worth a thousand words.

Bugunkti tavuk yarinki kazdan iyidir. -- Краще синиця у руках, ніж журавель у небі. -- A bird in the hand is worth two in the bush.

Balik kavaga pikinca. -- Коли рак на горі свисне. -- When pigs fly.

Torbada keklik. -- Купити кота у мішку. -- Buy a pig in a poke.

3. Можливість перекладу фразеологізмів шляхом підбору оригіналам фразеологізмів їхніх співвідносних аналогів у мові перекладу.

Л. П. Сміт наголошує, що найбільш цікавими є аномалії в мові, які суперечать законам та їх порушують, підкреслюючи, що «аномалії бувають двох родів: із порушенням правил граматики або законів логіки» [7, с. 22]. З цих причин ідіоми пояснити неможливо, отож їх треба лише запам'ятовувати. «Ідіоми -- це маленькі іскорки життя і енергії в нашій мові; вони схожі на вітаміни в нашій їжі, які покращують її корисні поживні якості; мова, позбавлена ідіом, -- якщо, звичайно, це не компенсується, як, наприклад, у Гібона і Джонсона, іншими якостями, -- стає безбарвною, позбавленою смаку і нудною. Краще мова з деяким домішком іноземних ідіом, ніж мова зовсім без них» [7, с. 172].

Cry over spilt milk -- не варто засмучуватися через те, що вже не повернути (плакати за збіглим молоком).

You can not judge a book by its cover -- буквально: «ви не можете обрати книгу за обкладинкою» -- використовують, коли хочуть сказати, що не варто приймати рішення на підставі тільки видимих, зовнішніх факторів.

Cost an arm and a leg -- про високу вартість речі (буквальний переклад: коштує руки та ноги). Ідіома допомагає висловити обурення з приводу завищених цін в магазині або в невеликій сувенірній крамничці під час екскурсії.

Break a leg -- ні пуху, ні пера. Не дивуйтеся, якщо ви, вирушаючи на співбесіду або іспит, почуєте навздогін підбадьорююче «Break a leg» -- друзі зовсім не бажають, щоб ви зламали ногу.

It is a piece of cake -- найлегша робота, ніби з'їсти шматок тістечка.

It rains dogs and cats -- ллє дощ як з відра.

Бути при надії -- бути вагітною.

Дати откоша -- відмовитися.

Куку в руку -- хабар.

Пам'ятатимеш до нових віників -- Довго будеш пам'ятати (коли людину провчили).

Пустий як очеретина -- обмежений.

Ані пари з вуст -- мовчати.

Опалити крила -- зазнати невдачі.

Не лізь поперед батька в пекло -- не треба робити те, що тебе не просили, чи занадто поспішати.

Аж очі вбирає -- вабить своєю красою.

Qigerimin -- буквально: частина, куток моєї печінки (турки так кажуть про дорогу людину).

Batti balik yan gider -- буквально: затонула риба пішла шкереберть (найгірше, що могло статися, вже далеко та не повернеться).

Havadan sudan -- буквально: з повітря та води (розмовляти ні про що).

Saglik istersen Qok yeme, saygi istersen Qok deme -- якщо хочеш бути здоровим, не треба їсти багато, якщо хочеш користуватися повагою, не кажи багато.

Baba mirasi yanan mum gibidir -- спадщина батька схожа на свічку, яка згорає.

Питання трансформації перекладу вивчалося багатьма лінгвістами в різних мовах. На думку О. Д. Швейцера, термін «трансформація» використовують у перекладознавстві в метафоричному сенсі. Насправді йдеться про відносини між вихідними і кінцевими мовними виразами, про заміну в процесі перекладу однієї форми вираження іншою, яку ми образно називаємо перетворенням або трансформацією. Таким чином, перекладацькі трансформації є, по суті, міжмовних операціями «перевираження» значення [10, с. 79].

Висновки. Вивчаючи фразеологізми різних мов, ми не лише робимо паралелі та створюємо трансформації перекладу, але й збагачуємо власну мову за умови відсутності певних фразеологічних структур в українській мові. Вибір перекладу фразеологічних одиниць на іншу мову враховує своєрідність їхнього лексичного складу, структури і семантики. Виокремлено три типи фразеологізмів за культуремами перекладу: 1) з точним перекладом фразеологізмів і повним збереженням їхньої структури; 2) з частковою зміною значення або форми фразеологічних одиниць оригіналу; 3) з повною заміною ключових слів за умови можливої заміни структури шляхом підбору оригіналам семантичних еквівалентів у мові перекладу. Елементом наукової новизни є наведення кількох класифікацій фразеологічних одиниць з указуванням їх лінгвокультурних особливостей.

Література

фразеологізм переклад лінгвокультурний

1. Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. Київ: Наукова думка, 2013. 136 с.

2. Баран Я. А., Зимомря М. І. Теоретичні основи фразеології. Ужгород: Ужгородський держ. ун-т, 1999. 176 с.

3. Мініахметова Е. Х. Типи фразеологічних варіантів фразеосемантичного поля «Мовленнєва діяльність» у сучасній турецькій мові. Одеський лінгвістичний вісник. Одеса: Фенікс, 2013. Вип. 1. С. 76-87.

4. Мойсеєнко Л. Фразеологічні одиниці як об'єкт дослідження: німецькі, польські та українські паралелі. Київські полоністичні студії: наук. вид. Київ: Видавничий центр КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012. Т. 19. С.521-526.

5. Паньків В. В. Збіг у семантиці фразеологічних емотивів (на матеріалі української, англійської та російської мов). URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/75156/37-Pankiv.pdf?sequence=1.

6. Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук. Київ: Наукова думка, 2003. 1098 с.

7. Смит Л. П. Фразеология английского языка: пер. с англ. Москва: Учпедгиз, 1959. 208 с.

8. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): учеб. пособие. 5-е изд. Санкт- Петербург: Филол. факультет СПбГУ; Москва: Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. 416 с.

9. Цимбалюк-Скопненко Т. В. Джерела української фразеології крізь призму мови художнього перекладу (зі спостережень над ідіостилем Миколи Лукаша). Українська лексикографія в загальнослов'янському контексті: теорія, практика, типологія. Київ: Інститут української мови НАН України, 2011. С. 157-163.

10. Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. Москва: Наука, 1988. 215 с.

References

1. Azhniuk, B. M. (2013), English phraseology in cultural and ethnic coverage [Anhliiska frazeolohiia u kulturno- etnichnomu vysvitlenni], Naukova dumka, Kyiv, 136 p.

2. Baran, Ya. A., Zymomria, M. I. (1999), Theoretical foundations of phraseology, Uzhgorod State University, Uzhgorod, 176 p.

3. Miniakhmetova, E. Kh. (2013), “Types of phraseological variants of phrase-semantic field “Speech activity” in modern Turkish”, Odessa Linguistic Journal [“Typy frazeolohichnykh variantiv frazeosemantychnoho polia “Movlennieva diialnist” u suchasnii turetskii movi”, Odeskyi linhvistychnyi visnyk], Phoenix, Odessa, Issue 1, pp. 76-87.

4. Moiseenko, L. (2012), “Phraseological units as object of study: German, Polish and Ukrainian parallels”, Kyiv Polonistic Studies: scientific edition [“Frazeolohichni odynytsi iak obiekt doslidzhennia: nimetski, polski ta ukrainski paraleli”, Kyivski polonistychni studii: nauk. vydannia], Publishing house of Taras Shevchenko National University of Kyiv, vol. 19, pp. 521-526.

5. Pankiv, V. V. Match of phraseological emotions semantics (based on the Ukrainian, English and Russian languages) [Zbih u semantytsi frazeolohichnykh emotyviv (na materiali ukrayinskoi, anhliiskoi ta rosiiskoi mov)], available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/75156/37-Pankiv.pdf?sequence=1 (Date of approach: 15/02/2019).

6. Dictionary of Phraseologisms of the Ukrainian Language (2003) [Slovnyk frazeolohizmiv ukrayins'koyi movy], V. M. Bilonozhenko, I. S. Hnatiuk, V. V. Diatchuk (eds.), Naukova dumka, Kyiv, 1098 p.

7. Smith, L. P. (1959), The phraseology of the English language, trans. from English [Frazeologiya angliyskogo yazyka, per. s anhl.], Moscow: Uchpedgiz, 1959. 208 p.

8. Fedorov, A. V. (2002), Fundamentals of General Translation Theory (Linguistic Problems): Textbook, 5th ed. [Osnovy obshchey teorii perevoda (lingvisticheskie problemy): ucheb. posobie, 5-e izd.], Faculty of Philology, St. Petersburg State University, St. Petersburg; Publishing House Philology Three, Moscow, 416 p.

9. Tsymbaliuk-Skopnenko, T. V. (2011), “Sources of Ukrainian phraseology through the prism of artistic translation language (based on observations on Mykola Lukash' idiostyle)”, Ukrainian lexicography in the Slavic context: theory, practice, typology [“Dzherela ukrayins'koi frazeolohii kriz pryzmu movy khudozhnoho perekladu (zi sposterezhen nad idiostylem Mykoly Lukasha)”, Ukrainska leksykohrafiia v zahalnoslovianskomu konteksti: teoriia, praktyka, typolohiia], Institute of Ukrainian Language, NAS of Ukraine, Kyiv, pp. 157-163.

10. Schweitzer, A. D. (1988), Translation Theory: Status, Problems, Aspects [Teoriya perevoda: Status, problemy, aspekty], Nauka, Moscow, 215 p.

Размещено на Allbest.ru