Колірна палітра мовної картини світу німецької народної казки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Колірна палітра мовної картини світу німецької народної казки

Швець Т.А.

У статті відображено результати дослідження, присвяченого виявленню колірної лексики, що бере участь у створенні мовної картини світу німецьких народних казок. Установлено, що лексичні одиниці на позначення кольору відіграють важливу роль у процесі вербалізації результатів сприйняття навколишньої реальності представниками людської спільноти, оскільки відображають національні особливості мовленнєво- мисленнєвої діяльності індивіда, втілюють народні ідеали, уявлення та вірування, а їх вивчення уможливлює виявлення типових рис сприйняття реалій світу певним етносом.

Проаналізовано німецькі народні казки, що належать до казок про тварин, чарівних та побутових. Про- стежено, що колірна палітра мовної картини світу кожної із цих груп казок є своєрідною за рахунок використання колірної лексики на позначення як хроматичних, так і ахроматичних кольорів.

З'ясовано, що найбільш мальовничою та розмаїтою є колірна палітра мовної картини світу чарівних німецьких народних казок. До її об'єктивації залучено кольороназви на позначення ахроматичних та хроматичних кольорів. Результати дослідження засвідчили переважне використання кольоропозначень, що називають хроматичні кольори, серед яких найчастотнішими є лексеми gold, rotта weiЯ. Напротивагуцьомуспецифікаколірноїпалітримовноїкартинисвітунімецькихнароднихказокпротваринполягаєвїїрепрезентаціїздебільшогозадопомогоюколоронімівнапозначенняахроматичнихкольорів, зокремаweiЯ, dunkelgrau іschwarz, якіслугуютьдлявисміюваннявадлюдейтавідображаютьпротистояннясилдобраізла. Колірна палітра мовної картини світу побутових німецьких народних казок є менш чарівною і привабливою, а кількість лексем на позначення кольору - меншою. Зазвичай оповідачі побутових німецьких народних казок використовують колороніми rot, weiЯ і schwarz з метою вказівки на колір предметів побуту, одягу та дійсності, яка оточує героїв цих казок.

Ключові слова: колірна палітра, колірна лексика, хроматичні кольори, ахроматичні кольори, світобачення, картина світу, мовна картина світу, німецькі народні казки.

Shvets T. A. Colour Palette of Linguistic World-image in German Folk Fairy Tales. The paper shows the results of the study dedicated to discovering the colour vocabulary involved in the creation of linguistic world-image in German folkfairy tales. The author found out that the vocabulary denoting colours plays an important part in the process of verbalizing the results of reality perception by human society representatives. These words reflect the national peculiarities of an individual 's speech and mental activities; they embody national ideals, concepts and beliefs. The research on this vocabulary makes it possible to identify typical traits of particular nation 's reality perception.

Several types of German folkfairy tales were analyzed; they are animal fairy tales, magic and domestic fairy tales. The received results proved that the colour palette of linguistic world-image in everyfairy tale group is original thanks to the use of colour vocabulary denoting chromatic as well as achromatic colours.

The special nature of the colour palette of linguistic world-image in German folk fairy tales about animals consists in its representation primarily with the help of achromatic colour names (weiЯ, dunkelgrau and schwarz), which criticize human faults and reflect the opposition between good and evil forces.

Magic German folk fairy tales have the most beautiful and diverse colour palette of linguistic world-image. In these tales we can find both chromatic and achromatic colours representing world-image. The results of this study demonstrate that the most frequently used lexemes, which denote chromatic colours, are gold, rot and weiЯ.

The colour palette of linguistic world-image in domestic German folkfairy tales is less magical and appealing and there are less colour lexemes there. Usually the narrators of domestic German folk fairy tales use such colour names as rot, weiЯ and schwarz to describe everyday objects, the characters ' clothes and other details of their lives.

Key words: colour palette, colour vocabulary, chromatic colours, achromatic colours, worldview, world-image, linguistic world-image, German folk fairy tales.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Навколишня реальність постає перед людиною крізь призму мови, засобами якої вона відображає результати свого світобачення. Природа наділила людину винятковою здатністю осягати об'єктивну реальність у кольорі, що є важливою частиною інформації людини про довкілля, а також значущим компонентом мовної картини світу - специфічної для кожного народу.

Зосередження уваги на особливостях використання представниками різних народів колірної лексики у процесі вербалізації результатів світосприйняття продовжує перебувати в центрі уваги дослідників з огляду на перехід мовознавчих досліджень у площину когнітивної лінгвістики, основне завдання якої полягає у виявленні типових рис перцепції реалій світу певним народом через аналіз окремих семантичних груп слів, у яких приховано його етнонаціональну специфіку та культурний досвід.

Вивчення лексем на позначення кольору, що є лінгвістичною універсалією, дає можливість не лише виявити символічні та загальнолюдські цінності, але й простежити процес катетеризації дійсності в межах окремої етнічної групи або народу.

Актуальність теми статті зумовлено необхідністю встановлення своєрідності відображення мовної картини світу німецького народу лексичними одиницями на позначення кольору, виявленими в народних німецьких казках, які досі не вивчали в такому аспекті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний етап розвитку мовознавства відзначається тенденцією до вивчення лексичних одиниць на позначення кольору в їх взаємозв'язку зі специфікою світосприйняття дійсності окремим етносом та виявлення їх ролі у конструюванні мовної картини світу відповідної лінгвокультурної спільноти. З урахуванням цього лексику на позначення кольору досліджують із позицій: історії її виникнення та розвитку (Т. Б. Козак [6], М. І. Чикало [13]), структурно-семантичного підходу (О. О. Маленко [7]), лінг- вокультурології (І. М. Бабій [1], С. І. Григорук [3],

А. Є. Іншаков [4]), перекладознавства (І. В. Ковальська [5], О. В. Науменко [8]), когнітивної лінгвістики (Л. О. Голуб [2], О. Д. Огуй [9], Т. В. Пастушенко [10]) та в інших аспектах.

З метою позначення назв кольорів представники сучасного мовознавства послуговуються термінами: колоронім, кольороназва, кольоропозначення, назва кольору, кольоронайменування, колірна лексика та кольоратив. Усі ці терміни використовуються як синоніми на позначення певних лексем і словосполучень, за допомогою яких виражається значення кольорів та їх відтінків.

У межах нашої розвідки для позначення лексем, які експлікують семантику кольорів чи їхніх відтінків, ми головно використовуватимемо термін колірна лексика завдяки його місткості, стислості та прозорості. Іншими найменуваннями послуговуватимемося як його синонімами.

Формулювання мети і завдань статті. Метою статті є встановлення своєрідності репрезентації мовної картини світу німецьких народних казок колірною лексикою. Завдання пропонованої розвідки полягає у виокремленні лексичних одиниць на позначення кольору та їхньому аналізі як репрезентантів мовної картини світу німецької народної казки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Мова є засобом відображення не лише реального світу, що оточує людину, а й суспільної свідомості народу, її носія, рис його національного характеру, способу життя, традицій, звичаїв та світогляду. Як вже зазначалося, людина сприймає навколишню дійсність у кольорі, який розглядають як один із засобів осмислення об'єктивної реальності та позначення найважливіших явищ природи і найцінніших рис людини. Перцепція довкілля в колірній гамі забезпечує його пізнання чуттєво-образним способом, що, таким чином, сприяє переходу від невербального (чуттєво-образного) мислення до вербального. мовний лексичний німецька народна казка

Взаємодія мови та культури уможливила участь мови у формуванні «картини світу», яка відображає результати сприйняття людиною навколишньої дійсності, об'єктивовані мовними засобами. Носії кожної мови по-своєму сприймають світ, тобто кожна мова відображає свою особливу картину світу. Картина світу є сукупністю цілісних і систематизованих уявлень, знань та думок людської спільноти або окремої людини про світ та його будову, а також про пізнавальні і творчі можливості, смисл життя та місце людини у світі, які ґрунтуються на її світовідчутті, світосприйнятті, світорозумінні та світогляді [14, 9].

Одночасно із «картиною світу» існує «мовна картина світу», що є суб'єктивним образом об'єктивної реальності, оскільки кожна людина відтворює світ неповторно. Тобто мовна картина світу - це комплекс мовних засобів, у яких відображені особливості етнічного сприйняття світу, сукупність уявлень народу про дійсність, зафіксовані одинцями мови на певному етапі розвитку народу [11, 5].

Поняття «мовна картина світу» ґрунтується на вивченні уявлень людини про світ, оскільки сприйнята особистістю об'єктивна реальність знаходить своє відображення саме в «мовній картині світу», індивідуальній для кожного частині реальності, відкритої представнику окремої етнічної спільноти чи всьому етносу загалом на одному з етапів його практичної взаємодії зі світом, зафіксованої засобами певної мови.

Основою мовної картини світу є його відносно сталий образ, що ґрунтується на цінностях, пріоритетах та специфічних соціальних стереотипах певної нації й орієнтує її представників у навколишньому середовищі. У створенні мовної картини світу беруть участь переважно номінативні засоби мови: лексеми, стійкі сполуки слів, фразеологізми, що фіксують членування та класифікацію об'єктів довкілля.

Вагомим елементом мовної картини світу є колірна лексика, адже зорова інформація переважає в перцепції дійсності індивідом. Сприйняття кольору залежить від його спектру та психологічного стану індивіда. З огляду на це розрізняють спектральні, або хроматичні, кольори, тобто ті, що представлені спектром сонячного світла (наприклад, rot(червоний) або braun(коричневий)), а також ахроматичні кольори - weiЯ(білий), grau(сірий), schwarz (чорний). Втілюючи результати світосприйняття в мовній формі, мовець використовує структури, що найбільшою мірою відповідають його задуму та передають кольорову гаму навколишньої реальності.

Виявлення специфіки відображення колірної палітри мовної картини світу саме в німецьких народних казках зумовлене їх належністю до найдавніших витворів усної колективної творчості, якими засвідчено архаїчні ментальні установки народу, спосіб мислення населення, яке мешкало на території країни раніше, його ставлення до життя та визначні риси його характеру. Звернення оповідачів німецьких народних казок до лексичних одиниць на позначення певних кольорів віддзеркалює національні особливості мовленнєво-мисленнєвої діяльності німецького народу, його культурні надбання, вірування та цінності.

Матеріалом для розвідки слугували німецькі народні казки в обробці братів Грімм. У контексті заявленої теми на основі традиційної класифікації народних казок для дослідження відібрано три групи німецьких народних казок: казки про тварин, чарівні та побутові. Критеріями розподілу німецьких народних казок на такі три групи слугували: незвичайність зображуваних подій, наявність у змісті свідомого вимислу, умовність зображуваних подій та героїв, використання традиційних художніх засобів для зображення описуваних подій та дійових осіб. Цей поділ є досить умовним, оскільки деякі з німецьких народних казок про тварин («Der Wolf und die sieben GeiЯlein») можна було б віднести до чарівних казок, так само як і деякі чарівні казки - до побутових («Die zwцlf Brьder») або казок про тварин («Der Froschkцnig oder der eiserne Heinrich»).

Для виявлення використання колірної лексики оповідачами німецьких народних казок для тварин обрано найвідоміші німецькі народні казки «Katze und Maus in Gesellschaft», «Der Wolf und die sieben GeiЯlein» та «Der Wolf und der Fuchs». Установлено, щооповідачіцієїгрупинімецькихнароднихказокнайчастішепослуговуютьсяколоронімамиrot(червоний), weiЯ(білий) іschwarz(чорний), щовикористовуютьсяякусвоємупрямому, такіупереносномузначеннізметоювказівкина:

- колір шерсті тварин: Sie hat ein Sцhnchen zur Welt gebracht, weiЯ mit braunen Flecken ... (1, 173); Das Kind ist ganz schwarz(1, 174);

- лихі наміри дійових осіб казок: Der Bцsewicht verstellt sich oft, aber an seiner rauhen Stimme und an seinen schwarzen FьЯen werdet ihr ihn gleich erkennen (1, 293); Und als ihm der Bдcker die Pfote bestrichen hatte, so lief er zum Mьller und sprach: «Streu mir weiЯes Mehl auf meine Pfote» (1, 293).

За результатами дослідження виявлено, що кольоропозначення weiЯі schwarz, найдавніші за своїм походженням, мають найчастотніше використання у німецьких народних казках про тварин (див. табл. 1). Колоронім weiЯасоціюється у представників німецькомовної спільноти зі спокійним станом душі, несе в собі мотив чистоти та цнотливості, що надає йому позитивного відтінку.

Семантика колороніма schwarzвизначається його здатністю поглинати енергію людини і робити не сприйнятливим її зір, що є негативним та загрожує небезпекою. У німецьких народних казках чорний колір як символ зла протистоїть білому - кольору добра. Окрім того, чорний символізує гординю, заздрість та злість героїв німецьких народних казок.

Кольороназва rot,що використовується в німецькій народній казці про тварин «Der Wolf und der Fuchs», слугує для позначення масті героїні цієї казки - лисиці:

Es trug sich zu, daЯ sie beide durch den Wald gingen, da sprach der Wolf: «Rotfuchs, schaff mir was zu fressen, oder ich fresse dich selber auf» (1, 322).

Отже, кольоропозначенняrot, weiЯіschwarz репрезентуютьнелишеспецифічнуколірнупалітрумовноїкартинисвітунімецькихнароднихказокпротварин, айвідображаютьставленняпредставниківнімецькоїлінгвокультуридохитрихтапідступнихосіб.

Найбільшучастинуказковогоепосунімецькогонародустановлятьчарівніказки, зурахуваннямчогоматеріаломцієїрозвідкислугуваличарівнінімецькінародніказки«Der goldene Vogel», «Der treue Johannes», «Brьderchen und Schwesterchen», «Marienkind», «Aschenputtel», «Der Bдrenhдuter», «Das blaue Licht», «Die Goldene Gans», «Der Froschkцnig oder der eiserne Heinrich», «Hдnsel und Gretel», «Mдrchen von einem, der auszog, das Fьrchten zu lernen», «Schneewittchen». Їх об'єднано у дві групи:

- казки, у яких вживаються лише кольороназ- ви на позначення хроматичних кольорів: «Der goldene Vogel», «Der treue Johannes», «Brьderchen und Schwesterchen», «Marienkind»;

- казки, у яких колороніми називають як хроматичні, так і ахроматичні кольори: «Aschenputtel», «Der Bдrenhдuter», «Das blaue Licht», «Die Goldene Gans», «Der Froschkцnig oder der eiserne Heinrich», «Hдnsel und Gretel», «Mдrchen von einem, der auszog, das Fьrchten zu lernen», «Schneewittchen».

Як бачимо, кількість чарівних німецьких народних казок, у яких використані лише колороніми на позначення хроматичних кольорів, є меншою.

Опрацювання текстів чарівних німецьких народних казок дало змогу виявити, що колірну палітру мовної картини світу цієї групи казок репрезентовано переважно лексемами gold(86 разів), rot(12 вживань), grьn(8 звернень), grau(12 випадків використання), weiЯ(26 разів), schwarz(15 використань) (див. табл. 1).

У текстах чарівних німецьких народних казок кольоропозначення gold(золотий) уживається з метою називання кольору:

- металу Gold(золото), з якого виготовлено предмети побуту: Das ist die Kцnigstochter von goldenen Dache (1, 300);

- сукупності предметів, витворених із цього металу: Der Kцnig aber zeigte ihr drinnen das goldene Geschirr, jedes einzeln, die Schьsseln, Becher, Nдpfe, die Vцgel, das Gewild und die wunderbaren Tiere

(1, 302);

- предметів, що вказують на рівень статків героїв казок: Wenn sie zusammen ins SchloЯ kommen, so liegt dort ein gemachtes Brauthemd in einer Schьssel und sieht aus, als wдr 's von Gold und Silber gewebt ... (1, 303);

- волосся героїні казки: Als er endlich hindurchgedrungen war, sah er unter dem Baum ein wunderschцnes Mдdchen sitzen, das saЯ da und war von seinem goldenen Haar bis zu den FuЯzehen bedeckt (2).

Унімецькійлінгвокультурікольороназваgoldхарактеризуєтьсяпозитивноюсимволікоютаєкольоромнімецькоїдержави. Німцівважають, щоцейколоронімвтілюєтілеснукрасу, багатствотащедрість, атакожсприяєрозвиткумистецтваітворчості. Завдякизверненнюдолексемиgold колірнапалітрамовноїкартинисвітучарівнихнімецькихнароднихказоквирізняєтьсяяскравимибарвамитастворюєпозитивнийнастрійуслухача.

Для колірної палітри мовної картини світу чарівних німецьких народних казок характерне також використанням лексеми grьn(зелений). У німецько- мовній традиції цей колоронім має переважно позитивне значення та передає колір природних ресурсів, родючості, життєвої сили. У переносному значенні лексема grьnслугує для вказівки на відчуття надії та безпеки:

Auf einmal hцrte er ein Brausen, und plцtzlich stand ein unbekannter Mann vor ihm, der einen grьnen Rock trug, recht stattlich aussah, aber einen garstigen PferdefuЯ hatte (1, 93).

Der Teufel zog den grьnen Rock aus, reichte ihn dem Soldaten hin und sagte: « Wenn du den Rock an deinem Leibe hast und in die Tasche greifst, so wirst du die Hand immer voll Geld haben» (1, 94).

Результатипроведеногодослідженнядаютьпідставидляствердження, щовчарівнихнімецькихнароднихказкахкольороназвуgrьnоповідачівживаютьякупрямому, такіпереносномузначеннях, надаючимовнійкартинісвітуцієїгрупиказокспецифічногозабарвлення.

Подібне вживання характерне і для кольороназви grau(сірий). У текстах чарівних німецьких народних казок цей колоронім позначає колір тканини, з якої виготовлений одяг героїв казок:

Sie nahmen ihm seine schцnen Kleider weg, zogen ihm einen grauen alten Kittel an und gaben ihm hцlzerne Schuhe (1, 331).

Уцьомуфрагментіокрімвказівкинаколіродягу, кольороназваgrauслугуєнапозначеннябезрадісного, сповненоготурботтавідчаюсирітськогожиття.

Оповідачі чарівних німецьких народних казок також послуговуються цією лексемою з метою називання кольору волосся осіб літнього віку, ставлення до яких повинне бути поважливим:

Als er in den Wald kam, begegnete ihm ein altes graues Mдnnlein, das bot ihm einen guten Tag und sprach (1, 254).

Як очевидно з поданого речення, колоронім grau увиразнює поважний вік, мудрість та об'єктивність героя казки.

У створенні колірної палітри мовної картини світу чарівних німецьких народних казок беруть участь колороніми weiЯ(білий) та schwarz(чорний), що використовуються оповідачами переважно у своєму прямому значенні. Кольороназва weiЯпозначає колір снігу, обличчя дійових осіб тощо:

Als der Winter kam, deckte der Schnee ein weiЯes Tьchlein auf das Grab, und als die Sonne im Frьhjahr es wieder herabgezogen hatte, nahm sich der Mann eine andere Frau (1, 331).

Щодо кольоропозначення schwarz,то воно має негативну конотацію і слугує на позначення жорстокості та інших негативних рис характеру героїв казок:

Die Frau hatte zwei Tцchter mit ins Haus gebracht, die schцn und weiЯ von Angesicht waren, aber garstig und schwarz von Herzen (1, 331).

Одночасневживаннявцьомуреченніколороні- мівweiЯіschwarzпротиставляєкрасивузовнішністьжорстокостітабезсердечностідочокмачухи.

Колірнапалітрасвітучарівнихнімецькихнароднихказокстворюєтьсятакожшляхомзверненняоповідачівдокольороназвиrot(червоний), щоусвоємупрямомузначеннієсимволомхорошогофізичногостанудійовихосіб:

Frьhmorgens, ehe die Kinder erwacht waren, stand sie schon auf, und als sie beide so lieblich ruhen sah, mit den vollen roten Backen, so murmelte sie vor sich hin; «Das wird ein guter Bissen werden» (1, 283).

Окрім випадків вживання колороніма rotу прямому значенні, виявлено приклади його використання у непрямому значенні як засобу попередження героїв казок про небезпеку, що очікувала на них:

ДuЯerlich sah er schцn aus, weiЯ mit roten Bak- ken, dass jeder, der ihn erblickte, Lust danach bekam, aber wer ein Stьckchen davon aЯ, der musste sterben

(1, 343).

Отже, унімецькомовнійтрадиціїколоронімrot характеризуєтьсячастковополярнимизначеннями: зодногобоку, червонийєсимволомжиття, енергії, повнотивиявупочуттів, азіншого - самезчервонимкольоромасоціюєтьсяненависть, біль, пролиттякрові.

Специфікоюколірноїпалітримовноїкартинисвітучарівнихнімецькихнароднихказокєзверненняоповідачівупроцесіїїрепрезентаціїякдоколо- ронімівнапозначенняахроматичних, такіхроматичнихкольорів. Завдякинаявностіцихколоронімівмовнакартинасвітучарівнихнімецькихнароднихказоквідображаєсвоєрідністьсвітобаченняносіївнімецькоїмови.

ЗурахуваннямнапрацюваньВ. Я. Проппадогрупипобутовихнімецькихнароднихказоквіднесеноказки, змістякихмаєтіснийзв'язокіззображуваноюреальністю [12, 283-284]. Відповіднодлядослідженняобранонімецькінародніказки«Bruder Lustig», «Der Arme und der Reiche», «Die kluge Bauerntochter».

Світпобутовихнімецькихнароднихказокєменшяскравимтабарвистим, оскількиїхспецифікоюєзмалюванняреальнихподій, сімейнихстосунків, суспільнихвідносинтаповсякденногожиттялюдей, длярепрезентаціїякихрідшепотрібнозвертатисядояскравихбарв. Проведене дослідження встановило, що колірну палітру мовної картини світу проаналізованих казок в основному представлено кольоро- назвами weiЯта schwarz, що позначають колір предметів, які оточують людину, та волосся принцеси:

Wenn s weiter nichts ist», sagte der erste, «es wird schwarz und weiЯ sein wie Tuch, das man Kьmmel und Salz nennt (1, 296).

Помічено також один випадок звернення до коло- роніма rotяк засобу вираження захоплення красою зведеного будинку:

Er legte sich ans Fenster und sah gegenьber ein neues, reinhches Haus mit roten Ziegeln, wo sonst eine alte Hьtte gestanden hatte (1, 244).

У процесі дослідження встановлено, що колірна палітра мовної картини світу кожної з названих груп казок складається з різної кількості лексем на позначення кольору (див. табл. 1).

Як видно з таблиці 1, колірну палітру мовної картини світу німецьких народних казок про тварин представлено переважно кольороназвами на позначення ахроматичних кольорів, серед яких weiЯ(7 випадків вживання) та schwarz(4 випадки звернення). Хроматичні кольори репрезентовані колоронімами braun(1 вживання) та rot(3 випадки використання), звернення до яких надає колірній палітрі мовної картини світу цього виду казок більшої мальовничості.

Серед чарівних німецьких народних казок виявлено такі, колірну палітру мовної картини світу яких формують кольоративи, що називають лише хроматичні кольори (казки «Der goldene Vogel», «Der treue Johannes», «Brьderchen und Schwesterchen», «Marienkind»). Уцихчарівнихнімецькихнароднихказкахоповідачіпослуговуютьсялексичнимиодиницямиgold, rotтаgrьn,щовтілюютьпрагненнянімецькогонародудосвітла, примноженнядобробуту, атакожйогонадіїнаотриманнясвободи.

Більшчисельнугрупуутворюютьчарівнінімецькінародніказки, колірнапалітрамовноїкартини світуякихвербалізованалексемаминапозначенняякхроматичних, такіахроматичнихкольорів (казки«Aschenputtel», «Der Bдrenhдuter», «Das blaue Licht», «Die Goldene Gans», «Der Froschkцnig oder der eiserne Heinrich», «Hдnsel und Gretel», «Mдrchen von einem, der auszog, das Fьrchten zu lernen», «Schneewittchen»).

Специфікоюколірноїпалітримовноїкартинисвітуцієїгрупичарівнихнімецькихнароднихказокєпереважаннялексичниходиницьнапозначенняхроматичнихкольорів, середякихgold(86 використань), blau(16 випадківзвернення), grьn(8 випадківвикористання) таrot(12 вживань), зверненнядоякихстворюєбарвисту, багатооздобленумовнукартинусвіту. Як бачимо, оповідачі чарівних німецьких народних казок особливо часто вдаються до лексем на позначення яскравих кольорів, розмаїтий світ яких здатний не лише глибоко проникнути в душу слухачів, а й сформувати відповідне ставлення до довкілля, людських вчинків, викликати бажання наслідувати позитивні риси героїв та протистояти лихим діям.

Колірна палітра мовної картини світу побутових німецьких народних казок менш барвиста, оскільки кількість лексем, використаних на позначення кольору, незначна. У її репрезентації беруть участь лексичні одиниці, що називають хроматичні та ахроматичні кольори. У текстах проаналізованих німецьких народних побутових казок виявлено лише по одному випадку звернень до колоронімів weiЯ, schwarzта rot.

Більшість кольороназв, використаних оповідачами німецьких народних казок, мають позитивну конотацію: weiЯ- символ краси, чистоти, цнотливості та ніжності, а також доброчинності, миру і спокою; goldвтілює тілесну красу, багатство та щедрість; blauпозначає колір води або неба, а також є виразником почуттів суму, довір'я, вірності та небесної доброчинності; rotу німецькій лінгво- культурі, з одного боку, є символом здоров'я, любові та пристрасті, з іншого - агресії та небезпеки; grau символізує повсякденність і безпросвітність життя бідних та повагу до осіб літнього віку; grьnвідображає надію людини на краще життя та любов до природи. Кольороназва schwarzмає негативну конотацію, символізує гординю, заздрість і злість.

Як бачимо, колірна палітра німецьких народних казок представлена переважно кольороназвами з позитивною символікою, що сприяють створенню розмаїтої мовної картини світу німецької народної казки. У її вербалізації вагому роль відіграють лексеми на позначення хроматичних та ахроматичних кольорів, які відображають специфіку світосприйняття німецького народу. Звернення до лексичних одиниць, що називають кольори, сприяє не лише майстерному змалюванню природи, рис зовнішності, характеру дійових осіб німецьких народних казок та предметів, що їх оточують, а й прославляє розум, працьовитість та доброту героїв, їхню наполегливість у досягненні мети, уміння протистояти лихим обставинам, боротися за свою волю, кохання і щастя.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Сприйняття навколишньої реальності в кольорі є невід'ємним елементом людського буття. Вербалізація результатів світосприйняття відбувається за допомогою різних пластів лексики, важливу роль серед яких відведено колірній лексиці як засобу відображення національних особливостей концептуалізації дійсності.

З огляду на те, що колір відображає специфіку світосприйняття та світобачення народу, різні мови мають власні колірні палітри: процес сприйняття кольору відбувається крізь призму національно- культурних та індивідуальних особливостей етносу, викликаючи в носіїв мови певні асоціації. Ігнорування усіх асоціативних рядів конкретної назви кольору представниками інших народів позбавляє їх можливості зрозуміти деякі культурні явища, типові для носіїв певної мови.

Колірна лексика як віддзеркалення мовної картини світу німецької народної казки набула у процесі розвитку німецької мови глибинної символічної семантики, яка детермінує сприйняття носіями мови навколишньої реальності. Визначальними кольоро- назвами, що формують мовну картину світу народних німецьких казок, є gold, weiЯ, schwarz, blau, rotта grьn, які використовуються як в основному, так і переносному значеннях.

Колірна палітра мовної картини світу німецької народної казки може бути не лише об'єктом лінгвістичних студій. Перспективним є її вивчення в міждисциплінарному аспекті з метою глибшого розуміння співвідношення між дійсністю, свідомістю та мовою.ЛІТЕРАТУРА

1. Бабій І. М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук - спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. М. Бабій. - Київ, 1997. - 21 с.

2. Голубь Л. А. Сквозные мотивы языковой картины мира (на примере лексико-семантического поля «ЦВЕТ» в английском и русском языках) : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Л. А. Голубь. - Москва, 2006. - 24 с.

3. Григорук С. І. Колористична лексика в поезії Г Р. Державша (у контексті поетичного мовлення епохи) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.02 «Російська мова» / С. І. Григорук. - Київ, 1998. - 18 с.

4. Іншаков А. Є. Основні засади дослідження колірної лексики в мовознавстві / А. Є. Іншаков // Філологічні студії. - 2013. - № 9. - С. 188-194.

5. Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладоздавство» / І. В. Ковальська. - Київ, 2001. - 19 с.

6. Козак Т Б. Лексико-семантична група слів, які позначають колір у німецькій мові (діахронічне дослідження) : автореф. дис. ... канд. філ. наук. : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Т Б. Козак. - Одеса, 2002. - 19 с.

7. Маленко О. О. До питання семантики кольорів / О. О. Маленко // Филологический аналіз : теория, методика, практика. - К. ; Харьков ; Херсон, 1996. - Вып. 8. - С. 172-175.

8. Науменко О. В. Труднощі перекладу колоронімів (на матеріалі роману С. Моема «Розмальована завіса») /

О. В. Науменко // Спецпроект: анализ научных исследований : [мат. VII Научно-практической конференции (14-15 июня 2012 г.)] [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.confcontact.com/2012_06_14/fl7_naumenko.htm

9. Огуй О. Д. Світло- та кольоробачення давніх германців та латинський вплив на їх колірний менталітет / О. Д. Огуй // Наукові записки. - Вип. 89 (3). - Серія : Філологічні науки (мовознавство) : У 5 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - С. 10-15.

10. Пастушенко Т. В. Колірна номінація як елемент вторинної мовної картини світу : автореф. дис. . канд. філол. наук : спец. 10.02.04. «Германські мови» / Т В. Пастушенко. - Київ, 1998. - 17 с.

11. Попова З. Д. Язык и национальная картина мира / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Воронеж : Истоки, 2007. - 61 с.

12. Пропп В. Я. Русская сказка (Собрание трудов В. Я. Проппа) / В. Я. Пропп ; [науч. ред., ком. Ю. С. Рассказова]. - М. : Лабиринт, 2000. - 416 с.

13. Чікало М. І. З історії назв кольорів в українській мові (XIV-XVIII століття) // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. - Львів, 1997. - Т. 234 : Праці філологічної секції. - С. 186-209.

14. Яковлева Е. С. Фрагменты русской языковой картины мира (модели пространства, времени и восприятия) / Е. С. Яковлева. - М. : Гнозис, 1994. - 344 с.

ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Mдrchen der Brьder Grimm. - Mьnchen: Droemersche Verlagsanstalt Th. Knaur Nachf, 1996. - 360 S.

2. Marienkind : Brьder Grimm. Alle Mдrchen der Brьder Grimm [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.grimmstories.com/de/grimm_maerchen/marienkind

Размещено на Allbest.ru