Перифрастичні форми турецького дієслова у функціонально-семантичному полі аспектуальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перифрастичні форми турецького дієслова у функціонально-семантичному полі аспектуальності

Спотар-Аяр Г.Ю.

Анотації

Стаття присвячена дослідженню функціонування перифрастичних форм у функціонально-семантичному полі аспектуальності у сучасній турецькій мові, аналізу комплексу аспектуальних значень, які передаються перифрастичними формами, й особливостям впливу цих значень на стилістичні відтінки перифрастичних форм.

Ключові слова: перифрастичні форми, аспект дієслова, акціонсарт, функціонування перифрастичних форм.

Спотарь-Аяр А.Ю. Перифрастические формы турецкого глагола в функционально-семантическом поле аспектуальности

Аннотация. Статья посвящена исследованию особенностей реализации парадигмы аспектуальных значений перифрастическими формами, их места и роли среди способов реализации акционсартовых значений в рамках функционально-семантического поля современного турецкого языка, установлению взаимосвязи аспектуаль- ных значений и их стилистического потенциала. перифрастичний семантичний турецький

Ключевые слова: перифрастические формы, функционирование перифрастических форм, официально-деловой стиль, аспектуальность, акционарность.

Spotar-Ayar G. Periphrastical forms of Turkish verb in functional-semantic field of aspect

Summary. This article's aim is to find out the particularities of aspect meanings paradigm, expressed by periphrastical constructions, its place and role in complex of aspect category's meanings realization, also to find out connection between aspect meanings and its stylistical potention.

Key words: periphrastical forms, functioning of peri- phrastical forms, aspect, aspectuality.

Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві прийнятий новий функціонально-категорійний підхід до вивчення дієслова, внаслідок чого ми спостерігаємо кардинальні зміни у визначенні складу і кваліфікації статусу окремих дієслівних категорій. Останнім часом ми бачимо нові тенденції та підходи у контексті дослідження турецького дієслова в таких функціонально-семантичних полях (далі - ФСП), як темпораль- ність, аспектуальність і модальність, які в більшості випадків невід'ємно пов'язані в рамках однієї граматичної форми.

Необхідність встановлення специфіки реалізації аспектуальних значень перифрастичними формами актуалізує цю наукову розвідку у контексті встановлення стилістичного потенціалу перифрастичних форм дієслова, а також визначення зв'язку між сукупністю реалізованих ними аспектуальних значень та особливостями їх використання у функціональному стилі.

Об'єктом дослідження виступає сукупність аспектуальних значень і відтінків, виражених перифрастичними формами. Предметом дослідження є перифрастичні форми і виражені ними значення способу дії.

Наукова новизна дослідження полягає у спробі систематизації аспектуальних значень, виражених за допомогою зазначеної граматичної категорії, в окремому аналізі перифрастичних форм у рамках ФСП аспектуальності.

Комплексний підхід до дослідження перифрастичної форми передбачає вивчення її функціональних властивостей, способів взаємодії у рамках граматичних сполучень, частотності вживання у текстах різних стилів, тому метою наукової розвідки є не лише визначення особливостей функціонування цієї форми в рамках ФСП, а і вплив таких особливостей на використання їх аористом у офіційно-діловому стилі сучасної турецької мови.

Практичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані у подальших наукових розробках із морфології, синтаксису та теоретичної граматики та стилістики турецької мови.

Виклад основного матеріалу. Аспектуальність - це функціонально-граматична категорія, змістом якої є характер протікання дії, а вираженням - морфологічні, словотворчі та лексичні засоби за участю деяких синтаксичних елементів речення [15, с. 27].

Вперше у тюркології категорія аспектуальності була обговорена на "Координаційній раді з питання дієслівного виду та складнопідрядного речення в тюркських мовах" в 1956 р. [16, с. 3], де вона була визначена як одна із найважливіших і таких, що потребують подальшого ґрунтовного дослідження, оскільки думка вчених щодо наявності чи відсутності категорії виду в тюркських мовах розділилася майже порівну. неоднозначність і суперечливість поглядів на вид утвердила й термінологічна невпорядкованість: аспектуальність, акціональність, вид, роди дії, способи дієслівної дії тощо.

Власне, за класичним визначенням російської лінгвістичної школи ФСП аспектуальності визначається двома основними поняттями: власне "видом" (аспектом) і способом дії, який у європейських мовознавчих школах і деяких вітчизняних дослідженнях визначається як "акціональність" - від німецького ЛкіютаН, терміна, вперше запропонованого Сиг- мундом Агреллом у 1908 р. [15, с. 30]. Зокрема, Ю.С. Маслов зазначає, що категорія виду представлена не у всіх мовах, натомість аспектуальність властива кожній мові, таким чином, у деяких мовах є аспектуальність без аспекту, тобто акціональність [18, с. 33].

Слід зазначити, що видові значення та способи дії співвідносяться між собою, але мають чітку диференціацію за своїм семантичним наповненням. Оскільки реалізація цих значень відбувається за рахунок часових форм дієслова, відповідна граматична категорія пов'язана із темпоральністю. Нерозривним є зв'язок між лексичним значенням дієслова, його характером, належністю до відповідної семантичної групи та похідної граматичної форми. Тому, як справедливо визначив Д.М. Насілов: "Аналіз аспектуальності в тюркських мовах набуває найголовнішого значення для правильної класифікації центральних морфологічних категорій дієслова" [16, с. 11].

Перифрастичні форми відіграють важливу роль у системі форм дієслова у турецькій мові, саме завдяки цим формам реалізується вагома частина набору акціонарних відтінків. Д.М. Насілов визначає, що основою аспектуальності в тюркських мовах є спеціалізовані форми способів дії, представлені моделлю "дієприслівник + допоміжне дієслово", різноманітні видові форми, пов'язані з якісною та кількісною аспектуальністю. Бівербальну конструкцію можна кваліфікувати як єдину зрощену аналітичну форму, "аналітичну морфему" (А.А. Юлдашев) із граматикалізованим формативом. Модифікуюче (службове, допоміжне) дієслово отримує статус службового слова, несамостійної лексичної морфеми [16, с. 25].

Натоміть А.М. Кононов визначає в тюркських мовах категорію виду, яка складає форми дієслова, що містять у собі (лексично, морфологічно та синтаксично) характеристику процесу дії, а саме: повторення, протікання, спрямованість, багатократність, динамічність тощо або ознаки результативності, завершеності, наміру [11, с. 207].

Зокрема, думку про те, що перифрастичні форми є одним із засобів вираження саме видових значень, підтримує і С.В. Сорокін: проаналізувавши конкретні окремі значення (варіанти) категорії виду в турецькій мові, ми дійшли висновку, що протиставлення інваріантів аспектуального значення відбувається за лінією "процесність" (процесуальність) - фактичність [19, с. 79]. Перифрастична форма дієслова в турецькій мові з функціонального погляду є засобом реалізації аспектуальних функцій [19, с. 167].

Натомість у Туреччині традиційно існувало два погляди на аспектуальність, один із яких започаткований М. Ергіном і надалі успадкований такими видатними вченими, як Т.Н. Генджан і З. Коркмаз, і погляд Т. Бангуоглу, що фактично не виділяє аспектуальність як таку, характеризуючи дієслова у категорії tarz (вид дії), описуючи часові форми.

У європейській тюркології одним із визначних дослідників дієслова є Л. Йохансон, який визначає аспектуальність як одну з основних характеристик дієслова, крім того, він чітко окреслює межу акціоналу, відносячи до цієї категорії такі значення, як: тривалість, швидкість, однократність чи багатократність виконання дії. За визначенням Л. Йохансона, тюркські мови не мають перфектної та прогресивної категорії аспектуальності, хоча мають близькі за змістом категорії [12, с. 48]. Вченим було розроблено нову класифікацію видів (аспектів) щодо тюркських мов, в основу яких було покладено принцип відношення моменту мовлення до способу і моменту виконання дії. водночас перифрастичні форми дієслова Л. Йохансон визначає не як додаткові граматичні елементи, а як продовження лексем.

А. Гьоксель і С. Керслейк виділяють окремо категорії часу / аспекту / модальності (tense / aspect / modality) у турецькій мові відповідно до сучасних лінгвістичних уявлень. Після цього

C. Аслан і М. Угурлу досліджують аспектуальність як окрему категорію, беручи за теоретичну основу працю Л. Йохансона "Аспектуальність у тюркських мовах" (1971). С. Аслан, зокрема, визначає перифрастичні форми як один зі способів вираження аспектуальних значень: за допомогою допоміжного дієслова ol- у складі дієслівних структур можуть бути виражені ті аспектуально-часові значення, які не можуть бути вираженими формами з допоміжним дієсловом i- та є способом вираження часового проміжку, паралельного до реального часу та поза реальним часом [1, с. 12].

Г. Йендрашек визначає таке: потенційним адептом темпо- ральних маркерів є дієслово olmak, що функціонує як допоміжне у перифрастичних конструкціях. У цих випадках ми знаходимо такий самий набір аспектуальних значень: прогресивний, диспозитивний, проспективний і перфективний, оскільки дієслово olmak може приєднувати будь-яке закінчення, само по собі воно може містити аспектуальні маркери [8, с. 261].

Г. Йендрашек визначає у ФСП аспектуальності турецької мови чотири категорії, базуючись на загальноприйнятих у європейській школі категоріях: прогресивний аспект, диспозитивний, проспективний, перфектний [8, с. 252-258]. Слід зазначити, що таку ж класифікацію підтримують у своїй праці А. Гьоксель і С. Керслейк.

Прогресивний аспект (континуальний), за визначенням А. Гьоксель і С. Керслейк, - імперфектний, поділяється на власне прогресивний та аспект звички. Прогресивний аспект у турецькій мові реалізується афіксами -yor і -makta у формах простих і складних часів, а також перифрастичними формами на -yorolmak і -makta olmak.

У прогресивному (імперфектному) аспекті різницею між афіксами -yor і -makta є те, що у межах простих часів афікс -makta виражає лише прогресивний аспект, натомість -yor виражає як прогресивний, так і аспект звички у рамках простих часів.

Gerзek kip olan i^verenin fiil ehliyetine sahip, fiilen зalipyor olmasi ve 5237 sayili Tьrk Ceza Kanununun 53.maddesinde belirtilen sьreler geзmi§ olsa dahi, zimmet, irtikвp, rьзvet, hirsizlik, dolandmcihk, sahtecilik, gьveni kotьye kullanma, hileli iflas, ihaleye fesat karipirma, edimin ifasinafesat karipirma, suзtan kaynaklanan mal varligi degerlerini aklama ve kaзakзilik suзlarindan birinden mahkыmiyeti bulunmamasi зarttir. [5, с. 2] - Обов'язковою умовою є реальне ведення діяльності роботодавцем, який має дозвіл на працевлаштування і є фізичною особою, та, незважаючи на завершення термінів, вказаних у ст. 53 Кримінального Кодексу Туреччини під номерам 5237, і відсутність факту притягнення до відповідальності його щодо таких видів кримінальних дій, як розкрадання, корупція, хабарництво, грабіж, шахрайство, підробка, зловживання довірою, фіктивне банкрутство, тендерні махінації, шахрайство з використанням службового становища, заниження вартості майна, яке пов'язане з кримінальними діями, та нелегальні дії.

У перифрастичних формах афікс -yor майже не функціонує у значенні реалізації аспектуального значення звички виконувати дію:

Buinsanlardan 12'si Зince, 6'si оspanyolca, 5'i оngilizce, 4'ь Hintзe, 3'ь Arapзavegerikalamise 6.500 farklidil konusuvorolacakti, [6] - Із цих людей 12 розмовляли б китайською, 6 - іспанською, 5 - англійською, 4 - гінді, 3 - арабською, а решта - 6 500 різними мовами.

Афікс -makta у складі семантичної вершини перифрастичних форм реалізує аспектуальне значення процесності реалізації дії. До складу семи морфеми входить понятійний компонент "переконання перебування у процесі реалізації дії", що спричиняє широке функціонування цієї перифрастичної форми саме у діловій документації:

Dьya ekonomisinde nasil bьyьmekte oldugunu vurguladik [10, с. 187] - Ми підкреслили, яким чином вона постійно збільшується у рамках світової економіки.

Диспозитивний аспект, що позначає регулярне виконання дії, набуття звички, перехід у стан, виражається перифрастичними формами на -ir olmak: AB sinirlari iзindeki bir terminal noktasmm AB iзin daha tercih edilirolmasi gerekir [10, с. 315] - Пункт пропуску, який знаходиться у межах ЄС, для ЄС має набути статусу (стати таким, якому надаватимуть перевагу на постійній основі) пріоритетного.

Аглютинативним мовам властива фазовість, зокрема межі фази початку дії, продовження / тривалості дії та завершення є чітко окресленими. За Д.М. Насіловим, фазова структура процесу дійсно є релевантною для його акціонерних характеристик, оскільки відповідний зміст може перетворитися у мовне значення, закріпитися за морфемою та тим самим отримати зовнішнє, формальне значення [16, с. 16]. Аспектуальність у турецькій мові репрезентують фазові та квантитативні дії: домінування семантики моменту дії визначає фазові дії, кількості - квантитативні дії.

Відтак перифрастичні форми на -ir olmak реалізують аспек- туальну семантику виконання дії систематично із певною частотою повторення, звички реалізації певної дії:

Ek zamda MEB unutuldu personel mьdьrьnden зok maag alir oldu. [7] - У додатковому підвищенні забули про Міністерство освіти, співробітники почали отримувати заплату вищу, ніж у свого керівництво.

Натомість форма на -maz olmak виражає аспект набуття звички не виконувати певну дію або позбавлення раніше набутої звички / ознаки / стану: Tьrkiye'nin Irak Sorununa ilig- kin olarak takindigi tutum oncelikle savarin onlenmesine yonelik olmug, ancak savarin kaзinilmaz oldugunun anlagilmasryla bir- likte en az can ve mal kaybiyla atlatilabilmesi bang ve istikrar donemine biran once ulagilabilmesi yolunda зaba sarf edilmigtir. [10, с. 65] - Позиція, яку відстоювала Туреччина щодо ситуації в Іраку, полягала насамперед у попередженні війни, але після усвідомлення факту, що в певний момент війна стала неминучою, було докладено спільних зусиль задля якнайшвидшого відновлення миру та порядку із найменшими людськими та матеріальними втратами.

В.Г. Гузев визначає цю форму як граматичний антонім форми на -ir olmak і стверджує, що вона має акціонсартове фазове, проте припиняюче (цессативне) значення [3, с. 6]. Ця аспектуальність функціонує у мові офіційно-ділових паперів виключно у межах певних комунікативних ситуацій, натомість ці форми, властиві художньому стилю, часто спостерігаються у народних творах:

Benim gorьr gozlerim gormez oldu

Tutar benim ellerim tutmaz oldu [17, с. 102].

Мої очі, що бачили, перестали бачити,

Мої сильні руки перестали тримати.

Проспективний аспект, або очікування, планування, припущення щодо виконання дії в майбутньому, прагнення виконати дію. Проспективний аспект, виражений за допомогою перифрастичних форм на -acak olmak, позначає, що на момент референції або на момент мовлення перший етап (планування, підготовку, виникнення наміру виконання дії) завершено, натоміть реалізація самої дії ще не розпочалася.

Adalet Bakani sorugturma ve inceleme iglemlerini hakkinda sorugturma ve inceleme yapilacak olandan daha kidemli hakim veya savci eli ile yapabilir [23] - Міністерство юстиції може проводити розслідування й опитування за участю прокурорів і суддів, які обіймають вищі посади, від тих осіб, стосовно яких будуть проводитися процедури розслідування й опитування.

враховуючи той факт, що у рамках перифрастичних форм афікс -acak/ecek функціонує у семантичній вершині, на перший план висувається значення бажання, планування виконання дії:

Ekim ayinda ev sahipligimizde ikinci kez dьzenlenecek olan AB-ОKO ortak Forumu... onemli bir vesile olacaktir [10, с. 93] - Спільний форум ЄС-ОІС ("Організація "Ісламська Конференція"), проведення якого планується вдруге у нас... стане важливою нагодою.

Така відмінність відчувається порівняно з простою дієприкметниковою формою, в якій цей афікс реалізує темпоральне значення майбутнього:

Hindistan'da yakin donemde dьzenlenecek onemli sergi, fuar, konferans ve ihaleler ekte bilgilerinize sunulmaktadir [24] -

У додатку подаються важливі ярмарки, виставки, конференції та тендери, які у найближчому майбутньому будуть проведені в Індії.

Перфектний (результативний) аспект. У турецькій мові на морфемному рівні результативність виражається афіксом -mig. З погляду аспектуальності конструкція на -migolmak стосується граничної дії, яка розглядається за межами її виконання: конструкція забезпечує сприйняття реципієнтом дії як результативно завершеної у зазначеному часовому проміжку або, іншими словами, підкреслює, що дія розглядається після її результативного завершення із відтінком наявності результату на момент мовлення або на момент відношення до іншої дії. Форми на -mig olmak суттєво доповнюють і збагачують парадигму способів реалізації результативності у турецькій мові, тим самим сприяючи розширенню їх стилістичного потенціалу.

Boylece derm koklu gelecek igin buyuk potansiyel vaat eden ikili iligkilerimize yakigan bir kutlamayi tamamlamig olacagiz [10, с. 685] - Таким чином, ми завершимо святкування, що відповідає рівню наших двосторонніх відносин, які мають великий потенціал для подальшого майбутнього.

Результативність відіграє найважливішу роль саме в офіційно-діловому стилі, оскільки наголошення на факті завершення дії необхідне як в усному, так і в письмовому діловому дискурсі. Зокрема, у текстах законів, листів, актів необхідне підкреслення завершення дії, перифрастична форма дає можливість чітко визначити отримання результату у майбутньому:

Ayni zamanda, Avrupa Birligi iginde Turkiye 'ye kargi gikabile- cek bir unsur izale edilmig olacaktir [10, с. 267] - Водночас один з елементів, який у Європейському Союзі може виступити проти Туреччини, буде остаточно відсторонений.

Аналіз частотності використання перифрастичних форм у рамках офіційно-ділового стилю доводить, що найбільшим функціоналом володіють форми результативного аспекту - 71%, далі йдуть форми прогресивного - 19% (значно переважають конструкції на -makta), 8% складають перифрастичні форми у проспективному аспекті і лише 2% - диспозитивного. Останні зафіксовані в усних офіційних заявах, функціонування такого типу конструкцій у діловому дискурсі є авторським і ситуативним і виявляє пряму залежність від комунікативної ситуації та цілі повідомлюваного.

Крім того, враховуючи цілісний аспектуальний комплекс, виражений перифрастичними формами, слід враховувати інхо- ативне аспектуальне значення дієслово olmak "ставати у певний момент, набувати ознаки". Це значення виступає ланкою, котра ще щільніше об'єднує аспектуальні та темпоральні значення у рамках форми, оскільки визначає момент, у який відбулося набуття ознаки (щодо моменту мовлення), тобто чітко окреслює "орієнтаційний пункт". Саме наявність орієн- таційного пункту вирізняє значення дієприкметника і перифрастичної форми у формі дієприкметника. Відтак, на перший погляд, утворені за допомогою однакових морфем дієприкметники та бівербальні дієприкметники мають істотну відмінність. У перших афікси -ir, -maz, -makta, -yor, -mig -acak реалізують темпоральну семантику, натомість у перифрастичних формах завдяки перерозподілу понятійного субстрату вони реалізують аспектуальність і позбавлені темпоральних значень:

Satigi yapilacak olan mala elektronik ortamda satig tarihinden onceki gun... [13] - Товар, реалізація якого планується електронним шляхом за день до дати продажу...

У формі дієприкметника реалізує значення майбутнього часу:

Elektronik ortamda verilecek teklif, ihalesi yapilacak mal veya hak bedelinin %50... [14] - Пропозиція, яка буде подана засобами електронного зв'язку, 50% вартості товару чи прав, щодо яких буде проведено тендер.

Висновки

Таким чином, аналізуючи перифрастичні форми на всіх рівнях реалізації аспектуальної семантики, а саме від морфологічного рівня аспектуальності через сформоване значення дієслівної форми ^ до значення, яких вони набувають у контекстуальному навантаженні, ^ встановлюючи функції, які виконують ці форми на рівні тексту, ми бачимо, що перифрастичні форми відіграють значну роль у системі засобів реалізації аспектуальних значень сучасної турецької мови. Ця граматична категорія дає можливість передачі окремих видів способу дії, які не можуть бути відтворені жодною іншою аналітичною або синтетичною формою дієслова в турецькій мові, кожний окремий вид перифрастичної форми, завдяки своїй бівербальній структурі, утворює своє унікальне аспектуальне й акціонсартове значення. Відтак саме потреба реалізації складніших аспектуальних концептів спричинила розвиток парадигми видів перифрастичних форм. У межах перифрастичних форм аспектуальну семантику реалізують семантичні вершини, проте дієслово-аспектуалізатор теж робить свій внесок у цілісне значення конструкції: дієслово olmak, зберігаючи свою семантику "стати у певний момент", а дієслово bulunmak - "перебувати, бути у стані", надають інхоативної ознаки формам. Саме парадигма аспектуальних значень перифрастичних форм призводить до нерівномірного їх функціонування у межах офіційно-ділового стилю турецької мови, форма на -тц olmak, завдяки семантиці результативності, широко функціонує саме в межах офіційно-ділового стилю, незважаючи на існування великої кількості конструкцій, які передають результативність.

Література

1. Aslan S. Turkiye Trnfcjesinde ol- yardimci fiili yapilarin Gцrьnьj- Zaman bildirimindeki ijlemeri. URL: http://www.acarindex.com/ dosyalar/makale/ acarindex-1423873006.pdf / (дата звернення: 05.11.2017).

2. Banguoglu T. Trnfcjenin Gramen. Ankara. Tьrk Dil Kurumu Yayinlari, 2007. 628 c.

3. Гузев В.Г О категории аспектуальности (на материале староо- сманско-тюркского языка). Советская тюркология. № 1. С. 3-12.

4. Гузев В.Г Очерки по теории тюркского словоизменения: глагол (на материале староанатолийско-тюркского языка). Ленинград: Изд-во ЛГУ 1990. 168 с.

5. iEIS Tьzьk Degijikligi Цnerisi. URL: http://www.ieis.org.tr/ieis/ assets/media/IEIS%20Tuzuk%20degisikligi.pdf

6. Eger Dьnyada sadece 100 insan yajasaydi ne olurdu? URL: http:// filoji.com/eger-dunyada-sadece-100-insan-yasasaydi-ne-olurdu/ (дата звернення: 15.09.2017).

7. Ek zamda MEB unutuldu personel mьdьrьnden 9ok maaj alir oldu. URL: http://www.hurriyet.com.tr/ekonomi/ek-zamda-meb-unutuldu- personel-mudurunden-cok-maas-alir-oldu-9728787

8. Jendraschek G. A Fresh Look at the Tense-aspect System of Turkish. Language Research. 2011. 47.2. Р 245-270.

9. Gцksel A. and Kerslake C. Turkish: a Comprehensive Grammar. London. Routledge, 2005. 510 p.

10. Gьl A. Yeni Yьzyilda Tьrk Dij Politikasinin Ufuklari. T.C. Dijleri Bakanligi Yayini, Ankara. 2007. 720 s.

11. Кононов A.H. Грамматика современного турецкого литературного языка. Москва - Ленинград: Издательство АН СССР, 1956. 570 с.

12. Johanson L. View point operators in European languages. Dahl, Цsten (ed.) Tense and aspect in the languages of Europe. Berlin & NewYork : Moutonde Gruyter. 2000. Р 27-187.

13. Icra mallari e-satij portali. URL: http://esatis.uyap.gov.tr/esatis/sss. html (дата звернення: 20.10.2017).

14. Icradan Nasil Mal Alinir? URL: https://www.ilan.gov.tr/bik-icradan- nasil-mal-alinir (дата звернення: 20.10.2017).

15. Маслов Ю.С. Избранные труды. Аспектология. Общее языкознание. / сост. и ред. А.В. Бондаренко, Т.А. Майсак, В.А. Плунгян. Москва: Языки славянской культуры, 2004. 840 с.

16. Насилов Д.М. Проблемы тюркской аспектологии. Акциональнос- ть. Ленинград: Ленуприздат, 1990. 33 с.

17. Sari I. Dede Korkut, 12 Destan. Noktaekitap, 2017. S. 225

18. Симонова К. Граматичні категорії дієслова: основні підходи до вивчення. Українська мова. 2012. Вип. 2. С. 1-11.

19. Сорокін С.В. Турецька й українська мови в системі координат "Вид - час - модальність" : монографія. Київ: Вид-во КНЛУ, 2009. 341 с.

20. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуально- сть. Временная локализованность. Таксис. / отв. ред. А.В. Бондарко. Ленинград: "Наука", 1987. С. 539.

21. Ульмезова Л.М. Категория аспектуальности в карачаево-балкарском языке. Вестник СПбГУ. Сер. 13. 2012. C. 39-47.

22. UgurluM. Tьrkiye Tьrk9esinde `Bakij' (`Aspecto tempora'). Tьrkbilig, 2003/5. S. 124-133

23. 1921, 1924, 1961 ve 1982 Anayasalari (karjilajtirma tablosu). URL: http://www.adalet.gov.tr/duyurular/2011/eylul/anayasalar/1982.pdf

24. DEIK. Hindistan'da dьzenlenecek sergi, fuar, konferans ve ihalel- er. DEIK. URL: https://anket.deik.org.tr/duyurular-hindistan-da- duzenlenecek-sergi-fuar-konferans-ve-ihaleler_s36

Размещено на Allbest.ru