Назви продуктів харчування у текстах української реклами кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЗВИ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ У ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКОЇ РЕКЛАМИ КІНЦЯ ХІХ - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Закутня А.Ю., аспірант кафедри

сучасної української мови Чернівецького

національного університету імені Юрія Федьковича

Анотація

назва продукт харчування лінгвістичний

Статтю присвячено вивченню функціонування назв продуктів харчування як особливого сегменту лексичного фонду мови й важливого елемента матеріальної та духовної культури. Джерельною базою дослідження послужили тексти української друкованої реклами кін. ХІХ - першої пол. ХХ ст. Лінгвістичний аналіз понад 50 слів та словосполук на позначення назв продуктів харчування, страв і напоїв здійснено за різножанровими джерелами української лексикографії ХХ ст. із перспективою подальшої фіксації у словниках спеціального типу.

Ключові слова: назви продуктів харчування в українській мові, рекламні тексти українською мовою, історія української літературної мови в період кінця ХІХ - першій половині ХХ ст., українська лексикографія.

Аннотация

Закутняя А. Ю. Названия продуктов питания в текстах украинской рекламы конца ХІХ - первой половины ХХ в.

Статья посвящена изучению функционирования названий продуктов питания как особого сегмента лексического фонда языка и важного элемента материальной и духовной культуры. Источниками исследования послужили тексты украинской печатной рекламы кон. XIX - первой пол. ХХ в. Лингвистический анализ более 50 слов и словосочетаний для обозначения названий продуктов питания, блюд и напитков выполнен с привлечением материалов украинской лексикографии ХХ в. и с учетом перспектив дальнейшей фиксации таких названий в словарях специального типа.

Ключевые слова: названия продуктов питания в украинском языке, рекламные тексты на украинском языке, история украинского литературного языка в период конца XIX - первой половины ХХ в., украинская лексикография.

Annotation

Zakutnia A. Names of food products in the texts of Ukrainian advertisements of the end of the XlXth - the first half of the XXth century

The article deals with the research of the functioning of the names of food as a special segment of the lexical language fund and an important element of material and spiritual culture. The source of the research is advertising texts published in Ukrainian periodicals of the end of the XlXth - the first half of the XXth century. The linguistic analysis over 50 words and word combinations, that denote the names of food products, dishes and drinks, is carried out according to different genres of Ukrainian lexicography of the XXth century with perspective of fixation in a special dictionaries of different types.

Key words: names of food in the Ukrainian language, advertising texts in Ukrainian, history of the Ukrainian literary language during the late XIXth - the first half of the XXth century, Ukrainian lexicography.

Постановка проблеми

В українській мовній картині світу сформувався великий шар лексики на позначення продуктів харчування, що належить до активного, найбільш рухомого словникового запасу і пов'язаний із історією українського народу [8, с. 70; 13, с. 57]. Окрім того, на українських землях продукти харчування завжди були головним предметом внутрішньої та зовнішньої торгівлі, і ця обставина була важливим чинником розвитку й динаміки відповідної тематичної групи слів у лексичній системі української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематична група назв їжі, продуктів харчування - це особливий сегмент лексичного фонду мови. Слова цієї групи досі залишаються одним із джерел розкриття культурної семантики, зафіксованої у внутрішній формі, словотвірній структурі номенів на позначення страв, напоїв тощо. Самі процеси, пов'язані з приготуванням і споживанням страв (складники рецептів, час і спосіб приготування, форма, функції тощо), - це важливі елементи не лише матеріальної, а й духовної культурної спадщини. в українській культурі, як і в будь-якій іншій, їжа є «визначальним для етнічної ідентифікації явищем і феноменом, найбільш стійким у часовому вимірі» [2, с. 75].

Тісний зв'язок назв продуктів харчування з традиційною народною культурою зумовив багатоаспектність проблематики їх вивчення - в етнології, діалектології, лексикології, історії культурних епох тощо. Засадничими працями української лінгвістики та лінгвокультурології стали свого часу дослідження Л. Артюх [1], З. Ганудель [4]. У працях новітнього періоду (від початку 2000-х рр.) спостерігаємо активне зацікавлення до лінгвогеографії та обрядового контексту функціювання слів на позначення страв, продуктів харчування. Завдяки працям Є. Турчин [12], Е. Ґоци [5], Н. Загнітко [6], Л. Борис [3], В. Різник [9], Н. Боренько [2], С. Яценка [15] та інших дослідників лексика цієї групи вивчена у межах Полтавщини, Полісся, Карпатського ареалу, Буковини, Наддністрянщини, Надсяння, Донеччини. Опубліковані також праці узагальнювального змісту (див., напр., статтю О. Плюти про системи і моделі харчування українців [7]).

Лексикографічна інформація про назви продуктів харчування аналізується у працях Л. Струганець [13], А. Порожнюк [8]. Джерельною базою дослідження послужили загальномовні словники XX ст. [13], «Словарь української мови» за редакцією Б. Грінченка та «Словник української мови» в 11 томах [8]. Предметом аналізу стали семантичні трансформації окремих назв [13; 8], зміни у структурі тематичної групи (оновлення лексики внаслідок мовних контактів, архаїзація та зникнення окремих лексем, час лексикографічної фіксації) [13]; кількісне наповнення та динаміка в межах тематичної групи [8]. Та попри значну кількість розглянутого матеріалу, можна констатувати, що чимало слів на позначення продуктів харчування свого часу не потрапили в реєстри загальномовних словників.

Актуальність нашого дослідження вбачаємо у виявленні історико-культурного та територіального контекстів функціювання назв продуктів харчування в українській друкованій рекламі кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., що сприятиме більш повному задокументуванню назв цієї тематичної групи в українській лексикографії.

Метою статті є опис продуктів харчування як однієї з груп товарів, рекламованих в українських періодичних виданнях кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., аналіз лексичного значення слів, що називали ці товари, за різножанровими джерелами української лексикографії (див. відповідний список у кінці статті).

Виклад основного матеріалу

Назви продуктів харчування вживалися не тільки в народнорозмовному, діалектному мовленні, а й були елементами західноукраїнського міського койне - про що свідчать спеціальні лексикографічні праці: «Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст. Частина перша: матеріали до словника» Л. Ткач [10], «Лексикон львівський: поважно і на жарт», укладений н. Хобзей, О. Сімович, Т. Ястремською, Г. Дидик-Меуш [14]. Цінність цих словників полягає в тому, що в них уперше в українському мовознавстві використано західноукраїнські джерела, у т. ч. і рекламні тексти кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., для опису особливостей галицько-буковинського койне цього періоду.

Саме в рекламних текстах, на нашу думку, відображений щоденний побут міського середовища згаданого періоду, мовна і культурна компетенція пересічних споживачів, актуальний лексикон тогочасних міських мешканців. У складі лексики на позначення продуктів харчування чимало запозичених слів, адже характерною ознакою мовного середовища міст і тістечок України в цей період були активні міжмовні контакти (українсько-польські, українсько-німецькі, українсько-румунські та ін.).

Рекламні оголошення, за якими виявляємо назви продуктів харчування, опубліковані в газетах «Буковина», «Добрі ради», «Хлібороб», «Час», у календарях «Буковинський православний календар», «Товариш», «Дніпро», «Криниця», «Сільський господар», «Червона калина»; у численних періодичних виданнях української діаспори (енциклопедичні відомості про них див. у [11]).

розгляд слів названої тематичної групи подаємо на матеріалі іменників. До кожного слова наводимо ілюстративні контексти (зберігаючи правопис цитованого джерела), коментарі щодо значення, вживання, походження, фіксації у словниках різного типу (в окремих випадках для пояснення слів залучаємо «Словник чужомовних слів» (Харків, 1932), інформацію з польської лексикографії, з електронних корпусів польської та німецької мов). Список аналізованих лексичних одиниць та позначки, пов'язані з їх фіксацією в лексикографічних працях ХХ ст., подані в Таблиці-додатку.

у досліджуваних рекламних текстах одним із частовживаних є давній латинізм віктуали, що служив загальною назвою продуктів харчування. на початку ХХ ст. і в польській, і в українській мовах уживалися такі слова цього гнізда: вЖТ, вЖТуАЛи, мн., вжтуАЛЬНІ ТОвАРи (порівн. п. wiktuaty «харчові запаси»): Въ честныйрускій д0мъ принимає ся съ новымъ шюльнымъ рокомъ дпвчата намешканье и вткть (Б., 1886). Товари корінні і віктуальні, що лише потрібно для кухні і дому. Розаліси і пр[оче]. Чай порошковий, висівки з найлучших чаїв (Б., 1904). Від 1812року реномована Торговля товарів корінних, вин і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА <..> щоденно сьвіже масло, всякі віктуали і консумцийні артикули, крупи, мука (Товариш, 1908). у Сл. кузелі подано вікт у значенні «лат. харч, житє» та віктуали - «припаси поживи, харчі» (Сл. кузелі, с. 69). МСБ фіксує вікт як «харчі, харчування» (МСБ, с. 69), віктуали у значенні «харчові запаси, продукти» (МСБ, с. 70), а також прикметник віктуальний - «харчовий» (МСБ, с. 70). у ЛЛ слово вікт подано в значенні «харчування» (ЛЛ, с. 128). варто підкреслити, що «Словних чужомовних слів» подає обидва слова з указівкою щодо території їх уживання: вікт, лат. - харчі, харчування (у Галич[ині]) (СЧС, 88); віктуали, лат. - харчі, припаси живности (у Галич[ині]) (СЧС, 89).

у рекламних текстах вживалися й інші територіально марковані слова та форми слів, напр.:

БРиНДЗЯ (рум. brвnzв «сир»): Theo Talpash's. Hotel and Restaurant, Cafй <...> Що за бриндзя й пиво там!.. Обходить ся файно, Обслугує як братам, Таньо надзвичайно! (АР, 1909). у Сл. кузелі подано значення слова бриндзя «рум. сир з овечого молока» (Сл. кузелі, с. 49). у Сум значення слів бринза (марковане як діал) та бриндза тлумачиться так само: «сир з овечого молока» (Сум, і, с. 236).

РиЖ (порівн. п. ryz «рис»): Поручає ся на сьвята цукор, каву, чеколяду і чай. Риж, ріжні макарони, гриби, муку, смалець <.> Товари сьвіжі - услуга скора і точна (Б., 1906). ЕСуМ фіксує форму риж як застарілу: рис «(бот.) Oryza sativa L., риж (заст.)»; така чи подібна форма з приголосним [ж] уживається в більшості слов'янських мов: п. ryz, ч. ryze, слц. ryza, схв. рижа, риж, слн. riz; в українську мову слово запозичене через польське посередництво з німецької мови - свн. ris, нвн. Reis; у російської мові слово має фонетичниу форму рис (ЕСуМ, 5, с. 80). Форма риж зафіксована і в МСБ, і в ЛЛ (МСБ, с. 313; ЛЛ, с. 493), у Сум подана з маркером діал. (VIII, c. 532).

1. НАЗВИ ПРЯНОЩІВ, ЕКЗОТИЧНИХ ПЛОДІВ ТА ІНШИХ ПРОДУКТІВ, що здавна були предметом торгівлі через порти Середземномор'я та Причорномор'я і використовувалися для приготування страв у кухні панівних та заможних верств. у кінці ХІХ - в першій половині ХХ ст. соціальних обмежень щодо можливості вживати такі продукти практично вже не було. Тому їх назви можемо кваліфікувати як складники міського койне: Поручаемо Новозаложену руску торговлю Ігнатія Власюка в Чернівцях, улиця Паньска ч. 35. У Власюка дістанете всї товари, які потребує Ваш дім: житну, пшеничну і кукурудзяну муку, риж, крупи, хлїб, булки і дріждж <...> Перець, гвоздики, цинамон, имбір, шафран і бобки. Оселедцї, москалі, оливу і оцет... (Б., 1897); Поручає ся на сьвята цукор, каву, чеколяду і чай. Риж, ріжні макарони, гриби, муку, смалець, фіґі, повила, муштарду, ріжнородні сири і бриндзю. Бобкове листя, шафран, гвоздики, родзинки, міґдали. Товари сьвіжі - услуга скора і точна (Б., 1906).

бобки, мн. / Бобкове листя (порівн. п. bobek «лавр», bobkowy lise «лаврове листя»). в ЕСуМ подані форми іменника бобок, бобки «(бот.) лаврова ягода» та прикметник бобковий «лавровий» (ЕСуМ, 1, с. 217). крім прикметника бобковий «лавровий», у МСБ зафіксовано словосполучення бобкове листя «лаврове листя» (МСБ, с. 34). Таке саме словосполучення, що може містити й варіантні форми прикметника, подане в ЛЛ: бібкове листя (бобкове листя) «лаврове листя» (ЛЛ, с. 79).

иМБІР (порівн. п. imbier, нім. Ingwer «імбир»). у Сл. кузелі подані варіанти цього слова - імбір, інбір - «лат., нім. корінь, якого уживає ся до приправи страв» (Сл. кузелі, с. 129). За ЕСуМ, запозичене з німецької мови (нвн. Imber, Ingwer) слово імбир - це «тропічна рослина з кореневищем, багатим на ефірні олії» (ЕСуМ, 2, с. 297). Таке саме значення, але ширше зафіксоване в СуМ: імбир «тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними оліями; прянощі, вигот. з цього кореневища» (Сум, IV, с. 18).

кАв'Яр (порівн. п. kawior, der Kaviar «ікра»): Від 1812 року реномована Торговля товарів корінних, вин і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА <...> полудневі овочі, каравановий чай, чеколяду, какао, десерові бонбони, францускі овочі, ярину, сири, консерви, компоти, астраханьский кав'яр. (Товариш, 1908). в ЕСуМ висловлене припущення, що це слово кав'яр у значенні «ікра (осетрових риб)» могло бути запозичене через польське посередництво із західноєвропейських мов, проте його походження виводять від тур. havyar «ікра» (ЕСуМ, 2, с. 336), «тат. солена ікра осетрини» (Сл. кузелі, с. 140), що може свідчити про безпосереднє запозичення слова-тюркізма в українську мову. CYM фіксує слово кав'яр із маркером заст. «ікра» (Сум, IV, с. 67; ілюстративний контекст - із творів Т. Шевченка, в якому сказано, що кав'яр привозили з Дону). Слово зафіксоване і в МСБ: кав'яр «ікра - харчовий продукт» (МСБ, с. 167), і в ЛЛ: кавйор (кав'яр) «ікра осетрини» (ЛЛ, с. 265).

МІҐДАЛи, мн. (порівн. п. migdat, від лат. amigdalum «мигдаль»). Запозичене з латинської через посередництво польської слово мигдаль має значення «1. Південне невисоке дерево або кущ родини розоцвітих з ніжно-рожевими квітками та овальними плодами - горіхами. 2. Плід цієї рослини з їстівним солодким або гірким ядром» (ЕСуМ, 3, с. 457; Сум, IV, с. 700). Форми міґдалок, перев. мн. міґдалки зафіксовані в ЛЛ (ЛЛ, с. 360).

МОСкАЛІ, мн. (п. заст. moskal «рід дрібного оселедця»). Запозичене з польської мови слово москаль в ЕСуМ подане в значенні «чорноморсько-азовський анчоус, хамса, Engraulis encrasicholus L.» (ЕСуМ, 3, с. 519). у ЛЛ зафіксований демінутив москалик «оселедець, маринований в оцті» (ЛЛ, с. 368).

МуШТАРДА (порівн. п. musztarda «гірчиця»): Одинока укранська фабрика муштарди «МІКА» поручає свою знамениту муштарду французьку і кремську (Чк, 1938). у Сл. кузелі подане муштарда «іт. приправа з оливи і гірчиці» (Сл. кузелі, с. 209). Значення слова муштарда, запозиченого з італійської мови (іт. mostarda) через посередництво польської, однаково пояснене і в Сум, і в ЕСуМ: «особливим способом приготовлена гірчиця» (Сум, IV, с. 835; ЕСуМ, 3, с. 545). Сум маркує це слово як західне. Слово муштарда зафіксоване в мСБ та ЛЛ у значенні «гірчиця» (мСБ, с. 210; ЛЛ, с. 373).

ОЛИВА (від лат. oliva «олія»); для запозиченого з латинської олива «(бот.) маслина; нижчий ґатунок олії; мастило» (ЕСУм, 4, с. 181) СУм подає значення «1. вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових із їстівними плодами, з яких одержують харчову і технічну олію; маслина» (V, с. 688), хоч у південно-західних діалектах це слово вживається і на позначення соняшникової олії. У «Словнику буковинських говірок» подано олива: «2. Рафінована олія. 3. технічне мастило, машинне масло» (Сл. БГ, с. 365). ЛЛ фіксує олива в значенні «олія» (ЛЛ, с. 402).

ФІҐІ, мн., сучасн. фіги (порівн. п. figa, нім. Feige «фіга»). У Сл. Кузелі зафіксовано значення слова фіґа «лат. овоч смокви» (Сл. Кузелі, с. 310). За ЕСУм фіга «(бот.) інжир, Ficus carica L.» запозичене з німецької мови (свн. vige), можливо, через польську (ЕСУм, 6, с. 94). У СУм фіга - «1. Те саме, що фігове дерево. 2. Плід цього дерева; інжир» (Х, с. 583).

2. СОЛОДОЩІ, ЛАСОЩІ, КОНДИТЕРСЬКІ ВИРОБИ.

У рекламних текстах досліджуваного періоду фіксуємо назви солодощів та ласощів: Б-ти Міхотек і С-ка. Фабрика виробів цукорняних. Львів, вул. Засьцянек 10. Поручає кооперативам: гербатники, кекси, медівники на чистім меді, тіста струдлеві, сухарики, бішкопти, андрути, неаполітанки, прецельки в чокол. Товар добірний і дешевий (Д., 1933); Wholesale Specialties Co., Inc. Продає до крамниць товари з різних країн Европи: цукорки, шоколяди, бомбоньєри, андрути під торти, бішкопти, неаполітанки <..> і багато інших товарів (Гомін. У, 1959). Переважна більшість таких назв на той час уживалася і в польській мові, хоч етимологічно вони могли походити і з інших мов - німецької, латинської, французької.

АНДРУТ (порівн. п. andrut «вафля»): Значення слова андрут (перев. мн. андрути) зафіксоване лише у «Лексиконі львівському» - «вафля» (ЛЛ, с. 53).

БІШКОПТ (порівн. п. biszkopt «бісквіт»). У Сл. Кузелі зафіксована лексема бішкокт «фр. тісточко з муки, цукру і яєць» (Сл. Кузелі, с. 44). У ЛЛ подано бішкопт у значенні «бісквіт» (ЛЛ, с. 82).

БОмБОн (БОнБОн) (порівн. фр. bonbon, рум. bomboana «цукерка», п. bombonierka «бонбоньєрка, коробка цукерок (для цукерок)»): Сальмякові бомбони, солодкі пастілі і цибулькові бомбони - средства десінфекцийні (Б., 1906); Від 1812року реномована Торговля товарів корінних, вин і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА <.> полудневі овочі, каравановий чай, чеколяду, какао, десерові бонбони, францускі овочі, ярину, сири, консерви, компоти, астраханьский кав'яр <...> (Товариш, 1908). мСБ фіксує два варіанти бомбон, бонбон «цукерка» (мСБ, с. 34), у ЛЛ подано бомбон «цукерка» (ЛЛ, с. 88). Зміст рекламних текстів засвідчує, що вже на початку ХХ ст. цукерки вживалися не лише як ласощі (десерові бонбони), а також і як лікувальні, дезінфекційні засоби (сальмякові, цибулькові бомбони). Давня назва нашатирю - салом'як (порівн. п. salmiak, нім. Salmiak «нашатир») зафіксована в ЕСУм (5, с. 169), а також у СУм з маркером діал. (IX, с. 20). У сучасній німецькій мові die Salmiakpastillen називає м'які цукерки (пастилки), що виготовляються з хлористого амонію (нашатирю) і речовини, яка добувається з кореня локриці (солодки, лат. Glycyrrhiza glabra L.).

ГЕРБАТНИК (порівн. п. herbata «чай»; п. herbatnik «печиво»). Слово гербатник не зафіксоване в опрацьованих нами лексикографічних працях. Проте ЕСУм, СУм і ЛЛ подають твірне до гербатник слово: [гербата] «чай (рослина і напій)» (ЕСУМ, 1, с. 497); гербата, гарбата з маркером зах. «чай» (СУМ, ІІ, с. 53); гарбата «чай» (ЛЛ, с. 147).

ПРЕЦЕЛЬКИ, мн., також ПРЕЦЛІ, мн. (порівн. п. precel, від нім. Brezel «прецель») - назва печеного виробу з тіста, подібного до бублика, але не круглої, а особливої форми: «wyrob z ciasta o ksztalcie zblizonym do osemki» [https://sjp.pwn.pl/doroszewski/ precel;5481351.html] [виріб з тіста, що формою подібний до вісімки]; «рrecel - wyrob piekarniczy, o ksztalcie podobnym do cyfry 8, posypanymakiem,sezamem b^dzsol4»[https://pl.wikipedia.org/ wiki/Precel] [пекарський виріб, подібний формою до цифри 8, посипаний маком, сезамом (кунжутом) чи сіллю]. Сл. Кузелі фіксує слово прецель у значенні «лат. через нім. обарінок, бублик» (Сл. Кузелі, с. 247). У німецьких землях зображення прецля від початку XIV ст. було цеховим знаком пекарів; його часто використовують і на сучасних вивісках пекарень та хлібних магазинів [http:// www.brezel-baecker.de/brezelgeschichte]. Слово прецлі та виготовлення самого виробу здавна поширилися з німецьких земель у слов'янські. У сучасних польських електронних медіа можна знайти чимало інформації про прецлі як особливий, традиційний продукт Малопольського воєводства, а саме слово кваліфікують як краківський регіоналізм. Природно, що це слово характерне і для львівського лексикону: прецель «крендель; бублик (солений)» (ЛЛ, с. 467).

КОНФІТУРИ, мн. (порівн. п. konfitwy, нім. die Konfitьre «варення, джем»): Мід прісний подільский, чистий тільний до їдженя, смаженя конфітур, робленя вин овочевих і пр. Поручає Ігнатій Власюкруский купець в ЧернівцяхулицяПаньска число 35 (Б., 1898). ЕСУМ фіксує запозичене з французької мови (фр. confiture - варення) слово конфітура «цукерки, ласощі; варення, спеціально виготовлене»; і в ЕСУМ, і в СУМ слово конфітури подане з маркером зах. у значенні «варення» (ЕСУМ, 2, с. 560; СУМ, IV, с. 274). У Сл. Кузелі конфітури - «фр. ягоди або овочі, смажені в цукрі» (Сл. Кузелі, с. 180). МСБ фіксує фонетичні варіанти конфітури, конфітюри «джем, варення» (МСБ, с. 182). У формі однини лексема зафіксована в ЛЛ: конфітура «варення» (ЛЛ, с. 302).

У вищеподаному рекламному тексті цікавою для сучасного носія української мови і важливою з погляду мовної традиції є номінація харчового продукту усіх словників, що були залучені для аналізу лексики рекламних текстів, словосполучення мід прісний подає лише «Словник староукраїнської мови»: мід прісний «мєдк мєдь прєсньїи, присныимєдь «натуральний мед» (ССУМ, 1, с. 582). Можна припускати, що ця словосполука вживалася в українському міському койне від найдавніших часів, адже і мед є одним із найдавніших традиційних українських вивізних товарів. на нашу думку, номінативне словосполучення прісний мед, а також прикметник прісний у фразеологічно зв'язаному значенні «натуральний (про мед)» варто включити до сучасних словників української мови.

У рекламних текстах кін. ХІХ - першої пол. ХХ ст. вживаються два варіанти слова: мед і мід, у чому можна вбачати вплив розмовно-діалектного мовлення на друковану рекламу: Мід пчільний з цьвітів, найліпше десеровий, пушка 5 кільоґ. - за 7 корон 25 сотиків (Б., 1909). Форма мід «мед» з маркером діал. подана в СУМ в окремій словниковій статті (СУМ, IV, с. 724). У МСБ для цієї форми зафіксовано два значення: мід «1) мед, 2) медовий напій» (МСБ, с. 204).

З досліджуваних рекламних текстів можна дізнатися, що в товарному обігу кінця ХІХ - початку ХХ ст. був і мід в плястрах «мед у стільниках» (порівн. п. plastry miodu «стільники меду», miod w plastrach «мед у стільниках»): Цілком сьвіжий десертовий мід гірский в плястрах, рамках. 1 кільо по 2 К (Б., 1903). У МСБ зафіксовано слово плястра у значенні «стільник, вощина» (МСБ, с. 268). «У Словнику польської мови» В. Дорошевського подано: plaster «3. plat, b^d^cy zlepkiem szeregu komorek z wosku, odpowiedno uformowanych przez pszczoly (lub taki zbiornik wykonany sztucznie); plat wosku z miodem» [https://sjp.pwn.pl/ doroszewski/plaster;5472535.html]. Мед використовули і для виготовлення напоїв (про це - див. далі).

3. 3. НАЗВИ НАПОЇВ. Предметом реклами були різні напої, серед яких найбільш популярні - т. зв. питні меди, інші оздоровчі напої:

МЕД ДО ПИТЯ, МЕД ПИТНМИ (порівн. п. middpitny «медовий напій, питний мед»): Задля більшого обороту знижаю ціну старого меду до питя домового виробу. Сей мід чистий, сичений з чистого меду. Помічний напиток для недокровних (здоровий, як маляґа з желізом) іреконвалєсцентів (Б., 1904); питні меди - це давній вид напоїв, що виготовлялися з меду, хмелю та інших додатків, порівн.: мед «2) легкий хмільний напій, виготовлений з густої солодкої маси, яку бджоли виробляють з нектару квітів; мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін ), нар.-поет. - бенкетувати, гуляти, розпиваючи різні напої» (СУМ, IV, с. 661-662); значення «медовий напій» для слова miod зафіксовано й у словнику В. Дорошевського, порівн: «2. napoj z miodu przasnego z dodatkiem chmelu albo korzeni, poddany fermentacji; miod sycony albopitny» [https://sjp.pwn.pl/doroszewski/miod;5451996.html].

МЕД ОВОЧЕВИЙ - «напій, виготовлений із меду та фруктового соку» (порівн. п. owoce, мн. «фрукти», owocowy «фруктовий»): Знамениті меди питні і меди овочеві домашного виробу За чистоту і доброту гарантую (Б., 1905). В ЕСУМ, окрім значення слова овоч «фрукти, овочі», зафіксовано назву овочівка «фруктове вино» (ЕСУМ, 4, с. 151). Значення слова овоч «плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина» СУМ фіксує як рідковживане (СУМ, VI, с. 612). У текстах, поданих у МСБ, прикметник овочевий вживається в цьому давньому, проте рідко відтворюваному в сучасній українській мові значенні «фруктовий, плодовий» (МСБ, с. 232).

ЖЕНТИЦЯ (рум. jintila «молочний продукт, виготовлений шляхом повільного нагрівання овечої сироватки»):...Бернгард Фріст поручає свою реставрацию і комнату для гостий, купіль, кругольню, павільон, що збудований великим коштом у Виженцї коло Вижницї, жентиця, кефир, добра кухня і знаменитий харч за дешеву цїну. Що вечора музика в павільонї (Б., 1898); В монументальнім закладі купелевім <...> Курациї молочні, жентицею і з захованєм дієти (Б., 1899). Запозичене з румунської (рум. jintila) або молдавської (молд. жинтицэ) мови слово жентиця «осадок сироватки з крупинками овечого сиру» (ЕСУМ, 2, с. 193) у Сл. Кузелі зафіксоване у значенні «рум. сироватка з овечого молока» (Сл. Кузелі, с. 123). Із таким самим значенням слово жентиця подане в МСБ та, з позначкою діал, у СУМ (МСБ, с. 116; СУМ, ІІ, с. 519).

До рекламованих напоїв належали й алкогольні, напр.:

ОВОЧЕВІ ВИНА, мн. у значенні «плодово-ягідні вина» (порівн. п. owoc «плід», owoce, мн. «фрукти»): «Центросоюз» Союз хліборобських окружних і повітових торговельних союзів (кооператив) <...> Виріб овочевих вин і соків (СГ, 1943) (про значення слова овочевий уже йшлося вище).

РОЗАЛІС (порівн. п. rosolis «солодка горілка»): Товари корінні і віктуальні, що лише потрібно для кухні і дому. Розаліси і пр[оче]. Чай порошковий, висівки з найлучших чаїв (Б., 1904); У Сл. Кузелі подана форма розоліс - «іт. солоджена горівка» (Сл. Кузелі, с. 267); порівн. у польській мові: rosolis «slodka wodka sporz^dzana w Turcji i we Wloszech z pewnego gatunku roz; slodka wodka; likier» [https://sjp.pwn.pl/doroszewski/rosolis;5490542.html]. у мСБ зафіксована форма розаліс (мСБ, с. 316).

у досліджуваних текстах рекламували різні сорти пива, окремі з яких досі популярні у споживачів:

ЛЄҐЕР (порівн. п. lager, від нім. Lagerbier «пиво, яке дозріває при зберіганні»): Отворив каварню театральну, котру заосмотрив в окоцімске пиво, бочкове і фляшкове, лєґер і експортове пиво, знамениту кухню, як також у молдавскі і иньші натуральні] вина (Б., 1904); ПивО-ЛЕЖАК (порівн. п. lezak «витримане пиво»): У нашім паровім бровари (перше Ґебля), устроєнім після найновійшої системи, вже почали спускати вишинкове пиво <..> Небавом будемо могли оголосити, що зачнемо спускати пиво-лежак в бочівки і фляшки (Б., 1895); германізм lager уживався і в українській, і в польській мовах: «piwo przeznaczone do lezakowania» [https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/lager;3930055.html], кальками з цієї назви були: п. lezak - «w piwowarstwie: piwo sklarowane przez odstanie, wylezanie, wystale» [https:// sjp.pwn.pl/doroszewski/lezak;5446535.html]; укр. лежак; у мСБ зафіксовані обидва слова: лєґер і лежак (мСБ, с. 190).

мАРЦЕвЕ ПивО (порівн. нім. der Mдrzbier, Mдrzenbier, п. marcowe piwo «березневе пиво»): Головний склад цісарского експортового і марцевого пива, як також портеру (Б., 1900). у мСБ фіксує слово марцевий у значенні «березневий - сорт пива» (мСБ, с. 199). Сум подає слова марець «заст. березень» (Сум, IV, с. 626), марцевий «заст. прикм. до марець» (Сум, IV, с. 634), проте не фіксує номінативного словосполучення як назви сорту пива; у словнику в. Дорошевського словосполучення marcowe piwo зафіксоване: «gatunek piwa domowego o gorszej fermentacji» [https://sjp.pwn.pl/doroszewski/ marcowy;-5449530.html].

ПОртЕр (порівн. нім. der Porter, Porterbier «портер, сорт пива»). у Сл. Кузелі це слово зафіксоване як запозичення з англійської мови: «анґл. міцне (чорне і густе) пиво» (Сл. Кузелі, с. 243). таку саму етимологію подає й Есум (4, с. 529). у мСБ портер має загальне тлумачення - «сорт пива» (мСБ, с. 280), у Сум - більш конкретне: «сорт міцного гіркуватого чорного пива» (Сум, VII, с. 290).

Висновки

рекламні тексти потрібно розглядати як необхідну джерельну базу для вивчення кількісних та якісних характеристик тематичної групи назв продуктів харчування, а також - для лексикографічної фіксації таких назв. Оскільки рекламні оголошення цього періоду друковані переважно в західноукраїнській та діаспорній періодиці, то тематична група назв продуктів харчування заслуговує більш докладного аналізу в контексті дослідження західноукраїнського міського койне кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. у складі лексики на позначення продуктів харчування, уживаної в українській рекламі досліджуваного періоду, є значна кількість запозичень із німецької, польської, латинської, румунської, італійської, французької мов. Посередницьку роль у засвоєнні запозичень виконували німецька і польська мови.

майже в усіх залучених для аналізу лексикографічних джерелах зафіксовано слова жентиця, кав'яр, конфітури, муштарда, олива, портер, риж, що може свідчити про давню традицію їх уживання в українській мові - як на рівні територіальних діалектів, так і в міському койне. ті самі назви можуть виступати в різних графічних варіантах, оскільки в досліджуваний період норми правопису української мови були ще не усталені й написання слова могло відображати варіантність його вимови.

Вважаємо, що проаналізовані лексеми, зафіксовані в рекламних текстах кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., можуть бути використані для укладання спеціальних словників різного типу - тематичних; стилістичних (зокрема, словників української реклами); історичних (зокрема, словника західноукраїнського варіанта літературної мови кінця ХІХ - початку ХХ ст.) тощо.

Література

1. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. Іст.-етнографічне дослідження / АН УССР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. Київ: Наук. думка, 1977. 156 с.

2. Боренько Н.В. Поліський хліб: обрядові дії, правила і заборони. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. Харків, 2017. Вип. 24. С. 75-90.

3. Борис Л.М. Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках: дис.... канд. філологічних наук, спец.: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. Чернівці, 2015. 330 с.

4. Ганудель З. Народні страви і напої: лексика українських говорів Східної Словаччини. Пряшів, 1987. 215 с.

5. Ґоца Е.Д. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. Ужгород, 2001. 466 с.

6. Загнітко Н.Г. Назви їжі, напоїв у східностепових говірках Донеччини: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. Донецьк, 2011. 453 с.

7. Плюта О.П. Українська кухня як феномен побутової культури: до історіографії питання. Актуальні питання культурології. Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства. Рівне: РДГУ, 2016. Вип. 16. С. 59-64.

8. Порожнюк А.Л. Лексико-семантична динаміка в системі номінації їжі та питва. Записки з українського мовознавства. Одеса, 2003. Вип. 12. С. 69-74.

9. Різник В.П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя: дис.... канд. філол. наук: Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2017. 370 с.

10. Ткач Л.О. Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX - на початку XX ст. Ч. 1: Матеріали до словника. Чернівці: Рута, 2000. 408 с.

11. Ткач Л.О., Прокопова А.Ю., Англізми в українських рекламних текстах кін. ХІХ - першої пол. ХХ ст.: матеріали до словника. Лінгвістика. Старобільськ, 2016. № 2. С. 15-47.

12. Турчин Є.Д. Назви їжі на Східному Поліссі. Львів, 2012. 347 с.

13. Струганець Л.В. Назви продуктів харчування у нормативних словниках української мови. Культура слова. Київ, 2001. Вип. 57-58. С. 65-72.

14. Хобзей Н., Сімович О., Ястремська Т., Дидик-Меуш Г. Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2009. 672 с.

15. Яценко С.А. Назви продуктів харчування, страв і напоїв у говірці села Степанівка Ємільчинського району Житомирської області. Волинь - Житомирщина. Житомир, 2010. № 22 (2). С. 317-327.

Лексикографічні джерела:

16. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Ред.кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Т. 1: А-Г / Уклад.: РВ. Болдирєв та ін. Київ: Наук. думка, 1982. 632 с.; Т. 2: Д-Копці / Уклад.: РВ. Болдирєв та ін. 1985. 572 с.; Т. 3: Кора-М / Уклад.: РВ. Болдирєв та ін. 1989. 552 с.; Т. 4: Н-П / Уклад.: РВ. Болдирєв та ін. 2003. 656 с.; Т. 5: Р-Т / Уклад.: РВ. Болдирєв та ін. 2006. 704 с.; Т. 6: У-Я / Уклад. Г.П. Півторак та ін.. 2012. 568 с.

17. Сл. БГ - Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці: Рута, 2005. 688 с.

18. Сл. Кузелі - Словар чужих слів (12.000 слів чужого походження в українській мові) / Зібрали Д.З. Кузеля, М. Чайковський ; зред. Д.З. Кузеля. Чернівці, 1910. 368 с.

19. ССУМ - Словник староукраїнської мови XIV - XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д.Г. Гринчишин, УЯ. Єдлінська, В. Л. Карпова, І.М. Керницький, Л.М. Полюга, РЙ. Керста, М.Л. Худаш. Київ: Наук. думка, 1977-1978. Т. 2: П-Є. 592 с.

20. СУМ - Словник української мови: в 11 т. - Київ: Наук. думка, 1970-1980.

21. СЧС - Словник чужомовних слів / Ред. Бойків І., Ізюмов О., Калишевський Г, Трохоменко М.; вид. 2-ге. Нью-Йорк: Вид-во М. Борецкого, 1955. 532 с.

Джерела ілюстративного матеріалу:

22. АР - Календар для американських русинів на рік 1909. Нью-Йорк, 1909. 191 с.

23. Б. - Буковина: газета. Чернівці [річні підшивки за 1886, 1895-1899, 1900, 1903-1906, 1909 рр].

24. Гомін У. - Календар «Гомону України» на 1959 рік. Торонто, 1959. 240 с.

25. Д. - Дніпро: календар-альманах на звичайний рік 1933. Львів, 1933. 120 с.

26. СГ - Ілюстрований господарський календар «Сільський господар»: календар краевого господарського т-ва «Сільський господар» на звичайний рік 1943. Львів, 1943. 174 с.

27. Товариш - Товариш: Народний календар на рік звичайний 1909. Чернівці, 1908. 322 с

28. ЧК - Червона калина: історичний календар-альманах на 1938 рік. Львів, 1937. 162 с.

Таблиця-додаток

Назви продуктів харчування у реєстрах української лексикографії ХХ ст.

Размещено на Allbest.ru