Концепт "Україна" у світлі морбіальної метафори періоду гібридної війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт "Україна" у світлі морбіальної метафори періоду гібридної війни

Гилюн О.В.

Анотація

Уже традиційно війну в Україні розглядають в аспекті гібридної, визначальною ознакою якої є використання мілітарних та квазімілітарних засобів впливу, зокрема ресурсів мовної системи, з метою ураження свідомості масового споживача медійного контенту. Одним із продуктивних способів експлікації прихованих ворожих наративів та породжуваних ними інтенцій є дослідження когнітивної метафори, зокрема морбіальної, як одного з ефективних засобів впливу на людське позасвідоме.

Метою наукової розвідки стало когнітивно-прагматичне моделювання сучасної морбіальної метафори концепту «Україна» в українському медійному двомовному (україномовному та російськомовному) дискурсі періоду гібридної війни. На матеріалі публікацій інтернет-видання «Українська правда» за 2014-2019 рр. здійснено концептуальний аналіз сучасної морбіальної метафори: представлено особливості її структурної та понятійної організації, охарактеризовано прагматичний потенціал, виокремлено базові наративи та концептуальні вектори осмислення України в період російсько-української війни.

Оскільки концептуальна метафора характеризується потужним пояснювальним потенціалом, її когнітивне вивчення передбачає опис способів відображення знань, зокрема фреймів - узагальненої системи даних, що представляє стереотипну ситуацію (М. Мінський). Залучення фреймового підходу та методу метафоричного моделювання для відновлення морбіальної метафоричної моделі концепту «Україна» дозволило відтворити фреймо- во-слотову модель концепту, яка розгортається у вигляді акціонального фрейму зі слотами-вершинами «Пацієнт», «Хвороба», «Медичний персонал». Виявлено, що понятійне наповнення фрейму трансформувалось під впливом російсько-української війни, породивши наративи України як скаліченої, спаплюженої, наруганої держави; держави, що знаходиться у скрутному становищі, вивести з якого можуть вдалі суспільні реформи. Провідним контрнарати- вом постає наратив держави, якій вчасно поставили правильний діагноз та призначили ефективне лікування.

Побудова єдиної системи дієвих наративів державотворення, поряд із наративами покращення суспільно-економічного становища та процвітання країни, розглядається як перший крок на шляху до перемоги в гібридній війні. метафоричний морбіальний гібридна війна

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концептоло- гія, дискурс, концепт «Україна», концептуальна метафора, морбіальна метафора, фрейм, наратив.

Today's Russian military intervention in Ukraine is considered to be the Hybrid war that can be defined as a military strategy that blends conventional warfare with non-kinetic (non-military) tactics (which, for instance, include weaponized language) to exert influence on mass consciousness. Therefore, a study of linguistic units, especially the study of cognitive metaphor together with the metaphor of disease, is considered to be the productive way of discovering hidden narratives and hostile intentions.

The paper provides cognitive and pragmatic modeling of the morbial metaphor of the “Ukraine” concept based on Ukrainian bilingual media discourse during the current Hybrid war. The study is guided by a corpus-based comparative keyword analysis, taken from a corpus of articles published in 2014-2019, which were randomly selected from the online journal Ukrainska Pravda. Detailed investigation describes a script-based model of the modern conceptual metaphor of disease and outlines the list of narrative strategies and intentions represented by Ukrainian media discourse after Russia's Ukraine incursion.

Based on the evidence that a conceptual metaphor has the explanatory power through which it frames socially constructed reality, we believe that the cognitive study of morbial metaphor is based on descriptive analysis. That is used to specify both intention and proposition, schematically represented by framework, so-called data-structure for representing a stereotyped situation (M. Minsky). Thereby, the results of the study are evaluated by means of the Framework method.

As our results indicate, the conceptual framework of the “Ukraine” concept is represented by the conceptual framework of action that includes three conceptual domains, i.e. “Sufferer”, “Disease” and “Medical staff'. It turned out that the conceptual filling of the framework transmuted under the influence of the Russian-Ukrainian war, which cultivated the following narratives: Ukraine is a wounded country in a very precarious state; however, successful reforms seem a fair compromise that could lead the country out of the impasse. An effective counter-narrative provided by Ukrainian media outlines that Ukraine is a sufferer who received a correct diagnosis and its emergency condition is medically “stabilized”.

The article argues that developing the unified system of narratives based on the narrative of state-building, as well as on the narrative of improving the socio-economic status and prosperity of Ukraine could be a small first step towards winning the Hybrid war.

Key words: cognitive linguistics, conceptology, discourse, concept “Ukraine”, framework, conceptual metaphor, morbial metaphor, framework, narrative.

Постановка проблеми. Агресія Росії проти України не тільки спричинила значні суспільно-політичні зміни, але й сприяла глибинним перетворенням у масовій свідомості, які зі свого боку знайшли втілення в мові. Використання мовної системи для здійснення прихованого впливу на суб'єктів медійної інтеракції з метою просування ворожих інтенцій свідчить про формування нового дискурсу - дискурсу війни, в якому особливого значення набувають одиниці, об'єктивовані на осях псевдототожності та суміжності.

Метафоричність сучасного новинного дискурсу пояснюється потужним сугестивним потенціалом когнітивної метафори, яка здатна шляхом викривлення свідомості споживача медійного контенту конструювати нову соціальну реальність (що, наприклад, яскраво демонструє дослідження Пола Тібодо (PaulH. Thibodeau) та Лєри Бородітськи (LeraBoroditsky) про роль когнітивної метафори у процесі концептуалізації та сприйняття важливих соціальних проблем [1]). Акумулю- ючи та ретранслюючи досвід сприйняття людиною навколишнього світу, метафори стають безцінним матеріалом для виявлення особливостей сучасного осмислення України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження метафоричних моделей концептів-етнонімів неодноразово ставало об'єктом лінгвістичних розвідок, серед яких слід відзначити роботу Л.В. Балашової, у якій здійснюється спроба охарактеризувати метафоричне втілення образу Росії на матеріалі телешоу [2, с. 445-461], працю А.М. Баранова, присвячену метафоричній реконструкції образів Росії та ГДР періоду Перебудови [3, с. 402-421], публікацію Є.В. Будаєва, де представлено аналіз метафоричної об'єктивації республік Росії, Грузії та країн Балтії в російському та британському політичному дискурсах [4], статтю Н.І. Клочко, у якій розглянуто образи країн Європи на матеріалі російськомовних латвійських медіа [5].

Незважаючи на високе теоретичне та прикладне значення означених робіт для здійснення подальших наукових розвідок, їх переважна більшість орієнтована виключно на вивчення російської політичної метафори у світлі соціально-політичного життя Росії, Грузії та ГДР відповідно. Унікальною за своїм змістом є робота української науковиці С.А. Жаботинської «Язык как оружие в войне мировоззрений» (2015), присвячена вивченню новоутворених лексичних інновацій, зокрема когні- тивних метафор, як провідних механізмів прихованого впливу на свідомість масового споживача медіа-контенту з метою викривлення старих та насадження нових ідеологічних матриць у період сучасної консцієнтальної російсько-української війни.

Визначальна роль метафори в процесі творення агресивного дискурсу російських медіа проти України неодноразово відзначалась у роботах багатьох українських науковців, зокрема в означеній праці С.А. Жаботинської, розвідках Н.В. Слухай [6] та Г.М. Яворської [7, с. 47-63]. На стрімкий ріст когнітивних метафор, зокрема морбіальної, зі сферами-мішенями «Україна» та «український конфлікт» у російському віртуальномута газетному медіапросторі з початком російсько-українського конфлікту вказували російські лінгвісти, зокрема Е.В. Буда- єва та В.В. Курейко [8], З.І. Резанова та К.С. Шиляєва [9], Л.М. Салатова та Ю.В. Сурменьова [10]. Однак аналогічна одиниця, яка експлікує особливості метафоричного втілення концепту «Україна» на матеріалі українського медійного дискурсу періоду гібридної війни, досі залишається недостатньо вивченою.

Метою наукової розвідки є дослідження особливостей метафоричного втілення концепту «Україна» в сучасному українському медійному дискурсі (україномовному та російськомовному) шляхом відтворення метафоричної моделі концепту зі сферою-джерелом «Хвороба».

Матеріалом дослідження стали тексти інтернет-видання «Українська правда» в розділах «Публікації» та «Колонки» за 2014-2019 рр. Вибір ресурсу зумовлений декількома чинниками: по-перше, високим індексом відвідуваності (який у середньому за три місяці становить 47 160 789 переглядів [11]); по-друге, широким суспільно-політичним спрямуванням, зокрема орієнтацією на відображення релевантних для України та Росії подій; по-третє, наявністю двомовних публікацій, що дозволяє здійснювати контрастивне дослідження мовного матеріалу. Вибір хронологічних рамок умотивований визначеною метою дослідити сучасний стан метафоричного втілення концепту «Україна» від початку російської агресії.

Звернення до морбіальної метафори зумовлене високою частотою її використання, яка, за свідченнями проведеної наукової розвідки, становить близько 1/5 від більш ніж 500 виокремлених лексичних одиниць. Відібраний матеріал порівну розподіляється між україномовним та російськомовним дискурсами та не демонструє явних ідеологічних розбіжностей.

Виклад основного матеріалу. Провідними шляхами осягнення людиною навколишнього світу визначають концептуалі- зацію та категоризацію, адже «у створюваних категоріях соціальна реальність спрощується, схематизується, структурується, що дає змогу людям усвідомлювати світ у зручний для їх мозку спосіб» [12, с. 20]. Невід'ємним результатом цих процесів є утворення в людській свідомості когнітивних структур, які стать похідними від провідних когнітивних операцій мозку - порівняння, ототожнення та аналогії, заґрунтованих на принципах псевдототожності та суміжності.

Високу інформативність мають когнітивні структури псевдототожності, зокрема когнітивна метафора, яка заснована на подібності нового та вже відомого. На здатність метафори створювати аналогові зв'язки звертав увагу давньогрецький філософ Аристотель, визначаючи її як «перенесення незвичайного імені або з роду на вид, або з виду на рід, або з виду на вид, або за аналогією» [13, с. 170]. Однак перехід від осмислення метафори як виключно мовного явища до метафори як гносеологічного механізму - когнітивної метафори - було здійснено лише в ХХ ст. (див. праці М. Блека, Дж. Віко, Е. Кассірера,

О. Розеншток-Хюссі тощо).

Теорія концептуальної метафори широке поширення отримала завдяки американським дослідникам Дж. Лакоффу та М. Джонсону, за визначенням яких концептуальна метафора є «використанням знака однієї концептуальної сфери на позначення складника іншої, притаманна повсякденному мовленню й мисленню людини, а не лише художньому дискурсу, і керується набутим у процесі спільної діяльності етносу досвідом» [14, с. 391]. Таким чином, концептуальна метафора постає результатом перенесення значення в межах осі псевдототож- ності, що забезпечує концептуалізацію невивченого об'єкта за аналогією (зі сфери-джерела до сфери-мішені).

Сукупність концептуальних метафор утворюють метафоричні моделі, які класифікують за сферою-джерелом метафоричної експансії (А.П. Чудинов). Морбіальна метафорична модель, яка є похідною антропоморфної метамоделі, означує сферу-джерело «Хвороба» та розгортається у вигляді сценарію, «у структурі якого виокремлюються не лише позначення хвороб, але і такі фрейми, як «Симптоми», «Лікування», «Медичний персонал», «Ліки та медичне обладнання», «Одужання» та ін.» [15, с. 3].

Зважаючи на те, що аналіз метафоричної моделі передбачає виявлення механізмів її структурної та понятійної організації, а також прагматичного потенціалу, одним з ефективних підходів до її аналізу визначається фреймовий, який полягає у виявленні вершинних та термінальних слотів метафоричної моделі, експлікованих у досліджуваному дискурсі, які у своїй сукупності утворюють поняттєвий каркас, що дозволяє схематично відобразити висхідну модель типізованої тематичної ситуації, покладеної в основу відтворюваної моделі. Зважаючи на те, що адресати досліджуваних одиниць послідовно реалізують прагматичні настанови, опис фреймової структури метафоричної моделі передбачає також фіксацію наративів, які реалізуються в її межах.

Огляд дискурсу колективного відправника повідомлення засвідчив, що в українському медійному дискурсі метафорична модель концепту «Україна» з висхідною понятійною областю «Хвороба» вибудовується на основі трьох фреймових структур: «Пацієнт», «Хвороба», «Лікар».

Фрейм «Пацієнт» представлений позицією «Україна», яка включає етнонім «Україна» та, за логікою метонімії, найменування державних інституційних утворень та систем - судову систему, економіку тощо: Судова гілка влади в Україні є ослабленою від початку: такою «хворою» вона перейшла до нас із радянщини... (04.04.2016); а також позицією «Росія», яка розкриваються в метафорі відношення хворого до недугу через схему протиставлення з Україною: Якщо Росія підійшла до крайньої стадії, коли хворий не хоче визнавати свій недуг і «спускає» все нажите за недовгі роки відносної тверезості, то Україна поки що тільки на шляху до цього. Україна визнає свої недуги: в першу чергу, корупцію та неефективну модель державної служби та правоохоронної системи (19.10.2015).

Активація метафор, побудованих за принципом антитези, вбачається закономірним результатом російської агресії на Сході, яка сприяла поляризації суспільства, у світлі якої Україна та Росія постали в ролі протиставлених членів бінарної опозиції «свої-чужі».

Наратив: Україна, на відміну від Росії, визнала свої проблеми та вже почала оновлення на всіх рівнях державного управління.

Фрейм «Хвороба» увиразнюється в системі типових слотів:

1. «Види захворювань» - патологічні стани, які викликають функціональні порушення в роботі організму, зокрема:

1.1. Фізичні (поранення, ракові пухлини, гангренозне ураження): Майдан - це до сих пір наша кровоточива рана

(08.03.2018) ; Пішов на війну добровольцем[...]. Мені хотілося, щоб ця гангрена, яка охопила території України з подачі Росії, не розповсюджувалася далі(26.02.2018).

Сфери-мішені: Україна, Майдан, тимчасово окуповані території - Донбас, Луганськ тощо. Наратив: Україна - це об'єкт деструктивного зовнішнього впливу: країна, скалічена та уражена зовнішнім агресором.

1.2. Хімічні (наркозалежність, алкоголізм): Адже варто лише згадати, що зняти Україну з російської газової голки стане серйозною економічною ламкою... (27.01.2014); Кредитна голка, на яку «підсіла» Україна, змушує нас звертатись за фінансовою допомогою до всього світу(15.05.2018). Вихід зі стану анти- фактивності розглядається як складний перехідний етап у житті суспільства: В это похмелье Украина может зайти в период избирательной турбулентности... (06.12.2017).

Сфера-мішень: Україна. Наратив: Україна - підневільна держава (залежить від газових поставок Росії, фінансової допомоги Заходу тощо), яка не може самостійно подолати свою залежність.

1.3. Біологічні (епідемія, інфекція, отруєння, пандемія, лихоманка, біологічна деструкція - розкладання, гниття): Саме тому з епідемією наркоманії та алкоголізму, лудоманією Україну охопила епідемія насильства у дитячих будинках.

(03.01.2019) ; ...Украина была с легкостью инфицирована большевизмом... (23.12.2016); Новина про обрання Дональда Трампа президентом США 9 листопада поділила світ на два табори.[...] Не оминула ця лихоманка й Україну(09.11.2016).

Сфера-мішень: Україна, її державні органи (судова гілка влади) та системи (економіка). Наратив: Україна - об'єкт деструктивного зовнішнього впливу.

1.4. Психофізіологічні (параліч, лудоманія, мінливі психічні стани): Паралич торгового сообщения Украины с зоной АТО официально признан национальным бедствием... (07.03.2017); Це боротьба зі страшною хворобою українського організму, яку ще Євген Маланюк назвав «ментальним раком»[про насадження російських ментальних матриць. - О. Г.] (06.02.2016).

Сфера-мішень: Україна, її державні органи (судова гілка влади) та системи (економіка). Наратив: Україна - об'єкт деструктивного зовнішнього та внутрішнього впливу.

За характером перебігу релевантними є хронічні хвороби, які можуть переходити у фазу загострення:... в Україні традиційно спостерігається загострення популізму... (14.02.2018).

Унікальною за своїм змістом є метафорична модель «Укра- їна-хвороба», яка використовується для опису українсько-російських відносин. Сфера-мішень - Росія; провідний наратив: ідея поневолення України - це хвороблива нав'язлива ідея Росії, пор.: Украина, вырвавшаяся из российских объятий, продолжает быть российской фантомной болью. Если ты лишаешься конечности, ты начинаешь хромать. Именно это происходит с российской державой, потерявшей одно из подтверждений своей державности(22.04.2019); Превращение Украины, в маниакальную «idee fixe» России говорит о том, что ни российская элита, ни российское государство не чувствуют себя полноценными, потеряв Украину(22.07.2019). Таким чином в українських медіа просувається контрнаратив неповноцінності Російської держави після втрати України, з якою вона не може змиритись.

2. «Збудники захворювань» - усе те, що справляє механічну, фізичну, біологічну, психогенну дію на організм, викликаючи захворювання. За свідченнями проведеної розвідки, найбільш релевантними серед них є такі:

2.1. Зовнішні:

2.1.1. Росія: Мені хотілося, щоб ця гангрена, яка охопила території України з подачі Росії, не розповсюджувалася далі

(26.02.2018) .

2.1.2. Проросійські ідеологічні матриці: Увы, счастье продолжалось недолго: очень скоро российский хаос ударил по украинцам, Украина была с легкостью инфицирована большевизмом... (23.12.2016).

2.1.3. Російський президент: Путин и выполняет для нас работу вируса(11.07.2014); Да, воюем с Путиным, который подложит тротил под ящик Пандоры. Предварительно повысив среднюю температуру по больнице. И рвануло. Как он и хотел - хроническое заболевание переросло в острую стадию(11.06.2014); Але Путін отримує найголовніше - інфікує Україну раковою пухлиною «особливого статусу». (29.08.2015).

2.1.4. Російські політики: Поэтому одиозные российские политики все время старались разделить бремя расчленения Украины, с европейскими странами, предлагая им отдельные части Западной Украины. (05.05.2015).

Наратив: Росія, її очільник та уряд - носії деструктивного начала, які намагаються нав'язати Україні свої ментальні ідеологічні матриці з метою подальшого поневолення.

2.2. Внутрішні:

2.2.1. Тимчасово окуповані території - самопроголошені республіки ЛНРта ДНР: Донбас навіть назвали «пухлиноюрусского мира», яку варто тримати подалі від України

(24.05.2018) .

Наратив: начебто тимчасово окуповані території є загрозою для держави, а тому їх потрібно позбутися (пор.: ...это все обман, замануха, чтобы имплантировать «ДНР/ЛНР» в тело Украины, и тогда метастазы разрухи и агрессии расползутся по всей стране(26.06.2015)). Масово ретрансльований каналами масової комунікації, цей наратив насаджує ідеологічну проросійську матрицю інтерпретації подій на Сході.

2.2.2. Негативні суспільні явища (корупція),державно-правові та соціальні державні інститути (державна служба, правоохоронна система),політики: ... в самой Украине время от времени появлялись политики, которые точно так же пытались Украину сузить и кастрировать(06.04.2015).

Наратив: поряд із зовнішніми проблемами Україна має безліч внутрішніх, які потребують вирішення.

Наприкінці відзначимо, що субфрейм зовнішніх збудників захворювань представлений найбільш повно, що пояснюється російською агресією на Сході.

3. «Етіологія» - клінічні прояви захворювання, які характеризуються набором певних симптомів, зокрема:

3.1. Об'єктивних або зовнішніх (температура 35^оС, стогін, слабка реакція зіниць, кровотеча, повільне загоєння ран, пухлина, паралічтощо): Температура тела - 35 градусов при норме 38. Только стонет и шевелит глазами. То, что называют «живой труп». Почти как Украина сейчас... (22.05.2014); Теперь посмотрите на карту истерзанной Украины. - где у нее кровоточит и не заживает... (22.05.2014).

3.2. Суб'єктивних або внутрішніх (дезорієнтація та сплутаність свідомості): Українці присудили нашій політиці важку хронічну хворобу, «симптомами» якої є безлад, багато проблем, інтриг, невизначеностей(19.08.2016).

3.3. Симптомами універсальних клінічних проявів, які вказують на критичний стан організму: Говорите про муль- тикультуральність? Україна гине! Захищаєте рівність прав, незалежно від статі, національності, сексуальної орієнтації? Україна гине! Нагадуєте про неприпустимість цензури? Україна гине!(06.01.2015).

Сукупність симптомів загальної етіології формують синдроми; з-поміж останніх релевантними є синдром відсутність культурита постгеноцидний синдром: Нас переслідує синдром відсутності живої культури... (14.08.2015).

Отримані результати засвідчують, що на сторінках українських медіа переважають об'єктивні симптоми фізичних уражень, що безпосередньо пов'язано з російсько-українською війною, передусім з окупацією Сходу.

4. «Лікування» - процес відновлення життєздатності організму шляхом усунення, полегшення чи зняття симптомів, зокрема шляхом:

(30.01.2019) Оперативного втручання - найбільш радикального методу інвазійної процедури, перевагами якого є миттєвий видимий результат, а недоліками - довготривала підготовка перед операційним втручанням та обов'язкова реабілітація: Українську економіку можна порівняти з людиною, яка після тривалої хвороби повертається до життя. Вона ще зовсім квола, її імунітет слабкий, і будь-який вірус може суттєво нашкодити здоров'ю. Щоб хворий одужав, потрібне комплексне оперативне втручання, бо половинчасті рішення лише віддалять трагічний фінал(22.02.18); Сучасна історія України підтверджує, що революції - це такий собі «скальпель», який моментально забирає «дурне». Та цього недостатньо. Щоб отримати направду добрий результат, «організм» потребує щоденної реабілітації, і її рецепт - в узгодженому русі вперед .

4.1. Консервативного лікування (зокрема, фармакотерапії (медикаментозне лікування, хіміотерапія), імунотерапії (щеплення), фізичних консервативних методів - лікувальні процедури, фізіотерапія, реабілітаціятощо): Зміна комфортної зовнішньої «оболонки» може стати для України болючими, але необхідним ліками...(10.11.2016); Эту прививку от последствий дружбы с Россией и общей национальной беспечности в отношении северного соседа Украина запомнит надолго(26.01.2016).

Характерними ознаками консервативного лікування є дов- готривалість, болючість процедур, відсутність миттєвих видимихрезультатів: На жаль, наразі питання стоїть як перед важко хворим пацієнтом - або болючі та неприємні процедури, або прогресування хвороби з можливим летальним наслідком (25.10.2018).

Наратив: Україна має безліч проблем на всіх рівнях державного управляння, для викорінення яких необхідні помірковані, довготривалі, своєчасні реформи (пор.: В итоге ко времени Майдана коррупция стала напоминать онкологию в крайней стадии. На этой стадии опухоль вырезать уже не получится - просто потому, что она отчасти выполняет функции жизнеобеспечения всего организма. Ее нужно долго и трудно облучать антикоррупционной химиотерапией, прежде чем браться за скальпель(26.05.2018)). Водночас поспіх та ухвалення необдуманих рішень на шляху до оновлення держави на всіх її рівнях визначаються шкідливими та небезпечними для України.

5. «Результати лікування» - наслідки вжитих заходів для усунення захворювання. Фрейм актуалізується в системі субфреймів, які увиразнюються системою протиставлених наративів:

5.1. Позитивні: ... Україна знаходиться лише на самому початку свого шляху до оздоровлення економіки через запровадження структурних реформ(12.08.2015); Зараз ми від хвороби молодшого брата певною мірою позбулися. Не зовсім - безумовно, це справа кількох поколінь. Але ми переорієнтувалися на Європу і намагаємося стати кращими, ідучи туди(24.06.2019).

Наратив: завдяки прийнятим реформам Україна почала долати комплекс меншовартості та перетворюється на самостійну проєвропейську країну.

5.2. Негативні: Временные решения лечили симптомы, болезнь сохраняется, и страна продолжает падать в кроличью нору(08.12.2015); Така «боротьба з корупцією» несе загрози страшніші, ніж навіть відвертий саботаж. Вона створює ілюзію лікування і тим самим дозволяє страшній хворобі зберегтись і навіть прогресувати(14.01.16).

Наратив: реформи створюють ілюзію позитивних змін, проте не можуть змінити ситуацію у країні на краще; Україна приречена на розпад та знищення.

Незважаючи на наявність двох протиставлених наративів, в аналізованому українському дискурсі переважає перший - позитивно конотований.

Фрейм «Медичний персонал» представлений позиціями:

1. Некваліфіковані «лікарі»:

1.1. Соціальні мережі: Украина - страна невыговоренная. В роли терапевта - соцсети(07.05.2018).

1.2. Пересічні українці: Українці присудили нашій політиці важку хронічну хворобу... (19.08.2016).

1.3. Особи, які здатні входити до ресурсних станів: Развитие цифровой экономики и интеллектуальной инфраструктуры, бесстрашие перед экспериментами, способность мыслить тактически и стратегически, правильная реализация человеческого потенциала. Такой рецепт успеха «выписали» Украине современные украинские визионеры(17.10.2017).

1.4. Президент Росії (опосередковано): Путин, захватив Донбасс и Крым, сам того не осознавая, пришел Украине на помощь. Без этих территорий страна получила реальный шанс на выздоровление(22.06.2015).

2. Кваліфіковані лікарі - високооплачувані, переважно із країн Заходу, медичні кадри: Еще он[В. Путин. - О. Г.] вынудил Запад[.] выдать Украине денег на лечение и выписать квалифицированных лекарей(22.06.2015).

Наративи: агресія Росії справила вагомий каталізуючий вплив на Україну, посприявши позитивним змінам у державі; тільки Захід та ЄС можуть допомогти Україні.

Висновки

Результати проведеного дослідження засвідчують, що російська агресія проти України відбилась на всій понятійній матриці метафоричної моделі концепту «Україна», засвідчивши активацію концептуальних векторів відхилення від наявного порядку, неправильність та аномальність наявного становища; дестабілізацію країни агресором, який намагається забрати те, що йому не належить; біль та переживання за долю держави; надію на оновлення та відродження шляхом упровадження конструктивних змін та прийняття складних, проте правильних рішень.

Незважаючи на те, що морбіальна метафора зазвичай постає маркером складних соціально-політичних змін та вказує на дестабілізацію суспільства, в українському медійному дискурсі наративи відчаю та безвиході урівноважуються наративами позитивних змін, які можна досягти шляхом впровадження дієвих реформ. Причому активація позитивно маркованих наративів помітно збільшується в останні роки, що спонукає до появи та подальшого розповсюдження контр- наративу «Україна - здоровий організм». Саме в розробленні системи дієвих контрнаративів, у світлі яких Україна постане оновленою, процвітаючою державою з «міцним імунітетом», убачаємо перший крок на шляху до перемоги в сучасній світоглядній війні. метафоричний морбіальний гібридна війна

Перспективами подальших розвідок у даному напрямку є контрастивне дослідження метафоричних моделей концепту «Україна», зокрема морбіальної, в українському та російському дискурсах періоду гібридної війни з урахуванням вектору ідеологічної спрямованості видання.

Література

1. Thibodeau P.H., Boroditsky L., Metaphors we think with: the role of metaphor in reasoning. PLoS ONE. 2011. Vol. 6, № 2. P. 1-11.

2. Балашова Л.В. Русская метафорическая система в развитии: XI-XXIвв. Москва : Языки славянской культуры, 2014. 633 с.

3. Баранов А.Н. Дискрипторная теория метафоры. Москва : Языки славянской культуры, 2014. 632 с.

4. Будаев Э.В. Россия, Грузия и страны Балтии в зеркале российских и британских метафор родства. Политическая лингвистика. 2006. № 18. С. 34-57.

5. Клочко Н.Н. Образы Европы в современных национальных политических дискурсах (на примере антропоморфной метафорики). Политическая лингвистика. 2006. № 17. С. 123-137.

6. Слухай Н.В. Наративи «чужого»: мовні маркери та інтенції. Комунікативні стратегії інформаційного суспільства: лінгвістика, право, інформаційна безпека : матер. IX Всеукр. наук. конф. молодих учених, студентів та курсантів, 20 квітня 2018 р. Київ : Нац. акад. СБУ 2018. С. 119-128.

7. Яворська ГМ., Парахонський Б.О. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019. 560 с.

8. Будаев Э.В., Курейко В.В. Метафорическая репрезентация кризиса на Украине в русскоязычных комментариях новостных порталов. Политическая лингвистика. 2016. № 4. С. 93-98.

9. Резанова З.И., Шиляев К.С. Украина и Россия в условиях социального конфликта: метафорическое моделирование образа в российском медиадискурсе. Русин. 2015. № 4(42). С. 217-234.

10. Салатова Л.М., Сурменева Ю.В. Морбиальная метафора политического кризиса на Украине в массмедийных дискурсах России и США. Филологические науки. Вопросы теории и практики. 2017. № 5-1(71). С. 140-144.

11. Рейтинг сайтів. Українська правда. Livelnternet: вебсайт.

URL : http://www.liveinternet.ru/stat/pravda.com.ua/index.

html?period=month&total=yes (датазвернення: 21.01.2020).

12. Семашко Т.Ф. Мовні стереотипи із сенсорним компонентом в українській лінгвокультурі : монографія / за ред. Н.В. Слухай. Київ : Арт Економі, 2016. 480 с.

13. Аристотель Риторика. Поэтика / пер. с древнегреческого

О.П. Цыбенко и др. Москва : Лабиринт, 2000. 224 с.

14. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2011. 844 с.

15. Телешова И.В. Когнитивное исследование морбиальной метафоры в современном политическом дискурсе России, США и Великобритании : автореф. дис. на соискание уч. степени к-та филол. н. : 10.02.20. Челябинск, 2006. 21 с.

Размещено на Allbest.ru