Нові методики опрацювання результатів асоціативних експериментів (на прикладі комп’ютерної системи "STIMULUS" О.Ф. Загородньої)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Нові методики опрацювання результатів асоціативних експериментів (на прикладі комп'ютерної системи «STIMULUS» О.Ф. Загородньої)

Стефанова Н.О.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологія сучасного антропозорієнтованого мовознавства (Ю.Д. Апресян, Л.М. Васильєв, О.І. Горошко, О.Ф. Загородня, О.О. Залевська, Є.А. Карпіловська, Т.Є. Недаш- ківська, Й.А. Стернін, Ю.С. Степанов, РМ. Фрумкіна та інші вчені) продовжує вдосконалюватися завдяки залученню до свого арсеналу, насамперед, психолінгвістичних експериментальних методів і методик, які нині вважаються найбільш надійним і ефективним способом для вивчення мовної свідомості (О.М. Холод). І тут доречно згадати думку Ю.М. Караулова, який переконаний у тому, що «... пізнати мову <..>, не звернувшись до людини, конкретної мовної особистості - її творця і носія, не є можливим» [9, с. 7]. І, безумовно, що для такого пізнання потрібні спеціальні методи, процедури й інструменти. І хоча в лінгвістичній епістемології уже не спричиняють дискусії питання, безпосередньо пов'язані з розмежуванням таких загальнонаукових понять, як метод і методика аналізу, все ж таки уточнімо ще раз принципові відмінності між ними.

У спеціально-науковому гносео-епістемологічному смислі термін «метод» означає шлях пізнання й тлумачення явищ у тій чи іншій науці і, звісно, отримання за його допомогою нового знання (власне епістемологічного результату). Кожному з методів відповідає своє центральне/ключове дослідницьке завдання (яке повинен бачити дослідник і правильно сформулювати), свій аспект досліджуваного наукою об'єкта, свої вимоги, яких має дотримуватися дослідник під час застосування того чи іншого методу [4, с. 260].

Услід за Б.М. Головіним розрізняємо власне дослідницький метод, що визначає шлях (напрям) наукового пізнання й екс- планаторності (у супроводі надійної доказово-аргументова- ної бази), та методику аналізу, яка безпосередньо передбачає роботу з емпіричним чи експериментальним матеріалом, його класифікацію тощо, а головне, систематизацію, що надає змогу отримати наукові й логічні висновки. І якщо метод - це шлях, який прокладається до істини, то методика - це інструменти, потрібні для прокладання цього шляху» [4, с. 261].

З огляду на таке тлумачення методу та методичних дослідницьких процедур, пов'язаних із його застосуванням, актуальними донині в оперуванні техніками експериментальних методів залишаються питання щодо опрацювання отриманих за їх допомогою результатів.

Метою статті є обґрунтувати переваги комп'ютерних методик опрацювання результатів асоціативних експериментів (на прикладі розробленого програмного продукту КС «STIMULUS» О.Ф. Загородньої).

Завдання:

сформулювати назрілі методологічні передумови для розроблення нових процедур опрацювання результатів асоціативних експериментів;

описати можливості комп'ютерної системи «STIMULUS» О.Ф. Загородньої та етапи роботи з нею;

- схарактеризувати основні переваги комп'ютерного опрацювання результатів асоціативних експериментів.

Асоціативний експеримент як психолінгвістичний метод дослідження мовної свідомості, за визначенням О.І. Горошко [5, с. 16], спрямований на виявлення асоціацій, які склалися в індивіда в його попередньому досвіді. Під асоціаціями розуміють (Р.М. Фрумкіна) зв'язок між певними об'єктами або явищами, що ґрунтується на суб'єктивному досвіді індивіда, який настільки автоматизований, що не підлягає усвідомленню [20, с. 189-192]. А тому припускають, що, вивчаючи асоціації, можна реконструювати неусвідомлювані глибинні шари людської психіки, які К.-Ґ. Юнґ назвав свого часу архетипами. Як правило, асоціації носіїв мови, отримані під час проведення асоціативних експериментів у вигляді їхніх реакцій на певні слова-стимули, можна розглядати як специфічний для певної культури і мови асоціативний профіль образів свідомості, що, за словами Н.В. Уфімцевої, інтегрують розумові й чуттєві знання, якими володіє цілий етнос [19, с. 5]. Ці припущення пояснюють, чому найбільшу проблему у процесі проведення асоціативних експериментів становить не власне етап підготовки стимульного матеріалу та етап роботи з реципієнтами тощо, хоча вони також передбачають розроблення досить чіткої спланованої програми і узгоджених дій дослідника, а етап оброблення отриманих асоціативних реакцій респондентів, для якого потрібні ті інструменти, що забезпечать максимальну об'єктивність здобутих результатів.

Останнім часом у найновіших працях цей етап уже виконується не механічно, а за допомогою як наявних комп'ютерних програм, придатних для виконання цієї процедури, так і за допомогою нових, спеціально розроблених (з урахуванням мети і завдань дослідження). Не вдаючись докладно до аналізу розроблених в інших країнах комп'ютерних (програмних) продуктів, що забезпечують і етап проведення асоціативних експериментів, і подальше опрацювання їх результатів, які наводить у своєму дослідженні О.Ф. Загородня («The Edinburgh Associative Thesaurus (EAT)»; База асоціативних норм Д. Нельсона - Т. Шрейбера (1998 р.); «Система проведення інтерактивного асоціативного експерименту» (2007 р.); «Web-сервіс для візу- алізації асоціативних та семантичних мереж» (2008-2009 рр.) тощо), підсумуємо попередні результати роботи в цьому напрямі української школи психолінгвістики, знову ж таки поклика- ючись на спостереження цього дослідника [6, с. 77-78].

Як зазначає О.Ф. Загородня, у секторі української асоціативної лінгвістики все ще бракує ефективних інструментів для аналізу укладених на основі асоціативних реакцій асоціативних полів стимулів [6, с. 77-78], і тому комплексна методика опрацювання результатів ВАЕ досі перебуває у стадії методичного пошуку і технологічного розроблення. Наявні в Україні асоціативні словники (див. Н.П. Бутенко, Н.В. Куту- за, Т.Ю. Ковалевська) містять перелік або асоціативних норм, або просто асоціативних реакцій чи навіть асоціативних полів стимульних лексем, як правило, лише на основі кількісних підрахунків отриманих тих чи інших асоціацій та їх частотності (с.В. Мартінек).

Хоча певний прогрес у цьому напрямі прикладної лінгвістики все ж таки спостерігається. Новим на українському IT-ринку пакетом статистичного опрацювання інформації є система «TABLEU», але, за словами О.Ф. Загородньої і за нашими спостереженнями, скористатися послугами цих пакетів для тривалих досліджень із накопиченням експериментальних даних майже неможливо, оскільки безкоштовні версії надто обмежені в часі (не більше 30 днів). «З огляду на це об'єктивність використання «TABLEU» окремими науковцями, які проводять локальні дослідження малого чи середнього масштабу, підлягає певним сумнівам» [6, с. 79-80]. Саме ці обставини спонукали О.Ф. Загородню (за підтримки і значної допомоги Ю.В. Загороднього) до створення програмного продукту КС «STIMULUS» (далі - KCS) для автоматизованого опрацювання великих масивів даних асоціативного експерименту, який є доступним і гнучким у використанні.

Оскільки цей програмний продукт поки що є єдиним в українській психолінгвістиці (уперше розроблений, описаний і успішно апробований в кандидатській дисертації О.Ф. Загородньої «Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в мовній картині світу українців (комп'ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту)», Київ - Житомир, 2018), то опишемо його переваги і можливості для опрацювання результатів асоціативних експериментів [6, с. 81], про які зазначає сам автор.

За її припущеннями, «... багатофункціональність, універсальність та висока адаптивність KCS до завдань кожного дослідження дає змогу використовувати цю систему в багатьох напрямах і аспектах лінгвістичної науки, серед яких дослідження асоціативного гештальту концепту, його актуалізованих і прихованих компонентів; реконструкція фрагментів мовних картин світу; вивчення національно-культурних цінностей народу і ціннісних орієнтацій окремої особистості тощо» [6, с. 81-82].

«Цей комп'ютерний продукт складається з двох модулів: 1) модуль баз даних експериментів і 2) модуль аналізу даних. Модуль баз даних містить компоненти введення, перегляду та зв'язку даних. Модуль аналізу даних - компоненти фільтру, аналізу мовної картини світу та аналізу стимулів. Кожний компонент складається з окремої процедури, звертання до якої у програмному продукті характеризується окремим значенням спеціального ідентифікатора. У кожній із процедур використано створені у KCS бази даних респондентів, стимулів і реакцій.

Хотілося б особливо наголосити на наявності бази даних респондентів та її важливості. Як відомо, широкий когнітив- но-матричний контекст (М.М. Болдирєв) асоціативних зв'язків показує, що у свідомості носіїв мови найменування упорядковуються в асоціативні поля і що зв'язки, наприклад, парадигматичного типу < . .> - це лише один із цих складних (матричних/ мережевих) відношень в асоціативному полі. І якщо припустити, що у кожної мовної особистості асоціативне поле є індивідуальним утворенням за складом найменувань і за ієрархією зв'язків між ними, то актуалізація того чи іншого зв'язку у відповіді реципієнта залежить від певної ситуації та багатьох інших факторів. На характері асоціацій позначаються також вік респондента, географічні умови, професія, належність до певної лінгвокультури, нації тощо [16, с. 93], тому ці показники у базі даних KCS є вкрай необхідними.

«Головною перевагою KCS є вбудований у модуль аналізу даних математичний апарат для виконання статистичних роз- рахунків/обчислень результатів асоціативного експерименту, який заснований на статистично-математичних відношеннях, неодноразово апробованих у відомих і популярних працях О.І. Горошко [5], Ю.Д. Апресяна, наукової школи Й.А. Стерніна і М.А. Стерніної, В.В. Левицького. KCS передбачає комп'ютерне обчислення, наприклад, статистичних відношень частки до цілого, ентропії реакцій (ступеня стереотипності асоціативного поля) за формулою К. Шеннона, можливість визначення індексу яскравості реакцій (ступеня семантичної близькості стимулу, відомої як індекс Ю.Д. Апресяна), містить формулу структурування асоціативного поля кожного стимулу на ядро і периферію (за Г.П. Клименко), формулу обчислення індексів пейоративності та меліоративності конотацій стимулів як відношення частки пейоративних/меліоративних реакцій до загальної сукупності асоціатів на стимул тощо» [6, с. 80-81].

Також дуже позитивним є те, що у своїй дисертації О.Ф. Загородня покроково описала дії користувача-дослідника КCS, які складаються з трьох операційних етапів: 1) підготовчого, 2) практичного та 3) аналітичного [6, с. 82-86] і які вона успішно виконала.

Підготовчий етап роботи з КCS - формування баз даних, необхідних для опрацювання реакцій респондентів (асоціатів). На підготовчому етапі досліднику доступне виконання таких процедур:

створення бази даних стимулів (введення стимульно- го матеріалу в корпус програми із зазначенням мови стимулу та присвоєння порядкового номера-коду); психолінгвістичний асоціативний слово

формування списків стимулів (перетворення переліку стимульного матеріалу, розташованого за алфавітом, у списки за порядковими номерами відповідно до номерів пред'явлення респондентам; цей компонент полегшує роботу з отриманими анкетами респондентів);

формування бази ЛСВ або сем слів-стимулів і бази компонентів асоціативного гештальту стимулу (за Д.І. Терехо- вою), семантичної сфери реакції (за Т.Є. Недашківською). Цей модуль КCS є гнучким і може бути доповнений новими компонентами значення одиниць-стимулів на практичному етапі у разі необхідності (це вже для нових досліджень, які будуть виконуватися на базі КCS);

формування баз типів асоціативних зв'язків S - R (одночасно доступне введення двох класифікацій асоціативних зв'язків S - R, обраних користувачем КCS для виконання необхідних завдань дослідження).

Практичний етап роботи з КCS - це процедура опрацювання анкет респондентів, внесення інформації з анкет у комп'ютерну систему. дослідник виконує такі процедури:

формує базу респондентів: вносить персональні дані респондента (внесення у «програму» системи відповідей-реак- цій на обраний стимул);

обирає номер списку стимулів, за яким система надаватиме стимули один за одним за порядковими номерами списку автоматично;

вводить дату анкетування;

вносить реакцію респондента на відповідний стимул;

обирає мову реакції, а також опції «Знаки, символи», «відмова асоціювати», «Омографи»);

обирає Лсв та семантичну сферу (компонент асоціативного гештальту) реакції;

обирає тип асоціативного зв'язку S - R за введеними класифікаціями;

присвоює оцінку конотаціям реакції (асоціату) окремо та асоціативного зв'язку S - R за шкалами «-1/0/1» (для асоціатів) та «-1/-1У» (умовно негативний асоціативний зв'язок S - R), «/0/1У» (умовно позитивний асоціативний зв'язок S - R), «/1» (для асоціативного зв'язку S - R).

Аналітичний етап роботи з KCS є - це пред'явлення дослідникові результатів опрацювання даних асоціативного експерименту системою KCS. Цей етап передбачає як відображення коефіцієнтів і статистичних показників, так і візуальне супроводження аналізу: побудовані графіки, діаграми, площини координат, які характеризують специфіку асоціативних полів.

Дослідникові доступні такі можливості аналізу з визначенням:

змісту асоціативного поля стимулу, його ядра та периферії, показників частотності реакцій ступеня семантичної близькості або індексу яскравості асоціації);

загальної кількості реакцій та кількості різних реакцій на стимул;

коефіцієнта стереотипності асоціативного поля стимулу;

структури асоціативного поля стимулу за допомогою кількісного та якісного аналізу;

мовного наповнення асоціативного поля;

характеру та динаміки конотацій стимулів;

семантичних домінант;

оцінного сприйняття стимулу мовною свідомістю респондентів;

впливу екстралінгвістичних чинників на мовну свідомість респондентів.

дослідження впливів персональних характеристик респондентів на сприйняття ними стимульної лексеми реалізується у KCS за допомогою встановлення фільтрів на операційні бази даних. «Завдяки цьому залежно від мети дослідження дослідник має можливість аналізувати стимули за всіма вищеописаними параметрами, проте на автоматично відсортованому KCS матеріалі» [6, с. 82-86].

Висновки. Цілком згодні з автором розробленої і надзвичайно потрібної й ефективної для психолінгвістичних досліджень інформаційно-аналітичної комп'ютерної системи опрацювання результатів асоціативних експериментів «STIMULUS» у тому, що, вона є, як зауважив сам автор, досить потужним, доступним, багатокритеріальним, гнучким інструментом роботи з даними асоціативних експериментів у дослідженнях асоціативних полів як окремих концептів, так і цілих фрагментів мовних картин світу [6, с. 88], а також одним із потужних механізмів і способів реконструкції мовної свідомості.

У перспективі плануємо скористатися цією комп'ютерною системою для опрацювання результатів проведеного нами пілот- ного етапу асоціативного експерименту з британцями й українцями, метою якого є реконструкція ціннісних констант і національно-культурних домінант їхньої мовної свідомості, сформованих на базі таких ціннісних концептів, як TRUTH, GOOD, BEAUTY, BENEFIT / ІСТИНА, ДОБРО, КРАСА і КОРИСТЬ, ціннісний категоріальний статус яких уперше був обґрунтований ще античними мислителями та розвинутий багатьма наступними поколіннями філософів [22, с. 225-230]. Сподіваємося, що широка популяризація цього комп'ютерного продукту дасть змогу застосувати його можливості для власних експериментальних досліджень, адаптувати за потреби для виконання власних завдань (системою це передбачено) й отримати більш об'єктивні результати, ніж це можливо за механічного опрацювання.

Література

1. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики. Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. № 1. С. 18-36.

2. Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. Львів: «Вища школа», вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1979. 120 с.

3. Васильев Л.М. Методы современной лингвистики: учеб. пособие. Уфа: Башкирск. гос. ун-т, 1997. 180 с.

4. Головин Б.Н. Введение в языкознание: учеб. пособие для филол. специальностей ун-тов и пед. ин-тов. М.: «Высшая школа», 1977. 311 с.

5. Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. Х.; М.: Издательская группа «РА-Каравелла», 2001. 316 с.

6. Загородня О.Ф. Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в мовній картині світу українців (комп'ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту): дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.21 / Житомир: Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка. Київ: Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2018. 256 с.

7. Залевская А.А. Вопросы теории и практики межкультурных исследований. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды. М.: «Гнозис», 2005. С. 194-203.

8. Залевская А.А. Проблемы организации внутреннего лексикона человека. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды. М.: «Гнозис», 2005. С. 31-85.

9. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: «Наука», 1987. 264 с.

10. Карпиловская Е.А. Интегральный подход к моделированию динамики современного украинского лексикона. Грани слова: сб. науч. тр. к 65-летию проф. В.М. Мокиенко. М.: ООО «Издательство «ЭЛПИС», 2005. С. 293-299.

11. Кутуза Н.В., Ковалевська Т.Ю. Короткий асоціативний словник рекламних слоганів. Одеса: «Астропринт», 2011. 80 с.

12. Мартінек С.В. Емпіричні й експериментальні методи у сучасній когнітивній лінгвістиці. Вісник Львівського університету. Серія: «Філологічна». 2011. Вип. 52. С. 25-32.

13. Мартінек С.В. Український асоціативний словник: від реакції до стимулу. Український асоціативний словник: у 2 т. Т. 2. Львів: Вид. центр Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка, 2007. 466 с.

14. Мартінек С.В. Український асоціативний словник: від стимулу до реакції. Український асоціативний словник: у 2 т. т. 1. Львів: Вид. центр Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка, 2007. 466 с.

15. Недашківська Т.Є. Семантична конструкція асоціативного поля (на матеріалі асоціативного експерименту). Психолінгвістика. 2011. Вип. 7. С. 126-134.

16. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику: курс лекций. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та. 1989. 184 с.

17. Терехова Д.І. Основні стратегії асоціювання східних слов'ян (на прикладі аналізу асоціативних полів слів держава / государство / дзяржава): Проблеми зіставної семантики. 2013. Вип. 11. С. 31-38.

18. Уфимцева Н.В. Опыт экспериментального исследования развития словесного значения. Психолингвистические проблемы семантики / Отв. ред. А.А. Леонтьев, А.М. Шахнарович. М.: «Наука», 1983. С. 140-156.

19. Уфимцева Н.В. Предисловие. Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский. М.: Моск. гос. лингвист. ун-т, 2004. (Барнаул: Некоммерч. партнерство «Аз Бука»). С. 3-9.

20. Фрумкина РМ. Психолингвистика: учебник. М.: Издательский центр «Академия», 2001. 320 с.

21. Холод О.М. Особливості розвитку психолінгвістики під час її становлення (1954-2004). Психолінгвістика в Україні: зб. наук. робіт та аналітичний огляд подій, публікацій, зустрічей, що пройшли на теренах України у 2006р. і які пов'язані з психолінгвістикою / Гол. ред. О.М. Холод. Кривий Ріг: ОНЮА, 2007. С. 19-29.

22. Stefanova N. Cognitive and ontological essence of axiological dominants and principles of their taxonomy in diachronic and synchronic review. Advanced Education: scientific journal. 2018. № 9. 248 p. Doi: 10.20535/2410-8286.131680.

23. Стефанова Н. А. Новые методики обработки результатов ассоциативных экспериментов (на примере компьютерной системы «STIMULUS» О. Ф. Загородней)

Анотація

У статті обґрунтовано переваги комп'ютерних методик опрацювання результатів асоціативних експериментів (на прикладі розробленого програмного продукту «STIMULUS» О.Ф. Загородньої), які проводяться для вивчення способів організації мовної свідомості загалом та її фрагментів зокрема. Уточнюється співвідношення між методом як науково-експланаторним способом пізнання об'єкта вивчення і методикою його аналізу, що складається з інструментів (послідовних і пов'язаних між собою дослідницьких процедур), які необхідні для отримання комплексних знань про цей об'єкт. Постульовано, що асоціативний експеримент є психолінгвістичним методом для вивчення асоціативного значення слова, яке збережене у свідомості індивіда як результат його попереднього досвіду і яке можна реконструювати шляхом отримання асоціативних реакцій респондентів на відповідні слова-стиму- ли. Зроблено попередні припущення про те, що механічне опрацювання отриманих реакцій на відповідні слова-сти- мули за допомогою наявних методик, які успішно застосовувалися представниками різних шкіл психолінгвістики, непозбавлене суб'єктивності, потребує багато часу і має певні обмеження у вичерпаності їх аналізу. Запропоновано новий комп'ютерний методичний алгоритм «STIMULUS» для опрацювання результатів асоціативних експериментів, який уперше був розроблений, описаний і успішно апробований в кандидатській дисертації О.Ф. Загородньої «Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в мовній картині світу українців (комп'ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту)».

Схарактеризовано переваги комп'ютерної системи «STIMULUS», основною з яких є вбудований в її програмне забезпечення математичний апарат для виконання статистичних розрахунків отриманих від респондентів реакцій, насамперед для обчислення статистичних відношень частки до цілого, для виявлення ентропії реакцій, для визначення індексу яскравості реакцій, для структуруван- ня асоціативного поля кожного стимулу на ядро і периферію, для обчислення індексів пейоративності та меліора- тивності конотацій стимулів та іншого. Представлено три покрокові дії дослідника під час роботи з комп'ютерною системою «STIMULUS»: 1) підготовчий, 2) практичний та 3) аналітичний, що докладно описані О.Ф. Загородньою.

Ключові слова: асоціативний експеримент, комп'ютерна система «STIMULUS», мовна свідомість, асоціативні реакції, слова-стимули, методика комп'ютерного опрацювання асоціацій.

Статья посвящена изучению возможностей и преимуществ компьютерных методик обработки результатов ассоциативных экспериментов (на примере разработанного программного продукта «STIMULUS» О.Ф. Загородней). Уточняется соотношение между методом как научно-экспланаторным исследовательским способом познания объекта исследования и методикой его анализа, состоящей из инструментов (последовательных и связанных между собой исследовательских процедур), которые необходимы для получения комплексных знаний об этом объекте. Приводятся аргументы в пользу того, что ассоциативный эксперимент является психолингвистическим методом для изучения ассоциативного значения слова, которое хранится в сознании индивида как результат его предыдущего опыта и которое можно реконструировать путем получения ассоциативных реакций респондентов на соответствующие слова стимулы. сделано предположение о том, что механическая обработка полученных реакций на соответствующие слова-стимулы с помощью имеющихся методик, которые успешно применялись представителями различных школ психолингвистики, не лишена субъективности, требует много времени и имеет определенные ограничения в исчерпанности их анализа. Предлагается новый компьютерный методический алгоритм «STIMULUS» для обработки результатов ассоциативных экспериментов, впервые разработанный, описанный и успешно апробированный в кандидатской диссертации О.Ф. Загородней «Ассоциативные поля общественно-политической лексики в языковой картине мира украинцев (компьютерная обработка результатов психолингвистического эксперимента)». Представлены преимущества компьютерной системы «STIMULUS», основным из которых является встроенный в ее программное обеспечение математический аппарат для выполнения статистических расчетов полученных от респондентов реакций. Представлены три пошаговых этапа работы с компьютерной системой «STIMULUS»: 1) подготовительный, 2) практический и 3) аналитический, подробно описанные О.Ф. Загородней.

Ключевые слова: ассоциативный эксперимент, компьютерная система «STIMULUS», языковое сознание, ассоциативные реакции, слова-стимулы, методика компьютерной обработки ассоциаций.

The article focuses on the advantages of computer techniques for the investigation of the association experiment results (on the example of the software product “STIMULUS”) which are conducted for the study the ways of organization of language consciousness in general and its fragments in particular. It is clarified the relationship between the method as a scientific and experimental method of cognition of the object of study and the method of its analysis, consisting of tools (consequent and related research procedures), which are necessary to obtain comprehensive knowledge about this object. It is stated that the association experiment is a psycholinguistic method for studying the associative meaning of the word, which is preserved in the consciousness of the individual as a result of his previous experience and which can be reconstructed by obtaining associative reactions of respondents to the corresponding words-stimuli. It is assumed that the mechanical processing of the reactions to the corresponding words-stimuli using the available techniques, which have been successfully used by representatives of different schools of psycholinguistics, is not devoid of subjectivity, requires a lot of time and has certain limitations in the exhaustion of their analysis. It was proposed a new methodological computer algorithm “STIMULUS” for processing the results of the association experiments, which was first developed and successfully tested in the candidate's dissertation “Associative fields of social and political lexis in the Ukrainian language world view (computer processing of the psycholinguistic experiment results of the)” by O.F. Zahorodnia. There are advantages of the computer system “STIMULUS”, the main of which is built into its software mathematical apparatus for performing statistical calculations of the reactions received from the respondents, first of all, to calculate the statistical relations of the part to the whole, to identify the entropy of reactions, to determine the reaction expressiveness index, to structure the associative field of each stimulus to the nucleus and periphery, to calculate the indices of pejorative and meliorative connotations of stimuli etc. Three step-by-step actions of the researcher during the work with the computer system “STIMULUS” are presented: 1) preparatory, 2) practical and 3) analytical, which are described by O.F Zahorodnia in detail.

Key words: association experiment, computer system “STIMULUS”, language consciousness, associative reactions, words-stimuli, methods of computer processing of associations

Размещено на Allbest.ru