Інтердискурсівність як засіб формування парламентської мови (на матеріалі стенограм пленарних засідань Бундестагу ФРН)
Визначено вплив інтердискурсивності на формування парламентської мови. З’ясовано, що парламентська мова містить фрагменти, які належать до юридичного, медійного, економічного, наукового, художнього, релігійного дискурсу. Виявлено прагматичні інтенції.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.09.2020 |
| Размер файла | 22,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інтердискурсівність як засіб формування парламентської мови (на матеріалі стенограм пленарних засідань Бундестагу ФРН)
Стасюк О.С., к. філол. н., асист.
Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ
Анотації
У статті визначено вплив інтердискурсивності на формування парламентської мови. З'ясовано, що парламентська мова містить фрагменти, які належать до юридичного, медійного, економічного, наукового, художнього, релігійного дискурсу. Показано, що вплив інтердискурсивності на парламентську мову виявляється у вживанні юридичних і економічних термінів, оцінної лексики, евфемізмів і дисфемізмів. Виявлено прагматичні інтенції, які зумовлюють використання інтердискурсу учасниками парламентської комунікації. парламентський мова дискурс
Ключові слова: інтердискурсивність, інтертекстуальність, парламентська мова, парламентський текст.
Стасюк О.С., к.филол.н., ассист., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
Интердискурсивность как средство формирования парламентского языка (на материале стенограмм пленарных заседаний Бундестага ФРГ)
В статье рассмотрено влияние интердискурсивности на формирование парламентського языка. Определено, что парламентская коммуникация содержит фрагменты, которые принадлежат к юридическому, медийному, экономическому, научному, художественному, религиозному дискурсу. Показано, что влияние интердискурсивности на парламентський язик проявляется в использовании юридических, экономических терминов, оценочной лексики, эвфемизмов и дисфемизмов. Выявлены прагматические интенции, которые предопределяют использование интердискурса учасниками парламентской коммуникации.
Ключевые слова: интердискурсивность, интертекстуальность, парламентський язык, парламентский текст.
Stasiuk O.S., Cand.Phil.Sci., Assistant Professor, Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Interdiscursivity as a mean of formation of parliamentary language (based on verbatim reports of plenary sittings of the German Bundestag)
The article deals with influence of interdiscursivity on the parliamentary language. It is defined that parliamentary texts contain text fragments that belong to media discourse; juridical, economic, scientific, religious discourse. The influence of interdiscursivity on the parliamentary language manifests through using juridical and economic terms, evaluative words, euphemisms and dysphemisms. The pragmatic intentions that lead tousing interdiscourse by the parlamentarians are revealed.
Keywords: interdiscursivity, intertextuality, parliamentary language, parliamentary text.
Постановка проблеми. Останнім часом особливий інтерес лінгвістів викликає вивчення людського спілкування в інституційних умовах. Однією з провідних галузей інституційної комунікації є політична. Ядром політичної комунікації в країнах парламентської демократії є парламентська комунікація. Під час дискурсивної діяльності в парламенті формується парламентська мова.
Парламентська мова є однією з фахових мов і, водночас, порівняно з більшістю з них, характеризується певними особливостями. Специфіка парламентської мови полягає в тому, що в її складі поєднуються елементи найрізноманітніших фахових мов. Як зазначають дослідники, ''специфіка однієї фахової мови порівняно з іншими суб- та фаховими мовами виявляється особливо чітко в застосуванні певних граматичних категорій, синтаксичних конструкцій та текстових структур [2]." При цьому вживання термінів є хоч і важливим, але далеко не єдиним компонентом, що характеризує фахові мови.
Вплив різних дискурсів та відповідних фахових мов на парламентську мову відбувається за допомогою інтердискурсивності. З огляду на це, постає потреба в розгляді значення інтердискурсивності для формування парламентської мови.
Актуальність дослідження полягає в необхідності з'ясування інтердискурсивної природи парламентської мови, що дасть змогу глибше зрозуміти принципи добору учасниками парламентської комунікації мовних засобів залежно від комунікативної ситуації та потенціалу їхнього впливу на адресата.
Аналіз досліджень і публікацій. Проблеми інтердискурсивності лише нещодавно почали систематично досліджуватися вченими-лінгвістами. Останніми роками з'явилася низка праць, присвячених цій темі [напр., 3-4; 5; 7]. Інтертекстуальність та інтердискурсивність є тісно взаємопов'язаними і, як правило, вивчаються в нерозривному зв'язку між собою [див. напр. 3-4]. Дослідження інтердискурсивності може здійснюватися шляхом аналізу інтертекстуальних фрагментів, які належать до різних типів дискурсу. При цьому для визначення належності інтертекстуального фрагменту до певного типу дискурсу доцільно вдатися до аналізу метаінтертексту.
Метаінтертекст - це фрагменти тексту, які описують інтертекст, "текст про текст у тексті" [1, с. 39]. Зокрема, метаінтертекст може вказувати на автора висловлювання, тип тексту, місце та час його творення тощо. За його допомогою можна визначити і тип дискурсу, до якого належить інтертекст. У такий спосіб аналіз інтертекстуальних фрагментів та метаінтертексту, що супроводжує їх, доцільно використати для виявлення ролі інтердискурсивності у формуванні парламентської мови.
Мета статті - виявити особливості використання інтердискурсивності в парламентській мові ФРН.
Матеріал дослідження складають 600 текстових фрагментів, які охоплюють інтертекст і метаінтертекст, що супроводжує його, дібраних зі стенограм пленарних засідань Бундестагу ФРН за 2013-2014 роки обсягом понад 3800 сторінок.
Викладення основного матеріалу. Аналіз метаінтертексту, що супроводжує інтертекстуальні фрагменти, дозволяє виявити, що найбільше значення в парламентських текстах має юридичний, медійний, економічний, науковий, релігійний та художній інтердискурс. Розгляньмо, як саме ці типи інтердискурсу використовуються в парламентських текстах ФРН, а також, у який спосіб мова, що притаманна цим типам дискурсу, сприяє реалізації інтенцій учасників парламентської комунікації.
Юридичний інтердискурс. У парламентських текстах ФРН спостерігаємо вживання інтертексту, що репрезентує юридичний інтердискурс. Учасники парламентської комунікації цитують тексти законів та договорів:
(1) Norbert Lammert (Bundestagsprдsident): "Die Abgeordneten des Deutschen Bundestages ... sind Vertreter des ganzen Volkes, an Auftrдge und Weisungen nicht gebunden und nur ihrem Gewissen unterworfen ", heiЯt es unmissverstдndlich in Art. 38 unseres Grundgesetzes [6, с. 7].
Метаінтертекст, що супроводжує цитати з юридичних текстів, зазвичай містить назви законів та вказівку на статті, з яких дібрані цитати: Art. 38, Grundgesetz у прикладі 1.
Використання юридичного інтердискурсу у парламентських текстах пов`язане насамперед зі специфікою функцій парламенту, оскільки саме парламент є найвищим законодавчим органом країни. При цьому до парламентської мови вводяться юридичні терміни, які вживаються у відповідних інтертекстуальних фрагментах. Водночас, цитування законів, використовується учасниками парламентської комунікації для підтвердження власної позиції, переконання інших у тому, що точка зору політика відповідає закону.
Медійний інтердискурс. Значну роль у формуванні парламентської мови відіграє медійний інтердискурс. У парламенті Німеччини спостерігаємо численні приклади вживання експресивної лексики, яка взята з медіа:
(2) Matthias W. Birkwald (Die Linke): Selbst in der Bild heiЯt es unter der Ьberschrift "Feuer unterm Dach": "Die Warnungen werden lauter, und sie kommen nicht mehr nur aus Deutschland: Hunderttausenden Geringverdienern droht im Alter der Absturz in die Armut.
... Deutschland, eine Wirtschafts-Weltmacht, aber bei der Altersversorgung fast Entwicklungsland - das passt nicht zusammen." So die Bild-Zeitung [6, c. 106].
У прикладі 2 вживається слово Entwicklungsland на позначення Німеччини. Зазвичай це слово позначає низькорозвинуті країни. У цьому разі воно є евфемізмом. Але тут спостерігається його дисфемізація. Воно набуває негативного оцінного забарвлення. Крім того, вживаються інші лексеми з негативним оцінним значенням: Feuer, Absturz, Armut, Geringverdiener.
Вживання лексики з негативним оцінним забарвленням, зокрема дисфемістичних позначень, зумовлене прагненням учасників парламентської комунікації дискредитувати політичних опонентів та результати їхньої діяльності. При цьому використання цитат із ЗМІ покликане надати більшої об'єктивності висловлюванню політика.
Економічний інтердискурс. Комунікація в парламенті значною мірою стосується нагальних питань економічного життя країни, добробуту громадян. З огляду на це значний вплив на формування парламентської мови чинить економічний інтердискурс. Учасники парламентської комунікації вдаються до цитувань висловлювань економістів та документів установ і організацій у різних галузях господарської діяльності з метою підтвердження власної позиції:
(3) Ulrich Freese (SPD): Ich will als Gewerkschafter, der sein ganzes Leben lang in industriellen Prozessen, ob als arbeitender oder als entscheidender Mensch, gestanden hat, den Jahreswirtschaftsbericht 2014 aus einer anderen Betrachtungsrichtung angehen. Ich darf, mit Ihrem Einverstдndnis, Herr Prдsident, aus diesem Jahreswirtschaftsbericht zitieren: "Deutschlands Stдrken liegen in einer mittelstдndisch geprдgten und international wettbewerbsfдhigen Wirtschaft, deren Kern auch weiterhin eine moderne, dynamische Industrie ist." Mit diesem Zitat, meine sehr verehrten Damen und Herren, liebe Kolleginnen und Kollegen, bekennt sich die Bundesregierung, bekennt sich der Bundesminister fьr Wirtschaft und Energie, Sigmar Gabriel, sehr eindeutig zum Industriestandort Bundesrepublik Deutschland [6, c. 994].
У цьому прикладі вживаються типова для економічного дискурсу лексика: Jahreswirtschaftsbericht, wettbewerbsfдhig, Industriestandord тощо.
Слід зазначити, щонадмірне перевантаження парламентської мови спеціалізованою термінологією може ускладнювати розуміння повідомлення прихованим адресатом парламентської комунікації - широкими колами громадськості.
Науковий інтердискурс. У парламентських текстах ФРН спостерігаємо інтердискурсивні фрагменти, які репрезентують науковий дискурс. Учасники парламентської комунікації цитують науковців з різних галузей з метою підтвердження власної точки зору:
(4) Andrea Lindholz (CDU/CSU): Ein Zitat des dдnisch-deutschamerikanischen Psychoanalytikers Erik Erikson lautet: "Identitдt, das ist der Schnittpunkt zwischen dem, was eine Person sein will, und dem, was die Welt ihr zu sein gestattet [6, c. 1489]."
Спостерігаються цитати відомих філософів, які стосуються здебільшого питань соціального характеру:
(5) Peter Gauweiler (CDU/CSU): Frau Kollegin, ich darfjemanden zitieren, der Ihnen vielleicht noch nдher ist als ich, und zwar den Philosophen Jьrgen Habermas. Er sagt an einem Vortrag mit dem Titel "Wie demokratisch ist die EU?": "Das ... Netzs upranatio- naler Organisationen weckt seit Langem die Befьrchtung, dass der im Nationalstaat gesicherte Zusammenhang von Menschenrechten und Demokratie zerstцrt [wird] [6, с. 523]."
Такі цитати, як правило, містять лексичні одиниці з оцінними компонентами значення (Befьrchtung у наведеному прикладі).
Релігійний інтердискурс. На парламентську фахову мову чинить вплив також релігійний інтердискурс. Його проникнення відбувається шляхом цитування релігійних діячів та творів. Використання релігійного інтердискурсу пов'язане з високим авторитетом релігійних діячів у німецькому суспільстві.
(6) Bernd Rьtzel (SPD): "Der Arbeitslohn ... muЯ es dem Arbeiter und seiner Familie ermцglichen, zu einem wahrhaft menschlichen Lebensniveau im materiellen, sozialen, kulturellen und geistigen Bereich Zugang zu erhalten." Sehr geehrte Frau Prдsidentin! Sehr geehrte Damen und Herren! Liebe Kolleginnen und Kollegen! Dieses Zitat stammt von Papst Johannes Paul II. Des Weiteren schrieb er am 14. September 1981 in der Sozialenzyklika "Laboremexercens": Durch Arbeit muЯ sich der Mensch sein tдgliches Brot besorgen, und nur so kann er bestдndig zum Fortschritt von Wissenschaft und Technik sowie zur kulturellen und moralischen Hebung der Gesellschaft beitragen ... Das war vor gut 30 Jahren [6, c. 1928-1929].
У цьому прикладі цитується фрагмент соціальної енцикліки Папи Івана Павла II.
Простежується також використання цитат з Біблії та інших творів релігійного характеру:
(7) Roland Claus (Die Linke): Ich will einmal die Bibel bemьhen, (Volker Kauder [CDU/CSU]: So, jetzt kommt's!) die ja einen Gabriel kennt, zwar nicht den Bundesminister, aber den Erzengel. (Michael Grosse-Brцmer[CDU/CSU]: Zitieren Sie lieber Marx!) Dort heiЯt es: "Ьber dem Ulai-Kanal hцrte ich eine Menschenstimme, die da rief: Gabriel, erklдre ihm die Vision!" Ich glaube, diese Stimme muss es gewesen sein, die der Bundesminister gehцrt hat, als er seine Rede hier vorbereitet hat [6, c. 2436].
Художній інтердискурс. Значну роль у парламентських текстах відіграє художній інтердискурс. Учасники парламентської комунікації цитують фрагменти з прозових та віршованих художніх творів.
(8) Petra Pau (Die Linke): 1940 schrieb Bertolt Brecht seine Flьchtlingsgesprдche. Darin geht es auch um das Verhдltnis von Pass und Mensch, von Staat und Bьrger. Ich zitiere: "Der PaЯ ist der edelste Teil von einem Menschen. Er kommt auch nicht auf so einfache Weise zustand wie ein Mensch. Ein Mensch kann ьberall zustandkommen, auf die leichtsinnigste Art und ohne gescheiten Grund, aber ein PaЯ niemals. Dafьr wir der auch anerkannt, wenn er gut ist, wдhrend ein Mensch noch so gut sein kann und doch nicht anerkannt wird [6, c. 485]."
Використання фрагментів художніх творів дає можливість учасникам парламентської комунікації висловити власну позицію в більш концентрованій формі. Вона може бути спрямована на критику політичних опонентів:
(9) Klaus Ernst (Die Linke): Frau Nahles, ich habe den Eindruck, Ihr Beitrag orientierte sich an dem Lied, das Sie hier einmal gesungen haben: "Ich mache mir die Welt, wie sie mir gefдllt [6, c. 168]."
Використання цитат відомих письменників справляє позитивне враження про учасника парламентської комунікації, виявляючи його ерудованість.
(10) Christian Flisek (SPD): Aus ganz analogen Zeiten ist ein interessantes Goethe-Zitat ьberliefert: "Wer das Recht hat und Geduld, fьr den kommt auch die Zeit [6, c. 1415]."
Розглянуті типи не вичерпують усього різноманіття інтердискурсивних впливів, які помітні в парламентській мові. Аналіз метаінтертексту дозволяє виявити інтертекстуальні включення, що репрезентують військовий, спортивний, медичний, побутовий і дидактичний дискурси. Будь-яка галузь людського спілкування, яка набуває значення для всього суспільства, може стати частиною парламентського дискурсу і, відповідно, чинити вплив на парламентську мову.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, парламентська мова охоплює значну кількість мовних одиниць різних рівнів (слів, словосполучень, речень, текстів), які первинно належать до інших фахових мов. Вживання цих мовних одиниць у парламентських текстах зумовлене прагматичними інтенціями учасників парламентської комунікації, зокрема прагненням дискредитувати політичних опонентів, підтвердити власну точку зору та виявити власну обізнаність і ерудованість. Вплив інтердискурсивності на парламентську мову виявляється у вживанні термінів з відповідних фахових галузей: юридичної, економічної, окремих галузей науки і техніки. Вплив медійного дискурсу виявляється насамперед у вживанні оцінної лексики, евфемізмів і дисфемізмів.
Перспективи дослідження вбачаються у вивченні впливу інтердискурсивності на інші галузі людського спілкування та відповідні фахові мови. Крім того, слід зауважити, що вивчення парламентської мови безумовно не обмежується розглядом інтердискурсивних фрагментів. Тому дослідження мови парламентських установ різних країн і надалі лишається актуальним питанням.
Список використаних джерел
1. Гавенко А.С. Метаинтертекстуальность в художественном тексте (на материале русских рассказов 80-х годов XX-XXI веков) / А.С. Гавенко II Филология и человек. - Барнаул: Изд- во Алтайск. гос. ун-та, 2011. - № 2. - С. 36-48.
2. Кияк Т.Р., Каменська О.І. Лінгвістика фахових мов: предмет, проблеми, перспективи / Т.Р. Кияк, О.І. Каменська // Вісник Київського національного лінгвістичного університету [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv. gov.ua/Vknlu_mtkm
3. Чернявская В.Е. Интертекстуальность и интердискурсивность / В.Е. Чернявская // Текст - Дискурс - Стиль. - СПб: Изд-во СПбГУЭФ, 2003. - C. 23-42.
4. Чернявская Е. Открытый текст и открытый дискурс: Интертекстуальность - дискурсивность - интердискурсивность / В.Е. Чернявская // Лингвистика текста и дискурсивный анализ: традиции и перспективы: сб. научн. статей / Отв. ред. В.Е. Чернявская. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2007. -
B. 7-26.
5. Шевченко I.C. Інтердискурсивність політичного дискурсу / І.С. Шевченко // Вісник ХНУ - Х. : Вид-во ХНУ, 2009. - № 848. - С. 53-57. 6. DB = Deutscher Bundestag. Stenografischer Bericht [Електронний ресурс]. - 18. Legislaturperiode. - Sitzung 1-42. - Berlin, 2013-2014. - 3830 S. - Режим доступу: http://dip21.bundestag.de. 7. Wu J .Understanding Interdiscursivity : A Pragmatic Model / Jianguo Wu // Journal of Cambridge Studies. - Cambridge : Cambridge Univ. Press, 2011. - Vol. 6. - No. 2-3. - P. 95-115.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Природа мотивації та її вплив на формування граматичних навичок учнів. Мотивація як провідний фактор навчання іноземної мови. Використання казки під час навчання граматики англійської мови. Казка як засіб формування позитивної мотивації навчання мови.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 08.04.2010Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.
курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015Місце штучних мов у сучасній системі світу. Формування мов програмування, їх роль в якості особливого їх підвиду. Есперанто як засіб рівноправного міжнародного спілкування. Інтерлінгва як один з видів штучної мови. Аналіз синтаксиса Ідо. Риси мови Ложбан.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 30.11.2015Схожі та відмінні риси різних стилів англійської мови: офіційно-ділового, публіцистичного, наукового, розмовного, художнього. Вивчення схожості та відмінності рис різних стилів англійської мови: публіцистичного та наукового, розмовного та художнього.
курсовая работа [92,9 K], добавлен 16.06.2011Формування мов на німецькій підставі. Діалекти та їх вплив на літературну мову та культуру народу. Розвиток, поширення та морфологія баварського діалекту. Історичні аспекти формування німецької мови. Відмінності баварського діалекту від літературної мови.
научная работа [107,4 K], добавлен 09.02.2011Вплив релігійної сфери життя та латинської мови на формування польської мови. Характеристика способів словотвору сучасної польської мови, у яких беруть участь латинізми. Адаптація афіксів латинського походження на ґрунті сучасної польської деривації.
дипломная работа [97,0 K], добавлен 09.01.2011Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.
статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017Природа мотивації та її вплив на формування лексичних навичок. Віршовано-пісенні матеріали як засіб підвищення мотивації. Використання пісень для підвищення ефективності сприйняття лексики й граматики англійської мови. Римівки як засіб навчання лексики.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 08.04.2010Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010Дослідження історії формування вірменської мови, створення національного алфавіту. Характеристика головних діалектів, граматичних особливостей та перших дослідників мови. Опис появи вірменів на Україні, друкарства та періодичних видань вірменською мовою.
реферат [23,6 K], добавлен 18.05.2012Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови.
реферат [14,7 K], добавлен 14.12.2010Розробка теоретичних засад використання інтерактивних технологій навчання на уроках англійської мови. Формування вмінь виражати свої думки за допомогою невеликих і чітких за структурою речень, розвивання навичок консервації та актуалізації інформації.
статья [26,4 K], добавлен 31.08.2017Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.
реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Закріплення державної мови традицією або законодавством. Українська мова - мова корінного населення України. Поширення викладання мови в навчальних закладах. Розвиток літературної мови за рахунок повернення вилучених слів та слів регіонального походження.
контрольная работа [20,8 K], добавлен 10.12.2011Формування навичок користування всіма аспектами мови в основі навчаня іноземним мовам. Особливості методики викладання іноземної мови на початковому етапі - для молодших школярів. Навички аудіювання, читання, письма та говоріння, особливості фонетики.
курсовая работа [71,2 K], добавлен 23.05.2009Аналіз проблеми формування професійної культури майбутніх інженерів у процесі вивчення іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах. Визначаються умови, які ефективно впливатимуть на формування іншомовної мовленнєвої компетенції студентів.
статья [21,0 K], добавлен 06.09.2017
