Аспекти стереотипізації мусульман у медіаджерелах Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії

Останнім часом стереотипізація як багатоаспектний феномен людської свідомості, невід'ємна частина суспільної культури та об'єкт дослідження набула значного поширення у багатьох галузях суспільного життя. Стереотипи використовуються у медіаресурсах, сучасній літературі, розважальній індустрії, кіно; у професійному, науковому, культурному, соціальному середовищі та в багатьох інших сферах, що зумовлює збільшення наукового інтересу до вивчення стереотипізації. Особливу цікавість становить дослідження соціальних стереотипів, віддзеркалених у медійних джерелах, оскільки медіасередовище найбільш оперативно реагує на зміни та тенденції соціального сприйняття певних понять та явищ, що є об'єктами стереотипізації.

Медіадискурс є одночасно найбільш демократичним та найбільш упередженим середовищем з точки зору висвітлення суспільних подій та подачі інформації аудиторії. Такий феномен провокує використання великої кількості стереотипів для зображення відповідних фокус-груп та соціальних явищ, які провокують найбільший резонанс у суспільстві, а також характеризуються упередженим сприйняттям. До подібних явищ належить, серед іншого, релігійна та етнічна стереотипізація.

Етностереотип - це стандартизовані та схематизовані уявлення представників одного народу щодо іншого, що відтворюються в мовленні автоматично при наявності певних асоціацій у комунікативній ситуації [4, с. 6]. Етнічні стереотипи є груповими уявленнями про типовість певних ознак та рис характеру, властивих кожному представнику своєї або іншої етнічної спільноти як складової інтегративного поняття “етнос, нація” [5, с. 6-8]. Етностереотипи у медіасередовищі функціонують у вигляді своєрідної мови - системи знаків (правил поведінки, ритуалу, жестів, міміки, словесних формул), яка використовується для комплексного позначення представників цільової етнічної групи процесу стереотипізації [13, с. 3].

Вивченням етнічних стереотипів та їх функціонуванням у медіадискурсі наразі займаються такі науковці, як А.Д. Бєлова [1], Т.Л. Кацберт [5], О.В. Городецька [4], О.П. Левченко [6], П. Фрейтаг [11], П. Бейкер [10], К. Сьєн [14].

В умовах міжетнічного проникнення, зближення між різними етнічними групами, стереотипи все ще виступають однією з основ вибору стратегії поведінки з представником певного етносу [2, с. 15]. У той же час, у пошуках орієнтирів у світі, що постійно змінюється і “звужується”, індивід прагне уникнути стирання всіх кордонів, зберегти власну ідентичність, зокрема, через усвідомлення своєї етнічної специфіки, пошук власних культурних цінностей та референтної групи [9, с. 109]. На цьому тлі відбувається поділ на “Своє” та “Інше, Чуже”, який все частіше використовується у ЗМІ для зображення відмінних етнічних або релігійних груп. На сьогодні однією з найбільш популярних стереотипних етнічних груп в англомовних медіа є мусульмани.

Оскільки наші попередні дослідження базувалися на вивченні процесів стерео- типізації мусульман в англомовних мас-медіа США, Канади, Австралії та Нової Зеландії, доречним видається дослідити феномен антимусульманських стереотипів у англомовному медіадискурсі Європи, а саме - Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії (тут і далі - "Сполучене Королівство ") для подальшого порівняння й аналізу.

Мусульмани у Сполученому Королівстві становлять доволі значну етнічну меншину - за даними Статистичного управління, це близько 5% від загальної кількості населення. Мусульманська етнічна група є більшою, ніж усі інші разом узяті етнічні групи, що не сповідують християнство. Майже половина мусульман (47%), що проживають у Сполученому Королівстві, народились у ньому [16, с. 230-231]. Сукупність вищеозна- чених факторів, а також міграційна криза, що спіткала Європейські країни в результаті конфліктів у Лівані та Сирії, формує негативне ставлення до мусульман у суспільстві Великобританії, що здійснюється значною мірою за допомогою медіаресурсів.

Ще одна особливість негативної стереотипізації мусульман у Сполученому Королівстві - це поєднання їх етнічної приналежності та віросповідання з кольором шкіри. Англійці мають особливе ставлення до кольору шкіри через багату історію, національний характер та замкнений менталітет. Згідно зі статистичними даними перепису населення, була проведена диверсифікація соціального складу населення за кольором шкіри. Близько 85% мешканців Сполученого Королівства належать до групи з білим кольором шкіри, тоді як до групи “Чорний та етнічні меншини” (Black & Minority Ethnic, BME), належить лише 15%. Проте, кожен третій член цієї групи є мусульманином. Цей чинник негативно впливає на формування соціального образу мусульман, зображує їх “Іншими”, що також використовується медійними джерелами у матеріалах на етнічну тематику та призводить до утворення стійких антимусуль- манських стереотипів.

Актуальність дослідження зумовлює стрімке зростання наукової уваги до проблеми етнічних стереотипів, упереджень і номінацій як частини суспільного життя, які визначають ставлення більшості населення до етнічних груп і меншин. Етнос- тереотипи, що утворюються та використовуються у медіадискурсі, досліджуються з позицій етнолінгвістики, психолінгвістики, соціології, лінгвокультурології, а також інших галузей, й науковий інтерес до них продовжує збільшуватись.

Метою дослідження є вивчення особливостей етнічних стереотипів мусульман, що використовуються у медіадискурсі Сполученого Королівства; аналіз тенденцій до негативізації або позитивізації образу мусульманина в англомовних медіаджерелах вищезазначеної країни; дослідження способів мовної репрезентації стереотипів та образів мусульман; розгляд механізмів лінгвістичного впливу стереотипів мусульман на аудиторію медіаджерел. У дослідженні використовуються як широковідомі, так і регіональні джерела друкованої інформації Сполученого Королівства, а також їх Ін- тернет-версії. Це дає змогу порівняти тенденції до зображення мусульман у різних типах медіаджерел, визначити мовні особливості утворення мусульманських стереотипів та штампів, а також порівняти антимусульманські стереотипи у різних регіонах Сполученого Королівства.

Явище стереотипізації реалізується у соціальному контексті, оскільки стереотипи становлять найпростіші елементи суспільної психіки і є частиною оцінних думок, що характеризують людину в певному соціумі. У зв'язку з комунікативною поведінкою людини, стереотипи впливають на вибір стратегій та тактик поведінки в конкретних ситуаціях і створюють певні кліше в інтерпретації світу [1, с. 45]. Соціальний контекст обумовлює також і тенденції до позитивізації або негативізації стереотипів, особливо тих, що стосуються гострих соціальних питань: расової, етнічної, релігійної приналежності, роду занять, статі тощо [3, с. 50].

У змісті етнічних стереотипів, як правило, зафіксовані пріоритетні оцінні думки про психологічні особливості та поведінку людей іншої національної групи, їх моральні, розумові, фізичні якості, судження про зазначені якості, але в них також може бути присутній і заклик до дії стосовно людей цієї національності [14, с. 158]. Верба- лізовані етнічні стереотипи експліцитно й імпліцитно відбивають свою специфіку у вигляді конотативної оцінки. При цьому, метою представленого в мові стереотипного сприйняття зазвичай стає аксіологічне негативне “Чуже”, що дистанціюється від позитивності “Свого” [6, с. 42].

Оцінний характер етностереотипів уможливлює їх використання у медіасередовищі, оскільки медіадискурс включає в себе всю сукупність лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, комунікативну ситуацію існування певного текстового матеріалу, його культурний, етнічний, соціальний контекст, підтекст, тощо, а отже, покликаний здійснювати вплив на аудиторію сприймачів інформації [7, с. 57]. Таким чином, мотиваційною основою утворення та вживання етностереотипів у медіадискурсі є оцінна поляризація етнічних груп у соціумі для їх подальшої диференціації на “Своїх” і “Чужих”.

Однією з найбільш поширених етнічних фокус-груп для формування етностереотипів у медіадискурсі є мусульмани. Це пояснюється характером матеріалів у медіаджерелах і способом їх репрезентації. Мас-медіа використовують яскраві, влучні образи, які зможуть утворити вербальні та візуальні штампи, які швидко запам'ятає аудиторія. Стереотипи відповідають вищезазначеним критеріям і підсилюють загальний вплив медіаматеріалу ще й тому, що є спрощеними та усталеними суспільними уявленнями, які легко нав'язати аудиторії, оскільки вони, як ментальні одиниці, відповідають досвіду соціалізації індивіда, становлять прояви масової культури, соціальних традицій та ідеології [8, с. 106].

Етнічні стереотипи мусульман в англомовних мас-медіа напряму залежать від соціальної, політичної та культурної ситуації у країнах походження медіаджерел. Висвітлення мусульманської тематики у виданнях США, Канади, Австралії, Нової Зеландії та Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії доволі різниться у плані ставлення до події або особи, що зображується в публікації, використання різних пластів лексики (від грубого жаргону до нейтральної літературної мови), утворення нових стереотипів або використання застарілих штампів, позитивізації або негативізації образу мусульман у цілому. Нижче ми розглянемо тенденції до стереотипізації мусульман у медіаджерелах Сполученого Королівства та порівняємо їх як на регіональному рівні всередині країни, так і на глобальному рівні, на тлі інших англомовних країн.

Загальна тенденція зображення мусульман у медіаджерелах і друкованих виданнях Великобританії свідчить про відносну толерантність щодо мусульманської спільноти, хоча відсоток негативних публікацій доволі високий (близько 40%) [10, с. 22]. Проте після терактів у Лондоні у 2005 році (2005London bombings), здійснених прибічниками ісламського фундаменталізму, відбулося різке погіршення та радика- лізація суспільного сприйняття мусульман. Ця серія терактів для Великобританії за масштабами та наслідками має приблизно таке ж значення, як теракти 11 вересня 2001 року для американців. Тому, ідентично з антимусульманською кампанією, розпочатою мас-медіа США після вищеозначених подій та антиісламською риторикою, після терактів у Лондоні у джерелах масової інформації Великобританії також почала різко збільшуватися кількість матеріалів та публікацій на антимусульманську тематику [15, р.26-32].

Етнічні стереотипи мусульман у мас-медіа фокусуються на насиллі, відмінності релігійних постулатів та традицій, інакшому зовнішньому вигляді [12, с. 13]. Вони можуть бути виражені як вербально, так і невербально, і якщо невербальних репрезентацій стереотипів не так вже й багато (наприклад, карикатури, креолізовані тексти, комікси і пантоміми), то прикладів вербального вираження стереотипів набагато більше - на фонологічному, морфологічному, номінативному, синтаксичному рівнях мови.

Дискурс Ісламу як ворога Західної цивілізації сформувався з початком “війни з тероризмом”: Іслам як “релігія насилля” протиставлявся цивілізованості Заходу [11, с. 3]. Сталий вираз “War on Terror” перетворився на ще один антимусульманський стереотип через пропаганду у медіа дотичності понять “muslim” та “terror”. Дослідники з університету Лідса наголошують, що війна з тероризмом спричинила подальшу асоціацію таких фреймів та конструктів, як “terrorist”, “fanatic”, “radical” та “extremist” з мусульманами, і вони щільно закріпились у наративі західної преси як антимусульманські асоціації [16, с. 236].

Тематика вербальних і вербально-візуальних (креолізованих) стереотипів мусульман, наявних у матеріалах друкованих видань Сполученого Королівства, варіюється у межах лексико-семантичних полів “тероризм”, “чужий”, “ворожість”. Відповідно, лексичне наповнення медіаматеріалів на мусульманську тематику носить негативний характер:

The 2005 bombings and the murder of Lee Rigby last year could not plausibly be blamed on whole communities. In contrast, the departure of hundreds of young Muslims to fight for Isis raises questions about community loyalty. The imams have accused the jihadis of `betraying' Britain because they don't want the accusation flung back at them. Then came Rotherham. It's no secret that Asian grooming gangs have been targeting white girls on sink estates - but until last month social workers and the police conspired to keep the full truth from us. They protected Pakistani elders who turned a blind eye to organised rape [The Spectator, 6 September, 2014].