Функціонування паремій у пресі (на матеріалі української та іспанської періодики)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАРЕМІЙ У ПРЕСІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ІСПАНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ)

Кармадонова С.М., студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Аналізується специфіка функціонування паремій у сучасній українській та іспанській періодиці, а також зміни, що відбуваються у пареміологічних текстах при використанні їх у пресі, пояснюється контекстуальна специфіка використання паремій у періодиці.

Ключові слова: паремія, періодика, прислів'я, приказка.

Karmadonova S., student Taras Shevchenko National University of Kyiv

FUNCTIONING OF PROVERBS IN THE PRESS (BASED ON UKRAINIAN AND SPANISH PERIODICALS)

The article analyzes the specifics offunctioning of proverbs in modern Ukrainian and Spanish periodicals, as well as the changes that have occurred in paremiological texts when being used in the press. The contextual specificity ofusing proverbs in periodicals is explained.

Сучасна журналістика широко використовує різні способи та прийоми подачі інформації задля привернення уваги потенційної читацької аудиторії. Важливим функціональним елементом тексту в новітній періодиці є заголовок, який бере на себе функції атрактивності [6, с. 110], влучної номінації, максимальной нформативності, апеляційності або ж функції впливу на читача, а також графічно-видільну та експресивно-оцінну функції [8, с. 234].

У відтворенні цих функцій надзвичайно ефективним є використання пареміологічного матеріалу. Окрім того, паремії дають змогу широко використати в сучасній періодиці засоби художної виразності, метафори, сатиру, іронію, максимально стисло й інформативно використати етнічний код, для кращого сприйняття тексту.

До того ж паремії є яскравим зразком колективного бачення картини світу, а тому вони допомагають краще зрозуміти повсякденну реальність. Аргумент, підкріплений паремією, стає більш потужним і безапеляційним. Зокрема, прислів'я чи приказка може ставати маркуючим знаком моральних якостей та ідентифікації різних персонажів і спонукати до зміцнення тези.

Значення паремії може варіюватися залежно від контексту. Журналіст, використовуючи паремію, вкладає в неї своє розуміння та по-своєму трактує її.

Метою статті є дослідити та порівняти використання паремій у сучасній українській та іспанській періодиці, пояснити функціональність використання паремій у пресі, простежити особливості контекстуального використання паремій, визначити специфіку функціонування паремій у сучасній періодиці.

Джерелом дослідження слугують українська періодика (газета "Львівська пошта", газета "День", газета "Дзеркало тижня. Україна" газета "Волинь", газета "Свобода") та іспанські періодичні видання "El Pais", "El Independiente".

Паремії можуть розташовуватися безпосередньо в самому тексті або бути заголовком статті. Можемо стверджувати, що паремії, розміщені в заголовку статті, несуть особливу функцію і утворюють контамінацію сенсів, накладаючи зміст власного пареміологічного виразу на специфічну, конкретну ситуацію.

Зокрема, Н. Г. Бондаренко стверджує, що заголовок є конструкцією зі слів, словосполучень і речень, яка утворюється з особливих смислових частин. Смислові частини, у свою чергу, призначені для залучення уваги до матеріалу, настанови на магістральний зміст публікації, маркування позиції автора і формування у читача конкретного настрою на сприйняття публікації [4, с. 236]. Саме тому важливо, щоб заголовок статті був коротким, водночас мав максимально інформативний характер і влучно характеризував зміст статті, створюючи інтригу для читача.

Т.А. Зинов'єва аналізує використання фольклорних паремій в інформаційному суспільстві як специфічних "метарозповідей", як текстів, побудованих за принципом подвійного кодування і стверджує, що переосмислення, іронізування прислів'їв вписується в постмодерністську ситуацію "заходу метанарацій". Дослідниця стверджує, що прислів'я та приказки є довершеними короткими фразами, які є загальнозрозумілими і які відсилають до класичних метанарацій та колективного досвіду [7, с. 164-165].

Зокрема, 6 листопада 2012 р. в іспанській газеті "El Pais" вийшла стаття під заголовком "En boca cerrada, no entran moscas" ("В закритий рот не залетить муха"), у якій йдеться про референдум, присвячений урізанню зарплати. "Antologia derefranes espanoles" трактує це прислів'я як рекомендацію говорити лише по справі [1, с. 161]. Імовірно, такою назвою статті підкреслено чітку й коротку форму, через яку підбито підсумки референдуму, причини та наслідки слабкої економіки країни та майбутні економічні прогнози.

Угазеті "ElPais" 21 лютого 2013 р. вийшла друком стаття "En casa del herrero, cuchillodepalo" ("У хаті коваля дерев'яний ніж"), у якій Хесус Донсель Суарес (Jesыs Doncel Suвrez) коментує сутність нової трудової реформи. Прислів'я має свої аналоги в українському й російському пареоміологічних фондах. Аналогом серед українських паремій можна назвати прислів'я "Тесля завжди без воріт, а швець - без чобіт", а в російському фольклорі є приказка "Сапожник без сапог" [10, с. 53].

У цій же газеті 19 січня 1984 р. було надруковано статтю "'Don Carlos': cada cosa en su tiempo y en su sitio", у якій була розглянута проблема постановки опери "Дон Карло" в монастирі E lEscorial. Уцьому заголовку використано прислів'я "Cada cosa en su tiempo y ensusitio" [1,с. 80] ("Кожній речі свій час і своє місце"). В українському пареміологічному фонді є аналоги цього прислів'я: "Всякому овочеві свій час", "Все добре у свій час", "На все свій час" [10, c. 24], "Для втіхи - година, для праці - час" [9, c. 116]. У російському фольклорі аналогами є: "Всему своё время", "Всякому овощу своё время" [10, c. 24], "Делу время, потехе час".

Контекст надає прислів'ю або ж будь-якій паремії особливе потрактування. За допомогою паремії в пресі можна передати неприкриту іронію, критику і насмішку над цензурою, консолідацію з тими чи іншими політичними силами та висловити позицію особистого захисту. Зокрема, приказка або прислів'я, представлені в кожному з текстів, слугують стійким і беззаперечним аргументом, який слугує для підкріплення тези, що її захищає журналіст.

Фернандо Наварро Домінгес (Fernando Navarro Dominguez) і Франсіско Рамон Трівес (Francisco Ramon Trives) стверджують, що журналіст організовує тематичні елементи так, щоб дати змогу читачеві з легкістю зрозуміти тези. Тому будує аргументований дискурс, який завжди складається з трьох елементів: теза, аргументована основа та висновок. Присутність паремій, які увібрали в себе досвід багатьох віків, у текстах дозволяє журналістові релятивізувати, як не дивно, посилити або зміцнити свою аргументацію [3, с. 435], або, навіть, передбачати можливі контраргументи.

Іспанські журналісти часто звертаються до прислів'я "No hay que vender la piel del oso antes de haberlo matado" ("Не слід продавати ведмежу шкуру, перш ніж не вбив його"). Зокрема, у статті "Fisuras en el victorioso centro-derecha francйs por el choque de intereses ante la segunda vuelta" (El Pais, 23/3/93) Хав'єр Валензуела (Javier Valenzuela) використовує цю паремію, характеризуючи результати виборів у Франції в 1993 р. [3, с. 436]. Із свого боку, Вазкес Монта- льбан (Vвzquez Montalbвn) дещо трансформує її, критикуючи політику однієї з головуючих партій: "algunos barones y baronesas del PP ya estaban vendiendo la piel del oso antes de cazarlo" (El Pais, 12/6/95) [3, с. 437] ("деякі барони і баронеси з "Народної партії" вже розділили шкуру ведмедя, перш ніж вполювати його").

Українськими відповідниками паремії "No hay que vender la piel del oso antes de haberlo matado" є прислів'я: "Не вбивши ведмедя, не діли шкуру" , "Ще вовка не зловив, а вже шкуру пропив", "Не кажи "гоп", доки не пересокочеш" [10, с. 86], "З незабитої лисиці кожуха не шиють", "Не вір зранку днині, як молодій дівчині", "Не задирай носа, поки не забереш усього проса", "Не кажи, що міст перейшов, поки до нього не дійшов", "Не хвали день до вечора", "Не хвали ранок, поки не настав вечір", "Ще вовка не вбили, а шкуру продають", "Ще й риби не піймали, а вже юшку варять" [9, c. 38]. Вони також часто використовуються в періодиці. Зокрема, у газеті "День" (№ 89, 25 травня, 2004 р.) у статті "Парламент: патова ситуація?" паремія звучить у такому вигляді: "Безглуздо ділити шкіру невбитого ведмедя".

У цій же газеті знаходимо цікаве використання цього прислів'я. У статті "Shell і Chevron становлять реальну загрозу монополії "Газпрому" на українському газовому ринку", розглядаючи питання видобутку сланцевого газу в Україні, журналіст стверджує: "політики поки що ведуть мову навіть не про шкуру невбитого ведмедя, а про наявність цього звіра в лісі".

У заголовках статей української преси можемо знайти використання коротких форм паремій, зокрема,скорочування як приказок, так і прислів'їв. Приміром, у газеті "Львівська пошта" заголовок (№ 3 (1762), вівторок, 12 січня 2016 р.) "Говорили-балакали" - це скорочення приказки "Говорили балакали, сіли та й заплакали" [9, с. 99]. У тій же газеті інший заголовок (№ 29 (1788), вівторок, 15 березня 2016 р.) подано як "Хотіли як краще...". Маємо тут скорочення українського новітньої паремії "Хотіли як краще, а вийшло, як завжди". Це українська версія відомого афоризму російського політика В. С. Черномирдіна, якийбув послом Росії в Україні.

Безпосередньо в тексті використано прислів'я "Хочеш жити - умій крутитися" (газета "День"№ 189, (2000); "Волинь - незалежна громадсько-політична газета" № 1613, четвер, 5 грудня 2013 р.), "Сіль життя в тому, що воно не цукор" (газета "Свобода" 01.04.2013). У цих статтях потрактовується економічна ситуація в країні, і прислів'я в цьому контексті вдало акумулюють усвоєму змісті основну інформацію.

Для іспанської преси характерне використання приказки, а не прислів'я в заголовку статті. Зокрема, Франкоісе Дубоскет Лаірис (Franзoise Dubosquet Lairys), аналізуючи використання паремій журналістом Антоніо Гала (Antonio Gala), наводить широкий ряд приказок. Як виявляється, особливо функціональною є приказка "El que fue a Sevilla", яку використав Антоніо Гала (Antonio Gala), яка походить із "Хроніки короля Енріке четвертого" Дієго Енрікез дель Кас- тільйо ("Cronica del Rey Enrique IV" Diego Enriquez del Castillo). Журналіст, застосовуючи цю приказку, характеризує розбрат у парламенті, викликаний через присутність теократичної партії, представником якої є Феліпе Гонсалес, із Севільї [2, с. 198].

"Antologia de refraneses panoles" пояснює повний текст прислів'я "El que fue a Sevill aperdio su silla" ("Той, хто пішов у Севілью, втратив своє місце") як попередження, що відсутність, зазвичай, призводить до втрати робочих місць. А також це прислів'я використовується, щоб ствердити, що ніхто не повинен відшкодовувати збитки за те, що має виконуватися добровільно [1, с. 153].

Антоніо Гала (Antonio Gala) використовує приказку "Ojosqueno- ven", піднімаючи питання падіння Берлінської стіни, і підкреслює поточне забуття спільнотою важливої суспільної події [2, с. 199].

Прислів'я "Ojosquenoven, corazonquenosiente" ("Очі, що не бачать, серце, що не шкодує") має аналоги в інших мовах. Зокрема, відповідниками цьому прислів'ю є українські прислів'я: "Зійде з очей, зійде з думки", "Чого очі не бачать, за тим і не плачуть", "Чого очі не бачать, того й серцю не жаль" і російські: "С глаздолой, из сердца вон", "Чего глаза не видят, того сердцу не жаль" [10, с. 93].

У газеті "Дзеркало тижня. Україна" використано український відповідник цього прислів'я. Його вмонтовано в назву статті "Чого очі не бачать - того серцю не жаль. Десяткам тисяч українських моряків загрожує списання з іноземних суден". У статті аналізується питання затримки підписання угоди між Україною та Нідерландами з питання визнання дипломів моряків у межах переглянутої Конвенції ПДНВ-95 і пояснюється, чим зашкоджує непідписання такої угоди вчасно.

Хесус Руіз Мантілья (Jesьs Ruiz Mantilla) у газеті "Elpais" використав приказку в назві статті "Garda Lorca: ^a la tercera va la vencida?". У статті йдеться про третій археологічний пошук місця захоронення Федеріко Гарсії Лорки. Приказка "А la tercera va la vencida" ("З третьою приходить перемога") має свій український аналог "Бог любить трійцю" [10, с. 12].

Ця приказка широко використовується і в українській пресі. Зокрема, в львівській газеті "Ратуша" це прислів'я використано під час коментування перемоги Кличка у двобої з Самуелем Пітером "Бог любить трійцю. Воістину - золоті слова. А з ними - і третя золота перемога команди Кличків".

Аналізуючи видозміни паремій усучасному побутуванні, Є. Є. Жигарина виділяє такі форми побутування пареміологічних текстів:

1- Традиційні, фольклорні тексти (стверджується, що ці тексти є не абсолютно незмінним рядом паремій, а найуживанішими текстами в будь-якій певній формі);

2- Відтворення прислів'їв за типовими моделями (при фронтальній зміні лексики);

3- Модифікації і трансформації текстів;

4- Мутації тексту;

5- Ламання інваріантної структури тексту, проте зі збереженням його смислової єдності [5, c. 21].

Ми можемо стверджувати, що більшість цих форм найбільш яскраво функціонують у періодиці, і це можна розглядати як один із напрямів сучасного продовження життя текстів усної традиції та їхньої новітньої інтерпретації. Отже, паремії, що функціонують у періодиці, дають змогу:

1- найбільш стисло та змістовно подати інформацію, завдяки семантичному плану, закріпленому віковим досвідом, що міститься в пареміологічних текстах;

2- застосувати відкриту й абсолютно неприховану сатиру та іронію;

3- закріпити беззаперечність аргументу або тези, завдяки неможливості спростування паремії й завдяки її безапеляційній рецепції;

4- привернути увагу до газетного заголовку, коли паремія бере на себе функцію атрактивності;

5- правильно композиційно організувати текст;

6- використати своєрідний етнічний код та етнічну модель для кращого сприймання тексту.

7- використовувати колективну підсвідомість у потрактуванні подій;

8- вносити оригінальне потрактування описуваних явищ і подій;

9- використовувати авторитетність паремії в певному риторичному контексті, щоб подана інформація сприймалась як апріорі правильна і точна;

10- створювати алюзії й інтертекстуальність поданої інформації.

Паремії у пресі впливають також і на психіку читача, оскільки акумулюють у собі зміст, закладений упродовж століть, етичні, естетичні, гносеологічні, онтологічні й космогонічні аспекти культури, уявлення про форми, у яких існує об'єктивна реальність, розуміння природи, людини та суспільства й водночас зберігають у собі фонд загальних символів. Вони вдало акумулюють у собі пораду, співчуття, попередження, виправдання, ствердження, пояснення та характеристику, майже не змінюючи свою форму з плином часу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Antologia de refranes espanoles / Ilustrado por Pepe Pardo. - Madrid : Susaeta, 2001.

2. Dubosquet-Lairys, Franзoise. "Paremia y prensa. Presencia y funciфn de los proverbios, refranes y expresiones populares en la obra peri^stica de Antonio Gala." // Paremia, 6 (1997), 195-200.

3. Navarro Dominguez, F.; Trieves F. R. (1997): "El refran y el proverbio en la prensa diaria espanola y suiza" // Paremia, 6: 433-438.

4. Бондаренко Н. Г. Видоизмененные пословицы и поговорки в за11. - С. 236-239.

5. Жигарина Е. Е. Современное бытование пословиц: вариативность и полифункциональность текстов / Е. Е. Жигарина : автореф. дисс. ... канд. филол. наук. - М., 2006.

6. Зайцева В. В. Типи метонімічних перенесень у структурі газетного заголовка / В. В. Зайцева // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Серия "Филология. Социальные коммуникации". - Т. 25 (64). - № 1. - Ч. 2. - С. 109-116.

7. головках на страницах современных газет // Современная філологія : материалы между- нар. науч. конф. (г. Уфа, апрель 2011 г.). - Уфа : Лето, 20

8. Зінов'єва Т. А. Побутування фольклорної паремії в інформаційному суспільстві / Т. А. Зінов'єва // Культура України. - 2010. - Вип. 29. - С. 161-168.

9. Микитів Г. В. Інтерпретація газетних заголовків у сучасному інформаційному просторі / Г. В. Микитів, Т. В. Попруга // Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. - Запоріжжя , 2010. - № 1. - С. 83-95.

10. Северинюк В. М. Тематичний словник популярних українських прислів'їв та приказок з коментарями ; 3-тє вид., доп. і перероб. / В. М. Северинюк. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2014.

11. Тарновська О. В. Найбільш уживані іспанські прислів'я з українськими та російськими відповідниками = Refranero basico espanol / О. В. Тарновська. - К. : Логос, 2004.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Doncel Suarez J. En casa del herrero, cuchillo de palo / Jesщs Doncel Suarez. - El Pas, 21/02/2013.

2. Ruiz Mantilla J. Garda Lorca: ^a la tercera va la vencida? / Jesщs Ruiz Mantilla- El Pa^s, 5.02.2016.

3. Mйndez C. En boca certada, no entran moscas / Candido Mйndez - El Pais, 6/11/2012.

4. Rosa Alonso M. 'Don Carlos': cada cosa en su tiempo y en su sitio / Maria Rosa Alonso - El Pa^s, 19/01/1984.

5. Valenzuela J. Fisurasen el victorioso centro-derecha francйs por el choque de intereses ante la segunda vuelta" / Javier Valenzuela - El Pa^s, 23/3/93.

6. Vazquez Montalban M. Paciencia / Manuel Vazquez Montalban - El Pais, 12/06/1995.

7. День. - К. : ТОВ "Українська прес-група", 2013. - 26 квітня. - № 74.

8. День. - К. : ТОВ "Українська прес-група", 2004. - 25 травня. - № 89.

9. Дзеркало тижня. Україна. - К. : Преса України, 2001. - 21 грудня. - № 50.

10. Львівська пошта. - Л. : ТОВ "Професійна ліга",2016. - 15 березня. - № 29 (1788).

11. Львівська пошта. - Л. : ТОВ "Професійна ліга", 2016. - 12 січня. - № 3 (1762).

12. Ратуша. - Л. : Ратуша Редакція газети Львівської міської ради. - 2010. - 15 вересня.

Размещено на Allbest.ru