Фразеологічні одиниці у польському медіапросторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Фразеологічні одиниці у польському медіапросторі

Дем'яненко Н.Б.

м. Київ

Анотація

Розглянуто специфіку функціонування фразеологізмів у текстах періодичних видань, а також зміни, що відбуваються у фразеологічних одиницях при використанні їх у медіапросторі.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, медіапростір, фразеологічні трансформації.

Рассматривается специфика функционирования фразеологизмов в текстах периодических изданий, а также изменения, происходящие в фразеологических единицах при использовании их в медиапространстве.

Ключевые слова: фразеологическая единица, медиапространство, фразеологические трансформации.

The article deals with the specifics of the functioning ofphraseology in the texts ofperiodicals, as well as changes in phraseology units when being used in the media. Keywords: phraseological unit, media space, phraseological transformation.

Медійний простір можна розуміти двояко: по-перше, - це сукупність джерел, із яких мовці можуть отримувати інформацію, а подруге, - смислове поле, яке ці джерела формують. Ця сукупність у процесі розвитку людства постійно змінюється: наприклад, люди перестають довіряти одним джерелам інформації й починають довіряти іншим, або ж змінюють технологічні звички, переходячи на отримання інформації через мобільні комунікатори; або, змінюючи коло спілкування й інтересів, людство починає використовувати інші джерела інформації: перестає дивитися телевізор і отримує новини з джерел Інтернету. Таким чином, медіапростір можемо визначити як особливу реальність, що є частиною глобального простору людського буття, яка утворює та використовує інформацію в будь-яких формах соціальної комунікації. Поняття "медіапростір" було в колі зацікавлень у представників різних наук. До визначення змісту цього поняття з позицій загальної теорії журналістики звертались у своїх дослідженнях М. І. Бурич [3] та І. А. Смушкова [8], які визначали медіапростір як відкриту інформаційну систему, що передається через засоби масової комунікації і яка є продуктом вза- ємозумовленої цілісності відносин виробників масової інформації та її споживачів. На думку ряду дослідників, перехідний період умові, викликаний соціальними потрясіннями, завершено, "настав період відносної стабілізації", і вже сьогодні можна робити деякі висновки про стан медійної мови [6, с. 67]. Мовна практика сьогодення демонструє найширшу варіативність у вживанні мови. Істотні зміни медійної мови пов'язують із кількома особливостями:

вживанням різностильових мовних засобів. Марковані мовні одиниці вільно використовуються в текстах різного призначення, обмежувальні позначки "розм.", "просторіч.", "книжн." означають не заборону на застосування слів у тій чи іншій сфері, але лише вказівку на особливість їхнього забарвлення [5, с. 32];

використанням просторічних виразів і жаргонізмів. Ще в 1939 р. Г. О. Винокур писав про те, що літературна мова почала розшаровуватися в соціальному просторі, стихія діалектної мови заполонила літературу. Зараз, на думку багатьох, ситуація повторюється, проте місце діалектів зайняли жаргони; фразеологізм словосполучення мова текст

інтертекстуальністю - відкритістю тексту, включенням тексту до продуктів соціально-культурного досвіду людства. Масові видання зазвичай користуються доступними відомостями, відсилаючи читача до загальновідомих образів, "до кліше масової культури" [6, с. 77];

грою слів, каламбурами - мовними прийомами, спрямованими на пародіювання, висміювання;

і, нарешті, з використанням фразеологічних одиниць.

Засоби масової інформації є важливою та впливовою ланкою суспільного життя. Саме вони значною мірою зумовили третю технічну революцію - інформаційну. Нині відбувається бурхливий розвиток інформаційних технологій. Прагнення до новизни та свіжості, емоційності й експресивності на тлі стандарту - визначальна риса медійної мови. Тому сучасні мас-медіа неможливо уявити без використання фразеологічних одиниць.

Метою нашої статті було визначити специфіку функціонування фразеологізмів у медійних текстах, а також прослідкувати, які зміни відбуваються у фразеологічних одиницях при використанні їх у мас-медіа.

У нашому дослідженні ми користуємося таким визначенням фразеологічної одиниці (фраземи) - це "стале сполучення слів із повним або частково переосмисленим значенням" [7, с. 21]. Матеріалом дослідження слугували медійні тексти із друкованих польськомовних видань, а також рекламні тексти, узяті з мережі Інтернет і з польських періодичних видань.

Розглянемо насамперед газетні й журнальні публікації на предмет виявлення в них фразеологічних одиниць. Як уже було зазначено, фразеологічні одиниці можуть використовуватися з метою посилення виразності й емоційного впливу. Специфіка газетної й журнальної мови виявляється в тому, що в газеті є особливі мовні універсалії - заголовки, підзаголовки, рубрики, у яких досить часто використовуються фразеологізми. Заголовки в газетних текстах, як вважають багато дослідників, - це сильна акцентована позиція, тому що саме на заголовок насамперед звертає увагу читач. При цьому не лише традиційні фразеологізми здатні виконувати роль посилювачів виразності й емоційного впливу, а й дотепні вислови, що народилися "на ходу", і які згодом можуть перетворитися в стійкі мовні одиниці. Ефект новизни, переосмислення дуже важливий. Усе повинно бути прив'язане до теперішнього моменту, до дійсності, до реальних проблем.

У заголовках польськомовних періодичних видань можемо зустріти велику кількість традиційних фразеологічних одиниць ("Mqdrejglowiedosc dwieslowie", "Niemadymubezognia"), інноваційні фраземи: ("Imdalejwlas" - скорочення традиційного фразеологізму "Imdalejwlasimdalejwlastymwiqcejdrzew "), новостворені фразеологічні одиниці ("Korytarze wladzy", "Wqzkiegardlo", "Fotelprezydenta") тощо. Вживання фразеологізмів у заголовках сучасних друкованих та електронних засобів масової інформації є безпрограшним засобом залучення уваги читача до публікації, допомагає заголовку реалізувати його впливову функцію. Заголовок є також місцем, де генеруються конкретні ситуації та відбувається смислова реалізація фразеологічного значення. Тому ми можемо говорити про те, що заголовки, що мають у своєму складі фразему, а особливо ті, які представляють її "в чистому вигляді", утворюють свій асоціативно- смисловий простір. Здатність фразеологізмів представляти в межах заголовка типові денотативні ситуації й події, елементи яких знаходяться в активі мовної свідомості, зумовлена когнітивною передумовою цілісності семантики фразем, когнітивно-семантична структура якої кодує все те, що ми здатні переживати і відчувати, включаючи всі наші знання про об'єктивну реальність поза й навколо нас, а також наші думки і бажання, і базується на життєвому досвіді носія мови [1, с. 25]. Таким чином, вживання фразеологічних одиниць у заголовках періодичних видань дуже важливе, і саме тут відбувається смислова реалізація фразеологічного значення.

Що ж стосується фрагментів тексту, то найчастіше польські фразеологічні звороти підлягають перетворенням. Так, можемо спостерігати:

скорочення традиційного фразеологізму: Po nitce do klqbka (від фразеологізму dojsc po nitce do klзbka) ("GazetaPoznanska" № 69, 1987 р.); Dlanichwodajestzamokra (від фразеологізму wodaje- stzamokra, acukierzaslodki)("Dobre rady" № 7, 2007 р.); Udajq, zemajq takiesamepoglqdyichcq przyokazjiupiecpieczen (від фразеологізму upiecpieczenprzyjednymogniu) ("Rzeczpospolita" від 18.02.2013 р.);

поєднання двох або кількох фразеологізмів: Mqdryjaksowa, upartyjakosiol (від фразеологізмів mqdryjaksowaі upartyjakosiol) ("Polityka.pl");

зміна граматичної форми одного з компонентів: Jego opor to walka z wiatrakiem (замість walka z wiatrakami) ("Gazeta wyborcza" від 08.02.09 р.); Bez zmruzenia powieka (замість bez zmruzenia powiek) ("Gazeta wyborcza" від 04.11.2011 р.); Miec wiqkszy problem na glowie (замість miec wiqksze problemy na glowie) ("Gazeta Poznanska" № 43, 1989 р.).

Можемо відзначити, що нині в мові медіа з'являються нові сталі вирази, які, піддаючись процесу фразеологізації, перетворюються у фразеологічні одиниці (walka ofotel prezydenta, korytarze wladzy, epoka zmian, gwarant konstytucji) тощо. Як відомо, фразеологізація - це процес переосмислення вільного словосполучення (або речення), унаслідок якого словосполучення та його складові частини (слова) втрачають свою первісну семантику. Одночасно з цим відбувається процес смислової єдності, який забезпечує внутрішню семантичну цілісність фразеологізму [4, с. 28].

Отже, унаслідок вказаних процесів сполучення слів набуває семантичної цілісності та перетворюється в зовсім іншу одиницю мови, яка відтворюється учасниками мовленнєвого акту як стійкий готовий вираз. При цьому ті чи інші лексеми, що входять до структури фразеологічної одиниці в певних граматичних формах, наповнюються новими значеннями, близькими до тієї чи іншої фраземи загалом. Значення фразеологізмів створюється семантичною взаємодією всіх компонентів і формується на основі уявлення про певну ситуацію. Якщо мовна одиниця складається з компонентів, якими є слова, що мають у мові певну предметну чи понятійну співвіднесеність за межами даного словосполучення чи речення, то навіть за втрати цими словами зв'язку із предметами чи явищами, що вони позначають, образ, покладений в основу цієї одиниці, є мотивованим. Мотивований тим, що кожне зі слів, що входить до складу такого словосполучення чи речення, є мотивованим щодо поняття чи явища, яке воно позначає. Саме тому мовні одиниці такого плану є образно мотивованими.

У мові засобів масової інформації відбувається активний процес фразеологізації вільних словосполучень, які раніше не були сталими виразами. Так, у періодичному виданні "Dziennik kijowski" № 23 (486) від грудня 2014 р. можемо зустріти такі сталі вирази, які не зафіксовані у фразеологічних словниках, проте які під дією процесу фразеологі- зації, тобто переосмислення вільного словосполучення, стали фразе- мами: znajqcy realia od podszewki - той, що знає все до дрібниць (стор. 2), zegnac siq z cywilizacjq (стор. 2) - прощатися з цивілізацією; у періодичному виданні "Dobre rady" від липня 2007 р.: jak modelka na wybiegu - як модель на подіумі, вишукано, елегантно (стор. 6), nie zawsze pozwalajq swym skszydiom, by je niosfy wysoko - не завжди дозволяють своїм крилам, щоб несли високо, вміти вчасно зупинитись, знати міру (стор. 37), swiezo upieczona mama - свіжоспечена мама, жінка, що нещодавно народила дитину (стор. 38); wodajestzamokra, acukierzasiodki - вода занадто мокра, а цукор занадто солодкий, стосується дуже вибагливої людини (стор. 60) тощо.

Досліджуючи питання використання фразеологізмів у текстах реклами, зазначимо насамперед, що реклама виконує такі функції: інформативну - інформує нас про щось, естетичну - може подобатися нам чи ні, контактну - її завданням є звернути увагу на той чи інший продукт та експресивну - реклама виражає емоції і внутрішні стани особи, що її представляє. У текстах реклами фразеологічні одиниці дуже часто можуть зустрічатися у своєму первісному вигляді: biaiy kruk; odniesc sukces, zwyciqstwo, tryumf; cieszyc siq zaufaniem, popularnosciq, siawq тощо. У рекламі часті випадки делексикалізації, тобто оновлення колишніх значень, наприклад Bфlgardiaodbieracigios? Wez "Strepsil". Переносне значення фразеологізму: zabrac komus gios (тобто не дозволити продовження виступу) залишається у тексті співвідносним із буквальним і актуальним завдяки контексту (рекламованим продуктом, тому що таблетки від болю у горлі).

У рекламі фразеологізми найчастіше використовуються як маніпуляція, метою якої є придбання тих чи інших товарів шляхом появи у адресата позитивних асоціацій. Автори реклами дуже часто використовують фразеологічні одиниці з розмовної мови. Це пов'язано з тим, що розмовна мова є найзрозумілішою та придатною для пересічного споживача. Усе це призводить до того, що текст реклами врізується в пам'ять і ті чи інші товари стають популярними і частіше купуються [101. Так, наприклад, можемо зустріти такі розмовні фразеологічні одиниці: leciec wkulki - дражнитися з кимось, не сприймати когось серйозно, не вдаватися до однозначної відповіді; niemiec szans - по моєму, так, як я хочу, не бути в стані зробити щось, дуже малий шанс зробити щось; mфzgciwypralo - ти дурний, нерозсудливий; praniepieniзdzy - нелегальна комерційна діяльність, нелегальне фінансування; byc wypompowanym - бути втомленим, знесиленим; siedziec zacos - відбувати покарання в ув'язненні, tanijakbarszcz - дуже дешевий тощо.

Розглянемо приклад реклами з мережі продуктових магазинів "Biedronka". Розмовляють желе і ківі:

Dzien dobry! A co siз pani tak trzзsie?

To pani nic nie wie? Ananas wyszedl z puszki...

Tak? Za co siedzial?

Podobno smietanз ubil.

У цьому прикладі використані такі розмовні фразеологізми: trzqsc siз jak galareta,wyjsc z puszki, bita smietana.

Спробуємо пояснити цей рекламний текст. Ківі, ставлячи питання своїй сусідці желе, використовує фразеологічний зворот trzqsc siз jak galareta - дуже боятись чогось, трястись усім тілом. Желе, виходячи зі своїх фізичних властивостей, трясеться у прямому значенні. Її відповідь виражає тривогу перед наслідками виходу ананаса на свободу, тобто тут вживається фразеологізмwy/SC z puszki - вийти з ув'язнення. Така ж ситуація і у випадку з ананасом. Розмовний фразеологізм siedziec wpuszce - перебувати під арештом представляє нам нібито рецидивіста - ананаса, який перебуває в ув'язненні. Водночас тут ідеться про продукт - ананас консервований, який продається у бляшаній банці. І, нарешті, "провина" героя рекламного тексту полягає в тому, що він "вбив сметану", проте ми знаємо про те, що bita smietana - це збиті вершки, додаток до десертів.

Використані у рекламних текстах фразеологічні звороти - це "внутрішньо діалогічні фразеологізми" [2]. З одного боку, вони представляють свій створений культурно фразеологічний сенс, з іншого - ситуаційний контекст змушує трактувати їх буквально.

Таким чином, на підставі вищесказаного, можна зробити такі висновки: 1) в умовах інформаційного ринку медіа формі подачі інформації приділяється набагато більше значення, ніж змісту, і фразеологізми у медійних текстах відіграють важливу роль і викликають читацький інтерес; 2) з метою посилення образності у мові сучасних газетних текстів і текстів реклами широко використовуються фразеологічні одиниці; 3) у медійних текстах фразеологізми можуть вживатися в заголовках й у текстах, як у їхній традиційній формі, так і у вигляді трансформацій; 4) у текстах мас-медіа відбувається активний процес фразеологізаціі словосполучень, які раніше не були сталими виразами.

Фразеологія в медійних текстах служить "будівельним матеріалом" для створення нових, несподіваних, експресивних образів, мовної гри на сторінках друкованих видань, що привертає увагу читачів.

Список використаних джерел

1. Алефиренко Н. Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм. - М. : ЭЛПИС, 2008.

2. Бахтин М. М. Слово в романе // М. М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. - М. : Худ. лит., 1975. - С. 72-233.

3. Бурич М И. Профессиональные аспекты журналистской деятельности в современном медиапространстве / М. И. Бурич // Вестн. Воронеж. гос. ун-та. Филология и искусствоведение. - 2007. - № 8 (86). - С. 110-114.

4. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов / В. П. Жуков. - М. : Просвещение, 1978.

5. Казак М. Ю. Об основных тенденциях развития языка СМИ / М. Ю. Казак // А. П. Короченский. Журналистика и медиаобразование в ХХІ веке : сб. научных трудов Международ. науч.-практ. конф. - Белгород : Изд. БелГУ, 2006.

6. Костомаров В. Г. Наш язык в действии: Очерки современной русской стилистики / В. Г. Костомаров. - М. : Гардарики, 2005.

7. Кунин А. В. Английская фразеология. Теоретический курс / А. В. Кунин. М. : Наука, 1970.

8. Смушкова И. А. К проблеме определения медиапространства журналистской деятельности / И. А. Смушкова // III Лазаревские чтения: традиционная культура сегодня: теория и практика : материалы Всероссийской научной конференции с международным участием. - М., 2006. - Ч. 3. - С. 60-64.

9. Mackiewicz J. Metafora w reklamie, w: Kreowanie swiata w tekstach, red. A. M. Lewicki, R. Tokarski, Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, Lublin 1995.

10. W. Pisarek, SlowanauslugachreklamywPolsce (1962-1993), "Zeszyty Prasoznawcze". 1993. - № 3-4.

Размещено на Allbest.ru