У пошуках оптимального перекладацького рішення (на матеріалі перекладів оповідань австрійських авторів ХХ століття)

Із вересня по грудень 2015 р. у співпраці з Австрійським культурним форумом в Інституті філології була проведена перекладацька майстерня "Австрійська література ХХ ст.". Організатори та учасники майстерні ставили за мету ознайомитись із періодами літератури Австрії загалом, детальніше розглянути творчість письменників ХХ ст.; удосконалити перекладацькі навички у художньому перекладі. Для досягнення цієї мети групи обирали для перекладу два твори: одного автора з першої половини ХХ ст., іншого - з другої половини ХХ ст. Таким чином, під час перекладацької майстерні були перекладені есе Альфреда Польґара "Einsamkeit" та оповідання Ельфриди Єлінек "Paula".

Альфред Польґар - австрійський письменник, есеїст, літературний критик і перекладач - народився в епоху розквіту австрійської літератури, в часи, коли відбувалися разючі зміни. Виникають нові теми для обговорення в літературі, автори не бояться політичних дискусій, які відображаються у їхніх творах гострою сатирою. Проте творчість А. Польґара (справжнє прізвище Полак) стоїть відособлено від творчості його сучасників: К. Тухольського, К. Крауса, А. Керра. Вони прагнули до радикалізму, були войовничими письменниками, чого не спостерігаємо в літературній спадщині А. Польґара. Його сатира швидше скептична. Він ніколи не підтримував жодних ідеологічних програм, не належав до політичних партій. Всі ці особливості картини його світу необхідно постійно враховувати під час перекладу. Початковий етап перекладацького аналізу есе "Einsamkeit" ("Самотність") показав, що у творі домінують такі тематичні поля: "відносини" (а точніше їхня відсутність): "keine Beziehung", "Keiner sprach zu ihm", "niemand kьmmertesich", "kein Menschsetztesich"; "жалюгідність": "trьbseliges Zimmerchen", "ein Klьmpchen", "eine Bakterie im КоҐ';"негативні почуття": "Eifersucht", "Zorn", "ein Stьckchen HaЯ". Щоб передати цю тональність твору ми ретельно підшукували ситуативні відповідники.

• "Тепер він не самотній, тепер він мішень чиєїсь зацікавленості та люті! Він зігрівав свою душу тією люттю. Він відчував, як лють освітлювала і переслідувала його..."

• Ще вчора Ніщо, бактерія в нечистотах великого міста, сьогодні - герой, предмет інтересу сотень тисяч.

Під час перекладу, а особливо перекладу художнього тексту, перекладач знаходиться між вдвох "вогнів", між двома мовними системами, мовними нормами. Розходження між цими системами й будуть поштовхом для перекладача до використання трансформацій. Однак перед тим як занурюватись у частини тексту, вбачати в ньому архітектонічну, композиційну, логіко-поняттєву структуру, рівні мовної структури, слід стати над текстом та визначитись із перекладацькою стратегією. Для перекладача це означає - вибір між стратегією "очуження" й "одомашнення" (у наукових працях зустрічається термін "форенізація" та "доместикація") [3]. Тобто, або передати автентичність твору, або ж привнести культурно марковані характеристики мови-реципієнта. Звісно, що кожна із стратегій має свої переваги та недоліки. У першу чергу необхідно виходити із особливостей цільової аудиторії. Оскільки ми планували представляти переклади цільовій аудиторії зацікавленій в культурі та літературі Австрії, нами більшою мірою була обрана стратегія "очуження" (для збереження духу німецькомовного простору). Саме з цих міркувань у перекладі з'являються слова: "кельнер", "шнапс", "кнайпа":

• "Kein Mensch setzte sich an seinen Tisch, kein Kellner tat vertraulich" - "Ніхто не підсідав за нього стіл, ніхто з кельнерів не був йому за панібрата".

• "Dem Vorkдmpfer fьr Freiheit und Recht wurde schwach zumute; er musste in eine Branntweinstube treten und Schnaps trinken" - "Поборнику свободи та права стало не по собі. Він зайшов до кнайпи випити шнапсу".

Із тих самих міркувань ми залишили прізвище головного героя і просто його транскрибували. Хоча автор використовує гру слів, обігруючи прізвище "Klemm". Іменник "die Klemme" (ein

Gegenstand mit zweien lastischen, parallelen Teilen zum Fest- oder Abklemmen von etwas) перекладається як "клема", "скоба", "тримач", це промовисте прізвище характеризує головного героя (він хоч і був не помітним, сіреньким мешканцем, але у нього був він, хоч щось його тримало). Після того як помилково всі стали вважати, що він помер у боротьбі за права людини, головний герой стає відомим, але відомим померлим. Ніхто так і не знав живого Клема, він втратив навіть своє прізвище, навіть самого себе. Для підкреслення іронії А. Польґар вдається до гри слів, створюючи завдяки префіксації авторський неологізм "entklemmen". Префікс - ent (bedeutet: befreienvon; wegfьhrenvon) внімецькіймовіозначаєзвільненнявідчогось, втратичогось.

• "Und was blieb ьbrig? Ein entklemmter Klemm, ein geschundener Bettler, ein leeres Gerьst armer Menschlichkeit" - "Ащожзалишилось? Знеклемлений Клем, змучений жебрак, голий кістяк бідного людства".

Ми також вдались до авторського неологізму, завдяки префіксації обіграли іменник "клема". Однак спочатку у процесі перекладу в нас виникали й інші перекладацькі ідеї. Ми розглядали можливість створення гри слів на обігранні іменника "клин". Дієслово "розклинювати" означає щось розщеплювати, розшивати. Таким чином, ми утворили епітет "розклинений".

З тих же міркувань ми залишили назву газети (застосували транслітерацію), що з'являється в есе. Хоча однією з пропозицій було перекласти як "Щоденні новини".

• "Als Klemm heimwдrts ging, sah er am Fenster eines Zeitungsladens die "Illustrierte Tageszeitung" hдngen" - "Дорогою додому Клем побачив на полицях газетного кіоску свіжий номер "Ілюстрірте Таґесцайтунґ".

На перший погляд граматичні трансформації не викликають труднощів. Однак перекладачеві часто важко відступити від морфології та синтаксису мови оригіналу, тому що перекладач багато читає і чує текстів саме вихідною мовою. Так, наприклад, у перекладачів із німецької часто можна почути синтаксичні помилки в усному мовленні, коли вони спілкуються українською. Справа в тому, що в німецькій мові у підрядному реченні присудок стоїть в самому кінці. До цього так звикаєш, що вже не помічаєш, що так починаєш розмовляти й українською. Яскравим прикладом є висока частота вживання в німецькій мові пасивних речень. Помилково можна це сприйняти за певні особливості авторського стилю. Особливо в даному есе А. Польгара, де постійно підкреслюється нікчемність головного героя (тобто над ним щось робили).

• "Er war Schreiber in einem kleinen Amt, verabscheute heimlich seine Kollegen und wurde von ihnen nicht beachtet" - "Він був писарем у невеличкому відомстві, потай ненавидів своїх колег, а ті не помічали його" (досл.: "не був помічений ними").

Найцікавішими під час перекладацького процесу виявляються лексико-семантичні та стилістичні трансформації. Хоча, вочевидь, їх можна віднести в першу чергу до суб'єктивних перекладацьких рішень.

Наводимо приклади ідіоматизації (заміна слова чи вільного словосполучення ідіоматичним, сталим зворотом) [56, с. 1] у мові перекладу:

• "Keiner sprach ein flьssiges Wort zu ihm" - "Ніхто навіть мимоволі не перекидався з ним слівцем".

• "Kein Kellner tat vertraulich" - "ніхто з кельнерів не був йому за панібрата".

• Приклади антонімічного перекладу:

• "er beschloss... seine frьhere Stellung als leerer Schall nie mehr einzunehmen" - "Цим словом доля Клема була вирішена: він .назавжди покине місце пустого звуку".

• "Fьnfzehn Jahre lang wohnte Klemm in seiner Stube, und wдhrend dieser ganzen fьnfzehn Jahre war er nicht ein einziges Mal ьber die zehn Uhr Abendstunde ausgeblieben" - "П'ятнадцять років Клем жив у своїй кімнатці і за всі ці п'ятнадцять років жодного разу він не повернувся пізніше десятої вечора".

• Застосування експлікації:

• "Nun gerannen Tage und Nдchte wieder zu einer breiigen Masse. " - "Знову дні і ночі перетворились на в'язку густу масу. "

• Іменник "breiig" (bedeutet: wie Brei, zдhflьssig) дослівно перекладається як "кашоподібний". Нам видалось доречнішим розкрити через уточнювальні епітети відчуття головного героя.

Важко було урівноважувати себе між прагненням "не прогледіти" домінанти авторського стилю з позиції фахівця та прочитанням тексту оригіналу з позиції звичайного реципієнта.

• "War betrunken oder verwirrt? Das konnte doch nur Trug und Tдuschung sein!"

На перший погляд у плані перекладу не виникає проблем. Проте інколи перекладачеві заважає саме обізнаність. Суперечки виникли зі словосполученням "Trug und Tдuschung". Обидва іменники є синонімами і по суті означають "обман, непорозуміння". Одразу у групі виникли дискусії, що, очевидно, не просто так взяті обидва іменники, та ще й ці іменники починаються з однакової літери (для німецької літератури було прийнятно римувати не кінцевими літерами, а початковими). Ми вже підшукували ситуативні відповідники та ще й з однаковою початковою літерою, але все звучало надумано. На допомогу прийшов носій мови, один з організаторів майстерні. Він пояснив, що це словосполучення сприймається як одне ціле, що, навряд, автор переслідував тут мету римування (тобто раніше, можливо, ці два іменники якраз і поєднались на основі римування, але зараз це не помітить пересічний читач). Таким чином, визрів ось такий варіант перекладу:

• "Чи то він п'яний чи несповна розуму? Це ж якась маячня !"

Неоціненною допомогою є бачення тексту очима носія мови.

З одного боку, він може вказати на моменти, які "прогледів" перекладач, а з іншого - не дозволить "надумати" того, чого насправді немає в оригіналі.

Ще одним викликом було оповідання Ельфріде Єлінек "Paula".

Ельфріде Єлінек - відома австрійська романістка, літературний критик, лауреатка Нобелівської премії 2004 року. Її називають ексцентричною, підбирають епітети "скандально-відома". Вона зображує життя жінки далеко не в піднесеному стилі. Це спостерігаємо і в оповіданні "Paula". Читаєш розповідь головної героїні про те, як пиячив її чоловік, як відлупцьовував її, як вона стала займатись проституцією, як у неї відібрали дітей, а вона все продовжувала інвестувати у красу свого тіла, бо в ньому вбачала спосіб знайти собі іншого чоловіка, і пронизує відраза і до жінки, і до всього суспільства, яке так спокійно сприймає такий стан речей. Мова головної героїні вирізняється сухістю з одного боку і величезною кількістю підрядних довгих речень - з іншого, що вказує на неспроможність героїні чітко висловлювати свої думки. Навіть в німецькій мові це сприймається важко, але ж таким був задум авторки. Тому ми вирішили також зберегти такі синтаксичні структури, але хоча б виокремлювати крапкою з комою:

• "Vielleicht war es ein Fehler, dass ich mit den Ьbungen aufgehцrt habe, als ich mich Mutter werden fьhlte, denn mit den Ьbungen darf man nicht aufhцren, wenn man sich Mutter werden fьhlt: dann erst recht". - "Можливо, це була помилка, що я закинула вправи, коли відчула, що стану матір'ю, тому що не слід облишати вправи; а коли відчуваєш, що станеш матір'ю, і поготів".

Під час перекладу не вдалось обійтись без стилістичних втрат, тому ми вдались до способу компенсації.

• "Man darf sich nicht so sehr auf das wachsende Leben in einem selbst konzentrieren, man muss dem Manne ein Augenblick zuwenden... Das neue Leben in mir wuchs also und wuchs, ich aber verfiel дuЯerlich immer mehr." - "Неслідтаксильнозациклюватисьнановомужитті, якеростевтобі, требазвертатиувагунасвогочоловіка. Отож, нове життя в мені росло й росло, я ж виглядала все гірше".

Ми навмисне вжили в перекладі експресивніше дієслово "зациклюватись", замість нейтрального "концентруватись", тому що далі не змогли відтворити емоційну насиченість дієслова "verfallen". Норми української мови не дозволяють поєднати дієслово "занепадати" з прислівником "зовнішньо".

Важко було підібрати ситуативний відповідник дієслову "vollziehen" (verwirklichen; in die Tat umsetzen). Цеюридичнийтермін, щоозначаєщось "виконувати". Поєднанняцьогодієсловазіменником "народження" такожвибиваєтьсязнормнімецькоїмови. Нам видалось доцільним застосувати дієслово "відбути" (переносити кару, повинність, страждання):

• "Auch ich wьrde bald meinen schweren Gang ins Krankenhaus antreten mьssen, um die Geburt zu vollziehen" - "Та й мені скоро треба було подолати тяжкий шлях до лікарні, аби відбути пологи".

Наводимо приклад ідіоматизації:

• "Hдtte ich es doch getan! Dass ich es nicht tat, war sicher ein Fehler, der sich sogleich an mir rдchte." - "Якбижтояїхзробила!Те, що я їх не зробила, точно було помилкою, яка одразу мені вилізла боком"

Дієслово "rдchen" (jemandem fьr eine bцse Tat Genugtuung verschafen) українською перекладається як "помститись". Для відтворення експресивності було обрано сталий вираз в українській мові.

• "Freilich, Kapital, das ruht und nicht arbeitet, ist schnell zu Ende. Ich selbst musste arbeiten, durfte nicht ruhen" - "Вонотойзрозуміло, бокапіталу, якийлежитьбезділаінепрацює, швидкоприходитькінець. Самій треба було працювати, а не сидіти без діла".

Дієслово "ruhen" (bedeutet: nicht in Funktionsein) означає: "бути в стані спокою, відпочивати". Вживаючи сталий вираз у мові перекладу, вдалося, таким чином, компенсувати стилістичну втрату у попередньому абзаці ("Hege und Pflege" було узагальнено перекладено "догляд").

Важливо наголосити, якою необхідної і доречною є консультація носія мови під час перекладу. З одного боку, якого б високого рівня не були мовні знання та лінгвокультурна компетенція перекладача, завжди носій мови відчуватиме краще тонкощі своєї мови. Так, під час перекладу поза нашою увагою залишилось словосполучення "andere Umstдnde" (bedeutet: die Schwangerschaft). Таким чином, спочатку сталий вираз "unter allen Umstдnden" був перекладений шаблонно, як зафіксовано у словнику "за будь-яких обставин". Тоді втрачалась гра слів. Для створення гри слів у перекладі ми обрали іменник "стан": поважний стан (вагітність), у будь-якому стані (за жодних обставин).

• "Hier steht, dass man die gymnastischen Ьbungen unter allen Umstдnden aufrechterhalten muss. Die anderen Umstдnde waren fьr mich aber eine solch schwere Belastung, dass die Ьbungen auf der Strecke bleiben mussten" - "Осьдоказтого, щоубудь-якомустанінеслідоблишатифізичнівправи. Мій же поважний стан для мене був таким обтяжливим, що вправи залишились осторонь".

Щоб уникнути буквалістичного послівного перекладу, який би порушував норми мови-реципієнта, застосовувався смисловий розвиток:

• "Trotzdem quдlte mich noch immer der Gedanke, das sich kosmetisch und gymnastisch mehr hдtte vor sorgen kцnnen fьr den Fall, der jetzt eintrat, nдmlich mein kцrperlicher Verfall, der sich unter anderem auch in Wasserin den Beinen дuЯerte" - "Незважаючи на це, мене все ще мучила думка про те, що я могла б краще слідкувати за собою в плані косметики та гімнастичних вправ на той випадок, який от наступив, а точніше - на випадок мого фізичного занепаду, який з-поміж іншого проявився й у тому, що мої ноги набрякали".

• "Ich hatte es erworben mit Hilfe meines kosmetisch gepflegten, leider, mцchte ich sagen, beinahe verwahrlosten Kцrpers, der den noch immer hinein weiblicher genannt zu werden verdiente, dessen wenige Haare noch immer ungeschnitten, dessen abgebrochene Fingernдgel noch immer unlackiert, dessen Absдtze immer noch schiefgetreten und nicht erneut waren" - "Я його здобула своїм недоглянутим, на жаль, мушу сказати, майже занедбаним тілом, яке все ще було достойне називатись жіночим, хоча рідке волосся так і лишалось без зачіски, а зламані нігті так і були без манікюру, а підбори були скривленими та не підбитими і так далі".

Дослівно: волосся залишалось не підстриженим, нігті - не пофарбованими, а підбори - не відновленими.

Слід зазначити, що проблема полягає у нечіткому розмежуванні об'єктивних та суб'єктивних перекладацьких рішень про застосування перекладацьких трансформацій. Перш за все на це впливає мовна картина перекладача. Не завжди високий рівень мовних та лінгвокультурних знань перекладача - це запорука адекватного перекладу. Це може заважати перекладачеві, тому що він буде в будь-якій лексемі вишуковувати підводні камні та вбачати авторський задум і авторський стиль. Необхідно розглядати вихідний текст не тільки з позиції фахівця, перекладача, філолога, а й ставати на місце представника цільової групи, пересічного читача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дзенс Н., Перевышина И. Теория перевода и переводческая практика с немецкого языка на русский и с русского на немецкий. - СПб. : Антология, 2012.

2. Великий тлумачний словниксучасної української мови. - К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2004.

3. Іваницька М.Розвиток уявлень про очуження та одомашнення в європейському перекладознавстві. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2012. - С. 75-82.

4. DudenBd.10 Bedeutungswцrterbuch. Wortbildung und Wortschatz. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zьrich. Dudenverlag, 1985.

5. Kautz, Ulrich: Handbuch Didaktik des Ьbersetzens und Dolmetschens/Ulrich Kautz. Goetheinstitut. - 2. Aufl. - Mьnchen: Iudicium, 2002.

Размещено на Allbest.ru