Терміни "діло", "робота", "труд" в українській писемності IX-XIII століть

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Терміни діло, робота, труд в українській писемності IX-XIII століть

Охрімчук О. О., здобувач



Досліджується походження й історія вживання термінів діло, робота, труд і їхніх похідних форм.

Ключові слова: українські писемні пам'ятки, юридична термінологія, діло, робота, труд.



Охримчук О. О., соискатель Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

ТЕРМИНЫ "ДЕЛО", "РАБОТА", "ТРУД" В УКРАИНСКОЙ

ПИСЬМЕННОСТИ ТХ-ХТТТ СТОЛЕТИЙ

Исследуется происхождение и история употребления терминов дело, работа, труд и их производных форм.

Ключевые слова: украинские письменные памятники, юридическая терминология, дело, работа, труд.



Okhrimchuk O. O., PhD candidate Taras Shevchenko National University of Kyiv

TERMS "DILO" (JOB), "ROBOTA" (WORK), "TRUD" (LABOUR)

TN UKRAINIAN LITERARY WORKS OF THE 9th TO 13th CENTURIES

The origin and history of usage of such terms as job, work, labour and their derivative forms are presented in the article.

Keywords: Ukrainian historical documents, Law terminology, job, work, labour.



Диференціація понять і лексичних значень, співвідносних із цим поняттям, - явище, притаманне багатьом мовам світу. Різниця полягає лише в тому, які з відповідних лексем є первинніші, у тому числі й засвідчені в писемності, а які - пізніші або запозичені з інших мов. Навіть поверхневий аналіз юридичної термінології, засвідченої в давньоукраїнських пам'ятках, доводить: юридичні терміни у переважній більшості - слов'янськомовного походження. Через те, приходимо до висновку, що вітчизняна історія права базувалася на власному звичаєвому праві, хоч підвалини вітчизняного інституту права закладалися, звичайно ж, далеко не без впливу європейської, передусім, візантійської традиції.

У писемності IX-XIII ст. помітна тенденція до активнішого вживання похідних форм від термінів діло, робота, труд, зокрема, дієслів і дієприкметників.

У сучасній українській мові найуживаніші слова робота та труд, тоді як лексемі діло притаманніша дещо осібна семантика, що певним чином виділяє її з кола перелічених вище термінів.

Лексема діло успадкована від псл. delo "робота, результат роботи", найімовірніше, утворене від дієслова deti за допомогою суфікса - lo. Термін діло зустрічається майже в усіх слов'янських мовах, зокрема, укр. діло, р. дело, бр. дзела, др. діло, п. dzieio "справа, робота", dziaio "гармата", ч. dilo "справа, робота", delo "гармата", слц. dielo "робота, витвір", вл. Dzeio "робота, витвір", нл. zeio "робота, витвір", полаб. d'olь "робота, витвір", болг. дело, дяло, схв. дjело, слн. delo тощо [1, с. 90].

Термін діло зафіксований у пам'ятках писемності у значенні:

Вчинок, діяльність.

(Устав святого князя Володимира, що хрестив Руську землю, про церковні суди) "А кто пообидить суд церковныи, платити ему собою, а перед богомь тому же отвечати на страшнемь суде пред тмами ангел, идеже когождо дела не скрыються..." [5, с. 245];

(Остромирове євангеліє, 1056-1057рр.) "Отвіща имя Нисуся: мянога діад докрл ивиуя вамя отя отьца моего; зл кое діло КДМЕННЕ на ми мещете" [8, с. 21]; "Бысть мужь пророкя сильня ділямь и словямь прідя когямь и вьсіми людьми" [8, с. 21];

(Ізборник Святослава, 1076р.) "Послушди ты житьи ... многя свитыиуя ... дд тіми Ердтнга и сими подвигнімя си на путь житии иуя и на діла иуя" [8, с. 21];

(Києво-Печерський патерик, XII ст.) "Жонсел же прідасть (дьявол) ей. И съ нужею Еестудне влечауу его Еезастудні на діло непреподоЕно" [8, с. 21];

(Іпатський літопис, У РІК 6495 [987]) "Шнн же ндоша . н прншед_ ше внднша сквірна діла нуъ н кллнаннє. вь ропати н прндоша в землю свою." [7, с. 93] // Вони, отож, пішли, і, прийшовши, бачили бридкі діла їх і поклоніння в мечеті, і вернулися в землю свокЦ3, с. 60];

(Іпатський літопис, У РІК 6683 [1175]) "Гн аще н во времА.

живота моего мало н полно труда н злы діла ." [7, с. 588] //

"Господи! Хоча ж у часи живоття мойого добра було мало, а повно гріха і злих діл..." [З, с. 314];

(Іпатський літопис, У РІК 6683 [1175]) "Шнн же словомъ суще по ннуй . л ділома суще далече ." [7, с. 599] // Та вони, ростовці і суздальці, на словах були за них, а ділом були далеко. [З, с. 319];

(Іпатський літопис, У РІК 6695 [1187]) "Всегда ео тоснаса на добра діла ." [7, с. 652] // Він бо завше прагнув на доблесні діла [З, с. 342];

(Іпатський літопис, У РІК 6708 [1200]) "Зді же преболе на

тома того w тобі явлаетьса. словеса ео чтЖ . н діла

елголюенл" [7, с. 713] // "Тут же це більш над усе через тебе, княже, виявляється: слова бо твої чесні, і діла боголюбні ..." [3, с. 367]; ~ По дкломй - відповідно до вчинків.

(Ізборник Святослава, 1076р.) "ВЭрун въскрьсенню мрьтвынуъ ... Помни суда чян отъвЭта н въздаяння по ділома" [7, с. 21].

Вчинок, справа.

("Рукописання " князя Всеволода Мстиславовича) "И яз князь велики Всеволод поставил есми святому Ивану три старосты от житьих людеи, и от черных тысяцкого, а от купцев два ста- ро[с]ты, управливати им всякие дела Иванская, и торговая, и гостинная, и суд торговыи..." [6, с. 175];

(Іпатський літопис, У РІК 6496 [988]) "Велнн есн Гн. чюдная дЭла твоя. " [7, с. 102] // "Велик ти єси, господи, дивні діла твої!" [3, с. 66];

(Іпатський літопис, У РІК 6576 [1068]) "Внднмй ео нгрнщл оутолочена . н люднн множьство на ннуй . яко оупнуатн нач_ нуть друга друга . позоры дЭюще t еЭсл замышленаго діла" [7, с. 159] // "Ми бачимо ж ігрища витолочені і людей безліч на них, як вони пхати стануть один одного, видовища діючи, - це бісом задумане діло ..." [3, с. 105];

(Іпатський літопис, У РІК 6599 [1091]) "Ревнуй . и по_ слЭдьствуя шбычаю его . и прыуодА t дЭла . в дЭло оуншее" [7, с. 205] // "Ревно наслідуючи його, і додержуючи обичаю його, і переходячи від діла доброго до діла кращого..." [3, с. 130];

(Іпатський літопис, У РІК 6659 [1151]) "Ны тако же свое дЭло сверши докро ." [7, с. 421] // Нині так само добре своє діло заверши [3, с. 240];

(Іпатський літопис, У РІК 6682 [1174]) ". ЙндрЭи же кназе толикъ оумникъ сы . во всиуъ дЭлЭуъ . доеле сы" [7, с. 574] // ".. .Андрій-князь, сей такий розсудливий в усіх ділах, доблесний сей ..." [3, с. 309];

(Іпатський літопис, УРІК 6686 [1178]) "Всегда ео на великам . дЭ_ ла тъснасА размЕїЕішливая. с моужи своими . уотА исполнити шчьствие свое" [7, с. 607] // Завше бо на великі діла прагнучи, роздумуючи із мужами своїми, намагався він піднести отчизну свою [3, с.

(Іпатський літопис, У РІК 6686 [1178]) "Не еЭ ео тоЭ землЭ в Роуси которая же его не готашєте ни люеашєте . но всегда ео тоснашєтеса на великая дЭла но престависА оунъ" [7, с. 611] // Не було ж тої землі в Русі, котра б його не хотіла і не любила, бо завше ж він прагнув на великі діла, а преставився молодим [3, с. 325];

(Іпатський літопис, У РІК 6693 [1185]) "Тогда же Отославъ кназе . иде въ ВатичЭ д Корачевоу шроудЭи дЭла свои^ъ" [7, с. 637] // Тоді ж Святослав-князь пішов у Вятичі до города Кора- чева зі своїми ділами [3, с. 336];

(Іпатський літопис, У РІК 6698 [1190]) "Й Рюрика Эуалъ Вроучии своиуъ дЭла шроудЭи а сна своего Ростислава шставА в Торцькомъ" [7, с. 669] // "А Рюрик поїхав у Вручий за своїми ділами, сина свого Ростислава зоставивши в Торчському... " [3, с. 350];

(Іпатський літопис, У РІК 6701 [1193]) "Йжь ты идешь изо

дЭла шроудЭи" [7, с. 676] // Якщо ти йдеш із отчини своєї за своїм ділом, то я теж іду за Дніпро задля своїх діл [3, с. 353];

(Іпатський літопис, У РІК 6705 [1197]) "БЭ ео крЭпокъ на рати всегда ео тоснашєтеса на великая дЭла" [7, с. 703] // "Був же він сильним у бою, завше бо прагнув на великі діла. " [3, с. 363];

(Іпатський літопис, У РІК 6707 [1199]) "Шни же мнозЭ не дерьзьноуша помыслити ш древниуъ . али нъ дЭлоу ятисА." [7, с. 709] // Про неї ж многі із давніх князів не дерзнули й помислити, а не те щоб за діло взятися [3, с. 365];

(Іпатський літопис, У РІК 6708 [1200]) "... бGомомдраго дш7а воином повэдающи славом Бж7ию . правостью вэры . и словесы истэньными и дэлы добрыми" [7, с. 713] // "… богомудрого душа, яка завше повідає про славу божу правдивістю віри, і словами істинними, і ділами добрими" [3, с. 367];

(Іпатський літопис, У РІК 6708 [1200]) "уртолиЕовная дЭла ими же w всиуя влка твои славиться да видЭвше ео вЭща. бц^алтя д. дЭла ваша добрам . прославить шца вашего иже есть на несЭ" [7, с. 713-714] // "... христолюбиві твої діла, що за них усі прославляють владику твойого. Нехай бо, побачивши діла ваші добрі, - віщав євангеліст, - прославляють "отця вашого, що є на небесах" [3, с. 367];

(Іпатський літопис, У РІК 6796 [1289]) "Пачеж помлисж о ЕратЭ своем МьстиславЭ добрыми дЭлы, еє3 соблазна Бгшм данныа емоу лю''", оуправившю" [7, с. 924] // Паче же помолися за брата свойого Мстислава, який добрими ділами, без гріха, богом даними йому людьми управляє [3, с. 446].

(Київські глаголичні листки, друга половина X ст.) "Да оупявание <вя> ньмемя дЭля своіуя. І вя любявь даря сь тебЭ пріносімя: гмь" [4, с. 108]; "Да исправі няи і очісті: не нашіуя дЭля раді" [4, с. 112]; " отя непрі^зніня дЭля очіститі сж : хмь гмь нашмь: імьже велічьство" [4, с. 116]; "І дЭля іуя раді правьдьня- иуя : вясждямь сімь вязжтяимь" [4, с. 126].

~ Про дело - за діло (вчинок)

(Руська Правда (розширена редакція) за Троїцьким списком) "Аже господин бьеть закупа про дело, то без вины есть; биеть ли не смысля, пьян, а без вины, то яко же в свободнемь платежь, тако же и в закупе" [5, с. 115].

Обов'язок.

(Ізборник Святослава, 1076 рік) "БезгрЭшьнааго есть дЭло, еже грЭуомя судити чюжимя" [8, с. 22].

Робота, праця, труд.

(Руська Правда (коротка редакція) за Академічним списком) "А се урок мостьников: аще помостивше мост, взяти от дела ногата, а от городници ногата" [5, с. 80];

(Іпатський літопис, У РІК 852) "Иня же законя . Гилишмя . жены оу ниу шрють . и хоромы зижють . и мужьскыя дЭла творжть" [7, с. 11] // Інший же закон у гелів: жінки в них орють, і доми зводять, і мужські діла роблять [3, с. 10];

(Іпатський літопис, У РІК 6488 [980]) "Бы" яко корабль . куплю дЭющь . издалеча събираеть себЭ Едтьство. и въстаеть из нощи и даеть Ерашно дому . и дЭло рабын^мя" [7, с. 68] // Будучи мов корабель, вона чинить торг, здалеку збирає собі багатство; і встає вона ще вночі, і дає їжу в домі і діло рабиням [3, с. 49];

(Іпатський літопис, У РІК 6683 [1175]) "ГорожанЭ же Болюбьци розграбиша домъ кнжжь . и дЭлатели иже Ежуу пришли к дЭлу. Золото и серебро. порты и паволокы имЭние. емуже не еЭ числа" [7, с. 592] // Городяни ж боголюбці розграбували дім княжий і майстрових, які прийшли були для діла, забрали золото і срібло, одежу і паволоки - майно, що йому не було числа [3, с. 316].

Уже в пам'ятках староукраїнської писемності термін діло та похідні від нього означали ширше коло понять, ніж це засвідчується в давньоукраїнській писемності.

Лексема робота засвідчується фактично у всіх слов'янських мовах (зокрема, укр. робота "праця; виріб; робітники", робити "працювати" [2, с. 98], р. робить (про селянську роботу) "робити, працювати", работать, бр. рабіць, др. робити "поневолювати, перетворювати на рабів; працювати, виконувати роботу", п. вл. robic "робити", ч. robiti, слц. robit, нл. robis, болг. работя "працюю; обробляю землю", м. работи, схв. рабити "уживати, користуватися, використовувати; працювати на кого-небудь, гнути спину", работа "важка праця", слн. заст. га^раб, невільник", стсл. рабъ "раб", рабо_ тати "працювати на когось; прислуговувати; працювати") і успадкована з псл. *orbiti "працювати на когось", похідне від огЬъ "раб"; - споріднене з двн. ar (a) beit (ї) "робота, тягота, нужда", свн. ar (e) beit "робота, тягота, нужда", нвн. Arbeit "робота" [2, с. 98-99].

Майже синхронно слово робота вживається і в давньоукраїнських пам'ятках у значенні:

Служба.

(Договір Русі з Візантією, 911 рік). "О работающих в Грецех Руси у хрестьаньскаго цесаря. Аще кто умреть, не уря[ди]в своего именья, ци [и] своих не имать, да възвратить имение к малым ближикам в Русь. Аще ли сотворить обряжение таковыи, возьметь уряженое его, кому будеть писал наследили именье, да наследить е" [5, с. 9].

Рабство, неволя.

(Договір Русі з Візантією, 944 рік). "Аще ли обрящются Русь, работающе у Грек, аще ли суть пленьници, да искупають я Русь по 10 златник; аще ли купил будеть Грьчин, под хрестомь достоить ему, да возьметь цену свою, елико же дал буде[ть] на немь" [5, с. 33];

(Устав Володимира Всеволодовича). "Аже закуп бежить от господы, то обель; идеть ли искать кун, а явлено ходить, или ко князю или к судиям бежить обиды деля своего господина, то про то не роб[от]ять его, но дати ему правду" [5, с. 114];

(Устав Володимира Всеволодовича). "А в даче не холоп, ни по хлебе роботять, ни по придатъце; но оже не доходять года, то во- рочати ему милость; отходить ли, то не виноват есть" [5, с. 119];

Руська Правда (Троїцький список) "Аже закуп бежить от господы, то обель; идеть ли искать кун, а явлено ходить, или ко князю или к судиям бежить обиды деля своего господина, то про то не роб[от]ять его, но дати ему правду" [5, с. 114].

Термін труд українська мова також успадкувала з псл. trudb "страждання, мука, зусилля; боротьба", а факт споріднення його з іншими мовами, наприклад, з лит. triщsas "робота, клопоти", triьsti "клопотатися", лтс. traыds "крихкий", свн. drцj "важка ноша; досада; трудність", дісл. ргаиГважке завдання; утруднення; важке випробування", гот. us-priutan "обтяжувати", двн. (bi)driozan "пригнічувати; утруднювати", urdrioz "досада", нвн. verdriessen "сердити, дражнити", Ver-druЯ "досада", лат. trndo "примушую; штовхаю", ірл. trot (< *trudno-) "спір", алб. treth (<*treudo) "обрізую", іє. *tr-eu-d- / troud- "м'яти, тиснути, давити", похідневід *ter- / tr- "терти"; початковимз- наченнямпсл. trud^ очевидно, було "важканоша, тягар" [2, с. 655], свідчить про належність його до індоєвропейської мовної спадщини.

У пам'ятках української писемності слово труд засвідчується досить рано і вживається у таких значеннях:

Боротьба, зусилля.

(Іпатський літопис, У РІК 6532 [1024]) "Н поиде Мьстислдвя и Ярослдвя противу . и сяступисж д Чело сь СЭверомя и

трудишдсж Вдр^зи сЭкуще Сэверя и по семь наступи Мьстислдвя с дружиною своею и ндчд сЭчи Вдржгы и кы сЭчд силнд" [7, с. 136] // І пішов Мстислав, а Ярослав - насупроти, і зступилися в лоб варяги з сіверянами, і трудилися варяги, рубаючи сіверян, а після цього рушив у наступ Мстислав із дружиною своєю і став сікти варягів, і була січ сильна [3, с. 86];

(Іпатський літопис, У РІК 6562 [1054]) "Йще ли будете ненд_ вистьно живуще . вь рдспржуя котордющесж то и сдми погикнете и землю шць своиуя и ДЭдя погубите иже ндлЭзошд трудомя великомя" [7, с. 150] // Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим [3, с. 98];

(Іпатський літопис, У РІК 6605 [1097]) "Йще ео возметь рать межю собою погани имуть рддовдтисд и возмуть землю ндшю юже бЭшд стдждли ваши дэди и шци ваши трудомъ великими и уоробо_ рьствомъ . побдрдюще по Русьскои земли" [7, с. 237-238] // Бо якщо піднімете ви рать між собою, погані будуть радуватися і візьмуть землю вашу, що її зібрали були ваші діди і отці ваші трудом великим і хоробрістю, борючись за Руськую землю [3, с. 150];

(Іпатський літопис, У РІК 6656 [1148]) "Н приде къ Нздслдво к Киеву поклонивсд ему ре шць мд перешбидилъ и волости ми не ддлъ и пришелъ есмь ндрекъ Б№ и тебе здне ты еси стдрЭи нД Володими- риуя вноуцЭуя д за Рускую землю уочю стрдддти и подлЭ тебе Эздити" [7, с. 366-367] // І Прийшов він до Ізяслава в Київ, і, поклонившись йому, сказав: "Отець мене сильно зобидив і волості мені не дав. І я прийшов, поклавшись на бога і на тебе, тому що ти єси старший між нас, між Володимирових онуків, а я за Руськую землю хочу труждатися і обік тебе їздити" [3, с. 219];

(Іпатський літопис, У РІК 6657 [1149]) "Моужи же ему едини молвдуоу ішже не Эзди по немъ шмтн перешелъ земли д троудилсд д сдЭ пришедъ не оуспЭлъ ничтоже" [7, с. 380-381] // При цім одні мужі йому говорили: "Княже! Не їздь услід за ним! Щоб город одняти, він перейшов землі і трудився, а сюди прийшовши, не досягнув нічого" [3, с. 224].

Gz трудомъ - із зусиллям.

(Ізборник Святослава, 1073 рік) "Н едъвд гдддемъ, гаже на зе

д гаже на

(Києво-Печерський патерик, XII ст.) "Толикъ путь преидоуом единою нощию, не грЭбуще, сже съ трудом едва треми деньми дох одять друзии" [9, с. 68].

-- Бес труда - без зусилля.

(Києво-Печерський патерик, XII ст.) "Да всяко дрЭво, иже на брезЭ, на гору възнесЭте, да будуть бес труда рдботдющии бого- ви" [9, с. 68].

Втома, виснаження.

(Іпатський літопис, У РІК 6654 [1146]) "Йче вы сд съдроудите" д я пдкъ чЭлъ 1 приду к вдмъ . и стану школо егод вы домовъ поидете" [7, с. 330-331] // А як ви струдитесь, то я тоді зі свіжими силами прийду до вас і стану довкола нього, а ви додому підете [3, с. 203];

(Іпатський літопис, У РІК 6657 [1149]) "Йче ти cz полки ис_ труджть . д я силнЭиши поущю другыя . пакы ли а самъ всжду на конЭ" [7, с. 385] II Якщо ж сі війська струдяться, то я пошлю інші, сильніші, а то й сам всяду на коня [3, с. 226];

(Іпатський літопис, У РІК 6658 [1150]) "азъ Ерате молвлю вамъ сде ли уочемъ стояти ци в ли Еыуомъ и еще своего труда не правжче сеЭ ночи поЭуали пакы ли уочемъ сде перестояти а се Володимеръ за нами а мало ли ны тотъ постигнеть а се другая рать перед нами Гюрги то же того съждемъ то намъ Ерате буде''' трудно но шже уочемъ то възржче на Ба своего труда не правжче поЭдьмы" [7, с. 413] II Я, браття, мовлю вам: чи будемо ми тут стояти, чи, незважаючи на свою струдженість, ми ще б і сеї ночі поїхали? Якщо ж ми збираємось тут перебути, то он Володимир за нами, і він мало що нас не настигне. А тут друга рать перед нами - Юрій. Так і його дождемо, і нам, браття, буде трудно. Але якщо ми хочемо, то, надіючись на бога і незважаючи на свою струдженість, поїдьмо [3, с. 236-237]; "

(Іпатський літопис, У РІК 6659 [1151]) "Отославъ же Шлгови" еЭ тжжекъ тЭломъ . и трудилъсж еЭ еЭжд" [7, с. 440] II Святослав же Ольгович був важкий тілом і струдився був, утікаючи [3, с. 248];

(Іпатіївський літопис, У РІК 6762 [1254]) "Потом же видЭв_ ше стужиси w неприятьи гра. ЕолЭстью же оунуженъ . и оутрудивсж..." [7, с. 824] II "А потім, побачивши, що сталося, він жалкував, що не взяв города, і, недугою зневолений і струдившись ..." [3, с. 412].

Вчинок, дія.

(Ізборник Святослава, 1076рік) "Съпону твори плъти въ Ела_ гыиуъ трудЭуъ" [9, с. 66].

Горе, скорбота, печаль.

(Києво-Печерський патерик, XII ст.) "Кто же исповЭсть труды и ЕолЭзни и рыданиа слезнаа, и постъ крЭпкый, и Еран с лукавыми дууы" [9, с. 64]. труд робота термін

Діяльність.

(Поучення Володимира Мономаха, поч.ХІІ ст.) "Й се вы по_ вЭдаю, дЭти моя, трудъ свой, оже ся есмь тружалъ, пути дЭя и

ловы 13 лЭт" [9, с. 65].

Недуга, хвороба.

(Остромирове євангеліє, 1056-1057 рр.) "Н се человЭкъ нЭ_ кыи, имы водьныи трудъ, еЭ прЭдъ нимь" [9, с. 64].

Робота, праця, труд; діло, заняття.

(Іпатський літопис, У РІК 6527 [1019]) "Мрославя же пришедъ сЭ_ де в КыевЭ . оутеря пота с дружиною своею показавъ поюЭду и трудя великъ" [7, с. 133] // Ярослав же прийшов і сів у Києві, утерши поту з дружиною своєю, показавши побіду і труд великий [3, с. 84];

(Іпатський літопис, У РІК 6559[1051]) "И поча жити ту мол Ба гады улЭбя сууии и того чересъ дню и воды в мЭру вкушая и копая печеру и не дадл собЭ покоя ни дню ни нощь вь трудЭуъ прекывая вь ЕьдЭни и вь мятвауя" [7, с. 145] // І став він жити тут, молячи бога, їв хліб сухий, і того через день, а води в міру заживаючи, і копаючи печеру, і не даючи собі покою ні вдень, ні вночі, - в трудах пробуваючи, і в неспанні, і в молитвах [3, с. 96];

(Іпатський літопис, У РІК 6652 [1144]) "И выЭуа Володимира и поклонись Всеволоду . Всеволода же и оусрЭте и ся своею Ератею и вда Всеволоду Володимирко за трудя /л и у гривенъ серебра переди много гливъ а послЭди много заплативъ тЭмь Еше и оумоленя" [7, с. 316] // І дав Всеволоду Володимирко за труд тисячу і чотириста гривень срібла, - раніш багато наговоривши, а потім багато заплативши, - і цим його вблагав [3, с. 196-197];

(Іпатський літопис, У РІК 6707 [1199]) "Шба же вкупЭ пат_ рЭарьшескы троудъ свЭршающи да и вЭнЭць t мздыдавцл шещии восприимета и блжньства д насытитасл возвЭщенаго во еоуалии тому же и вослЭдованью Егонабдимыя си дЭти оучаща" [7, с. 710] // А обоє вкупі труд праотців звершаючи, щоб і спільний вінець од того, хто воздає одплату, удвох дістати і блаженства наситися, возвіщеного в Євангелії, - вони наслідували це і посланих богом дітей своїх научали [3, с. 366];

(Іпатіївський літопис, У РІК 6707 [1199]) "И всл болша тЭуъ исп_ равлла е великыи кнзь Рюрикъ потщавшасл крЭпко паче прашцьскымъ стопамъ вослЭдовати троудолюбиемь ко стмоу аруистратигоу Миуаи_ лоу" [7, с. 710-711] // "А більше од тих усіх зробив великий князь Рюрик, сильно постаравшись далі йти по стопах праотців трудолюбст- вом для святого архістратига Михаїла..." [3, с. 366];

(Іпатіївський літопис, У РІК 6797 [1289]) "И за трх паствы люди его прати t него вЭнець славы нетлениа ся всЭми правед_ ными" [7, с. 924] // І за труд пастирства людей його дістати од нього вінець слави нетління зо всіма праведними [3, с. 446].

(Києво-Печерський патерик, XII ст.) "Понеже праздны пребыс_ те весь животъ свой, крадуще чюжаа труды, а сами не уотяше тружатися, нынЭ стойте ту праздны прочаа лЭта до кончины живота своего" [9, с. 65-66].

~ Яz трудъ нуъ вънндосте - скористатися чиєюсь працею

(Остромирове євангеліє, 1056-1057рр.) "Азъ же посдауъ вы жмтъ, ндеже вы не труднстеся h ни трудншяся, h вы въ трудъ нуъ вънндосте" [9, с. 66].

Старання, смирення.

(Іпатський літопис, У РІК 6582[1074]) "... постомъ . явншасд шцн наши акы свЭтнда в мнрЭ . h сняють h по смрти показавше труды веднкыя h вьздьрьжання яко сен веднкнн Антонин h Евьфнмнн н Сава н прочнн шцн а нуже н мы поревнУемь братье" [7, с. 175] // "...завдяки посту явилися отці наші в світі, яко світила, і сіяють вони й по смерті, виказавши труди великі і здерж- ливість, як ото сей Великий Антоній, і Євфимій, і Сава, та інші отці, що їх ми ревно будемо наслідувати, братія" [3, с. 113];

(Іпатський літопис, У РІК 6582[1074]) "Н се ему гдщю пда- кауусд братья гдще шче модн за ны 1а вэмы ео яко uz труда твоего . не презрэ" [7, с. 178] // І коли він се говорив, плакала братія, мовлячи: "Отче! Моли за нас господа! Бо ми відаєм, що бог труда твойого не зневажить" [3, с. 115];

(Іпатський літопис, У РІК 6582 [1074]) "Федоснн заповЭдадъ Ератн подожнтнсд в пещерЭ ндЭже показа труды многы н рекъ снце в нощн поураннте тэдо мое" [7, с. 178] // Феодосій же заповідав був братії положити себе в печері, де ото явив він труди многі, сказавши так: "Уночі похороніте тіло моє" [3, с. 115];

(Іпатський літопис, У РІК 6582 [1074]) "Единою же ему разбо- дЭвшюсд конЭць прнятн дежащю ему в Еодестн н прнде к нему ангдъ вь ШЕразэ ФедосьевЭ даруя ему цртво нбное за труды его" [7, с. 180] // А якось, коли він розболівся і лежав у недузі, готовий кончину прийняти, то прийшов до нього ангел в образі Феодосіє- вім, даруючи йому царство небесне за труди його [3, с. 115];

(Іпатський літопис, У РІК 6599[1091]) "Н бЭсовьскнуъ ко- знЭн нзбЭгъ н t снтн е . с праведнымн шче почндъ есн успрнемъ протнву трудомъ свонм нзмЭздье шцемь насдЭдннкъ Еывъ посдэдовавъ ученью н н нраву нуъ въздержанью н н правило нуъ правд" [7, с. 205] // І підступів бісівських уникнувши, і сітей його, із праведними, отче, ти почив єси, діставши за труди свої нагороду, бо був ти послідовником отців святих, наслідувавши учення їх, і звичай їх, і здержливість їх, і правила їх додержуючи [3, с. 130];

(Іпатіївський літопис, У РІК 6707 [1199]) "Н постдви коутью оу стго Миудилд и млтвоу принесе w примітки троудд потщднига своего." [7, с. 71І] // "І поставив він кутю у церкві святого Михаїла, і молитву приніс про прийняття труда старання свойого..." [3, с. 366];

(Іпатіївський літопис, У РІК 6707 [1199]) "БЪ же мати воз_ ддсть ти противоу троудд мьздоу и друистрдтигъ Миудилъ емоуже еси послоужилъ не лестно" [7, с. 712] // Але бог милості воздасть тобі одплатою за труд і архістратиг Михаїл, що йому ти послужив єси по правді [3, с. 366].

Отже, аналізуючи терміни діло, робота, труд, пов'язаними, зокрема й із трудовими правовідносинами, і порівнюючи їх вживання у пам'ятках давньоукраїнської писемності, з одного боку, і зі словником сучасної української мови, з іншого - приходимо до висновку, що семантичні значення цих термінів у пам'ятках давньої доби обмежуються значно вужчою сферою вживання.

Основні поняття, пов'язані з трудовим процесом, на теренах давньої України означуються винятково питомою, слов'янською за походженням лексикою. Лише пізніше в коло цих термінів увійшло запозичене слово праця.



Умовні скорочення ремарок

заст. - застаріле

Умовні скорочення назв мов

алб. - албанська

болг. - болгарська

бр. - білоруська

вл. - верхньолужицька

гот. - готська

двн. - давньоверхньонімецька

дісл. - давньоісландська

др. - давньоруська

іє. - індоєвропейська

ірл. - ірландська

лат. - латинська

лит. - литовська

лтс. - латиська

м. - македонська

нвн. - нововерхньонімецька

нл. - нижньолужицька

п. - польська

полаб. - полабська

псл. - праслов'янська

р. - російська

свн.- середньоверхньонімецька

слн. - словенська

слц. - словацька

стсл. - старослов'янська

схв. - сербохорватська

укр. - українська

ч. - чеська



Список використаних джерел

Етимологічний словник української мови : у 7 т. - К. : Наук. думка, 1983. - Т. 2.

Етимологічний словник української мови : у 7 т. - К. : Наук. думка, 1983. - Т. 5.

Літопис руський ; пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. - К. : Дніпро, 1989.

Німчук В. В. Київські глаголичні листки - найдавніша пам'ятка слов'янської писемності / В. В. Німчук. - К. : Наук. думка, 1983.

Памятники русского права ; под ред. С. В. Юшкова. - М. : Гос. изд-во юрид. лит. - Вып. 1. Памятники права Киевского государство X-XII вв. - М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1952.

Памятники русского права ; под ред. С. В. Юшкова. - М. : Гос. изд-во юрид. лит. - Вып. 2. Памятники права феодально-раздробленной Руси XII- XV вв. - М. : Гос. изд-во юрид. лит, 1953.

Полное собрание русских летописей : [воспроизведение текста изд. 19261928 гг.] / АН СССР, Ин-т истории. - М. : Изд-во вост. лит., 1997. - Т. 2.

Словарь-справочник "Слово о полку Игореве". - Л. : "Наука", 1967. - Вып. 2.

Словарь-справочник "Слово о полку Игореве". - Л. : "Наука", 1984. - Вып. 6.

Размещено на Allbest.ru

...