Тенденції мовного розвитку гагаузів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

ТЕНДЕНЦІЇ МОВНОГО РОЗВИТКУ ГАГАУЗІВ УКРАЇНИ

Арнаут Т., канд. філол. наук, доц.

Хюнерлі Б., канд. філол. наук, доц.

м. Київ

Анотація

Присвячено питанню розвитку освіти гагаузів України та проблемам друку підручників із гагаузької мови й літератури. Зроблено аналіз і запропоновано конструктивне рішення щодо вивчення гагаузької мови як у школі, так і в університеті.

Ключові слова: гагаузи України, освіта, культура, підручники гагаузькою мовою.

Аннотация

Арнаут Т., канд. филол. наук, доц., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев Хюнерли Б., канд. филол. наук, доц., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

ТЕНДЕНЦИИ ЯЗЫКОВОГО РАЗВИТИЯ ГАГАУЗОВ УКРАИНЫ

Посвящена вопросу развития образования гагаузов Украины и проблемам печати учебников по гагаузскому языку и литературе. Проведен анализ и предложено конструктивное решение по изучению гагаузского языка как в школе, так и в университете.

Ключевые слова: гагаузы Украины, образование, культура, учебники гагаузского языка.

Annotation

Arnaut F., PhD, Associate Professor

Hunerli B., PhD, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv

THE LANGUAGE DEVELOPMENT TREND OF THE GAGAUZ OF UKRAINE

The article deals with the issue of the development of education of the Ukrainian Gagauz, as well as the problem of publication of books in the Gagauz language and literature. The article provides the analysis and puts forth a constructive solution as to the learning of the Gagauz language both at school and university levels.

Keywords:theGagauuz of Ukraine, education, culture, books in the Gagauz language.

Виклад основного матеріалу

Актуальність цього дослідження визначається тим, що гагаузи України, які живуть переважно на півдні країни, починаючи з ХІХ ст. н. е., мають різнобарвну історію розвитку. Перебуваючи під тиском декількох країн та урядів, які часто змінювалися, гагаузи, як і українці, змушені були жити з наслідками війни, репресій і голоду. Однак рівень освіти, який насамперед брав свій початок із сімейних традицій, складав основу для різнобічного розвитку й був для гагаузів одним із ключових. Після здобуття Україною незалежності гагаузи, які проживали на її території, почали впроваджувати у систему освіти України, на початкових стадіях, гагаузьку мову як факультатив, а в подальшому - як повноцінний предмет. У 2008 р. гагаузька мова офіційно перейшла на латиницю, а друк навчальних посібників для загальноосвітніх закладів пришвидчив процес вивчення мови. До того ж на 2016 р. заплановано викладання гагаузької мови на кафедрі тюркології КНУ імені Тараса Шевченка, що дасть можливість підготувати фахівців у цьому напрямі. Ці й інші актуальні питання є основою цієї статті.

Метою дослідження є рівень освіти гагаузів України й конструктивне вирішення питань, пов'язаних із вивченням гагаузької мови у вищих навчальних закладах.

Об'єктом дослідження є гагаузькі села й освіта гагаузів України.

Гагаузи, які, як і українці, мають статусУкраїнські гагаузи мають статус корінних жителів, як й інші основні етнічні групи: такі як кримські татари, болгари, росіяни, караїми й ін. Корінні жителі - це спільноти, що проживають на території країни більше, ніж 100 років. Тобто ті, які не емігрували з інших територій, а є, як і українці, місцевим населенням України. Під цю категорію підпадають лише окремі народи [2, 3].

"Корінні народи мають право, колективно та індивідуально, на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визнаними у Статуті Організації Об'єднаних Націй, Загальній декларації прав людини та в нормах міжнародного права, які стосуються прав людини" [3]. корінних жителів України, здебільшого проживають у районах двох географічних областейНині в Україні проживає 131 етнічна спільнота [5, с. 51].. Перша з них - це територія Бессарабії, що знаходиться в північній частині кордону між Україною й Молдовою, яка виникла внаслідок розпаду СРСР. Гагаузи проживають на цих етнічно різноманітних територіях у таких населених пунктах, як: села Дмитрі- вка, Олександрівка, Червоноармійське, Виноградівка, Жовтневе, Залізничне, Табаки Болградського району Одеської області; село Котловина Ренійського району; села Старі Трояни та Новоселівка Кілійського району; села Красне, Малоярославець, Серпне, Підгірне Тарутинського районуГ агаузи у деяких селах складають більшість, а в деяких - меншість населення. Г агаузи, що проживають у селах із різноманітних етнічним складом (у Одеській області), знають також й інші мови, якими розмовляють у тій місцевості. Точно так само інші етнічні групи знають гагаузьку мову. Наприклад, у селі Каракурт, де проживають гагаузи, болгари, албанці й українці, використання мов змінюється відповідно до районів села. Водночас тут спостерігається й повне їхнє змішування: нерідко можна почути, як гагаузи, наприклад, розмовляють болгарською, а албанці - гагаузькою. (Б.Х.). Також багато гагаузів проживають у таких районних центрах, як Болград, Рені, Кілія, Ізмаїл та обласному центрі - Одесі. Згідно зі статистикою 2011 р. кількість гагаузького населення, яке проживає в Одеській області, складає 27,6 тисяч людей. Більшість гагаузького населення України складають гагаузи, які проживають в Одесі.

Гагаузи проживають також у таких великих містах України, як Київ (переважно), Харків, Севастополь, Миколаїв. Серед них - сільське населення Одеської області, яке емігрувало до міст для навчання, роботи, військової служби й з іншою метою.

About number and composition population of ODE SA REGION by data All-Ukrainian population census' 2001

The peculiarity of the national structure of the population of region is its multinational composition. According to the data of the All-Ukrainian census population, the representatives of more than 133 nationalities and ethnic groups.

The data about the most numerous nationalities of Odesa region are shown in the table: http://2001.ukrcensus.gov.ua/eng/results/generaJ/nationality/Odesa/

Другим районом проживання гагаузів є Запорізька область. У наш час гагаузи проживають у районному центрі міста Якимівка й навколишніх селах цієї області. Через те, що гагаузи емігрували на ці території пізніше, вони дали їм назви сіл Бессарабської області. Гагаузи проживають на території села Дмитрівка (Azberdalli/Azberda), у селі Олександрівка (Karokatli/Korotka), що знаходиться у підпорядкуванні Володимирівської селищної ради, і в селищі Максима Горького Якимівського району.

гагаузький мова освіта література

Також у селі Вовчанське Якимівського району існують сліди проживання гагаузів, які, однак, у наші дні розчинилися серед інших етнічних груп. У селі Вовчанське знаходиться пам'ятник воїнам, загиблим у Другій Світовій війні, на якому поіменно вказані воїни-захисники цього села. Серед них зустрічаються також й гагаузькі прізвища: Акинжелі Камбур, Кулаков та інші.

Раніше носії гагаузької мови також проживали й у сусідньому Яки- мівському, Приазовському районі. Однак не існує жодних даних, які б підтверджували тепер наявність гагаузького населення в селах Дмит- рівка, Дівнинське, Георгіївна, Добрівка, Новопокровка й Гамівка. Тутешні гагаузи розчинилися серед інших етнічних груп, переважно болгар та албанців. У Гамівці, де відсоток гагаузького населення в минулому досягав близько 50 %, зараз не проживають гагаузи чи гагаузомо- вне населенняЦі дані зібрано мною у Якимівському та Приазовському районах під час експедицій до сіл 7-11 січня 2016 р. (Б. Х.). У згаданих селах зустрічаються лише гагаузькі прізвища (Курогло, Бабогло, Орманджі, Кеменджечі, Топал, Чакир й ін.).

У селах, де відсоток гагаузького населення є достатньо високим, вживається переважно рідна мова. Жителі намагаються використовувати рідну мову в повсякденному житті. Однак, для збереження й розвитку мови цього недостатньо. Через те, що у період Радянського Союзу зовсім не існувало викладання рідної мови, не було сформовано літературної мови, а її розвиток залишався лише на рівні розмовної, гагаузька запозичила багато слів і закінчень із російської, що вплинуло й на будову її речень. На той період навіть розмовна мова була на межі зникнення. Причинами цього стали швидке поширення ЗМІ у сімейному побуті населення, недостатній рівень вивчення рідної мови, зниження національної свідомості населення, практична недоцільність вивчення гагаузької мови. Серед цих факторів можемо також наголосити на недостатній підтримці урядом України малих народних та етнічних об'єднань. І, як наслідок, усе це призвело до того, що гагаузькій мові не надавалося потрібного значення, а гагаузи втрачали інтерес до вивчення власної мови. Відповідно до статистичних даних 2011 р., 71,5 % гагаузів зазначили рідною мовою гагаузьку, 3,5 % - українську, 22,7 % - російську, 2,3 % - інші мови [6].

Алфавіт і дослідження алфавіту. До 1957 р. у гагаузів, які проживали на території Буджаку, не було власного алфавіту. У написаних чи перекладених гагаузьким релігійним лідером Михайлом Чакиром творах використовувалися латиниця й кирилиця, однак вони не набули офіційного статусу. 30 липня 1957 р. Верховною Радою Молдавської РСР було затверджено гагаузький алфавіт, розроблений Д. Танасоглу та Л. А. Покровською на основі кирилиці. Після розпаду Радянського Союзу меджліс Автономної Гагаузької області 29 січня 1993 р. прийняв рішення про перехід на латиницю, проте процес переходу просувався повільно. 13 травня 1993 р. рішенням парламенту Молдовської Республіки номер 1421-XII був прийнятий проект алфавіту. 26 січня 1996 р. Народний Меджліс Гагаузії ратифікував це рішення. Починаючи з 1 вересня 1996 р., викладання в школах гагаузькою мовою почало здійснюватися на основі латиниці [7, с. 83].

На той час гагаузи, які перебували у складі України, не мали можливості перейти на латиницю. Адже основою української мови, державної мови України, є кирилиця. У часи Радянського Союзу українські гагаузи теж користувалися цією абеткою. Шкода, що в той час, коли гагаузи Молдови перейшли на латиницю, гагаузи України, які мешкали в межах іншої держави, не змогли приєднатися до цього переходу та продовжили використовувати кирилицю. Через це на різних рівнях погіршилася співпраця між гагаузами України та Молдови.

За таких обставин гагаузи України виступають із багатьма ініціативами. Аби зберегти свою мову, вони спираються на закон України про освіту національних меншин. У більшості гагаузьких сіл у школах двічі на тиждень викладається гагаузька мова. А підручники для початкової та середньої школи хоч і друкуються українською - державною мовою України, перекладена гагаузькою навчальна програма друкується і кирилицею, і латиницею. Такий крок є прикладом переходу до латинської абетки^Програма для загальноосвітніх навчальних закладівз українською мовою навчання. Гагаузька мова та читання 1-4 класи. Міністерство освіти і науки України. Чернівці: Видавничий дім,"Букрек", 2007.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Гагаузька мова та читання 5-12 класи. Міністерство освіти і науки України. Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005..

Такі заходи вважалися першими кроками до переходу на латиницю. Союз гагаузів України кілька разів подавав запит до уряду України щодо переходу гагаузької мови на латиницю. Однак нестійке політичне становище держави та незлагоджена робота уряду завадили втілити ці запити. Оскільки перехід гагаузької мови на латинцю не суперечив закону України, українські гагаузи прагнули, аби він був реалізований. Як наслідок, увесь цей процес відкинув українських гагаузів на 12 років назад і значно віддалив їх від Туреччини й інших країн тюркського світу.

Нарешті, унаслідок довготривалих процесів, відповідно до закону № 10015/3/1-08 від14.04.2008 згідно з рішенням Кабінету Міністрів, підписаним заступником міністра 23.04.2008, гагаузи України перейшли на латинську абетку. Згідно з цим документом гагаузи почали використовувати латинський алфавіт з 2008-2009 навчального року. Перехід на латинську абетку здійснено завдяки підтримці багатьох державних органів, а особливо - Академії Наук України, що є центральним органом науки й освіти України.

У розвитку цієї ініціативи важливе значення мали також культурні й наукові заходи, організовані Одеським об'єднанням "Бірлік", що є відомим своєю роботою, спрямованою на підтримку гагаузів України. Ця спілка, що активно сприяє вивченню гагаузької мови та збереженню гагаузької культури, а також її голова Петро Волков відіграли значну роль у переході гагаузької мови на латинську графіку.

Розвиток рідної мови гагаузів, які проживають в Україні. Співпраця між Молдовою та Україною відбувається в багатьох сферах. Навіть у найтяжчі дні ці країни, незважаючи на утиски інших держав, допомагали одна одній. Однак гагаузи, розділені кордонами двох країн, не мали змоги підтримати своїх побратимів.

Гагаузи, які проживають на території Одеси, намагаються зберегти свої звичаї, історію й рідну мову. Вони вважають, що саме завдяки рідній мові можна вберегти народ він зникнення, із надією дивитися у прийдешнє.

Однак збереження і збагачення рідної мови пов'язане з двома факторами:

1. Використання усної мови народом.

2. Вивчення й розвиток мови різними засобами.

На превеликий жаль, за часів Радянського Союзу українські гагаузи не мали уроків рідної мовиЗа рік до розпаду Радянського Союзу, а саме в 1989-1990 навчальному році, гагаузи України отримали право вивчати гагаузьку мову як предмет за вибором (Т. А. ).. У Молдавії урядом МРСР був прийнятий закон від 16 листопада 1957 р., відповідно до якого гагаузи нарешті змогли отримувати освіту рідною мовою [8, с. 275]. Початок друкування книжок гагаузьких авторів у Молдавії в 1960-х рр. був ніби промінням надії на те, що українські гагаузи зможуть відвідувати заняття рідної мови в УкраїніПісля того, як гагаузи Молдавії отримали автономію, вони сформували власне законодавство, створили бібліотеки, університети, професійно-технічні училища, бібліотеки, друкарні, видання; сформували систему освіти, отримали змогу вивчати рідну мову. Гагаузи України не друкували власних книг гагаузькою до 2008 р.Лише завдяки одеській державній друкарні "Маяк" було видано декілька книг різної тематики (Т. А.).. Проте ситуація була незмінною аж до 1991 р.

У цей період українські гагаузи отримували книжки гагаузькою лише від своїх братів із Молдови.

Наприклад, гагаузи України почали вивчати гагаузьку як предмет за вибором лише після 1991 р. у селі Курчу (Винограді- вка), коли у школі викладачем стала Ольга Кулаксиз. Із 19921993 рр. гагаузьку мову включено до шкільної програми, її почали вивчати в інших гагаузьких школах. Проте виникли певні перешкоди, пов'язані з цим нововведенням.

Найважливіше питання стосувалося пошуку професійних викладачів. У вирішенні цієї проблеми допомогли носії мови, які почали працювати викладачами навіть на волонтерських засадах. Ви- кладачі-волонтери, які не отримали педагогічної освіти, повинні були працювати самостійно й перед кожним заняттям готували нову програму. Також вони зіштовхнулися з проблемою недостатньої кількості книжок, окрім цього батьки учнів говорили, що вивчили рідну мову на рівні спілкування, і цього досить їм і їхнім дітям: "Ми не вивчали гагаузьку мову, і якщо нашим дітям даватимуть домашнє завдання, то ми не зможемо їм допомогти". Викладачі гагаузької викладали не лише мову, а також історію гагаузького народу тощоНині батьки не сприймають уроки рідної мови. Вони вважають, що, не маючи практики мови, не зможуть допомогти дітям, а отже, ті не складуть цей предмет. Саме тому батьки відцравляють дітей у школи, у яких нема гагаузької. Це справжня проблема: за словами голови гагаузів України Василя Кельоглу, у кожному селі близько 40 сімей ставляться до вивчення рідної мови так негативно (Б. Х.).. Слід ще раз зазначити, що всі ці вчителі викладали українським гагаузам на волонтерських засадах.

До того ж відчувалася з одного боку відсутність навчальних матеріалів, з іншого ж виникало питання щодо непатріотично налаштованого населення. Питання було настільки гострим, що батьки з недовірою відпускали дітей на заняття.

Відповідно українські гагаузи, які отримували освіту рідною мовою, зобов'язані цим своїм викладачам, які з усіх сил захищали цей процес і продовжували викладати: у селі Кубей - Іван Кіор та Анна Казан, у селі Сатилик Хаджи - Зінаїда Парасківа, Людмила Веліксар; у селі Дмитрівка - Іванна Караджа, Надія Йоргачева, Катерина Ігна- това, Надія Куроглу, у селі Балбока - Лілія Арабаджи; у селі Ескі Троян - Наталія Мусафір. Деякі з цих викладачів вийшли на пенсію.

Для того, щоб українські гагаузи продовжували отримувати пари рідної мови, не вистачало лише викладацьких зусиль. Аби порушити питання про вивчення гагаузької на більш науковий рівень, потрібно було організовувати педагогічні семінари. Так, у семінарі "Розвиток та підвищення рівня кваліфікації викладачів", організатором якого є відділ Розвитку та освіти Міністерства освіти та науки України в Одесі, почали брати участь викладачі гагаузької мови. Викладачі отримали необхідні знання з педагогіки та методики викладання рідної мови, стали справжніми професіоналами в цій галузі [5, с. 56].

Уперше в 2006 р. 16 викладачів гагаузької мови взяли участь у 16-денному семінарі, організованому на кафедрі тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що мав назву "Викладання турецької та гагаузької мов". Семінар проводився гагаузькою мовою. Завдяки цьому відбулося ознайомлення з педагогічними та науковими працями, пов'язаними з культурою, історією, літературою й мовою гагаузів, а також на академічному рівні було засвідчено важливість вивчення гагаузької мови.

Під час цього семінару викладачі кафедри тюркології вперше дізналися про подібність турецької та гагаузької мов, а також про їхній вплив одна на одну; упродовж семінару викладачі отримали цінні відомості. Після завершення семінару всім учасникам було видано сертифікат кафедри тюркології, підписаний директором Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка професором Г. Ф. Семенюком.

Також 30 листопада 2007 р. був організований круглий стіл "Проблеми та перспективи у вивченні гагаузької мови та літератури в школах"на кафедрі тюркології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Під час круглого столу було обговорено такі питання:

• Сьогодення, майбутнє та минуле гагаузької мови.

• Викладання гагаузької мови в школах, труднощі, що виникають під час уроку, та їхнє вирішення.

• Позакласна освіта: труднощі та перспективи.

• Викладання гагаузької мови очима викладача.

• Підготовка книг з літератури для українських гагаузів.

• Вплив гагаузької мови на учнів.

• Користь тижневих шкіл.

Круглий стіл (гагаузькою томбарлак маса) був організований спільно з кафедрою тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, "Союзом гагаузів України" та Державним комітетом України у справах релігії. Уперше викладачі гагаузької зібралися за круглим столом для обговорення питань, що виникають у процесі викладання мови, та змогли подати документи на отримання наукової кваліфікації [5, c. 57].

У 2006, 2010 і 2012 рр. були організовані наукові заходи "Тюркські народи України", під час яких були обговорені питанні, пов'язані з українськими гагаузами. Матеріали, отримані внаслідок заходу, видані у вигляді книги для широкого загалу й державних структур. У цьому заході взяла участь велика кількість викладачів і спеціалістів із гагаузької мови.

Насправді максимум зусиль було докладено для того, аби вивести гагаузьку мову на академічний рівень. Для підготовки навчальних матеріалів і розвитку мови потрібно включити гагаузьку до переліку академічних дисциплін. Нині ж існує необхідність у кваліфікованих викладачах гагаузької мови. Адже потрібно, аби на зміну сільським викладачам, які йдуть на пенсію, і тим, хто працює на волонтерських засадах, прийшло нове покоління, яке отримало професійну освіту. У зв'язку з цим у 2016-2017 н. р. було прийняте рішення щодо відкриття спеціальності "Гагаузька мова і література" в межах кафедри тюркології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Студенти вивчатимуть разом із гагаузькою ще й англійську й турецьку мови. Таким чином, гагаузька, яку викладають на кафедрі гагаузької мови і літератури в університеті міста Комрат (Молдова-Гагаузія), вийде на академічний рівень ще в одному місті світу. Це важливий крок для розвитку гагаузької мови.

Вивчення рідної мови у школах та друкування освітніх книг. Гагаузи, які проживають в Одеській області, одночасно вивчають 4 мови, починаючи з першого класу. Серед них - їхня рідна мова - гагаузька, державна мова - українська, також російська, якою володіє переважна частина населення, та одна іноземна мова (англійська чи німецька), обов'язкова за навчальною програмою. Для викладачів гагаузької були організовані різноманітні круглі столи й наукові семінари (Т. А.).

Українські гагаузи вивчають рідну мову двічі на тиждень у таких селахЦе стосується гагаузів, що проживають в Одесі. Гагаузи, що проживають в Запоріжжі, не вивчають рідної мови (Б. Х.).: Кубей (Червоноармійське), Балбока (Котловина), Сатилик-Хаджи (Олександрівка), Курчу (Виноградівка), Ескі Троян (Старі Трояни), Дмитрівка. На наступному етапі Союз гагаузів України планує збільшити кількість сіл, у школах яких викладають гагаузьку мову, і відкрити курси гагаузької мови в обласних центрах України (перш за все - в Одесі).

Одним із інших радісних здобутків є підвищення цікавості до вивчення рідної мови й у дитячих садках. Тут разом із українською й російською важливе місце займає й гагаузька мова. Так, у 2015 р. у дитячому садку села Курчу Болградського району як експеримент почалося вивчення гагаузької мови. Більше того, гагаузькою латиницею надруковано навчальні книги для першого класу, що також містять у собі повчальні вірші та можуть використовуватися й у садочкахНасправді досі не видано книгу про викладання гагаузької в дитсадках (Т. А.)..

Важливо зазначити те, що за останній час було налагоджено друк книг для вивчення гагаузької мови, хоч і невеликими обсягами. Однак фінансування шкільних підручників, надрукованих у межах навчальної програми для національних менших, затвердженої Міністерством освіти України, є недостатнімРаніше як матеріал для уроку використовували копії підручників, виданих у Гага- узія Йері, в Молдові. Ці книги, які в Україні існували лише у скопійованому вигляді, були підготовлені відповідно до системи освіти Молдови, у них відчувався вплив іншої культури. Вони не були вирішенням проблеми. Однак із часом почалося видавництво нових книг. Матеріал, що містився в них, був змінений відповідно до культурного фону гагаузів України, саме тому надруковані книги були насправді якісними (Б. Х.).. Переважна частина книг друкується за ініціативи та матеріальної підтримки "Союзу гагаузів України"Продовжується співпраця між "Міністерством у справах тюрків, що проживають за кордоном, та споріднених спільнот" і "Союзом гагаузів України" щодо вже надрукованих українськими гагаузами підручників чи підручників, що ще заплановані до друку. Її ціллю є налагодження систематичного та безпроблемного книгодрукування гагаузькою мовою (T. A).. Також учням разом зі шкільними підручниками пропонується вивчати перекладені гагаузькою мовою вірші відомих українських поетів та українські народні казки, що дозволяє забезпечити навчання одразу двома мовами.

Кожного року організовується традиційне свято "Рідної мови". Гагаузькі школярі теж беруть участь у цьому заході. У рамках свята організовується конкурс між учнями віком 3-15 років при обласному відділі освіти, а найуспішніші зі школярів нагороджуються.

Варто також зазначити, що після переходу українських гагаузів на латинську графіку Гагаузія подарувала гагаузьким школам України серію книг рідною мовою в межах співпраці між "Союзом гагаузів в Україні" й "Національним відділом освіти Гагаузії".

Список використаних джерел

1. Argunзah Mustafa, Hьlya Argunзah (2007), Gagauz Yazilan, Tьrk Ocaklan Kayseri Зubesi Yayinlari, Kayseri.

2. Arnaut Tudora (2010), "Ukrayna Gagauzlari Arasinda Ana Dilin Geli^mesi", Gagauz Tьrkзesi Araзtirmalari 27-29 Aralik 2007, TDK Yayinlari, Ankara.

3. Chirli Nadejda (2008), "Gagauz Edebiyatinda Dionis Tanasoglu'nun Yeri", Turkish Studies, Volume 3/7 Fall, s.271-291.

4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://2001.ukrcensus.gov.ua/ eng/results/general/nationality/Odesa/.

5. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.agatov.com/old/ national%20of%20Crimea/may-2004/Voite-19.htm.

6. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://polit.ua/articles/2010/04/ 08/gagauz.html, eriзimtarihi: 23.02.2016.

7. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/ decl_conv/declarations/ indigenous_rights.shtml,

8. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://2001.ukrcensus.gov.ua/eng/ results/general/language/.

Размещено на Allbest.ru