Становлення системи агіонімів у сучасних українській і білоруській літературних мовах

Постановка проблеми. Агіоніми як назви святих функціонують не лише урелігійному просторі, а й у щоденному житті, оскільки вони є частинами різних типів онімів, особливо антропонімів. Варто зазначити, що належність агіоніма до певної конфесійної традиції впливає на його зовнішню форму. Україна і Білорусь - багатоконфесійні країни. Якщо в Україні переважає православ'я, то в Білорусі, крім православної, важливу роль відіграє й римсько-католицька конфесія. Це зумовило більшу варіативність агіоніма в білоруській мові проти української. У свою чергу це явище породжує додаткові проблеми під час перекладу білоруських агіонімів українською мовою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Агіоніми як імена святих і їхню роль у формуванні слов'янського іменника, функціонування в мові та вплив на традиції й культуру слов'янських народів вивчали І. В. Бугайова [2], Т. А. Іванова [6], Н. В. Подольська [15], Д. Айдачич [1], А. М. Мезенко [11] та ін.

Мета дослідження. Метою статті є розкриття поняття агіонімів, особливостей їхнього функціонування в сучасних українській і білоруській літературних мовах. Основними методами, використаними під час дослідження, є порівняльний та описовий. У статті розглянуто приклади з різницею зовнішньої форми залежно від конфесії. Актуальність роботи полягає в можливості використання матеріалу під час вивчення ономастики білоруської мови та її тематичних полів порівняно з відповідним матеріалом української мови.

Основні результати дослідження. Християнська релігія мала величезний вплив на світогляд, культуру та традиції українців і білорусів. Приймаючи християнство, слов'яни навчалися не лише нового світогляду, запозичували ідеї, а й шукали захистув Бога та у християнських святих від різних людських нещасть не лише молитвою. Іменуючи дитину при хрещенні на честь святого, вони вірили в заступництво християнського діяча перед Богом за людину. Агіоніми як один із видів власних імен (антропонімів) стали щоденно вживатися у суспільстві. Християнські імена в українців і білорусів остаточно замінили питомі слов'янські лише після XV ст.

Агіонім (грец. ayioз святий і ovupa, ovopa - ім'я, назва) -ім'я святого, один із видів власної назви (укр. святий Іоан Золотоуст, преподобний Антоній Печерський, святий Павло, Діва Марія, великомучениця Варвара; біл. свяціцель Кірьіл,епіскап Тураускі, мучанікі Антоній, Іаан і Яустафій Віленскія, дабраверны князь Расціслау Смаленскі, прападобная Манефа Гомельская, святы Язафат Кунщвіч, біскуп і мучанік, святая Цэцьілія, панна і мучаніца, святы прападобна мучанік Афанасій Брэсцю, прападобная Еуфрасіння Полацкая) [5, с. 10].Одним із розділів ономастики є агіоніміка, яка досліджує агіоніми.

Оcновним показником віднесеності номінативної одиниці зі значенням святості є наявність сакральної семи [13, с. 212]. Наприклад: біл. блажэнная Валянціна Мінская, святая Марта, святы Панкрат, мучанік, святы Мацвей, апостал і євангеліст (катол.); мучаніца Юль- ляна і зь ёю 500 мужоу і 130 жанчын, у Нікамідзіі пацярпелыя, велікамучаніца Анастасься Кайданазбауляльніца, сьвяціцель Пілагон, Антьіяхійскі (правосл.);укр. святий Митрофан, преподобна Параскева з Сербії, преподобний Никон, ігумен Києво-Печерський (правосл.).

І.В. Бугайова вважає, що агіоніми - багатокомпонентна конструкція, оскільки має обов'язкові і факультативні компоненти, що й відрізняє його від антропоніма, адже існує велика смислова різниця між свята Варвара (ім'я святої) і Варвара (жіноче ім'я) [2]. Основна структура для агіоніма двокомпонентна (чин святості + ім'я), іноді і прізвище: укр. мученик Лаврентій (правосл); біл. Святы Казімір, святая Жанна Франсуаза дэ Шанталь, законніца, святы Вацлау, мучанік (катол.); свяціцель Пілагон, япіскап Антьіяхійскі святы Шрыла, пакутнік Еукарпій (правосл.).

І.В. Бугайова вказує, що, окрім двокомпонентної структури, трапляються трикомпонентні структури: чин святості + ім'я + диференціатор. Диференціаторами можуть бути номінатори (біл. Святы Валянцін, біскуп і мучанік (катол.); укр. преподобний Іоан постник (правосл.)), дескриптори (укр. святий Іоан Золотоустий, преподобний Сава Освященний (правосл.); біл. святы апостал Андрэй Першазваны (правосл.); свяціцель Баніхват Міласьцівьі, япіскап Фера- нтьійскі (катол.)), локалізатори (укр. преподобний Нектарій Печер- ський (правосл.); біл. прападобная Еуфрасіння Полацкая (пра- восл.);святая Альжбета Партугальская, святы Паулін Нольскі (катол.)), агномени (біл. вялікамучаніца Анастасься Кайданазбауля- льніца (правосл.); укр. преподобний Алипій Стовпник, священно- мученик Ігнатій Богоносець (правосл.)), когномени (біл. Святы Ра- фал Каліноускі, святар, святы Францішак Аазсш,благаслаулёны Міко- ла Чарнецкі, біскуп і мучанік (катал.); укр. святий Григорій Палама), етноніми (біл. Мучанікі Гальляш, Проу і Арыс, ягпцяны (правосл.)), титули (біл. Святы Дамас, Папа (катол.); укр. священномученик Петро, архієпископ Александрійський (правосл.)). Для аналізу дібраного матеріалу використовували класифікацію І. В. Бугайової [2]. Проте, на нашу думку, між групами дескрипторів та агноменів існує дуже хитка межа, адже, скажімо, в основі назви Золотоустий і Богоносець лежить той самий метафоричний механізм. Поза всякими сумнівами ця частина термінології ще потребує подальшого вдосконалення.

Агіоніми належать не лише до релігійної сфери діяльності, їх активно використовують у повсякденному житті, адже існує традиція називати й хрестити дітей іменами святих, день яких у християнському календарі збігався з днем народження маленьких християн. Завдяки цьому агіоніми вплинули на формування іменника в християнському світі [14, с. 32].

Святий у народній уяві був не лише прикладом смирення, любові і чеснот, моральним наставником і заступником, але й виконував різні функції, такі як лікування хвороб, допомога у господарстві, побуті, суспільстві [1, с. 253]. Наприклад, святий Яків вважається опікуном Іспанії і воїнів, яблук та інших плодів, свята Марта - опікунка господинь і робітниць, у православній конфесії великомучениця Варвара є захисницею всіх людей від раптової смерті, а ім'я мученика Димитрія пов'язується з любов'ю до рідної землі, патріотизмом і подвигом воїнів.

Більшість агіонімів в українській і білоруській мовах є запозиченими з прийняттям християнства на Русі й досі активно вживаються, оскільки українські й білоруські православні та католицькі церкви користуються вже відомими у світі християнськими календарями, додаючи до них імена своїх святих. Білоруські й українські агіоніми є кальками з грецької, латинської мов, пристосовані до мовних норм кожної з порівнюваних мов. На білоруські й українські форми агіо- німів помітним є вплив польської мови як транслятора католицької традиції і церковно-слов'янської - православної.

Варто зазначити, що конфесійна ситуація в Україні й Білорусі різна. Хоча Україна є багатоконфесійною країною, однак кількісно православні віряни переважають. У Білорусі ж поряд із пра- вославноюактивно функціонує римсько-католицька церква.

У сучасній білоруській мові варіанти імені святого, яке дають дитині, залежать від конфесійної належності. Зазвичай православні імена мають церковнослов'янське, грецьке коріння, а католицькі - латинське чи переважно польське з фонетичними рисами білоруської мови. Історичним фактом є те, що з прийняттям християнства більша частина білоруського населення була православною й користувалася формами імен святих православної традиції із впливами церковнослов'янської мови. У XVI-XVII ст. посилюється вплив католицької церкви і польської культури. Білоруську мову витісняють із офіційного ужитку. Із цього часу починають закріплюватися імена святих із католицького календаря, а білоруські форми імен замінюють польськими. Пізніше ще й росіянізованими варіантами.

У нашому дослідженні проаналізовано групу агіонімів, форми яких відрізняються залежно від належності доправославноїчи римсько-католицької конфесії. Особливої уваги потребує практика вживання цих агіонімів, адже така різноманітність може викликати проблеми при перекладі не лише агонімів, але й антропонімів. Для пошуку ілюстраційних матеріалів використовувалися інтернет- ресурси і церковні календарі Римсько-Католицької церкви в Україні [4], Римсько-Католицького костьолу в Білорусі [5], Гродненської єпархії білоруської православної церкви [1], Свято-Володимирського Патріаршого кафедрального собору [6].

Таким чином, алоніми - це імена святих, які мають свою будову та відрізняються від звичайних антропонімів тим, що мають сему святості. Історично склалося, що дві гілки християнської релігії використовують різні форми одних і тих же агіонімів. У білоруській мові така різниця виразно помітна, адже Білорусь - це країна, у якій православна й римсько-католицька конфесії активно впливають на білоруську національну культуру.

агіонім український білоруський мова