Специфіка етнокультурних компонентів у турецькій мовній картині світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Специфіка етнокультурних компонентів у турецькій мовній картині світу

Пишньоха О. А., асист.

Присвячена питанню аналізу, правильної інтерпретації та передачі етнокультурної лексики турецької мови українською. Проведено культурологічний і семантичний аналіз етнокультурних компонентів на матеріалі вибраних із погляду поняття "нація" комунікативних ситуацій.

Ключові слова: етнокультурна лексика, мовна картина світу, культу- рно-конотована лексика, національна свідомість.

етнокультурний лексика нація

Пишнёха О. А., асист.

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

СПЕЦИФИКА ЭТНОКУЛЬТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ

В ТУРЕЦКОЙ ЯЗЫКОВОЙ КАРТИНЕ МИРА

Посвящена вопросу анализа, правильной интерпретации и передачи этнокультурной лексики турецкого языка на украинский. Проведено культурологический и семантический анализ этнокультурных компонентов на материале выбранных с точки зрения понятия "нация" коммуникативных событий.

Ключевые слова: этнокультурная лексика, языковая картина мира, куль- турно-конотованих лексика, национальное сознание.

Pyshnokha O. A., Assisstant Taras Shevchenko National University of Kyiv

SPECIFICS OF ETHNO-CULTURAL COMPONENTS IN THE TURKISH

LANGUAGE WORLDVIEW

This article deals with the issue of correct interpretation and rendition of ethnocultural words of the Turkish language into Ukrainian. A cultural and semantic analysis of ethno-cultural vocabulary has been made on the basis of communicative events selected from the viewpoint of the concept of "nation".

Keywords: ethnocultural words, language picture of the world, culturally connotated vocabulary, national mentality.

Зрозуміти та передати українською світовідчуття мешканця Сходу є справою не тільки професійної підготовки і совісті, але і постійного, натхненого та наукового пошуку відповідей, так би мовити, у побуті і свідомості носія мови. Адже дуже часто лише шляхом високопарних дискусій за чашкою чорного міцного турецького чаю з носієм мови можна продискутувати і зрозуміти тонку матерію турецького світосприйняття, яке ввібрало в себе вікові традиції багатьох народів і культур і, пропустивши їх через свою, приховану на перший погляд, гіпер-романтичну душу, подарувало світові незрівнянну турецьку мову.

Ураховуючи історичний факт нашої близькості, як історіографічної, політичної, так і родинної, адже, протягом багатьох століть змішані шлюби часто виникали між представниками українського й турецького народів, турецька культура в час доступності інформації та відкритих кордонів набуває все більшої актуальності. Нині про Туреччину все більше й більше дізнаються в Україні. Причин, які роблять наші народи ближчими, є досить багато: географічна близькість територій України та Туреччини, стратегічне партнерство, імпортно-експортні зв'язки, спільний українсько-турецький бізнес і суттєвий потік турецьких інвестицій в Україну. Більше того, українські глядачі для себе чарівний світ турецької культури з популярних турецьких серіалів, які впевнено займають ефір на деяких українських телеканалах, а також, тижні турецького кіно щороку знайомлять українців із реаліями турецького світу тощо.

Таким чином, особливої актуальності набуває дослідження лексичних особливостей турецької мовної картини світу з опором на українську, визначення семантичних категорій, які зумовлені власне самобутністю етнокультури та свідомості турецького етносу, а також, вирішення проблеми правильного розуміння та передачі комунікативних ситуацій, які містять безліч етнокультурних компонентів, метафор, символічних висловів тощо.

Процес правильного розуміння та перекладу етнокультурних компонентів українською ускладнюється ще й тим, що розуміти, а потім перекладати треба не дослівно, навіть не адаптувати текст до певної специфіки обраного жанру. Треба знати історію країни, її звичаї і традиції, основи світогляду представників цієї країни, щоб уміти правильно розшифровувати значення великої кількості етнокультурної лексики, фразеологізмів, метафор і ремінісценцій. Тіль- ки так ми зможемо осягнути правильний зміст тексту, прочитати і зрозуміти його як справжній носій мови. Інакше, дуже часто ми приречені прочитати та відчути лише форму певного тексту, чи вірша, але його суть залишається для нас поза межами розуміння.

Метою цього дослідження є аналіз етнокультурної лексики на прикладах таких ознак самого поняття "нація" як культура, історія, традиції, мова й релігія. На вибраних прикладах із зазначених сфер, які представляють концепт "нація", ми розглянемо особливий національно-специфічний колорит турецької нації та через аналіз етнокультурних компонентів зробимо спробу осягнути мовну картину світу й особливості менталітету носія турецької мови.

Наша епоха характеризується гуманістичною спрямованістю в науці. Мовну картину світу розглядають як одну зі спеціальних картин світу разом із хімічною, міфологічною, фізико-механічною тощо. Однак сучасна мовна картина світу претендує на інтегральну й універсальну роль серед інших спеціальних картин світу. Як зазначає у своїх роботах Т. М. Тімкова, у великій кількості наукових досліджень, присвячених мовній картині світу, домінує протиставлення двох поняттєвих систем - наукової, яка утворює наукову картину світу, і, так би мовити, "наївної", що використовується людиною незалежно від її знання тих або інших наукових дисциплін і володіння науковою картиною світу [17]. Ю. Д. Апресян пише, що "образ світу, відображений у мові, у багатьох істотних деталях відрізняється від наукової картини світу" [1, с. 37-68]. Тобто, усі природні мови відображають певний спосіб сприйняття навколишнього світу й ідеї його створення. Сукупність уявлень про світ, які відображенні у значеннях різних слів і виразів певної мови, формують певну єдину систему поглядів, яка нав'язується як обов'язкова для всіх носіїв цієї мови. Значення певного слова вбирає в себе уявлення про світ і носій цієї мови вбирає ці слова, не замислюючись, таким чином, людина разом із цими словами впускає у свою свідомість і той погляд на світ, який міститься в цих словах. Семантика, яка входить у формі безпосередніх тверджень до значення таких слів, може відрізнятися й навіть викликати суперечності серед носіїв різних мов, адже, уявлення, які закладені в ці слова можуть відрізнятися в різних народів, як, власне відрізняються їхні погляди на світ, і, таким чином, мовна картина світу в різних народів є різною.

Володіння мовою передбачає володіння концептуалізацією світу, яка віддзеркалюється в цій мові. Мовець сприймає світ крізь призму своєї мови й автоматично через поняття, які приховані у значенні слів цієї мови. Таким чином, формується його світобачення і в нього виникає ілюзія, що так узагалі влаштоване життя в усьому світі. І тільки, коли ми стаємо учасниками між- культурної комунікації, ми бачимо наскільки це уявлення неправильне і як сильно можуть відрізнятися мовні картини світу людей, які спілкуються й думають різними мовами.

Як зазначає Ю. С. Степанов, концепт є по суті усвідомленим людиною "згустком культури", концепт допомагає людині-не автору, увійти в культурний пласт, зрозуміти його і прийняти, як належне [16].

Відомий німецький філософ мови Вільгельм фон Гумбольдт зазначав, що різні мови - це не різні позначення однієї й тієї самої речі, а різне її бачення. Слово - це відображення не предмета як такого, а його почуттєвого образу, створеного ним у нашій душі у процесі мовотворення. Мова уособлює в собі посередника між світом предметів, які людина пізнає, та індивідуумом, який прагне пізнати їхню суть. Мова своєрідно "змушує" людину засвоювати світ. Мова як будинок, крізь вікна якого людина бачить світ, сприймає й опановує його. Таким чином, більшість дослідників схиляється до думки, що погляд на світ певним чином не лише універсальний, а й національно специфічний, із цієї причини носії різних мов можуть бачити світ по-різному, власне, через призму своїх мов [6].

Національно специфічний погляд на світ, на нашу думку, доречно проаналізувати через ознаки самого поняття "нація". Як зазначає американський учений Г. Айзекс, "у кожного автора свій перелік ознак, які складають націю. Однією ознакою більше, чи однією ознакою менше. Усі вони включають спільну культуру, історію, традиції, мову, релігію. Дехто додає ще расу, територію, політику та економіку - елементи, які у тій, чи іншій мірі входять до складу того, що називають "нацією" [13].

Пасічник Д. у своїй роботі на тему "Смерть вовка" А. Віньї в сфері концепту "нація" Ях'я Кемаля Беятли"зазначає, що концепт "нація" - це особистісне уявлення та сприйняття індивідом, належним до національної спільноти, поняття "нація", його (поняття) існування в культурно-історичному контексті, а також його співіснування з індивідом на засадах історичної свідомості останнього й уявлень про patria, та усі відомі конкретно індивіду ознаки, за якими він може ідентифікувати власну націю, не вербалізуючи, але розуміючи її як явище та феномен її нематеріальної суті [15].

Дотримуючись зазначених ознак нації, розглянемо етнокультурні компоненти в турецькій картині світу, спираючись, перш за все, на побут, традиції, культуру, історію й релігію турків.

Почнемо з побуту та наведемо приклад із повсякденного життя. Поглянемо хоча б на один із найрозповсюдженіших ритуалів світу - застілля. У процесі зближення за спільним столом, у атмосфері розслабленості й щирості люди підіймають келихи за найдорожче. Мабуть, через те, що наш народ довгий час боровся за національну само- ідентефікацію та збереження себе і своєї землі та культури, українці підіймають келихи за життя, продовження свого роду, збереження національних традицій, таким чином, супроводжують цей ритуал словом "Будьмо!". Наші східні сусіди, наприклад, п'ють за "Здоров'я", або "На здоров'я", що показує нам їхні ціннісні пріоритети. А от турки, підіймаючи келихи кажуть "Зerefe!", а §eref - це честь. Отже, для турецького народу важливим фактором у житті є честь. Тобто, потрапивши в іншу країну вже за першою вечерею, ми маємо змогу дізнатися, що для мешканців цієї країни є вартісним, цінним і головним у житті. Це допомагає нам надалі вибудовувати правильну модель поведінки з цими людьми, зрозуміти й осягнути їхні цінності.

Наступний цікавий приклад - це традиції турецької культури, які не мають своїх відповідників у нашій культурі, але ми часто чуємо про них від носіїв мови у повсякденному житті і змушені шукати правильну інтерпретацію. Серед великої кількості різноманітних традицій турецького народу в цьому дослідженні розглянемо лише одну традицію, але досить популярну серед туркень - традицію влаштовувати Altin gьnь. Про це можна почути як у розмові з турецькими жінками, так і з турецькими чоловіками, які можуть розповідати про справи і згадати поміж слів, що його дружина вчора влаштовувала Altin gьnь. Altin - це золото, agьn - це день, тобто можна перекласти як "День золота". Для українця ця ситуація може залишитися незрозумілою, адже в нас такого відповідника немає. У Туреччині цей звичай досить розповсюджений і проводиться декілька разів на рік, переважна кількість учасників має складати 12 осіб, символічно позначуючи 12 місяців року (але це не є обов'язковим правилом). Ідея полягає в тому, що 12 жінок по черзі ходять одна до одної в гості, і жінка, до якої в гості прийшли, готує пригощання, а ті жінки, які прийшли, на останок залишають їй по золотій монеті. Тобто, це свого роду привід для жінок зібратися в гості та поспілкуватися, а також допомогти матеріально одній зі своїх подруг. Однак, цей звичай, звісно, можуть влаштовувати і за потреби, коли хтось потребує матеріальної допомоги (терміново необхідно десь позичити певну суму грошей), подруги збираються разом випити чаю і в такий ненав'язливий спосіб фінансово допомагають одна одній. Нинішнє покоління туркень часто розглядає цей звичай як "безвідсотковий кредит", який допомагає вам ненав'язливо ніби позичити грошей у подруг, а потім потроху (по монеті) повертати ці гроші подругам за чашкою чаю та пригощаннями. Тобто, мінімум морального дискомфорту, який завжди виникає при позичанні грошей, і, навпаки, невимушена атмосфера жіночих посиденьок та зручні умови повертання цього "кредиту".

Мовна картина світу турецької нації ввібрала в себе століття історії доосманських часів, періоду існування Османської імперії та період становлення Турецької Республіки. Безпрецедентні постаті та події сотнями років формували картину світу турецького народу, що безпосередньо знайшло своє відображення в мові. Султани, Порта, Візир, паша, хан, яничари, гарем і велика кількість іншої етнокультурної лексики, пов'язаної з періодом існування Османської імперії, активно зустрічається в сучасній турецькій мові й має безпосередній вплив на формування картини світу її пересічного носія та, зокрема, відчутно може ускладнити роботу тюрколога- перекладача. Культурна та мовна картина світу зазнають суттєвих змін після проголошення республіки, адже з занепадом Османської імперії зникає і стара мова - османська, на її місце приходить нова турецька мова, нова країна, новий світогляд.

Особливе місце у сучасній турецькій картині світу займає видатна історична постать Мустафа Кемаль Ататюрк. Постать Ататюрка - батька нації, немає аналога в будь-якій іншій країні світу. Ататюрк - це не просто "батько нації", це національний герой, якого дуже поважають і нині. Постать Ататюрка в Туреччині можна побачити скрізь. У м. Стамбулі, наприклад, його іменем названий аеропорт, одна з центральних станцій метро, один із центральних проспектів міста, університет тощо. Його портрети займають центральне місце в будь-якій урядовій установі й навіть у ресторанах, кафе і вдома у самих турків.

Вислови Ататюрка можна побачити на стадіонах, у парках, у концертних залах, на бульварах, на стінах будинків і парканів уздовж доріг. У деяких містах є навіть цілі алеї із зображеннями

Ататюрка та його відомими висловами. Гімн Ататюрка знають переважно всі представники Турецької Республіки, ураховуючи молодь. Регулярно демонструється вціліла кінохроніка його часів. Промови Мустафи Кемаля цитують політичні діячі, військові, професори, профспілкові та студентські лідери. На парті кожного учня в турецьких школах лежить примірник його знаменитого виступу "Nutuk" ("Промова") й особливо та його частина, що звернена до турецької молоді.

Навряд чи в сучасній Туреччині можна знайти щось подібне до культу Ататюрка. Це офіційний культ. Ататюрк один, і нікого з ним не можна поєднувати або порівняти. Його біографія читається як житія святих. Більше 70 років після смерті першого президента республіки його шанувальники із затаєним подихом говорять про проникливий погляд його блакитних очей, про його невтомну енергію, залізну рішучість і непохитну волю. І це не насаджуваний зверху культ особистості, а данина найглибшої поваги народу до свого видатного сина й великого революціонера-реформатора [9].

Принагідно хочеться зазначити, що незнання постаті Ататюрка не звільняє іноземців від відповідальності, навіть кримінальної. Багатьом відомим є прикрий випадок, що стався декілька років тому в одному з курортних містечок Туреччини. Турист необачно підпалив турецьку ліру, за що був заарештованій на тій підставі, що на лірі знаходиться зображення Ататюрка, а це вияв неймовірної неповаги до його постаті. Туриста було заарештовано, а для інших туристів цей випадок став дуже показовим і засвідчив безпрецедентне ставлення турецької нації до свого національного лідера й героя. Критичне слово, навіть намір поставити під сумнів офіційну версію життя лідера, чи то появою в світ нової книги, чи художнього або документального фільму, усе це розглядається як образа особистості Ататюрка. Закон, "про захист пам'яті Ататюрка", передбачає притягання до кримінальної відповідальності за образу в друкованих джерелах Ататюрка, а також, за неповажне ставлення до його бюстів, пам'ятників тощо.

Численні вислови батька турків є популярною сферою досліджень серед турецьких філологів. Ататюрку належить відомий вислів "Людство - це єдине ціле, і кожна нація частина цього тіла". Ататюрк вважав турецьку мову однією з найбагатших мов світу саме завдяки зв'язку мови та культури. Однак, для того, щоб показати це багатство мови треба докласти чималих зусиль "Турецька мова - багата й об'ємна мова. У кожному її понятті є потенціал до виражальності. [...] Ми покажемо всьому світові, якою жахливою помилкою є розгляд турецької мови та турецької нації поза межами історії цивілізацій та мов різноманітних культур [9, с. 369].

Усі наведені вище факти красномовно засвідчують нам крайню необхідність для тюрколога ознайомитися з постаттю Ата- тюрка, зрозуміти місце, яке він займає в свідомості турка і розуміти ту вербальну й невербальну інформацію, яка промовляє до нас крізь його зображення та цитати по всій Туреччині.

Ще одним специфічним явищем, пов'язаним з Ататюрком, є турецький гімн, із виконання якого, починається ранок у турецьких школах. Біля приміщення школи вишиковуються довжелезні ряди учнів, які своїм дитячим співом дякують засновнику республіки Мустафі Кемалю Ататюрку за можливість щасливо жити та вчитися. Таким чином, інший національно специфічний фактор - це турецький гімн, або Марш незалежності, написаний Мехметом Акі- фом Ерсоєм у 1922 р., який лунає на великій кількості урочистих дійств. На нашу думку, його треба почути, прочитати і зрозуміти, щоб відчути, що є ціннісним для цілої нації, що такого сакрального автори вклали в рядки національного гімну. Поетичні рядки, зокрема, є носієм національної історичної пам'яті, історії турецької культури, де серед гармонії рим читач чує голоси пращурів. Завдяки поезії у душах читачів озиваються відчуття національної та культурної приналежності, певний патріотизм. Крім того, рядки турецького гімну сповнені великою кількістю слів у переносному значенні, що ми можемо побачити у вибраному фрагменті:

Зatma, kurbanolayim, зehrenieynazlihilal! Kahramanirkimabirgьl... nebuзiddet, bucelвl? Sanaolmazdцkьlenkanlarimizsonrahelal. Hakkidir, Hakk'atapanmilletiministiklal.

Не нахмурюйся, забагливий півмісяцю, я дуже прошу, Усміхнися моєму героїчному народові... Що ж це за сила, за жорстокість?

Пролита нами кров священною тобі не стане,

Праведним є гімн мого народу, який вклоняється Богу.

Вислів kurban olmak дослівно перекладається "стати жертвою", проте, тут він вживається у значенні "дуже сильно прошу тебе, настільки сильно, що готовий принести себе в жертву". Слово celвl також має декілька значень: 1) велич, величність; 2) гнів, лють. Однак, дуже цікавим є той факт, що слово Celвl виражає величність Аллаха і є одним із 99 імен Аллаха, так званих Esmв-i hьsnв, і в цьому списку посідає 42 місце "El-Celоl: Celal - той, кому належить величність та велич" [9].

Наступне слово, яке ми розглянемо - це helвl, яке має такі варіанти перекладу: 1) дозволенний шаріатом; законний; виправданий релігією; 2) законний чоловік/дружина [10]. Це слово має яскраве релігійне забарвлення і його використання в національному гімні вказує на вагому роль релігії в житті турецького народу.

Звернемо увагу на слово hak (-kki), один із варіантів перекладу якого - це "право". Однак тут воно використовується в іншому значенні, адже Hak -kki - це Бог, Господь; Творець [10]. Таким чином, рядки турецького гімну набувають сакрального характеру та ще раз звертають нашу увагу на вагоме місце віри й релігії в турецькому суспільстві.

Багатозначні слова, які ми розглянули мають основне, або пряме, значення, що безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами реальної дійсності. Здебільшого пряме значення є також первинним, тобто таким, яке виникло разом зі словом. Передача прямих і переносних значень таких слів створює особливу складність при перекладі, адже вони містять екстралінгвістичну інформацію та виникають у свідомості мовців, носіїв певної культури. Наявність етнокультурної лексики в гімні Туреччини, яка містить релігійну семантику, вказує на вагоме місце релігії у турецькому суспільстві. Тобто, відкривши для себе зашифрований у етнокультурних словах сенс турецького Маршу незалежності, можна зробити вагомі відкриття в розумінні турецької картини світу, проникнути у свідомість та культуру співрозмовника-носія турецької мови, дізнатися та пройнятися його цінностями.

Принагідно згадаємо слова відомого письменника П. Коельйо "Вишуканість - це питання смаку. Кожна культура має свою манеру дивитися на красу, яка цілком і в багато разів відрізняється від нашої" [7, с. 143]. Отже, кожна культура має свою незрівнянну картину світу. Через призму турецької мови завдяки етнокультурній лексиці ми цю красу і вишуканість можемо побачити в турецькій мовній картині світу. Проаналізувавши і пропустивши її крізь свою свідомість і через своє серце ми збагачуємо свою власну картину світу. А глибинне і щире розуміння іншої культури і носія цієї культури - це запорука не тільки успішного діалогу, а глибшого розуміння свої власної культури і себе самого.

Список використаних джерел

Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка / Ю. Д. Апресян // Ю. Д. Апресян. Избранные труды. - М. : Школа "Языки русской культуры", 1995. - Т. 2.

Гачев Г. Д. Национальныеобразы мира: Курс лекций / Г. Д. Гачев. - М. : Изд. центр "Академия", 1998.

Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов. - М. : Высш. шк., 1980.

Воркачев С. Г. Лингвокультурный концепт: типология и области бытования / С. Г. Воркачев. - М. : Гнозис, 2006.

Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу / І. О. Голубо- вська. - К. : Логос, 2004.

Гумбольдт Ф. В. Язык и философия культуры / В. фон Гумбольдт. - М. : Прогресс, 1985. - 452 с.

Коельйо П. Рукопис, знайдений в Акрі / П. Коельйо ; пер. з порт. В. Шовкуна. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014.

Покровська І. Л. Національно-культурна специфіка лексичної системи сучасної турецької мови / І. Л. Покровська // Сходознавство. - 2008. - №43. - С. 82-89.

Korkmaz Z. Atatьrkve Tьrk Bili: Belgeler, Ankara, 1991. TDK yay.

Газета "День". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/artide/istoriya-i-ya/velrkiy-reformator-revolyucioner-0

Dinimiz islam. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. dinimizislam.com/detay .asp?Aid=3859.

Mumsema. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mumsema.org/ c-d/5938-celal-nedir-celal-hakkinda-ansikiopedik-bilgi.html.

Nedir Ne Demek. NND Sцzlьk. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nedirnedemek.com.

Nicbar. Етнос. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://nicbar.ru/ etnopolitologia_03.htm .

Пасічник Д. "Смерть вовка" А. Віньї в сфері концепту "нація" Ях'я Кемаля

Беятли" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///C:/Users/user/Downloads/ Lits_2013_39(2) 40.pdf

Степанов Ю. С. Концепт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://philologos.narod.ru/concept/stepanov-concept. htm.

Концепти атмосферних явищ у тюркській міфології. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&souice=web&cd= 1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi4vu6jwZrMAhVGWywKHThbDXoQFggaMAA&url =http%3A%2F%2Fnbuv.gov.ua%2FUJRN%2FSkhodoz_2013_61_14&usg=AFQjCNFW- wnBi9rgsv6U6yGJshIGUjd58g&bvm=bv. 119745492,d.bGg

Размещено на Allbest.ru