Відтворення новітніх реалій українського суспільно-політичного дискурсу в англомовній публіцистиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Відтворення новітніх реалій українського суспільно-політичного дискурсу в англомовній публіцистиці

Мармураш В.Р.

м. Київ

Анотація

Розглянуто новітні суспільно-політичні реалії, що виникли у процесі революційних подій 2013--2014рр. Описано особливості їхнього відтворення на матеріалі сучасної англомовної публіцистики. Розглянуто роль перекладача як посередника між текстом оригіналу й читачем, між двома різними культурами, доведено необхідність володіння фоновими знаннями про культуру народу мови оригіналу й орієнтування на читачів перекладу для адекватної передачі національно-специфічної лексики.

Ключові слова: безеквівалентна лексика, публіцистика, реалія, способи перекладу, суспільно-політичний дискурс.

Рассмотрены новые общественно-политические реалии, возникшие в процессе революционных событий 2013-2014 гг. Описаны особенности их воспроизведения на материале англоязычной публицистики. Рассмотрена роль переводчика как посредника между текстом оригинала и читателем, между двумя различными культурами, доказана необходимость владения фоновыми знаниями о культуре народа языка- оригинала, для адекватной передачи национально-специфической лексики.

Ключевые слова: безэквивалентная лексика, публицистика, реалия, способы перевода, общественно-политический дискурс.

Thisarticle presents an analysis of the latestsocial and political realia coined- duringrevolution in 2013-2014. It considersspecifics of translation of these culturally-biased words in the Englishmassmedia. It hasbeenproventhattranslatorisn'tjust a mediatorbetween the originaltext and the reader, buthe/she is also a mediatorbe- tweencultures. Furthermore, translatorsmust have backgroundknowledgeabout the culture of the sourcelanguage, in order to translateculture-bound words adequately.

Переклад не стосується самих тільки слів це - справа розкриття усієї культури.

Ентоні Берджесс

Мова - це невід'ємна частина будь-якої культури. Завдяки їй ми передаємо набуті віками знання з покоління в покоління, і саме вона ставить перед перекладачем непросте завдання адекватного відтворення її компонентів. Чи не найскладнішим мовним засобом, що передає національно-культурний колорит, є реалії. Як зазначає Р. П. Зорівчак, вони є одними з найнебезпечніших "підводних каменів", що доводиться долати перекладачам. Однак при цьому "ці, так би мовити, неперекладні одиниці - найцікавіші: невід'ємні від місця та епохи, вони дають найбільше для пізнання способу мислення, побуту й історії носіїв мови-джерела" [3, с. 38-39].

Реалії містять у собі колорит народу. Згідно з дослідженнями С. І. Влахова і С. П. Флоріна "колорит робить з нейтральної, "незабарвленої" лексичної одиниці реалію. Колорит - це забарвленість слова, якоївоно набуває завдяки приналежності його референта - позначуваного ним об'єкта - до даного народу, країни чи місцевості, конкретної історичної епохи, завдяки тому, що цей референт, характерний для культури" [1, с. 105].

Україна завжди славилася багатством традицій, що отримувало своє відображення в мові. Не стали винятком і суспільно- політичні зміни, що почалися у 2013 р. Виникло чимало ново- створених реалій, а також багато відомих нам слів набули нових конотацій: Майдан, Євромайдан, революція гідності, тітушки, ватнік, колоради, ленінопад, самооборона, укроп, кіборг, хунта, "небесна сотня", бандерівець, правосеки [8]. Зрозуміло, що вони привертали увагу ЗМІ не лише в Україні, але й в усьому світі. Однак чи вдалося іноземним журналістам, перекладачам вдало передати менталітет української нації? англомовний публіцистика перекладач текст

Проблема відтворення реалій, як маркерів національно-культурного контексту, викликала інтерес у багатьох визначних дослідників: С. І. Влахов, С. П. Флорін, А. В. Федоров, Р. П. Зорівчак.

Р. П. Зорівчак визначає реалії як моно- і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких містить (у плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови- сприймача [3, с. 58].

Р. П. Зорівчак пропонує дев'ять способів трансляційного перейменування реалій; А. В. Федоров - чотири: 1) транслітерація або транскрипція, 2) утворення нового слова або описовий переклад, 3) використання слова, що означає дещо наближене, 4) гіпонімічний [5, c. 171]. С. П. Флорін і С. І. Влахов виділяють: 1) транскрипцію, 2) переклад (заміни): введення неологізмів, на- півкалька, опанування, семантичний неологізм, приблизний переклад (заміна), переклад контекстуальний [1, c. 79-104].

На думку видатних науковців і лінгвістів С. І. Влахова та С. П. Флоріна, вибір залежить від декількох умов: 1) характеру тексту; 2) значущості реалії в контексті; 3) характеру самої реалії, її місця в лексичних системах МО та МП; 4) мов, їхніх словотворчих можливостей, літературних і мовних традицій; 5) читача перекладу [1, c. 94].

Щодо першої характеристики, варто зазначити, що на відміну від художньої літератури, у публіцистиці досить активно використовують транскрипцію. "Транскрипція прагне зберегти "чуже" через "свої" засоби" [1, с. 87]. Завдяки цьому методу, звичні в мові оригіналу, ці слова і вирази в мові перекладу випадають із загального лексичного оточення, відрізняються своєю сторонністю, унаслідок чого привертають до себе ще більше уваги [4, c. 74].

Уперіод "революції гідності" не лише з'явилося чимало нових понять, а отже нових реалій, але й багато слів набули нових значень. Слово "кіборг", відповідно до українського тлумачного словника, означає кібернетичний організм; пристрій, у якому певною мірою здійснено симбіоз фізичних та інтелектуальних здібностей людини й технічних засобів автоматики. Проте, у 2014 р. це слово набуло нового значення для українців. "Mention a cyborg to a Ukrainian these days and they probably won't think of "cybernetic organisms", or man-machines of science fiction. Instead, the word now conjures up images of rugged, heavily armed men holed up inside what remains of Donetsk Airport in war-torn eastern Ukraine" [9]. Оскільки це слово запозичене в українській мові та є інтернаціоналізмом, труднощів у відтворенні воно не викликало. Проте, навряд чи можна зрозуміти все смислове навантаження "кіборга" в контексті української геополітики, не знаючи історії, чи не маючи пояснення. Як бачимо, інколи денотативна інформація відступає на задній план або майже анулюється, а переважає інформація конотативна, зокрема національно-культурна, локальна. Р. П. Зорівчак зазначає, що між денотативним і конотативним значенням реалії, як і будь- якої іншої лексеми, не існує непрохідної межі. Можливий перехід денотативного значення реалій на конотативний рівень або паралелізм конотативного й денотативного значень. Завдяки абсолютній перевазі конотативних сем реалії, зазнаючи семантичної інтеграції, переходять до розряду символів, що, як правило, поєднують експресивно-емоційну напругу образу з його філософським осмисленням [3, c. 76, 791.

Іншим прикладом є лексема "ватнік". Початкове значення - теплий зимовий верхній одяг, кожух, що й нині використовується у сільській місцевості в Росії [7]. Нині ж ватнік - прихильник проросійського напряму розвитку, противник насадження західних цінностей, людина, яка ностальгує за радянськими часами. Уперше в такому значенні це слово було використане Антоном Чадським у листопаді 2014 р. "Vatnik is also a meme denoting a patriotic Russian redneck, and the internet is awash with cartoons portraying them as marginalised and aggressive - such as in one of a rally of separatists brandishing bats and calling for the return of deposed President Viktor Yanukovych " [9]. Завдяки транслітерації зберігається колорит слова, але якщо людина не володіє фоновими знаннями про ситуацію в Україні, вона може узагалі не зрозуміти інформацію, яку до неї прагнув донести автор оригіналу. Тож у даному випадку потрібно, хоча б при першому використанні реалії у тексті, давати пояснення.

"Тітушки" - новостворений термін, що також відображає один із аспектів суспільно-політичного життя українців у революційні роки. Як відомо, походить він від прізвища спортсмена Вадима Тітушка і є збірною назвою найманців, часто люмпені- зованих кримінальних елементів, які використовувалися українською владою для застосування фізичної сили й участі в масових сутичках. 1. "The interior ministry was also charged with investigating crimes by pro-Yanukovych streetfighters known as titushki, even though interior ministry officials are suspected of arming these men" [12]. 2. "Late Wednesday, Geoffrey Pyatt, the American ambassador in Kiev, retweeted animage of the United States Embassy surrounded by men said to bepro-government thugs, known as titushki" [14]. В обох випадках було використано транслітерацію, що цікаво, не з української, а з російської мови (це видно по закінченню множини - і не характерно для українських іменників). Проте у двох реченнях надається пояснення, що значно полегшує сприйняття тексту: "streetfighters" - вуличні бійці, "prosovernmentthuss" - провладні головорізи.

"Between 78 and 92 protesters were killed - they are now commemorated as the "Heavenly Hundred" - and more than 1,000 were injured, while 13 law enforcement officers were killed and about 900 injured, according to the report" [12]. Перекладач використав кальку для відтворення реалії: "heavenly" - "небесна", "hundred" - "сотня". Проте таке рішення викликає певні сумніви. У цьому випадку сотня не лише позначає кількість, а й має історичне значення, оскільки ще за княжих часів це була військова частина ополчення. Тобто при цьому виді трансформації частково втрачається культурний відтінок, а зберігається лише денотативне значення.

У період революційних подій з'явився термін "жидобандері- вець" на позначення людей єврейського походження, що підтримують проукраїнські настрої. Як бачимо, він складається з двох лексичних одиниць "жид" і "бандерівець". В українському менталітеті обидва слова мають дещо негативну конотацію. Представники єврейської національності та частина громадян України вважають слово "жид" образливим через уживання цього слова чорними сотнями під час "єврейських погромів" у Російській імперії [15]. Бандерівець позначає прихильників поглядів Степана Бандери, звідки й походить назва. В англомовних ЗМІ цей термін передається за допомогою повної транслітерації "Banderivets", а також часткової, тобто залишається корінь і видозмінюється закінчення, притаманне для мови перекладу "Bandente". "The flyer asks all Jewish citizens aged 16 and older to register with the "Donetsk Republic commissar for nationality affairs" and pay a $50 fee, "given that the leaders of the Jewish community of Ukraine support the Banderite junta in Kiev and are hostile to the Orthodox Donetsk Republic and itscitizens" [12]. Проте якщо в цьому випадку транслітерація - вдалий варіант, то лексему "zhyd" вона не передає повноцінно, оскільки для читачів мови перекладу це буде абсолютний неологізм без жодного відомого їм семантичного відтінку. У газеті JTA автор використав інший термін на позначення цієї реалії: "So what on earth is a "Yid- Banderite"?" Відповідно до визначення словника Collins, "yid"- зневажливе, образливе слово на позначення єврея [10]. Отже, найвдалішим варіантом відтворення цієї лексеми є поєднання транслітерації та використання відповідника в англійській мові.

У період Майдану неодноразово можна було почути скандування "Зека - геть!" Сам термін бере початок від позначення "з/к", що використовувався в офіційних радянських документах у період із кінця 1920-х до кінця 1950-х рр.

Етимологічно він походить від рос.скорочення "Заключённый каналоармеец", уперше з'явився під час будівництва Біломорсько-Балтійського каналу, пізніше так називали всіх в'язнів ГУЛАГу [16]. Нині воно втратило своє історичне навантаження, і його використовують як лексему з яскраво негативним забарвленням для людей, що відбули покарання в місцях позбавлення волі, злодіїв, а в 2013-2014 рр. як глузливе прізвисько колишнього президента Віктора Януковича. В англомовних ЗМІ його переважно перекладають як "crook": 1. "The people are chanting "Revolution!" and "Get Out Crook!" [13]; 2. We learned a lot about the riot police - their low pay, their disgust with claims that they served a 'crook' [zek] ("I serve the law, not some zek!" one cop said), and their own frustrations with the political system" [11]. Як можна побачити в другому реченні, автор використав ще й транслітерацію, щоб створити повну семантичну картину поняття, дати читачам тексту-перекладу можливість ознайомитися з тим, як бачать його читачі оригіналу. Словник Collins дає таке визначення "crook": злочинець, нечесна людина. Синоніми: criminal (злочинець), rogue (шахрай), thief (злодій), villain (лиходій), robber (грабіжник), racketeer (бандит-здирник). Цей еквівалентний переклад є досить вдалим, оскільки не спантеличує реципієнта новизною, а також передає зміст.

На основі проаналізованого матеріалу можна зробити висновок, що для відтворення новітніх реалій українського суспільно- політичного дискурсу в англомовній публіцистиці найчастіше використовуються: транслітерація, транскрипція, калька чи напівкалька, дескриптивний переклад. Уведення неологізму (транслітерація, транскрипція, калька чи напівкалька) допомагає привернути до себе увагу читача, але не його розуміння. Описовий переклад, у свою чергу, забезпечує сприйняття реципієнтом семантики слова, але водночас передбачає втрату форми. Оптимальним варіантом є поєднання цих видів перекладу.

О. І. Чередниченко зазначає, що у плані забезпечення міжкультурної комунікації творча діяльність перекладача спрямована на примирення двох суперечливих тенденцій: збереження мовної норми рецептивної культури в перекладі, з одного боку, і її гармонізацію з нормою оригіналу як феномена вихідної культури, з іншого [6, c. 489].

Реалії, як етноспецифічна лексика, визначають рівень професійності перекладача, рівень його володіння не лише граматикою, а й розуміння менталітету тієї мови, із якої він перекладає, його фонові знання, виявляютьйого професійні здібності. У своїй роботі Р. П. Зорівчак, підтримуючи позицію Гете, зазначає: "у перекладі треба добиратися до неперекладного, лише тоді можна по-справжньому пізнати інший народ" [3, с. 7] Реалії не дають змоги перекладачеві йти шляхом "найменшого опору", повсякчас нагадуючи йому, що перекладання - не лише творчість, а й напружений науковий пошук [3, с. 43].

Отже, реалії - національно-специфічні слова, що підкреслюють індивідуальність кожного народу, є найяскравішими прикладами колориту та відіграють провідну роль у збереженні традицій і звичаїв [4, с. 70]. І, на мою думку, їхнє відтворення кидає виклик, навіть досвідченим перекладачам. Щоб передати їх адекватно, потрібно завжди ставити себе на місце читача, який, можливо, не володіє знаннями про культуру автора оригіналу. Варто використовувати ті трансформації, що відтворять повну мовну й концептуальну картини першотвору. Як справедливо зазначає Н. В. Гуренко: "Перекладач - посередник між автором оригіналу і читачем перекладу. Він здійснює переклад для "свого читача" і, якщо транскрибовані реалії залишилися за межами його сприйняття, це означає, що комунікативна мета перекладу не досягнута" [2, с. 94].

Список використаних джерел

1. Влахов С. І. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. - М. : Высшая школа, 1986.

2. Гуренко Н. В. Специфіка перекладу суспільно-політичних реалій / Н. В. Гуренко // Вісн. СумДУ. Серія Філологія. - Суми, 2007. - № 1. - Т. 2. - С. 91-95.

3. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. - Львів : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989.

4. Кисільова Я. В. Проблема збереження колориту при перекладі національно- специфічних слів (на прикладі поняття реалія) [Електронний ресурс] /Я. В. Кисільова. - Режим доступу : pritsak-cen1er.com/book/Issue_4-5/15_Kysьiova.doc

5. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) : учеб. пособие / А. В. Федоров. - 5-е изд. - СПб. ; М. : ООО Изд. Дом "ФИЛОЛОГИЯ ТРИ", 2002.

6. Чередниченко О. І. Міжкультурні аспекти перекладу / О. І. Чередниченко // Мовні і концептуальні картини світу. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2001. - С. 485-489.

Джерела ілюстративного матеріалу

1. Мармураш В. Р., студ., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

Размещено на Allbest.ru