Особливості тексту Євангелія в перекладі Пилипа Морачевського

Дослідження перекладів українською мовою книг Святого Письма тривалий час лишалися поза увагою науковців з огляду на особливості ідеології радянської доби. Після проголошення незалежності України з'явилася чимала кількість праць із характеристикою мовно-стильових особливостей текстів Святого Письма (В. Німчук, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Мороз та ін.).

Стаття репрезентує дослідження лексичного обрамлення тексту Євангелія перекладу П. Морачевського. Зокрема докладно охарактеризовані групи церковнослов'янізмів та архаїзмів. Актуальність цієї роботи полягає в розгляді так званої репресованої лексики - слів, словосполучень, словотвірних форм, використання яких було значно обмежено або повністю заборонено в радянський період.

1860 р. Пилип Морачевський здійснив перший повний переклад Нового Завіту новоукраїнською літературною мовою. "Всіма мовами проповідується слово Боже. Визнавці Христа Спасителя мають Біблію своїми мовами, а Малоросія, мовою котрої розмовляють близько 12 мільйонів православних християн, не має своєю мовою навіть Євангелія. Високі Божественні істини з усією простотою, зрозумілістю й теплотою Євангельського вчення, висловлені простою, зрозумілою кожному мовою, з якою зливаються всі ідеї і розуміння народу, осяяли б темний розум найсвітлішим і душоспасним світлом Віри і очистили б хистку мораль народу швидше та глибше за всі вчені тлумачення... З цією метою я розпочав переклад Євангелія малоросійською мовою" [4, 468]. Так інспектор Ніжинської гімназії Пилип Морачевський пояснив підстави своєї роботи над перекладом Святого Письма. 1860 р. готовий рукопис перекладач надіслав Священному Синоду до Петербурга.

Тоді з політичних причин Євангеліє друкувати не дозволили. Дізнавшись про таке рішення Синоду, Морачевський переслав переклад до Академії наук Росії. Для оцінки тексту там було створено спеціальну комісію у складі кращих славістів - академіків І. І. Срезневського А. Х. Востокова та А. В. Нікітенка. Учені ознайомилися з перекладом і поцінували його "просту і зрозумілу" [4, с. 468] мову дуже високо: "Євангеліє є в найвищій мірі працею визначною у сенсі вчено-філологічному та релігійно-правовому. Щодо першого, то насамперед постає питання: чи можна малоросійською мовою передати ті божественні і величні істини, що містить у собі Євангеліє? Питання цим перекладом, на нашу думку, вирішено якнайкраще. Малоросійська мова в цьому перекладі блискуче витримала випробування. Переклад Морачевського демонструє, що і якість, і характер слів, і якість словосполучень ніде не зраджують ні достоїнству, ні змісту викладених думок" [4, с. 476].

Академіки звернулися до Священного Синоду з рекомендацією надрукувати Євангеліє, навіть якщо цей переклад "буде потрібний бодай одній людині, то й цього достатньо, щоб йому бути" [4, с. 474].

Попри високу оцінку науковців перший примірник українського перекладу Євангелія вийшов лише 1906 р. Перед початком друку редакторська група, до складу якої, серед інших, входили видатний мовознавець Павло Житецький і подільський єпископ Порфирій Левицький, зробила незначні правки тексту.

Упродовж 1906-1907 рр. було продано майже 130 тисяч примірників українського Євангелія. Попри цей, неймовірний як на той час, наклад нині Євангеліє в перекладі Морачевського є надзвичайною бібліографічною рідкістю. Максим Стріха у статті "Біблія по-нашому" стверджує, що у фондах національної бібліотеки України імені Вернадського зберігається лише четверте з Євангелій - від Іоанна [11].

Отже, досліджуючи особливості лексики цього тексту, варто з'ясувати, яким саме словниковим складом мови перекладачеві вдалося "передати божественні і величні істини... блискуче" [4, с. 476].

У цьому зв'язку насамперед варто виокремити використання церковнослов'янізмів. У перекладі Морачевського велика група церковнослов'янізмів - дієслів, що містять у своїй основі префікси воз-, пре -, пред-:

"Не думайте казати собі: батька маємо Авраама, бо кажу вам, що Бог має силу із сього каміння воздвигнути дітей Авраамові" [9, с. 6].

"Ви чули, що сказано стародавнім: не прелюбодійствуй” [9, с. 9].

"І сталося, коли він возлежав за столом у його господі, аж ось багато надійшло митарів і грішників" [9, с. 17].

"Як він увійшов до Божого дому і їв хліби предложення" [9, с. 23].

"І - возлюби ближнього твого, як себе самого" [9, с. 38].

Церковнослов'янізми надають тексту урочистості. У найновішому (2003) перекладі Біблії українською велика частина церковнослов'янізмів замінена словами з активного вжитку мови. Порівнюючи, можна побачити відмінність:

"Кажу вам, що Бог може з каміння цього звести дітей Авраамові" [10, с. 26].

"Ви чули, що було сказано древнім: нечини перелюбу" [10, с. 36].

"Як він увійшов у храм Божий і їв хліби принесення" [10, с. 57].

"Він сказав у відповідь: люби Господа Бога твого всім серцем твоїм" [10, с. 85].

Друга група церковнослов'янізмів у перекладі Морачевського - іменники:

"А як сидів він на судищі, жінка його послала йому сказати: нічого не чини Праведнику тому" [9, с. 58].

"І тільки що вийшов Він з човна, зараз зустрів Його чоловік з гробовищ" [9, с. 70].

"Стережіться книжників, що бажають ходити у шатах і люблять вітання на торгах та перші сідалища в синагогах" [9, с. 150].

Переклад Морачевського вирізняє також чимала група архаїзмів: сотник, клуня, комора, челядь, росчина, біляр, лічба, начиння, рало, кій, гони, стадія, наймит, свита, калитка.

Однак найбільшою особливістю цього тексту є лексика, яка вийшла з активного вжитку мови після 1930 р. Ці слова зникли в часи так званої радянської війни за "чистоту" української мови. Характеризуючи цей період, мовознавець Лариса Масенко пояснює, що ця війна, "яку час від часу оголошувало компартійне керівництво, мала зовсім інше підґрунтя і мотивацію, ніж відомі в історії багатьох мов, особливо загрожених, пуристичні рухи. Якщо останні спрямовувались на боротьбу з іншомовними запозиченнями, тобто мотивувались уболіванням за збереження розвитку мови на питомій базі, то радянські мовні чистки фактично були війною із самою мовою, бо, на відміну від пуристських, вони ніколи не вилучали слова виразно іншомовного походження, а стосувались питомої або засвоєної лексики... далекосяжною метою такої політики було зведення української мови до стану говірки російської мови" [2, с. 34].

Ми бачили звізду Його на сході [9, с. 4] - зірку [10, с. 23].

Я не годен і обувя Йому понести [9, с. 6] - недостойний, взуття [10, с. 27].

Як вони закидали мережі у море [9, с. 8] - сіті [10, с. 29].

І хто схоче позиватися з тобою [9, с. 10] - судитися [10, с. 34].

Не будь, як лицеміри, що люблять на роспуттях ставати на молитву [9, с. 11] - перехрестях [10, с. 36].

Тим-то коли вже світ, що в тобі, є тьма, то яка ж тьма [9, с. 12] - темрява [10, с. 37].

Сей гудить Бога [9, с. 16] - богохульствує [10, с. 45].

Він подібний до хлоп'ят, що сидять на улицях і гукають[9, с. 21] - дітей, звертаються [10, с. 55].

Кодло гадюче [9, с. 24] - поріддя єхид нове [10, с. 60].

Як трапиться йому яка туга, або напасть за слово, то зараз блазниться[9, с. 26] - скрута, гоніння, спокушається [10, с. 63].

Хто чинитиме волю Божу [9, с. 67] - творитиме [10, с. 147].

Але клопоти віку сього і принада багацтва [9, с. 68] - турботи, спокуси [10, с. 149].

Іродияда злобилась на його [9, с. 73] - гнівалась [10, с. 156].

І опріч одного хліба не мали з собою [9, с. 77] - окрім [10, с. 164].

Почали ремствувати [9, с. 54] - гніватись [10, с. 174].

Прийшла жінка, маючи кухлик мира [9, с. 91] - посудина [10, с. 188].

Многі не по правді свідкували [9, с. 91] - багато лжесвідчили [10, с. 192].

І уздрить всяка тварь спасення Боже [9, с. 06] - побачить [10, с. 224].

Бо вони думають, що за велемовство своє будуть вислухані [9, с. 11] - багатослів'я [10, с. 36].

У того, хто взяв твоє, не доправляйся [9, с. 113] - не вимагай [10, с. 238].

І сталось, коли зближались дні одходу Його [9, с. 124] - було, наближались, відходу [10, с. 256].

Коли нечистий дух вийде з чоловіка, то вештається по місцях безводних [9, с. 128] - ходить [10, с. 265].

Бережіться зажерливості [9, с. 131] - користолюбства [10, с. 270].

Погляньте на гайворонів [9, с. 132] - воронів [10, с. 270].

Треба молитись і не тужити [9, с. 143] - не занепадати духом [10, с. 291].

І багато було пересудів про Нього [9, с. 177] - розмов [10, с. 359].

Марія хутко встала [9, с. 188] - поспішно [10, с. 378].

Хто любить Мене, слово моє держатиме [9, с. 195] - збереже [10, с. 391].

Осібну групу втраченої словотвірної форми у перекладі Морачевського становлять дієслова з префіксом од-: одібрати, од- в'язати, одповісти, одвідувати, оддавати, одводити, одійти, одсікти, одправляти, одвалювати, одкрити (очі), одступити, одлучити, одпустити, одходити, одпливати, одтинати, одчиняти, одтягти, одказувати, одрікатися, одпустити, оддати, одвалювати, одчалити, однімати, одмовляти.

У словниках до 1930 р. ці дієслова представлені з двома префіксами од- та від-. У словниках пізнішого часу й донині чинним є творення таких дієслів лише префіксом від-: відібрати, відповісти, відвідувати, відводити, відправляти, відвалювати, відступити, відходити, відпливати, відчиняти, відрікатися, відвалювати тощо.

Отже, з огляду на вищесказане можна зробити такі висновки: текст перекладу Морачевського є взірцем живої розмовної мови, яка побутувала в Україні до початку ХХ ст. Ця блискуча - за визначенням російських академіків - мова була простою і зрозумілою кожному українцю. Її вирізняють церковнослов'янізми й архаїзми. Однак самобутньою основою тексту перекладу є питома лексика, яка зазнала авторитарного втручання в період 1930-1980 рр. і нині здебільшого вилучена зі словників. Порівняння мови тексту Морачевського з найновішим перекладом Святого Письма дає підстави стверджувати, що репресивні заходи радянського часу призвели до помітного збідніння словникового запасу української мови.

лексика текст євангеліє переклад

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Бусел, М. Василега-Дерибас, О. Дмитрієв. - К.: Ірпінь: ВТФ Перун, 2007.

2. Масенко Л. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду / Л. Масенко. - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2005.

3. Мороз Т. В. Лексика перекладів книг Святого Письма у контексті розвитку української літературної мови в другій половині ХІХ на поч. ХХ ст / Т. В. Мороз. - Чернівці: ЧНУ, 2007.

4. Науменко В. Ф. С. Морачевский и его литертурная деятельность / В. Науменко // Киевская старина, 1902. - № 12.

5. Російсько-український словник ділової мови / Українська академія наук / М. Дорошенко, М. Станиславський, В.Страшкевич. - К.: 1930. Електронна версія, 2007.

6. Російсько-український словник / Українська академія наук./ А. Кримський, С. Єфремов. - К., 1924-33. Електронна версія, 2007.

7. Словник синонімів української мови: у 2 т. / НАН України. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні / А. Бурачок, Г. Гнатюк, С. Головащук. - К.: Наук. думка, 2011.

8. Словарь української мови: у 4 т. / упоряд. Б. Грінченко. - К.: Наук. думка, 1996.

9. Святе Євангеліє. - К., 1919.