Мовленнєві тактики комунікативних стратегій в "Іліаді"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовленнєві тактики комунікативних стратегій в "Іліаді"

Руда Н. В., канд. філол. наук, асист.

Проаналізовано особливості комунікативних стратегій і підпорядкованих їм тактик на матеріалі давньогрецького епосу "Іліада" Гомера. Досліджено тактики стратегій "компроміс", "співробітництво", "маніпуляція", "суперництво", "ігнорування", "пристосування".

Ключові слова: комунікативна стратегія, тактика, комунікативна ситуація, гомерівський епос.

мовленнєвий тактика іліада

Рудая Н В., канд. филол. наук, ассист.

Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, г. Киев

РЕЧЕВЫЕ ТАКТИКИ КОММУНИКАТИВНЫХ СТРАТЕГИЙ В "ИЛИАДЕ"

Проанализированы особенности коммуникативных стратегий и подчиненных им тактик на материале древнегреческого эпоса "Илиада" Гомера. Исследуются тактики стратегий "компромисс", "сотрудничество", "манипуляция", "соперничество", "игнорирование", "приспособление".

Ключевые слова: коммуникативная стратегия, тактика, говорящий, коммуникативная ситуация, гомеровский эпос.

Ruda N. V., PhD, Assistant Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv

THE TACTICS OF COMMUNICATIVE STRATEGIES IN THE "ILIAD"

The article analyzes the peculiarities of communicative strategies and tactics in the ancient Greek epos the "Iliad" by Homer. The tactics of strategies "compromise", "cooperation", "manipulation", "competition", "ignoration", "accommodation" are being studied.

Keywords: communication strategy, tactics, speaker, communicative situation, the Homeric epos

Одним із пріоритетних напрямів антропоцентричного мовознавства є комунікативна лінгвістика, яка вивчає процеси спілкування й комунікативну поведінку людей. Комунікативна поведінка - це "сукупність норм і традицій спілкування певної групи людей" [1, с. 131]. Процес комунікації є ефективним за умов правильного вибору мовцями стратегій і тактик спілкування [2, с. 38]. Комунікативна стратегія це комплекс певних мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення комунікативної мети [5]. Її основними елементами вважаються цільові установки ко- мунікантів, моделі мовленнєвої поведінки, особистісні характеристики мовців, а також світоглядні орієнтири і цінності учасників спілкування [3, c. 27]. Реалізація комунікативної стратегії в конкретній ситуації називається мовленнєвою стратегією, яка реалізується адекватними їй мовленнєвими тактиками [3, c. 27].

Досягнення комунікативної лінгвістики активно використовуються в сучасній риториці, видів якої існує стільки ж, скільки існує сфер комунікації та функціональних реалізацій мови (7). Загальновідомо, що риторика зародилася в античній Греції - уміння правильно, "красно", і, що головне, ефективно говорити вважалося давніми греками однією з чеснот, ознакою шляхетного походження, запорукою вдалої взаємодії із соціумом [4, c. 6].

Говорячи про витоки античного красномовства, зазвичай звертаються до давньогрецького героїчного епосу - хоча теоретичного осмислення ораторського мистецтва та спеціальної підготовки в той час ще не могло бути, проте стиль переважної більшості промов індивідуалізований, він залежить і від психологічного стану мовця, і від його належності до певного соціального прошарку, і від конкретної ситуації мовлення [ibid, c. 8]. Наприклад, мудрого старця Нестора Гомер характеризує так: "Схопивсь тоді солодкомовний Нестор, із голосом звучним славетний промовець пілось- кий. З уст його мова текла, бджолиного меду солодша" [1, І, 247249], комунікативна поведінка Менелая, якому, як спартанцю, властива була лаконічність висловлювання, описується такими словами: "Менелай говорив хоч виразно, але швидкомовно Й коротко дуже - не був говіркий, балакун многослівний, Стисло умів промовляти, хоч віком він був і молодший... " [1, ІІІ, 213-215], красномовство Одіссея вважалося чи не надприроднім: "Тільки як видобув він із грудей своїх голос могутній - Мова його гомоніла, як та снігова хуртовина, Й годі із смертних комусь тоді з Оді- ссеєм змагатись" [1, ІІІ, 221-223], надмірність, невиваженість, безглуздість же мови простолюдина Терсіта засуджувалися: "Тільки Терсіт горлав ще один, язикатий без міри, В грудях багато у себе словес він беріг легковажних, Щоб по-пустому і не до пуття нападать на державців, Тільки б своїми нападками викликать серед аргеїв Сміх..." [1, ІІ, 212-216].

Аналізуючи промови героїв "Іліади" з позицій сучасної комунікативної лінгвістики, можна зупинитися на аналізі тактичних прийомів, які використовують мовці для реалізації власних комунікативних стратегій з метою досягнення певної цілі. Такий аналіз є особливо актуальним із етнопсихолінгвістичних позицій сучасного мовознавства, адже в кожній етнокультурі існують притаманні їй правила побудови розмови, тісно пов'язані з культурно зумовленими засобами комунікації та мовленнєвої поведінки [1, c. 147]. Новизна дослідження зумовлюється тим фактом, що мовлення героїв давньогрецького епосу досі не розглядалося в такому аспекті.

Дослідник гомерівського епосу Наум Львович Сахарний, аналізуючи характер та образ Одіссея за його мовленням, зупиняється, зокрема, на промові героя до Навсікаї, де виділяє такі "психологічні структурні частини" [8, c. 248-249], які ми в концепції нашого дослідження можемо навести як приклади мовленнєвих тактик для реалізації мовленнєвої стратегії "прохання про допомогу":

а) підхід: захоплення зовнішністю дівчини: Хто ти - богиня чи смертна, - тебе на колінах благаю! В разі одна ти з богинь, що простором небес володіють,То з Артемідою тільки, великого Зевса дочкою, Виглядом, постаттю, величчю можу тебе порівняти! [2, VI, 149-153];

б) завоювання прихильності й довіри скромністю і вихованістю: Так і на тебе дивлюся я з подивом, жінко, колін же Страшно твоїх доторкнутись [2, VI, 168-169];

в) виклик співчуття розповіддю про пережиті біди: Вчора, на день лиш двадцятий, умкнув я з багрового моря, Де під поривами бур від Огігії-острова хвиля Гнала так довго мене. Сюди ж якийсь бог мене кинув Нині, щоб нових напастей зазнав я. Бо ще, я гадаю, їм не кінець, ще багато боги їх мені призначили [2, VI, 170-174];

г) звернення з проханням: Зглянься ж, владарко...Шлях до міста мені покажи й обгорнутись дай клаптем З ряден, що ними ти одіж, сюди везучи, накривала [2, VI, 175-179];

д) побажання дівчині, яке вгадує її найпотаємнішу мрію: Вічні боги віддадуть тобі всім, чого прагнеш душею, - Мужа, й домівку тобі подарують, і згоду в родині Повну [2, VI, 180-181];

ж) гномічне узагальнення: Муж із жоною, одним ворогам лиш - на заздрощі злісні, Приязним людям - на радість, найбільше ж - собі на утіху [2, VI, 182-183]. Як свідчить текст, використавши комунікативну стратегію "прохання про допомогу" із застосуванням перерахованих тактичних прийомів Одіссей успішно досягнув поставленої цілі. Промова Одіссея є зразком розумного розрахунку, тонкого розуміння і находження того психологічного шляху, який веде до серця людини [8, c. 250].

За таким самим принципом спробуємо охарактеризувати промови героїв Іліади. Аналізуючи стратегії та тактики комунікації в тексті "Іліади", можна визначити такі основні їхні типи:

стратегія компромісу. Суть цієї стратегії полягає в прагненні врегулювання суперечностей через взаємні поступки [3, c. 30]. Стратегії компромісу дотримується Нестор, прагнучи вирішити суперечку Ахіллеса та Агамемнона через Брісеїду. Реалі- зуючи стратегію, Нестор використовує такі тактики:

а) передбачення негативних наслідків суперечки: Горе! Велика скорбота на землю ахейську приходить! Як би зраділи тепер Пріам і Пріамові діти, Радість велика і іншим троянам серця б охопила, Тільки б почули вони, як у сварці отут завелися Ви, між данайських мужів і в раді, і в битвах найперші [1, І, 254-258];

б) нагадування про власний авторитет як мудреця та арбітра в суперечці: тільки послухайтесь, ви-бо обидва від мене молодші. Тож на своєму віку людей, і від вас видатніших Я зустрічав, і вони порад моїх не відкидали[1, І, 259-272];

в) виклад власного бачення компромісного розв'язання суперечки: Не відбирай, Агамемноне, дівчини, хоч ти й могутній, Він-бо раніш в нагороду одержав її від ахеїв; Та припини, Пеліде, і ти оці прикрі змагання Із владарем, - не знав-бо ніхто ще такої пошани Із владарів берлоносних, що Зевс їх у славі звеличив. Ти хоч і сильний, бо мати богиня тебе породила, Все ж він могутніший: більше люду під владою має Гнів свій, Атріде, і ти погамуй, тебе я благаю, Злобу свою на Ахілла вгамуй, адже він для ахеїв - Вірна опора і захист великий в війні оцій згубній [1, І, 275-284].

стратегія маніпуляції, яка використовується для переконання прийняти потрібне рішення. Цю стратегію застосовує Одіссей, переконуючи ахейців не покидати Трою, а продовжувати воювати на боці Агамемнона. Реалізуючи стратегію, Одіссей використовує різні види тактик, залежно від особистісних характеристик адресата:

а) зі шляхетними воїнами Одіссей вдається до гнучких тактик заспокоєння, з одного боку, та імпліцитного залякування авторитетом Агаменона, з іншого: Не личить тобі полохливо тремтіти! Краще спокійно сиди та й інших людей заспокоюй. Самбо із певністю ти не відаєш думки Атріда, - Вас випробовує він, а скоро й скарає ахеїв. Що говорив він у раді - те чути не всім довелося. Чи не впаде його гнів, як кара тяжка на ахеїв? В гніві своєму страшні богорідні бувають державці, - їх-бо достойність од Зевса, і любить їх Зевс-промислитель [1, ІІ, 190-197];

б) до простих же солдат із народу (Гомер їх, на відміну від шляхетних воїнів, характеризує як галасливих) Одіссей застосовує жорсткі тактики: приниження, зацитькування та посилання на авторитет шляхетного командира: От божевільний! Ти б тихо сидів та інших би слухав, Кращих за тебе, - ти ж - боягуз, воювать незугарний, Ні на війні, ані в раді на тебе й не числять ніколи. Адже не кожному тут поміж нас панувать, між ахеїв. Блага нема в многовладді, - один хай буде державець. Владар один, що йому хитромудрого Кроноса сином. Берло дано і закон, щоб над людом своїм володарив [1, II, 200-206].

стратегія пристосування, яка передбачає зміну своєї позиції, переорієнтацію поведінки, згладжування протиріч [3, с. 30]. Стратегію пристосування застосовує Ахіллес для примирення з Агамемноном після вбивства Патрокла. Реалізовуючи тактику, він використовує такі гнучкі тактики:

а) зміна власного погляду: Чи нам, Атріде, обом, і тобі, і мені, стало краще З того, що ми через дівчину, хоч і з зажуреним серцем, Так розпалилися гнівом у зваді, що душу з'їдає? [1, XIX, 56-58];

б) знецінення вартості предмету суперечки: Хай би стрілою убила її в кораблі Артеміда В день, як, Лірнес зруйнувавши, узяв я ту дівчину в здобич [1, XIX, 59-60];

в) самопереконування у правильності власного рішення з огляду на понесені жертви: Мабуть, землі не ковтало б незмірної стільки ахеїв, Впалих від рук ворогів, поки в лютому гніві шалів я. Гектору тільки й троянам був з того пожиток [1, XIX, 61-63];

д) декларація нової поведінкової тактики: Нині свій гнів припиняю. Не личить без краю уперто Гніватись непримиренно [1, XIX, 67-68].

стратегія суперництва. Цю стратегію неодноразово використовують герої епосу, ведучи діалоги перед боєм. Ці перемовини мають на меті розлютити або, навпаки, налякати суперника. Стратегія суперництва використовується, наприклад, у діалозі Ахіллеса та Енея. Ахіллес, реалізуючи стратегію суперництва, застосовує такі тактики:

а) знецінювання перемоги суперника: Нащо, Енею, вперед із лав своїх ти так далеко Вийшов? Чи дух твій зі мною змагатись тебе спонукає В гордій надії, що владарем станеш троян коне- борних, Честю Пріамові рівним? Та хоч би мене і убив ти, Влади за те не дасть тобі в руки Пріам староденний [1, XX, 178-182];

б) пригадування ситуацій, коли суперник вже був переможений: Списом колись, пам'ятаю, вже змусив тебе я тікати. А пригадай, як від стада корів, що ти пас одиноко, Гнав я нещадно тебе на проворних ногах із Ідейських Гір, і як ти від мене тоді утікав безоглядно? [1, XX, 187-190];

д) залякування супротивника: раджу тобі я назад відійти і сховатись Серед громади. Отож не виходь проти мене, щоб лиха Гіршого ще не зазнати [1, XX, 196-198];

г) гномічне завершення промови: Мудрий дурень по шкоді [1, XX, 198].

стратегія ігнорування - ця стратегія реалізує таку модель поведінки, коли адресат навмисно не підтримує неприємну тему бесіди, не звертає уваги на закиди опонента [3, с. 31]. Цю стратегію в тексті "Іліади", відповідаючи на звинувачення Єлени про відсутність мужності та її заклики продовжити двобій із Мене- лаєм, реалізовує Парис такими тактиками:

а) просить не турбувати його звинуваченнями: Гнітом докорів гірких не гніти мені душу, дружино! [1, III, 438];

філософствує на тему мінливості удачі: Нині мене переміг Менелай при підтримці Афіни, Завтра ж його я здолаю, - адже й біля нас є богове! [1, III, 439-440];

в) переводить тему на предмет приємний для обох: Ну, а тепер у постелі зажийморозкошів кохання! [1, III, 441].

б) стратегія співробітництва передбачає вирішення конфлікту через прийняття рішення, яке задовольняє інтереси обох сторін [3, с. 30]. Цю стратегію реалізовує Агамемнон, зрозумівши, що без ображеного на нього Ахіллеса ахейці не зможуть перемогти троянців. Отже, Агамемнон застосовує такі тактики:

а) визнання власної вини: Не помилково, о старче, мої полічив ти провини. Я завинив, заперечити й сам не спроможний [1, IX, 115-116];

б) визнання силової переваги супротивника: Та тільки Варт багатьох чоловік, що Зевс полюбив його серцем: Ушанував він його, погубивши багато ахеїв [1, IX, 116-118];

в) прагнення залагодити конфлікт численними подарунками: Але якщо завинив я, піддавшися помислам згубним, Сам і залагоджу це - незліченний я дам йому викуп [1, IX, 119-120];

г) очікування відповідних поступок з боку опонента: От скільки дам я йому, коли гніватись він перестане. Хай погамує себе. А'ід - невблаганний, нещадний, Тим-то з усіх він богів найбільше ненависний людям. Хай він поступиться: я-бо й державною владою вищий, Та похвалитися можу, що й віком я старший за нього [1, IX, 157-161].

Отже, можемо зробити висновки про те, що дослідження комунікативних стратегій і тактик героїв античного епосу "Іліада" в різних ситуаціях спілкування дає можливість виявлення як стереотипних, так і індивідуальних моделей комунікативної поведінки представників давньогрецького етносу (точніше, племінної єдності). Окрім того, робота доводить, що античні тексти можуть бути об'єктом дослідження не лише в межах класичних студій, але й із позицій модерних напрямків сучасної лінгвістики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Актуальні проблеми сучасної лінгвістики : курс лекцій / І. О. Голубов- ська, І. Р. Корольов. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2011.

Арутюнова Н. Д Стратегия и тактикаречевогоповедения / Н. Д. Арутюнова // Прагматические аспекты изучения предложения и текста. - Киев : Глобус, 1983. - 82 с.

Кириллова Н. Н. Коммуникативные стратегии и тактики с позиции нравственных категорий / Н. Н. Кириллова // Вестн. НГТУ им. Р. Е. Алексеева. "Управление в социальных системах. Коммуникативные технологии" - Нижний Новгород : НГТУ. - C. 26-33.

Козаржевский А. Ч. Античное ораторское искусство / А. Ч. Козаржев- ский. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980.

Корольова А. В. Стратегії і тактики комунікативної поведінки учасників спілкування в ситуаціях конфлікту / А. В. Корольова //http://philology. knu.ua/ library/zagal/Studia_Linguistica_1/048_053.pdf ст. 50.

Лемяскина Н. А. Коммуникативное поведение младшего школьника / Н. А. Лемяскина, И. А. Стернин. - Воронеж : Центрально-Черноземное книжное изд-во, 2000. - С. 10.

РИТОРИКА // http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/ RITORIKA.html?page=0,1.

Сахарный Н. Л. Гомеровский епос / Н. Л. Сахарный. - М. : Худ. лит., 1976.

Размещено на Allbest.ru