Категоризація у німецькомовному конфліктному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Категоризація у німецькомовному конфліктному дискурсі

Міхіденко К.О.

аспірантка Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

У статі розглядається процес категоризації дискурсивного простору під час міжкуль- турної конфліктної взаємодії в умовах віртуальної комунікації. На основі мовного матеріалу з німецькомовних Інтернет-форумів та чат-румів розглядаються такі категорії, як МИ, ВИ, ВОНИ, ДРУГ, ВОРОГ, ПРАВДА, БРЕХНЯ, ПРАВИЛЬНО, НЕПРАВИЛЬНО.

Ключові слова: конфліктний дискурс, міжкультурна комунікація, категоризація, когнітив- ні схеми. комунікація віртуальний мовний

В статье рассматривается процесс категоризации дискурсивного пространства во время межкультурного конфліктного взаимодействия в условиях виртуальной коммуникации. На основе языкового материала с немецкоязычных Интернет-форумов и чат-румов рассматриваются такие категории, как МЫ, ВЫ, ОНИ, ДРУГ, ВРАГ, ПРАВДА, ЛОЖЬ, ВЕРНО, НЕВЕРНО.

Ключевые слова: конфликтный дискурс, межкультурная коммуникация, категоризация, когнитивные схемы.

The article is dedicated to the process of categorization of discoursive space at the time of intercultural conflict interaction in virtual communication. Relying on language material from German speaking Internet-forums and chat-rooms we distinguish such categories, as WE, YOU, THEY, FRIEND, ENEMY, TRUTH, LIE, RIGHT, WRONG.

Key words: conflict discourse, intercultural communication, categorization, cognitive schemes.

У руслі сучасних геополітичних подій міжкультурна взаємодія у світовому суспільстві все частіше стає предметом антропологічних досліджень.

Зокрема, лінгвістичні та комунікативні дослідження звертаються не лише до мовної репрезентації реальності, але й насамперед до процесів пізнання та осмислення цієї реальності представниками різних мов та культур, тобто до когнітивних аспектів комунікативної діяльності. Центральна роль при цьому відводиться дослідженню процесів формування концептів та категорій, якими оперують представники окремих мовних, культурних чи соціальних груп.

Серед науковців, які присвятили свої дослідження когнітивним процесам комунікативної взаємодії можна назвати, зокрема, таких, як Н. Д. Арутюнова, А. Д. Бєлова, М. Коул, А. П. Мартинюк, Дж. Лакофф, Р. М. Фрумкіна та ін..

Метою нашого дослідження є вивчення лінгвокогнітивних та етнокультурних аспектів, що характеризують німецькомовних конфліктний дискурс у віртуальному просторі, а також визначення концептів та категорій, характерних для цього типу дискурсу. Об'єктом дослідження є письмові тексти сучасного німецького конфліктного дискурсу. Предметом дослідження є мовні одиниці, через які актуалізуються когнітивні категорії німецькомовного конфліктного дискурсу. Матеріалом послугували понад 1700 одиниць у вигляді текстів (коментарів та постів), створених користувачами німецькомовних форумів, платформ та чатів, зокрема, goFeminin.comта чати на веб-сторінках таких німецькомовних видань, як «Der Tagesspiegel», «Die Zeit», а також «Die Welt».

У дослідженнях таких сучасних напрямків, як когнітивна семантика або прото- типна семантика, поняття категорія постає як модель знання, яка виходить за рамки обмежених можливостей мовних систем і вкорінюється у культурно-соціальних передумовах [4: 3-7; 5].

У результаті категоризації знання виникають когнітивні схеми, що відображають реальність навколо суб'єкта і створюють концептуальну систему, в рамках якої суб'єкт мислить і діє. Суттєвою ознакою концептуальної системи є метафоричний характер її елементів, які репрезентують фрагменти реальності у вигляді конкретизованих образів і мають значний вплив та світогляд суб'єкта, його дії та ставлення до оточення.

Категорія характеризується як частина мовного когнітивного апарату, яка наділена ознаками базового рівня [2: 86; 6]. Її ядром є поняття, що є „найкращим прикладом цієї категорії“, тобто є типовим для відповідної категорії і виступає прототипом або точкою когнітивної референції (cognitive referencepoint) для понять, що знаходяться на периферії і є менш типовими представниками цієї категорії. Таке об'єднання різних понять за принципом „родинної схожості“ покладає в основу своїх досліджень ще Л. Віттгенштейн [3: 29].

Спираючись на визначення Болдирєва [1], ми визначаємо для себе у рамках цього дослідження поняття категорія як концептуальне об'єднання об'єктів у групи на основі спільних одиниць знання про ці об'єкти. Категоричні концепти організовують знання про елементи міжкультурного комунікативного простору шляхом поміщення їх в окремі категорії, що можуть знаходитись в опозиції одна до одної чи взаємодоповнюватись. При цьому високим є рівень як суб'єктивності, так і соціокультурних умов створення певних категорій (різний суспільно-політичний розвиток, різна система цінностей та ідеалів тощо).

З одного боку, процеси категоризації та схематизації знання є способом осягнення реальності, що є необхідним для існування суспільства у цій реальності. З другого ж боку, в результаті таких процесів виникають здебільшого сильно спрощені та узагальнені ідеї, образи та уявлення, що вкорінюються у поняттєвій системі членів відповідного суспільства і перешкоджають відкритому сприйняттю нової нестандартної інформації. [3: 29-74; 7: 11]. Саме процеси категоризації Єгер називає причиною створення стереотипних уявлень та побутового расизму по відношенню до представників інших культур [7].

У віртуальному дискурсі конфліктна ситуація може виникати як на основі обговорення опублікованої на сайті інформації чи на основі інформації, наданої одним з користувачів, так і на основі конкретних коментарів, опублікованих одним з користувачів. Аналіз мовного матеріалу, взятого з Інтернет-форумів та чат-румів, показав поділ дискурсивного простору на опозиції, що відповідають когнітивним моделям взаємодії учасників як двох (чи більше) опонентів. Так, індивід поділяє учасників конфлікту на групи (МИ (Я)\ ВИ (ВОНИ); СВОЇ \ ЧУЖІ; ДРУГ \ ВОРОГ) і відносить себе до групи МИ (Я), максимально наділяючи цю групу позитивними якостями і намагаючись підвищити імідж групи за рахунок негативного представлення опозиційної групи ВИ (ВОНИ).

До групи МИ можуть входити, залежно від кількісних ознак, крім самого індивіда як окремі користувачі-однодумці, так і невизначена за розміром соціальна, національна чи культурна група, до якої автор себе відносить і від імені якої говорить. Це посилає потужний сигнал опонентові. Адже, якщо «Я» характеризує суб'єкта комунікативної взаємодії як конкретного учасника дискурсу, який вступає в суперечку один, то категорія МИ передбачає підтримку цілої групи, що поділяє інтереси та погляди автора (Ok, nochmal, konkrete Zitate von mir von Halbrichtigem oder ganz falschem, Lьgen etc. Wir warten alle[GoFeminin.de]). Наміжкультурномурівнінеобхідністьпідкреслитиетнокультурнучисоціальнуєдністьпередбачаєоб'єднанняіндивідівсамевкатегоріюМИ. Прицьомугрупа, доякоїсуб'єктсебевідносить, наділяєтьсяпозитивнимиознакамиіпротиставляєтьсяіншій „групі-опоненту“, щовиступаєносіємнегативниххарактеристик(Viel zu lange haben wir schon gegeben, es ist an der Zeit nicht alles zu akzeptieren was Muslime oder deren Befьrworter sagen das wir akzeptieren mьssen.)У цьому випадку проводиться чітка межа між категоріями МИ та ВИ (ВОНИ) як опонентів і, відповідно, виключення опонента з групи, до якої відчуває приналежність автор. Категорія ВОНИ слугує для об'єднання елементів з негативними якостями, що протиставляються всім якостям категорії МИ.

Поділ на МИ\ВОНИ стає основою для поділу на СВОЇ - ЧУЖІ і створення однозначних негативних та позитивних образів, внаслідок чого опоненти поміщаються в категорію ВОРОГ (FEIND), яка втілює якості, прямо протилежні ідеалам та цінностям суб'єкта протиставляється категорії ДРУГ (FREUND), до якої суб'єкт включає себе та свою групу.

Визначними для утворення категорії ВОРОГ можуть виступати, зокрема, релігійні, етнічні або ж ідеологічні ознаки. Так, образ Ворога може репрезентувати конкретна релігія або етнічна група (Im Ьbrigen wissen Sie vermutlich selbst, dass Hitler vom Islam fasziniert war [...]und der Antisemitismus heute nirgendwo so weit verbreitet ist wie im arabisch-islamischen Raum.[tagesspiegel.de]). Прицьомуоб'єкт, щопоміщаєтьсяукатегоріюВОРОГ (уцьомувипадку, Іслам) , зображуєтьсявнегативномусвітлічерезактиваціюзагальноприйнятогообразуворога (Гітлер) іхарактеризуєтьсячерезпоняття, щосуперечатьприйнятійусуспільствісуб'єктасистеміцінностей - екстремізм, антисемітизм; вороггуманізму(ISlamismus ist einer der Feinde des Humanismus, der toleranten Mehrheitsgesellschaft.[welt.de]). На протилежному боці знаходиться «гуманістична більшість у суспільстві».

У такому ж контексті поділу суспільства на « своїх» та « чужих» утворюються групи «корінне населення» (Einheimische \ die hier ansдssigen \ die Mehrheitsgesellschaft) та «іноземці» (Auslдnder \ Zuwanderer \ die Ankommenden \ Neuankцmmlinge ), де група «іноземці» поміщається у категорію ВОРОГ і визначається за такими ж негативними ознаками, як непрохані гості чи навіть завойовники, нахаби, злочинці (Einwanderer sind Eroberer; leben auf Kosten anderer Leute; fliehen vor der Justiz).Дотакихрис, якнебажанняінтегруватисяіставатиповноціннимйогочленом, з'являютьсятакіхарактеристики, якнеповагадожителівкраїнитаїхнорміцінностей, прагненнявідібратикраїнуукорінногонаселення, тасхильністьдозлочинів((Noch) Minderheiten und ihre Befindlichkeiten diktieren ihre Sicht der Dinge[welt.de], Und wenn der ALI wirklich kriminell ist? [zeit.de]).

Вконтекстіінтерпретаціївласноїтачужоїсистемицінностей, відбуваєтьсяподілдискурсивногопотокунакатегоріїПРАВДА - БРЕХНЯ(WAHRHEIT - LЬGE). Таким чином, все, що каже суб' єкт, сприймається як загальноприйнята істина і відстоюється з точки зору «правдивості». В опозиції до групи суб'єкта знаходиться група опонента, слова якого автоматично відносяться до категорії БРЕХНЯ, а отже мають бути спростовані. При цьому, автор може відкрито закидати опонентові розповсюдження неправдивої інформації, наприклад через пряме звинувачення у брехні (...und irgendwann stellt man die Ohren fьr alles was aus Moskau kommt auf Durchzug .[Zeit.de])або ж через пряме протиставлення слів автора «дійсному» стану речей (Das ist gar keine „ wissenschaftliche " sondern eine polemische Aussage [...][tagesspiegel.de]).

Проте, оскількивцентріувагизнаходятьсяздебільшогоконцепти, щостосуютьсякультурнихнормтаособистоїсистемицінностейіндивідів, їхняактуалізаціянеседужепотужнийемоційнийзаряд. Цеозначає, щовзначніймірійдетьсяпроособистівраженнятапереконання, вякісуб'єктдійсновіритьіяківажкооб'єктивнозаперечити. Тому, у половині конфліктних ситуацій опоненти наголошують не на свідомому спотворенні фактів, а на хибності самої інформації, класифікуючи її за опозиційною парою ПРАВИЛЬНО - НЕПРАВИЛЬНО (RICHTIG - FALSCH). При цьому погляди опонента розцінюються як дивні, абсурдні (AuЯerdem finde ich diese Merkelfixierung immer wieder seltsam. Es ist absurd zu glauben, dass Angela Merkel alleine im stillen Kдmmerlein des Bundeskanzleramts irgendwelche Entscheidungen trifft. [tagesspiegel.de]) чисмішні(Dennoch ist Ihr Zitat ein recht gelungener Scherz. [tagesspie- gel.de]). Вже не висловлюється сумнів у тому, що опонент насправді вірить у власні слова. Та все одно, погляди та поведінка опонента, що розцінюються як неправильні, протиставляються «правильній» поведінці групи, яку конструює навколо себе автор. Опонент при цьому звинувачується у невідповідності нормам суспільства, в якому живе.

Підсумовуючи, можна сказати, що аналіз мовного матеріалу дозволив нам спостерігати поділ дискурсивного простору на категорії МИ - ВИ (ВОНИ) практично в усіх випадках конфліктної взаємодії, як на міжособистісному рівні, так і на міжкультурному. Учасники конфліктних ситуацій проводять чітку межу між «своїм \ Своїми» та «чужим \ Чужими», це стосується як груп, до яких суб'єкт відносить себе та опонента, так і системи цінностей та пріоритетів, що поділяються на свої та чужі інтереси, погляди, ідеали, свою позицію та позицію опонента. Цьому сприяє сама природа конфліктної взаємодії, адже, у випадку міжкультурної конфліктної комунікації, категоризація дискурсивного простору дозволяє суб'єкту чітко уявити себе та своє місце у групі «своїх» і створити опозицію до своєї групи, помістивши опонента у групу «чужих» або «інших», «поганих». При цьому, Інтернет- форуми як джерело ілюстративного матеріалу, хоч і не можуть абсолютно ототожнюватися з усним конфліктним дискурсом, однак забезпечують відносно високий рівень спонтанності та свободи у висловленні думок та поглядів. Це дозволяє більш детально дослідити концепти, що об'єктивуються у віртуальному конфліктному дискурсі, а разом з тим дослідити і ментальні репрезентації, що є важливими для німецькомовного комунікативного та соціального простору, когнітивні процеси, що відбуваються під час конфліктної взаємодії, і те, як концептуальна система користувачів мережі структурує їхню реальність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Болдырев Н. Н.Процессы концептуализации и категоризации и категоризации в языке // Горизонты современной лингвистики: Сб. науч. трудов в честь Е. С. Кубряковой. М., 2009 - с.38 - 51.

2. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории язика говорять нам о мышлении \ Дж. Лакофф, пер. с англ. И. Б. Шатуновского. - М.: Яз. слав. культ., 2014. - 792 с.

3. Мартинюк А.П. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики \ А. П. Мартинюк. - Х. ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. - 196 с.

4. Микешина Л.А.Категоризация как всеобщая процедура познавательной деятельности / Л.А. Микешина // Философия науки: учебное пособие. 2-еизд., перераб. идоп. - М. - 2006. - 445 с.

5. Croft, W., Cruse D. Alan Cognitive Linguistics / W. Croft, D. Alan Cruse - Cambridge University Press. - 2004. - 357 p.

6. Cognition and categorization/ Rosch E., Lloyd B. - Hillsdale - 1978 - 328 p.

7. Jдger S. Entstehung von Fremdenfeindlichkeit : die Verantwortung von Politik und Medien. [Ел. ресурс] - T. 1, Friedrich-Ebert-Stif- tung, 2002. - Режимдоступувід29.09.2017: http://library.fes.de/fulltext/asfo/01014001.htm#E10E3

Размещено на Allbest.ru