Особливості організації когнітивного змісту англійськомовного концепту SPACE/КОСМОС

виявити когнітивні ознаки досліджуваного концепту;

встановити принципи ядерно-периферійної стратифікації когнітивного змісту концепту;

побудувати польову модель організації диференційних та класифікаційних когнітивних рис.

Об'єкт дослідження англійськомовний концепт SPACE / КОСМОС, а предметом виступають його когнітивні ознаки.

Для досягнення задекларованої мети були використані такі методи: метод лексикографічного аналізу одиниць для опису семантики аналізованих вербалізаторів; метод семантико-когнітивного аналізу вербалізаторів застосовувався для виявлення когнітивних ознак; метод лінгвоконцептуального аналізу для висвітлення ядерно-периферійної стратифікації когнітивного змісту досліджуваного концепту.

Виклад основного матеріалу. Семантико-когнітивний аналіз номінативного поля концепту дозволяє встановити його когнітивний зміст, під яким ми розуміємо сукупність когнітивних, диференційних та класифікаційних ознак, які можна репрезентувати у вигляді польової моделі. її створення передбачає розподілення концептуальних ознак за певними польовими зонами відповідно до яскравості їх вираження в межах смислового наповнення концепту.

Таблиця 1

Під диференційною когнітивною ознакою (далі когнітивна ознака) ми розуміємо певну рису об'єкта, яка усвідомлюється людиною і відображається у структурі концепту як окремий його змістовий елемент [4]. Такі риси актуалізуються семантикою вербалізаторів концепту. До ядерних когнітивних диференційних ознак концепту SPACE відносимо ті риси, які виражаються найбільшою кількістю сем ядерних вербалізаторів. Ними є, зокрема: "extension" («протяжність»), “inclusion of everything" («всеохоплюваність»), "infinity" («нескінченність»), "existence beyond the Earth" («існування поза межами землі»), “location of stars and planets” («місцезнаходження зірок та планет») ознаки, що оприявнюються семами таких вербалізаторів: space (1), (3); cosmos (1); universe (1); world (1); Creation (3); macrocosm (1); outer space (див. Таблицю 1).

Лексико-семантичні варіанти вербалізаторів у таблиці визначені на основі аналізу лексикографічних джерел [9; 10; 11].

До ближньої периферії входять такі ознаки, що виражаються меншою кількістю значень ядерних номінацій концепту. До них відносимо:

“connection with human being” («зв'язок із людиною») universe (2); world (5);

"affiliation to a particular sphere" («приналежність до конкретної сфери») universe (3); world (6);

“orderliness", "systematicness” («впорядкованість», «систематичність») cosmos (2); macrocosm (2).

Середню периферію утворюють ознаки, які актуалізуються лише однією із сем вербалізаторів, що входять до ядра номінативного поля:

"transience", "continuity", "irreversibility" («швидкоплинність», «неперервність», «необоротність») space (2);

"vacuity" («порожнеча») space (4);

“freedom” («свобода») space (5);

"harmony", "tranquillity", "placidity" («гармонія», «спокій») cosmos (3);

"something united around a particular common quality" («такий, що об'єднаний навколо певної спільної риси») universe (4);

"diversity", "versatility" («різноманітність», «багатоплановість») world (2);

"affiliation to any world that can only exist" («приналежність до будь-якого можливого світу») world (3);

"affiliation to a particular restricted region or space" («приналежність до певного конкретного обмеженого регіону чи простору») world (4);

"being created" («створеність») Creation (1);

"creation as the integral feature of Universe" («створеність, як невід'ємна риса Всесвіту») Creation (2).

Дальню та крайню периферію змістової структури концепту SPACE / КОСМОС утворюють значення периферійних одиниць номінативного поля. До дальньої периферії когнітивного змісту, зокрема, відносимо ті ознаки, які актуалізуються декількома значеннями периферійних вербалізаторів, що за теорією ймовірності підвищує шанси на те, що такі ознаки можуть бути акту-альними для більшої кількості мовців. До них відносимо, наприклад: "usage of complex modern technologies" («використання надскладних сучасних технологій»), "conduction of research and experiments" («проведення досліджень та експериментів»), "necessity for special equipment" («потребау спеціальному обладнанні»), "usage of robots" («використання роботів»), "absence of gravitation" («відсутність гравітації»).

До крайньої периферії входять, по-перше, усі ті ознаки, які актуалізуються одним ЛСВ периферійного конституента номінативного поля, а по-друге етимологічні значення ядерних вербалізаторів концепту, які в деяких випадках видозмінилися в наш час, але все ж таки залишаються частиною культурної пам'яті соціуму та становлять основу для семантичного розвитку лексичних одиниць. Обсяг крайньої периферії досить великий, оскільки саме ця ділянка польової моделі є найбільш варіативною, і взаємодія досліджуваного концепту з іншими концептами здійснюється більшою мірою ознаками, що належать до цієї польової зони. З огляду на обмежений формат цієї наукової праці ми не зможемо перелічити всі когнітивні риси периферійної ділянки, а наведемо лише їх найбільш яскраві приклади,

До рис, які актуалізуються одним ЛСВ периферійного вербалізатора номінативного поля, відносимо, наприклад, "openness for exploration" («відкритість для дослідження»), "necessity for connection, special food" («необхідність у зв 'язку, у спеціальній їжі»), "possibility of seizure" («можливість захоплення»), "place for colonization, building, keeping household" («місце для колонізації, забудови, ведення господарства»), "unusual conditions for functioning" («незвичайніумови для функціонування»), "employment of robots and special gadgets and units" («використання роботів і особливих пристроїв і агрегатів»), "going out into the open space and conduction of experiments and tests" («вихід у відкритий космос та проведення експериментів і випробувань»), "necessity to conduct life support during the flight" («необхідність підтримання життє-забезпечення людини під час польоту»), "returning back to Earth" («повернення космонавтів на Землю»), "possibility for launching unmanned spacecrafts" («можливість запуску безпілотних зондів»).

До другої групи ознак, які становлять дальню периферію, відносимо риси, що об'єктивуються етимологічними значеннями ядерних вербалізаторів концепту, які частково або повністю втратили свою актуальність у наш час, але все ж таки залишили свій відбиток на змісті концепту завдяки тому, що стали основою для розвитку нових сучасних ЛСВ та відповідних ознак. До них відно-симо такі ознаки, як: "decoration" («оздобленість»), "unification" («уніфікованість»), "complexity" («комплексність»),

Когнітивні диференційні риси концепту групуються класифікаторами (класифікаційними ознаками, інтегральними семами), які також входять до когнітивного змісту концепту. Когнітивна класифікаційна ознака це компонент змісту концепту, що відображає певний аспект, параметр категоризації відповідного явища чи об'єкта, та який узагальнює однорідні диференційні когнітивні ознаки [4, с. 154]. Класифікатори є суто ментальними емпіричними категоріями, які породжуються людським мисленням та виводяться з досвіду сприйняття й осмислення дійсності. Вони впорядковують знання та беруть участь у пізнанні та структуруванні інформації, чуттєвого досвіду, систематизують диференційні ознаки концепту, формують системні відношення в самій концептосфері. З погляду семантики класифікатори виступають у ролі інтегральних сем, оскільки вони експлікують відношення між семантемами лексичних одиниць.

До ядра відноситься той класифікатор, який вмотивовує наявність основного значення абсолютно всіх ядерних вербалізаторів концепту "spatialscope" («просторове охоплення»). До ближньої периферії входять ті інтегральні ознаки, які об'єднують декілька ЛСВ в ядерних вербалізаторах концепту. Зокрема такі:

"unification" («об'єднання») згруповує всі когнітивні ознаки слова universe;

"connection with human being” («наявність зв'язку з людиною») об'єднує 5 із 6 семантем слова world;

"type oforganization" («тип організації») групує відповідні семантеми слів cosmos та macrocosm;

"freedom" («свобода», «незайнятість») вмотивовує існування значень space (3), (4);

"type of origin'" («тип походження») об'єднує ЛСВ cosmos (4), Creation (1).

До дальньої периферії належать ті класифікатори, які групують меншу кількість когнітивних диференційних ознак ядерних компонентів номінативного поля концепту, зокрема:

"time belonging" («часова приналежність») уможливлює існування ЛСВ space (2);

"level of beauty" («рівень краси») вмотивовує значення cosmos (2);

"type of life" («вид життя») зумовлює існування семантеми cosmos (5).

До крайньої периферії належать ті архісеми, які групують когнітивні ознаки периферійної ділянки номінативного поля. Ними є "connection with flight to space" («зв'язок із польотом у космос»); "connection with the particular science" («зв 'язок із певною наукою»); "similarity to our world" («подібність до нашого світу»); "connection with everything thatfunctions in space" («зв 'язок із тим, що функціонує в космосі»); "connection with objects and phenomen at hat exist in space" («зв'язок з об'єктами та явищами, які існуютьу космосі»); "stereotypical associations with space" («стереотипні асоціації, що виникають із космосом»).

Проведений лінгвоконцептуальний аналіз дозволив дійти таких висновків. Польова організація диференційних ознак концепту SPACE / КОСМОС представлена ядром, до якого входять 5 диференційних ознак, ближньою (4 ознаки), середньою (15 ознак), дальньою (12 ознак) та крайньою периферією (51 ознака) усього 87 ознак. Приналежність концептуальної риси до одного із цих структурних елементів поля відображає яскравість її репрезентації в когнітивному змісті концепту, визначається кількістю та положенням вербалізаторів, які актуалізують відповідну ознаку. Такий великий обсяг крайньої периферії пояснюється специфікою досліджуваного концепту, яка полягає в тому, що він покриває одну зі сфер наукової діяльності людини, тому має багато різних науково детермінованих рис, які стосуються його периферії, оскільки є релевантними для обмеженого кола фахівців, а не для широкого загалу.

Польова структура когнітивних класифікаційних ознак схожа на польову структуру диференційних ознак, зокрема ми виділяємо ядро, до якого належить одна основна ознака, ближню (5 ознак), дальню (3 ознаки) та крайню (6 ознак) зони периферії усього 15 ознак. Яскравість вираження класифікатора залежить від кількості ЛСВ, які він об'єднує у вербалізаторах концепту.

Структуру когнітивного змісту концепту можна метафорично порівняти з будовою атома. Когнітивні диференційні ознаки виконують роль субатомних частинок, причому ядерні риси можна порівняти із протонами та нейтронами, які конституюють ядро. Периферійні ознаки виступають в ролі електронів. Подібно до того, як електрони розташовані на певній відстані від ядра залежно від їх орбіталі та вступають у валентні зв'язки з іншими атомами, так і периферійні риси концепту є по-різному віддаленими від ядра (ближня, середня, дальня периферія), вступають у взаємодію з ознаками інших концептів, формуючи неперервність когнітивного простору так само, як і валентні атомні зв'язки утворюють матеріальну речовину. Заряд елементарної частинки в цій «атомній» моделі відповідатиме оцінному аспекту когнітивного змісту. Ознакам із позитивною конотацією відповідають протони (для ядерних ознак) та позитрони (для периферійних), ознакам із негативною конотацією негативно заряджені протони (для ядра) та електрони (для периферії). Енергії зв'язку в атомі відповідають класифікатори, які об'єднують та пов'язують одну з одною диференційні ознаки.

Можливість таких міждисциплінарних метафор засвідчує, з одного боку, неперевність людської концептосфери і, як результат, ноосфери, а з іншого той факт, що різні системи навколишнього світу побудовані відповідно до єдиних універсальних законів, які становлять основу буття.

Перспективою подальшого наукового пошуку є дослідження макроструктури концепту SPACE / КОСМОС на основі результатів аналізу зонної стратифікації його когнітивного змісту.

Література

1. Воркачев С. Лингвокультурная концептология: становление и перспективы. Известия Российской академии наук. Москва, 2007. Т. 66. № 2. С. 13-22.

2. Карасик В. Базовые характеристики лингвокультурных концептов. Антология концептов. Волгоград, 2005. Т. 1. С. 13-15.

3. Кубрякова Е. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики. Вопросы когнитивной лингви-стики. Тамбов, 2004. № 1. С. 6-17.

4. Попова З. Очерки по когнитивной лингвистике. Воронеж : Истоки, 2002. 191 с.

5. Fillmore Ch.J. Frame semantics. Cognitive linguistics: basic readings : monograph / ed. by D. Geerarts. Berlin, 2006. P 373-400.

6. Geeraerts D. The Oxford Handbook of Cognitive linguistics. Oxford : Oxford University Press, 2007. 1334 p.

7. Johnson M., Lakoff G. Metaphors we live by. London : University of Chicago Press, 2003. 276 p.

8. Rosh E.H. Principles of categorization. Concepts: core

readings : monograph / ed. by E. Margolis, S. Laurence. Cambridge, 1999. P 189-206.

9. Collins English Dictionary. URL: http://www.collinsdictionary.com/ (дата звернення: 21.01.2020).

10. Longman English Dictionary Online. URL: http://www.ldoceonline. com/ (датазвернення: 21.01.2020).

11. Online Etymology Dictionary. URL: http://www.etymonline.com/ (дата звернення: 21.01.2020).

Veremchuk E. Peculiarities of the organization of a cognitive content of the English concept SPACE

Summary. The article deals with the establishment of the cognitive features of the analyzed concept and dwells upon the way of their possible field arrangement. The cognitive traits are singled out by means of the semantic-cognitive analysis of the researched concept. The salience of the cognitive feature is proportionate to the number of the lexemes, which actualize it and also depends on their status in the nominative field: whether they belong to its nucleus or periphery. The more verbalizers actualize the certain trait the closer is this trait to the nucleus of the field model. The model itself comprises nucleus, close, middle, distant and edge periphery. The lexeme SPACE and the direct nominations of the concept verbalize the features, which constitute the nucleus, close and middle periphery of the field model of cognitive traits of the concept, depending on the quantity of the lexico-semantic variants which actualize the features. The cognitive traits actualized by the verbalizers from the periphery constitute the middle, distant and edge periphery of the cognitive content of the concept. Alongside with the deferential cognitive features the cognitive content also comprises integral traits that reflect a certain aspect of categorization and unify the deferential features of the concept. Classifiers are solely empirical categories, which are used for structuring information in process of cognition and form systematic relations in concept sphere. Their systematic relations can be also described by means of the field model which consists of nucleus, close, distant and edge periphery. The relation of the integral cognitive feature to the particular part of the field model is distinguished by the number of deferential traits which they unify. In general the structure of the field model of the cognitive features of the researched concepts can be compared to the composition of the atom.

Key words: classifier, cognitive content, cognitive differential feature, concept, nuclear-periphery stratification.

Размещено на Allbest.ru