Лексичний повтор як засіб реалізації категорії евфуїзму на лексико-семантичному рівні

Основна частина

Евфуїзм (гр. Яuphyes - благородний, обдарований) - це центральне поняття англійської поетики, за назвою роману Джона Лілі "Евфуес" (головний герой роману - Евфуес, що означає "добре вихований"), написаного у XVI ст., що позначає високий вишукано- витіюватий стиль літературного твору, перевантажений метафорами, вишуканими епітетами, парафразами, антитезами, гіперболами, складними образами тощо, організуючим принципом якого був син так- сичний, лексичний і фонетичний паралелізм [8, с. 225; 5, с. 561].

Основними результатами впливу евфуїстичного стилю на розвиток англійської літератури були, по-перше, спроба ввести композицію у прозу й запозичити пропорційність і гармонію з поезії, по-друге, евфуїзм змусив англійських письменників звільнити прозове мовлення від застарілих слів і почати використовувати прийоми, які сприяють більшій ясності та прозорості, серед яких вживання коротких речень і поділ на абзаци.

Таким чином, головною визначальною рисою евфуїзму є те, що він з усією своєю надмірністю, штучністю та перенасиченістю стилістичними засобами став результатом прагнення писати з ясністю, чіткістю, виразністю, щоб досягти порядку та гармонії як усередині окремого речення, так і на рівні абзацу та композиції всього твору.

На всіх мовних рівнях - фонетичному, лексико-семантичному та синтаксичному - порядок і гармонія досягаються передусім завдяки універсальній мовній категорії повтору, що може розглядатися як стилістична фігура, яка виконує різноманітні естетико- зображальні функції, а також як психофізичне і психоемоційне явище, пояснення якого намагаються дати в межах сучасного психолінгвістичного напряму дослідження мовних явищ.

Із погляду лінгвістики повтор є неодноразовою появою мовної одиниці в певному проміжку мовлення на відповідному лінгвістичному рівні [4, с. 5; 11; 13]. У вужчому (стилістико-синтаксичному) значенні повтор є "фігурою мовлення", тобто повторенням звуків, слів і виразів у відомій послідовності [2, с. 327], суть якої полягає в цілеспрямованому відхиленні від нейтральної синтаксичної норми, для якої досить одноразового вживання слова для передачі певного змісту, із метою особливої емфатизації висловлення [3, с. 56]. Як експресивний засіб синтаксису повтор є повторення слів, морфем, синонімів або синтаксичних конструкцій в умовах достатньої тісноти ряду, тобто достатньо близько один від одного, щоб їх можна було помітити [1, с. 182; 9, с. 143]. Із погляду стилістичного навантаження повтор постає як певна ієрархічна система і виконує ряд різноманітних функцій - від емоційно-експресивної до звичайного перерахування, опису, зіставлення окремих явищ, процесів і певної ритмічної організації тексту [10, с. 24; 12].

Естетична значимість фігур повтору полягає в тому, що повтор є основою таких явищ, як ритм і симетрія. Способами позначення ритму в художньому тексті є інтонація та синтаксична побудова мовлення в їхньому взаємозв'язку. Симетрія є основою гармонійної організації художнього мовлення, яка знаходиться в тісному зв'язку з його ритмо-інтонаційною організованістю. Симетрія може охоплювати ритмомелодійну сторону, літери, слова, синтаксичні конструкції, лексико-семантичні розряди, рядки, строфи [7, с. 77] і реалізується, в основному, на двох мовних рівнях - синтаксичному й лексичному.

Під лексичним повтором розуміється повторення слова, словосполучення або речення у складі одного висловлювання (речення, складного синтаксичного цілого, абзацу) і в більших одиницях комунікації, що охоплюють ряд висловлювань [6, с. 258]. У художньому тексті цей стилістичний прийом виконує ряд специфічних функцій. Найчастіше він використовується для підсилення. У цій функції повтор як стилістичний прийом найбільше наближається до повторів як норми живого збудженого мовлення. Повтори, що мають функцію підсилення, зазвичай є дуже простими в композиційному відношенні: повторювані слова стоять поряд одне з одним.

Інші функції повтору не так безпосередньо пов'язані з тим емоційним значенням, які вони мають у розмовному мовленні. Вони виявляються в самому контексті висловлювання. У ході дослідження нами було виокремлено такі функції: 1) функцію послідовності; 2) функцію модальності. Тут повтор може використовуватися для передачі монотонності й одноманітності дій. Ця функція реалізується головним чином ритмом, який утворюється через повторення слів і словосполучень; 3) функцію наростання: повторення слів сприяє більшій силі висловлювання, більшій напруженості оповіді; 4) функцію зв'язності, поєднання; 5) функцію багаторазовості чи тривалості дії; 6) функцію пом'якшення різкого переходу від одного плану висловлювання до іншого; 7) функцію виокремлення окремих частин висловлювання, що суперечить самому призначенню повтору: повторювані одиниці, слова та словосполучення є лише тлом, на якому різко виділяються інші, неповторювані одиниці висловлювання.

Перераховані функції повторів не обмежують потенційних можливостей цього стилістичного прийому. Як і будь-який засіб, розрахований на емоційний і естетичний ефект, повтор є поліфункціональним явищем і може виконувати одразу декілька функцій як у межах одного висловлювання, так і в межах усього тексту.

Особливу увагу необхідно звернути на функцію, яка часто вважається другорядною, але яка супроводжує в більшості випадків інші, вищевказані функції повтору. Це ритмоутворююча функція. Повторення тих самих одиниць (слів, словосполучень і цілих речень) сприяє більш чіткій ритмічній організації речення, часто наближаючи таку ритмічну організацію до віршованого розміру.

Наше завдання полягає у простеженні особливостей функціонування фігур повтору на лексико-семантичному рівні реалізації категорії евфуїзму. При цьому, основною функцією простого лексичного повтору вважатимемо естетико-семантичну, тобто привнесення нового смислу в значення не лише окремої лексичної одиниці, але й в образний зміст усього висловлювання (речення чи абзацу).

Матеріалом для дослідження функцій простого лексичного повтору послужили романи англійських письменників ХІХ ст. Ч. Діккенса та Т Гарді.

Як було вже зазначено, найчастіше стилістичний прийом лексичного повтору вживається для підсилення сказаного, що наближає його до норм живого збудженого мовлення. У цій функції він займає важливе місце у створенні особливої атмосфери роману Ч. Діккенса "Dombey and Son":

'But competition, competition - new invention, new invention - alteration, alteration - the world's gone past me' [1, с. 40].

A beadle less gorgeous but more dreadful; the beadle of private life; the beadle of our business and our bosoms [2, с. 56] - анафоричний алітерований повтор.

They must be dead - stone dead - and then Miss Blimber dug them up like a Ghoul [1, с. 136] - метафоричне підсилення з інтенсифікатором stone.

As the reflection died away, and a gloom went creeping up the wall, he watched it deepen, deepen, deepen, into night [2, с. 207] - із додаванням ритмоутворюючої функції.

У поетичній моделі світу Ч. Діккенса простий лексичний повтор служить також для створення характеристики персонажів. Зазвичай письменник виокремлює яку-небудь рису їхньої зовнішності чи характеру і повторює її безліч разів для створення гротескних образів, а впродовж роману за цією рисою можна легко й безпомилково пізнати того, про кого йдеться навіть без звернення до імені персонажа. Часто він також наділяє цією рисою й оточення його героїв, як-от: помешкання, де вони живуть, обстановку, речі, які їм належать, що сприяє ще більшій гротескності та підсиленню певних рис:

'And can you be a day, or even a minute, ' returned the lady, slightly settling her _ false curls and _ false eyebrows with her fan, and showing her _ false teeth, set off by her _ false complexion, 'in the garden of what's-its-name - [2, с. 268].

The queer little figure, and the queer but not ugly little face, with its bright grey eyes, were so sharp, that the sharpness of the manner seemed unavoidable. As if, being turned out of that mould, it must be sharp Г3. с. 208].

Злиття оточуючої обстановки й характеристики персонажа:

In an ugly and dark room, an old woman, ugly and dark too, sat listening to the wind and rain, and crouching over a meagre fire [1, с. 447].

При описах персонажів у Ч. Діккенса простий лексичний повтор виконує також функцію наростання і вводиться у складі наступної синтаксичної моделі евфуїзму: Pr+to be+N(Adj), his/her N+to be+Adj або he/she had+N, позиція елементів якої забезпечує анафоричний паралелізм такого типу описів. Як-от, у романі "Great Expectations", де маленький Піп Пірріп заходить до загадкової будівлі на подвір'ї маєтку місс Хевішем і бачить дивного чоловіка:

He was a burly man of an exceedingly dark complexion, with an exceedinglylarge head, and a corresponding large hand ... He was prematurely bald on the top of his head, and had bushy black eyebrows that wouldn't lie down but stood up bristling. His eyes were set very deep in his head, and were disagreeably sharp and suspicious. He had a large watch-chain, and strong black dots where his beard and whiskers would have been if he had let them [2, с. 78].

Ці розповсюджені конструкції дозволяють письменнику виокремити й зосередити увагу на певній специфічній рисі свого персонажа, що вирізняє його поміж інших. У цьому випадку це великі габарити містера Джаггерса, точкою відліку для опису якого служить голова (head) героя. Для цього він використовує такі інтенсифікатори, як exceedingly - 2 рази в одному реченні, very, disagreeably, що належать до одного семантичного поля і можуть бути віднесені до стилістичного прийому лексико-семантичного повтору, а також накопичення прикметника large і близького до нього strong, які розкривають значення лексеми burly. Таким чином створюється образ, у якому увагу зосереджено передусім на тілесних якостях персонажа, зокрема на його великому розмірі, який зображений саме так, адже він змальовується очима маленького Піпа, якого він так налякав. Це свідчить також і про таку особливість творчої манери Ч. Діккенса, як те, що він не списував свої персонажі з життя, а сам створював їх. Якщо провести такий експеримент і прибрати інтенсифікатори з попереднього опису, то вийде просто портрет звичайного чоловіка, пор.:

He was a burly man of a dark complexion, with a large head, and a corresponding large hand ... He was prematurely bald on the top of his head, and had bushy black eyebrows ... His eyes were set deep in his head, and were sharp and suspicious. He had a large watch- chain, and strong black dots where his beard and whiskers would have been if he had let them.

Порівнюючи попередній опис із наступним очима вже дорослого Піпа, можна побачити, що основні характеристики містера Джаг- герса збереглися, проте письменник уже не використовує повтори синонімічних інтесифікаторів, зберігаючи лише два повтори прикметника large, адже Піп уже знайомий із цим чоловіком, він подорослішав і тепер адвокат не так сильно вражає його уяву. Простий лексичний повтор виконує тут функцію зв'язності (когезії):

The stranger did not recognize me, but I recognized him as the gentleman I had met on the stairs, on the occasion of my second visit to Miss Havisham. I had known him the moment I saw him looking over the settle, and now that I stood confronting him with his hand upon my shoulder, I checked off again in detail his large head, his dark complexion, his deep-set eyes, his bushy black eyebrows, his

large watch-chain, his strong black dots of beard and whisker, and

even the smell of scented soap on his great hand [2, с. 127].

Нагнітання певної ознаки персонажа знаходимо і в наступному описі з цього ж роману, що побудований із використанням аналогічної моделі евфуїзму, пор.:

She was dressed in rich materials, - satins, and lace, and silks, - all of white. Her shoes were white. And she had a long veil dependent from her hair, and she had bridal flowers in her hair, but her hair was white ... She had not quite finished her dressing, for she had but one shoe on, - the other was on the table near her hand, - her veil was but half arranged, her watch and chain were not put on... [2, с. 54-55].

У цьому уривку наголос робиться не стільки на тілесних якостях героїні, як на її одязі, через який характеризується цей персонаж. Визначальним тут є колір одягу - white (білий), який знаходиться в різкому контрасті з віком героїні й недбалістю її оточення. Цим самим автор створює химерний і загадковий образ, сприйняття якого межує з реальністю. До нереальності зображуваної героїні та її оточення додає і прийом алітерації, а саме, повторення звуків h, sh.

Функцію нагнітання певної ознаки лексичний повтор виконує і в творах Т. Гарді: In a lonely hamlet a few miles from the town - so lonely that what are called lonely villages were teeming by comparison - there lived a man of curious repute as a forecaster or weather-prophet [4, с. 212]. В аналізованому уривку за допомогою наскрізного повтору lonely відбувається актуалізація основного значення цієї лексеми (одинокий - "віддалений від інших, без інших, собі подібних"). За допомогою нашарування смислів від окремих, конкретних проявів цього стану автор приводить читача до цілісного образу глобальної самотності, якою характеризується ця місцевість, а отже і її мешканці. Повтор синонімічних слів у кінці речення виконує функцію уточнення, намагання знайти точніше визначення професії чоловіка, передає свого роду невпевненість у роді його занять (a forecaster or weather-prophet).

Повтор і використання лексеми з синонімічного ряду:

The old-fashioned fronts of these houses, which had older than old-fashioned backs, rose sheer from the pavement, into which the bow windows protruded like bastions, necessitating a pleasing chassez-dйchassez movement to the time-pressed pedestrian at everyfew yards [4, с. 68].

У поетичній моделі світу Т Гарді лексичний повтор як складова категорії евфуїзму виконує й такі функції, як:

1) функція багаторазовості чи тривалості дії:

He was not only a journeyman, unable to appear as he formerly had appeared, but he disdained to appear as well as he might [4, с. 305].

2) функція виокремлення окремих частин висловлювання - повторювана лексема ready є лише тлом для виділення характерних рис персонажа:

In fact, what these gibbous human shapes specially represented was readymoney - money insistently ready - not ready next year like a nobleman 's - often not merely ready at the bank like a professional man's, but ready in their large plump hands [4, с. 175].

3) метафороутворююча функція:

In dress, Miss Johnson passed his expectations - a green and white gown, with long, tight sleeves, a green silk handkerchief round her neck and crossed in front, a green parasol, and green gloves. It was strange enough to see this caterpillar... [5, с. 145].

4) функція протиставлення:

Friendship between man and man; what a rugged strength there was in it, as evinced by these two [4, с. 110].

Поліфункціональність явища повтору можна проілюструвати таким уривком із роману "Dombey and Son", у якому він одночасно виконує функцію послідовності, модальності, наростання та функцію виокремлення, які разом сприяють створенню образу безмежної душевної муки:

The monotonous ringing of the bells and tramping of the horses; the monotony of his anxiety, and useless rage; the monotonous wheel offear, regret, and passion, he kept turning round and round; made the journey like a vision, in which nothing was quite real but his own torment [1, с. 712].

Частим є також використання простого лексичного повтору при описах погоди для передачі настрою героя, його внутрішнього стану, зокрема, це характерно для створення особливої атмосфери роману Ч. Діккенса "The Great Expectations":

It was a rimy morning, and very damp. I had seen the damp lying on the outside of my little window, as if some goblin had been crying there all night, and using the window for a pocket-handkerchief. Now, I saw the damp lying on the bare hedges and spare grass, like a coarser sort of spiders ' webs; hanging itself from twig to twig and blade to blade. On every rail and gate, wet lay clammy, and the marsh mist was so thick, that the wooden finger on the post directing people to our village--a direction which they never accepted, for they never came there--was invisible to me until I was quite close under it. Then, as I looked up at it, while it dripped, it seemed to my oppressed conscience like a phantom devoting me to the Hulks [2, с. 17].

It was very dark, very wet, very muddy, and so we splashed along [2, с. 111].

It was wretched weather; stormy and wet, stormy and wet; and mud, mud, mud, deep in all the streets [2, с. 287].

Необхідно також зазначити той факт, що письменники часто звертаються до повторення однієї й тієї ж лексеми в усіх своїх романах. Так, для Ч. Діккенса такою визначальною та характерною є лексема 'dismal', за допомогою якої йому вдається передати похмуру, зловісну й гнітючу атмосферу тогочасного Лондона:

We entered this haven through a wicket-gate, and were disgorged by an introductory passage into a melancholy little square that looked to me like a flat burying-ground. I thought it had the most dismal trees in it, and the most dismal sparrows, and the most dismal cats, and the most dismal houses (in number half a dozen or so), that I had ever seen [2, с. 159].

Whosoever had gone out of Fleet Street into the Temple at the date of this history, and had wandered disconsolate about the Temple until he stumbled on a dismal churchyard, and had looked up at the dismal windows commanding that churchyard until at the most dismal window of them all he saw a dismal boy, would in him have beheld, at one grand comprehensive swoop of the eye, the managing clerk, junior clerk, common-law clerk, conveyancing clerk, chancery clerk, every refinement and department of clerk, of Mr Mortimer Lightwood, erewhile called in the newspapers eminent solicitor [3, с. 81].

Висновки

лексичний повтор синонімічний стилістичний

Підводячи підсумки вище зазначеного, можна зробити висновок, що простий лексичний повтор є основним засобом реалізації категорії евфуїзму на лексико-семантичному рівні. Стилістичний прийом повтору виконує в художньому тексті ряд специфічних функцій, більшість із яких слугує письменникам для створення неповторних образів із нагнітанням певної ознаки і змалювання внутрішнього світу їхніх героїв через описи навколишньої дійсності, а також для передачі атмосфери тогочасного життя. Завдяки тому, що повтор є основою таких естетичних категорій, як ритм і симетрія, він отримує естетичне навантаження у системі літературно-художнього твору. Подальші перспективи дослідження становить виокремлення та вивчення функціонування інших стилістичних фігур на лексико-семантичному рівні реалізації категорії евфуїзму.

Список використаних джерел

1. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / И. В. Арнольд. - М. : Просвещение, 1981.

2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Аханова ; 3-е изд. - М. : КомКнига, 2005.

3. Баташова Л. А. Использование средств экспрессивного синтаксиса в научно-популярной литературе / Л. А. Баташова // Функционирование языковых единиц : Межвуз. научн. сборник. - Саратов : изд-во Саратов. ун-та, 1986.

4. Бекетова О. В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах (на матеріалі німецької мови) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / О. В. Бекетова; Київський держ. лінгвістичний ун-т. - К., 1998.

5. Большая советская энциклопедия : в 30 т. - 3-е изд. - М. : Сов. энцикл., 1969 - 1978. - Т 29.

6. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка /

И. Р. Гальперин. - М. : Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1958.

7. Голуб В. Я. Структурные разновидности и функции симметрии в поэтической речи / В. Я. Голуб // Структура и семантика текста: Межвуз. сб. научн. тр. - Воронеж, 1988. - С. 77-82.

8. Квятковский А. П. Поэтический словарь / А. П. Квятковский. - М., 1966.

9. Стилистический синтаксис // Стилистика английского языка /

А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко. - К. : Вища школа, 1991. - С. 137-162.

10. Маліновський Е. Ф. Функціонування простого контактного повтору в сучасному англомовному дискурсі : дис . канд. філол. наук : 10.02.04 / Е. Ф. Маліновський; Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. - Житомир, 2006.

11. Пришляк Л. Б. Повтор як засіб експресивного синтаксису поетичного мовлення 60-х років XX століття : дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Л. Б. Пришляк; Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2002.

12. Скуратовська Т. А. Синтаксичний повтор як засіб аргументації в юридичному дискурсі / Т. А. Скуратовська // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. ; Київ. нац. ун-т ім. Т Шевченка. - К., 2000. - С. 328-338.

13. Соколова І. В. Прагматико-комунікативні характеристики категорії повтору в текстах-анонсах : дис... канд. філол. наук : 10.02.04 / І. В. Соколова; Сумський держ. ун-т. - Суми, 2002. - 211 арк.

Размещено на Allbest.ru