Роль просодії та паралінгвістичних засобів в аудіоказці (на матеріалі англійської, російської й української мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль просодії та паралінгвістичних засобів в аудіоказці (на матеріалі англійської, російської й української мов)

Задоріжна Н.І.

Присвячено розгляду просодичних характеристик мовлення оповідачів англійських, російських та українських народних казок, а також паралінгвістичних засобів, що використовуються в них. Фокус уваги зосереджено на розповідних фразах, що описують позитивних і негативних персонажів і їхні вчинки. Проведено крос-культурний аналіз задля визначення інваріантних і варіативних рис просодії аудіоказок в аналізованих мовах. мовлення оповідач персонаж казка

Ключові слова: аудіоказка, мовлення оповідачів, просодичні та паралінг- вістичні засоби, позитивна та негативна оцінка,крос-культурний аналіз.

Посвящена рассмотрению просодических характеристик речи рассказчиков английских, русских и украинских народных сказок, а также паралингвистических средств, которые используются в них. Фокус внимания сконцентрирован на повествовательных фразах, которые описывают позитивных и негативных персонажей и их поступки. Проведен крос-культурный анализ для определения инвариантных и вариативных черт просодии аудиосказок в анализируемых языках.

Ключевые слова: аудиосказка, речь рассказчиков, просодические и паралин- гвистические средства, позитивная и негативная оценка, крос-культурный анализ.

Keywords: audio fairy tale,narrator's speech, prosodic and paralinguistic means, positive and negative evaluation, cross-cultural analysis.

Сучасний розвиток фонетичної науки вимагає поглибленого розгляду звукового оформлення зв'язного мовлення різного формату. З огляду на стрімкий розвиток сучасних технологій, появу та поширення різноманітних аудіопристроїв, аудіоказка набуває все більшої популярності серед дитячої аудиторії. Дослідження казкового жанру, як одного з найпопулярніших серед дітей і юнацтва з позицій його просодичної специфіки, є актуальною проблемою сучасних лінгвістичних студій.

Казковий жанр своїм корінням сягає у глибину віків. Народні казки належать до найдавніших форм фольклору, які передавалися при безпосередній усній комунікації з покоління в покоління [9, с. 5]. Казка є своєрідним симбіозом народної поезії і художніх творів, розважального і повчального [3,с. 179]. Аудіоказка поєднує в собі комплекс лінгвістичних і паралінгвістичних засобів, експліцитну й імпліцитну інформацію, логічну й емоційну аргументацію. Найважливішим виразним засобом впливу на слухача та його уяву в аудіоказці є її просодичне оформлення. Своєрідність аудіоказок полягає в можливості передачі додаткової інформації щодо героїв за допомогою різної комбінаторики просодичних компонентів.

Просодія чарівної казки привертала увагу багатьох дослідників, зокрема [Наваренко 2009; Немченко 1985; Саєнко 1988; Тараненко 2003; Doukhan2011; Ho-joonLee 2012]. Проте нашою метою є спроба здійснення крос-культурного дослідження на матеріалі англійської, російської й української мов. Проаналізовано просодичні параметри, які використовуються оповідачами англійських, російських та українських народних казок, і визначена роль цих параметрів у процесі сприйняття аудіоказок на слух. Матеріал дослідження складають англійські народні казки RedRiding-Hood, theFishandtheRing; російські народні казки Маша и Медведь, Василиса Прекрасная; українські народні казки Котик і Півник, Івасик-Телесик, озвучені шістьма казкарями жіночої статі.

У вибраних казках має місце змішаний тип членування тексту (описовий VS діалогічний). Аналізовані у статті розповідні фрази були відібрані з відрізків описового характеру. Фокус нашої уваги було зосереджено на просодичних характеристиках казкарів, які описують позитивних і негативних казкових персонажів і їхні вчинки.

Відповідні записи було піддано аудитивному й акустичному аналізу з подальшою математичною обробкою отриманих числових значень. У ході експерименту було використано такі комп'ютерні програми: Speech AnalyzerVersion1.5 Test 15.3, WaveSurfer 1.0.4, CoolEditProv. 1.2.a. і MicrosoftExcel. На основі отриманих результатів було здійснено аналіз і лінгвістичну інтерпретацію даних.

Опис казкарямипозитивних героїв в англійській народній казці має ряд просодичних характеристик. Оповідачі послуговуються хвилеподібною шкалою (рис. 1) або поступово-низхідною шкалою з порушеною поступовістю з реалізацією спеціального підйому для підреслення відповідного слова. Нетермінальні інтоногрупи характеризуються низькими висхідними та низхідно-висхідними тонами, тоді як термінальні - складними або складеними висхідно-низхідними тонами й подекуди низькими низхідними.

Рис, 1 Просограма фрази, у якій реалізується хвилеподібна шкала та відбувається подовження ключових слів.

Діапазон ЧОТ складає 11,3 пт, тобто є середнім. Середні максимальні показники ЧОТ складають 63,6 пт, тоді як середні мінімальні показники - 53,8 пт. Регістр реалізацій - середній. Проте передача казкарем емоційно-забарвлених фраз, що відображають емоційний стан казкових героїв, супроводжується переходом на вищий регістр і розширенням діапазону ЧОТ, який складає 16 пт, тобто є розширений. Так, середні максимальні показники ЧОТ при вираженні сильних емоцій складають 68,1 пт, тоді як середні мінімальні показники ЧОТ - 54,4 пт.

Паузація у казці відіграє важливу роль і, окрім функції членування на смислові відрізки, виконує інтегруючу функцію [6, с. 91; 4, с. 12,16]. Логічні паузи середньої тривалості, поряд із емфатичним виділенням і подовженням ключових слів, сприяють кращому сприйняттю казкової оповіді (рис. 1). Середньоскладоватрива- лість фраз, що описують позитивних героїв, складає 304 мс, що відповідає уповільненому темпу мовлення.

Описуючи позитивних казкових героїв у російській народній казці, оповідачі мають тенденцію до поділу фраз на короткі інтоногрупи за допомогою пауз середньої та довгої тривалості. Наприклад,

Унаслідок цого спостерігається велика кількість усічених мелодичних шкал. За наявності, найбільш частотними є хвилеподібні шкали. Рідше зустрічаються ковзно-низхідні, поступово-низхідні та рівні шкали, а також низхідні з порушеною поступовістю.

Мовлення російських казкарів звучить емоційніше порівняно з англійськими за рахунок використання складних тональних конфігурацій. Серед термінальних тонів найчастотніши ми є висхідно-низхідні (рис. 2). Рідше казкарі послуговуються низькими низхідними та середніми рівними тонами. У нетермінальних ін- тоногрупах спостерігались низхідно-висхідні та високовисхідні тони. На відміну від англійської казки, середньоскладова тривалість мовленнєвих відрізків російської казки складає 214 мс, що відповідає пришвидшеному темпу.

Спільною просодичною характеристикою мовлення англійських і російських казкарів є використання середнього діапазону ЧОТ (11пт) і середнього регістру, оскільки середні максимальні показники ЧОТ становлять 61 пт, а мінімальні - 51 пт.

Як показали результати нашого дослідження, просодія української народної казки є найбільш яскравою за рахунок активного використання українськими казкарями всього арсеналу просодичних засобів. Значні перепади в межах мелодичного контуру при описі позитивних казкових героїв відбуваються не лише за рахунок хвилеподібних мелодичних шкал, складних і складених висхідно- низхідних термінальних тонів, а й за рахунок розширеного діапазону ЧОТ (16 пт) і високого регістру, де середні максимальні показники дорівнюють 68,5 пт, а середні мінімальні показники - 55 пт.

Середньоскладова тривалість аналізованих фраз складає 240 мс, що відповідає середньому темпу мовлення, проте часто темп є варіативним, особливо в емоційно-забарвлених фразах. Контрастні зміни темпу вказують на співвідношення в них статичного й динамічного начал розповіді [6, с. 91]. Увиразнюють мовлення оповідача довгі паузи в межах фрази, середня тривалість яких складає 456 мс.Наприклад:

Відтворення образу негативного героя в англійських, російських та українських казках має ряд спільних і відмінних рис на просодичному рівні. Описуючи негативних героїв в англійських народних казках, оповідачі послуговуються поступово-низхідними або хвилеподібними мелодичними шкалами. За допомогою останніх відбувається послівна акцентуація й подовження ключових слів, що призводить до уповільнення темпу оповіді.

Наприклад,

Термінальні тони є емоційно-нейтральними й маловаріатив- ними. У нетермінальних інтоногрупах превалюють низькі висхідні, а у термінальних - низькі низхідні тони. Діапазон ЧОТ у таких фразах складає 9 пт, тобто є звуженим. Середня фонаційна тривалість фраз із негативним контекстом складає 368 мс, що відповідає уповільненому темпу мовлення, тоді як міжфразові паузи мають середню тривалість і в середньому тривають 332 мс.

Опис казкарями негативних героїв російських народних казок має такі особливості: хвилеподібна шкала, частотні піки якої слугують засобом акцентного виділення ключових слів(рис. 3), або низхідна шкала з порушеною поступовістю, у якій спеціальний підйом виконує таку ж функцію виділення.

До спільних особливостей мелодичного оформлення фраз із негативним забарвленням англійськими й російськими оповідачами можна віднести звужений діапазон ЧОТ (9,9 пт), використання низькихнизхідних термінальних тонів і зниження регістру. До дифе-ренторів мовлення російських казкарів, що описують негативних героїв, належить частотна локалізація максимуму ЧОТ на початку фрази, тобто на такті, і пришвидшений темп мовлення (196мс).

Описуючи негативних героїв вукраїнській народній казці, оповідачі послуговуються широким набором просодичних засобів. Поруч із використанням емоційно-забарвлених мелодичних шкал, вони використовують великий набір простих і складних термінальних тонів, найчастотнішими серед яких є низький низхідний і висхідно-низхідний. На відміну від англійських і російських казок, значного зниження регістру не відбувається, а тональний діапазон є середнім і складає 12 пт. Темп мовлення також середній (254 мс).

Спільною характеристикою російських та українських казок при змалюванні негативних героїв є різкі зміни темпу від уповільненого до пришвидшеного з діапазоном варіацій від 182-- 381 мс. Вони підкреслюють динамічний характер розгортання подій і вказують на зростання напруги. Негативний образ героя в російській та українській казках також відображається за допомогою подовження негативно-навантажених слів і їхнього виділення емфатичною паузою. Це демонструють наведені нижче приклади з казок Котик і Півник та Василиса Прекрасная.

Окрім паузації та переходу на нижчий регістр, оповідачі послуговуються зміною тембру. Можливе використання глухого, напруженого голосу відповідно до емоцій, що передаються: наприклад, жах, тривога, осуд, ворожість, тощо. У паралінгвістиці тембр описують як метафоричне, емоційне забарвлення мовлення, колорит, що породжується при взаємодії різних просодичних характеристик [2, с. 173]. Казкарі цілком свідомо послуговуються зміною тембру задля формування, конструювання в комунікативних цілях відповідного підтексту та виконання різноманітних функцій. Високий рівень позитивної оцінки пов'язаний із таким типом голосу, як м'який, життєрадісний, дзвінкий, піднесений, з аспірацією, що може бути охарактеризовано як перевага тону над шумом. Високий рівень негативної оцінки досягається за допомогою твердого, жорсткого, стаккатного, напруженого, гортанного, глибокого голосу, що свідчить про перевагу шуму над тоном [5,с. 5].

Оповідачі проаналізованих нами англійських, російських та українських народних казок також послуговуються зміною тембрів для опису позитивних і негативних героїв. Дзвінкий, м'який, світлий голос характеризує позитивних героїв, тоді як притишений, глухий і напружений голос поряд із гіперартикуляцією, використовується для відтворення образів негативних казкових героїв.

Окрім просодичних засобів, важливу роль в аудіоказці виконують паралінгвістичні засоби - музичний супровід і функціонально-зображальні шуми, що імітують шум вітру, звуки кроків, спів птахів тощо. Звуковий сигнал або музична фраза інколи замінюють довгі паузи і завдяки ефекту новизни виділяють емо- ційно-насиченні відрізки тексту [6, с. 81]. Вони покликані передати настрій, дії героїв, можуть накладатися на мовлення та посилювати емоційний потенціал казки.

Національна приналежність казки підкреслюється завдяки використанню у ній традиційних інструментів і фольклорної музики. Так, наприклад, у музичному супроводі російської народної казки звучить балалайка, тоді як в українській народній казці можна почути сопілку, бандуру, цимбали. На відміну від фольклорних мотивів, притаманних українській і російській народним казкам, музичне обрамлення англійських казок представлене класичними інструментами симфонічного оркестру. У них звучить музика періоду бароко, можливе використання клавесину для підкреслення того, що події в казці розгорталися дуже давно, проте можливий і сучасний музичний супровід.

Як показали результати дослідження, просодичне оформлення відіграє важливу роль в ефективному сприйнятті та розумінні аудіоказки. За допомогою мелодики, зниження чи підвищення регістру, звуження чи розширення діапазону, темпоральних і тембральних контрастів оповідачі зображують та оцінюють героїв, тому слухач із легкістю розрізняє позитивних і негативних персонажів казки. Варіативність на рівні просодії при змалюванні позитивних і негативних героїв була відзначена у ступені мелодичного динамізму. Також при вираженні сильних позитивних чи негативних емоцій зростає ступінь виділення наголошених складів.

Здійснений нами компаративний аналіз показав, що англійські, російські й українські оповідачі послуговуються інваріантними та варіативними стратегіями задля імперсоналізації позитивних і негативних казкових героїв. З одного боку, можна виділити певні універсальні риси, притаманні звуковим портретам негативних героїв в аналізованих мовах, зокрема маловаріативну мелодику, звуження тонального діапазону при описі негативних героїв і більшу динаміку мелодичного контуру й розширення діапазону ЧОТ при описі позитивних героїв.

З іншого боку, крос-культурний аналіз вказує на ряд специфічних ознак, притаманних англійським, російським та українським аудіо- казкам як на рівні просодичного, так і музичного оформлення. Найбільш варіативними й емоційно-забарвленими виявилися казки в інтерпретації українських казкарів. Вони використовують увесь арсенал просодичних засобів, надають перевагу високому регістру й тим самим надають мовленню яскравої образності. Це пов'язано з характерними для українців рисами менталітету, зокрема сентименталізмом, чутливістю, ліризмом й емоційністю [1]. Реалізації російських казкарів менш яскраві, порівняно з українськими. Їх характеризує пришвидшений темп, середній діапазон ЧОТ і середній регістр, з одного боку, і поділ фраз на короткі інтоногрупи з використанням логічних та емфатичних пауз - з іншого. Така комбінаторика просодичних параметрів відображає не лише притаманну росіянам емоційність, але й ірраціональність, любов до моралі, схильність до фаталізму. Для англомовної спільноти не характерна емоційність, проте властиві такі риси, як практицизм, прагматизм, інтровертизм та індивідуалізм [1], що зумовлює відповідне звукове оформлення англійської казки. Так, при описі позитивних героїв англійські казкарі послуговуються середнім діапазоном ЧОТ, середнім регістром, уповільненим темпом, і лише при вираженні сильних емоцій відбувається розширення діапазону ЧОТ і спостерігаються значні тональні перепади.

Оскільки мова є засобом трансляції менталітету між поколіннями лінгвокультурної спільноти [8], то здійснений нами крос-культурний аналіз дозволить розширити уявлення про менталітет націй і специфіку його вираження не лише мовними, а й мовленнєвими засобами виразності. Отримані в ході експерименту дані дозволять поглибити дослідницьку парадигму новими знаннями щодо ролі просодичних і паралінгвістичних засобів в аудіоказці та їхньої взаємодії з іншими засобами мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание /А. Вежбицкая. - М. : Русские словари, 1997.

2. Медведева Т. Г. О статусе тембра // Ритмическая и интонационная организация текста / Т. Г. Медведева. Сборник научных докладов ; под ред. А. М. Антиповой. - М., 1982. - С. 170-175.

3. Наваренко І. А. Взаємодія просодичних засобів у забезпеченні цілісності тексту іспанської казки та їх вплив на її сприйняття / Н. Ф. Наваренко // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. - К., 2009. - С. 178-189.

4. Немченко Н. Ф. Ритм как форма организациитекста (на материале англоязычной сказки): автореф. дис. на соиск. Ученойстепени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Н. Ф. Немченко. - М., 1985.-21 с.

5. Олінчук В. В. Семантика та просодія фонаційних компонентів комунікації, що виражають емоції жінок та чоловіків / В. В. Олінчук // Лінгводидактика та лінгвостилістика на зламі століть: питання теорії та практики. - Л. : Всесвіт. -2004. - С. 88-97.

6. Саенко Т. И. Взаимодействие просодических и экстралингвистических средств в реализации прагматики текста английской волшебной сказки / Т. И. Саенко // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегмент- ных единиц звучащего текста. - К., 1988. - С. 79-82.

7. Тараненко Л. І. Просодичні засоби зв'язності тексту англійської прозової байки (експериментально-фонетичне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 "Германські мови" / Л. І. Тараненко. - Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003.

8. Телия В. Н.Вторичная номинация и ее виды / В. Н. Телия // Языковая номинация (виды наименований) / Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М., 1977. - С. 129-221.

9. Єфименко В. А. Сучасна літературна казка на основі класичного сюжету: структурні, когнітивні, наратологічні виміри : монографія / В. А. Єфименко. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2015.

10. Doukhan D., Rilliard A., Rosset S., Adda-Decker M., d'Alessandro Ch.Prosodic Analysis of a Corpus of Tales.INTERSPEECH 2011. - P. 3129-3132.

11. Ho-Joon Lee Fairy Tale Storytelling System: Using Both Prosody and Text for Emotional Speech Synthesis // Convergence and Hybrid Information Technology. 6th International Conference, ICHIT 2012, Daejeon, August 23-25, Proceedings. Korea 2012. - P. 317-324.

Размещено на Allbest.ru