Родова характеристика галліцизмів у туніському лінгвопросторі

O. Maznichenko, Ph. D. in Philology, teaching assist.

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

GENDER CHARACTERISTIC OF THE GALLICISMS IN THE TUNISIAN LINGUAL AREA

The article explores grammatical gender of French borrowings used in Tunisian Arabic. Samples of borrowings under research enabled us to illustrate the process of redistribution of Gallicisms based on gender, to uncover peculiarities of this grammatical category formation with the use of heterogeneous affixing means and to analyse the facts of maintenance or change of the original gender characteristics.

Keywords: French loanwords (Gallicisms), Tunisian Arabic, morphological adaptation, grammatical gender.

В умовах значного пожвавлення процесів міжкультурної комунікації цілком закономірний вигляд має збільшення інтересу до такого мовного явища, як запозичення, і дотичного до нього процесу адаптації. У теорії мовних контактів термін "запозичення" має неоднозначне трактування. Згідно з

В.Ю. Розенцвейгом, він як дублет термінів "змішування мов" і "взаємний вплив мов" поширюється на явища мовного контактування, виходячи за межі словника і в цілому розкриваючи відношення мови-джерела та мови- реципієнта [78, с. 6]. Л.В. Щерба вбачає в запозиченні і змішуванні мов два абсолютно різні процеси, розглядаючи запозичення як лише одну з категорій фактів змішування мов [93, с. 72]. Е. Хауген запозичення інтерпретує, з одного боку, як інновації, зумовлені інтерферентними процесами, а з другого, - як "спробу мовця відтворити в одній мові навички, які він засвоїв як носій другої мови" [89, с. 345; 90, с. 77]. Більш узагальнене визначення зустрічаємо в лінгвістичних словниках, де запозичення трактується і як процес входження елемента однієї мови до другої, і як результат цього процесу, тобто як сама мовна одиниця, що перейшла з однієї мови в другу [31, с. 158; 169, с. 77; 170, с. 46].

Попри розбіжності в дефініціях іншомовної лексики науковці виявляють одностайність у тому, що її інтеграція у чужорідне мовне середовище - процес полігранний, складність якого зумовлена просіюванням запозиченого слова крізь багаторівневе сито системи мови-реципієнта, внаслідок чого нерідко відбувається коригування тієї чи іншої характеристики запозичення - фонетичної, граматичної, семантичної, графічної тощо. У межах цієї розвідки наша увага фокусується на граматичному аспекті такого коригування, а саме на особливостях актуалізації родової ознаки французьких складових словника туніського діалекту арабської мови. Узагальнений огляд наслідків морфологічного освоєння лексем французького походження на арабському ґрунті загалом і туніському зокрема представлений у дослідницьких роботах Л. Белтаєф, К. Бендани, В.М. Бєлкіна, А.А. Блінова, Ю.П. Губанова, С. Меджрі, О.І. Чередниченка та ін., однак поза глибоким аналізом лишається питання родової характеристики запозичених слів. Тому актуальність обраної теми визначається необхідністю через вивчення конкретних фактів родового оформлення галліцизмів у лексичному складі туніського діалекту виявити загальні тенденції пристосування запозичень до граматичної категорії роду у мові-реципієнті.

Мета дослідження полягає в з'ясуванні особливостей родового оформлення французьких за походженням лексем унаслідок їхнього призвичаєння до системи туніського діалекту арабської мови. Відповідно об'єкт дослідження становлять французькі лексичні запозичення в туніському лінгвопросторі, а предмет - їхня родова характеристика, визначення особливостей якої здійснюється в українській арабістиці вперше.

Аналіз родової віднесеності французьких субстантивів у туніському діалекті дає змогу з'ясувати різноплановість процесу їхнього пристосування до цієї граматичної категорії. Розкрити цю різноплановість допоможе запропоноване нижче дихотомічне групування галліцизмів:

- лексеми французького походження, що зберегли родову приналежність:

а) галліцизми без арабських морфологічних ознак роду:

- іменники чоловічого роду: bar§3 (фр. barrage [baRa3]) - загородження, гребля, drвbы (фр. drapeau [dRapo]) - прапор, rPflP (фр. reflet [R(8)fls]) - відображення, відблиск, sпkil (фр. cycle [sikl]) - цикл, transbpы°r (фр. transport [tRцspoR]) - транспорт, kы°d (фр. code [kod]) - код;

- іменники жіночого роду: grPf (фр. grиve [gRsv]) - страйк, krвfвt (фр. cravate [kRavat]) - краватка, 'anfiksyь°n (фр. infection [sfsksjц]) - інфекція, mыbпlPt (фр. mobylette [mobilst]) - мопед, stвsyыn (фр. station [stasjo]) - станція, bpisпn (фр. piscine [pisin]) - басейн;

б) галліцизми з арабським родовим оформленням: rпmurkah (фр. remorque [R(8)moRk]) - причіп, kartusah (фр. cartouche [kaRtuJ]) - патрон (набій), sпtпrnв (фр. citerne [sitsRn]) - цистерна, sandliyyah (фр. descente de lit [desцt d8 li]) - "килимок" У лапки беруться значення галліцизмів, переосмислені в процесі семантичної адаптації останніх., gпnyah (фр. guigne [gip]) - "нудьга", smпniyyah / smпneyyah (фр. cheminйe [f(8)mine]) - камін;

- лексеми французького походження, що змінили родову приналежність:

а) галліцизми без арабських морфологічних ознак роду:

- іменники чоловічого роду: metrayuz

(фр. mitrailleuse [mitRaj0z]) - кулемет, baryPr (фр. barriиre [baRjsR]) - бар'єр, шлагбаум, огорожа, krPs (фр. crиche [kRsf]) - дитячі ясла, tUs (фр. touche [tuf]) - клавіша, remпz (фр. remise [R(8)miz]) - знижка, brпz (фр. prise [pRiz]) - розетка (штепсельна);

- іменники жіночого роду: kдnдpP (фр. canapй [kanape]) - канапа, ri1vвкy (фр. rйveil [Revsj]) - будильник, grUbp (фр. groupe [gRup]) - група, kдr (фр. car [kaR]) - автобус, lдk (фр. lac [lak]) - озеро, sabpдn (фр. sapin [saps]) - ялина, ялиця;

б) галліцизми з арабським родовим оформленням:

fUlдrah (фр. foulard [fulaR]) - хустка, mikrU°bah

(фр. microbe [mikRob]) - мікроб, sпfUnah (фр. chiffon [fifo])

- ганчірка, шматина, tдbUriyyah (фр. tabouret [tabuRs]) - табурет(ка), sandriyyah / sandreyyah (фр. cendrier [sadRije]) - попільничка, tabliyyah / tableyyah (фр. tablier [tablije]) - фартух.

Як бачимо, серед досліджуваних запозичень, які зазнають родової модифікації, так і серед тих, чиї вихідна і адаптована форми збігаються за родом, підгрупу галліцизмів із арабським родовим оформленням (-ah, -д) складають іменники жіночого роду, що пояснюється відсутністю в арабській мові морфологічних показників чоловічого роду [25, с. 268].

Однак варто окремо виділити французькі лексеми чоловічого роду, фемінізація яких на туніському ґрунті спричинила трансформацію їхньої кінцевої |a| у арабські маркери жіночого роду за фонетичною аналогією:

sertifпkah (фр. certificat mйdical [ssRtifika medikal]) - медичне свідоцтво, 'a3U°ndah (фр. agenda [a3sda]) - щоденник (книжка для щоденних записів), mдndah (фр. mandat [mada]) - грошовий переказ, sпnпmв (фр. cinйma [sinema]) - кінотеатр, - та лексеми, які в обох мовних системах належать до чоловічого роду, а їхні фіналі у мові-реципієнті -ah і -д - результат фонологічної адаптації: yutnah (фр. lieutenant [lj0t(8)nд]) - лейтенант, kmдndah (фр. commandant [komдdд]) - командувач, командир, rU°mpwд (фр. rond-point [Ropwe]) - кругова транспортна розв'язка.

Відносну стійкість до тиску граматичної системи мови-реципієнта на рівні категорії роду галліцизмам забезпечують вихідні суфікси-маркери родової ідентифікації, щоправда, не всі. Гарантами збереження родової віднесеності є французькі словотвірні суфікси:

- (чоловічого роду) -eur / -teur, -eau, -aire: klпmвtпzьњr (фр. climatiseur [klimatizњR]) - кондиціонер, dпstrпbUytьњr (фр. distributeur [distRibytњR]) - банкомат, rPzь° (фр. rйseau [Rezo]) - телефонна мережа, diksyU°nPr (фр. dictionnaire [diksjonsR]) - словник;

- (жіночого роду) -ation, -ance, -trice, -ette: ffltrдsyь°n (фр. filtration [filtRasjo]) - фільтрування, 'asirдns (фр. assurance [asyRas]) - страховка, страхова компанія, kalkUylatrпs (фр. calculatrice [kalkylatRis]) - калькулятор, kaskд®t (фр. casquette [kasket]) - кашкет, кепка.

Тоді як, наприклад, суфікси чоловічого роду -age і -et такий імунітет не надають: SU°fд3 (фр. chauffage [fofa3])

- опалення (ч. р.), але bpUrsontд3 (фр. pourcentage [puRsata3]) - відсоткове відношення (ж. р.), bpwдnyP (фр. poignet [pwaps]) - зап'ясток (ч. р.), але brдslP (фр. bracelet [bRasls]) - браслет (ж. р.).

За відсутності реалізації морфологічного способу вираження роду залучається синтаксичний, який полягає в узгодженні запозиченого іменника з питомими словами, що належать до таких частин мови, як:

- прикметник: fvпtвкs kbпr - велика швидкість (пор. з фр. vitesse [vitss], що належить до жіночого роду), bpisпn sgпrah - малий басейн;

- дієприкметник: bortmд®n m'atet - умебльована квартира, kU°mдnd mkassarah - поламаний пульт дистанційного керування;

- власне дієслово: Et-Trдn mд gд-s - Поїзд не прийшов, El-Kдr temsп l-TUnes? - Цей автобус прямує до Тунісу? (пор. з фр. car [kaR], що належить до чоловічого роду);

- вказівний займенник: es-sдk hдdд - ця сумка, цей ранець, el-mUbпlPt hдd - цей мопед;

- числівник: lпn wдhed - одна лінія, один ряд (пор. з фр. ligne [lip], що належить до жіночого роду), fU°tд®y wahdah - одне крісло (пор. з фр. fauteuil [fotњj], що належить до чоловічого роду).

Отримані результати проведеного аналізу показують, що переважна більшість запозичених французьких субстантивів не змінюють рід, а їх перерозподіл за родовою належністю далеко не завжди зумовлюється формальними показниками. Отже, досліджувана модель родового оформлення запозичень розходиться зі спостереженнями Ю.П. Губанова, відповідно до яких запозичені слова, що не закінчуються на -ah, -д, тобто не мають родових маркерів, релевантних для граматичної системи арабської мови, безапеляційно відносяться до чоловічого роду (див. [27, с. 105]), а також не підпадає під окреслену Е. Хаугеном тенденцію "відносити запозичені слова до якогось одного визначеного роду у всіх випадках, коли та чи інша конкретна аналогія не нав'язує зарахування цього слова до якого-небудь іншого класу" [89, с. 362].

Разом із галліцизмами формально-граматичного роду словник туніського діалекту поповнили галліцизми семантико-граматичного роду, репрезентовані не лише іменниками-назвами людей за гендерною ознакою (виражаються різними лексичними одиницями), але й іменниками парного і спільного роду.

До перших належать французькі субстантиви на позначення ввічливих форм звертання та сімейних зв'язків: madдm (фр. madame [madam]) - пані (ввічливе звертання до заміжньої жінки), madmwazPl (фр. mademoiselle [mad(8)mwazsl]) - панна (ввічливе звертання до незаміжньої дівчини), mesyUњ (фр. monsieur [m8sj0]) - пан (ввічливе звертання до чоловіка), el-madдm (фр. madame [madam]) - "дружина (заміжня жінка стосовно до свого чоловіка)", el-mesyUњ (фр. monsieur [m8sj0]) - чоловік (одружена особа стосовно до своєї дружини).

Континуум других становлять члени бінарних протиставлень за професією, родом занять, національною і соціальною належністю тощо: bUlпs / bUlпsah (фр. policier [polisje] / policiиre [polisjsR]) - "поліціянт" / "поліціянтка", 'anftPrmдfisyдn / 'anftPrmдfisyд^ (фр. informaticien [sfoRmatisjs] /

informaticienne [sfoRmatisjsn]) - програміст / програмістка, 'antrPnьњr / "antrPnUњrah (фр. entraоneur [atRsnњR] / entraоneuse [atRsn0z]) - тренер / тренерка, bдsket^r / bдsket^z (фр. basketteur [basketњR] / basketteuse [basket0z]) - баскетболіст / баскетболістка, marrUkп / marrUkiyyah (фр. Marocain [maRoks] / Marocaine [maRoksn]) - марокканець / марокканка, fermlп / fermliyyah або fermleyyah (фр. infirmier [sfiRmje] / infirmiиre [sfiRmjsR]) - медбрат / медсестра.

Як бачимо, родова ознака вищенаведених лексем знаходить вираження за допомогою гетерогенних афіксальних засобів (питомих і запозичених), причому ця асиметрія формальних показників поширюється на обидва граматичні роди.

Цікавим є і той факт, що деякі галліцизми, які в мові- джерелі кваліфікуються як слова "спільної статі" (двородові лексеми), у мові-реципієнті мають пару: sв®f / sв®fah (фр. chef [fsf]) - шеф (керівник) / шефиня (керівниця), sikritPr / sikritPrah (фр. secrйtaire [s(8)kRetsR]) - секретар / секретарка, sпfur / sпfurah (фр. chauffeur [fofњR]) - водій / водійка, bвndп / bвкndeyyah (фр. bandit [badi]) - бандит / бандитка. Заради справедливості зазначимо, що в розмовному регістрі французької мови трапляється лексична гендерна пара chef [fsf] / chйfesse [fefss], однак "жіночий" її компонент все ж має обмежене використання, тоді як лексемою chauffeuse [fof0z] переважно послуговуються у значенні "стільчик біля каміна", а як жіночий відповідник фр. chauffeur [fofњR] її майже не використовують [110, с. 31, 34].

Що ж до іменників спільного роду, то їх представляють так звані маскулізми - іменники, марковані чоловічим родом, але які потенційно є виразниками обох статей. Серед цих галліцизмів вирізняємо:

- ті, які статус спільнородових мають як у французькій мові, так і в туніському діалекті: gпd (фр. guide [gid]) - гід, kuntвblп (фр. comptable [kцtabl]) - бухгалтер, dantпst (фр. dentiste [datist]) - дантист, pпlы°t (фр. pilote [pilцt]) - пілот, 'arbпtr (фр. arbitre [aRbitR]) - (футб.) арбітр, gы°l (фр. goal [gol]) - воротар Попри свій інтернаціональний характер англіцизм gu^sl у значенні "воротар" закріпився у словнику туніського діалекту;

- ті, які статус спільнородових набули у процесі запозичення: kontroluњr (фр. contrфleur [kфtRolњR] / contrфleuse [kцtRol0z]) - контролер, kabluњr (фр. cвbleur [kablњR] / cвbleuse [kabl0z]) - електромонтажник, 'iliktrпsyвn (фр. йlectricien [elsktRisjs] / йlectricienne [elsktRisjsn]) - електрик, mпkвnпsyвкn (фр. mйcanicien [mekanisjs] / mйcanicienne [mekanisjsn]) - автомеханік, sыmвњr (фр. chфmeur [fomњR] / chфmeuse [fom0z]) - безробітний / безробітна, ser3вкn sвкf (фр. sergent-chef [ssR3дJsf] / sergente-chef [ssR3дtJsf]) - старший сержант.

Родове оформлення галліцизмів-прикметників та галліцизмів-дієприкметників порівняно менш диверсифі- коване і обмежується їхнім поділом на два типи:

- із неасимільованою формою жіночого роду: lы3пk / lы3пk (фр. logique / logique [lц3ik]) - логічний / -а, mпtвlпk / mпtвlпk (фр. mйtallique / mйtallique [metalik]) - металевий / -а, sпmпk / sпmпk (фр. chimique / chimique [fimik]) - хімічний / -а, fпdвкl / fпdвкl (фр. fidиle / fidиle [fidsl]) - відданий / -а, sbpesyдl / sbpesyдl (фр. spйcial / spйciale [spesjal]) - спеціальний / -а, grп / grп (фр. gris [gRi] / grise [gRiz]) - сірий / -а, 'ь°ngд3p / 'ь°ngд3P (фр. engagй / engagйe [aga3e]) - зайнятий / -а, Iы°kыybpпк / 'ь°kьybpP (фр. occupй / occupйe [цkype]) - зайнятий / -а;

- з асимільованою формою жіночого роду: msunп / msыnyah (фр. sonnй / sonnйe [sцne]) - оглушений / -а, нокаутований / -а, mbransп / mbransyah (фр. branchй / branchйe [bRafe]) - з'єднаний / -а, msыkп® / msыkyah (фр. choquй / choquйe [fцke]) - шокований / -а, mrыfiz / mrufzah (фр. refusй / refusйe [R(8)fyze]) - який не склав (іспити), який не пройшов (за конкурсом), який не вступив / яка не склала (іспити), яка не пройшла (за конкурсом), яка не вступила, blы°n / blCPndah (фр. blond [blц] / blonde [blцd])

- білявий / -а, 'akвdпmп / 'akвdпmiyyah (фр. acadйmique / acadйmique [akademik]) - академічний / -а, bpsпkы°lы°3п / bpsпkы°lы°3iyyah (фр. psychologique / psychologique [psikцlц3ik]) - психологічний / -а, 'пkыlC^п / 'пkыlы3iyyah (фр. йcologique / йcologique [ekцlц3ik]) - екологічний / -а.

На підставі проаналізованого вище матеріалу можна констатувати неоднорідність і непослідовність процесу перерозподілу за ознакою роду з переважанням фактів збігу над фактами розходження родових характеристик засвоєних слів і їхніх етимонів та із залученням гетерогенних морфологічних засобів.

Перспективним напрямом подальших наукових розвідок вважаємо поглиблений аналіз синтаксичного способу вираження роду французьких за походженням складових словника туніського територіального варіанта арабської мови, а також специфіки числового оформлення останніх.

- Vol. 11. - Р. 16-73. - ISSN 0035-3906. - E-ISSN 1600-0811.

Размещено на Allbest.ru