Лінгвостилістичні характеристики інформаційного жанру Diemeldung (коротке повідомлення) у німецькій газеті

Keywords: information genre, the German Press, short report, compositional peculiarities, linguistic peculiarities.

повідомлення короткий німецький meldung

Мова німецької газети є аговим матеріалом та нструментом для дослідників. У газетних жанрах можна прослідкувати трансформації, яких зазнає мова, виокремити тенденції її розвитку, виявити інновації.

Об'єктом у статті є газетний інформаційний жанр Meldung (Kurzmeldung, Pressemeldung) - "коротке повідомлення" [Lьger 1995, 25; Fasel 2008, 18]; предметом - лінгвостилістичні характеристики цього жанру, зокрема, композиційна структура, синтаксичні та лексичні ознаки.

Мета статті полягає в обґрунтуванні жанрового статусу "короткого повідомлення", а завдання - у визначенні його структурно-композиційних і лінгвістичних ознак. Матеріалом дослідження слугували газети: "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "die Welt", "das Bild", "Rhein-Zeitung" за період із 2015 р. по 2016 р.

Інформаційні жанри німецької газети досліджували німецькі лінгвісти: Heinz-Harald Lьger, Walter von La Roche, Christof Fasel, Sigfried Weischenberg, Thomas Schrцder. Жанр die Meldung має також інші назви: Nachrichtendarstellungsformen [Weischenberg 2004, 27], informationsbetonte Textsorten [Lьger 1995, 17], referierende, interpretierende Textsorten [Roloff 1983, 9], mfor- mierende Darstellungsformen [LaRoche 2008, 22], Tatsachen- betonnte Textsorten [Fasel 2008, 20].

Die Meldung вважають найпростішим видом інформаційного жанру. Це коротке повідомлення в газеті, у якому в телеграфному стилі подається найактуальніша інформація: etwas- wasder Цffentlichkeit, besonders durch die Massenmedien zur Kenntnis gebracht wird, eineaktuelle, wichtige Information [Duden 2011, 639].

Свої визначення дає Daniel Delhaes у словнику JournalismusLexikon: Eine Meldung ist ein kurzer, redaktioneller Beitrag. Nachrichtenagenturen etwa verbreiten in der Regel Meldungen. Der Aufbau folgt dem Wesen der Nachricht: Das Wichtigste nach vorne, das unwichtige ans Ende des Textes [10], де die Meldung - це короткий, редакційний звіт, хоча агентства новин можуть іноді розширювати повідомлення.

Будова "короткого повідомлення" подібна до будови замітки [Моргун 2015, с. 158]: на початку стоїть головна інформація, а далі поясненняі деталі події. За часів, коли газети друкували на спеціальних відливних машинах, було важливо, щоб повідомлення вкінці скорочували. А для читача це є зручнішим, оскільки за короткий час після прочитання декількох рядків він має змогу отримати всю інформацію [10]. Hans-Jьrgen Bucher пише про цей інформаційний жанр так: Die Meldung ist die elementarste, kьrzeste, einfachste Textsorte. Sie besteht im Kern aus einer einfachen Sachverhaltsdarstellung - "елементарний, найко- ротший і найпростіший жанр. Він містить простий переказ події" [Bucher 1986, 34]. Читач дізнається лише про те, що подія сталася, всі подальші аспекти події випускаються. Тексти такого типу не демонструють тематичного розвитку теми або виявляють його мінімально. "Коротке повідомлення"може складатися з одного речення, воно не має слугувати доповненням до інших текстів або до фото у газеті. Цей тип тексту може бути поданий також на перших сторінках видання, коли вкрай необхідно подати інформаційний сигнал для читача" [Bucher 1986, 34].

"Коротке повідомлення" включає два блоки: 1. Що сталося (де?, як?, коли?, чому?) і 2. Головні учасники події. [Bucher 1986, 34; La Roche 2003, 43]. Christof Fasel вказує на те, що "коротке повідомлення" може складатися з 2-3 речень або містити лише одне речення - повідомлення про інформацію. Автор тексту невідомий, погляд також не вказується [Fasel 2008, 18].

ThomasShrцder поділяє "короткі повідомлення" на [Schrцder 2003, 202]:

- faktizierende Meldung (фактологічні повідомлення),

- wiedergabende Meldung (короткі повідомлення, що передають слова інших) та erweiterte Meldung (розширені повідомлення).

У свою чергу фактологічні повідомлення бувають:

- Aspektiearchiesche - повідомлення, що починаються передачею фактів, структура такого тексту є двочленною, де у другій частині доповнюється початок повідомлення;

- Aspektreihung - повідомлення, що розпочинаються з опису події або результату. Структура такого тексту є розчленованою й поділяється на окремі описи однієї події.

Wiedergabende Meldung відрізняється від першого типу повідомлень темою. Якщо у faktizierende Meldung йдеться про події політики, культури, катастрофи, нещасні випадки, спорт, то у другому випадку це передача статистики, опитувань, чужих висловлювань, витягів з інтерв'ю, поглядів.

Тут також є свої інваріанти: speziefitierende Wiedergabe - передача інформації та її доповнення, як переказ, та уточнення слів. Reihende Wiedergabe - починається із чужого висловлювання, оскільки воно є основним для цього повідомлення. У такому разі коротке повідомлення створюється лише заради цього висловлювання, яке позначено драматизмом і яскравістю думки, новизною, актуальністю.

У erweiterte Meldung передається вже відома інформація, яка містить додаткові відомості - передісторію, реакцію або ще якісь випадки - до події. У таких текстах наявний інтертекстуальний зв'язок.

Типове "коротке повідомлення" має заголовок, але не має вступу. Такі тексти будуються за правилом перевернутої піраміди. Це означає, що головна інформація передається спочатку, а потім подаютьсяподальші факти певної події. "Короткі повідомлення" містять не лише факти, а й мають містити джерело або назву інформаційної агенції, яка надала певну інформацію. У "коротких повідомленнях" змістові та структурні класифікаційні критерії переплітаються. Короткі повідомлення зустрічаються у всіх сферах і способах комунікації.

Прийнято вважати "інформативним" щось нове, що міститься в повідомленні. Для текстів інформаційного жанру цей принцип відіграєвизначну роль. Новизна, актуальність є найважливішими ознаками короткого повідомлення.

Існує тісний взаємозв'язок між мікро-і макроструктурою тексту. Якщо говорити про макроструктуру тексту новин, то слід зазначити, що кожна подія та ситуація отримують репрезентацію в об'єктивних термінах суб'єктивної моделі. Отже, репрезентація та відтворення тексту - це не інертний процес, а набір різних стратегій та комунікативних намірів під соціальним та ідеологічним контролем [Третьяк 2015, с. 283]. Отже, автор керується спочатку макроструктурою, яка знаходить своє вираження у мікроструктурі.

За інформативно-цільовим підходом, розробленим Т. М. Дрі- дзе до дослідження структури мовних творів, тексти інформаційного жанру, а особливо "коротке повідомлення", виявляють стійкі та потужні "логіко-фактологічні ланцюжки" [Дрідзе 1984, с. 146]. Інформативно-цільовий підхід, що застосовується до аналізу тексту, розглядає мовну надмірність. Мовні засоби, які є не обов'язковими в повідомленні, вважаються надлишковими і є перешкодою для адекватного сприйняття тексту. Надлишкові мовні засоби не входять до "логіко-фактологічних" ланцюжків, а в "коротких повідомленнях" взагалі відсутні, тому можна зробити висновок, що тексти "короткого повідомлення" виявляють стійкі "логіко-фактологічні ланцюжки".

Публіцистичний стиль вирізняється тим, що включає в себе ознаки наукового, ділового й художнього стилю; йому властива тематична варіативність. Якщо говорити про інформаційні жанри, то головною в цьому випадку є функція повідомлення, що реалізується за допомогою лінгвостилістичних засобів у тексті. Теми переважно суспільно-політичні.

"Коротке повідомлення"у Тексті 1 подано під назвою "800 Euro Grundeinkommen fьrjeden". Це "коротке повідомлення" складається з двох речень, але є незвичайним для цього типу тексту. Зазначити тут можна те, що головна інформація починається із заголовку, у той час як у другому реченні інформація подається описово, без чіткого називання явища, напр.: замість 800 Euro - Eines (Sie hat damit vor allem eines im Sinn). Автор вжив цей прийом задля уникнення повтору у короткому тексті, тим самим підтверджуючи думку, заявлену в заголовку. У цьому прикладі зазначимо явище евфемізації, контекстуального синоніму. Перше речення - Die finnische Regierung bereitet offenbar ein monatliches Grundeinkommen fьr jeden Erwachsenen vor - є простим, повним, має підмет, присудок.

Текст 2 ("Frau Petry und die Wahrheit") є прикладом "короткого повідомлення", що передає думку, позиції інших людей. Ідеться про повідомлення, яке переповідає коротке інтерв'ю із головою AfD, і складається лише з одного речення зі складносурядним зв'язком. Sie hat im Interview mit unsere Zeitung eindeutig den Waffeneinsatz an der deutschen Grenze gefordert - als Ultima Ratio. Отже, відтворюються слова іншої особи - як факти й оцінка. Зазначимо, що інформація йде не від безпосереднього автора слів, а від самої голови партії, її ім'я вказується у тексті, передача слів вводиться через ввідне слово dokumentiert. Отже це "коротке повідомлення" можна вважати таким, що переповідає чуже висловлювання (wiedergabende Meldung). У тексті також присутня оцінна лексика: Lьgen-Pinocciopresse - штучний термін з елементом алюзії й іронії, який було винайдено в суспільстві для позначення преси, яка нібито подає неправдиву інформацію. Далі знаходимо в тексті латинський афоризм - Ultima Ratio, який означає: останній засіб/метод, і служить для мовної економії, а також є прикрасою в тексті, яка робить текст не сухим і занадто телеграфним.

Текст 3 і Текст 4 ілюструють короткий огляд подій, що відбудуться в майбутньому. Речення в тексті вжиті у теперішньому часі у значенні майбутнього. Отже, короткі повідомлення передають не лише події, що сталися, але також передають короткий анонс на майбутнє. У цих текстах йдеться про те, хто?, де?, коли?, за яких умов? і чому? зустрічається, а отже це "фактологічне повідомлення” (faktizierende Meldung). У Тексті 3 виявлені випадки вживання метонімії, наприкл: Die Europдer wollen die Tьrkei bewegen, die EU will, де вжите слово Die Europдer означає європейських політиків, die Tьrkei - турецьких політиків, EU - політиків Євросоюзу. У цьому тексті також виявлені інфінітивні конструкції для позначення наміру: Die Europдer wollen die Tьrkei dazu bewegen, die Grenzen zu Griechenland fьr Flьchtlinge zu schlieЯen. Із 10 речень, представлених у чотирьох текстах, лише одне є складнопідрядним, яке міститься у Тексті 4: Wenn es keine Einigung gibt, kцnnten auch neue Grenzkontrollen beschlossen werden. Це є складнопідрядне речення умови, із сполучником підрядності: wenn. Текст 4 містить також і пасивні конструкції, наприкл: die Details geklдrt werden, neue Grenzkontrollen beschlossen werden. Пасивні конструкції вживаються без називання агенса дії, оскільки його вказано у першому реченні, а головною виступає сама дія у тексті. Пасивні конструкції притаманні текстам "інформаційних жанрів", оскільки автор тексту лише повідомляє події, і часто виконавець дії невідомий, або вже згадувався у тексті і в подальшому не повторюється.

Жанр "короткого повідомлення" характеризується наявністю слів, які допомагають констатувати події або посилатися на слова учасників події, а також слугують для позначення об'єктивності слів автора. Наприклад: dokumentiert Parteichefin, erklдrt Sprecher, geklдrt werden. У текстах "короткого повідомлення" вживається звичайна і зрозуміла лексика - та, що тяжіє до конкретики. У текстах виявлені модальні слова - "підсилювачі" offenbar, eindeutig, konkret, які слугують для того, щоб зазначити впевненість автора, доводять дійсність, правдивість стану речей. Виявлені також слова типу vorallem, anschlieЯend, weiterhin, erstmals, im Gegensatz. Вони слугують для побудови логічності думки автора.

Лексика, що представлена у прикладах, належить до політичної, економічної, юридичної та суспільної тематики: Gesetz, Regierung, EU, Chef; натомість спеціальна лексика, жаргонізми не виявлено.Типовими для преси загалом є варіанти об'єднання акроніму та іменника: EU - Gesetz, BKB - Referendum, EU-Chef

Отже, "коротке повідомлення", з огляду на його загальні композиційні й лінгвостилістичні характеристики, можна класифікувати як окремий інформаційний жанр у німецькій газеті з розгалуженою типологією: faktizierende Meldung (Aspektiear- chiesche, Aspektreihung), Wiedergabende Meldung (speziefitieren- de Wiedergabe, reihende Wiedergabe), ertweiterte Meldung.

В аспекті структурної композиції цей жанр виявляє заголовок та основну частину. "Фактологічні короткі повідомлення” (faktizierende Meldung) будуються за правилом піраміди і відповідають на запитання Що?, Коли?, Хто? Де? і Як?. У повідомленнях, що передають чужі висловлювання (wiedergabende Meldung), основними є слова відомих осіб, результати опитування, цитати, витяги з інтерв'ю. Такі повідомлення позначені емоційністю. "Коротке повідомлення" складається з 1-4 речень.

До лінгвістичних ознак "короткого повідомлення" належать: прості, односкладні чи двоскладні речення, у минулому часі, або теперішньому для позначення майбутнього. Частотними є випадки вживання пасивних конструкцій, безособових речень, наявні інфінітивні конструкції, що слугують для висвітлення наміру повідомлення. Це свідчить про те, що інформація у "коротких повідомленнях" подається стисло, чітко, у телеграфному стилі й має вміщувати усе головне в межах двох, трьох речень. Фігура автора не виявляє себе у тексті, натомість головну роль відіграє саме повідомлення, висвітлена подія, або слова інших осіб.

Лексика в текстах є загальнодоступною й висвітлює суспільно-політичні події. У "коротких повідомленнях" основна інформація передається іменниками та дієсловами. Прикметники та дієприкметникові звороти мають значно менше інформаційне навантаження, оскільки відіграють другорядну роль для такого виду текстів і можуть заважати адекватному сприйняттю повідомлення читачем і навіть відволікати його від основної думки. Ввідні слова, виявлені у тексах "коротких повідомлень", вживаються у межах передачі чужих висловлювань; модальні слова вказують на впевненість у висвітлених фактах, а слова-зв'язки - слугують для логічної побудови тексту.

Стилістичні засоби, зокрема метонімія, контекстуальні синоніми, евфемізація, що задіяні в "коротких повідомленнях", вживаються для мовної економії або для узагальнення. Вони роблять текст зручним для сприйняття.

"Короткі повідомлення"вирізняються чіткістю, об'єктивністю викладу матеріалу новин; актуальністю та новизною.

У перспективі "коротке повідомлення" може бути досліджено у лінгвопрагматичному та лінгвокультурному аспектах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ