Словотвірні гнізда, композитоугруповання та темогнізда в процесах стратифікації лексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Словотвірні гнізда, композитоугруповання та темогнізда в процесах стратифікації лексики добу глобалізації активізуються процеси нової стратифікації лексики, в яких беруть участь словотворчі засоби, що сприяють формуванню нових словотвірних гнізд, поповненню вже існуючих, виникненню нових композитоугруповань, а в термінологіях -- темогнізд розчле-нованих номінацій.

Клименко Н.Ф., д. філол. н., проф.

Розгляд семантичного простору слів, об'єднаних спільною темою, дозволяє глибше окреслити зміни в співвідношенні між простими афіксальними та складними словами, між цілісно- оформленими та розчленованими номінаціями.

Стають виразнішими ділянки лексиконів, заповнювані запозиченнями, в зіставному плані, з'ясовується подібність упорядкування лексики за стратами в різних мовах.

Ключові слова: словотвірне гніздо, композитоугруповання, темогніздо, запозичення, словотвірна та лексична інтерференція.

композитоугруповання словотвірний лексика

КлименкоН.Ф., д. филол н., проф., Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ГНЁЗДА, КОМПОЗИТООБРАЗОВАНИЯ

И ТЕМОГНЕЗДА В ПРОЦЕССАХ СТРАТИФИКАЦИИ ЛЕКСИКИ

В эпоху глобализации активизируются процессы новой стратификации лексики, в которых принимают участие словообразовательные средства, способствующие формированию новых словообразовательных гнезд, пополнению уже существующих, появлению новых композитообразований, а в терминологиях - темогнезд расчлененных номинаций.

Рассмотрение семантического пространства слов, объединенных общей темой, позволяет глубже очертить изменения в соотношении между простыми аффиксальными и сложными словами, между целостнооформленными и расчлененными номинациями.

Более выразительными становятся участки лексиконов, заполняемые заимствованиями, в сопоставительном плане устанавливается подобие упорядочения лексики по стратам в разных языках.

Ключевые слова: словообразовательное гнездо, композитообразование, темог- нездо, заимствования, словообразовательная и лексическая интерференция.

Klymenko N.F., Ph.D., Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv

FAMILIES OF WORDS, COMPOSITE FORMATIONS AND THEMATIC FAMILIES OF WORDS IN PROCESSES OF VOCABULARY STRATIFICATION

The epoch of globalization gives rise to processes of appearance of new vocabulary stratification, which make use of word-building means, enabling forming of new wordbuilding families, enrichment of already existing ones, emergence of new composite formations, and of families of words -- in terminological systems.

The analysis of semantic field of words, united by the same topic, makes it possible to define more deeply changes in correlation between simple affixational and compound words, between complete and split nominations.

The segments of vocabulariesfilled with borrowings become more distinct, in comparative aspect, similarities in vocabularies 'stratification in different languages are defined.

Keywords: family of words, composite formation, thematic family of words, borrowing, word-building and lexical interference.

У добу глобалізації активізуються процеси нової стратифікації лексики. Вона поповнюється новими питомими одиницями, запозиченнями, інтенсивніше відбувається термінування і детермінування слів. Важливо окреслити роль словотворчих засобів у формуванні нових класів-угруповань лексики, зміни в співвідношенні між простими афіксальними та складними словами, між ціліснооформленими і розчленованими номінаціями.

З цього погляду найбільш вивчені словотвірні гнізда. Віднесення складних слів до словотвірних гнізд, як і раніше, викликає різночитання. Їх співвідносять з тими гніздами, основи яких представлені в композитах і юкстапозитах. Проте це одиниці з іншою порівняно з простими афіксальними словами мотивацією. У частини з них мотиваторами виступають словосполучення, інші формуються за моделями вже існуючих композитів. За цієї умови їхні основи здобувають функційний статус афіксоїдів, а їхні основи (перші чи останні в слові) стають центрами об'єднань, або інакше компо- зитоугруповань. Це моделі творення композитів. Так, скловата, склогіпс, склоемаль, склокераміка, склопластик, склоцемент тощо - наслідок згортання словосполучень з двох рівноправнопоєднаних іменників. У них повторюється афіксоїд скло-, що притягує інші подібні композити, утворюючи композитоугруповання.

Цей компонент стає атрибутом (функційним прикметником) інших складних утворень, займаючи препозицію до вже існуючих композитів без співвідношення із словосполученням: склоасфальтобетон, склозалізобетон, склолакотканина, склоцементокераміка, склошлакопорит.

Іншими угрупованнями є темогнізда, що є множиною (сукупністю) розчленованих номінацій з однаковим стрижневим словом: генетика збереження/ еволюційна/ людини/ молекулярна/ популяційна/ поведінки/ розвитку/радіаційна/ статі.

Словотвірні гнізда, композитоугруповання і темогнізда - це ті об'єднання, що є одиницями семантичного простору, упорядкованого, в свою чергу, абстрактнішими від них лексичними центрами.

Угруповання таких одиниць у певному семантичному просторі покажемо на прикладі термінів, узятих із Словника української біологічної термінології [СУБТ].

З погляду проявів мовної інтерференції (морфологічної, лексичної, семантичної, прагматичної) своєрідний семантичний простір утворюють лексеми із запозиченими основами -фаг-/-фаго-, -треф-/-троф-, -цид. Вони демонструють кілька напрямів засвоювання слів із цими основами у східнослов'янських мовах на тлі питомих -їд, -год- (увати), -жер-, -гриз-, -сос-: від повного запозичення змісту та форми: аерофа- ги, бактеріофаги, детритофаги, копрофаги, некрофаги, олігофаги до калькування nа^зayoз - всеїдний, паралельного використання запозичень і кальок: сапрофаги і трупоїдні до семантичного словотворення avOpmnoзаyoз - людожер і дотримання стилістичного регістру, пор.: aiyopаyoз - який їсть козлятину та eWnjvoзщyoз, тоирко- заyoз - грекожер, туркожер, згадаймо неологізм україножер.

У цьому останньому випадку стилістичне забарвлення слова мови запозичення відіграє істотну роль у встановленні лексичних паралелей з мовою-рецепієнтом. Так, укр. кровосос і в прямому (комаха), і в переносному значенні (про людину) збігається з грецьким іменником aijuamзаyoз. У випадку зіставлення семантики українського слова молокосос з грецькими ydkamoзаyoз любитель молока, той, хто дотримується молочної дієти, уаХактожотщ - той, хто п'є молоко - харчується молоком виявляється незбіг обсягу семантем цих одиниць. Їхня відмінність підтверджується значенням молокососа як назви недосвідченої молодої людини. Прихований слід цього значення у семантемі іменника yalaKmзаyoз простежується у паралельних фразеологізмах української, російської та новогрецької мов, пор.: у нього молоко на губах не обсохло - про недосвідченого, молодого чоловіка та то ото/иа тои ако/иа /иир^єі yаXa (буквально губи його ще пахнуть молоком).

Відмінність семантики демонструють також дієслова, першою основою яких є уаХакто- (асоціюється з іменником молоко у&Ха) та другою, пов'язаною з заym їсти або трефа годувати. Вони відрізняються спрямуванням дії, оскільки заym містить вказівку на пряму дію суб'єкта: yaXamoзаym, уаХактопотт той, хто любить молоко, хто харчується молоком, а трефа - на дію над об'єктом. Таке ж зіставлення властиве похідним від дієслів іменникам: п уаіактофауіа - молочна дієта, п уаХакютрофіа - дотримання (кимось) молочної дієти.

Основа -фаг- у першій позиції слова трапляється набагато менше, ніж у другій. Нечисленні афіксальні похідні від дієслова зањ їсти. Крім дієслів, тут представлені прикметники азayoз (з синонімами atyаymmз, aзаyavoз - голодний, ненаїджений, фа- yафiKoз - ненажерливий, зaymaпuoз їстівний та іменники о зayаз - ненажера, та фауа- оща - продукти харчування, то фаупто - їжа, страва, вечеря, обід). Кілька композитів є кальками в новогрецькій з англійської, що засвоєні також східнослов'янськими мовами: фауокюттаро - фагоцит, фаyокюттаplкфз біол. фагоцитарний, то фаудоа/иа - фаго- сома, то фауоХиооою/иа фаголізосома.

Значно вища активність цієї основи у творенні композитів з другою основою -фаг, -фау, використовуваною у складниках -фаyоз, -фаy^а / -фаг, -фагія. Найрозгалу- женіше угруповання формують композити з другою основою -фаyоз у новогрецькій та східнослов'янських на -фаг, -їд, хоча в зіставлюваних мовах вони відрізняються продуктивністю за реалізацією лексико-семантичних варіантів, тобто конфігурацією їхніх семантем.

У новогрецькій кількість слів на -фаyоз невпинно зростає. За даними оберненого словника І. Курмуліса у 1967 р. таких утворень засвідчено 94 (Koup^oы^nз 1967), за словником цього ж типу А.Симеоніді (Ауаатааш5п-Еицєю\т5п 2002) їх уже 202. Найчастіше такі іменники позначають істот (осіб та тварин), які харчуються тим, що вказано першою основою композита. Їжа їхня найрізноманітніша. Це рослини фvтофаyоз рослиноїд, фpоvтофаyоз той, хто їсть фрукти, аyyоvpофаyоз ~ огірки, ayovpoзаyoз - неспілі фрукти, nammзаyoз - картоплеїд; тварини: mnoзаyoз той, хто їсть конину, OKmXrnoзаyoз - черви, ivpmKoзаyoз - мурахоїд, oзiXoзаyoз - гадюк, оар- deXoзаyoз - сардини, evxo^oзаyoз - комахоїд, іehaaoзаyoз - бджолоїд. Істоти, названі за їжею, якій вони віддають перевагу в споживанні, належать переважно до найменувань осіб. Назви тварин, птахів, комах з цією семантикою трапляються рідше: єр- nexoзаyoз той, хто їсть повзунів, aKpiфoзаyoз ~ саранчу, ayppoзаyoз ~ солому, Яaipa- yoзаyoз ~ жаб, yeXavoзаyoз ~ черепах. Птаха вивільга за любов до інжиру називають іменником ovKoзаyoз.

Досить численну групу утворюють слова з -заyoз, що підкреслюють надмірність у споживанні продуктів, указаних першою основою слова: aymvapoзаyoз любитель артишоків, Qayapoзаyoз укр. ласун, ласий, солодій, рос. сластёна, лакомка. Формулою любитель чогось описано семантику слів: aЯyoфаyoз любитель яєць, aymvapoзаyoз ~ артишоків, sXaioзаyoз ~ маслин, omoзаyoз ~ опіуму, Kpsipodoзаyoз ~ цибулі, inava- voзаyoз ~ бананів, OKopSoзаyoз ~ часнику, ymioзаyoз хто їсть багато хліба.

У частини похідних композитів цього різновиду слів існують значення той, хто харчується чимось, і той, хто надмірно споживає щось: onmpoзаyoз - любитель фруктів, aprnзаyoз ~ хліба, yapoзаyoз ~ риби.

Деякі композити з -заyoз подають загальні характеристики осіб. До них належать Xayavoзаyoз - вегетаріанець, той, хто добре або погано харчується KaXoqrвyoз - каХо- 9ayвз, їсть багато/ мало Xiyoзаyoз - noXvзаyoз, хто їсть усе підряд naiзаyoз.

Привертають увагу композити з -заyoз, яким властива соціальна оцінка: oiKons- Soзаyoз - любитель захоплювати чужі земельні ділянки, yapaioзаyoз - хабарник. Деякі з них демонструють паралелізм лексичної семантики в зіставлюваних мовах: avOpamoзаyoз - людожер, aijuaroзаyoз - кровосос. Декотрі з них виділяються інтенсивністю ознак, як грецькі mvpKoзаyoз, ЯovXyaрoзаyoз - винищувачі турків, болгар. До них подібний український україножер, і всі вони негативно забарвлені. У поодиноких випадках характеристика буває позитивною, але похідні виявляють ознаки оказіоналізмів: sзpuspiSoзаyoз - той, хто любить читати газети. Іменник ЯфXюзаyoз як зоологічний термін позначає комаху, в переносному значенні він характеризує людину, що багато читає, “ковтає” книжки.

Тільки частина композитів з -заyoз належить до слів, що стали термінами української біологічної систематики. Це повні запозичення на взір: аерофаг - тварина (кінь), що “ковтає” повітря (і це в нього патологічне явище) або кальки англіцизмів, утворених з грецьких основ, та nаp.зaya - всеїдні, та зmфзaya - травоїдні.

Привертає увагу продуктивність використання композитів із складником -фаг та -їд з різними стильовими характеристиками (регістрами) у загальнолітературній, розмовній мові та в спеціальних термінологічних підмовах. Більше того, спостерігається паралелізм функціонування аналізованих утворень. Похідних з відтінком розмовності на -заyoз та -фаг, -їд значно більше, ніж тих, що функціонують у статусі термінів.

У східнослов'янських мовах до розряду термінологізованих потрапили ті іменники, що є субстантивними утвореннями від прикметників, мотивованих іменниками з основою -їд- і оформлених у множині: зерноїдні, плодоїдні, травоїдні, рибоїдні, рослиноїдні, комахоїдні, стервоїдні тощо.

Такі похідні сформовані в біологічній терміносистемі під впливом калькування. І в семантичному просторі одиниць з основою -фаг (грецьке -tpвyoз, укр. -їд-) трапляються терміни-запозичення і паралельно з ними їхні кальки: укр., рос. фітофаги, фитофаги, англ. phytophages, грец. tprnoзвyoз, укр. рослиноїдні, рос. травоядные; ентомофаги, insect-eaters, evmpoзвyoз, укр. комахоїдні; укр. травоїдні, травоядные, grass-eaters, yopxoзвyoз; сапрофаги saprophages, трупоїдні; плодоїдні, carpofagous. Пор. ще carpophagous і карпофагія, плодоїдність, автофагія, autophagy самопоїдання.

У ряді випадків різні за формою, але однакові за значенням лексеми відрізняються стилістичним забарвленням. Так, у біологічній терміносистемі існує іменник іхтіофаги, англ. ichtyophagous animal, грец. lydvoзвyoз, йому відповідає ще й іменник рибоїдні. У розмовній грецькій мові побутує іменник щapoзвyoз - той, який харчується рибою; любитель риби. Він не увійшов до терміносистеми біології. Деякі такі композити входять до неповних рядів лексем: м 'ясоїдні, англ. creatophages, грец. кре- amзвyoз. Еквівалентом грецького Xayavoзвyoз у східнослов'янських мовах став запозичений з пізньолатинської vegetarius - людина, яка харчується тільки рослинною їжею. Це змушує не погодитися з російським перекладом іменника yopxoзвyoз як вегетаріанця, оскільки йдеться про тварину - травоїда [НРС].

Іноді регістрові відмінності не дозволяють визнати абсолютними синонімами запозичення і кальку. Так, у реєстрах словників біологічної термінології представлено деревогризи і ксилотрофи. Останній в англійській реалізовано композитом xylophages, укр. ксилофаги, грец. ЗvАorpoзoз, оpXoзвyoз - організм, що живиться деревиною живих або мертвих рослин. Іменник деревогриз має негативну оцінку, оскільки він називає шкідників лісів і технічної деревини. У цьому випадку інтенсифіковано негативну ознаку, і цим стилістичним забарвленням такі одиниці відрізняються від назв істот, які є любителями рослинної та тваринної їжі на зразок: wpoзвyoз - сироїд.

У новогрецькій біологічній систематиці нечисленні іменники середнього роду в множині, що називають ряди одиниць: та aanpoзвya сапрофаги, та ЗvАoзвya - ксилофаги.

Семантичний простір слів з основою -фаг у східнослов'янських мовах відбиває своєрідність впорядкування його в англійській мові, а завдяки їй і в грецькій, через відношення опозиції між основами -фаг- та -треф- < -треф-/ -троф-, які зіставлені за різноспрямованими діями дієслів фвyа - (їсти самому, живитися, харчуватися) та трефа (годувати (розводити) когось, піклуватися про щось, що є твірними для композитів). Зберігаючи загальні контури і осі зіставлення одиниць близького за темою семантичного простору, кожна мова подібним способом впорядковує його своїми та запозиченими засобами.

Афіксальні похідні з основою -треф-/ -троф-, -треф-/-троф- свідчать про її морфонологічну варіативність у новогрецькій мові, де вона трапляється в складі нечисленних іменників, прикметників і рідко дієслів. Частина з них увійшла до фонду ін- тернаціоналізмів, які є і в східнослов'янських мовах: vпертроф^а, гіпертрофія, англ. hypertrophy - надмірне збільшення яких-небудь тканин чи органів тіла внаслідок посилення синтезу речовин клітинних оболонок, відкладанням запасних речовин. Протилежний йому за значенням іменник гіпотрофія, vпотроф^а, hypotrophy (з синонімом oligotrophy) вказує на хронічний розлад харчування у дітей, яке супроводжується виснаженням.

Іменник атрофія, атрофа, atrophy позначає прижиттєве зменшення розмірів органів та тканин в організмі людини і тварин, що супроводжується занепадом їхньої функції. Останній є стрижневим словом розчленованих номінацій: атрофія патологічна (pathological atrophy) - виснаження, зумовлене порушенням харчування, інфекційними захворюваннями та атрофія фізіологічна (physiological atrophy) - вікові зміни організму. Названі лексеми з основою -троф- є запозиченнями в східнослов'янських мовах, що частково детермінувалися і використовуються не тільки як біологічні або медичні терміни, а ще і як одиниці загальнолітературної мови.

Варіант основи -треф-, оформлений як -троф-, трапляється у першій позиції, але для неї характерна більше друга позиція в композиті. У першій позиції похідні з нею здебільшого спеціалізуються на характеристиці способів живлення, підкресленні шляхів його здійснення та впливах на живі організми. Розділ науки, який вивчає вплив харчового чинника на організм людини, розробляє методи запобігання захворюванню, зміцненню здоров'я людини, продовження життя, називається трофологі- єю (trophology).

Більшість композитів з основою -троф- у початковій позиції композитів зберігає термінологічні значення у мовах запозичення тоді, коли вони характеризують місце, через яке проходять поживні речовини від материнського організму до зародка - тро- фобласт, trophoblast, на якому щось росте - трофотоп (місце бодай з найменшою родючістю ґрунту). Вони вказують на певну стадію живлення трофонт, trophont - вегетативна стадія в життєвому циклі найпростіших організмів (доросла форма інфузорій), трофофаза, trophophase - період метаболізму грибів, за якого первинний метаболізм домінує над вторинним. Такі композити характеризують рух поживних речовин: трофотаксис, trophotaxis - позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовнішньому середовищі, або функцію певних частин у живленні організмів: трофофіл, trophoph- ylle - листок, що виконує функцію живлення, трофоцити, trophocytes - клітини, що постачають поживні речовини та пластичні матеріали до інших клітин.

Значно більше похідних композитів з другою основою -троф- у грецькій мові, що теж виражають кілька значень. Найактивніше з них - той, хто розводить (когось), опікується кимось, назване першою основою, чим живляться тварини, рослини, люди. Для таких похідних здебільшого не характерні термінологічні значення у грецькій мові: aiympфзcз - козівник, ауєХаЗотрдфод - корівник, cpvi0cTpфзcз - той, хто розводить курей, KcvmXmpфзcз - кролівник, KirfvoTpфзoз - тваринник, yehaampфзcз - бджоляр, xpvcnpфзoз - гусівник, yoiporpфзoз - свинар. У східнослов'янських мовах похідних із цим значень теж дуже багато, але вони не є запозиченнями. У сучасній українській мові їм відповідають суфіксальні похідні на -ник/ -івник, у російській - композити на -вод, пор. рос. животновод, пчеловод та ін.

Частина засвоєних за посередництва англійських мов лексем з -троф, що карбовані з грецьких компонентів, у східнослов'янських мовах належать до біологічної терміносистеми. Вони виражають значення, який живиться чимось, указаним першою основою слова. У цьому значенні вони утворюють пари до слів з основою -фаг- (з кінцевим компонентом -фаг-, або -фагія): автотроф - автофаг, автотро- фія - автофагія, оліготрофи - олігофаги, некротрофи - некрофаги, сапротрофи - сапрофаги, мікротрофи - мікрофаги, ксилотрофи - ксилофаги. Це пари термінів із спільною основою семантики. Однак у багатьох із них є свої відтінки. Так, автотро- фія, autotrophy - це живлення автотрофів неорганічними рослинами, що відбувається через фотосинтез або хемосинтез; автофагія, autophagy - поглинання макрофагами клітин власного організму (син. самопоглинання). Композити оліготрофи - oligotro- phs та олігофаги, oligophags відрізняються дійовими особами. Перші - це рослини і мікроорганізми, які розвиваються у середовищі з низькою концентрацією поживних речовин, а другі - oligophags, олігофаги називають тварин, які харчуються невеликою кількістю їжі. Не всі, подібні до щойно названих термінів, мають пари: біотроф, ме- тилотрофи, евритрофи, ідіотрофи.

Це свідчить про те, що формування терміносистем диктує свої способи упорядкування лексики і добору одиниць. Зокрема, активація рядів семантично подібних слів у них продиктована систематикою їх усередині кожної підсистеми. Подібні за лексико-семантичним варіантом значення одиниці вступають у системні лексичні відношення синонімії-антонімії, метонімії, гіперо-гіпонімів, які зумовлені терміно- системами. Згадаймо автофагія - самопоїдання, автотрофи - автотрофні організми, біотроф - синоніми біофаг, пантофагія - всеїдність, пантофаги - синоніми поліфаги, еврифаги.

Залучені в той самий семантичний простір основи та похідні з ними виявляють паралелізм семантики ядра - притягання, так, як це видно в реалізації опозиції їсть хтось - живиться чимось, що підтверджується численними композитами з першою основою фаг-, цит- плюс суфікс -оз та композити з другою основою -цид (від лат. caedo - вбиваю).

Запозичені основи дозволяють посилити семантичний простір, організований лексемами з основами -фаг-, -треф-/ -троф-, -цид-, -їд-, -жер-, -сос-, розвиваючи таку функцію, як оцінка явищ, реалій у науковому стилі, особливо циклі природознавчих наук. У біологічній терміносистемі оцінка позбавлена емоційності. Вона дозволяє термінувати позитивні або негативні явища з погляду перебігу процесів та дій. Питомі основи -їд-, -жер-, -сос- переобтяжені відтінком розмовності, і тому їх намагаються усунути від називання одиниць систематики, замінюючи субстантивами на зразок рибоїдні, травоїдні. Запозичені основи дозволяють віддалитися від емоційності в бік констатації фактів користі чи шкоди для живого.

Так, компонент фаг- у першій позиції композита може набувати позитивної і негативної конотації, пор.: фаготерапія - лікування деяких інфекційних захворювань бактеріофагами, а це ультраскопічні структури, здатні інфікувати бактерійну клітину; фагоцити - клітини тварин і людини, що здійснюють фагоцитоз - активне захоплення і поглинання живих клітин і неживих частинок одноклітинними організмами або особливими клітинами - фагоцитами.

Посилюються ознаки опозиції основою -цид-. Її використовують для окреслення “вбивчих”, цілеспрямованих дій щодо об'єктів, указаних першими основами композитів. Основа -фаг-, як уже згадувалося, теж здатна окреслювати в запозичених іменниках агресивність дій щодо об'єктів, названих першими основами слова на зразок гематофаги, ентомофаги, іхтіофаги, плантофаги, але здебільшого це тварини.

Сучасний словник іншомовних слів та СУБТ засвідчує новотвір фаг (від грецького заyoз, англ. phagos) - пожирач, те саме, що й бактеріофаг [ССІС, 2006]. Цей іменник став загальною назвою складних слів із другою частиною, яка регулярно підкреслює значення - який пожирає. Це назва вірусів, здатних заражати бактеріальні клітини, розмножуватися в них, утворюючи численне потомство, зумовлювати їхній лізис. Він трапляється в розчленованих номінаціях на взір: вірулентний фаг (який убиває клітини хазяїна), помірний фаг який розмножується всередині бактеріальної клітини й передається з покоління в покоління, періодично руйнуючи клітини лізисом.

Деякі словники співвідносять іменник фаг з грецькою лексемою заyoз із значенням пожирач [ССІС 2006: 698]. Однак такого іменника в новогрецькій немає, існує основа - заyoз у складі численних композитів, які називають тих, хто їсть щось або великий любитель їсти щось. Насправді віруси фаги ведуть свій родовід від іменника зayаз - ненажера, пожирач.

Всього в кількох словах з основою -троф- реалізоване це значення: мікотрофи (mycotrophic plants) - рослини, які одержують поживні речовини з ґрунту за допомогою грибів, що оселяються на їхніх поверхнях.

На вираженні значення - винищувач живого - спеціалізується основа -цид. Вона трапляється в численних інтернаціоналізмах, поширених і в східнослов'янських мовах. Характерно, що до реєстру словника біологічних термінів увійшло три лексеми з основою -цид- із загального списку з-понад 30 одиниць матеріалів дослідження: бактерицид, англ. bactericide - речовина, здатна вбивати і розчиняти бактерії та інші організми. У новогрецькій мові це слово як запозичення з англійської перекладено калькою ЯaKT^pioKtovog, буквально убивця бактерій. Друге слово віруліцидність, virulicidity - властивість фізичних і хімічних чинників убивати віруси, третє пестициди (pesticides) - загальна назва хімічних препаратів для боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин (бур'янами, різними переносниками інфекційних захворювань), людини і тварин.

Решта слів, поданих у словниках орфографічних та запозичених слів, у східнослов'янських мовах кваліфікуються як частково детерміновані, значення яких у найзагальнішому вигляді відомі носіям мови. Ці слова стосуються знищення живого: людей геноцид, екоцид, суїцид, етноцид, рослин гербецид, тварин і комах. Останні здебільшого вказані першими основами композитів. Саме їх знищують за допомогою речовин, назви яких окреслено всім словом: акаріциди (вбивця кліщів), гербіциди (~ бур'янів), інсектициди (~ комах), ратициди (~ пацюків і мишей), стрептоцидів (~ ланцюжків бактерій), фунгіциди (~ грибних хвороб). З'явилися новотвори, в яких ідеться про знищення найнеобхіднішого для життя: плазмоцид, неоцид.

Кількість одиниць з проаналізованими основами зростає в літературних мовах. Вони мотивують нові похідні, що підтверджує їхню словотвірну активність, а також подальше детермінування. Так, український орфографічний словник (2009), крім слова трофологія, засвідчує ще трофолог. У ньому зареєстровані ще трофалгія, трофоневроз - мед. захворювання, під час якого порушується живлення тканин. Сучасний словник іншомовних слів фіксує появу іменників з основою -троф-, що поповнюють склад розчленованих номінацій. Так, лексема трофіка (від грец. трощ живлення) стала стрижневим словом номінації: трофіка нервова - фізіол. вплив нервової системи на обмін речовин у тканинах і органах живого організму.

Розглянуте семантичне угруповання, організоване низкою питомих і запозичених основ, підтверджує їхній симбіоз у мові, взаємоналаштованість на вираження подібних опозиційних лексичних значень, взаємозв'язок процесів термінування і детермінування лексики, роль у них словотвірних і лексико-словотвірних об'єднань.

Список використаних джерел

1. АРСУН - Активні ресурси сучасної української номінації: ідеографічний словник нової лексики. - К. : ТОВ “КММ”, 2013. - 416 с.

2. Воркачев С.Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов “Любовь” и “Счастье” (русско-английские параллели). - Волгоград: Перемена, 2003. - 168 с.

3. Земская Е.А. Активные процессы современного словопроизводства // Русский язык конца XX ст. (1985-1995). - Москва: Язык русской культуры, 2000.

4. Скопненко О., Цимбалюк Т. Сучасний словник іншомовних слів. - К.: Довіра, 2006. - 789 с.

5. СУБТ - Словник української біологічної термінології. - К. : ТОВ “КММ”, 2012. - 742 с.

6. СУМ - 11 - Словник української мови: в 11 т. - К. : Наук. думка, 1970-1980.

7. Тошович Бранко. Интернет- стилистика. - М. : Флинта-Наука, 2015. - 238 с. 8.

Размещено на Allbest.ru