Семантичні особливості фразеологізмів в сучасній англійській мові

У статті досліджується важливість значення фразеології для вивчення семантичних процесів, пов 'язаних з розвитком значень слів, народження нових ознак процесів для підвищення нашої компетенції при вивченні функціонування мовної системи

Ключові слова: фразеологія, фразеологізми,фразеологічні одиниці, лексико-семантичні особливості

Фразеологізми становлять важливий пласт будь-якої мови, функціонуючи як у літературному, так і в розмовному її варіантах, збагачуючи її та наповнюючи новим змістом. Аналіз фразеологічних одиниць у мові надає можливість прослідкувати історію та багатий досвід певної країни, частково ознайомитись з її звичаями та традиціями, що пов'язані з трудовою діяльністю, побутом та культурою, а також дізнатися про менталітет людей, які розмовляють цією мовою. Доцільним є також вивчення фразеології різних країн та народів у порівнянні, адже це дозволяє виявити спільні та відмінні риси у сприйнятті навколишнього світу їх представниками. Актуальність дослідження підтверджується також тим фактом, що вивчення фразеологічних одиниць у мові є необхідним для повного розуміння специфіки мови, а також частково навіть менталітету населення. Ще більший інтерес становить дослідження передачі англійських фразеологічних одиниць.

Метою роботи є виявлення лексико-семантичних особливостей фразеологізмів в англійській мові, вивчення їх ролі, а також дослідження способів їх перекладу українською мовою.

Об'єктом слідження виступають фразеологізми англійської мови.

Для розкриття диференціальних ознак фразеологізму, необхідно розглядати їх у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови - словом і словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси.

Щодо слова і фразеологічної одиниці, то спільним між ними є: будучи складним цілим, і ті, й інші не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються як готові значеннєві одиниці; і ті, й інші (здебільшого) відзначаються стійкістю складу й структури; і слово, і фразеологізм співвідносяться з одним, а не кількома поняттями, напр. : недбале ставлення до праці визначається словом байдуже й фразеологізмом дивитись крізь пальці ); і слово, і фразеологізм вступають у синонімічні й антонімічні відношення; велика група фразеологічних одиниць, маючи лексичне значення і вільно реалізуючи граматичні категорії, зближується з лексемами і функціонально: такі фразеологізми входять у синонімічні взаємини з словами і виконують синтаксичні функції певних частин мов.

І все ж у структурно-семантичному плані фразеологічні одиниці є більш складними утвореннями, ніж слово. Тому багато ознак є відмінними: і слово, і фразеологічний зворот належать до різних мовних рівнів - лексичного і фразеологічного; у слова лексичне, а у фразеологізму своє специфічне фразеологічне значення; семантика слова контекстно обумовлена, тоді як семантика фразеологізму головно не залежить від контексту; у фразеологізмах спостерігається тенденція до однозначності, тоді як у слів - до багатозначності; слово - одиниця цілісно оформлена, фразеологізм - нарізно оформлена; основна функція слова номінативна тоді як фразеологізму - експресивно-оцінна[2].

Таким чином, під фразеологізмом розуміємо окрему самостійну одиницю мови, що характеризується фразеологічним значенням, компонентним складом, граматичними категоріями, відтворюваністю, експресивністю. Сукупність мовних одиниць, яким властиві ці риси, буде становити обсяг фразеології будь- якої мови.

Своєрідність фразеологічного значення, на відміну від значення лексичного, виявляється у “вторинному відтворенні мовної картини світу, збагаченому досвідом інтелектуально-емоційного освоєння носіями мови відповідного “шматочка дійсності” шляхом переосмислення вже існуючих у мові знаків”.

Об'єктом фразеології є сукупність ФО певної мови. ФО - це не лише «специфічні мовні формули», це «картини світу», «скарбниця поетичних уявлень народу», «його історична пам'ять», одним словом, «душа кожної мови» [4, с. 6].

У західних наукових студіях на позначення ФО лінгвісти часто послуговуються терміном ідіома. У сучасних закордонних дослідженнях з'являється розуміння ідіоми як різновиду ФО, оскільки більшість лінгвістів визначають її як «фразову одиницю, чиє значення неможливо вивести із її синтаксичних компонентів» [3]. А термін ФО мовознавці починають вживати по відношенню до різних типів сталих виразів.

ФО притаманна низка специфічних характеристик, а саме: роздільно оформленість (ФО складається із двох та більше слів), цілісність значення (значення ФО формується у наслідок повного або часткового переосмислення вільного словосполучення прототипу), відтворюваність у мові (ФО не створюються, а відтворюються у мові як готові цілісні словесні комплекси), відносна стійкість (ФО властива відносна постійність компонентного складу та структури) та виконання номінативної функції (образне позначення фрагментів об'єктивної дійсності).

Для дослідження ролі фразеологізмів в художньому текстотворенні, слід проаналізувати основні функції фразеологічних одиниць в літературних творах. Фразеологізми можуть виконувати в тексті різноманітні функції, від емоційноекспресивної та оцінної, до функції відтворення внутрішнього стану персонажа та портретної характеристики. На нашу думку, ці функції вичерпно наведені в статті Н. Г. Кунашенко [1, с. 15], але автор послуговується переліком стилістичних функцій фразеологічних одиниць у сучасній українській літературній мові В. Ужченко і Д. Учженко, але нас цікавлять лише функції, які виконують фразеологізми в художньому текстотворенні, тому ми вважаємо доречним розглядати такі функції, як:

- функція, що надає фразеологізму відтінку схвалення, прихильності;

- осудження, зневаги або несхвалення;

- емоційно-експресивна функція;

- функція вираження позитивних чи негативних почуттів, що характеризують психічний стан мовця, передбачаючи існування додаткового стилістичного колориту;

- функція передачі внутрішніх якостей та внутрішнього стану персонажа;

- функція портретної характеристики, зображення зовнішнього вигляду персонажа;

- функція створення гумору і сатири.

Загалом переклад фразеологічних одиниць можна вважати одним з найважчих перекладацьких аспектів.

Дослідники наголошують, що буквальний переклад фразеологічних сполучень може бути діаметрально протилежним їхньому змісту. Як приклад наводиться фразеологічне сполучення quite a few, буквальний переклад якого «зовсім небагато», однак його значення - «досить багато». У зазначеному випадку буквальний переклад спричиняє повне спотворення сенсу фразеологічного сполучення. Буквальний переклад фразеологічних сполучень може також призводити до порушення норм мови перекладу. Таким чином буквальний переклад граматичних конструкцій оригіналу, якщо вони не співпадають з українськими, призводить до порушення норм української мови. Практично в усіх випадках лексичний та граматичний буквалізм призводять до неправильної передачі змісту, тобто спотворення думки, або до порушення норм мови, на яку перекладають. Особливо це стосується національної специфіки мови, яку складають особливості її фонетики, лексики, фразеології, словотворення та граматичної будови, що зумовлені своєрідними умовами її історичного розвитку. З буквалізмом інколи ототожнюють поняття калькування. Тим не менш, ці поняття суттєво відрізняються.

Калькування, в першу чергу, можна застосовувати у випадках перекладу прислів'їв та приказок, які не мають прихованого підтексту; по-друге, калькування можливе при перекладі фразеологічних єдностей, що зберегли досить свіжу метафоричність; по-третє, даним засобом можна передати й деякі стійкі порівняння, але перед цим необхідно переконатись, що реципієнт правильно їх зрозуміє. Наприклад, англійський фразеологізм the grass is always greener on the other side of the hill можна майже дослівно перекласти, отримавши при цьому цілком змістовну приказку: «трава завжди зеленіша з іншого боку пагорба». Описовий переклад, загалом, є перекладом не самого фразеологізму, а його тлумачення, як це часто буває з одиницями, що не мають еквівалентів у мові перекладу. Описовий переклад може бути у формі пояснення, порівняння, опису, тлумачення, тобто можна використовувати усі засоби, що передають в максимально зрозумілій і стислій формі зміст фразеологізму, і описовий переклад досить часто використовується під час перекладу фразеологізмів у художніх творах. Інколи можна таким чином перекласти безеквівалентий фразеологізм. Але тут слід зазначити, що в цьому випадку слід використати не лише кальку, але й короткий історичний коментар. Я. І. Рецкер називає такий переклад подвійним, або паралельним [4, с. 50]. Наприклад, фразеологізм white elephant використовують у зв'язку з майном, що потребує забагато догляду, при цьому не приносячи жодної користі. І для покращення якості перекладу слід навести короткий зміст легенди про короля Сіаму, який дарував слона ворогам, яких хотів розорити. Адже в Індії та на Цейлоні слон вважався священною твариною, яку не можна було використовувати, як робочу, а догляд за ним дуже дорого обходився їх володарям. Кількість таких фразеологізмів дуже велика, і найчастіше вони включають в себе поняття, які характерні лише для якоїсь певної мови. Саме тому в перекладах художніх творах наявна велика кількість виносок та коментарів, які пояснюють незрозумілі не носіям мови фразеологізми, вжиті автором оригінального тексту. Подвійний, або паралельний переклад застосовують також при перекладі текстів культурно-історичної тематики. Досить часто перекладачеві під час перекладу фразеологізмів доводиться вдаватись до ряду трансформацій різного характеру. Одним з найбільш ефективних видів перекладацьких трансформацій, на думку І. В. Корунця [5, с. 243], є варіантні відповідники. Вони використовуються у випадках, коли одній лексемі мови джерела стаття двомовного словника пропонує декілька варіантів перекладу, і перекладачеві доводиться вибирати один з них. Наприклад, фразеологізм be like chalk and cheese можна перекласти як «різні, мов день і ніч», «небо і земля», «схожий, як свиня на коня»[7]. Варіантні відповідники є множинними, тобто, реалізуються у декількох способах перекладу певної одиниці мови джерела, при цьому вибір одного з варіантів визначається контекстом.

У розробці семантичної класифікації ФО категоріальними семами виступають предметність, процесуальність, атрибутивність і адвербіальність. Вслід за М. П. Кочерганом, під категоріальними семами розуміються найбільш узагальнені за змістом семи [6]. Опираючись на такий підхід, семантичній класифікації піддаються лише ПФО зі структурою словосполучення. ПФО зі структурою речення не опрацьовуються, оскільки вони не використовуються на позначення окремих предметів, дій, явищ тощо, а репрезентують певні ситуації, отже їхнє значення можна передати лише за допомогою предикативних конструкцій.

Семантичні особливості фразеологізмів тісно пов'язані з національним менталітетом і національною культурою, тобто на концептуальному рівні фразеологічні одиниці можуть містити назви реалій певної культури, і особливе місце в системі національної фразеології займають одиниці, пов'язані з міфологією, релігією, музикою, навколишнім середовищем, топонімами, гідронімами, іменами історичних особистостей, літературних героїв і т.д. Саме тому аналіз семантичних особливостей фразеологізмів дає можливість виявити певні концептуальні групи, в які об'єднуються фразеологічні одиниці.

Таким чином, сьогодні фразеологія переросла вже межі одного з розділів лексикології і перетворилася на самостійну лінгвістичну дисципліну, яка має свій об'єкт та методи дослідження. Фразеологія важлива для вивчення семантичних процесів, пов'язаних з розвитком значень слів, народження нових ознак процесів для підвищення нашої компетенції при вивченні функціонування мовної системи. Все це свідчить про важливість і необхідність вивчення цієї частини лексики.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми тому подальше дослідження з метою виокремлення когнітивних моделей ідіом з компонентами-соматизмами в окремих варіантах англійської мови в зіставному аспекті з українською є важливим етапом та перспективним.

Бібліографія

1. Абрамова Н.В. Структурно-семантическая характеристика фразеологизмов современного немецкого языка / Н. В. Абрамова //Известия Южного федерального университета. Филологические науки. - 2015. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://philol-joumal.sfedu.ru/index.php/sfuphilol/ article/viewFile/781/785.

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. - Москва: Изд. иностр. лит., 1955. - 416 с.

3. Використання фразеологізмів у творах письменників Кіровоградщини: [науково-методичний посібник для вчителів української мови і літератури] / за наук. ред. О.М. Вікторіної. - Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. - 88 с.

4. Глінка Н. В. Міфопоетика у творчості Д. Г. Лоуренса: моногр. / Н. В. Глінка. - К.: НТУУ “КПі”, 2012. - 200 с.

5. Денисова Т. Історія американської літератури. Навчальний посібник. - Київ, 2012. - 487 С.

6. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 1999. - 447 с.

7. Стельмах Б. Роль фразеологічних одиниць у художніх і наукових текстах Агатангела Кримського. Науковий вісник

Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/5547/1/s136-140.pdf

Размещено на Allbest.ru