Мовні одиниці та їх застосування у практичній діяльності вчителя української мови і літератури (на матеріалі одного уроку)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні одиниці та їх застосування у практичній діяльності вчителя української мови і літератури (на матеріалі одного уроку)

Тетяна Андріяшевська (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету філології та журналістики)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Кричун Л.П.



Валерій Шевчук - одна з найяскравіших постатей в інтелектуально-філософській, психологічній прозі української літератури XX ст.

Самобутній письменник В. Шевчук - один із тих, хто своєю творчістю виводить українську літературу на світовий рівень.

Основним об'єктом вивчення ідіостилю будь-якого письменника є мова його художніх творів, сукупність мовно-виразових засобів, які вирізняють митця як індивідуальну особистість з-поміж інших письменників.

Об'єднувальною основою всіх одиниць ідіостилю вважають світобачення письменника. Тому проблема дослідження індивідуального стилю тісно пов'язана з мовною картиною світу та мовною особистістю письменника.

Питанням дослідження ідіостилю письменника через мову його творів присвячено багато праць мовознавців - В. В. Виноградова Г1-41, Г. О. Винокура Г5-61, Б. О. Ларіна |71, Л. О. Ставицької Г81.

Дослідження мовного аспекту ідіостилю дає можливість побачити індивідуальну неповторність письменника у представленій ним вербально-естетичній картині світу, оцінити його внесок у систему словесних художніх засобів національної мови, визначити загальні закономірності й провідні тенденції розвитку літературної мови.

Актуальність нашої роботи зумовлена необхідністю поглибленого вивчення в нових суспільних умовах України мови сучасної української художньої літератури шляхом дослідження ідіостилів визначних українських письменників. В. Шевчук репрезентує мову української філософсько-інтелектуальної літератури, розвиток якої було закладено в попередньому столітті.

Мета дослідження - визначення особливостей індивідуального стилю В. Шевчука на лексичному мовному ярусі, що дасть можливість наблизитися до його художнього дискурсу, розкрити неповторність письменницького світосприйняття.

У пропонованій статті ставимо перед собою одне із завдань кваліфікаційної роботи: продемонструвати практичний аспект застосування виявлених рис ідіостилю В. Шевчука на лексичному зрізі мови його роману-балади. Тому пропонуємо для оприлюднення урок з вивчення роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука

Згідно з чинною програмою для 11-річної школи роман-балада «Дім на горі» В. Шевчука вивчається в 11 класі, причому опрацьовується лише його повість-преамбула. Тому обмежимося лише цим змістовим уривком і запропонуємо можливий варіант уроку, де розглядатиметься мовний план досліджуваного нами літературного твору.

Конспект уроку

Тема: Лінгвістичний аналіз роману-балади «Дім на горі»

Мета: з'ясувати тему, проблему твору, художні засоби їх розкриття, визначити ідейне спрямування повісті-преамбули; навчити техніці лінгвістичного аналізу художнього твору, сформувати розуміння місця й ролі лінгвістичних засобів у художньому прочитанні тексту повісті-преамбули; розвивати мислення; виховувати почуття доброти, силу волі, уміння долати в собі зло.

Обладнання: текст твору, фразеологічний словник, словник антонімів, тлумачний словник, схема «Первісний моральний кодекс людини».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф до уроку:

Скрізь незбагнені

Своєрідні закони.

Спробуй-но їх з 'єднати -

Знайди поміж ними міст!

(Леся Клименко).

Хід уроку

Організаційний момент.

Актуалізація опорних знань учнів.

Репродуктивна бесіда за змістом твору

Який «винахід» української літератури XX століття дуже близький до популярного у світі «магічного реалізму»?

Орієнтовна відповідь: «Химерна» проза.

Визначте ознаки химерної прози?

Орієнтовна відповідь Орієнтація письменників на фольклорні традиції, трансформація у нових художніх формах народних легенд і казок; прийом гротеску, фантасмагоричне перетворення реальної дійсності; суб'єктивна лірична розповідь, умовність. «Химерна» проза - це різновид сучасної філософської прози з вагомим інтелектуальним началом.

Бароко - мистецький напрям, що народився в середині 16 ст. в Італії та Іспанії. Назвіть ознаки цього літературно-мистецького напряму.

Орієнтовна відповідь 1. Людина, за ідеєю бароко, - піщинка у Всесвіті: безсила, прагне допомоги (Такою ж безсилою піщинкою є Марія: одинока, безпомічна, яку постійно супроводжує тривога). (Зачитування цитат);

Людина є роздвоєною; відбувається боротьба двох начал - тіла і Духа. ( Протистояння цих начал спостерігаємо в сотниківни: доведена до відчаю, не визначиться, чи віддати душу джигуну, чи ні, адже вона йому подобається; тільки він не спроможний її покохати, зробити щасливою);

Дійсність для письменника втрачає реальність. Існує два буття: реальне та ірреальне (тому В. Шевчук часто використовує форму сну, дивні явища, містичні образи);

Головне у творах бароко - дивувати та вражати. Тому в них поєднується парадоксальність, контрастність, дотепність. Наприклад, чорт наділений розумом, мислить і може творити різні дива. Чорт (уособлення злих духів) перебуває в церкві - хіба це можливо для святого храму?);

Інакомовність образів і сюжету пов 'язана з повчанням.

Назвіть риси необароко?

Орієнтовна відповідь: Розглядаючи поняття «необарокові тенденції», ми розуміємо під ним риси бароко, що у видозмінених формах повторюються на певних етапах розвитку української літератури. До таких модифікованих елементів відносимо: трагізм світовідчуття, динамізм, подвійність мислення, переосмислення християнських образів та традицій класичної літератури, ускладненість форми, превалювання її над змістом, бароковий надмір, який передано через надривність.

У стилі якої течії написаний роман-балада «Дім на горі?

Орієнтовна відповідь: Необароко.

Таким чином, необарокові тенденції - це модифіковані повтори елементів бароко, поява яких зумовлена типологічною схожістю моделей світогляду, історичного, соціокультурного, мистецько- естетичного розвитку перехідних епох.

Оголошення теми й мети уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо досліджувати ті лінгвістичні засоби, що створюють певне емоційно- експресивне забарвлення необарокового роману-балади «Дім на горі», та простежимо, як ці засоби впливають на розкриття теми та ідеї твору.

Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Коментар епіграфа учнями.

Бесіда:

Як ви розумієте слова української поетеси Лесі Клименко?

Чи співзвучні ці слова з темою роману «Дім на горі»?

Як це можна пояснити? Аргументуйте прикладами з твору.

Учитель. З твору викристалізовується образ світу, у якому межа між добром і злом нечітка, мерехтлива, у якому людина іноді стає жертвою згубних пристрастей, у якому є багато знаків, але мало значень; і провести чітку грань між добром і злом, праведним і грішним, правильним і неправильним, реальним і фантастичним практично неможливо. Сам автор не проводить цієї межі, як і не прагне однозначної відповіді на ці одвічні питання людського життя. Але через протиборство в людині добра і зла відбувається її становлення як особистості, здатної робити висновок, свій вибір.

Чи змогли герої роману-балади знайти і провести цей місток між знаним і несвідомим?

Орієнтовна відповідь Так. Головна ідея твору - гармонія людини з природою, уважне ставлення, любов

до природи, чого й досягають герої твору. Наприклад: Хлопець після мандрів, після одруження з дівчиною, яку він знав з дитинства ( а об'їздив же весь світ), «збагнув раптом: не мертвий світ лежить навколо, а жива тремтлива матерія, що виповнює небо, землю і все, що є... Зрозумів весь світ дивовижно уладжено, і все діє співмірно до добра кожному, а основним принципом світу є все-таки любов».

Як мовні засоби впливають на створення колориту художнього тексту? Примітка: цим запитанням ми спрямовуємо учнів зробити такі припущення, що художній твір складається з мовних засобів: якщо з'єднати, провести місток між лінгвістичними засобами та ідеєю твору, то зможемо глибше зрозуміти ідею твору.

Евристична бесіда.

Як ви гадаєте, яку роль у романі-баладі виконує заголовок ? Чи можна на основі заголовка окремої новели визначити тему твору? Свою відповідь аргументуйте.

Орієнтовна відповідь Заголовок увиразнює ідею сильної особистості жінки, посилює феміністичне начало, виступає образом-символом, що характеризує його відстороненість від світу. Дім на горі - символ Парнасу з його жіночим населенням (музи); дім на горі живе водночас реальним життям свого часу і мусить поборювати житейські клопоти, яких не оббігти. Дім на горі уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, те, до чого прагне жива душа. Хоч він і не розгаданий до кінця, зате традиція дому є стійкою. Сама назва твору спрямовує його тематику: змалювання долі непересічної особистості на тлі традицій та соціуму.

Грузинський письменник К. Гамсухурдія писав: «Я виходжу здебільшого від заголовка твору, і при розгортанні сюжету герої ніби самі знаходять своє місце. Я надаю великого значення заголовкам і підзаголовкам». Чи впливає назва роману-балади на долю її мешканців?

Орієнтовна відповідь «Дім на горі», який письменник називає «обителлю свого духу», безумовно, визначає долю своїх мешканців. Бабуся розповідає Галі історію дому, тому що вже з'явився «той сірий, з вусиками». «Народжуються в цьому домі здебільшого дівчата, чоловіки сюди приходять... Вони підіймаються знизу і, як правило, просять напитися води. Той, хто нап 'ється з наших рук, переступає цей поріг і залишається в домі назавжди. Так було в моєї бабуні, в моєї матері і в мене... Так було і в матері твоєї, так повинно статись і з тобою...»

Оригінальні назви розділів наближаються до образів-алегорій - «Дім на горі», «Синя дорога», «Запах серпневого сонця», «Птах перелітний». Чи допомагає заголовок розкодувати образ, про який ідеться у творі? Чи сприяють такі назви розумінню загальної концепції твору?

Орієнтовна відповідь Заголовок є максимально завершеним утіленням ідеї, яку автор намагається передати на широкому тлі узагальнення. Так, один із принципів необароко - дивувати незвичними образами, вражати читача. мовний лексичний художній дискурс

Назва новели «Птах перелітний» якраз і демонструє цей принцип. Образ птаха увиразнює образ хлопця, який через те, що народжений від чоловіка, що з'являється згори, змушений мандрувати все життя : «Бачу не впізнала мене, мамо, - сказав, неприродно розсміявшись, хлопець. - Це я - птах перелітний!». «Запах Серпневого сонця» демонструє «оновлення», пробудження Галі, коли вона зустрічає свою долю й чинить так, як цього вимагає традиція: дає Володимирові напитися води.

Знайдіть і зачитайте уривок з художніми деталями, де змальовано бабусю - берегиню традицій дому. Які мовні засоби використано для досягнення виразності висловлюваної думки?

Орієнтовна відповідь «Темні ворота біля урізаного в косогір будинку стояли розчинені, і бовваніла в них кругла, сива й напрочуд ласкава, бабуся.... Дивилась лагідно й тепло». «Стара мовчала. Була темна й важка, сіра й нерушна. Лице її закамяніло, а очі погасли». У змалюванні зовнішності героїв В. Шевчук послуговується контекстуальними синонімами. Це сприяє об'єктивності й усебічності у характеристиці рис зовнішності

Із наведених контекстуальних синонімів ми можемо зробити висновок, що бабуся - добра жінка, однак коли Галя чинить переступ, порушує традиції дому, змінюється бабуся не лише внутрішньо, але й зовні.

«Вона мимохіть відчула його погляд і вже не могла вирватися з того полону. Цей погляд лякав, збуджував, напружував, хвилював і пік» Чи можна вважати дієслова контекстуальними синоніми? З якою метою їх використовує В. Шевчук?

Орієнтовна відповідь У наведеному контексті дієслова зближуються, стають синонімами, оскільки характеризують один психічний стан - закоханість. Змальовуючи почуття Галі до Анатоля (а вони є таємничими, сакральними, пристрасними), автор використовує такі мовні одиниці, щоб показати градацію зародження почуття кохання та причини переступу дівчини через недотримання традицій дому на горі.

Наведіть приклади синонімів на позначення акту мовлення, які трапляються в тексті? Чи збагачує це мовну палітру твору? Відповідь аргументуйте.

Орієнтовна відповідь говорити - сказати - мовити - проворкотіти - проспівати - зашепотіти. Використання синонімів збагачує мовну палітру твору, бо одне й те ж явище набирає різних відтінків, створює психологічний тип людини, яка вживає лексему з відтінком або нейтральності (говорити), або пестливості (проворкотіти), або накладає відбиток історичності, традиційності (мовити).

Які мовні засоби використовує В. Шевчук для змалювання зустрічі та стосунків між Галею та Володимиром? Визначте їх стилістичну роль.

Орієнтовна відповідь Валерій Шевчук використовує контекстуальні синоніми з метою унаочнення відсутності пристрасті у цих стосунках та їхньої непоєднуваності: «Замовкли й загусли в цьому вечорі. Молоко в їхніх чашах перетворилось у білий лід, перетворились і вони самі. Часом зривалися і глухо падали в тиші яблука і замерзали там, між мокрої трави». Цікавим синонімічним поєднанням є ряд назв рідини і перифраза до цієї назви - молоко - білий сік - білий лід.

Які мовні засоби допомагають В. Шевчуку відтворити манеру спілкування Хлопця, показати його врівноваженість? Відповідь доповніть прикладами з тексту.

Орієнтовна відповідь Синоніми репрезентують манеру спілкування Хлопця, ураховують його риси характеру: «Як там мама з бабусею? - незмінно запитувала Марія Яківна, і він відповідав, що добре. Коли ж хтось із них нездужав, оповідав про те повільно й спокійно»

Якими мовними засобами змалювує письменник змагання, протиборство між добром і злом?

Орієнтовна відповідь Це антитеза (а створюється вона на тлі антонімів), де протиставляється білий та

чорний кінь: «Дівчина сідала на білого коня, мчала, наче вітер, співала, її наздоганяв чорний кінь, і її «душив страх», чорний кінь відвозив у царство тіней; «білий кінь тужно, заклично іржав».

Чи можна назвати цю схему відтворення дійсності бароковою? На основі чого досягається стиль бароко?

Орієнтовна відповідь Однією з ознак бароко є контрастність, яка виявляється у протиставленні двох антагоністичних начал світу. Цю контрастність увиразнюють антоніми.

Яке стилістичне навантаження виконують антоніми в тексті? Відповідь аргументуйте.

Орієнтовна відповідь Вони надають фразі афористичності. Особливою експресивністю вирізняються

антоніми, розміщені в межах одного речення. Зазвичай, фантастичний світ асоціюється з чимось нездійсненим, ідеальним, а реальний - із суворими буднями. За допомогою антонімів автор увиразнює розбіжність уявлень героїні про два світи: «Усе це переколошкало Галину душу, бо вже починала губити межі, де в цій історії фантастичне, а де реальне». Верхня і нижня площини будинку, у якому мешкають жінки, являють собою своєрідне розмежування позицій молодого й старшого покоління, поглядів на традиції створення сім'ї: «Зрозуміла нагло: від якогось часу вони з онукою почали жити в різних площинах: одна десь там угорі, а друга - внизу».

Що вам відомо про контекстуальні антоніми?

Орієнтовна відповідь Контекстуальні антоніми є ознакою індивідуального мовлення, ознакою стилю письменника, бо зумовлюють підкреслено емоційне бачення явищ дійсності художником, який мислить і оцінює їх крізь призму власних почуттів.

Знайдіть у тексті контекстуальні антоніми. Поясніть доцільність їх уживання.

Орієнтовна відповідь Кожний контекстуальний антонім у В. Шевчука передає не тільки особливості явища, дії, а й почуття автора, відтіняє певним чином характер письменника. У вмілому використанні, збагаченні існуючих антонімічних рядів, у віднайденні нових контекстуальних антонімів особливо яскраво виявляється мовна майстерність В. Шевчука. Характеризуючи почуття Галі до Володимира, можна відзначити, що дівчина неодноразово сумнівається, замислюється і є неоднозначною в деяких питаннях. В. Шевчук звертається до контекстуальних антонімів, щоб образно показати Галину майстерність відчувати найтонші порухи природи: «Відвела погляд від того щоденного краєвиду, щось зазвучало в ній: мелодія якась призабута чи жаль».

Робота за картками

Прочитайте вибрані з тексту уривки і поясніть значення виділених слів: «Ті жінки, що залишилися вдома, неквапно прятали хатню роботу...»; «Повітря навколо було синювате, а коли дивилася вона в долину, пливав там кудластий»; «Спустився Чуднівською вулицею донизу і пішов широкою сягнистою ходою в напрямку Павлюківки»; «Чи то так впливало на неї західне небо, чи так наладновувала себе, зрозуміла раптом Галя: оця стара, яка сидить так велично й поважно на порозі, й справді гідна королівської корони»; «Чому ж вони саме на вас напастувалсі - спитав пан підстароста» (Учні працюють з тлумачним словником і з'ясовуючи значення незрозумілих слів, а також звертають увагу на сферу вживання виділеного слова).

Хто з героїв роману-балади у своєму мовленні вживає діалектизми? Що цим хотів показати В. Шевчук?

Орієнтовна відповідь Діалектизми використовуються в мові героїв, а не в мові автора. В. Шевчук прагнув надати читачам чітку картину суспільного буденного життя. Також трапляється вживання діалектизмів і в мовленні Івана Шевчука: «Мені треба кінчити ці чоботи. На них я й живу, а ти глянь, скільки їх у мене тра й на дорогу»

Визначте походження діалектизмів. Чи виправдане їх використання у романі-баладі?

Орієнтовна відповідь Використання діалектизмів в естетичній функції - одна з ознак творчого почерку письменника. Діалектна лексика Житомирщини у творах В. Шевчука є тими мовними засобами, які надають його художнім текстам особливого колориту, виконують вагому експресивну функцію, відзначаються стилістичною вмотивованістю. У тексті художнього твору діалектизми набувають додаткового смислового та естетичного навантаження. Стилістична активність слів з діалектними ознаками робить їх помітною й повноцінною компонентою мови художнього твору. Наприклад: «Вона бачила на тій дорозі перш за все високу постать спершу чорнявого, а тоді зовсім сивого чоловіка: мимоволі йшла за ним, достосовуючись до його ходи, і знову вони ставали плече в плече».

Характерною рисою мови химерного роману є широке використання просторіч, розмовної лексики. З якою стилістичною метою використовуються такі лексеми? Свою думку обґрунтуйте.

Орієнтовна відповідь Точність та образність усно-розмовного слова спрямовані на творення образу, характеру, на формування ставлення читача до персонажів, на фіксування уваги на тих зовнішніх ознаках портретної характеристики й побутового оточення, які віддзеркалюють їх внутрішню сутність: «Галя розплющила очі й побачила перед собою бліде, розколошкане дівча з перестрашено розширеними очима, із покусаними вустами і в подертій біля грудей сукні».

Чи вживає розмовні лексеми у творі В. Шевчук. Як це впливає на тканину твору, на його естетику?

Орієнтовна відповідь Найбільш природно слова з розмовним забарвленням включаються в пряму мову

персонажів. Тому вживання таких украплень у мові автора часто сприймається як відбиток мовлення персонажів, як свідчення близькості автора до описуваних подій та героїв твору. Яскравість стилістичних засобів, уплетених у мову авторського тексту аналізованого роману, завжди пояснюються певним задумом. Такою мовою користується оповідач. Завдяки цьому письменник глибоко проникає в психологію і характер персонажів, виявляючи свою емоційну близькість до них: «... на ноги взула сірі шкарбани». (Шкарбани - це старе, штопане, рване взуття (чоботи, черевики). «Галя в цей ранок набурмосилася, що з нею рідко й бувало». (Набурмосилася тобто насупилася).

Яким мовним стилям притаманні образні фразеологізми?

Орієнтовна відповідь Усім, окрім наукового та офіційно-ділового.

Чим керується письменник, уводячи в мову твору фразеологізми? Наведіть приклад використання фразеологізмів В. Шевчуком. Робота з фразеологічним словником.

Орієнтовна відповідь Фразеологізми, виступаючи своєрідним стильовим засобом, можуть нести в собі позитивний чи негативний заряд. Так, негативний емоційний фон підсилюють уживані фразеологізми на позначення взаємостосунків Галі та Джигуна: «Знову дихнуло їй у вічі чорним подихом, і дівчина ще більше затремтіла, мізерна й зовсім дитина, - зуб на зуб їй не потрапляв». У новелі «Відьма» непорозуміння, війну між Твардовським та Ходачківським посилює фразеологізм «скалити зуби»: «Загін відходив у ніч, Ходачківський озирався, скалячи зуби, а за ним бігла, припнута до коня, дочка Твардовського».

Унаслідок індивідуально-авторської обробки фразеологізми набувають більшої мовленнєвої експресії. Чи користується цим прийомом В. Шевчук?

Орієнтовна відповідь Лінгвостилістичний ефект тут підсилюється завдяки поєднанню фразеологізма з лексемою, що не має до нього стосунку.

Які лінгвістичні засоби репрезентують фольклорні мотиви роману В. Шевчука?

Орієнтовна відповідь Використання прислів'їв, що увиразнює інтелектуальність «химерної» прози. Наприклад: «А чого ви не викликали маму в школу, коли ви директор? Не гора ходить до Магомета, а Магомет до гори».

Чи відомо вам, що є чимало пояснень походження цього виразу. Уважають, наприклад, що він пов'язаний з одним із старовинних анекдотів про улюбленого фольклорного героя Сходу Ходжу Насреддіна.

Якось Ходжа, видаючи себе за святого, похвалився могутністю своєї віри й здатністю створити диво. «Варто мені покликати камінь або дерево, - запевняв Ходжа, - й вони прийдуть до мене». Йому запропонували покликати дуб. Тричі звертався до впертого дерева Ходжа, але воно навіть не ворухнулось. Розсерджений Ходжа сам попрямував до дуба. «Куди ж ти? - не без зловтіхи запитали оточуючі. Ходжа відповів: Святі не горді. Якщо дерево не йде до мене, я йду до нього».

Інші вважають, що цей вислів перегукується з легендою про невиконане пророцтво, що міститься в Корані, «священній» книзі мусульман. Магомета вважають засновником релігії Ісламу, посланником Всевишнього на Землі. У віруючих склалася навіть формула: «Немає бога, окрім Аллаха, а Магомет - пророк його». За легендою, Магомет одного разу намірився довести правовірним свою могутність. Пророк наказав горі наблизитися до нього. Гора залишилася неслухняною. Тоді Магомет сам пішов до неї зі словами: «Якщо гора не хоче йти до Магомета, Магомет піде до гори». Це прислів'я має таке значення: доводиться в силу обставин підкоритися тому, від кого сам чекав покори.

Чи зберігає це прислів'я своє значення у творі?

Орієнтовна відповідь Прислів'я зберігає своє значення, однак у контексті змінюються його змістові акценти: не підлегла йде до директора, а все відбувається навпаки. Цим увиразнюється феміністична сила, влада Галі над Володимиром.

Який художній засіб виділено в уривку: «В скелях, що нависали над водою, заграли ясні топази й аметисти, а сам камінь, розтоплюючись, почав спливати далі лискучим молоком»? Яке ідейне навантаження увиразнює цей засіб?

Орієнтовна відповідь В уривку використано метафору, аби зобразити індивідуальність конкретного предмета чи явища, передати його неповторність.

Який художній засіб творить цю репліку: «Вона тихенько зайшла в дім, покинувши туфлі в коридорі, і ступала так тихо, що чула навіть, як точить будинок шашіль і як шкребеться десь далеко, проїдаючи нору, миша чи пацюк»?

Орієнтовна відповідь Гіпербола, що підсилює сприймання Галею всього навколо, її страх, щоб бабуся не здогадалася про не дотримання традицій цього дому.

Який художній засіб домінує у фрагменті: «Вона зустрічала в цьому домі ще одні очі, мудрі й скаламутнілі, і трохи лякалася їх - бачили більше, ніж признавалися» ?

Орієнтовна відповідь Синекдоха, що зосереджує увагу на художній деталі, зокрема на очах.

Підбиття підсумків.

Бесіда

Назвіть основні мовні засоби, які витворюють художній світ роману-балади «Дім на горі».

Проілюструйте майстерність Валерія Шевчука як стиліста прикладами з роману.

Які символічні пласти вкладає Валерій Шевчук у категорії дому та дороги в романі-баладі? На основі яких лінгвістичних засобів посилюється ця символіка.

Назвіть символічних персонажів повісті-преамбули «Дім на горі». Що (кого?) вони символізують? Як впливає їх мовлення на зміст образу?

Рефлексія

З якою метою досліджують мову твору?

Найвагомішим мовним засобом роману-балади є.

Через мову персонажів я дізнався/ дізналася.

Оголошення і коментар оцінок.

Домашнє завдання.

Написати есе на одну із запропонованих тем: «В. Шевчук - майстер художнього слова»; «Стилістичне навантаження різних видів синонімів у романі-баладі «Дім на горі»; «Роль лінгвістичних засобів у створенні емоційно-експресивного забарвлення роману-балади «Дім на горі».

Отже, роман Валерія Шевчука «Дім на горі» може і має бути опрацьований у плані його мовної організації, оскільки тільки так учні можуть навчитися бачити той чи той художній засіб або певну мовну одиницю в дії.



Бібліографія

1. Виноградов В. В. О теории художественной речи / В. В. Виноградов. - М. : Высшая школа, 1971. - 240 с.

2. Виноградов В. В. О языке художественной прозы /В. В. Виноградов. - М. : Гостлиздат, 1959. - 159 с.

3. Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики / В. В. Виноградов. - М. : Высшая школа, 1981. - 320 с.

4. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В. В. Виноградов. - М. : АН ССР, 1963. - 252 с.

5. Винокур Т. Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц / Т. Г. Винокур. - М., 1980. - С. 57 - 64.

6. Винокур Т. Г. Синонимия и контекст / Т. Г. Винокур // Вопросы культуры речи. - М., 1964. - Вып. 5. - С. 21-30.

7. Ларин Б. А. Русская грамматика. Генрих Вильгельм Рудольф: [вступительная статья] / Б. А. Ларін. - П. : Петербургский университет, 2002. - С. 511-658.

8. Ставицька Л. О. Про характер взаємодії категорії індивідуально-поетичного стилю і літературної мови / Л. О. Ставицька // Мовознавство. - 1986. - № 4. - С. 61 - 64.

Размещено на Allbest.ru

...