Вплив процесів декомунізації на систему урбанонімів міста Павлограда

Дослідження впливу процесів декомунізації на зміну найменувань вулиць і провулків м. Павлограда, характеристика регіональних особливостей перейменувань урбанонімів. Аналіз особливостей перейменування урбанонімів з позицій закону про декомунізацію.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2020
Размер файла 21,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ДЕКОМУНІЗАЦІЇ НА СИСТЕМУ УРБАНОНІМІВ МІСТА ПАВЛОГРАДА

Дарина ШУМСЬКА

(студентка І курсу другого (магістерського)

рівня вищої освіти факультету філології та журналістики)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук,

доцент Волчанська Г. В.

У статті розглянуто вплив процесів декомунізації на зміну найменувань вулиць і провулків м. Павлограда, з'ясовано регіональні особливості перейменувань урбанонімів.

Ключові слова: топонімія, урбаноніми, перейменування, вулиця, провулок, місто Павлоград.

декомунізація найменування вулиця урбанонім

Власні назви, зокрема топоніми, мають велику культурно-історичну цінність. «Топоніміка перестала бути питанням лише гуманітарної політики - вона стала одним із інструментів забезпечення національної безпеки» ) [3, с. 13]. На думку В. А. Брехуненка, «назви населених пунктів, вулиць, проспектів, площ несуть величезне ціннісне навантаження, впливаючи на рівні підсвідомості й непомітно формуючи наше ставлення до себе, історії свого народу та сусідів, «вибір нових назв -.це вибір цивілізаційний» ) [2, с. 14].

В українському мовознавстві урбаноніми досліджували М. Л. Худаш, К. Й. Галас, Ю. О. Карпенко, І. В. Сабадаш, В. В. Лучик та інші. Більшість наукових розвідок про міську топонімію присвячено дореволюційному та радянському періодам формуванню систем урбанонімів. Перейменувальні процеси, які відбуваються в Україні (2015 - 2020 рр.), потребують нових досліджень, що й зумовлює актуальність роботи. Крім того, урбаноніми міста Павлограда ще не були предметом дослідження лінгвістів.

Мета роботи - дослідити особливості перейменування урбанонімів м. Павлограда з позицій закону про декомунізацію.

Для досягнення зазначеної мети необхідно розв'язати такі завдання:

1) з'ясувати поняття «урбанонім» в лінгвістиці;

2) установити та проаналізувати урбаноніми м. Павлограда, які зазнали змін після 2015 року.

Територіальні межі змін - місто Павлоград Дніпропетровської області.

Хронологічні межі змін - 2015-2020 рік.

Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, що перебуває на перетині трьох галузей знань: географії, історії та лінгвістики. Базовим поняттям топоніміки є топонімія - сукупність географічних назв (топонімів) на певній території. Лучик В.В. зазначає, що серед топонімів виділяються різні класи: «ойконіми (грец. ofaoз "помешкання, дім, житло") - власні назви населених пунктів (м. Галич*, с. Мазепинці); гідроніми (грец. н5юр "вода") - власні назви природних або створених людиною водних об'єктів (р. Ворскла, оз. Світязь); ороніми (грец. Opoз "гора") - власні назви підвищень, гірських утворень, у широкому розумінні - власні назви будь-яких об'єктів рельєфу земної поверхні (г. Говерла, Солдатська печера); хороніми (грец. xopoз "межовий знак, кордон, рубіж") - власні назви будь-якої території, регіону, адм.-тер. одиниці (Буковина, Крим); дрімоніми (грец. Spupoз "діброва, ліс, гай") - власні назви будь-якої порослої деревами ділянки, лісу, лісопарку, бору, гаю, частини лісу (лісопарк Г олосіївський, Чорний ліс) та ін. У межах цих розрядів топонімів виділяють різновиди: напр., спелеоніми (грец. cnpXaiov "печера, грот") - вид оронімів, що називає будь-які природні підземні утворення (печера Буковинка, грот Вовчий); урбаноніми, або урбоніми (лат. urbanus "міський") - власні назви міських топографічних об'єктів (вул. Дерибасівська, Майдан Незалежності).» [8]

Уперше означення урбаноніма (або урбоніма) спробувала дати Н. В. Подольська: «...вид топоніма. Власна назва будь-якого внутрішнього міського топографічного об'єкта, в тому числі агоронім, годонім, назва окремої будівлі, хоронім міський» [6, с. 39]. Ще раніше В. В. Німчук запропонував для позначення внутрішніх міських об'єктів назви вулиць, назви площ, назви парків, назви набережних, назви міських районів, масивів, кварталів, передмість [5], тобто він не включає до міського простору назви будівель та їх частин. Т. П. Беценко зазначає, що урбанонім - це «вид топоніма; власне найменування будь-якого внутрішнього міського топографічного об'єкта» [1].

Білоруська дослідниця А. М. Мезенко дала найбільш широке поняття урбанонімії, яке охоплює наступні підпоняття: годоніми (назви лінійних об'єктів), агороніми (назви міських площ, ринків), міські хороніми (назви частин території міста), еклезіоніми (назви культових споруд та інших місць здійснення обряду), ойкодомоніми (назви архітектурних споруд), урбаногідроніми (назви штучних об'єктів водопостачання) [4].

Ми в своєму дослідженні будемо послуговуватися терміном урбанонім - власне найменування будь- якого внутрішнього міського топографічного об'єкта, зокрема назви вулиць й провулків.

Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» було ухвалено 9 квітня 2015 р. Одиниці адміністративно-територіального устрою (області, райони, населені пункти), у назвах яких міститься символіка комуністичного тоталітарного режиму, підлягають обов'язковому перейменуванню.

Підготовлені комісією пропозиції базувалися на доцільності:

• відродження назв зниклих населених пунктів, історія яких була тісно пов'язана з тими, що підлягають перейменуванню;

• підкреслення в назві населених пунктів унікальності місцевої топоніміки (балки, річки, ліси тощо);

• урахування географічних, економічних та етнічних особливостей населених пунктів;

• ушанування історичних подій та постатей, безпосередньо пов'язаних з даними населеними пунктами.

Згідно з офіційними даними міської ради в місті Павлограді Дніпропетровської області станом на 2020 рік налічується 1 проспект, 1 бульвар, 227 вулиць, 78 провулків та 6 проїздів. З 2015-го до 2016-го змінили свою назву 42 вулиці та 16 провулків [9].

Двадцять шість вулиць були названі на честь відомих людей (письменників, учених, архітекторів, істориків, державних і політичних діячів, кошових отаманів та гетьманів Війська Запорізького, героїв АТО): вулиця Богуна Івана (стара назва Калініна), вулиця Вернадського Володимира (стара назва Червоноармійська), вулиця Вишні Остапа (стара назва Комунарів), вулиця Гончара Олеся (стара назва Орджонікідзе), Бораковського Григорія (стара назва Бабушкіна), Грушевського Михайла (стара назва Жовтнева), Довженка Олександра (стара назва Корчагіна), Захави Бориса (стара назва Московська), Конжукова Доментія (стара назва Урицького), Корольова Сергія (стара назва Тельмана), Кутузова Михайла (стара назва Кірова), Лисенка Миколи (стара назва Енгельса), Мазепи Івана (стара назва Свердлова). Мазепи Івана (стара назва Свердлова), Милосердова Володимира (стара назва ХХ Партз'їзду), Парманіна Олександра (стара назва Пархоменка). Пасвольського Лео (стара назва Островського), Пчілки Олени (стара назва Красіна), Сагайдачного Петра (стара назва Ульянова), Світличної Ганни (стара назва Радянська), Сірка Івана (стара назва Котовського), Сковороди Григорія (стара назва Комсомольська), Синельникова Кирила (стара назва Димитрова), Тичини Павла (стара назва Щорса), Шияна Григорія (стара назва Фрунзе) , Яворницького Дмитра (стара назва Куйбишева) [9].

Із цих 26 вулиць 9 названі на честь корінних павлоградців:

1) вулиця Бораковського Григорія - письменник;

2) вулиця Захави Бориса - театральний актор;

3) вулиця Конжукова Доментія - меценат і благодійник;

4) вулиця Милосердова Володимира) - загиблий воїн АТО;

5) вулиця Парманіна Олександра - останній міський голова дореволюційного періоду, який багато уваги приділяв благоустрою міста;

6) вулиця Пасвольського Лео - співавтор Уставу ООН;

7) вулиця Світличної Ганни - українська поетеса;

8) вулиця Синельникова Кирила - радянський фізикюкспериментатор, один з участників створення радянської атомної бомби;

9) вулиця Шияна Григорія - письменник-гуморист.

Лише одна вулиця повернула собі історичну назву - Успенська (стара назва Дзержинського). Деякі урбаноніми отримали назви релігійного характеру, наприклад: Петропавлівський (стара назва Петровського) - «ця назва співзвучна з нинішньою, та віддаємо шану святим апостолам Петру та Павлу, один з яких є небесним покровителем м. Павлоград»; Володимирська (стара назва Володарського) - «на честь святого рівноапостольного князя Володимира. Така назва співзвучна з нинішньою»; Спаський (стара назва Жовтневий) - «бо свято Спаса дуже почитають місцеві мешканці та ще головний Храм Павлоградського регіону - Спаський Собор» [9].

Оригінальними є пояснення назв, які походять від апелятивів: провулки Удачі (стара назва Маркса Карла) - «позитивна назва, яка налаштовує місцевих мешканців на добрий настрій», Щасливий (стара назва Свердлова) - «повинна налаштовувати мешканців на добрий настрій, а також медперсонал (?) та пацієнтів (?) районної лікарні», а вулиця Тепла (стара назва Лазо Сергія) «повинна зігрівати душу, крім того, поруч розташовані вулиці з назвами Тиха та Літня» [9].

Деякі нові назви не пояснюються, а просто фіксуються: Богуславська (стара назва Чапаєва), Вереснева (стара назва 17-го Вересня), Дорожня (стара назва Шведа), Жовтоблакитна (стара назва Правди), Миру (стара назва Інтернаціональна), Національна (стара назва Петровського), Робоча (стара назва Пролетарська), Селянська (стара назва Колгоспна), Спортивна (стара назва Баумана).

Чотири вулиці й один провулок найменовано відповідно до їхнього розташування: Західнодонбаська (стара назва Ленінградська) - «на честь назви вугільного басейну, центром якого є місто Павлоград»; Братська (стара назва Боженко) - «бо на ній розташоване братське кладовище»; Центральна (стара назва Маркса Карла) - «бо це є центр нашого міста, назву легко запам'ятати»; Соборна (стара назва Леніна) - «площа, яка примикає до вулиці має назву Соборна. Колись тут був головний храм міста»; провулок Річковий (стара назва Комунарів) - «бо він знаходиться поряд з річкою Гніздка» [9].

Три провулки названо іменами відомих людей: Вовчка Марка (стара назва Калініна), Хороброго Святослава (стара назва Фрунзе), Черніхова Якова (стара назва Енгельса); назви двох пов'язані з релігією: Покровський (стара назва Піонерський), Троїцький (стара назва Корчагіна). Інші назви провулків походять від апелятивів: Будівельний, Здоров'я (стара назва Колгоспний), Миру (стара назва Інтернаціональна).

Цікавим перейменуванням, на нашу думку, є зміна назви вулиці Правди (символ СРСР) на Жовтоблакитна, назва якої асоціюється із Україною, українськістю, незалежністю.

При перейменуванні автори намагалися донести до містян інформацію щодо кожної видатної людини, чиїм ім'ям буде названа вулиця, наприклад: Вернадського Володимира (стара назва Червоноармійська) - «Володимир Іванович Вернадський - вчений натураліст, мислитель і громадський діяч, один із засновників і перший президент Української академії наук; Лисенка Миколи (стара назва Енгельса) - «Лисенко Микола Віталійович - видатний український композитор і музикант-етнограф»; Сковороди Григорія (стара назва Комсомольська) - «Григорій Савич Сковорода - український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог» тощо [9].

Однак, на жаль, трапляються випадки, коли джерела інформації, звідки брали ці дані, здебільшого, мабуть, радянські російськомовні, зовсім не аналізувалися, тому й маємо, наприклад: Тичини Павла (стара назва Щорса) - «Павло Тичина - український радянський поет та державний діяч. Герой Соціалістичного Труда (1967). Лауреат Сталинськой премії першої степені (1941). Член ВКП(б) з 1944 року»; Яворницького (на сайті - Яворського) Дмитра (стара назва Куйбишева) - «Дмитро Іванович Яворницький -російський та радянський історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, знаток історії Запорізького козацтва. Академик АН УРСР (1929), член Московського археологіческого товариства, один з крупніших дослідників історії Запорізького козацтва»; Вовчка Марка (стара назва Калініна) - «Марко Вовчок (справжнє ім'я: Марія Олександрівна Вілінська, - українська письменниця. Троюрідна сестра російського літературного критика Д. І. Писарєва, Її твори мали антикріпацьке спрямування. Також описувала історичне минуле України» [9].

Важко пояснити, чим керувалася топонімічна комісія, називаючи одну з вулиць (стара назва Кірова) на честь Кутузова Михайла («Кутузов Михайло Іларіонович - російський полководець і дипломат, генерал- фельдмаршал і світлійший князь (з 1812). Герой Франко-російської війни 1812») [9].

Досить дивним є тлумачення назв провулків: Бірюзовий - «скарб» питної води Павлоградщини; Благодатний (стара назва Комсомольський) - «бо ця назва дуже позитивна. Крім того, біля міста Павлоград є село Благодатне та шахта з такою ж назвою»; Урожайний (стара назва Куйбишева) - «бо в селищі Соснівка дуже родючий ґрунт» [9].

Отже, проаналізувавши зміни назв вулиць і провулків міста Павлограда, можемо констатувати, що перейменування є комплексним, воно не обмежується зміною окремих одіозних урбанонімів. Кожну нову назву автори намагалися аргументувати: підкреслити її унікальность для місцевої топоніміки, ушанувати видатних постатей України й тих, хто безпосередньо пов'язаний з цим населеним пунктом. На вибір тієї чи тієї назви, на нашу думку, впливали й особисті переконання та професійно-компетентнісний рівень людей, котрі приймали рішення щодо перейменування об'єктів м. Павлограда.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беценко Т. Етюди з топонімії Сумщини : Походження географічних назв. Суми : Собор, 2001. 72 с.

2. Брехуненко В. А. Між колоніальним спадком і модернізацією : цивілізаційний вимір заміни радянської топоніміки. Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір суспільства : матеріали Всеукраїнської наукова-практичної конференції (11 червня 2015 року, м. Кіровоград). Миколаїв : ФОП Жаган М.Ф., 2015. С.14 -16.

3. В'ятрович В. М. Куди веде вулиця Леніна? Розмова про майбутнє країни. Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір суспільства : матеріали Всеукраїнської наукова-практичної конференції (11 червня 2015 року, м. Кіровоград). Миколаїв : ФОП Жаган М.Ф., 2015. С.12 -14.

4. Мезенко А. Урбанонимия Белоруссии : автореф. дисс. на соискание уч. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык»; 10.02.02 «Языки народов СССР» / Минск, 1991. 35 с.

5. Німчук В.В. Українська ономастична термінологія. Повідомлення української ономастичної комісії. К. : Наукова думка, 1966. Вип.1. С. 24-46.

6. Подольская Н.В. Микротопонимы в древнерусских памятниках письменности. Микротопонимия / под ред. О.С. Ахмановой. М. : Изд-во МГУ, 1967. С. 39 -53

7. [https://pavlogradmrada.dp.gov.ua/news/novi-nazvi-vulic-mista-2.html]

8. http://www. history. org.ua/ ?termin=T oponimika

9. https://pavlogradmrada.dp.gov.ua/news/novi-nazvi-vulic-mista-2.html

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження англійських та українських дієслівних парадигм. Семантичні особливості складносурядних речень в українській мові і англійському перекладі роману "Коханець леді Чаттерлі". Аналіз семантико-стилістичних особливостей поліпредикативних речень.

    дипломная работа [93,7 K], добавлен 08.09.2011

  • Визначення поняття науково-технічного тексту. Характеристика лінгвістичних особливостей НТТ. Аналіз граматичних та синтаксичних особливостей перекладу з німецької на українську мову. Виявлення особливостей поняття науково-технічного тексту та дискурсу.

    статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017

  • Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.

    статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Аналіз ділової кореспонденції з точки зору складових мовних жанрів і мовної поведінки авторів з метою визначення особливостей перекладу офіційних документів. Дослідження граматичних особливостей перекладу японських офіційних документів і кореспонденції.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.05.2019

  • Історія становлення ономастики як науки. Особливості топонімічних назв. Лінійні та локальні урбоніми, їх відмінності. Структурно-семантична характеристика урбонімів м. Херсона: найменування розважальних і торгівельних закладів, вулиць і площ міста.

    дипломная работа [110,3 K], добавлен 26.09.2013

  • Двоскладні найменування суспільно-політичної лексики з переносним значенням. Вивчення синтаксичних моделей та семантико-стилістичних двоскладних найменувань з переносними значеннями. Класифікація метафоричних найменувань суспільно-політичної лексики.

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 22.12.2011

  • Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Вивчення особливостей звукової будови української мови. Виявлення комбінаторних та позиційних алофонів фонеми. Аналіз типів губної артикуляції дикторів. Застосуванням прийомів осцилографування та спектрометрування при проведенні фонетичного дослідження.

    статья [996,4 K], добавлен 22.02.2018

  • Визначення та характеристика основних особливостей успішного та хибного провокатора. Вивчення результату мовленнєвих дій успішного провокатора, яким є досягнення комунікативної мети. Дослідження й аналіз антропоцентричної парадигми сучасної лінгвістики.

    статья [26,0 K], добавлен 31.08.2017

  • Загальна характеристика, лексичні та стилістичні особливості публіцистичного (газетного і журнального) стилів. Дослідження і аналіз лексико-стилістичних особливостей англомовних текстів. Аналіз газетних статей на прикладі англомовних газет та журналів.

    курсовая работа [62,5 K], добавлен 01.02.2014

  • Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.

    реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015

  • Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.

    реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012

  • Аналіз особливостей вербалізації авторських інтенцій у тексті. Визначення суспільно-політичних поглядів митця на основі аналізу мовних особливостей "Щоденника" В. Винниченка. Стилістичні функції різних лексичних груп, репрезентованих у "Щоденнику".

    статья [24,0 K], добавлен 07.11.2017

  • Аналіз структурно-граматичних особливостей фразеологічних виразів, дослідження їх диференційних ознак та класифікації. Структура, семантика, особливості та ознаки фразеологічних одиниць нетермінологічного, термінологічного та американського походження.

    курсовая работа [58,8 K], добавлен 29.01.2010

  • Аналіз впливу особливостей культури на текст, що перекладається. Визначення значимості компонентного аналізу у перекладі. Стратегії подолання "культурного бар'єру" в перекладі. Визначення цілей форенізаційного та доместикаційного методів перекладу.

    статья [43,2 K], добавлен 24.11.2017

  • Визначення особливостей граматичної будови англійської мови. Аналіз вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці. Дослідження новітніх поглядів й тенденцій щодо відмінкової парадигми. Класифікація відмінків за семантичними характеристиками.

    курсовая работа [251,0 K], добавлен 06.11.2012

  • Аналіз досягнень І. Франка як перекладача творів світової літератури і засновника сучасного українського перекладознавства. Дослідження специфіки його перекладів поетичних творів В. Шекспіра. Огляд художніх особливостей інтерпретації німецької літератури.

    дипломная работа [112,8 K], добавлен 22.06.2013

  • Дослідження демінутивів латинської мови та особливостей їх відтворення українською мовою. Способи творення демінутивів. Демінутивні суфікси. Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея "Метаморфози".

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.11.2016

  • Дослідження поняття міжмовної омонімії та псевдоінтернаціоналізмів. Аналіз класифікації та джерел виникнення міжмовного явища "фальшиві друзі перекладача". Основні способи та специфіка їх перекладу. Огляд особливостей перекладу статей нафтогазової сфери.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 10.06.2015

  • Неаполітанський діалект в сучасній італійській культурі. Дослідження механізмів і способів утворення побутової лексики неаполітанського діалекту та аналіз особливостей її семантичного забарвлення, що відбувається під дією екстралінгвістичних факторів.

    статья [18,8 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.