Англійські дотепи: мовна та лінгвокраїнознавча специфіка

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНГЛІЙСЬКІ ДОТЕПИ: МОВНА ТА ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧА СПЕЦИФІКА

Анна Курносова

(студентка I курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Долгушева О. В.

Анотація

Статтю присвячено визначенню поняття дотепу та дослідженню мовних і лінгвокраїнознавчих особливостей англійських дотепів, а також аналізу потенційних способів використання дотепів у навчальному процесі.

Ключові слова: дотеп, мовні особливості, лінгвокраїнознавчі особливості, навчальний процес.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сучасна концепція навчання іноземної мови передбачає, що вивчення мови повинне здійснюватися у контексті вивчення культури країни-носія. Саме тому у результаті шкільної освіти учень повинен володіти не лише навичками письмового та усного мовлення іноземної мови, але й набути культурознавчої компетентності, а саме бути ознайомленим із культурою, традиціями, особливостями світогляду нації тощо. Гумор чи не найкраще відображає вищезазначені аспекти. До того ж, інформація сприймається легше та цікавіше у гумористичній формі, зокрема за допомогою жарту.

Мета статті полягає у з'ясуванні мовних та лінгвокраїнознавчих особливостей англійських дотепів та визначенні шляхів використання автентичних жартів на уроках англійської мови у закладах середньої освіти.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблема дослідження гумору та різновидів комічного перебуває у фокусі наукового інтересу ще з античних часів. Зокрема, античні учені Платон на Аристотель звертались до цієї проблеми у своїх працях. Згодом генеза поняття «комічного» привертала увагу таких мислителів та науковців як Д. Локк, Г. Спенсер, С. Рубінштейн, К. Ізард, Д. Моррил, Л. Саккетті, З. Фрейд, Ш. Амонашвілі, С. Лисенкова, Н. Старовойтенко та багатьох інших.

Специфіку та особливості англійського національного гумору досліджували науковці І. Вержинська, О. Ільїна, Е. Шабуніна, В. Шестаков.

Виклад основного матеріалу. Гумор - це один зі способів відображення явищ та ситуацій дійсності засобами художньої творчості. Основу комічного складає протиріччя між явищем та суттю того, що зображується. Зокрема, науковець М. Хардіна стверджує, що в основі усіх засобів комічного є алогізм, тобто стилістичний прийом, що полягає у навмисному порушенні логічних зв'язків з метою створення комічної ситуації [8, с. 3-4]. Досить важливим є той факт, що критерієм гумору є не зображуваний предмет, а ставлення автора до нього.

Як відомо, кожній нації притаманне особливе почуття гумору, яке може бути незрозумілим для інших націй. Так, російський дослідник В. Пропп вважає, що французькому відчуттю комічного притаманні дотепність та витонченість, російському - сарказм, а для англійців властиве поєднання доброзичливості з їдкою насмішкуватістю [6, с. 197].

Національний англійський гумор є відображенням ментальності, певних рис, притаманних представникам англійської нації. Британці загалом вважаються стриманими, поважними, серйозними. Таким чином англійський гумор асоціюється саме зі стриманістю та недомовленістю. Типова стриманість англійця приховує його дійсне ставлення до подій. Справжнє ж ставлення виявляється на межі напівжартівливого натяку. Тому, гумор у англійців виявляється скоріше в усмішці, аніж у гучному сміху.

Самі англійці вважають гумор однією з рис національного характеру [1, с. 195]. Гумор для них - це один із невід'ємних елементів повсякденного спілкування. Якщо говорити про тематику жартів, то британці найчастіше жартують з приводу властивої їм прихильності традиціям та з приводу погоди. Крім того, об'єктами гумору часто стають знаменитості [4, с. 218].

Основним наміром гумористичного спілкування є викликати добродушний сміх, що є реакцією на безглуздість, певну невідповідність між реальною ситуацією та тим, якою повинна бути ця ситуація згідно зі встановленими нормами поведінки. Одним із жанрів гумористичного спілкування є анекдот.

Дотепи в англійській мові поділяють за мовними ознаками, зокрема, фонетичними, граматичними, лексичними, заснованими на словотворенні та особливостях правопису.

Фонетичні жарти обумовлені хибним слововживанням, а комічний ефект створюється завдяки появі словесних асоціацій.

Наприклад:

«I went to the zoo the other day. There was only a dog in it - it was a shihtzu» [2].

Сутність комічного ефекту вищезазначеного дотепу полягає у співзвучності двох слів, а саме назві китайської собаки Ші-тсу з англійським виразом «shit zoo», що виражає поганий стан зоопарку.

Наступною групою жартів є такі, що складаються на основі граматичних особливостей. Граматичний матеріал поділяється на морфологію та синтаксис. Морфологічний розділ охоплює групу жартів, що відповідають граматичним класам слів. Зокрема, гумористичний ефект створюється завдяки граматичній омонімії. Щодо синтаксичного розділу, до нього належать жарти, що базуються на двозначності багатозначних і омонімічних конструкцій.

Приклад омонімії:

«A young woman had just returned to her farm home after several years in the big city. She was exhibiting the contents of her trunk to the admiration and amazement of her mother, who had bought her clothes for forty years at the village general store.

«And these», said the daughter, holding up a delicate silken garment, «are teddies.»

«Teddy's. You don't say. Young men are certainly different from what they used to be. » [5, с. 262].

Гумористичний ефект обумовлений подібністю звучання слів «teddies» та «Teddy's» та відмінністю значення цих слів («teddies» - це елемент одягу, «Teddy's» - присвійний відмінок, утворений від чоловічого імені).

Лексичні засоби творення гумору обумовлюються некоректним поєднанням слів та значень, що стає причиною комічної двозначності.

Наприклад:

«- Did your watch stop when it hit the floor?

- Sure, did you think it would go on through? » [5, с. 151]

Окрему групу жартів складають анекдоти, засновані на особливостях словотворення. Дотепи, що належать до цієї групи базуються на незвичайних, комічних будовах слів, несподіваних тлумаченнях застарілих слів, певних особливостях словотвірної системи англійської мови. Крім того, ця група включає жарти, в яких лінгвістичну суть дотепу формує абревіатура.

Наприклад:

Worker to his friend: "I am taking a honey-day vacation this year. You know, that is when you stay home and the whole time your wife says: 'Honey, do this and Honey, do that. '" [5, с. 259]

Комічний ефект дотепу створюється завдяки утворенню нового слова «honey-day» засобами словотворення та незвичній, неочікуваній для реципієнта інтерпретації цього слова.

Гумор є явищем національним, притаманним конкретній нації та зрозумілим окремому народові. Саме тому при перекладі дотепів з однієї мови іншою досить часто виникають труднощі. Науковець Д. Рафаельсон-Вест поділяє гумор на універсальний, мовний та гумор з етнокультурним компонентом за критерієм потенційної можливості перекладу [7, с. 130]. Загалом, універсальний гумор легко піддається перекладу, у той час як гумор з етнокультурним компонентом перекласти складніше, адже він базується на реаліях, характерних для конкретного народу.

Ми проаналізували рубрику з жартами декількох англомовних видань, відомі сайти з жартами для того, щоб визначити, у чому полягають труднощі перекладу.

Зокрема, у британському журналі «Mirror» опублікований такий анекдот: «I went to the doctor the other day and said: “Have you got anything for wind?” So he gave me a kite» [2]. Проблема у перекладі поданого дотепу виникає за рахунок багатозначності. Слово «wind» є джерелом двозначності, оскільки в анекдоті йдеться про ліки від метеоризму, а не про вітер. Здійснити дослівний переклад такого жарту неможливо, тому що втратиться ефект каламбуру.

Досить популярними в англійській мові є дотепи, побудовані на основі гри слів.

Наприклад:

«What is the longest word in the English language?

“Smiles”. Because there is a mile between its first and last letters!» [2].

Перекласти вищезазначений анекдот українською мовою дослівно неможливо, оскільки комічний ефект криється у слові smiles і є неперекладним на українську мову.

Окрему групу труднощів при перекладі складають так звані «хибні» друзі перекладача - слова, що зовнішньо подібні до слів української мови, проте різняться за значенням. Прикладом є англійське слово «intelligent», яке перекладається як розумний, а не як інтелігентний.

Таким чином, мовні та лінгвокультурні особливості англомовних дотепів можуть становити проблему при перекладі їх українською мовою. Проте, саме дотепи дають нам змогу ознайомитись із певними реаліями англійської культури у легкій та невимушеній формі.

Гумор може бути чудовим педагогічним засобом. Можна виділити наступні потенційні способи використання дотепів у процесі навчальної діяльності.

По-перше, гумор є важливим аспектом комунікації. Процес навчання неможливий без спілкування. Оскільки, викладач та учні зазвичай належать до різних вікових категорій, гумор часто допомагає знайти спільну мову та подолати так званий «generation gap». До того ж, гумор дозволяє створити легку, невимушену атмосферу заняття, без чого сучасний педагогічний процес неможливий.

По-друге, дотепи можуть слугувати гарним автентичним матеріалом для вивчення певних лексичних чи граматичних тем. Як правило, вивчення нового теоретичного матеріалу - це нудний та надзвичайно складний процес для учнів. Якщо ж подати цей матеріал за допомогою дотепів або закріпити теорію жартами на практиці, учні краще засвоять складний матеріал. Жарти підвищують мотивацію, навчають і розважають одночасно.

По-третє, жарти як наочний матеріал можуть стимулювати учнів до імпровізацій та розмовної практики. Дотепи однозначно привернуть увагу учнів. Якщо ж дитина буде зацікавлена, вона безсумнівно захоче висловити свої думки.

Відповідно до цілей вивчення жарти можна поділити на декілька груп.

Зокрема, жарти можна використовувати для вивчення граматичних тем. Наступний жарт можна використати для вивчення минулого простого та минулого тривалого часу:

«Two atoms were walking down the street one day, when one of them exclaimed, "Oh no - I've lost an electron!" "Are you sure?" the other one asked. "Yes, " replied the first one, "I'm positive. "

Q: Why was the free electron so sad?

A: It had nothing to be positive about!» Г3, с. 251

Як варіант, викладач може дати учням завдання заповнити пропуски правильною формою дієслова та дати роздатковий матеріал із жартом:

«Dad, I to become a train-driver. (decide)

Well, son, I certainly won't stand in your way. » Г3, с. 26].

Дотепи можна застосовувати під час семантизації лексики. Під час вивчення сталих виразів, словосполучень або особливостей перекладу прикметників із прийменниками жарти також стануть у нагоді. До цього блоку прикладом може слугувати наступний жарт:

«Dad, I'm homesick.

But this is your home, son?

I know. I'm sick it.» Г3, с. 37]

При використанні жартів у якості наочного матеріалу можна дати учням завдання самостійно знайти жарти за певною темою та презентувати їх. англійський дотеп мова жарт

Отже, гумор - це невід'ємна складова кожної нації. У ньому відображається культура, традиції, ментальність народу. Національний англійський гумор відображає риси характеру, притаманні його носіям, такі як стриманість, тактовність, серйозність. Одним із жанрів гумору є жарт. Дотеп відображає певні культурні реалії англійців, що дає змогу використовувати його як навчальний матеріал. Завдяки дотепу учні можуть у невимушеній формі вивчити складний матеріал та познайомитись із певними реаліями англійської культури, що є важливим фактором у контексті вивчення мови на сучасному етапі розвитку цивілізації.

Бібліографія

1. Glyn A. The Blood of a Britishman. London: Hutchinson of London, 1970. 328 p.

2. The top 20 jokes ever. Mirror, 2010. (дата звернення: 10.03.2019)

3. Woolard G. Lessons with Laughter. Instant Lessons for Busy Teachers. LTP, 1996. 93 p.

4. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Монография. Москва: Перемена, 2002. 477 с

5. Почепцов Г.Г. Язык и юмор («Language and Humour»). Київ: Вища школа, 1990. 327 с.

6. Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха. Ритуальный смех в фольклоре (по поводу сказки о Несмеяне). Москва: Лабиринт, 1999. 288 с.

7. Рафаельсон-Вест Д. Про стратегії та можливості перекладу гумору. Мета: журнал перекладачів, 1989. №1. - С. 128-141.

8. Хардина М.В. Окказиональное использование фразеологических единиц с целью создания комического эффекта: автореферат дисс.... канд. филол. наук. Москва, 1978. 15 с.

Размещено на Allbest.ru