Стилістичне використання суржику в текстах пісень сучасних українських гуртів

Размещено на http://allbest.ru

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

Стилістичне використання суржику в текстах пісень сучасних українських гуртів

М. Музика, студ.

м. Київ

У статті досліджено особливості вживання суржику в текстах пісень сучасних українських музичних гуртів.

Як відомо, мовлення - це найвиразніша характеристика людини, її соціального стану та внутрішньої природи, ментальності, поглядів на життя та й ставлення до рідної землі. Мова - це генокод будь-якої нації. Знищити мову означає знищити націю. Мудро колись заявила геніальна Ліна Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". Населення об'єднує в націю не тільки спільна територія проживання, а й культура, історія і, безперечно, мова.

Серед багатьох проблем, які й досі хвилюють українську незалежну державу, є проблема мови, а саме - реальне утвердження державності української мови в усіх сферах офіційного (та неофіційного) використання.

Незважаючи на те, що державний статус мови затверджений Конституцією, він і досі залишається тільки паперовим указом, який не вийшов за межі книжки. Як колись доречно зазначав Петро Таланчук, українське суспільно-громадське життя продовжує будуватися за принципами "тролейбусного мислення" з його критеріями, жаргонами, оцінкою [15, 12].

Мовне каліцтво заполонило всі сфери життя звичайного українця, і навіть при великому бажанні уникнути цього впливу не вдається. Ми забуваємо про те, що "інтелект нації закодований у системі національної мови. Мова ж - універсальний засіб не тільки спілкування, а всього буття народу з усіма його ціннісно-змістовими і герменевтично значущими ознаками, що формують структуру суб'єктивно-суб'єктної взаємодії" [7, 2-3]. Зрозуміло, що тривале поневолення не могло не залишити свого відбитку. Байдужість і підлабузництво, почуття меншовартості, прагнення якнайшвидше асимілюватися, щоб не відчувати мовного "дискомфорту", зумовили виникнення суржику, який витворюється довільним змішуванням слів української та російської мов.

Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях: 1. "Суміш зерна пшениці й жита, жита і ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші; 2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова" [11, 854].

Суржик є небажаним в індивідуальному мовлені. У зв'язку з цим варто згадати міркування О. Сербенської, яка зазначала: "Скалічена мова отуплює людину, зводить її мислення до примітива. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову..." [9, 6-7].

Вирішення проблеми суржику, а також виявлення специфічних рис цього явища є надзвичайно важливим для сучасного українського суспільства, оскільки суржик впливає на всі сфери життя українців. Проблема не нова, хоча стала особливо актуальною лише після здобуття Україною незалежності. Досліджувалася неодноразово, працювали над нею такі мовознавці, як О. Сербенська "Антисуржик", 1994, К. Ленець. "Суржик. Українська мова: Енциклопедія", 2000, Л. Ставицька. "Кровозмісне дитя двомовності", 2001, Л. Масенко "Суржик як соціолінгвістичний феномен", 2004, І. Волосевич "Явище мовної поліфонії в літературі та свідомості", 2004. Ці напрацювання стосуються літератури чи спілкування, метою їх є виявити суржик, з'ясувати причини й умови виникнення, значення та наслідки вживання.

Ми ж пропонуємо дослідити суржик у текстах українських пісень сучасних популярних гуртів. Спробуємо не лише виявити суржик, а й визначити його смислове, емоційне та й функціональне навантаження, з'ясувати його вплив на свідомість та мовну культуру через пісенні тексти.

Обрано музику невипадково, оскільки саме вона може діяти на підсвідомість людини, стимулювати її до активності чи, навпаки, до пасивності, депресії. Власне через музику, а саме мамину колискову, ми сприймаємо вперше мову, носіями якої стаємо пізніше. Через співане слово на підсвідомому рівні ідентифікуємо себе як українці. Час минає, та музика залишається. На жаль, маємо мало якісних українських текстів. Проте сучасна "попсова" музика - це той продукт, який є відповіддю на потреби суспільства, тому досліджувати суржик у текстах сучасних пісень вважаємо доцільним і важливим.

Суржик у музиці виник не так давно і, напевно, варто згадати про такий у свій час відомий гурт, як "Брати Гадюкіни", оскільки перші прояви суржику в пісенних текстах пов'язують з ім'ям саме цієї групи, яка виступила у 1989 році на конкурсі "Червона рута". Цікавим залишається той факт, що ці суржикові тексти зіграли вагому роль у зміні ставлення до української мови, бо вони доводили, що наша мова придатна для творення текстів для рокерських композицій.

Таким чином, вживання суржику в текстах пісень розставляло свої акценти, робило українську мову ближчою для багатьох представників різних молодіжних субкультур. Згодом суржик отримав велику популярність серед поп-виконавців, які в свою чергу поділяються на тих, які пересипають українську мову русизмами, і тих, що у російські тексти додають українізмів. Спробуємо проаналізувати це явище на творчості груп ТІК і " Юркеш".

Суржик яскраво виражений у ранніх композиціях групи "ТІК". Пояснюючи, чому так часто використовується він у їхніх піснях, Віктор Бронюк під час чату в "Главреді" відповів: "Якщо ми подивимося на історичну площину даного питання, то одними з перших, хто почав псувати українську мову, були такі маловідомі світу люди, як Микола Гоголь та Михайло Коцюбинський (мається на увазі використання Гоголем у своїх творах українізмів і використання карпатського діалекту Коцюбинським у "Тінях забутих предків")". Отже, він розглядає суржик як троп, емоційно забарвлену лексику нарівні з діалектами, архаїзмами.

Гурт і назви своїм пісням дає не зовсім українські: "Ноябрь", "Апрєль", "Дєтскіє ігри", "Сінєглазочка". Можемо припустити, що це спроба завоювати якомога більше слухачів, спростити і без того простакуваті тексти, або ж показати свою недолугість і в такий спосіб висловити протест. Публіка радіє грі і такому "макаронічному" стилю. Що ж, розгляньмо тексти пісень і спробуймо проаналізувати особливості їх творення.

Герой тєлєекранів і звьозних безпрєдєлів,

Красівий, як пірожене, Сірожа Звєрєв.

Украінскую музику і групу ТІК нє слушає...

Як бачимо, суржик у цьому тесті виступає засобом творення комічного. Оскільки центральною постаттю, про яку йдеться, є Сергій Звєрєв, можемо припустити, що, пишучи таку пісню, автори прагнули покепкувати з добре відомого нам псевдоспівака. У даному випадку суржик є не тільки засобом творення емоційно забарвленого тексту, а й прикладом використання даного явища для творення комічної ситуації. Наступний текст, який би хотілося розглянути, це "Свєта". Досить примітивне і не надто продумане використання російської лексики:

Ти підійшла до мене нагло і красіво.

Бажання стримати не було сили.

Ми познакомились, сиділи, щось болтали,

А я запомнив - тебе Свєта звали...

Тут суржик балансує на межі з вульгарністю. Це впевнене порушення норм з метою надати твору простакуватості, банальності, максимально наблизитися до лексики пересічного індивіда. Відчутний примітивізм у текстах - це не прагнення надати якоїсь певної ваги чи порушити якісь важливі питання, що мають значення.

Оскільки ніякої естетичної цінності цей твір нести не може, це - спосіб розважити публіку, а не намагання чогось навчити чи когось виховати. Проте, як не дивно, пісня має успіх, можливо, тому, що суржик став надто звичним для українців, оскільки ця "макаронічна" балаканина близька багатьом, а може, й рідна.

Третій текст, який пропонуємо, - це "Детскіє ігри", де назва вже говорить сама за себе. Слухаючи пісню вперше, не можемо зразу сказати, що хотів донести автор цим твором.

Але можемо припустити, що це певною мірою невеличкий звіт-спостереження за дитячими іграми, ніби опис забав малечі. То яку ж роль відіграє тут суржик? Чи робить твір простішим, чи, може, стилістично змінює його? Ні, це швидше гра слів.

Як було сказано солістом гурту, "ці всі слова - не що інше, як варіант неологізмів чи спроба внести певну особливо виразну рису у свій текст". Але будьмо чесними, хіба зрідка чуємо: "пілісос", "дірєктор", "доктор", "Света", "шкаф"... Можливо, автор хотів закцентувати увагу горе-батьків на тому, до чого їхнє вухо вже звикло, і заставити їх замислитись над тим, як вони калічать своїх дітей.

Насправді ж В. Бронюк вважає суржик нормальним явищем, стверджуючи, що вся Україна так розмовляє. І це, на жаль, правда!

Не менш цікавою є творчість групи "Юркеш", характерною рисою музичних текстів якої є вживання суржику. Це вже трохи інший формат, оскільки гурт "Юркеш" працює в жанрах фольк-рок, панк-рок та ска-панк.

Такі веселі хлопці пишуть панк-рок з елементами гумору і сатири. На запитання, чому саме суржик став структурним елементом у творчості їхнього колективу, Юрій Нечистяк дав таку відповідь: "Співаємо про те, що бачимо навколо".

Тому, досліджуючи проблему суржику у музиці та його вплив через тексти пісень на суспільство, не можемо залишити осторонь творчість даної групи. Отже, розглянемо конкретні тексти, щоб дослідити смислову роль та функцію суржику в кожному з них.

Зокрема, в пісні "Менуети" автор зачіпає проблему взаємин між справжньою музикою і сучасним пересічним слухачем. Це виглядає так, що істинне мистецтво витіснене на задвірки ширпотребом. Бо "налево" і "направо" звучать "куплети тіпа "Кружатся планеты где-то...". З іншого боку, справжня музика "нудить і кумарить".

Суржик стає не тільки розважальним елементом, він дозволяє таким викривленням мови порушувати різні проблеми й давати всьому цьому свою іронічну, а то і сатиричну оцінку.

Може здатися, що така гра слів - це своєрідний каламбур, де репліки російською мовою здаються зовсім недоречними або в деяких моментах виникають як уточнення, що мають приземлити текст, оскільки менуети повинні були б надати твору специфічного пафосу, помпезності, суржикові ж вкраплення нівелюють це.

Автор хоче показати, що суспільство потонуло в дріб'язковості, повсякденності, навіть свято не надихає на щось вище, більше; нічого, крім "тюльпанів в целофані"...Дане нагромадження суміші мов зумовлене прагненням додати твору динамічності та колоритності у всіх її проявах і, висміюючи, привернути увагу до духовної деградації суспільства. Наступна - "Карпаратівна вечерінка":

Карпаратівна вечерінка

І підшафе бухгалтер Іринка,

Гуляє бос под "Белихроз "

І Лєна Звонарьова і Вася Мороз.

На перший погляд досить примітивний низькопробний текст. Тут суржик використовується не тільки як засіб творення комічного, а й як сатира, спроба висміяти псевдоробітників, які нічого не вміють і не хочуть нічого робити, а головним заняттям для себе обирають гуляння та пиятику.

Текст швидше схожий на великий балаган, ніж на дійсно естетично значимий витвір мистецтва. Хоч тут і прихований глибокий підтекст, та навряд чи такий спосіб висміювання знайде розуміння у колі звичайних людей, які не прагнуть аналізувати, а готові тільки споживати готовий продукт-розвагу.

Ще один тест, який презентувала група, це "Йолочка, зажгись":

Йолочка,зажгись!

Таке враження, що Новийрік - це бенефіс Андрія Данилка.

На жаль, дітки забувають, що є ДідМороз. Ми нагадаєм

Люди! Не включайте тєлєвізари!

Зара почнеться по всім каналам Данілка, мюзікли...

Окрім іронічного ставлення до творчості Андрія Данилка, автори пісні своїм текстом намагаються підштовхнути слухача задуматись над тим, що таке свято, що таке традиції і чим у наш час намагаються нам їх замінити? Данилко виступає узагальненням всього того, що доводиться бачити по телебаченню, а оскільки ми знаємо, що до образу Вєрки Сєрдючки у кожного своє ставлення, тому й не дивно, що саме ця персона стала центром, на який рівняються ті, які задають планку культурного життя народу. Як бачимо, хлопці не готові миритися з тим, що відбувається у суспільстві, і в даному випадку маємо право говорити не про розважальне спрямування тексту, а швидше про соціально-культурне.

Відтак, суржик набуває нового значення, автори, наче під лупою, показують нам результати нашої бездіяльності: заміна справжньої музики та й всього духовного низькопробною попсою чи шансоном, традицій чи сімейних цінностей - пиятикою, справжніх митців - псевдоталантами.

Отже, українська суржикомовна естрада - цікаве і далеко непросте явище. Ставлення до такого виконання також різне: одні насолоджуються, інші, виштовхуючи назовні зайву енергію, не переймаються аналізом текстів, треті ж не можуть слухати через примітивність і нехтування мовними стандартами.

З опитування, на питання "Суржик в українській пісні - це...", яке ми провели в соціальній мережі "ВКОНТАКТІ", де цільовою аудиторією були люди 17-28 років, число опитуваних-109 осіб, подаємо такі результати: 33 % - "весело", вважають, що вживання суржику викликає позитивні емоції; 32,1 % - "нічого поганого в цьому не бачу, але й доброго також"; 21,1 % - "погано"; 11,9 % - "добре"; 1,8 % - "мені байдуже". Цікавим є той факт, що в опитуванні брали участь 10 росіян, які одноголосно вибрали варіант відповіді - "добре". музика мова пісня суржик український

Отже, наше сьогодення вперто доводить, що суржик викликає певні емоції тільки серед україномовного суспільства. Зрусифікованого мешканця України суржик на тлі літературної російської мови ще більше утверджує у ставленні до мови української як до другосортної.

Для етнічного ж росіянина макаронічна мова якраз жодних емоцій не викликає, бо видається йому справжньою українською мовою, яка не чинить жодних перешкод для комунікативного порозуміння. Але слід пам'ятати, що мова - це не лише засіб комунікації та пізнання, а й важливий інструмент впливу. Мова - це визначальна характеристика нації, найважливіший її атрибут.

Зірка естради Вєрка Сердючка, для якої суржик - одна із фундаментальних цеглин образу, збирає повні зали, а на "Євробачен- ні" отримує "срібло".

Не відстають від неї й інші виконавці, які використовують суржик як "фішку" своїх пісень. "ТіК" співає: "Дєвочка сінєглазочка, приходь до мене вечором на лавочку...", замість колядок чуємо "Йолочка, зажгісь", Скрябін підспівує: "Ми познайомились з тобою у вагоні метро / Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро"...

Суржиком долинають з телеекранів промови різних "довгоносиків", та й не лише їхні. Не гребують ним і політики, що особливо неприємно. Подібні пропагандисти суржику втілюють "маргінальний стан свідомості нашого суспільства", як доречно зауважила Леся Ставицька [13, 16].

Таким чином, проблема дослідження суржику у медійних текстах актуальна не тільки і не стільки з лінгвістичних позицій, як з огляду на соціо-культурний вплив мови на її носіїв. Нагальне дослідження суржика як лінгвоісторичного феномену необхідне хоча б тому, що це дозволить по-новому поглянути на засадничі основи державної культурної політики. У свою чергу саме культура виставляє пріоритети та закладає підвалини для формування естетичних ідеалів сучасного підлітка. А від того, чому надають перевагу діти, які незабаром стануть повноцінними суб'єктами українського культурного простору, залежить в майбутньому подальший розвиток української мови, культури і, нарешті, - держави як такої.

Тому авторам варто відповідальніше ставитись до своєї творчості, бо надто дорога ціна тих тридцяти срібняків, за які продається найдорожче - мова.

Список використаних джерел

1. Волосевич І. Явище мовної поліфонії в літературі та свідомості, 2004.

2. Загнітко А. Напрями і тенденції сучасної мовної політики : семантичні і парадигматичні аспекти // Державність української мови; мовний досвід світу: Матеріал міжнародної конференції / А. Загнітко - К., 2000 - C. 184.

3. Ленець К. Суржик. Українська мова : Енциклопедія, 2000. Макаронічна мова, 2000.

4. Масенко Л. Мова і суспільство : Постколоніальний вимір / Л. Масенко. -К : Вид. дім "КМ Академія", 2004. - C. 112.

5. Масенко Л. Мовно-культурна ситуація в Україні (Соціопсихологічні чинники формування) / Л. Масенко // Дивослово. - 2001. - № 10. - C. 7-10.

6. Масенко Л. Суржик як соціолінгвістичний феномен / Л. Масенко // Дивослово. - 2002. - № 3. - C. 11-13.

7. Мацько Л. Матимемо те, що зробимо / Л. Мацько // Дивослово. - 2001. № 9. - C. 2-3.

8. Окара А. На захист російської мови / А. Окара // Дивослово. - 2001. № 7 - C. 2-4.

9. Сербенська О. Антисуржик / О. Сербенська. - Л., 1994 - C. 6-7.

10. Сердюк М., Потоцька Т. Чи потрібні Україні дві державні мови? / М. Сердюк, Т. Потоцька //Дивослово. - 1999. - № 12. - C. 36-38.

11. Словник української мови: У 11 т. - К., 1978. - Т. 9.- C. 854.

12. Ставицька. Л. Кровозмісне дитя двомовності. - 2001.

13. Ставицька Л. Слово про мову / Л. Ставицька //Дивослово. - 2002. - № 6. - с. 16.

14. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет / М. Стельмахович // Дивослово. - 1998. - № 3. - C. 20-21.

15. Таланчук П. Наша державна мова - українська / П. Таланчук // Дивосло- во. - 2000. - № 9. - C. 12.

16. Труб Б. Явище "суржику" як форма просторіччя в ситуації двомовності / Б. Труб // "Мовознавство" - 2000, № 1. - C. 54.

Размещено на Allbest.ru