Специфіка перекладу англомовних реалій в романі Дена Брауна "Втрачений символ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка перекладу англомовних реалій в романі Дена Брауна "Втрачений символ"

В. Тіщенко, студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Стаття присвячена визначенню поняття "реалія" та проблемі перекладу реалій на основі порівняльного аналізу англомовного роману Дена Брауна "Втрачений символ" з його українським перекладом.

Відтворення національної своєрідності першотвору є однією з центральних проблем у перекладознавстві. Займаючись перекладом художніх текстів, перекладач виступає сполучною ланкою між автором твору і читачем. Окрім високого рівня володіння рідною та іноземною мовами, перекладач має знати закономірності процесу перекладу, вміти розшифрувати закодоване в тексті повідомлення, правильно передати інформацію, що містить специфіку певної культури. Як правило, в цільовому тексті втрачається частина вихідної інформації, зокрема та частина мовних засобів, яка відповідає за специфічне забарвлення мовної картини світу.

У контексті загальної проблематики національно-культурної специфіки мови і мовленнєвої діяльності загалом особливого теоретичного і практичного інтересу в перекладознавстві набуває проблема реалій, що щільно пов'язані з виразом національної форми у перекладі [5, 38].

Матеріалом дослідження слугували опублікований в 2009 році роман популярного американського журналіста та письменника Дена Брауна "Втрачений символ" та його український переклад Володимира Горбатька.

Підґрунтя такого аналізу склав доробок праць з перекладознав- ства таких вітчизняних та зарубіжних дослідників як С. П. Влахо- ва, С. І. Флорина, Р. П. Зорівчак, А. В. Федорова, І. В. Корунця, Л. С. Бархударова, П. Ньюмарка, В. С. Виноградова, В. В. Копті- лова та інших.

На думку Р. П. Зорівчак, при розгляді реалій деякі дослідники не враховують чинника бінарного зіставлення, вважаючи, що усі лексеми, що позначають національно-специфічні об'єкти дійсності, - реалії. Насправді ж поняття "реалія" в перекладо- знавстві виникає лише при зіставленні мов і, відповідно, культур. Поза цим зіставленням реалія не може існувати [5, 52].

Отже, за дефініцією Р. П. Зорівчак, реалії - це монолексемні і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких уміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови-сприймача [5, 58].

Для позначення слів-реалій у перекладознавстві дослідниками були введені такі поняття, як: "безеквівалентна лексика" - лексичні (та фразеологічні) одиниці, що не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать (Г. В. Чернов, А. В. Федоров); "екзотична лексика", "екзотизми" - слова й вислови, запозичені з маловідомих мов, звичайно, неіндоєвропейських, і вживані, щоб надати мовленню спеціального колориту (А. Є. Супрун); "прогалини" (лакуни) - у випадках, коли ситуації, звичайні для культури одного народу, не спостерігаються в іншій культурі (І. І. Ревзін, В. Ю. Розенцвейг); "варваризми" - слова, за допомогою яких стає можливим опис чужоземних звичаїв, особливостей життя та побуту, створення місцевого колориту (А. А. Реформатський); "етнокультурна лексика", "етнолексеми" - лексичні одиниці, що характеризують систему знань про специфічну культуру певного народу як історико-етнічної спільності людей (Л. А. Шейман); "аліенізми" - слова з маловідомих мов, що підкреслюють стилістичну функцію екзо- тизмів (В. П. Берков) [4, 5].

Англійські дослідники для позначення реалій вживають терміни "cultural terms" та "cultural words". Інші дослідники використовують вирази "culture-bound words", "culture words" або "culture-specific items" [10, 94]. Український перекладознавець І. В. Ко- рунець в підручнику "Теорія і практика перекладу" (англійською мовою) вживає замість терміна "реалія" дескриптивну полісемантичну фразу "the unit of specific national lexicon" [7, 151].

У сучасній науковій лінгвістичній літературі представлені різні класифікації реалій за тимчасовими, семантичним, граматичним, місцевим, фонетичним та іншими ознаками.

Найповнішою і найбільш розгорнутою є класифікація С. Вла- хова та С. Флорина, які поділяють реалії за предметною, місцевою, часовою та перекладацькою ознаками.

За твердженням самих авторів, їхній поділ реалій в значній мірі умовний, оскільки багато з них можна віднести одночасно до декількох рубрик кожної класифікації, до різних їх поділів або до інших класів перекладознавчих одиниць [4].

Хоча переклад є справою творчою та індивідуальною і кожен перекладач може за допомогою своєї майстерності формувати власні шляхи донесення до читача змісту того, що більшість дослідників назвала неперекладним, а саме реалій, та все ж існують загальноприйняті способи перекладу слів-реалій для запобігання втрати колориту.

Слід відзначити, що поняття перекладу реалій дещо неточне. Перекласти - це знайти відповідник у цільовій мові, але цього важко досягти, якщо в етнокультурі, матеріальній чи духовній, в історії носіїв мови оригіналу немає співвідносного поняття, явища або об'єкта. У випадку реалій треба говорити не про переклад у буквальному розумінні, а про вибір семантико-стилістичного відповідника або трансляційне перейменування реалій [5, 92].

Адекватно перекласти реалію досить складно, саме тому перекладач стикається з двома основними труднощами: відсутність у мові перекладу відповідника (еквівалента, аналога) через відсутність у носіїв цієї мови об'єкта (референта), який позначає реалія; необхідність, разом з предметним значенням (семантикою) реалії, передати колорит, національне та історичне забарвлення [4, 80].

Перекладач повинен знати не тільки особливості мови, але й життя, побут, історію, географію, культуру, державний та політичний устрій тих країн, з мови яких відбувається переклад. Незнання реальної дійсності, яка стоїть за словами, нерозуміння реалій часто призводить до грубих помилок у перекладі.

Проте відсутність точних або постійних лексичних відповідників тому чи іншому поняттю не означає неможливості передати його смисл у контексті, хоча б описово. Таким чином, вважаємо, що питання зводиться не до того, чи можливо, чи неможливо перекласти реалію, а до того, як її перекласти.

Чимало перекладознавців розглядало питання перекладу реалій і часто доходило при цьому не зовсім однакових висновків.

Л. С. Бархударов визнає п'ять способів відтворення реалій засобами цільової мови - транскрипцію (транслітерацію), калькування, описову перифразу, приблизний і трансформаційний переклад [1].

А. Федоров обґрунтовує чотири способи передачі реалій: транслітерацію (транскрипцію), калькування, уподібнення, гіпо- німічний переклад [8].

На основі своєї перекладацької практики В. С. Виноградов визначив чотири основні способи перекладу реалій: транскрипцію (транслітерацію), гіпонімічний переклад, уподібнення, дескриптивну перифразу. Він зовсім не визнає калькування, стверджуючи, що в практиці художнього перекладу взагалі не застосовують калькування ні реалій, ні фразеологічних одиниць [3].

На основі зіставлення англомовних перекладів української прози з їхніми оригіналами Р. П. Зорівчак дійшла висновку про такі способи трансляційного перейменування реалій: транскрипцію (транслітерацію); гіперонімічне перейменування; дескриптивну перифразу; комбіновану реномінацію; калькування, повне і часткове; міжмовну транспозицію на конотативному рівні; метод уподібнення (субституцію); віднайдення ситуативного відповідника (контекстуальний переклад); контекстуальне розтлумачення (інтерпретацію) [5, 93].

Проблему перекладу реалій дуже глибоко опрацювали С. Влахов і С. Флорин, звівши їх в загальному до двох способів - транскрипції та перекладу. В свою чергу, при перекладі вони виділяють наступні прийоми передачі реалій: введення неологізму - калька, півкалька, освоєння, семантичний неологізм; приблизний переклад - відповідність за родом та видом, функціональний аналог, опис, пояснення, тлумачення; та контекстуальний переклад [4, 87].

Розглянемо засоби та прийоми перекладу більш детально на прикладі перекладу англомовних реалій українською мовою в романі Дена Брауна "Втрачений символ".

Реалії в романі Дена Брауна відтворюють етнографічні особливості часового та просторового колориту. Письменник використовує іншомовні вкраплювання з інших мов, зокрема латини: "Lux Aeterna”- "Вічне світло”; "Dies irae”- "Судний день” [9, 2] тощо, що відіграє важливу роль у відтворенні атмосфери країни, певного прошарку людей. Такі відомості не завжди зрозумілі читачу, тому перекладач має передати зміст подібних вкраплювань у тексті або у виносці. Реалії в романі Дена Брауна "Втрачений символ" відіграють дуже важливу роль, і саме завдяки їм читач переноситься в атмосферу країни, де відбувається дія твору, в саме серце Сполучених Штатів Америки, столицю Вашингтон; тому переклад реалій вимагає особливого підходу.

Транскрипція та транслітерація є переважними засобами для перекладу ономастичних реалій: імен, прізвищ, прізвиськ, імен літературних героїв, назв творів, імен відомих людей, письменників, видатних осіб, топонімів, назв компаній, музеїв, ресторанів, магазинів, аеропортів та ін.: foot - фут; Mr. Langdon - містер Ленґдон; Peter Solomon - Пітер Соломон; dollar - долар; Mal'akh - Малах; the Maori - маорі; Katherine - Кетрін; sphinxe

- сфінкс; professor - професор [9, 2].

Доцільність, а часто і необхідність застосування транскрипції при передачі реалій зумовлена тим, що таким чином перекладач може відразу перебороти дві зазначені вище труднощі, але, якщо вибір між транскрипцією і перекладом зроблений невдало, може виникнути ускладнення розуміння перекладу читачем.

В окремих випадках транслітерована або транскрибована форма реалії не може розкрити її повного лексичного значення і тому виникає необхідність в додатковому поясненні, що подається як в самому тексті перекладу, так і в примітках до нього [7, 161]: Washington, D.C. - Вашингтон, округ Колумбія; Phillips Exeter Academy - спецшкола ”Філіпс Ексетер”; Lincoln Town Car

- авто "Лінкольн Таун Кар”; Beltway Limousine - компанія ”Бел- твей лімузин”; Windsock Drive - проїзд Віндсок-драйв; Boaz and Jachin - Воаз та Яхін, дві колони в храмі Соломона; the Potomac - річка Потомак; Bookspan TV - канал "Букспен-Тіві” [9, 2].

Переклад реалії (або заміна, субституція) як засіб передачі її на мову перекладу вживають у тих випадках, коли транскрипція (транслітерація) за тих чи інших умов неможлива або небажана. Введення неологізму - найприйнятніший після транскрипції спосіб збереження змісту й колориту оригінальної реалії. Такими новими словами, в першу чергу, можуть бути кальки - запозичення шляхом буквального перекладу (дуже часто частинами) слова або звороту з подальшим складенням перекладених частин без будь-яких змін [4, 88]: a "cable-tow” - буксирний трос;

block - квартал; The Supreme Worshipful Master - Вельмишановний Верховний магістр; the Nubian priests - нубійські священники; a Piranesi etching - піранезійська гравюра; a Savonarola chair

- "крісло Савонароли "; a silver Bugarini oil lamp - срібна олійна лампа Буґаріні; the forefathers - батьки-засновники; sealed vaults

- ізольовані склепи; the silk fascalia - шовкові фаскії; office warriors - воїни-клерки; the Cybele cult of ancient Rome - культ Кібели у Давньому Римі; the temple of King Mausolus - храм царя Мавсола; Sixteenth Street NW - Північно-західна шістнадцята вулиця; the Invisible College - Невидимий коледж; the Institute of Noetic Sciences - Інститут ноетичних наук; the Tidal Basin - Припливний басейн [9, 2].

При калькуванні існує небезпека появи в перекладі небажаного буквалізму і перекладач повинен використовувати цей засіб перекладу лише тоді, коли в українській мові дійсно відсутнє відповідне слово або словосполучення.

Приблизний переклад реалій застосовується частіше, ніж будь-який інший спосіб. Цим способом вдається, хоча і не досить точно, передати предметний зміст реалії, але колорит досить часто втрачається, оскільки відбувається заміна очікуваного конотативного еквіваленту на нейтральний за стилем, тобто на слово або словосполучення з нульовою конотацією. Можливі кілька випадків приблизного перекладу:

а)принцип заміни одиницею відповідно роду та виду дозволяє передати зміст реалії одиницею з більш ширшим (вкрай рідко - більш вузьким) значенням, підставляючи родове поняття замість видового [4, 90]: dark Russian walnut - горіхове дерево; pipe organ - орган; dagger - меч; clipboard - планшет; dressing area - туалетний столик; a hoodwink - хустка [9, 2].

Фактично, замінюючи вид родом, більш часткове загальнішим, перекладач застосовує відомий в теорії перекладу прийом генералізації, але такий переклад можливий, якщо дозволяє контекст.

б)функціональний аналог використовується в тому випадку, коли в мові перекладу існує подібна за змістом і функціями реалія, і яка викликає схожу до оригіналу реакцію читача перекладу [4, 91]: ton - тонна; sir - пан; turtleneck - "водолазка "; muffins - булочки; concealer makeup - грим; a sophomore - студент- другокурсник; Leviticus - Левит; the Freemasons - франкмасони; the Temple Room - Храмова зала; the Signature terminal - Іменний термінал [9, 2].

в)опис, пояснення, тлумачення, як спосіб приблизного перекладу застосовується в тих випадках, коли поняття, яке не може бути передане транскрипцією, доводиться просто пояснювати [4, 91]: House of the Temple - Масонський храм у Вашингтоні; Harris Tweed jacket - куртка з шотландського твіду; khakis - брюки кольору хакі; collegiate cordovan loafers - дублені туфлі- мокасини, що їх зазвичай взувають студенти; the U.S. Capitol - Капітолійський пагорб.

Вибір засобів перекладу залежить від певних передумов, а саме від характеру тексту; від важливості реалії в контексті твору; від характеру самої реалії, її місця в лексичних системах вихідної та цільової мов; від самих мови оригіналу і мови перекладу, їх словотворчих можливостей, літературної й мовної традицій; від читача перекладу (по відношенню до читача оригіналу) [4].

Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що виняткове використання тільки одного прийому при перекладі реалій може бути причиною неправильного сприйняття, перевантаження іншомовними словами, втрати національного колориту чи збіднення смислу; отже, доцільно використовувати декілька засобів для адекватного перекладу, тобто комбінувати ці засобів. Наприклад, можливе комбінування транскрипції або транслітерації та описового перекладу; транскодування та переклад одного компонента реалії: the Pratt & Whitney engines - двигуни "Пратт-енд-Вітні"; a Falcon 2000EX corporate jet - адміністративний реактивний літак "Фалькон 2000EX"; the Harvard Pool - плавальний басейн Гарварду [9, 2]. Також в окремих випадках можна використовувати переклад одного компоненту реалії з додатковим поясненням: Foggy Bottom - Туманна долина; the moko scars - татуювання-шрами "моко"; the Kiryu silk robe - японський шовковий халат; Memorial Bridge - Арлінгтонський меморіальний місток; the Office of Security - відділ безпеки ЦРУ; Dulles International Airport - міжнародний аеропорт іменні Даллеса [9, 2].

Таким чином, під час дослідження було відмічено, що переважними засобами перекладу реалій у романі Дена Брауна "Втрачений символ" є транскрипція, транслітерація та калькування, які були використані для перекладу ономастичних реалій, які найчастіше зустрічаються в романі. Часто перекладач застосовує функціональний аналог, якщо в житті нашого народу є подібні за змістом реалії. Досить вдало були підібрані аналоги при приблизному перекладі. У цілому, реалії в романі перекладені без утрат для змісту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

реалія перекладознавство англомовний

1. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Л. С. Бархударов. - М. : Международные отношения, 1975. - 240 с.

2. Браун Д. Втрачений символ : пер. з англ.: В. Горбатько / Д. Браун.Харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2011. - 608 с.

3. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В. С. Виноградов. - М. : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, - 224 с.

4. Влахов С. Непереводимое в переводе / С.Влахов, С. Флорин. - М. : Международные отношения, 1986. - 416 с.

5. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. - Львів : Вид-во при Львівському державному університеті, 1989. - 216 с.

6. Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу / В. В. Коптілов. - К. : Дніпро, 1971. - 132 с.

7. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник. / І. В. Корунець. - Вінниця. "Нова Книга", 2001 - 448 с.

8. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы).4-е изд., перераб. и доп / А. В. Федоров. - М. : Высшая школа, 1983. - 303 с.

9. Brown D. The Lost Symbol / D. Brown. - London: Corgi Books., 2009. - 669 p.

10. Newmark P. A Textbook of Translation. - Harlow, Essex: Longman, 2003. - 292 p.

Размещено на Allbest.ru