Вивчення семантичного наповнення терміна "нафта" в навчальних текстах з української мови як іноземної

Размещено на http://allbest.ru

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Вивчення семантичного наповнення терміна «нафта» в навчальних текстах з української мови як іноземної

Судук І.І.

Анотація

У статті викладено методику вивчення фахової термінології нафтогазової справи на заняттях з української мови як іноземної на прикладі розкриття студентам-іноземцям спеціальності «Нафтогазова інженерія та технології» семантичного наповнення терміна «нафта».

Матеріалом дослідження стали лексичні й синтаксичні одиниці, вибрані зі спеціалізованих адаптованих текстів, що тематично спрямовані на висвітлення стану нафтогазової промисловості, історію виявлення та використання нафти та нафтопродуктів.

З'ясовано способи семантизації терміна «нафта» та компонентів його значення і пов'язаних з ним понять. Обґрунтовано застосування на заняттях з вивчення фахової термінології методики складання ментальних карт та їх значення для подальшого продукування студентами фахового усного мовлення. Подано завдання, які сприяють засвоєнню складних слів із коренем «нафт-».

Ключові слова: фахові тексти, термінологія нафтогазової сфери, нафта, компоненти значення терміна, семантизація терміна, ментальна карта, складні слова з коренем «нафт-», лінгвістичні ігри.

Summary

The research of the semantic content of the term "petroleum" in educational texts related to Ukrainian as a foreign language

У фахових термінологічних словниках термін «нафта» має таке визначення: «Нафта (від грец. vaф0а, лат. petroleum) -- горюча корисна копалина, складна суміш вуглеводнів різних класів з невеликою кількістю органічних кисневих, сірчистих і азотних сполук, що, як правило, являє собою густу оліїсту рідину. Забарвлення в неї червоно-коричневе, буває жовто-зелене і чорне, іноді трапляється безбарвна нафта. Нафта має характерний запах, легша за воду, у воді нерозчинна.

Елементний склад: вуглець, водень, сірка, кисень, азот.

Найважливіше джерело рідкого палива, мастил, сировина для синтетичних матеріалів тощо» [2; 3, с. 83-84].

Нами виділені найважливіші семантичні складові цього терміна, які наявні і в кількох текстах зі згаданого вище посібника, де описані історичні аспекти виявлення та використання нафти. Наявні в цих текстах й інші ознаки нафти. Зокрема нафта описана такими словосполученнями: брунатна рідина, олійна консистенція, специфічний запах, не розчинялася у воді, а збиралася на її поверхні, мала здатність горіти, райдужна нафтова пляма, джерело енергії, окиснена бітумнозна форма, природний стан, смола і асфальт, складається в основному з п'яти хімічних елементів: вуглецю, водню, сірки, кисню й азоту, та, окрім них, ще понад 40, зокрема метали: ванадій і нікель, радіоактивні елементи: уран, торій і радій [5, с. 107-164].

Більшість перелічених вище понять семантизуємо через їх візуалізацію: демонстрування зображень з Інтернету та підручників. Також, щоб продемонструвати наочно значення речення «не розчинялася у воді, а збиралася на її поверхні» та значення терміносполуки «олійна консистенція», приносимо склянку з водою та олію і показуємо студентам, що це означає. Деякі поняття також пояснюємо через відповідники в інших мовах, наприклад, «брунатна рідина» -- “brown” перекладється з англійської мови «коричневий», «енергія» перекладаємо інтернаціоналізмом “energy”.

Проте зазначимо, що такий спосіб тлумачення значення невідомих студентам слів використовуємо найрідше, по-перше, через багато- національність аудиторії, а по-друге, дослідники рекомендують залучати його лише при неможливості використати інші прийоми [6, с. 109].

Також під час пояснення значення термінів залучаємо відому студентам інформацію з інших предметів, наприклад з хімії, для пояснення змісту тексту «Елементний склад нафти і газу». Тут з'ясовуємо студентам і значення одного з найбільш частотних термінів їхньої галузі - «вуглеводні», розклавши його на окремі основи та подавши формулою: вуглець (С -- carbon) + водень (H -- hydrogen). Додаємо до пояснення, що так називають речовини, які містять велику кількість вуглецю та водню.

Для закріплення розуміння значення терміна «нафта» використовуємо методику складання ментальних карт. «Ментальна карта є своєрідною діаграмою для візуальної організації інформації. Вона завжди ієрархічна і відображає взаємовідносини між поняттями. На ній подано центральне поняття і підпорядковані йому поняття» [4, с. 242].

Дослідники стверджують, що складання ментальних карт полегшує запам'ятовування, тому що інформація в людському мозку організована аналогічно. Водночас, щоб справді полегшувати запам'ятовування, ментальні карти повинні складатися кожним студентом індивідуально, тому що понятійні асоціації в кожного з них є досить різними. Викладачеві потрібно лише навчити студентів такі карти складати і контролювати проведення цього процесу [4, с. 243].

На основі інформації, прочитаної в текстах, та визначення терміна «нафта» студенти, спершу на дошці, доки не навчаться робити це самостійно, складають кілька ментальних карт, які стосуються семантики слова «нафта»:

На основі цих карт студенти також складають речення із засвоєними поняттями та усну розповідь-пояснення про те, що таке нафта, які її властивості і хімічний склад.

На словотвірному рівні найбільші труднощі викликає вивчення складних слів із коренем нафт-, адже їхнє значення є «сумою» значень слів, які їх утворюють. Щодо таких слів проводимо окрему словникову роботу: кожне з них розкладаємо на твірні основи й пояснюємо значення кожної з них окремо, наприклад: нафтогазова промисловість = нафтова і газова промисловість; нафтогазоносні райони світу = райони світу, у яких є нафта і газ; нафтовидобуток = видобуток нафти; нафтогазопереробний завод = завод для переробки нафти й газу тощо.

Після цього студенти виконують ряд вправ для закріплення розуміння значення цих слів, процесу їх утворення, встановлення синонімічних зв'язків між ними, відновлення синтаксичних структур, у яких вони наявні, та вживання цих слів у мовленні. Зокрема, утворення складних слів з коренем «нафт-» вивчаємо у формі інтерактивної лінгвістичної гри: група ділиться на дві команди, за можливості, з рівною кількістю учасників у кожній з них, студенти отримують надруковані на картках компоненти таких слів; учасники гри повинні зіставити картки, правильно утворивши складне слово. Виграє команда, яка швидше виконає завдання і правильно зіставить всі картки, або команда, яка хоч і не впоралася швидше, але зробила завдання правильно. Після поєднання компонентів слів команди-учасники також пояснюють значення утворених складних понять.

Оцінювання командних ігор ми не проводимо, адже на практиці виявили, що кожна з команд намагається якнайкраще виконати завдання, отже ставити команді, яка програла, оцінку некоректно, проте в усній формі відзначаємо учасників команди переможця або ж даруємо смайлики, кількість яких відповідає кількості правильних відповідей, що дала команда. Набрані командами смайлики вкінці семестру переводимо в бали. Таким чином нам вдається підтримувати інтерес до процесу навчання та лінгвістичних ігор й уникати виникнення недоброзичливих стосунків між учасниками ігор. лексичний синтаксичний нафтогазовий мовлення

Також у досліджуваних фахових текстах складні слова з коренем «нафт-» у складі словосполучень чи самостійно утворюють контекстуальні синонімічні ряди, наприклад:

нафтогазоносні райони світу - нафтоносні райони - нафтоносні ділянки

нафтогазова промисловість - нафтовидобувна промисловість

нафтогазова сфера - нафтогазова галузь

Після пояснення значення цих термінологічних сполучень слів із залученням перекладних словників, термінів-інтернаціоналізмів та ментальних карт, які ілюструють, наприклад, що включає поняття «нафтогазова сфера», пропонуємо студентам відтворити пропущений компонент або компоненти синонімічного ряду, а також компоненти словосполучень, до складу яких входять слова із коренем «нафт-». До цих завдань долучаємо й повторення питань, які ставляться до слів різних частин мови, а також закінчень прикметників у формах чоловічого, жіночого, середнього роду та множини, наприклад:

Промисловість (яка?) ...

Завод (який?) ...

Райони (які?) ... тощо.

Завершальним завданням із засвоєння значення терміна «нафта» та складних слів із компонентом «нафт-» є скласти речення із вивченими словами та словосполученнями для виявлення, чи правильно студенти зрозуміли значення цих термінів та термінологічних сполучень слів та коригування й виправлення помилок, якщо такі будуть.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Отже, описаним у статті методом можна сформувати розуміння суті й особливостей вживання в мовленні будь-якого терміна з різних галузей науки для студентів-іноземців, а також забезпечити вивчення та правильне й доречне використання в мовленні професійної термінології загалом.

Вивчення зі студентами лінгвістичного оточення терміна «нафта» у фахових текстах поглиблює їх знання про цю речовину, розкриває значення багатьох пов'язаних з нею понять, для засвоєння яких поряд із складанням ментальних карт виконуємо зі студентами низку інших завдань. Проте це є об'єктом окремої наукової розвідки у зв'язку зі значної кількістю мовного матеріалу, який формує цілий ряд лексико-семантичних груп, що не може бути описаний у межах однієї статті.

Список літератури

1. Манюх Н., Титова М. Специфіка вивчення науково-технічного тексту нафтогазового профілю студентами- іноземцями. Обрії. 2014. № 2(39). С. 63-66.

2. Нафта. Вікіпедія : Вебсайт. URL: https://k.m.wikipedia.org (дата звернення: 30.03.2020).

3. Білецький В.С., Орловський В.М., Дмитренко В.І., Похилко А.М. Основи нафтогазової справи. Полтава : ПолтНТУ, Київ : ФОП Халіков Р.Х., 2017. 312 с.

4. Тарнопольський О.Б. Методика викладання іноземних мов та їх аспектів у вищій школі. URL: https://ir.duan.edu.ua (дата звернення: 17.05.2020).

5. Венгринюк М.І., Веселовська Н.В., Литвин О.Б., Сахній М.П. Українська мова як іноземна : навчальний посібник. Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2012. С. 107-164.

6. Хирівська Г. Вивчення української фармацевтичної термінології в іншомовній аудиторії. Теорія і практика викладання української мови як іноземної : збірник наукових праць. Львів, 2015. Вип. 11. С. 105-112.

References

1. Maniukh, N., & Tytova, M. (2014). Spetsyfica vyvchennia naukovo-tekchnichnoho tekstu naftohazovoho profiliu studentamy-inozemtsiamy [The Study of Scientific and Technical Text in Petroleum Profile by International Students]. Obrii, vol. 2, no. 71, pp. 63-66.

2. Nafta [Petroleum]. Wikipedia : Web-site. Available at: https://k.m.wikipedia.org (accessed 30 March 2020).

3. Biletskyi, V.S., Orlovskyi, V.M., Dmytrenko, V.I., & Pokhylko, A.M. (2017). Osnovy naftohazovoi spravy [Fundamentals of Oil and Gas Engineering]. Poltava: PoltNTU, Kyiv: FOP Khalikov R.Kh.

4. Tarnopolskyi, O.B. (2019). Metodyka vykladannia inozemnykh mov ta yikh aspektiv u vyshchii shkoli [The Methods of Foreign Languages Teaching and Their Aspects in Higher Educational Establishments]. Available at: https://ir.duan.edu.ua (accessed 17 May 2020).

5. Vengryniuk, M.I., Veselovska, N.V., Lytvyn, O.B., & Sakhnii, M.P. (2012). Ukrainska mova yak inozemna: navchalnyi posibnyk [Ukrainian as a Foreign Language : Workbook]. Ivano-Frankivsk: IFNTUNG.

6. Khyrivska, H. (2015). Vyvchennia ukrainskoi farmatsevtychnoi terminologii v inshomovnii audytorii [The Study of Ukrainian Pharmaceutical Terminology in a Foreign Language Audience]. Theory and practice of teaching Ukrainian as a foreign language: collection of scientific works, vol. 11, pp. 105-112.

Размещено на Allbest.ru