Методика використання двомовних електронних словників у процесі вивчення іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика використання двомовних електронних словників у процесі вивчення іноземної мови

М. Василів, студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Із розвитком технологій та глобалізацією змінюється ставлення до інформації. Ці процеси бачимо в різних філологічних галузях. Як відомо, лексикографія є невіддільною частиною філології. З розвитком нового інформаційного суспільства багатотомні словники виявилися непрактичними, і лексикографи вирішили залучити сучасні розробки. Так і з'явилися перші електронні словники, які упродовж останніх років набувають популярності. Разом з цим покращується якість їхнього змісту та техніки використання. Проте й донині немає окремо окреслених функцій, які сьогодні виконує електронний словник у методиці викладання іноземної мови. Можна сказати, що поки недостатньо розглядається їх роль у комунікативній лінгвістиці. Необхідність повного розуміння ролі електронних словників в сучасному суспільстві для їхнього правильного та ефективного використання може значною мірою полегшити роботу з іноземною мовою та її носіями. електронний словник навчання

Останнім часом дослідженням значення електронних словників займались Ю. Маковецька-Ґудзь, Р. Мисак, Г. Чередніченко та О. Ковальчук. Їхні праці здебільшого стосуються визначення поняття "електронний словник", класифікації електронних словників залежно від їхньої форми, середовища розроблення, програмного забезпечення, необхідності інсталяції та інших технічних факторів. Однак у цих працях не була визначена роль електронних словників з філологічної точки зору, їхня роль та методи використання в навчальному та комунікативному процесах. Тому новизна пропонованого дослідження полягає у визначенні функцій електронного словника у вивченні іноземних мов та особливостей методики викладання при використанні електронного словника.

Для повноцінного використання електронного словника потрібно знати всі його форми. На сьогодні існує такий поділ електронних словників за формою: 1) комп'ютерні (відтворюються за допомогою персонального або портативного комп'ютера);

2) кишенькові (записані на кишенькових електронних пристроях); 3) мобільні (записані в мобільних телефонах, планшетах тощо). Комп'ютерні словники можна поділити на такі типи:

1) стаціонарні (на жорсткому диску комп'ютера); 2) переносні (записані на компакт-дисках чи інших електронних носіях);

3) інтернет-словники (розміщуються на серверах) [1].

Очевидно, що початок укладання двомовних електронних словників, які застосовуються для перекладу з однієї мови іншою та навпаки, не був би можливим без традиційної лексикографії та друкованих видань. Однак, останнім часом в Україні існує тенденція саме до зворотного процесу. Ольга Кочерга, яка є перекладачем шести наукових книг англійською мовою та фі- зиком-теоретиком, виклала в інтернет-мережу "Англійсько- українсько-англійський словник наукової мови (Фізика та споріднені науки)". Словник було надруковано в 2010 році тільки за кілька років після його розміщення в інтернеті через високу ціну друкованого видання [2].

До основних галузей використання електронних словників належать 1) професійна; 2) навчальна; 3) комунікативна.

Сьогодні роль автоматичних словників у професійній галузі є невіддільною: вони значно полегшують роботу з письмовими перекладами, збільшують доступ до словників, призначених для вузьких галузей використання, а кишенькові словники стають у нагоді при усному перекладі. Стосовно ролі двомовних електронних словників, слід зазначити що їх дедалі частіше застосовують для пошуку нових друзів в Інтернеті, заради полегшення спілкування з іноземцями. Новітні розробки аудіо-електронних словників роблять можливим навіть для сліпих людей зрозуміти іноземну мову. Ці словники вловлюють голос мовця та перекладають його рідною мовою власника словника. Більшість словників мають функцію озвучування введеного в нього тексту, а також вони вловлюють мову та передають її в письмовому варіанті. Таким чином, навіть людина з вадами слуху може знайти спільну мову зі сліпою. Ці можливості розвивають нову царину лінгвістики, яка спрямована на викладання іноземної мови для людей із певними вадами. При цьому викладачі можуть не мати жодних вад і не володіти мовою жестів (як у випадку із глухонімими людьми).

Багато дослідників методології та викладання іноземних мов у звичайних групах по-різному дивляться на використання електронних словників під час навчального процесу. Учні та студенти можуть використовувати електронні словники на заняттях, під час виконання домашнього завдання. Розгляньмо кожну із ситуацій та те, як змінюється ставлення до інформації з розвитком комп'ютерної лексикографії, як це впливає на методику викладання.

В Україні дедалі більше студентів схильні до придбання електронних словників, а не друкованих (через зручність та портативність). Особливо популярні в цьому аспекті кишенькові та мобільні словники. Вивчаючи мову, студент прагне отримати відповідь на те чи інше питання відразу ж, оскільки на підсвідомому рівні з'являється тривога про втрачену можливість отримання інформації. Існує думка, що, переклавши незнайоме іноземне слово рідною мовою, студент може відразу ж його запам'ятати. Однак, переклавши слово рідною мовою без намагань зрозуміти його з контексту та глибше розглянути його з морфологічної точки зору, поглянути на його синтаксичну роль у реченні, на стилістику, студент при миттєвому перекладі автоматично долучає це слово в морфологічну систему власної мови і асоціює його зі стилістикою того слова, яке він першим побачив у словнику. Так втрачається розуміння слова в лексичному пласті іноземної мови. Негайний переклад також витягує слово з контексту, тим самим втрачається зв'язок зі словами, що розташовані поруч. Є іще один недолік миттєвого перекладу слів: слова, які одразу ж перекладаються, не відкладаються в довготривалій пам'яті, оскільки відсутні зусилля для їх розуміння без словника. Такі слова зазвичай затримуються в короткочасній пам'яті на декілька секунд і, за відсутності повторення слова в наступні 5-10 хвилин, забуваються. В англійській мові існує приказка "Easy come, easy go" ("те, що легко приходить, легко відходить"). Вона чітко показує стан нових слів у нашій пам'яті при миттєвому перекладі [3].

Однак навчальний процес іноземної мови - це не тільки запам'ятовування нових слів, але й сама методика викладання, двостороння комунікація викладача та учня. Але чи можлива така комунікація, коли одна зі сторін повністю зайнята перекладом незнайомих слів, і навчальна аудиторія сповнена шуму від кнопок електронних приладів?

Відповідно до типів комунікації між викладачами та учнями, мети та методики викладання, заняття зі студентами можна умовно поділити на два типи: 1) заняття з розвитку усного мовлення та комунікації і 2) заняття по роботі з текстами.

Найбільшої шкоди електронні словники завдають саме заняттям із розвитку усного мовлення. Більшість студентів не можуть встояти перед спокусою відразу знайти відповідь і не чекають пояснень викладача. На противагу цьому, багато навчальних методів ґрунтуються, саме на розумінні слова без його прямого перекладу. Наприклад, один із методів викладання німецької мови, який створений інститутом Ґете, робить можливим розуміти слова виходячи зі звуків та музики, які зазвичай супроводжують використання слова в розмовній мові. На занятті, яке використовує цей метод, миттєвий переклад стає руйнівним фактором. Можна дійти висновку, що використання електронних словників є малоефективним і небажаним, адже коли студенти зазирають до словника, вони часто не чують пояснень викладача і схильні перепитувати двічі, тим самим відволікаючи інших колег. Викладач у свою чергу втрачає зоровий контакт зі студентами, що впливає на темп викладу матеріалу та впевненість самого викладача.

Отже, основними методами контролю використання електронних словників для викладача є:

1) заборонити використання електронних словників, окрім окремих типів робіт, які вимагають їхнє використання; пояснити студентам у доступній формі, чому саме електронний словник може зашкодити їм;

2) при використанні електронних словників слід зробити цей процес "одноразовим", тобто після роботи з текстом без словників давати можливість студентам з'ясувати для себе незрозумілі питання за допомогою словника і після того ще раз упевнитися, що студент зрозумів той чи той момент правильно;

3) навчати студентів, як правильно використовувати електронні словники, створювати різноманітні ігри, щоб студенти могли порівняти якість різних словників і ставились до них критичніше;

4) ламати старі звички студентів і створювати нові. Наприклад, щоразу, заглядаючи в електронний словник за новим словом, студент повинен його виписувати і створювати п'ять нових речень, використовуючи це слово; викладач може також придумати завдання "ведення електронного словника", спонукаючи студентів стежити за тим, щоб вони не заглядали до словника у пошуку одного й того ж слова двічі, а натомість повертались до своїх записів та складених речень, щоб згадати значення слова;

5) ознайомлюватися зі словниками, якими користуються студенти, та створювати ігри, які ґрунтуються на особливих функціях того чи того словника: наприклад кросворди, ілюстровані картки тощо;

6) розповісти студентам про можливості, які дає словник при використанні його на вулиці, під час перегляду телевізійних програм тощо - це може значно підвищити рівень іноземної мови студентів;

7) не забувати, що електронні словники - це насамперед майно студента, тому потрібно бути тактовним при будь-яких обмеженнях.

Викладачу слід пояснити студентам таке:

1) щоразу зазираючи до словника під час розмови, студент не зможе навіть почати вільно спілкуватися іноземною мовою;

2) пояснення невідомих слів (використовуючи відомі чи навіть застосовуючи малюнки і жести) є набагато ефективнішим для подальшого запам'ятовування нового вокабуляру;

3) здогадуючись про значення слова із контексту, студенти не тільки збагачують словниковий запас, але й розвивають інтуїцію та відчуття мови;

4) уникаючи перекладання кожного невідомого слова, студенти автоматично готуються до іспитів, на яких не дозволяють використовувати словники;

5) пояснюючи слова, студенти розвивають свій активний словник, стають упевненішими, навчаються роботі в групах.

Викладач повинен навчити студентів критично ставитися до перекладів електронного словника і не сперечатися із викладачем, коли він пропонує інше значення того чи того слова [4].

Якщо студентам кортить використовувати електронні словники, викладачу слід дозволяти тільки такі словники, у яких наявне пояснення тією ж мовою. Таким чином можна значно розширити словниковий запас студентів, спонукавши їх до вивчення синонімів та антонімів.

Дж. Стірлінг у своєму науковому дослідженні наводить приклад використання словників, які подають пояснення англійських слів цією ж мовою. У класі зі студентами різних національностей, які вивчають англійську мову, вона дала завдання знайти значення трьох англійських ідіом. При цьому студентів поділили на дві групи: в першій було чотири студенти зі словником "Англійська-англійська" в другій - сім студентів із двомовними словниками (відповідно до їхньої рідної мови). В результаті в середньому троє із чотирьох студентів з першої групи правильно пояснили ідіоми, тоді як із другої групи це вдалося тільки одному із семи студентів.

У своїй праці "Портативний електронний словник: справжній друг чи прихований ворог?" згадана дослідниця наводить аргументи, які підтримують використання паперових словників. Вона говорить про те, що під час пошуку нового слова низка дій для досягнення мети за допомогою електронного словника має такий вигляд: знаходження незнайомого слова - копіювання його по літерах у словник - знаходження перекладу - повернення до тексту. Однак, коли ми користуємося паперовим словником, ця послідовність дій набуває іншого вигляду: знаходження нового слова - уважне запам'ятовування написання слова - пошук у паперовому словнику в алфавітному порядку (можливе також повернення до незнайомого слова в тексті для перевірки його написання) - "сканування" сторінок словника і відкидання непідходящих варіантів (таким чином слово ще більше закарбовується в пам'яті) - знаходження перекладу - повернення до тексту [5].

Однак, існують інші форми навчання студентів, наприклад ті, які орієнтуються на складання письмового іспиту з іноземної мови. При підготовці до такого іспиту дуже важливі швидкість підготовки, її максимальна ефективність та виконання практичних завдань. Звісно, людина не може вивчити іноземну мову за тиждень. Так, Р.Р. С. Ґаірнс у своїх дослідженнях доводить, що в короткочасній пам'яті не може одночасно утримуватися більше ніж сім уривків інформації, тому за одне заняття не слід вивчати більше ніж сім нових слів чи фраз. Дослідження, здійснені в Ірані в університеті Хакім Сабзеварі, доводять, що електронні словники дуже допомагають студентам у підготовці до іспитів з англійської мови - за умови, що використовуються всі мультимедійні функції словника (озвучування, ігри, кросворди, флеш- картки тощо) [6]. Без цих функцій електронний словник стає малоефективним. Опитування в одному з університетів Токіо показало, що більшість студентів не використовує всіх можливостей електронного словника [7]. Схожа ситуація сьогодні як в Україні, так і в інших країнах світу.

Стосовно використання електронного словника при виконанні домашнього завдання існує інша позиція. Однак і тут слід використовувати це досягнення технології з розумом. Так, наприклад, працюючи з текстом, найбільш ефективно спочатку проглянути текст і зрозуміти його загальне значення, спробувати здогадатися значення невідомих підкреслених слів, потім ще раз перечитати текст - при цьому може з'явитися нове розуміння деяких слів. І тільки після цієї роботи над текстом можна подивитись на словникові значення слів. Як показують досліди, можна здогадатися про значення від 50 % до 90 % невідомих слів.

Основними порадами щодо використання електронного словника для студента є такі:

> спочатку намагатися самостійно зрозуміти значення слова без словника;

> прослуховувати озвучування до слів, імітувати вимову носія.

Під час пересування дуже зручно використовувати різні мультимедійні програми, які часто присутні у словниках для вивчення нових слів, створювати карточки з невідомих слів для того, щоб була змога повторити їх десь в автобусі чи метро.

Отже, під час цього наукового дослідження було виокреслено основні методи використання електронних словників у навчальному процесі. Викладач повинен контролювати використання електронних словників, а саме обмежувати їхнє використання під час дискусій, прослуховування записів, пояснення нової лексики чи граматики; стимулювати студентів до правильного використання електронних словників, розповідати про переваги словників, які дають пояснення тією-таки іноземною мовою; створювати інтерактивні ігри з використанням словників (флеш-картки, кросворди тощо); розробляти проекти для позакласного використання словників (якщо студенти перебувають у мовному середовищі); використовувати всі функції словника для розвитку навичок читання, не переобтяжувати студента лексикою. Студент, у свою чергу, має "одноразово" використовувати словник, намагатися згадати невідоме слово, коли воно повторюється.

З плином часу студенти та викладачі матимуть змогу ефективніше використовувати електронні словники в навчальному процесі та під час комунікації з іноземцями. На базі статті можливі подальші дослідження в галузі методики використання електронних словників у навчальному процесі.

Список використаних джерел

1. Мисак Р. Комп'ютерні словники: класифікація та укладання / Р. Мисак // Проблеми української термінології. - 2008. - С. 52-55.

2. Хмельовська О. Лексикографія в е-форматі / О. Хмельовська // Тиждень UA. - 2012. - 7 липня.

3. Kisito F. The Advent of Electronic Dictionaries in ESL/EFL Learning / F. Kisito // ESL Magazine. - 2014. - Режим доступу: http://www.esl-galaxy.com

4. Case A. Why does my teacher stop me using dictionary or electronic dictionary / A. Case // English Language (ESL) Learning. - 2011.

5. Stirling J. The Portable Electronic Dictionary: Faithfull Friend or Faceless Foe / J. Stirling // J. Stirling. The English Language Garden. - 2003.

6. Amirian S. M. R. The impact of using electronic dictionaries on vocabulary learning and retention of Iranian EFL learners / S. M. R. Amirian, Z. Heshmatifar // International Journal of Research Studies in Educational Technology. - Vol. 2. - No. 1. - 2013. - P. 35-44.

7. Weschler R. An Experiment Using Electronic Dictionaries with EFL Students / R. Weschler, C. Pitts // The Internet TESL Journal. - Vol. 6. - No. 8. - 2000.

Размещено на Allbest.ru