Лексичні особливості перекладу україномовних публіцистичних текстів німецькою мовою (на матеріалі журналу "GIZ")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексичні особливості перекладу україномовних публіцистичних текстів німецькою мовою (на матеріалі журналу "GIZ")

Р. Буренін, студ.

Статтю присвячено дослідженню лексичних особливостей перекладу україномовних публіцистичних текстів німецькою мовою на матеріалі щомісячного двомовного журналу "GIZ" ("Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit" GmbH).

Комунікація на міжнародному рівні - активний і невіддільний рушій сучасного глобалізованого світу. Сьогодні успішний і повноцінний розвиток суспільства в будь-якій галузі - науці, мистецтві, політиці чи підприємницькій діяльності - можливий лише за умови плідної міжнародної співпраці. Водночас ще одним важливим чинником для вирішення будь-яких завдань у суспільстві є соціальна активність особистості, неабияку роль у формуванні якої відіграють засоби масової інформації (ЗМІ). Вони здатні не тільки доводити певну інформацію до широкого загалу, а й формувати громадську думку, привертати увагу та збуджувати зацікавленість людей до актуальних проблем, сприяти кращому розумінню явищ, що складають сучасну реальність. Діячі культури, політичні діячі, міжнародні організації та гравці міжнародних ринків зацікавлені в тому, щоб їх досягнення висвітлювали ЗМІ, а все суспільство прагне, щоб усі процеси, від яких залежить існування та розвиток суспільства, відбувалися якомога прозоріше.

Завданням перекладача в цьому процесі стає донесення актуальної інформації, наданої ЗМІ, до ширшої аудиторії, охопивши коло реципієнтів, недоступне публіцистичному тексту, опублікованому лише однією мовою. Як часто буває при перекладі, ці нові аудиторії відрізняються від тих, на які було зорієнтовано оригінальний текст, не лише мовою, а й культурою. Перед перекладачем постає зовсім непросте завдання, а, зважаючи на ту важливу роль, яку, як зазначалося вище, відіграють ЗМІ для сучасного світу, можна очікувати, що вимоги щодо перекладів текстів для міжнародних видань в майбутньому лише зростатимуть.

Предметом нашого дослідження стали лексичні особливості перекладу україномовних публіцистичних текстів німецькою мовою. Наша мета - проаналізувати найбільш типову для публіцистичних текстів лексику та визначити можливі способи її перекладу. Матеріалом дослідження виступає двомовний (українсько-німецький) щомісячний журнал "GIZ" ("Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit" GmbH), створений для висвітлення німецького внеску до програми перепідготовки управлінських кадрів в Україні "Українська ініціатива".

Визначаючи текст як публіцистичний, ми характеризуємо його з позиції його належності до певного функціонального стилю. Під функціональним стилем ми розуміємо "суспільно усвідомлену сукупність прийомів уживання, відбору та сполучення мовленнєвих засобів, функціонально зумовлену соціально значимою сферою спілкування" [6, 582]. Визначення належності тексту до певного функціонального стилю - одне із першочергових завдань перекладача, адже, як слушно зауважує В. Виноградов, " типи текстів визначають підхід і вимоги до перекладу, впливають на вибір прийомів перекладу та визначення ступеня еквівалентності перекладу оригіналу. Цілі й задачі перекладача різняться в залежності від того, що він перекладає, поему чи роман, наукову статтю чи газетну інформацію, документ чи технічну інструкцію" [1, 15].

Для кожного стилю можна виділити визначальні складові, а саме:

1) галузь поширення і вживання (коло мовців);

2) функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо);

3) характерні ознаки (форма та спосіб викладу);

4) систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо) [4, 18].

Галуззю поширення публіцистичного стилю стають ЗМІ: радіо, телебачення, преса тощо. Публіцистичні тексти - суспільно- інформативні, їхнє основне функціональне призначення - це повідомлення, але вони також можуть мати й другорядну функцію - впливу, якщо мають на меті обробку суспільної думки. Найпомітніша ознака публіцистичних текстів - популярний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприймання повідомлень, стислість і зрозумілість інформації [8, 113].

Незважаючи на те, що публіцистичний стиль має свої індивідуальні, ознаки, його дуже складно вичерпно осмислити лінгвістично через граматичну й лексичну неоднорідність, різножанровість, стилістичну розлогість [3, 86]. Він найбільше схильний до взаємопроникнення з іншими функціональними стилями - до запозичення певних елементів із них залежно від царини суспільного життя, що висвітлюється тим чи іншим ЗМІ та його цільовою аудиторією. Так, наприклад, у статтях науково-популярного видання будуть помітними ознаки наукового стилю, а в діловій публіцистиці - відповідно, ділового. Окрім того, саме для мови медіа найбільш типове дуже специфічне відношення між писемною та усною формою. Текст із вихідної ("первинної") писемної форми може переходити у кінцеву ("вторинну") усну в такому публіцистичному жанрі, як, наприклад, телерепортаж, і навпаки. Стилістично-функціональне значення такого переходу дуже точно можна простежити на прикладі інтерв'ю, наведеному Г. Бюргером: "Вихідна ситуація інтерв'ю, як правило, - співбесіда віч-на-віч чи по телефону. Усний текст із вихідної ситуації потім передається у формі писаного тексту, пристосованого для читання. В ході цієї трансформації (як правило) опускаються ті ознаки усного мовлення, що заважатимуть при читанні тексту: паузи у реченнях, що не мають явного риторичного ефекту; зайві повторення, обмовки тощо. З іншого ж боку часто зберігаються певні ознаки, притаманні суто усному мовленню, як, наприклад, модальні частки, щоб у писаному тексті передати частку "атмосфери" усної розмови" [12, 146] (тут і далі переклад наш. - Р. Б.).

Стилістична неоднорідність текстів публіцистичного стилю зумовлює відповідну неоднорідність у доборі лексичних засобів для них. У мові фактично немає такої лексики, яка не могла б використовуватися в публіцистичному тексті, і її відбір для кожного тексту буде зумовлено як його жанром, так і конкретною метою. Незважаючи на це, ми все ж можемо виділити ряд лексичних мовних засобів, які можна назвати найбільш типовими для публіцистичних текстів, а саме:

> суспільно-політичну термінологію;

> фразеологізми;

> мовні штампи та кліше.

Під суспільно-політичною термінологією ми розуміємо "відкриту систему номінативних одиниць, різних за походженням, які спеціалізовані лексично (створені або запозичені терміни), семантично (загальновживані слова, що отримали термінологічне значення) і фразеологічно (новостворені словосполучення номінативного характеру) для вираження понять, що відбивають сферу суспільно-виробничого, політичного життя нації" [5, 29]. Ця лексика найбільш органічно входить у публіцистичний стиль, вона фактично є його формуючим фактором.

Значну частку суспільно-політичної термінології української мови становлять слова, запозичені з інших мов, а також інтернаціоналізме Дуже активно в публіцистичній мові використовуються такі політичні та економічні терміни, як "парламент", "маркетинг", "менеджмент" тощо. Проблемою при перекладі такої лексики німецькою може стати різниця в усталених стандартах порівняно з українською мовою. З одного боку, є багато дуже поширених інтернаціоналізмів, що стабільно увійшли в термінологію як української, так і німецької мови:

На базі цієї підвищеної кваліфікації викладачами університету був підготовлений сучасний комплекс методичних матеріалів, що охоплює різні напрями менеджменту, економіки та маркетингу [11, 18].

Auf Grundlage dieser erweiterten Qualifikation haben die Dozenten der Universitдt komplexe methodische Unterrichtsmaterialien erstellt, die den neuesten Standard verschiedener Bereiche aus Management, Wirtschaft und Marketing umfasst [11, 24]. лексичний переклад публіцистичний

Переклад таких інтренаціоналізмів зазвичай не становить труднощів - вони вже давно асимілювалися в українській біз- нес-термінології шляхом транскрипції і транслітерації, і стали не менш поширеними в німецькій мові. З іншого ж боку, дуже наївно з боку перекладача було б уважати, що ця тенденція поширюється на всі іншомовні терміни - іноді в німецькій термінології перевага надається власне німецьким словам:

Цей концерн пропонує програми у галузі консалтингу, сервісу та іспитів для сертифікацій, а також комплексні рішення у галузі безпеки більш ніж у 70 країнах світу [11, 16].

Der Konzern bietet Beratungs-, Service- und Prьfprogramme fьr Zertifizierungen und komplexe Sicherheitslцsungen an und ist in etwa 70 Lдndern aktiv [11, 17].

Іншою категорією суспільно-політичної термінології, дуже складною з перекладацької точки зору, є суспільно-політичні реалії. Під реаліями ми розуміємо, користуючись визначенням С. Влахова та С. Флоріна, "слова та словосполучення, що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального й історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого" [2, 32]. В рамках суспільно-політичної лексики до мовних реалій належать поняття, пов'язані з адміністративно-політичним устроєм, найменування носіїв влади, державних органів та організацій, професійних посад, назви підприємств, учбових закладів, державних програм, абревіатури тощо. Така лексика постійно фігурує в ЗМІ. Реалії нерідко стають серйозним викликом для перекладача, адже відносяться до безеквівалентної лексики, тобто відповідники для них відсутні або малопоширені в мові перекладу. Окрім того, при перекладі реалій також постає проблема, як передати унікальне національне забарвлення, тобто колорит.

Обраний спосіб відтворення реалії залежить в першу чергу від конкретного прагматичного завдання, що стоїть перед перекладачем. Серед найпоширеніших методів перекладу реалій можна назвати такі.

1. Калькування, тобто запозичення шляхом буквального перекладу слова або звороту з наступним складанням перекладе - них частин, що найкраще підходить, коли пріоритетом стає збереження значення, й можна пожертвувати колоритом, наприклад, при перекладі певних назв:

Уже 30 серпня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України затверджено Програму "Українська ініціатива" та визначено механізм її реалізації [11, 1].

Bereits einen Monat spдter beschloss das Ministerkabinett am 30. August 2000 die "Ukrainische Initiative" und legte die Durchfьhrungsbestimmungen des Programms fest [11, 1].

2. Транслітерація, перенесення реалії графічними засоби мови перекладу з максимальним наближенням до норм вихідної мови. Може бути як повною, так і частковою:

Обласна державна адміністрація розробила маркетинг краю та інтенсифікувала роботу із залучення іноземних інвестицій [10, 4].

Die Oblastverwaltung entwickelte das Marketing der Region und intensivierte die Akquise von auslдndischen Investitionen [10, 5].

3. Гіперонімічне перейменування (генералізація), за якого реалія фактично заміняється більш широким, універсальним поняттям:

У період з 23.09 до 02.10.2010 року 17 працівників туристичної галузі та міськвиконкому Феодосії, а також представників сусідніх регіонів Автономної республіки Крим відвідали Німеччину [9, 6].

17 Mitarbeiter aus der Tourismusbranche und der Stadtverwaltung von Feodossija sowie benachbarten Regionen der Autonomen Republik Krim reisten vom 23.09. bis 2.10.2010 nach Deutschland [9, 7].

4. Неповний переклад чи контекстуальна підстановка, що можуть бути ефективним способом передачі реалій там, де треба досягти мовної компресії, якщо це дозволяє контекст висловлювання:

Все це було результатом послідовного розвитку ділових контактів і укладення коопераційних угод у період реалізації Програми перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва [13, 4].

All dies seien Ergebnisse fortlaufender Geschдftskontakte und abgeschlossener Kooperationsvertrдge, die im Zuge der Managerfortbildung erzielt werden konnten [13, 5].

Фразеологізми подібні до реалій тим, що є унікальними для мови, й іноді їх переклад вимагає застосування описового методу, хоча нерідко для них можна знайти аналогічні за значенням відповідники у фразеологічній системі вихідної мови - зокрема це стосується широко вживаних розмовних фразеологізмів:

Тому більшість німців ніколи не "їздять зайцем ", навіть не роблять спроб дати хабара [9, 16].

Deshalb fahren die meisten Deutschen nie schwarz,, versuchen gar nicht erst, Schmiergeld zu geben [9, 16].

Якщо фразеологізми зазвичай слугують у публіцистичних текстах для посилення експресивності, образності мовлення та вираження індивідуального стилю автора, то мовні штампи та кліше, на противагу цьому, відображають схильність публіцистичного тексту до стандартизації. Мовні штампи, як і фразеологізми, - усталені конструкції, але вони стали з часом надміру вживаними, внаслідок чого їх лексичне значення послабилося, вони втратили свою виразність і часто стилістично невмотиво- вані, адже вони знижують емоційно-експресивний вплив тексту на читача. Штампованими в публіцистиці стали такі вислови, як: виконання завдання, набувати широкого резонансу, дати високу оцінку, тісна співпраця, конструктивний підхід, підбиваючи підсумки. Мовні кліше відрізняються від штампів тим, що зберегли свою семантику, а іноді й виразність, й можуть полегшувати процес комунікацій, позаяк надають можливість як адресату, так і адресанту, зекономити свій час та зусилля. В публіцистичному мовленні до них можна зарахувати такі вислови як: виконати роботу, посідати чільне місце, з метою поліпшення стосунків, розв'язувати головну проблему сьогодення тощо.

Штамповані вислови та кліше є в кожній мові, але кожна мова має свій власний їх запас, тому штампи і кліше однієї мови не завжди матимуть аналогічно штамповані еквіваленти в іншій. Позаяк їх стилістичне значення досить обмежене, а семантично вони зазвичай не несуть в собі якоїсь унікальної інформації чи колориту, як реалії чи фразеологізми, знайти їм лексичні відповідники у вигляді еквівалентних за значенням слів чи сталих виразів зазвичай не становить проблем:

Українсько-німецький Координаційний комітет на цьогорічному засіданні дав високу оцінку десятиліттю двостороннього співробітництва у сфері перепідготовки українських управлінців [11, 18].

Der deutsch-ukrainische Lenkungsausschuss wьrdigte auf seiner diesjдhrigen Tagung ein Jahrzehnt bilateraler Zusammenarbeit bei der Fortbildung ukrainischer Fьhrungskrдfte [11, 19].

В німецько-українських стосунках Програма з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва забезпечила собі чільне місце [11, 6].

Das Managerprogramm hat sich in den deutsch-ukrainischen Beziehungen einen festen Platz gesichert [11, 7].

Проблема перекладу лексики публіцистичних текстів дуже складна і, безсумнівно, заслуговує подальшого вивчення. У процесі нашого дослідження ми виявили критерії та способи перекладу найбільш типових лексичних одиниць в публіцистиці, зважаючи на її функціонально-стилістичні особливості. Але ця лексика становить лише частку всіх мовних засобів, доступних у цьому надзвичайно різноплановому та різножанровому стилі. Наступні дослідження в цьому напрямку зможуть допомогти в покращенні компетентності перекладачів при роботі з такою невід'ємною галуззю сучасного суспільного життя, як ЗМІ.

Список використаних джерел

1. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В.С. Виноградов. - М. : Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. - 224 с.

2. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. - М. : Международные отношения, 1980. - 360 с.

3. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник / П.С. Дудик - К. : Видавничий центр "Академія", 2005. - 368 с.

4. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення / М. Зубков. - X. : Тор- сінг, 2001. - 384 с.

5. Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г.П. Мацюк - Львів, 1994. - 216 с.

6. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

7. Скворонська І. Ужиток фразеологічних одиниць, штампів та кліше у двомовному публіцистичному тексті / І. Скворонська // ТЕЛЕ- ТА РАДІОЖУ- РНАЛІСТИКА. - 2007. - № 9. - С. 324-329.

8. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник / С.В. Шевчук, І. В. Клименко. - К. : Алерта, 2010. - 696 с.

9. GIZ. - Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, 2010 - № 4. - 16 с.

10. GIZ. - Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, 2011 - № 1. - 20 с.

11. GIZ. - Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, 2011 - № 2. - 24 с.

12. Harald Burger. Mediensprache : eine Einfьhrung in Sprache und Kommunikationsformen der Massenmedien / Burger Harald. Mit einem Beitr. von Martin Luginbьhl. - 3., vцllig neu bearb. Aufl.. - Berlin [u.a.] : de Gruyter, 2005 - S. 486.

13. InWent. - Internationale Weiterbildung und Entwicklung (InWent) GmbH, 2010 - № 2+3. - 28 с.

Размещено на Allbest.ru