Лінгвостилістичні особливості жанру блогу в інтернет-комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвостилістичні особливості жанру блогу в інтернет-комунікації

К. Маліновська

Виявлено та проаналізовано лінгвостилістичні особливості блогу як актуального сегменту інтернет-комунікації. З погляду медіалінгвістично- го знання розглянуто типологію та функціональний потенціал мовних одиниць, системно використовуваних у досліджуваному жанрі.

Виникнення та поширення засобів спілкування в інтернет- просторі у другій половині 20 століття цілком логічно мотивувало появу мережевих спільнот, мережевої культури, а отже, й динамічну природу мови, характерної для нового сегменту комунікативної реальності.

Досліджуючи інтернет-комунікацію, варто звернути увагу на визначення поняття інтернет-жанру. У своїй праці ми будемо послуговуватись відомим у медіалінгвістиці розумінням інтернет-жанру як сталого типу тексту, що характеризується єдністю мети та форми й відображає типову ситуацію комунікації в мережі інтернет. Необхідно відзначити відсутність єдності думок учених-лінгвістів щодо типології інтернет-жанрів та їх особливостей. Найбільш ґрунтовну типологію, на нашу думку, дає Л. Ю. Щіпініна, яка стратифікує жанри віртуального спілкування за функціональним критерієм:

1) інформативні (веб-сторінки агентств новин і мережевих ЗМІ, пошукові системи, онлайн-енциклопедії, електронні бібліотеки та архіви);

2) директивні жанри (веб-реклама, комерційні та приватні оголошення);

3) комунікативні жанри (чат, блог, електронні листи, форуми, соціальні мережі);

4) розважальні жанри, основна мета яких отримання задоволення від виконання певних комунікативних дій [7].

Отже, можна сказати, що в основі поняття жанру блогу лежить, перш за все, комунікативна мета. На сьогодні блоги є популярним засобом вираження власної думки не тільки для журналістів, але й для звичайних користувачів.

Новизна пропонованого дослідження полягає у визначенні понять "блог", "блогосфера", в окресленні їх лінгвостилістичних особливостей. Нами було проаналізовано популярні в Україні блоги "Українська правда", "ЬіЈеІоитаі" та виявлено узагальнені екстра- й інтралінгвальні характеристики, такі як: істотне послаблення цензури; пошуки нових експресивних засобів вираження; тенденція до системного використання одиниць художнього та розмовного стилів; принцип економії мовних ресурсів, використання однослівних найменувань замість описових зворотів, конденсація, усічення слів, різні типи абревіації, скорочень, емотикони; надання переваги запозиченим конструкціям, експресивним мовним формам.

У мові блогерів активно спостерігається тенденція до еволюції функціонального ресурсу медійної мови, що пояснюється демократизацією інформаційного простору. Це виявляється, зокрема, в обмеженні "редакторського" втручання, а отже, й у розширенні можливостей вираження авторського бачення щодо тих чи інших подій, їх інтерпретації та коментування. Для мовного простору блогів характерні активні пошуки нових виражально-зображальних засобів мовлення для відповідного інформаційного (а часто й маніпулятивного) впливу на мовну свідомість реципієнтів, що супроводжуються зменшенням відстані між усно- розмовною та книжно-писемною сферами функціонування мови, що призводить до повної лібералізації її нормативної основи.

Відтак, мова жанру блогу характеризується як узагальненими для ЗМІ одиницями, так і індивідуалізованими формами. Спостерігається частотне використання запозичень із інших мов, переважно з англійської: піар, сайт, лінк, компакт-диск, рейтинг, консенсус, брифінг, шоп-тур, ваучер та ін. Засвідчується традиційно висока для медіа дериваційна активність, заснована на трансформаціях (у більшості випадків) запозичених лексем, зокрема через суфіксацію, осново-, словоскладання, абревіацію та ін.: коаліціада, фотожаба, пасіонарність, БлагоЬаипеИ "назва нового благодійного проекту", брендований, адепти євразій- ства, телепродукт, френдити "додавати в друзі" та ін. Поряд із традиційними способами номінації зафіксовано специфічний різновид називання - графосемантичний (НАТО-манія, анти- СНД, ІНТЕРНЕТаризація, ЄвроМайдан та ін.), який полягає у візуальній актуалізації мовного матеріалу на основі різнорівне- вих текстуальних засобів і реалізується за допомогою використання такого графічного прийому мовної гри, як капіталізації. Загалом поширення елементів чужомовних слів у мові інтер- нет-комунікації є об'єктом досліджень багатьох мовознавців (Д. Баранник, В. Віденов, О. Тараненко, С. Чемеркін) і свідчить, що процес запозичення нових слів зумовлений відкритістю сучасного суспільства, зокрема наявністю тісних соціальних, економічних, політичних, культурних та інших контактів між народами різних країн, що безпосередньо реалізується в мові загалом та комунікаії зокрема. блог інтернет спілкування мовний

Наявні процеси лексикалізації та фразеологізації вільних словосполучень: не для преси інформація, призначена для обмеженого кола людей; "не для розголошення"; шити липові справи "приписувати фальшивий злочин"; зустріч без краваток "неофіційне спілкування на високому рівні (глав держав, урядів, політичних партій тощо)". У фразеологічних інноваціях спостерігається також пареміологічний матеріал: "І не пропаганда тут винна - на поганому грунті добрий колос не виросте" [9], що створює яскравий лінгвостилістичний ефект.

Для блога також характерна метафоричність, яка є однією з можливостей створення експресії, тому що зазвичай пов'язана із семантичними трансформаціями і також сприяє додатковій експресивній насиченості тексту в цілому: Майдан в Україні, як Ватикан у Римі; Почався він (місяць грудень - М.К.) о 4-ій 30 листопада, коли озвірілі бандити у формі "космонавтів" побили на Майдані Незалежності квітучу нашу юнь; Надто спотворювала вона (Тетяна Чорновіл - М.К.) їм малину, шкодила іміджу, витягуючи за вушка на світ божий усе нові й нові факти спорудження дач, маєтків, створення офшорних фірм на які текли й течуть гроші з України та ін. [8].

Особливим видом метафори у блозі є політична метафора, що є засобом мовного впливу на реципієнта з метою формування позитивної або негативної думки про те чи інше політичне явище (власне політику, партію, програму, захід та ін.). [4]: З якою нищівною ненавистю і люттю пишуть студенти про експансію українського інформаційного простору кремлівськими яструбами під крилом нового медіа вождя Дмітрія Кісільо- ва [8]; Я не знаю, де закінчується світ для Путіна і його кремлівських бонз, однак, я чітко знаю, що для мене, для пересічних українців, чехів, німців (перелік можна продовжувати до безконечності) він вписаний у тихі, провінційні містечка, у квартали мегаполісу, у сільську провінцію... [10]. Як бачимо, в мові бло- герів рідко спостерігається тенденція дотримання цензури мови чи намагання донести неупереджену думку до читача. Навпаки, жанр блогу характеризується більшою вседозволеністю, ігноруванням перефразування образливих словосполучень на евфеміз- ми, використанням жаргонної та образливої лексики, поданням власного бачення в експресивно забарвленій формі.

У жанрі блогу спостерігається системне використання суспільно-політичної й соціально-економічної термінології, що вказує на актуальність зацікавлення суспільством економічними та політичними сферами життя, а також закликів, гасел із метою вираження своєї громадянської позиції та переконань: Багато розмов про мову, а потрібні дії. Приєднуйтесь, друзі!; Я хочу звернутись до мовних патріотів з закликом передплатити щось з української періодики. Приєднуйтесь, шановне панство. Бо якщо ми хочемо відродження мови та поваги до неї ”на шару”, то ми тоді нічого не варті і займаємося марним базіканням [8]. Для досягнення своєї мети автори використовують наказовий спосіб дієслів, звертання, окличні речення (для залучення уваги читачів) та питальні (для спонукання їх до дії).

Було також зафіксовано реалізацію авторської іронії, виявленої, зокрема, в написанні слова чи словосполучення в лапках: Наші ”закляті друзі ” з усяких ”рускіх двіжєній ” ще й досі користуються шаблоном із "проклятим зрадником Мазепою” і "об'єднувачем Хмельницьким”. Їх сучасний лозунг - "нам потрібен новий Хмельницький” [9]. На цьому логічно зауважує і С. Чемер- кін: крім того, що тут існує та сама специфічна "традиція", як і у друкованих ЗМІ, користувачі по-своєму можуть використовувати правила літературної мови [5]. Найчастіше в блогах використання лапок можна оцінити як надання певної експресії написаному, передачу іронії та сарказму, градації та ін.

Зміна підходу до лінгвокультурної орієнтації споживача спричиняє до використання в мові блогу субстандартної лексики, що засвідчує актуальну тенденцію, коли сучасна літературна норма зазнає впливу розмовного стилю, в якому стають звичними запозичені слова, знижені жаргонні лексеми, сленг, про- фесіоналізми та ін.: Будєт усьо Добас-с-с!; Дивлюсь пряму трансляцію на УТ-1 і розумію це повний капець. Примітивізм, підлабузництво, а головне повний маразм:) [9]. Системне використання жаргонної лексики засвідчує загальну тенденцію до "оро- змовлення" літературного стандарту, до потенційного використання експресивно-зниженого словотворення в мові блогу.

Також у блогах засвідчено активне використання авторських неологізмів, що виявляє індивідуалізований погляд на події та його варіативну репрезентацію: Він амбітний, самозакоханий, узурпатор і чинодрал; Василь Михайлович справді знався на організації колгоспного виробництва, був природженим земледу- хом; Ще дурнуватіше виглядала вона на фоні того, як дороге і лискуче Порше зупинялися, а за тим із розгону, щосили трощило автомурашку, явно намагаючись роздовбати освітлення і двигун маленького Шевроле, аби розправитися з водієм [8].

Стилістичні неологізми звичайно навмисно вводяться блогерами з порушенням законів словотворення з метою увиразнення індивідуально-авторських особливостей стилю. Ці неологізми надають тексту емоційності, експресивності й виразності, визначають особливий стиль автора, що мотивує вплив, зокрема, і художнього стилю на мову блогосфери: Вони жили тим, від чого страждала, проти чого з усіх сил боролася вся наша горда, принижена бузувірами Україна [9] та ін. Багато лексичних неологізмів виникло на власне українському ґрунті: беркутівець, змопівець, путініца, - і пояснюються власне українськими реаліями та поняттями.

Отже, характерною ознакою блогів є контамінація усної та писемної форм мови. Відзначаємо дифузність лексичних елементів розмовного, художнього, меншою мірою - наукового та офіційно-ділового стилів. Виявляються тенденції до нетипового загалом для медіа істотного впливу художнього стилю, що мотивує вироблення індивідуального-авторської мовної палітри блогера. На основі лінгвістичних спостережень, можна зробити висновок, що жанр блогу формує якісно новий сегмент інтер- нет-комунікації зі своїми особливостями й характеристиками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Галич О. Теорія літератури: [підручник] / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв; за наук. ред. О. Галича. - [3-тє вид., стереотип.]. - К. : Либідь, 2006. - 488 с.

2. Костенко Н. Досвід контент-аналізу : Моделі та практики : Монографія / В. Іванов, Н. Костенко. - К. : Центр вільної преси, 2003. - 200 с.

3. Стишов О. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації) : дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01 / Олександр Анатолійович Стишов. - К., 2003. - 597 с.

4. Чадюк О. М. Метафора у сфері сучасної української політичної комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 / О. М. Чадюк ; НАН України, Ін-т укр. мови. - К., 2005. - 20 с.

5. Чемеркін С. Г. Лапки у мережі інтернет - метафора, і не тільки [Ел. ресурс] / С. Г. Чемеркін. - Режим доступу : http: // kulturamovy.univ.kiev.ua / KM/pdfs/Magazine65-13.pdf - перевірено 04.2014.

6. Чемеркін С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньо- структурні процеси / С. Г. Чемеркін. - К., 2009. - 240 с.

7. Щипицина Л. Ю. Жанры компьютерно-опосредованной коммуникации : монография / Л. Ю. Щипицина. - Архангельск : Поморский университет, 2009. - 238 с.

8. http://narodna.pravda.com.ua

9. http://blog.liga.net/user/bala/profile.aspx

10. http://ua.livejournal.com

Размещено на Allbest.ru