Лексичні засоби відтворення містики в оригіналі роману Дена Брауна "Янголи і демони" і в його іспанському та українському перекладах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Лексичні засоби відтворення містики в оригіналі роману Дена Брауна "Янголи і демони" і в його іспанському та українському перекладах

В. Москвін

Стаття має на меті проаналізувати способи передачі лексичних засобів зі смисловим значенням "містичного" при перекладі оригіналу роману Дена Брауна "Янголи і Демони" на іспанську та українську мови.

Сьогодні романи американського письменника Дена Брауна дуже швидко здобувають популярність серед читацької аудиторії, вони перекладені багатьма мовами світу і є цікавими для аналізу як в лінгвістичному, так і в перекладацькому аспектах. Для аналізу ми обрали відомий твір письменника "Янголи і Демони". Адже, крім того, що цей роман з 2000 року залишається на верхівці читацької популярності, він ще й являє собою складну багатожанрову структуру: це одночасно трилер та інтелектуальний детектив, через що вміщує великий лексичний пласт із семантичною категорією "містичне", завдяки чому сторінки роману рясніють загадками, таємницями, знайомлять читача з сакральними релігійними практиками, таємними орденами, теологічними та філософськими доктринами. В таких умовах від перекладу вимагається не лише точність збереження авторського змісту, але й спроможність так само активно захоплювати й утримувати увагу читача, як це робить оригінал. Тож актуальність статті полягає у необхідності дослідження різнорівневих мовних засобів, що формують семантичну категорію "містичного" та вивченні словотвірних реалізацій цієї категорії з позицій їх перекладу на іспанську та українську мови.

Українська та російська перекладознавчі школи накопичили багатий досвід у вивченні широкого кола проблем теорії та практики перекладу. Так, значний внесок у розвиток лексичної теорії перекладу, серед інших, зробили такі вітчизняні науковці, як Н. С. Лалаян, Ж. В. Колоїз, О. М. Копильна, В. В. Коптілов та інші. Ця ж робота базується безпосередньо на розвідках лінгвістів, перекладачів та літературознавців, які так чи інакше торкалися проблем перекладу семантичної категорії "містичного". Власне про поняття містики, засоби містичного, містичні образи та символи можна знайти в роботах О. Б. Галича, Т. Ткачука та ін., а серед науковців, що займалися творчістю Д. Брауна, варто особливо відмітити А. М Горбунову, Є. Л. Морозова, О. І. Трубаєву та Т. Семигінівську, яка досліджувала перекладацький аспект саме на матеріалі роману.

Мета роботи - дослідження лексичних засобів зі смисловим значенням "містичного", що зустрічаються у романі Дена Брауна "Янголи і Демони" та детальному аналізі їх відтворення у його іспанському та українському перекладах.

Основна проблема - дослідити контекстуальні та ситуативні функції мовних одиниць, що ґрунтуються на семантичній категорії "містичного" та проаналізувати різнорівневі мовні засоби на позначення "містичного".

У зв'язку з надзвичайною популярністю творчості Дена Брауна його романи неодноразово ставали об'єктами дослідження як на батьківщині автора, так і далеко за її межами, зокрема і у нашій країні. Твір "Янголи і Демони" давно розібраний дослідниками на концепти, образи, теми та символи. Проте, не дивлячись на наявність перекладів роману 44-а мовами, до сьогодні не було зроблено порівняльних досліджень тексту оригіналу та тексту перекладу іспанською та українською мовами, тим більше ніхто ще не торкався теми лексичних засобів відтворення містики в іспанському та українському варіантах перекладу роману. Таким чином, вперше здійснена спроба зіставного лексичного аналізу словотвірних засобів маніфестації "містичного" у тексті оригіналу та його перекладах, чим і зумовлюється новизна роботи.

Звідси завдання, які ставилися у ході дослідження, а саме:

> Віднайти в англійському варіанті лексичні засоби зі смисловим значенням містичного;

> Розподілити знайдений лексичний матеріал за тематичними групами;

> Детально проаналізувати лексичні засоби відтворення містики у романі Дена Брауна "Янголи і Демони" та способи їх перекладу іспанською та українською мовами.

Об'єктом дослідження є роман Д. Брауна "Янголи і Демони" та лексичний пласт із семантичною категорією "містичне".

Предметом безпосереднього перекладознавчого аналізу є засоби відтворення містики у перекладах на іспанську та українську мови.

Насамперед необхідно звернутися до аналізу словникових дефініцій на позначення "містичний", оскільки цей метод уможливлює виділення домінувальних ознак досліджуваної категорії. У філософії "містика" визначена як релігійна практика, що має на меті переживання в екстазі безпосереднього "єднання" з абсолютом, а також сукупність теологічних і філософських доктрин, які виправдовують і регулюють цю практику [4, 345]. Звідси, "містичний" - такий, що стосується містики. У сучасних лексикографічних джерелах прикметник "містичний" має наступні значення: 1) пов'язаний з езотерикою або символічними практиками і культами; духовно значущий; неземний; божественний; 2) примарний, таємничий, невідомий, непояснений, ірреальний; сокровенний; надприродний [10, 820]. Українські дослідники трактують це поняття наступним чином: "містичний" - такий, що пов'язаний з релігійно-ідеалістичними поглядами, які визнають існування надприродних сил, і зумовлює спілкування з ними людини. З огляду на зміст роману, в якому домінують засоби відтворення загадково-моторошної атмосфери, видається доречним детермінувати "містичне" як феномен, пов'язаний з мотивом таємниці, вірою в надприродне, ірраціоналізмом як певним способом пізнання дійсності, що ґрунтується на створенні атмосфери нагнітання страху перед невідомим.

На перший погляд у романі змальовано сучасний світ звичайних людей; події відбуваються у реальних локаціях. За жанром роман "Янголи і Демони" не готичний, адже містика не лежить на поверхні. Безсумнівно, текст просякнутий топосами і символами, однак ці моменти завуальовані у романній канві. Тобто весь твір написаний під егідою "містичне у звичайному", причому акцент ставиться на психологічній напрузі [5, 209]. Навіть сама назва роману "Янголи і Демони" сповнена містичних конотацій і налаштовує читача на зустріч з чимось невідомим.

Крім того, у ході дослідження було зафіксовано, що навіть специфічно не забарвлена лексика у контексті роману набуває містичних характеристик. Цікаво й те, що інколи містична лексика, вжита автором в оригіналі, при перекладі втрачає подібних ознак. Або навпаки, слова без смислового значення містичного у перекладеному варіанті набувають містичної конотації.

Лексичний пласт із семантичною категорією "містичне", який було обрано для аналізу, виявився вельми багатошаровим. Тому здалося доречним виділити декілька тематичних груп та розділити лексичний матеріал відповідно до смислового навантаження кожної окремої лексеми. Такий розподіл дасть можливість глибше та детальніше проаналізувати способи перекладу оригіналу на іспанську та українську мови. Оскільки основною метою є показати, як саме відтворено лексичні засоби з позначенням "містичного" у перекладах роману, саме тематичне угрупування лексики зробить аналіз більш ефективним.

У цій статті представлено три тематичні групи, і вокабли, що входять до кожної з них, є яскравими зразками своєї смислової групи.

Перша лексична група - це власне загальновживані слова, що набувають чи втрачають смислове значення "містичного" при перекладі. До другої групи віднесено лексику, що позначає "містичні" топоси, а тому способи їх перекладу неоднозначні і викликають неабиякий інтерес для дослідника. Третя група увібрала в себе релігійну лексику. Цей лексичний пласт цікавий тим, що сакральні терміни у контексті роману набувають ознак містичності. Такий розподіл містично забарвленої лексики дає змогу детальніше проаналізувати тенденції перекладу. Зокрема третя група найбільш виразно покаже, наскільки різне світобачення у народів, мови яких піддано аналізу у роботі. Тому в перекладах категорія "містичності" може з'являтися чи, навпаки, зникати в залежності від світогляду і релігійних упереджень американців, іспанців та українців.

Підкреслимо етимологію прикметника "містичний": таємничий, секретний,долучений до таїнства, посвячений; готовий перейти до стану трансу [10]. Семантика мовних одиниць на позначення "містичного" утворює понятійні сфери, тобто лексико-семантичні поля, компоненти яких характеризуються спільністю значення, об'єднані певним змістовим стрижнем, незалежно від того, чи належать вони до однієї, чи до різних частин мови. Семантичне членування поля зумовлене реалізацією обов'язкової категорії у певних сукупностях сем, різноманітні комбінації яких утворюють його сегменти [1, 6]. Виходячи з того, що об'єднання одиниць у групи забезпечує одна із субка- тегоріальних сем їхніх значень, можна виділити конкретну групу лексики загальновживаних слів, що входять до понятійної категорії "містичного". Звернемося до прикладів:

> Vetra fought to keep his senses, but the darkness was closing in [9].

> Vetra se esforzo por no perder el conocimiento, pero la oscuridad se estaba cerrando sobre йl [8].

> Ветра з усіх сил намагався не зомліти, але свідомість невблаганно огортала темрява [10].

Іменник "темрява" на думку деяких дослідників відноситься до лексем зі смисловим значенням містичного [2, 47]. В наведених вище прикладах іспанською та українською зафіксовано дослівний переклад оригіналу, а цитаті, наведеній нижче, перекладач пропонує інші лексичні засоби відтворення цього поняття українською мовою, а саме контекстуальний або стилістичний переклад:

> Three hundred yards down the access road a hangar loomed in the darkness [9].

> A trescientos metros de distancia, un hangar estaba sumido en la oscuridad [8].

> Ярдів за триста попереду у світанковій імлі виднівся ангар [10].

Цікаву трансформацію при перекладі українською здійснено і в наступному прикладі з тексту оригіналу (ТО):

> Robert Langdon awoke with a start from his nightmare [9].

> Robert Langdon desperto de su pesadilla sobresaltado [8].

> Здригнувшись, Роберт Ленґдон прокинувся [10].

Лексема "nightmare" однозначно входить до семантичного поля "містичне" [2]. У тексті перекладу іспанською (ТПІ) зберігається форма дослівного перекладу. Однак в тексті перекладу українською (ТНУ) наявна лексико-граматична трансформація, яка докорінно змінює семантичну та граматичну форми оригіналу. Замість фраземи "нічний кошмар", який в українській мові є відповідником англійського "nightmare", перекладач використовує дієприслівник "здригнувшись".

> Instantly, a wave of nausea hit him. He stared at the ornate lettering in disbelief [9].

> Alinstante, una oleada de nauseas le invadio. Contemplo las letras con incredulidad [8].

> Раптом йому стало млосно. У німому заціпенінні дивився він на химерний напис [10].

Наведений приклад демонструє дослівний переклад оригіналу іспанською мовою "rnusea -nauseas",тоді як в українському має місце перекладацька трансформація, а саме лексико- граматична конверсія "musea- раптом йому стало млосно". Окрім цього, дуже цікавим є прийом ампліфікації, а саме поява прикметника "химерний" в українському перекладі, адже ані в оригіналі, ані в іспанському варіанті, цієї лексеми немає.

> His reputation for secrecy was exceeded only by that of his deadliness [9].

> La fama de su discrecion solo era superada por la de su eficacia a la hora de matar [8].

> Його вміння берегти таємниці поступалося хіба що вмінню вбивати [10].

> Even at a distance his eyes looked lifeless-like two gray stones [9].

> Incluso desde lejos, sus ojos parecоan carentes de vida, como dos piedras grises [8].

> Навіть на відстані його очі здавалися холодними - наче два сірі камінці [10].

В ТПУ втрачене поняття категорії містичності, оскільки не відтворено відповідне смислове значення оригіналу hiseyeslookedlifeless-like"очі, позбавленні життя". Замість цього використано прикметник холодний: "холодні очі". семантика мовний містичний

Загалом можна стверджувати, що вагома частина лексики, вжитої в аналізованому романі, не несе містичної конотації, проте набуває значення містичності у зв'язку з контекстом, в якому вона використовується. Для відтворення лексичного значення оригіналу Д. Брауна перекладачі вдаються як до буквального, так і до дескриптивного перекладу. В окремих випадках використовують прийоми заміни та ампліфікації, пов'язані з граматичними відмінностями між мовами, що аналізуються. При перекладі лексем власне містичної конотації перекладачі схильні жертвувати формою заради змісту, для передачі емоційного стану героїв, через що використовуються часткові відповідники.

У романі "Янголи і Демони" має місце локалізація дії у національно-географічному просторі, яка здійснюється за допомогою антропонімів, топонімів, реалій та іншомовних вкраплень. Ці місця у своїй більшості не вигадані Брауном, однак являються містичними топосами. Чому? Через ті події, що відбуваються у цих місцях: загадкові вбивства, одвічні таємниці, випадкові знахідки. Завдяки своїй багатовіковій історії та подіям, які від- бувалися протягом століть, Рим і Ватикан стають середовищем містичності. Це, так би мовити, містичний реалізм, але, звичайно, не у стилі Маркеса. Основними способами перекладу топонімічних назв є транслітерація, транскрибування, буквальний переклад, описовий переклад, зноски-пояснення.

Розглянемо це твердження більш детально:

> Signore, where is this Chigi Chapel?" "About a mile north. In the church of Santa Maria del Popolo [9].

> Signore, idцnde estд esa Capilla Chigi? En la iglesia de Santa Maria del Popolo, al norte de la ciudad [8].

> Сеньйоре, скажіть, де ця каплиця Кіджі? Приблизно за милю звідси. У церкві Санта-Марія дель Пополо [10].

У переважній більшості досліджених прикладів топоси з містичною конотацією перекладаються буквально: "TheGlassCathedral- La Catedral de Cristal - Скляний Собор'' тощо. Але трапляються випадки, коли містичні топоси в тексті оригіналу пишуться італійською мовою і відразу розтлумачуються читачеві рідною для нього мовою:

> Castel Sant'Angelo. Castle of the Angel [9].

> Castel Sant'Angelo. El Castillo del Angel [8].

> Castel Sant' Angelo. ЗамокСвятогоЯнгола [10].

> The Church of Illumination [9].

> La Iglesia de la Iluminacion [8].

> храм Просвітлення[10].

В іспанському перекладі зберігається варіант оригіналу iluminaciфn,що є повним відповідником англійського іменника, у той час як в українському, незважаючи на існування слова "ілюмінація", використовується відповідник "просвітлення". Це можна пояснити небажаним для контексту значенням українського іменника "ілюмінація": світлове освітлення вулиць чи приміщень. Проте, на нашу думку, в такому випадку втрачається стилістична форма, яка більш яскраво передає містичність слова. Дуже цікавим є наступний приклад перекладу іспанською та українською містичних назв топосу. Сам Ден Браун в тексті роману вдається до роз'яснень назви капели. Це ж робить і пере- кладач на українську. В той час, як в іспанському варіанті це роз'яснення опущено.

> Chigi Chapel was not always known as the Chigi. It used to be called Capella della Terra [9].

> La Capilla Chigi no siempre fue conocida por ese nombre. La llamaban la Capella della Terra [8].

> Каплицю Кіджі колись називали інакше. Спочатку це була Капела делла Терра.

- Каплиця Землі? - переклав Ленґдон.

- Майже, - сказала Вітторія і рішуче попрямувала до виходу. - Земна каплиця [10].

Англійська мова має два синоніма на позначення земної тверді: landта earth,тому в оригіналі автор варіює ці назви, використовуючи у першій репліці лексему "land", а в другій - "earth". Перекладач іспанською вдовольнився транслітерацією італійської назви. Перекладач на українську не опускає роз'яснень назви містичного топосу у самому тексті, однак англійським "land" та "earth" не знаходить відповідників в українській мові, тому вдається до прийому заміни порядку слів та змін частин мови: іменник+іменник "каплиця землі" та прикметник + іменник "земна каплиця".

> The Secret Vatican Archives are located at the far end ofthe Borgia Courtyard directly up a hill from the Gate of Santa Ana [9].

> Los Archivos Secretos del Vaticano se hallan en un extremo del patio Borgia, y se accede a ellos por la puerta de Santa Anna [8].

> Таємні архіви Ватикану розташовані на пагорбі в дальньому кінці двору Бельведера за воротами СвятоїАнни [10].

Варіант оригіналу та ТИ! збігаються - переклад дослівний. Проте в українському перекладі з'являється топос "Бельведер". Це стилістична заміна, що пояснюється історико-культурними особливостями. Дворик Борджіа отримав свою назву на честь династії іспанського походження, що правила у Ватикані, тому для іспанців назва топосу є абсолютно зрозумілою, в той час як для українців вона здебільшого не відома. Перекладач вдається до більш знайомої для українців назви "Бельведер", що з французької перекладається як "чудовий вид" і часто застосовується для номінації будівель, які знаходяться на пагорбах, верховинах, схилах та ін. Можливо через це дається не переклад цього топосу, а його зміст.

Проаналізувавши переклад топосів на іспанську та українську мови, можна дійти висновку, що перекладачі схильні вдаватися до буквального перекладу там, де це можливо. У переважній більшості випадків зустрічаються такі перекладацькі трансформації, як ампліфікація (розширення), випущення, транскрибування та транслітерація, особливо при відтворенні італійських назв, оскільки дія роману відбувається в Італії. Збереження оригінальної форми італійською мовою допомагає перекладачам відтворити атмосферу містичності, передати сакральний дух Ватикану. Не можна ігнорувати такий важливий фактор як соці- окультурні відмінності, тобто зовсім різний менталітет адресатів - Іспанія та Італія дуже близькі країни як в історичному, так і мовному аспекті, тому більшість назв італійською зберігається в іспанському варіанті і зрозумілі іспанському читачеві; з тієї ж причини в іспанському перекладі менше пояснень та розширень, на відміну від українського, адже українська культура далека від культури романського світу, складовою частиною якої є Ватикан, тому при адаптації тексту українською мовоюперекладач вживає велику кількість розширень, пояснень, а також частіше відтворює мовні форми шляхом дослівного перекладу, що має сприяти кращому розумінню україномовної аудиторії.

До третьої групи, включені лексеми релігійної семантики. На сторінках роману Дена Брауна читач неодноразово зустрічається з сакральними релігійними практиками, таємними орденами, теологічними доктринам та згадками про Бога, Диявола, Діву Марію, небеса та ін. Загалом релігійна лексика не має прямого відношення до містики [3, 171], однак у рамках роману цей пласт лексики набуває містичного забарвлення. Скажімо до цієї тематичної групи можна віднести таке:

> Heaven and hell, night and day, hot and cold, God and Satan [9].

> Cielo e infierno, noche y dia, calor y frio, Diosy Satan [8].

> рай і пекло , про ніч і день, про спеку й холод, про Бога й Сатану [10].

Англійське "Godand Satan” перекладаються повними відповідниками як іспанською, так і українською мовою. Цікаво те, що в оригіналі та іспанському перекладі вжито відповідну лексему - "heaven" та "cielo", тобто "небо"-, тоді як в українському варіанті пропонується лексема "рай". На нашу думку, така заміна відбувається для підсилення та логічності антонімічного ряду.

Роман Дена Брауна "Янголи і демони" насичений сакральною лексикою, яка набуває містичності саме у цьому творі. Різне сприйняття Бога та сакральних понять в англійській, іспанській та українській культурах відображається й у перекладах. Як і для відображення лексем містичної конотації двох попередніх груп, перекладачі використовують транскрибування, транслітерацію, заміни (пов'язані як з лінгвістичними, так і екстралінгвістичними чинниками).

У результаті дослідження було виявлено: більшість лексем, особливо тих, що включені до першої групи, набувають містичного характеру безпосередньо в самому оригіналі, що пояснюється загадковими, таємничими подіями, які відбуваються у романі. Щодо лексичних засобів відтворення містики, перекладачі (як іспанський, так і український) головним чином вдавалися до буквального перекладу, як найпростішого способу передачі смислу. Однак, зважаючи на культурні та мовленнєві відмінності, у багатьох випадках використовувалися різноманітні перекладацькі трансформації, серед яких ампліфікація (розширення), заміни, лексичні та граматичні конверсії, випущення (омісії), транспозиція тощо. При перекладі топосів перекладачі у переважній більшості випадків використовували транскрибування та транслітерацію, зберігаючи оригінальні форми. При цьому варто зазначити, що у романі наявна велика кількість італійських назв топосів, таким чином перед перекладачами поставав вибір - перекласти італійську назву оригінальної версії або залишити її недоторканою. Український перекладач обрав "золоту середину" - аби не втрачати стилістичного окрасу, він залишав в українському перекладі оригінальну форму та додавав український переклад для полегшеного розуміння. При вирішенні цієї проблеми перекладач на іспанську дозволяв собі залишати для деяких топосів форму оригіналу, що, на нашу думку, можна пояснити спорідненістю іспанської та італійської мов, оскільки ризик несприйняття італійської назви іспанським читачем набагато менший.

При аналізі одиниць другої групи цікавим видався той факт, що іноді англійська лексема, що позначає містичне, у перекладі втрачає таку конотацію. У протилежних випадках в українському та іспанському перекладах з'являлися лексичні засоби із смисловим значенням "містичного" при їхній відсутності в оригіналі. Особливо багато таких випадків було зафіксовано у перекладах містично забарвлених фразеологізмів.

Особливий інтерес становила третя група - сакральна містика, адже релігія завжди пов'язується з чимось загадковим, таємничим, тобто містичним. Можна констатувати, що у аналізованому романі сакральне набуває містичного характеру у першу чергу завдяки містичним подіям в сюжеті роману: загадковим вбивствам та викраденням. Серед сакральної містики були виділені вокабли, що не належать ні до романських, ні до германських, ні до слов'янських мов, наприклад Шайтан. У такому випадку перекладачі вдавалися до транскрибування або транслітерації. При перекладі лексем цієї групи використовувалися ампліфікація та екстралінгвістичні заміни.

Література

1. Астаф'єв О. Містика художнього перекладу // Українська літературна газета / О. Астаф'єв. - Вишгород, 2014. - 14 березня (№ 5). - С. 6-7.

2. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2010. - № 9. - С. 100-102.

3. Зеленецкий А. Л. Сравнительная типологія основних европейскихязыков / А. Л. Зеленецкий. - М.: Академия, 2004. - 248 с.

4. Новая философская энциклопедия / Г. Ю. Семигин. - Том 2. - М.: Мысль, 2001. - 636 с.

5. Семигінівська Т. Відтворення соціокультурного складника в перекладі (на прикладі твору Д. Брауна "Янголи і демони") / Т. Семигінівська, Т. Смірнова // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2013. - С. 208-216.

6. Сорокін О. А. Містична символіка як художній компонент романтизму (за матеріалами творів російських поетів-романтиків першої половини ХІХ століття): Автореф. дис. ... канд. філол. Наук: 10.02.02. - Таврійський національний ун-тім. В. І. Вернадського / О. А. Сорокін - Сімферополь, 2005. - 20 с.

7. Drake N. LiteraryHours: or, Sketches, Critical, Narrative, and Poetical / N. Drake. - L.: Printedfor T. CadellJun. and W. Davies, 1804. - 555 p.

8. BrownD. Angeles y Demonios [Електроннийресурс] / D. Brown. - Режимдоступу: http://leerlibrosonline.es/angeles-y-demonios-dan-brown/

9. Brown D. Angels and Demons [Електронний ресурс] / D. Brown. - Режим доступу: http://www.bestlibraryspot.com/thrillers/AngelsDemons_1/

10. Браун Д. Янголи і Демони [Електронний ресурс] / Д. Браун. - Режим доступу: http://www.e-reading.ws/book.php?book=1012132

Размещено на Allbest.ru