Принципи та мотиви номінації закладів харчування м. Кропивницького

З кінця 90-х років ХХ століття особливо активно вчені-ономасти досліджують різноаспектні особливості ергонімів. Одиниці цього класу пропріативів часто утворюють шляхом штучної номінації, планово, а не стихійно. Це пояснюється необхідністю підвищити вагу номінатора й таким чином, як указує Г В. Зимовець, створити престиж підприємства чи організації [5, с. 238]. У словнику Н. В. Подольської зазначено: «Ергонім - власна назва ділового об'єднання людей, зокрема союзу, організації, установи, корпорації, підприємства, товариства, закладу, гуртка» [10, с. 151]. Ергонімікон - це кількісно потужний сегмент онімів: назв об'єднань людей за політичною, виробничою, торговельною, науковою, культурною сферами діяльності [5, с. 238].

Існують різні підходи до класифікації ергонімів за типом мотивації. Наприклад, О. О. Белей назви підприємств Закарпаття поділяє на номени з прозорою і неясною мотивацією [2, с. 48]. М. М. Торчинський у монографії «Структура онімного простору» пропонує термін «куліноніми» на позначення назв закладів громадського харчування, яким і будемо послуговуватися надалі. Мовознавець виділяє дві групи кулінонімів: рестораноніми й таверноніми, акцентуючи на відмінностях між «елітними» та «загальними» закладами харчування, а саме: назви ресторанів як трансонімізовані екзотизми і назви кафе, їдалень як антропоніми або флорексеми [14, с. 190].

Варто системно дослідити ергонімікон обласного міста Кіровоградщини, зокрема мотиваційно- семантичну специфіку творення назв закладів харчування (НЗХ), що й зумовлює актуальність теми публікації.

Мета статті полягає у визначенні особливостей та класифікації кулінонімів м. Кропивницького відповідно до мотивів і принципів номінації. Для цього необхідно виконати такі завдання: 1) з'ясувати основні принципи номінації, актуальні для досліджуваних онімів на обраній території; 2) погрупувати НЗХ за мотиваційними ознаками; простежити семантичні відношення між похідним кулінонімом і мотивувальною лексемою.

Мотиви вибору НЗХ залежать від об'єктивної чи суб'єктивної думки, від соціально чи особистісно зорієнтованої інтерпретації результатів називання, від створення метафорично-образних характеристик шляхом асоціативних зв'язків закладів громадського харчування з поняттями, процесами, явищами навколишнього світу. Аналіз кулінонімів здійснено з урахуванням характеристичного змісту, тобто значення лексеми, а також того, які ознаки, реалії відображені в називанні.

В історії дослідження українського ономастикону відомі різні принципи номінації [7, с. 49-53]. Наприклад, Н. Б. Ковальова диференціює назви топонімного походження за зв'язком з навколишнім світом; за зв'язком з людиною; за зв'язком з їхніми якостями та властивостями [6, с. 11]. Подібну класифікацію використали С. Л. Ковтюх та О. Л. Кирилюк у лінгвістичній розвідці про кіноніми в сучасній українській мові [7]. Досліджуючи псевдонімію, О. В. Петрова послуговується такими принципами: «людина в суспільстві», «людина й навколишній світ», «людина як така» [11, с. 7].

Для аналізу 89 кулінонімів м. Кропивницького також використано три принципи:

I. Номінація закладів харчування за зв'язком із навколишнім світом (принцип «кулінонім і навколишній світ»).

II. Номінація закладів харчування за особливостями самого закладу (принцип «кулінонім як такий»).

III. Номінація закладів харчування за зв'язком з людиною (принцип «кулінонім і людина»).

Найбільше - 59 номенів, що становить 66,3% від загальної кількості, утворено за принципом «кулінонім

і навколишній світ», у межах якого виділено 10 груп.

1. НЗХ, мотивовані назвами абстрактних понять (19 прикладів - 32,2% у межах принципу) («Казка», «Ідилія», «Затишок», «Весна», «Каприз», «Кураж», «Щастя», «Дежавю», «Парадіз», «Дольче Віта», «Манія», «Вояж», «Primo Violino» (італ. «перша скрипка», від фразеологізму «грати першу скрипку»), «Feellig Coffee», «Dream Room», «Mix», «Prima», «PARFE»). До цієї групи зараховано пропріатив «Mersy» (з французької - слово ввічливості «дякую»).

2. НЗХ, мотивовані топонімами (загалом 16 прикладів, що становить 27%). Такі одиниці походять від назв країн, міст, провінцій, характеристики яких так чи так пов'язані із закладом. Наприклад, «Київ», «Євразія», «Азія-сіті», «Болгарія», «Куба», «Асторія», «Ланжерон» (від назви одеського пляжу в районі мису Ланжерон), «Албена» (від назви чорноморського курорту в Болгарії), «Сорренто» (від назви італійського курортного містечка), «Шеньян» (від назви міста в Китаї), «Шенген» (від назви села в

Люксембурзі, яке розташоване на стику кордонів Люксембургу, Німеччини та Франції і в якому займаються виготовленням вина [3]).

3. НЗХ, мотивовані назвами рослин (6 мовних одиниць - 10%). Твірними словами є назви рідкісних екзотичних рослин, які зростають переважно в місцях із теплим кліматом: «Ліана» (від назви кущової або деревної рослини, поширеної в тропічних і субтропічних лісах), «Гранат» (від назви плодового дерева з яскраво-червоними квітами), «Розмарин» (від назви вічнозеленої запашної рослини, з листя якої добувають ефірну олію [1]), «Васабі» (від назви рослини, що належить до харчових культур й одночасно від назви типової спеції японської кухні [3]), «Бонсай» (з японської «рослина на таці», від назви мистецтва вирощування карликових дерев у невеликих ємностях [3]), «Камелія» (від назви чагарника з великими червоними пахучими квітками; вирощують як декоративну рослину [1]).

4. НЗХ, мотивовані історичною лексикою (3 одиниці - 5%). До цієї групи включено лексеми, пов'язані з певним періодом історії. Наприклад, назва «Султан» мотивована лексемою на позначення першої особи держави; назву кафе «ГорКом» утворено від радянізму російського походження горком - «городской комитет КПСС» [13]; ресторанонім «Козацька застава» утворено від словосполучення на позначення паланки (козацької застави): «1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. - невелике укріплення, обнесене частоколом.

2. Адміністративний округ у запорожців. 3. Полкове укріплення» [1], заклад своїм найменуванням звертає увагу на давній устрій запорожців, створюючи при цьому відповідну атмосферу.

5. НЗХ, мотивовані лексемами культурної сфери: «Кот Бегемот» (від назви персонажа твору М. О. Булгакова), «Два капітана» (від назви роману В. О. Каверіна), «ЧайKoffский» (прізвище композитора скомпоноване таким чином, щоб акцентувати увагу на двох напоях) (3 одиниці - 5%).

6. НЗХ, мотивовані міфонімами (3 номени - 5%): «Селена» (від імені давньогрецької богині Місяця, пізніше ототожнювали з Артемідою [8, с. 180]), «Dionis» (від імені давньогрецького бога виноградарства і виноробства [8, с. 87]), «Веста» (від імені римської богині добробуту родини [8, с. 56]).

7. НЗХ, мотивовані назвами осіб за родом занять, професією. Наприклад, кафе «Фаворит», «Турист», «Богема». Слово «богема» (фр. boheme - «циганщина») первісно вживали для позначення людей ромської національності (bohйmiens), які проживали в Богемії - області на території Чехії, у Франції в першій половині ХІХ ст. цим словом почали позначати неприкаяний, ексцентричний спосіб життя певної частини художньої інтелігенції (3 одиниці - 5%).

8. НЗХ, мотивовані гідроназвами: кафе «Інгул» (назва мотивована лексемою, що вказує на конкретне місце: заклад знаходиться біля річки Інгул), ресторан «Тиха Гавань» також розташований біля річки Сугоклеї, звідси й назва: «тиха», бо на віддалі від гамірного міста, і «гавань» - «природно захищена від вітру, хвиль, течій ... частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден» [1]. Власникам ресторанів необхідно привернути увагу клієнтів чимось вишуканим, унікальним, тому назва рибного ресторану «Marlin» цілком відповідає меті: марлін - риба-делікатес, яка водиться у водах Індійського та Тихого океанів [3] (3 номени - 5%).

9. НЗХ, мотивовані космічною лексикою (2 одиниці - 4,1%): «Сатурн», «Зірка».

10. НЗХ, мотивовані лексемами мистецької сфери: назва ресторану «Колізей» - це не тільки давня архітектурна пам'ятка Риму, але й зразок довершеного стилю (1 приклад - 1,7%).

У межах принципу «кулінонім як такий» - 23 назви, що становить 25,8% від загальної кількості. Твірні слова вказують на особливості інтер'єру, меню, традицій закладів. Зібрані куліноніми утворюють дві групи:

1. НЗХ, мотивовані особливостями меню (16 мовних одиниць, що становить 69,6% у межах групи). Кав'ярня «Пудинг» спеціалізується на приготуванні кави та різноманітних десертів, один з яких - пудинг, який, за традицією закладу, готують у передріздвяний період. Власні назви «Мокко», «Чорнакава», «Зефір», «Грандпіца», «Пельмені і вареники», «Булошна №1», «Dva Coffee», «Kex Bar», «Rebro Grill and Bar», «Grill Pub», «Pahlava» (з арабської - «баклава, пахлава», кондитерський виріб з листкового тіста з додаванням горіхів і сиропу; поширений у кухнях Сходу [3]), «ChaCha» (від чача - «грузинський міцний алкогольний напій, виноградний бренді, часто називають «грузинською горілкою» [3]) акцентують увагу на головних стравах, напоях, які пропонують заклади, способах приготування. Особливість таких закладів, як «Korizza» і «Ваніль» полягає в додаванні до головного продукту - кави - кориці, ванілі. Кулінонім «Хот Кот» утворено внаслідок гри слів, нагадує хотдог, ця страва входить до меню, «Кот» указує на особливості декорацій ресторану.

2. НЗХ, мотивовані особливостями зовнішнього і внутрішнього оформлення: ресторани «Апельсин» (назва пов'язана з яскравим помаранчевим кольором інтер'єру), «Панорама» (панорамний вигляд із вікна закладу), «Familia Garden» (назва мотивована наявністю рослин усередині, малюнків на стінах з відповідною тематикою), «Арка» (приміщення у формі арки), кафе «SOVA» (насичення закладу декораціями, картинами із зображенням сови-птаха), «Drova» (дерев'яні предмети меблювання), «Квартира» (приміщення оформлено таким способом, щоб досягти максимальної схожості зі звичайною квартирою, аби клієнт почувався як удома) (7 прикладів, що становить 30,4% у межах групи).

За принципом «кулінонім і людина» утворено тільки 7 номенів (7,9% від загальної кількості). Такі НЗХ походять від імен власників або членів їхніх родин: кафе «Вікторія», «Діана», «Світлана», «Максим». О. В. Суперанська в роботі «В пространстве филологии» пояснює походження окремих товарних знаків кінця ХІХ ст. Для дореволюційної Росії важливим було добра слава продавця, а не товарний знак. Тому популярними були такі заклади: «УБакастова», «УБубнова», «УПавлова». У Кропивницькому функціонує кафе «УЕльшана» [12, с. 57-58]. Назва «Оля-ля» нагадує вигук, проте, зі слів власника закладу, - це контамінація двох однакових слів «Оля» і «Оля». Онім «Франс/ya» походить від власного французького імені.

Отже, ергоніміка в українській ономастиці складає потужний сегмент одиниць із різною номінацією. Називання того чи того закладу залежить від особистих уподобань, а також якостей і властивостей самих кафе, ресторанів, кав'ярень, барів тощо. У м. Кропивницькому найбільше НЗХ утворено за принципом «кулінонім і навколишній світ», майже вполовину менше пропріативів, що походять від назв страв, способів їх приготування, особливостей інтер'єру Спорадично виникають НЗХ за принципом «кулінонім і людина».

На перспективу необхідно дослідити всю систему власних найменувань закладів м. Кропивницького з погляду номінативних процесів і способів словотворення.

Бібліографія

1. Академічний тлумачний словник української мови: веб-сайт. URL: http://sum.in.ua (дата звернення: 18.03.20).

2. Белей О. О. Сучасна українська ергонімія: власні назви підприємств Закарпаття. Ужгород, 1999. 111 с.

3. Вільна енциклопедія „Вікіпедія”: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 18.03.20).

4. Дубчак В. В. Людіаріоніми м. Хмельницького: структура, семантика твірних основ та мотивація. Записки з ономастики. 2015. Вип. 18. С.221-230.

5. Зимовець Г. В. Символічний компонент в мотивації ергонімів: назви з мистецької сфери. Записки з ономастики. Opera in onomastica : збірник наукових праць / Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Одеса : Астропринт, 2015. Вип. 18. С. 238-250.

6. Ковалева Н. Б. Принципы номинации топонимов бассейна р. Ини. Вопросы русского языка и его говоров. Томск, 1976. Вып. 2. С. 1117.

7. Ковтюх С. Л., Кирилюк О. Л. Кінонімія в сучасній українській мові: принципи номінації та способи творення: монографія. Кіровоград : Видавництво ДЛАУ, 2010. 168 с.

8. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. Словник античної міфології / за ред. А. О. Білецького. Київ : Наукова думка. 1989. 240 с.

9. Особенности арабского языка: веб-сайт. URL: https://www.liveintemet.ru/users/4801665/rubric/3369217/page1.html (дата звернення:

19.03.20) .

10. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. Москва : Наука, 1988. 192 с

11. Петрова О. В. Особливості номінації в псевдонімії німецької та української мов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / Донецький національний університет. Донецьк, 2015. 20 с.

12. Суперанская А. В. Товарные знаки и знаки обслуживания. В пространстве филологии ДонНУ Филол. фак-т. Донецк : ООО „Юго- Восток ЛТД", 2002. С. 57-58.

13. Словарь Ожегова. Толковый словарь русского языка: веб-сайт. URL: http://www.ozhegov.org (дата звернення: 18.03.20)

14. Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови: монографія. Хмельницький : Авіст. 2008. 548 с.

15. Топ 20 ресторанів, кафе та барів у Кропивницькому: веб-сайт. URL: https://20.ua/kr/restorani-kafe-bari/restorani/ (дата звернення:

Размещено на Allbest.ru