Графічні знаки у віртуальному дискурсі
Розуміння та диференційні ознаки віртуального дискурсу стосовно дискурсу реального. Історія виникнення графічних знаків, які використовуються у віртуальній комунікації. Функціональна спрямованість уживання графічних символів під час інтернет-спілкування.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.10.2020 |
| Размер файла | 21,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Графічні знаки у віртуальному дискурсі
Софія Застровська, Оксана Найдюк
У статті окреслено розуміння віртуального дискурсу, його диференційні ознаки стосовно дискурсу реального. Віртуальний дискурс визначається як спілкування через інтернет за допомогою технічних засобів: комп'ютера, смартфона, планшета та ін. Основна увага зосереджена на графічних знаках як обов'язкового складника віртуального дискурсу. Простежено історію виникнення графічних знаків, які найчастіше використовуються у віртуальній комунікації: смайлів, лігатури "at", хештегу. Наведено трактування графічних знаків у лексикографічних джерелах, систематизовано семантичне значення смайлів. Зазначено неоднаковий переклад смайлів різними мовами. Відзначено функціональну цілеспрямованість уживання смайлів, лігатури, хештегу та інших графічних символів, серед яких частотними є різні пунктуаційні знаки. Пунктуаційні знаки (інтерпунктеми), до яких належать кома, крапка, крапка з комою, двокрапка, тире, три крапки як знак пропуску, окличний та запитальний знаки, лапки, дужки тощо, набувають у віртуальному дискурсі символьного значення та у своїх комбінаціях заміщуються лексичні одиниці з відповідним семантичним та/або прагматичним значенням. Використання різних графічних знаків у віртуальному дискурсі потребує від користувачів набуття спеціальної (віртуальної) компетенції. Вони будуть інформативними для програмістів, хакерів, системних адміністраторів і тощо, але не будуть інформативними для чайників, ламерів, у т. ч. і для інших типажів віртуального дискурсу. У статті на фактичному матеріалі (фрагментах віртуального спілкування із твору Б. Вуд "Die Prophetin") інтерпретується вживання графічних знаків. Після висновків намічено перспективи подальших наукових пошуків.
Ключові слова: дискурс, віртуальний дискурс, графічні знаки, віртуальна комунікація, комп'ютер, віртуальність, смайл, хештег.
Застровская София, Найдюк Оксана. Графические знаки в виртуальном дискурсе. В статье определено понимание виртуального дискурса, его диференционные признаки по отношению к дискурсу реальному. Виртуальный дискурс определяется как общение через интернет с помощью технических средств: компьютера, смартфона, планшета и др. Основное внимание сосредоточено на графических знаках как обязательной составляющей виртуального дискурса. Прослежено историю возникновения графических знаков, которые чаще всего используются в виртуальной коммуникации: смайлов, лигатуры "at", хэштегов. Приведены трактовки графических знаков в лексикографических источниках, систематизировано семантическое значение смайлов. Указан разный перевод смайлов разными языками. Отмечено функциональную целеустремленность употребления смайлов, лигатуры, хэштегов и других графических символов, среди которых частотными являются различные пунктуационные знаки. Пунктуационные знаки (интерпунктемы), к которым относится запятая, точка, точка с запятой, двоеточие, тире, многоточие как знак пропуска, восклицательный и вопросительный знаки, кавычки, скобки и т.п., приобретают в виртуальном дискурсе символического значения и в своих комбинациях замещают лексические единицы с соответствующим семантическим и / или прагматичным значением. Использование различных графических знаков в виртуальном дискурсе требует от пользователей специальной (виртуальной) компетенции. Графические знаки будут информативными для программистов, хакеров, системных администраторов и т.п., но не будут информативными для чайников, ламеров, не исключено и для других типажей виртуального дискурса. В статье на фактическом материале (фрагментах виртуального общения из произведения Б. Вуд "Die Prophetin") интерпретируется употребление графических знаков. После соответствующих выводов указываются перспективы дальнейших научных поисков.
Ключевые слова: дискурс, виртуальный дискурс, графические знаки, виртуальная коммуникация, компьютер, виртуальность, смайл, хэштег.
Zastrovska Sophia, Naidiuk Oksana. Graphic Signs in Virtual Discourse. The understanding of virtual discourse, its distinctive features in relation to the real discourse are defined in this article. Virtual discourse is defined as communication via/through the Internet using technical means: a computer, a smartphone, a tablet, and others. The main focus is on graphic signs as an obligatory component of virtual discourse. The history of the appearance of graphic signs that are most often used in virtual communication is traced: emoticons, "at" ligatures, hashtags. Interpretations of graphic signs in lexicographic sources are given, the semantic meaning of smiles is systematized. A different translation of smiles in different languages is presented. The functional purposefulness of the use of smiles, ligatures, hashtags, and other graphic symbols is noted, among which the various punctuation marks, are frequent. Punctuation marks (interpuntems), which include a comma, a period, a semicolon, twodots, a dash, ellipsisas a skip sign, an exclamation mark and question marks, quotes, brackets, etc., acquire symbolic values in the virtual discourse. Combinations replace lexical units with an appropriate semantic and / or pragmatic meaning. Graphic signs of different types are used in complexes, which requires special knowledge of their use. The use of various graphic signs in virtual discourse requires special (virtual) competence from users. Graphic signs will be informative for programmers, hackers, system administrators, etc., but not informative for teapots, lamers, including other members of virtual discourse. The use of graphic signs is interpreted in this article on the actual material (fragments of virtual communication from the work of B. Wood "Die Prophetin") In conclusion (after appropriate results are presented), prospects for further scientific research are indicated.
Key words: discourse, virtual discourse, graphic signs, virtual communication, computer, virtuality, smile, hashtag.
Постановка наукової проблеми та її значення
Розвиток людства не стоїть на місці. Людина продовжує розвиватися сама, розробляє нові технології і системи, продовжує досліджувати незвідане досі. Неабияку роль у розвитку людини відіграють машини і техніка. Те, що раніше було неможливим, або майже неможливим, тепер звичайна реальність: спілкування на відстані, передача інформації за секунди, дослідження гір та підводного світу. Неабияк змінили наше життя новітні технології. Навіть, здавалося б, абсолютно «нетехнологічна» наука, як лінгвістика, відчуває на собі новітні технології, які своєю чергою спонукають до життя нові дослідження в галузі лінгвістики.
Актуальність роботи зумовлена зверненням до проблематики недостатньо дослідженого на сьогодні віртуального дискурсу, зокрема його особливостей, структури, жанрової специфіки, ролі невербальних засобів у вираженні намірів комунікантів.
Об'єктом є графічні знаки у віртуальному дискурсі.
Предмет дослідження - семантичні та функціональні властивості графічних знаків у віртуальному дискурсі.
Мета статті - виявити семантичне значення та функції різних видів графічних знаків у віртуальному дискурсі.
Мета дослідження зумовила розв'язання таких завдань:
1) з'ясувати поняття «віртуальний дискурс» та його диференційні ознаки;
2) зінтерпретувати значення і функції графічних знаків у віртуальному спілкуванні.
Методологія ґрунтується на наукових концепціях теорій дискурсу, комунікації, семіотики, функціональної лінгвістики. Застосовуються такі методи: аналіз словникових дефініцій, інтерпретативний аналіз, контекстуальний аналіз.
Результати та дискусії
У цьому дослідженні насамперед зупинимось на дискурсі, який виник завдяки новітнім технологіям, а саме на віртуальному дискурсі (див. [6]).
Віртуальність - (від латин^У^ - тут: потенційний, можливий) - вигаданий, уявний об'єкт, суб'єкт, категорія, ставлення, дія тощо, не присутні в цей час у реальному світі, а створені лише грою уяви людської думки або зімітовані за допомогою інших об'єктів. Використовується в багатьох сферах сучасного життя, переважно стосовно симуляції чогось: віртуальні прилади, віртуальний хокей, віртуальне навчання, віртуальні служби знайомств (із таким же віртуальним спілкуванням і сексом) і навіть віртуальна держава; рідше стосовно можливості існування, стану: віртуальна частинка, віртуальні переміщення. Проте термін віртуалізація - заміщення реального віртуальним, застосовується зазвичай до кіберпростору - реальності, що створюється за допомогою комп'ютерів [10].
Отже, віртуальний дискурс - це спілкування, яке здійснюється через канал зв'язку - інтернет за допомогою технічних засобів: комп'ютера, смартфона, планшета та ін.
Віртуальному дискурсу притаманні ті ж функціональні цілі, що й реальному: комунікативна, ігрова, навчальна, інформативна та ін. (Визначення реального дискурсу див. у роботах [1; 2; 3; 4; 7]) Проте віртуальне спілкування дещо відрізняється від реальної комунікації. У процесі віртуальної взаємодії можуть проявлятися ті риси співрозмовника, які приховуються в процесі реального спілкування з тих чи тих причин. До особливостей віртуального дискурсу належить анонімність, демократичність спілкування (зазвичай спілкування на «ти», без урахування віку, зовнішності, соціальних, расових, статевих та інших характеристик комунікантів), можливість спілкування з великою кількістю людей одночасно, відсутність просторових і часових кордонів, швидкість отримання інформації.
Процес спілкування передбачає використання вербальних та невербальних засобів. Віртуальна комунікація особливо активно використовує саме невербальні засоби, що властиве всім жанрам віртуального спілкування. Це пов'язано з економією часу, зі спрощеністю передачі зашифрованої інформації, способом підтвердження розуміння та володіння символами віртуального спілкування. Утворилася певна система знаків, які використовуються у віртуальному дискурсі. До них належать «лапки», смайли, дужки, знак «равлик» або «собачка» @, хештег #, дублювання однієї і тієї ж літери, написання речень із великої літери, повторення знака оклику та знака запитання, використання зірочок.
Зупинимось на окремих із них.
1. Смайл, смайлик (від англ. smile - усмішка), також емотікон, емограма (англ. emoticon) - схематичне зображення людського обличчя, що використовується для передачі емоцій. Може складатися з різноманітних символів, як то букв алфавіту, знаків пунктуації та
різних службових символів. Особливе розповсюдження смайли набули з поширенням інтернету (чати, форуми, ICQ тощо) та мобільних телефонів (короткі повідомлення - SMS), де широко використовують користувачі для обміну повідомленнями.
У Юнікоді графічними знаками для позначення емоцій є: © в © (коди и+263А, и+263В і и+2639 - відповідно). В Юнікоді версії 6.0 передбачено набір із понад 60 смайлів [8].
Одні й ті ж емоції іноді записуються різними смайлами, деякі з них функціонують лише у вузькому колі людей. Але є смайли, які поширені повсюдно і мають усталений запис. Часто вони вже вбудовані в інтернет-програми та мобільні телефони, і при виведенні на екран текстові смайли автоматично заміняються на відповідні графічні зображення. Семантичне значення смайлів зведено в табл. 1 [8]. Слід відзначити, що якщо дивитися на ці символи збоку справа, то вони нагадують міміку людського обличчя [9].
Таблиця 1 Семантичне значення смайлів
|
Смайл |
Значення |
Смайл |
Значення |
Смайл |
Значення |
|
|
:-) або :) |
посмішка, щастя |
:-( або :( |
сум, депресія, не весело |
;-) або ;) |
підморгування |
|
|
:-D |
сміх |
:-P або :Р |
показувати язика |
:-* |
поцілунок |
|
|
:-O або =-O |
здивування, шок |
:-[ |
зашарівся, почервонів |
:'( |
плач |
|
|
O:-) |
ангел |
]:->або>:) |
дідько, диявол |
8-) або B-) |
в окулярах, крутий |
|
|
>:O або >:( |
розлючений |
:-X |
стулені губи, обіцянка мовчати |
:-| |
не розумію, чекаю |
|
|
:-! |
нудота, відраза |
:-@ |
кричати в гніві, розгніваний |
@}->-- |
троянда |
|
|
:'-) |
сльози радості, усмішка крізь сльози |
%) |
плутанина, сум'яття; божевільний |
:*) |
напідпитку |
2. Знак @ (лігатура «at») у сучасному значенні найчастіше використовується в адресах електронної пошти і «згадках» у соціальних медіа. Серед розмовних українських назв - «равлик», «собачка», «песик» або «вухо». Офіційна назва «комерційне ет». Код у Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення).
В епоху Відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і т. д.) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик» разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочували на клавіатуру [11].
Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок із рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовували в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній уже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 році.
Це єдиний новий значок, який додали до коду азбуки Морзе від часів Другої світової війни. Для @ сигнал в азбуці Морзе передається комбінацією точок і тире «** -- *» , що відповідає літерам «А» і «С» як одному символу [11].
«Равлик» мирно чекав своєї зоряної години до 1971 року, поки на нього не звернув увагу 29-літній Рей Томлінсон, інженер-дослідник з американської компанії BBN Technology (Bolt,Beranek and Newman) у Бостоні. Його помилково вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не був.
Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція - ПК вийшли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери, @ полюбилася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак [11].
Іменування знака в різних країнах різняться: Україна - равлик, слимак, песик, мавпочка, жабка, вухо; Сполучені Штати - кішка; Росія - собачка; Корея - равлик; Болгарія - «кльомба» або «маймунско А» (мавпа А); Нідерланди -«apenstaartje» (мавпячий хвіст); Ізраїль - «штрудель» (вир); Іспанія - як і міра ваги «arroba»; Франція - як і міра ваги «arrobase»; Португалія- як і міра ваги «arrobase»; Німеччина - мавпа, мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка; Польща - мавпа, мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка; Італія - «chiocciola» (равлик); Данія, Норвегія, Швеція - «snabel-a» (А з рилом) або слонячий хобот (А з хоботом); Чехія, Словаччина - рольмопс (оселедець під маринадом); Китай, Тайвань - мишеня; Туреччина - троянда; Сербія - «пришелепкувата A» або «ма]мун» (мавпа); В'єтнам - «скарлючена A»; Хорватія, Румунія, Словенія - «мавпа»; Фінляндія - котячий хвіст, «спляча кішечка»; Греція - макаронина; Угорщина - хробак, кліщ; Латвія -et («пов»), запозичення з англійської; Литва -eta («ета»), запозичення з англійської [11].
3. Хештег, або гештеґ (англ. hashtag, від hash- «символ ґратки», «октоторп») - слово або фраза, яким передує символ «#» (октоторп). Користувачі можуть об'єднувати групу повідомлень за темою або типом із використанням хештегів - слів або фраз, які починаються з #.
Короткі повідомлення в мікроблогах соціальних мереж, таких як Twitter, Tout, identi.ca, Google+, Facebook і VK, можуть бути помічені хештегом, включаючи в себе і одне слово, і більше об'єднаних слів (але без пробілів).
Уперше хештеги з'явилися і були використані в мережах IRC (Internet Relay Chat)для маркування тем і груп. Вони використовуються для позначення окремих повідомлень, що відносяться до якої-небудь групи, а також як приналежність до певної теми або «каналу».
Зазвичай, канали або теми, які доступні по всій мережі IRC, починаються з хеш-символу # (на відміну від локальних серверів, які використовують амперсанд «&»). Популярність хештегів виросла одночасно зі зростанням популярності Twitter. Це надихнуло Кріса Мессіна, якого зараз називають батьком хештегів, запропонувати подібні системи, щоб позначати теми, що являють інтерес у мікроблогах мережі. Він відправив перше повідомлення з хештегом на Twitter: «Що ви думаєте про те, щоб використовувати ґратки (#) для різних груп?» - Кріс Мессіна, 23 серпня 2007 [5].
Хештеги стали популярними у 2007 році під час лісових пожеж у Сан-Дієго, коли Нейт Ріттер використовував хештег «#sandiegofire», щоб бути в курсі всіх оновлень, пов'язаних із катастрофою [5].
Продемонструємо використання немовних засобів у віртуальному дискурсі на матеріалі твору Барбари Вуд «Die Prophetin». Коротко до змісту тексту. Катеріне через певні обставини переховується разом із цінною археологічною знахідкою. Допомагає їй Гарібальді. Через чат IRC Катеріне намагається знайти підтримку і допомогу серед однодумців, вона спілкується через нік Janet. Цілі Катеріни: 1) спростувати неправдиву інформацію, що розповсюджена про неї її переслідувачами; 2) проінформувати про справжній стан справи; 3) отримати інформацію, яка є необхідною для встановлення істини відносно знайдених нею папірусів в археологічних розкопках; 4) запобігти присвоєнню цінної знахідки людиною (комп'ютерним генієм), який хоче мати цю знахідку у своїй приватній колекції, всупереч усім законам стосовно археологічних знахідок.
У межах цієї статті розглянемо початковий етап спілкування Катеріни з членами групи її однодумців у віртуальному просторі.
1. Mit einem Mausklick war sie im IRC. Erleichtert sah sie den Eintrag: #hawksbill. Das bedeutete, die Gruppe war Online. (B. Wood, S. 482)
2. /join #janet, drьckte die Eingabetaste, und auf der rechten Bildschirmhдlfte erschien: #janet i. (B. Wood, S. 483)
З цілями і мотивами застосувати IRC Катеріне виходить на зв'язок із членами групи hawksbill і хештег плюс нік групи (#hawksbiU) допомагає їй знайти цю групу. Отже, хештег плюс нік групи (#hawksbill) виконують контактовстановлюючу функцію. Команда однодумців #hawksbill виходять в ефір під різними вигаданими ніками: іменами і з поштовими скриньками, у назвах яких традиційно був присутній знак @: @janet, Atomba@ix-orl-22.ix.vetcom, fmason@ouray.cudenver.edu,kharvey@scgrad.demon.co.uk,rismith@alice.brad.ac.us,
George@Sebakal.DialUp.Polaris.Telnet, mongo@dianuba.com. (B. Wood, S. 484-486).
3. [Sugar]Hi!:))) «Janet »GroЯartig, daЯ ihr mich entdeckt habt.<...>
[sugar] Was sagen die Schriftrollen??? Geht die Welt an Sylvester unter? Soll ich mich mit Prankie verabreden oder einfach zu Hause bleiben und sterben? Hahahaha «SERVER»Trilogy!Atomba@ix-orl-22.ix.vetcom, hallo,
[DOGbert] Ich will nicht sterben. <...>
[SpaCeman] Und das FBI hat sie aufgespьrt:)))
«Janet »Ja. Seid ihr das gewesen?
[TrilogY] Wir dachten, das wьrde die Polizei und alle von deiner Spur abbringen ):-p [Jean-Luc] Wir geben falschen Alarm. Wir schaffen andere Kanдle, damit sie nicht so schnell agieren, falls Dr. Alexander wirklich selbst einen Kanal einrichtet. Sie werden es wieder fьr einen Witz halten; -)
Nach einem schnellen Blick ьber die Schulter tippte Catherine: »Hab tihr Tymbos gefunden?« [Jean-Luc] KeinTymbos.
[TrilogY] leider nein!!!!
[sugar] Wir haben es versucht. :(<...>
[sugar] paЯ auf dich auf:-)(B. Wood, S. 485-486)
Час перебування користувачів групи #hawksbill у віртуальному просторі обмежений зумисне: їх мета не бути запеленгованими тими, хто хоче вийти на їхній слід. Графічні знаки, вжиті ними, свідчать про те, що вони співчувають Катеріне (:(), підбадьорюють її (';-),:-),:-p), обнадіюють (:)))), налогошують про важливість повідомлення (!!!!, ) тощо, тобто виконують емотивну функцію.
Сама Катеріне не знає з ким спілкувалась, чоловік це чи жінка, де мешкає, якого віку. (Catherine blickte auf den Monitor und las die Worte und Gesten von Menschen, die sie nie getroffen hatte und vermutlich auch nie treffen wьrde. Sie wuЯte nicht, ob >sugar< eineFrau war oder >spaCeman< ein Mann. Waren sie zwanzig oder siebzig? Lebten sie in denVereinigten Staaten?)(B. Wood, S. 487)
Висновки та перспективи подальшого дослідження
Віртуальний дискурс - це складне і недосліджене явище, якому властиві всі ознаки комунікації в реальному світі. У цій статті ми продемонстрували вживання невербальних знаків у віртуальному дискурсі. Для існування віртуального дискурсу обов'язково потрібен канал зв'язку. Особливістю спілкування у віртуальній реальності є анонімність співрозмовників, нівелювання певних граматичних правил та правил етикету, скорочення слів та використання великої кількості немовних знаків.
Перспективу подальших розвідок убачаємо у дослідженні лексичного наповнення віртуального дискурсу.
References
дискурс віртуальний графічний знак
1. Arutiunova, N. D. 1998. Bolshoi entsyklopedycheskyi slovar. Moskva.
2. Demiankov, V. Z. 1982. “Anhlo-russkye terminy po prykladnoi linhvistyke y avtomatycheskoi pererabotke teksta”. Metody analyza teksta 39:7.
3. Dyskursyakkohnityvno-komunikatyvnyifenomen. Kh.: Konstanta, 2005.
4. Karasyk, V. Y. 2000. “O typakh dyskursa”. Yazykovaia lichnost: institutsionalnyi ipersonalnyi diskurs 7: 5-20.
5. Kheshtek.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B3
6. Lutovynova, O. V. 2009. “Virtualnyi diskurs kak odno iz napravleniy v issledovanii kiberprostranstvd” VestnykMoskovskoho hosudarstvennoho oblastnoho universiteta. Seryia: Linhistyka 1:26-32.
7. Selivanova, O. O. 2006. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia.
8. Smailhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BB
9. Ulianchenko, O. V. Linhvokomunikatyvm osoblyvosti kompiuternoho dyskursu. https://essuir.sumdu.edu.ua/ bitstream/123456789/26558/1/Ulyanenko_dyskurs.pdf
10. Vitrualmsthttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B0%D0% BB%D 1 %8C%D0%BD%D 1 %96%D 1 %81 %D 1 %82%D 1 %8C.
11. @ https://uk.wikipedia.org/wiki/@
12. Wood Barbara. 1995. “Die Prophetin'". Verlag: Wolfgang Krьger Verlag Erscheinungsjahr.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка ділового спілкування. Стильові, лексичні та граматичні аспекти дискурсу - комунікативної події, що обумовлюється взаємозв'язком між мовцем та слухачем. Зв'язок дискурс-аналіза з текстолінгвістикою, психолінгвістикою, філософією, стилістикою.
реферат [42,6 K], добавлен 30.11.2015Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.
статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Методи дослідження дискурсу. Визначення поняття "текст". Аспекти створення образності і виразності. Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома "Троє в одному човні (не рахуючи собаки)".
курсовая работа [456,2 K], добавлен 07.11.2013Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015Диференціація поглядів на поняття "дискурсу" як лінгвістичної проблеми. Місце комп’ютерного спілкування в комунікативному середовищі. Характерні риси англійського комп’ютерного дискурсу, його жанри та текстуальний аспект. Способи утворення сленгу.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2014Поняття наукового дискурсу та його компоненти, оцінка ролі та значення в сучасній моделі комунікації. Основні характеристики сучасного німецькомовного наукового дискурсу і прийоми його перекладу, прийоми культурної адаптації та граматичні аспекти.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 21.06.2013Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Специфіка політичного дискурсу з погляду лінгвістичних досліджень. Характеристика метафори та метафоричного процессу. Особливості перекладу метафори та принципи відтворення метафоричних конструкцій в англомовному політичному дискурсі українською мовою.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 27.07.2022Етикетне спілкування - складова лінгвокраїнознавчої комунікації. Принцип організації етикетного спілкування лінгвокультурної комунікації. Мовні кліше - репрезентати ситуаційного етикету. Етикетні моделі знайомства, привітання, прощання, вибачення, подяки.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 01.02.2014Різноманітність комунікативних навичок та вмінь. Французька школа дискурсу. Способи взаєморозуміння людей між собою. Типологія діалогічних дискурсів. Типи дискурсів і формування їхніх векторів. Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей.
курсовая работа [28,7 K], добавлен 17.01.2009Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Методика аналізу сучасної американської промови. Сучасні американські церемоніальні промови як різновид політичного дискурсу. Лінгвокультурні особливості сучасної американської церемоніальної промови.
дипломная работа [1002,7 K], добавлен 04.08.2016Різновиди знаків за Ч. Пірсом: "ікони", "індекси" і "символи". Принципова особливість іконічних знаків. Індекси: поняття, приклади. Умовні та конвенціональні знаки, їх головні особливості. Символіка знака в мистецтві Середньовіччя і Відродження.
доклад [20,8 K], добавлен 03.02.2012Основні риси політичного дискурсу та тактики аргументації. Вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їх передвиборних промовах. Специфіка аргументації у промовах політиків різних партій. Збереження аргументації при перекладі.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 03.03.2010Дискурс як тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище та мовленнєвий потік. Особливості дистрибуції та значення дієслів заборони, їхній вплив на адресата політичного дискурсу. Специфіка та будова лексико-семантичного поля дієслів заборони.
статья [80,2 K], добавлен 08.07.2011Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. Мовна гра як фактор виникнення невдачі. Особливості рекламного дискурсу. Використання сленгової лексики, різноманіття інтерпретації мовної одиниці, вживання каламбуру як причини невдачі слоганів.
дипломная работа [67,6 K], добавлен 17.09.2014Прагматичні проблеми перекладу, причині та передумови їх виникнення та розвитку. Типи адаптації та закономірності її реалізації. Загальна характеристика україномовного публіцистичного дискурсу та прагматичні особливості перекладу відповідного тексту.
курсовая работа [56,2 K], добавлен 02.07.2014Вимоги, що сприяють покращенню продуктивності спілкування з аудиторією. Закономірності мови: логічний наголос, логічна пауза, мовний такт, інтонаційно-мелодійний малюнок знаків пунктуації. Акустичні компоненти інтонації. Невербальні засоби спілкування.
презентация [723,4 K], добавлен 21.03.2015
