Просодичні засоби актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу тексту англійського анекдоту
Встановлення енергетичних особливостей просодичного оформлення англійських анекдотів за результатами аудитивного й акустичного аналізів їх текстів. Розгляд та характеристика інваріантної інтонаційної моделі усної актуалізації англійських анекдотів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.10.2020 |
| Размер файла | 87,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Просодичні засоби актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу тексту англійського анекдоту
Лариса Тараненко
У статті за результатами аудитивного й акустичного аналізів текстів англійських анекдотів установлено енергетичні особливості їхнього просодичного оформлення. Опис енергетичної картини усної актуалізації текстів анекдотів було здійснено відповідно до фундаментального принципу збереження емоційно-прагматичного потенціалу висловлення, покладеного в основу енергетичної теорії мовлення, у межах якої мовлення розглядається в координатах «емоція» - «прагматика» - «смисл». Для визначення особливостей комплексної взаємодії емоційних, прагматичних, семантичних і структурних факторів функціонування просодичних підсистем озвучених текстів анекдотів було обгрунтовано два варіанти алгоритмічно-фабульної моделі розгортання їхніх сюжетів, один із яких наближений за структурою до казки (вступ ^ коментар ^ кода), а інший - до загадки (тема ^ коментар ^ кода). Традиційним методом лінгвістичної інтерпретації результатів експериментально-фонетичного дослідження встановлено інваріантну інтонаційну модель усної актуалізації англійських анекдотів, параметри якої описано в межах структурно-фабульних компонентів тексту та на їхніх стиках. Через застосування кількісного А-критерію визначення рівня актуалізації емоційного і прагматичного потенціалів анекдоту побудовано його типову енергограму. Аналізом енергограм з'ясовано, що анекдот характеризується низьким рівнем емоційного і прагматичного потенціалів ініціальних структурно-фабульних елементів та зростанням прагматичного потенціалу до високої зони, а емоційного - до низької зони середнього рівня у «коді». Підвищенню емоційного і прагматичного потенціалів анекдотів слугують семантичні контрасти, які набувають ролі смислових актуалізаторів тексту завдяки їхньому виділенню просодичними контрастами. З'ясовано, що застосування функціонально-енергетичного підходу дає змогу встановити особливості комплексної взаємодії емоційних, прагматичних, семантичних і структурних факторів під час усної актуалізації текстів різних жанрів.
Ключові слова: текст англійського анекдоту, структурні компоненти, фабульні елементи, аудитивний і акустичний аналіз, просодичні засоби, інваріантна інтонаційна модель, К-критерій рівня емоційного і прагматичного потенціалів, енергограма.
Тараненко Лариса. Просодические средства актуализации эмоционально-прагматического потенциала текста английского анекдота. В статье по результатам аудитивного и акустического анализов текстов английских анекдотов установлены энергетические особенности их просодического оформления. Описание энергетической картины устной актуализации текстов анекдотов осуществлено, исходя из фундаментального принципа сохранения эмоционально-прагматического потенциала высказывания, положенного в основу энергетической теории речи, в рамках которой речь рассматривается в координатах «эмоция» - «прагматика» - «смысл». Для определения особенностей комплексного взаимодействия эмоциональных, прагматических, семантических и структурных факторов функционирования просодических подсистем озвученных текстов анекдотов были обоснованы два варианта алгоритмической фабульной модели их сюжетов, один из которых приближен по структуре сказки (вступление ^ комментарий ^ кода), а другой - к загадке (тема ^ комментарий ^ кода). Путем использования традиционного метода лингвистической интерпретации результатов экспериментально-фонетического исследования установлена инвариантная интонационная модель устной актуализации английских анекдотов, параметры которой описаны в пределах структурно-фабульных компонентов текста, а также на их стыках. На основе применения количественного К критерия уровня эмоционального и прагматичного потенциалов анекдота в работе представлена ее типичная энергограмма. Анализ энергограмм показал, что анекдот характеризуется низким уровнем эмоционального и прагматического потенциалов инициальных структурно-фабульных элементов, а также увеличением прагматического потенциала к высокой зоне, а эмоционального - к низкой зоне среднего уровня в «коде». Повышению эмоционального и прагматического потенциалов анекдотов служат семантические контрасты, функционирующие как смысловые актуализаторы текста за счет их выделения просодическими контрастами. Применение в работе функционально-энергетического подхода позволило выявить особенности комплексного взаимодействия эмоциональных, прагматических, семантических и структурных факторов устной актуализации текстов анекдотов.
Ключевые слова: текст английского анекдота, структурные компоненты, фабульные элементы, аудитивный и акустический анализ, просодические средства, инвариантная интонационная модели, К-критерий уровня эмоционального и прагматического потенциалов, энергограмма.
Taranenko Larysa. Prosodic Means Actualizing Emotional-and-Pragmatic Potential of an English Anecdote.
The paper is a study of prosodic features of English anecdotes' oral actualization influenced by structural, functional as well as emotional and pragmatic factors, which are defined within the framework of a new functional-and-energetic approach to the research of phonetic phenomena. On the basis of auditory and acoustic analyses of English anecdotes the author describes the energetic specificity of their prosodic organization using the fundamental theoretical principle of conserving the utterance emotional-and-pragmatic potential, which allows analyzing oral speech actualization within the following coordinates: “emotion”- “pragmatics” - “meaning”. To characterize the specificity of a complex interaction of emotional, pragmatic, semantic and structural factors of prosodic subsystems of the English anecdote, we systematized its structural elements into two algorithmic models presenting the text story-line development: one being similar to the structure of the fairy tale (introduction ^ commentary ^ code), and the other resembling the riddle (topic ^ commentary ^ code). Using the traditional method of linguistic interpretation of the obtained results the author substantiates invariant and variant intonation patterns of English anecdotes, whose parameters are described both within the text structural components and at their junctures. It introduces energygrams formed with the use of a quantitative ^-criterion of the texts' emotional and pragmatic potentials as well as their typical intonation-and-energy patterns. The energygrams analysis revealed that anecdotes are characterized by a low level of their emotional and pragmatic potentials at the initial structural elements as well as by the increase of pragmatic potential to a high zone, and emotional - to a low zone of the middle level within “the code”. The increase of the text emotional and pragmatic potentials is primarily conditioned by semantic contrasts which acquire the role of the text semantic centers due to being marked by prosodic contrasts. The author comes to the conclusion that the application of a functional-and-energetic approach to the study of a complex interaction of emotional, pragmatic, semantic and structural factors makes it possible to present a comprehensive description of invariant and variant prosodic patterns of any type of texts.
Key words: English anectode, structural components, plot elements, auditory and acoustic analyses, prosodic means, invariant intonation pattern, K-criterion of the texts' emotional and pragmatic potentials, energygram.
Вступ
Постановка наукової проблеми та її значення. На сучасному етапі розвитку фонетики вивчення просодичних засобів оформлення різножанрових текстів потребує звернення до методів багатофакторного аналізу, які дають змогу встановлювати специфіку комплексної взаємодії структурних, комунікативних і просодичних характеристик озвучених текстів. Водночас відкритим залишається питання енергетичного забезпечення функціонування просодичних засобів в оформленні англійських фольклорних текстів, розв'язання якого потребує застосування нового функціонально-енергетичного підходу як складової функціональної мовознавчої парадигми, вихідним елементом якого слугує запропонований А. А. Калитою принцип збереження емоційно-прагматичного потенціалу висловлення [5, с. 322-323]. Широка апробація міждисциплінарного функціонально-енергетичного підходу в межах експериментально-фонетичних досліджень Київської фонетичної школи (див., напр., [2; 4; 6; 9]) засвідчила, що його застосування здатне забезпечити розв'язання нагальної проблеми лінгвістики - виявлення зв'язку емоційних, прагматичних і структурно-семантичних факторів функціонування просодичних підсистем фольклорного тексту.
Тому метою цієї розвідки - експериментально встановити особливості впливу емоційно- прагматичного потенціалу структурних компонентів тексту англійського анекдоту як розважально-дидактичної розповіді на закономірності взаємодії просодичних засобів його усної актуалізації.
Методи та методика дослідження. Під час експериментального встановлення закономірностей просодичного оформлення та визначення динаміки змін емоційного і прагматичного потенціалів текстів англійських анекдотів ми спиралися на обґрунтовані в роботі [8] два варіанти алгоритмічно-фабульної моделі розгортання їхніх сюжетів. Один із них наближений за структурою до казки (вступ ^ коментар ^ кода), а інший - до загадки (тема ^ коментар ^ кода). До складу кожного з означених структурних компонентів розглянутих моделей входить низка подібних фабульних елементів. Так, «вступ» анекдоту-казки актуалізується за рахунок фабульних елементів «місце подій» та «дійові особи», а «тема» анекдоту-загадки обмежується фабульним елементом «референт». Своєю чергою, «коментар» анекдоту-казки розгортається на основі взаємодії фабульних елементів «розвиток дій та подій» і «проблема», а анекдот-загадка - елементів «характеристика» та «дія». При цьому під час постановки завдань аудиторам-фонетистам зверталася окрема увага на з'ясування ступеня впливу зазначених розбіжностей структурної побудови двох моделей текстів анекдотів на їхню інваріанту та варіантні просодичні моделі.
Кількісні характеристики змін і руху емоційно-прагматичного потенціалу висловлень у межах структурно-фабульних компонентів текстів анекдотів розраховували за формулою К- критерію актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу [3] на основі даних, отриманих із використанням комп'ютерної програми обробки звуку Ргааї [7]. Формула має такий вигляд:
де: К - критерій рівня актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу висловлення; Fo - частота основного тону (Гц = 1/с); X - тривалість звучання складу (мс); І0 - інтенсивність F0 ^В = ерг/м2с); І3 - інтенсивність Fз ^В = ерг/м2с); 1000 - коефіцієнт переведення мілісекунд у секунди.
Установлення енергетичних особливостей актуалізації структурно-фабульних елементів у кожному з досліджуваних різновидів текстів анекдотів здійснювалося через зіставлення експериментальних даних, отриманих під час аудитивного й акустичного аналізу, та побудови на основі показників кількісного ^-критерію типових моделей динаміки змін і взаємодії емоційно-прагматичного потенціалу текстів анекдоту у вигляді енергограм.
Під час виконання експериментального дослідження було проаналізовано 75 озвучених текстів англійських анекдотів [1], загальна тривалість звучання яких становить 32 хв.
Результати та дискусії. Результати аудитивного аналізу експериментальних текстів показали існування кореляції між різновидом структурно-фабульної моделі анекдоту і просодичними засобами його актуалізації. З'ясовано, що в анекдотах, які мають форму розповіді про певну подію та за структурною побудовою тяжіють до казки, вступний компонент містить фабульні елементи, які вводять слухача в ситуацію, знайомлять його з дійовими особами і місцем події, наприклад:
This man % had to take a ] bunch of penguins % to the zoo %for the new exhibit. || (Penguins);
This man % had to take а Л bunch of penguins f to the zoo % for the new exhibit. || (Penguins);
One after noon, % a science teacher % was lecturing his class in bi ology\ || (What's for lunch);
Fred § is thirty-two 'years old \ and he is '[still ¦single. || (Looking for a Wife).
З наведених прикладів випливає, що структурно-фабульному компоненту анекдоту «вступ» притаманна наявність коротких інтоногруп, у складі яких не більше трьох ритмогруп, актуалізація в межах середнього чи дещо розширеного тонального діапазону, уживання усіченої, поступово спадної або з порушеною поступовістю ступінчастої шкали, низького спадного тону в термінальній ритмогрупі, помірні темп і гучність. Інакше кажучи, вступний компонент анекдоту оформлюється нейтральними параметрами інтонації та, відповідно, має низький рівень емоційного і прагматичного потенціалів. Підвищення емоційного потенціалу простежується лише на окремих лексичних одиницях, оформлених здебільшого спеціальним підйомом, які привертають увагу слухача до суттєвих для розвитку ситуації та розуміння суті анекдоту деталей.
У випадках, коли структура анекдоту наближена до будови загадки або прислів'я, він, зазвичай, представлений коротким діалогом дотепного змісту, елементи якого складають таку алгоритмічну послідовність: тема ^ коментар ^ кода. Незважаючи на лапідарність анекдоту, викладеного за цією моделлю, його «тема» характеризується просодичним оформленням, подібним до «вступу» анекдотів, актуалізованих за розглянутою вище моделлю, наприклад: англійський анекдот текст
An elementary ''school \teacher \ sends ''this note \ to dll parents \ on the first
day of school. || (School teacher's note);
Doctor. | will /be `able to play the piano % after the operation? || (Piano);
A man receives a '[phone pall %from his doctor. || (Good news).
Приклади наочно ілюструють, що ознайомлення слухача з референтом анекдоту (дійова особа, ситуація, подія тощо) передається нейтральними компонентами інтонації: усічена шкала, поступово спадна та з перерваною поступовістю ступінчаста шкала, висхідно-спадний інтонаційний контур, низький спадний термінальний тон (у стверджувальних реченнях) або низький висхідний тон (у загальних запитаннях), помірні темп і гучність, відсутність різких тональних перепадів. Водночас рематичні елементи «теми», фіксація яких у пам'яті реципієнта визначальна для декодування анекдоту, можуть позначатися спеціальним підйомом та високим спадним тоном емфатичної конфігурації (висхідний рух тону на ядерному складоносії і спадний або рівний на затакті).
Отже, початкові структурні елементи анекдотів обох моделей характеризуються низьким рівнем емоційного і прагматичного потенціалів, які на просодичному рівні репрезентуються актуалізацією нейтральних параметрів компонентів інтонації.
Перехід до компонента «коментар» маркується в обох розглядуваних моделях середньою за тривалістю паузою. При цьому коментар анекдотів, які за структурною побудовою тяжіють до казки, притаманна більша варіативність інтонації, зумовлена актуалізацією фабульних елементів «розвиток дій та подій» і «виникнення проблеми», наприклад:
“Му goodness'.” the old man paid to the person % who was sitting -next to him | ~on the bench. || “Do you see that person \ with the loose pants \ and long hair?” | is it a boy %~or a girl? ||
“A girl”. paid his neighbor. || “She's my daughter”. ||
“ Oh\” the old gentleman said quickly. || “Please § yforgive me, \ ~I didn't know % that you were her mother”. ||
Просодичне оформлення наведеного та подібних до нього фрагментів свідчить про підвищення його емоційного потенціалу до середнього рівня, на що вказує передусім наявність значної кількості тональних інтервалів, здебільшого, на ділянці «передтермінальна частина -
ядро» (loose pants; -or a girl; A girl; -forgive me; I didn't /know і т. д.), високих спадних термінальних тонів та поєднання декількох кінетичних тонів у межах однієї інтоногрупи (... that you were her mother).
Крім того, «коментарі» анекдотів цієї структурної моделі характеризуються вираженням за рахунок взаємодії просодичних засобів різних емоційних станів, почуттів чи ставлення персонажів щодо описуваної ситуації або проблеми. Так, в аналізованому прикладі поєднання тональних інтервалів із високим та середньо-підвищеним висхідним тоном (напр., long jhair; is it a /boy), що проходить через усі регістрові зони і вирізняється підвищенням інтенсивності до його завершення, слугує реалізації невдоволення і роздратування героя анекдоту, його здивування- подиву, спричиненого нерозумінням ситуації.
Отже, чим ширший або вужчий тональний інтервал на різних ділянках інтоногруп фабульних фрагментів «коментарю», тим вищим є його емоційний потенціал.
Розгляд просодичної організації структурного компонента «коментар» анекдотів, зміст яких розгортається за моделлю, наближеною до загадки, показав, що, хоча вони характеризуються меншою варіативністю компонентів інтонації, провідним засобом їхнього оформлення слугує також розширений інтервал тональних рівнів, наприклад:
So, %he said to his /students, \ “Let me show you this Jrog % in my jacket
pockef'. || Then he reached into his pocket % and pulled out... ^ a jchicken ¦sandwich! || (What's for lunch?).
У прикладі контрасти тональних рівнів на різних ділянках інтоногрупи («передтакт - такт», «передтермінальна частина - ядро»), актуалізація спадних тонів різних тональних рівнів, наявність перцептивних пауз підсилюють семантичні контрасти цього структурного компонента, привертаючи до них увагу реципієнта.
Якщо «тема» анекдоту починається із запиту інформації, висхідний тон якої має малу або зменшену швидкість зміни напрямку його руху, то «коментар», зазвичай, мітить відповідь на неї, що за рахунок оформлення високим рівнем спадного тону звучить щиро, з ентузіазмом і зацікавленістю та набуває значення підбадьорюючого спонукання, наприклад:
А: :Doctor. \ wifi I be 'able to play the piano % after the operation! ||
B: Yes, I of course. || (Doctor).
Перехід від фабульних елементів «коментарю» до фінального компонента анекдоту «кода» маркується в обох структурних різновидах анекдотів середньою або короткою паузою. При цьому «кода» як раптова розв'язка анекдоту, покликана створювати комічний ефект, вирізняється найвищим рівнем емоційного і прагматичного потенціалів тексту, що на просодичному рівні виражається функціонуванням емфатичних просодичних засобів: сповільненням темпу, певним підвищенням гучності, модифікаціями тембрального забарвлення, контрастами тональних рівнів, поєднанням у межах її інтоногрупи двох кінетичних тонів, змішаною ритмічною структурою, наприклад:
The woman paused for a moment. \ then made her decision. || ;i~J .know /what,” she 'said. | “I'll fake both of them'.” || (The Last Chicken);
Great. 11 never Лcould before. || (ЛУШ I be able...);
I'm not. I I'm her mother. || (Boy or Girl);
Під час аудитивного аналізу були також розраховані частотні показники функціонування та взаємодії компонентів системи інтонації в актуалізації текстів англійських анекдотів. Так, переважна більшість їхніх фабульних елементів, незалежно від наближення структури до загадки чи казки, оформлюється спадним термінальним тоном (11,53 % - 73,91 %), який і набуває статусу інваріантної ознаки, а його переважна вживаність пов'язана з розважально-виховним функціональним призначенням тексту анекдоту.
При цьому в межах спадного термінального тону, функціонуючого в анекдотах, наближених за структурою до загадки, домінує високий тон у фабульних елементах, які вводять референта опису (48,07 %) і дають характеристику його дій (50,0 %), та середній - у коді (34,61 %). На відміну від цього, у текстах анекдотів, структура яких подібна до казки, максимальна частка високого спадного термінального тону була зареєстрована у найбільш емоційно навантаженому фабульному елементі анекдоту - «коді» (69,56 %) з дещо меншими показниками в елементах «розвиток подій» (60,86 %) і «виникнення проблеми» (56,52 %). Такий розподіл різновидів спадного тону пояснюється поступовим зростанням емоційного і прагматичного потенціалів у напрямку до коди в анекдотах, які мають більш розгорнуту структуру, та приверненням уваги слухача, аналогічно до загадки, до специфічних характеристик референта і його дій, які призведуть до неочікуваного результату в коді анекдоту.
Висхідний термінальний тон завершення фабульних елементів анекдотів простежується, як і в інших жанрах фольклорних текстів, лише в поодиноких випадках. Це цілком природно, оскільки завершення смислового блоку передбачає функціонування спадного термінального тону, що свідчить про затухання мовленнєвого сигналу попереднього структурного компонента тексту.
Щодо різновидів тонального діапазону в структурно-фабульних елементах анекдоту, то обидві досліджувані групи мають ознаки подібності, оскільки актуалізуються переважно в розширеному діапазоні. Звуження діапазону до середньої зони (60,86 %) притаманне лише фабульному елементу «дійові особи» анекдотів, наближених за структурою до казки, який має низький рівень емоційного і прагматичного потенціалів.
Модифікації тонального інтервалу і пауз на стиках структурно-фабульних елементів анекдотів та їхній розподіл за зонами сигналізують про підвищення рівня емоційного навантаження в анекдотах, структурно подібних до загадки, в яких перехід від «коментарю» до «коди» оформлюється розширеним (46,15 %) і широким (28,84 %) позитивним тональним інтервалом та середньою (59,61 %) і короткою (40,38 %) за тривалістю паузою, у той час, коли між іншими фабульними елементами переважає нульовий інтервал і середня пауза. Нульовий тональний інтервал також домінує на стиках структурних компонентів анекдотів, наближених до казки, за винятком переходу до «коментарю», який уводиться середнім позитивним тональним інтервалом (56,52 %). При цьому паузи варіюють від короткої на стику фабульних елементів «вступу» (78,26 %), що вирізняються тісним семантичним зв'язком, до середньої при переході до «розвитку подій» (86,95 %) і довгої перед «виникненням проблеми» (82,60 %) та до середньої на стику «коментарю» і «коди» (56,52 %), які й виконують роль сугестивного засобу підготовки реципієнта до сприйняття неочікуваної розв'язки анекдоту.
Актуалізацію гучності в межах фабульних елементів анекдотів зареєстровано в зонах від зниженої до підвищеної. Аналіз показників таблиці свідчить про збереження закономірності щодо превалювання помірної гучності у більшості фабульних елементів текстів досліджуваних анекдотів. Другою за частотою встановлено підвищену зону гучності, типову для озвучення «коди», яка вирізняється найвищим рівнем емоційного і прагматичного потенціалів (48,07 % - в анекдотах, наближених до загадки, та 60,86 % - в анекдотах, що мають подібність зі структурою казки).
Узагальнення результатів розгляду динаміки зміни емоційного і прагматичного потенціалів анекдоту (див. рис. 1) свідчить, що під час його актуалізації провідну роль виконує прагматичний потенціал, який постійно зростає в напрямку коди, де він доходить високої зони середнього рівня. Щодо емоційного потенціалу, то він, порівняно з прагматичними, не є настільки показовим і завжди залишається нижчим від прагматичного, досягаючи максимального рівня лише в межах «коди» (високої зони низького або низької зони середнього рівня).
Рис. 1. Типова енергограма актуалізації тексту анекдоту
Наведена енергограма свідчить, що ініціальний структурно-фабульний елемент анекдотів («тема» / «вступ») характеризується низьким рівнем його емоційного і прагматичного потенціалів (К = 26,4 - в анекдотах, наближених за структурою до загадки, і К = 18 - в анекдотах, подібних до казки), які поступово зростають до низької зони середнього рівня в «коментарі» (де К варіює від 30 до 44 і від 23 до 55 - відповідно). Структурно-фабульний елемент «кода» вирізняється найвищим рівнем прагматичного потенціалу анекдоту, який незмінно реалізується у високій зоні середнього рівня. При цьому емоційний потенціал, що упродовж своєї актуалізації залишається дещо нижчим від прагматичного, також досягає максимальних показників (високої зони низького або низької зони середнього рівня) лише у межах «коди» (К = 80 - в анекдотах, наближених до загадки, та К = 96 - в анекдотах, подібних до казки). Отже, лапідарність текстів анекдоту зумовлює більш стрімке зростання прагматичного потенціалу їхньої актуалізації, що й слугує реалізації розважально-виховного призначення анекдоту.
Висновки та перспективи подальшого дослідження
Виконане експериментально-фонетичне вивчення особливостей просодичного вираження емоційно-прагматичного потенціалу текстів англійських анекдотів показало, що просодична організація анекдоту сприяє приверненню уваги слухача до ключових елементів тексту, які слугують запуску в його свідомості когнітивного механізму пошуку асоціацій, спрямованих на коректне декодування змісту анекдоту.
Типове просодичне оформлення текстів анекдоту характеризується простим ритмом, відсутністю модифікацій тональної, динамічної і темпоральної підсистем інтонації в його ініціальному структурному компоненті («тема» або «вступ») та їхня наявність у межах «коментарю» і «коди». До інваріантних ознак оформлення «коментарю» і «коди» належать також їхня актуалізація в розширеному тональному діапазоні, ускладненість ритмічної структури в «коментарі» та її спрощення у «коді», варіативність темпу й тембрального забарвлення голосу, наявність тональних перепадів на всіх ділянках інтоногрупи, актуалізація просодичних контрастів, підвищення гучності в завершенні тексту. Просодичне оформлення стиків між «темою» / «вступом» і «коментарем» анекдоту маркується середньою за тривалістю паузою, а сприйняття слухачем переходу від «коментарю» до фінального компонента анекдоту «кода» реалізується за допомогою смислових контрастів, підсилених просодичними засобами, та середньої або короткої паузи.
Диференційною ознакою актуалізації анекдоту стає провідна роль просодичних засобів, які інтенсифікують лексико-граматичні і стилістичні засоби його оформлення, допомагаючи слухачеві у сприйнятті семантичної неоднозначності чи непередбачуваності тексту та в декодуванні його суті. Значну роль в актуалізації анекдотів відіграють при цьому семантичні контрасти, які набувають ролі смислових актуалізаторів тексту завдяки їхньому виділенню просодичними контрастами та слугують підвищенню його емоційного і прагматичного потенціалів.
Перспективність застосування функціонально-енергетичного підходу в експериментально- фонетичних дослідженнях полягає в тому, що він дає змогу встановлювати особливості комплексної взаємодії емоційних, прагматичних, семантичних і структурних чинників під час усної актуалізації текстів будь-яких жанрів.
References
1. Funny, Jokes. 2019. Last modified in March. http://www.guy-sports.com/funny/short_english_jokes.htm.
2. Humeniuk, Inna. 2018. “Prosodic organisation of static urban landscape descriptions in English prose”. Edvanced Education 10:111-117. DOI: 10. 20535/2410
3. Kalita, Alla, and Larysa Taranenko. 2012. “Kriterii urovnia aktualizacii emocionalno-pragmaticheskogo potenciala vyskazyvaniia”. Naukovi zapiski. Kirovograd: RVV KDPU im. V. Vinnichenka 105(1):476-484.
4. Kalyta, Alla, and Larysa Taranenko. 2012. “Perceptivna i instrumentalna ocinki emociino-pragmatichnogo potencialu vislovlen”. Naukovii visnyk Volynskoho nacionalnoho universitetu imeni Lesi Ukrainki 24(249):186-191.
5. Kalyta, Alla. 2015. “Phonetic studies from the perspective of an energetics approach”. Within language, beyond theories: studies in theoretical linguistics. Cambridge: Cambridge Scholars Publishing. 1:322-336.
6. Marchenko, Valentyna. 2018. “Emotional-and-Pragmatic Potential as the Basis for Poem-to-Music Alignment”. Paper presented at the 2018 NordMetrik Conference at Stockholm University. Stockholm; Sweden. 13-15.
7. Praat. 2018. Linguistic tool for studying sounds. Accessed March 19. https://praat.en.softonic.com/.
8. Taranenko, Larysa. 2016. “Alhorytmichno-fabulna struktura tekstu angliiskoho anekdotu”. Paper presented at the Conference Stratehii mizhkulturnoi komunikacii v movnii osviti suchasnogo VNZ, Kyiv, Ukraine, March 5.
9. Taranenko, Larysa, and Mykola Kutsenko. 2018. “Modeli linhvokognityvnoi interpretacii osoblyvostei prosodychnoho oformlennia angliiskyh vyslovlen spivchuttia”. Naukovi zapysky. Kropyvnyckyi: Vydavnyctvo «KOD» 165:12-21.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка просодичного оформлення англомовних притч та обґрунтування інваріантної та варіантної інтонаційних моделей організації їх структурно-фабульних елементів. Енергетичні особливості просодичного оформлення структурно-фабульних елементів притчі.
статья [100,6 K], добавлен 05.10.2017Огляд функцій інтонації та її компонентів. Розгляд фізіологічних засад функціонування тембру й аналіз його існуючих класифікацій. Встановлення специфіки актуалізації емоційно-модальної функції тембру в промовах британських та американських посадовців.
курсовая работа [392,4 K], добавлен 09.12.2015Лінгвопрагматичний аналіз іспанськомовного тексту художнього твору Карлоса Руіса Сафона за допомогою актуалізації емотивності. індивідуальні авторські прийоми вираження емотивності в тексті та їх роль у підвищенні прагматичного впливу на адресата.
дипломная работа [112,4 K], добавлен 13.10.2014Прислів'я і приказки як жанр усної народної творчості: загальне поняття, значення і функції, першоджерела. Класифікації англійських прислів'їв: тематична, на основі наявності еквівалентів в українській мові, на основі внутрішньої структури прислів'їв.
курсовая работа [23,4 K], добавлен 18.10.2011Мовний дискурс англійських газетних заголовків. Виявлення значення теми і основного тексту газетної статті. Класифікація та особливості побудови газетних заголовків. Способи та складності перекладу і передачі у перекладі англійських газетних заголовків.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 03.10.2014Метод виділення епоніма-терміна. Параметри наукового тексту, як засобу міжкультурної комунікації у сфері науки. Лексичні особливості англійських науково-технічних текстів. Переклад епонімів на прикладі медичних текстів іноземних компаній British Medicine.
курсовая работа [86,0 K], добавлен 17.01.2011Традиційні та прикладні аспекти вивчення та розв’язання лексико-граматичної омонімії неособової форми англійського дієслова Рarticiple II. Особливості кодування Participle II у корпусах текстів. Тестування програми зняття омонімії форм Participle.
дипломная работа [377,6 K], добавлен 16.09.2014Вивчення особливостей актуалізації іспанських соматичних фразеологізмів у мові газетної публіцистики. Виявлення їх комунікативної і національно-культурної специфіки. Образно-експресивні можливості використання фразеологічних одиниць у періодичній пресі.
дипломная работа [72,2 K], добавлен 13.10.2014Класифікація різновидів англійських заперечень, підходи до їхнього перекладу. Порівняльно-зіставний аналіз відтворення заперечних конструкцій. Jсобливості перекладу англійських заперечнь на лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному рівнях.
дипломная работа [102,0 K], добавлен 18.11.2009Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх".
курсовая работа [58,2 K], добавлен 06.03.2013Характеристика емоційно-оцінних особливостей утворення та функціонування прізвиськ на матеріалі англійської мови. Вивчення проблеми емоційності одиниць індивідуального лексикону. Використання метафоричних або прізвиськних метонімічних номінацій.
статья [29,2 K], добавлен 31.08.2017Визначення поняття терміну у лінгвістиці. Класифікація англійських термінів. Особливості відтворення комп'ютерної термінології українською мовою. Кількісний аналіз засобів перекладу англійських скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету, програмування.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 22.02.2015Конструкції та комплекти з дієприкметником, їх види та функції у реченні. Визначення основних прийомів, способів, синтаксичних особливостей перекладу англійських абсолютних дієприкметникових зворотів; дослідження їх лексико-семантичноі трансформації.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 31.01.2011Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014Мовна номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців. Комплексний аналіз англійських назв. Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконнавців, та музичних стилів. Семантичні зміни в структурі назв.
дипломная работа [328,1 K], добавлен 12.07.2007Реалії як лінгвістичне явище, їх визначення та суть, класифікація та структура. Реалії в системі безеквівалентної лексики. Переклад англійських реалій на матеріалі перекладів роману Чарльза Діккенса "Домбі та син". Зіставлення перекладів: різниця та збіг.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 07.01.2016Власні назви як об'єкт мовознавства. Поняття власних назв та їх різновиди. Транскодування англійських онімів українською мовою. Складнощі перекладу англійських власних назв та способи їх відтворення українською мовою. Елементи перекладацької стратегії.
курсовая работа [67,6 K], добавлен 22.09.2014Характеристика поетичного тексту та особливостей його композиційної побудови. Особливості вживання фонетичних засобів поезії. Принципи вживання фонетичних засобів, їх роль у віршах. Мовні особливості фонетичних одиниць в англійських творах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.02.2014Визначення статусу артикля в сучасній англійській мові. Артикль, як службове слово, його роль в граматиці тексту та специфіка функціонування в публіцистичному стилі. Правила вживання означеного, неозначеного артикля з власними назвами та його відсутність.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 16.06.2011Основні класифікації текстів і методи перекладу. Дослідження термінології в науково технічному стилі. Стилістика-граматичні особливості англійського тексту. Особливості використання інформаційних технологій при перекладі науково-технічних текстів.
курсовая работа [103,8 K], добавлен 29.05.2014
