Фреймові структури опису внутрішнього стану персонажів у німецькомовному художньому дискурсі

- на основі проаналізованих термінальних елементів визначити роль фреймових структур, які описують емоції та відчуття, у розкритті характерів та внутрішнього світу персонажів у літературно-художньому дискурсі.

Внутрішній стан людини визначається, головним чином, емоціями, які вона відчуває в певний момент. Дослідники (А. Ортоні, Дж. Клоур, А. Колінз та ін.) одностайні в думці, що емоції з'являються внаслідок когнітивної оцінки [4, с. 314-384]. Отже, внутрішній світ людини - це її відчуття, бажання, настрої, переживання, що виникають як реакція на чинники зовнішнього світу.

Вивчення внутрішнього стану людини - це складний процес. Адже всі люди різні і за характером, і за вдачею. Одні приховують свої почуття, як у вірші Лесі Українки («...щоб не плакать, я сміялась» [12]), іншим легше довірити свої емоції ближнім - розповісти, порадитись, «вилити душу». Внутрішній світ людини найчастіше розкривається через її вчинки, мовлення, ставлення до навколишнього оточення.

У дискурсі емоційний стан персонажів може бути вираженим через художні засоби та прийоми. Важливим механізмом передачі почуттєвої сфери в художньому дискурсі є фреймові структури, які передають внутрішній стан персонажів.

Фрейм розглядаємо як когнітивне утворення, що складається із терміналів [2, с. 160]. У мовленні фрейми представлені фреймовими структурами, які за формою та змістом відповідають реченням; термінали представлені термінальними елементами, які відповідають словам або словосполученням, що наповнюють відповідні фреймові структури.

Фрейм «Внутрішній стан» розглядаємо як когнітивну структуру, в основі якої лежать категоріальні знання про психоемоційний стан людини, зафіксовані в лексикографічних джерелах.

Тлумачний словник української мови пропонує такі визначення: «СТАН - це сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін. // Фізичне самопочуття або настрій» [1, с. 1187]. «Внутрішній: 1) який є, міститься всередині чого-небудь; 2) який стосується психічної діяльності людини, відбувається в психіці людини» [1, с. 152].

Німецький тлумачний словник Duden пропонує такі дефініції: “ZUSTAND ist die Art und Weise des Vorhandenseins von jmdm., einer Sache in einem bestimmten Augenblick; Verfassung, Beschaffenheit” [6, с. 1882]. “INNERE ist im geistig-seelischen Bereich vorhanden, wirksam, begrьndet” [6, с. 833].

На основі цих дефініцій визначаємо термінали, які складають фрейм “ВНУТРІШНІЙ СТАН” (“Innerer Zustand”): Ознака (Eigenschaft) - Риса (Zug) - Самопочуття (Befinden) - Настрій (Verfassung) - Психічна діяльність (psychische Tдtigkeit) - Спосіб існування (die Art und Weise des Vorhandenseins) - Властивість (Beschaffenheit) - Духовно-душевна сфера (geistigseelischer Bereich) .

Для аналізу фреймових структур, які представляють фрейми «Внутрішній стан», звернімось до одного з найкращих творів видатного німецького новеліста минулого століття Фрідріха Грізе “Das nie vergessene Gesicht”. Концентрація фреймових структур на позначення людських почуттів у романі різна і виражається в найрізноманітніших епізодах та сценах.

Оповідь ведеться від автора, всі події пов'язані з головною героїнею, яка не має власної сім'ї, однак виховує дітей у родині поміщиків. Уже на початку твору йдеться про те, що в сім'ї цієї жінки стається нещастя, при цьому вона не виказує своїх почуттів, залишається спокійною та незворушною: Bei alledem blieb sie ruhig, in sich versunken, ihre Gesicht zeigte keine Bewegung (F. Griese, c. 9).

Термінальні елементи ruhig (спокійна), in sich versunken (занурена в себе), keine Bewegung (ніякого хвилювання) дають підстави інтерпретувати внутрішній стан персонажа як урівноваженої, впевненої в собі людини. Однак варто зауважити, що зовнішній прояв почуттів притаманний не всім і залежить від багатьох факторів, які в тексті експліцитно не представлено. Проте фонові знання читача, що ґрунтуються на життєвому досвіді, пов'язаному з подібного роду подіями та ситуаціями, дають підстави припустити, що головна героїня твору перебуває в сильному стресовому стані, викликаному потрясінням, яке їй довелось пережити в минулому.

На прикладі проаналізованої фреймової структури бачимо, що одні й ті самі термінальні елементи можуть описувати різні почуття, доводячи, що людська натура неоднозначна та суперечлива.

Опритомнівши та усвідомивши всю серйозність ситуації, жінка втрачає самовладання. Зміна її психоемоційного стану знаходить своє відображення у діях - вона починає трястись: Einmal gingen die Augen der Frau dahin, sie schauderte (F. Griese, c. 10). У наведеному фрагменті завдяки термінальному елементові schauderte (тряслась), що імпліцитно представляє термінал `Настрій' (`Verfassung') фрейму «Внутрішній стан», передано стан сильного хвилювання одного з головних персонажів твору.

Сім'ю поміщиків, у яких працювала героїня роману “Das nie vergessene Gesicht”, автор зображає як порядних та хороших людей, часто зупиняючись на описі внутрішнього стану молодої поміщиці, яка полюбляла їздити верхи: Die gnдdige Frau ist jung, oft unruhig, sie reitet dann, aber doch geht alles so vor sich, wie es die jahrhundertealte Ьberlieferung ergibt (F. Griese, c. 43). Домінуючим термінальним елементом є oft unruhig (часто неспокійна), який виражає невміння приборкувати свої почуття і тримати себе в руках у критичних ситуаціях

Наведемо ще одну фреймову структуру на позначення внутрішнього стану. Жінка, повертаючись із лісу разом із маленькою дівчинкою, дочкою поміщиків Ріккою, зіткнулася з великим агресивним собакою, який напав на них. Служниця, захищаючи дитину, постраждала, що позначилось на її зовнішності: Die Alte gab dem Mдdchen einen Wink, und alle drдngten sich zum Anfang der Hecke hin zusammen. Ihre Zцpfe waren so schwarz, wie sie noch keine gesehen hatte; Strьmpfe hatte sie nicht, das wenige Kleiderzeug, das sie trug, war zerrissen und ьberall zu kurz. Der Alten hing das ziemlich schmutzige Haar strдhnig vom Kopf, sie hatte ein zerfallenes, grдmliches Gesicht, aber ihre Stimme war freundlich (F. Griese, c. 48). Термінальний елемент freundlich (привітний) створює контраст лексичним одиницям, які описують зовнішній вигляд жінки: ihre Zцpfe waren schwarz (коси були чорні); das Kleiderzeug war zerrissen (одяг був пошматований); das ziemlich schmutzige Haar (скуйовджене волосся); ein zerfallenes, grдmliches Gesicht (зморшкувате та похмуре обличчя). Такий опис надає оповіді особливої гостроти та виразності. Адже «пошматована» зовнішність героїні твору як результат заподіяних собакою ушкоджень не могла не позначитись на її внутрішньому станові та не викликати відповідні емоції, однак завдяки силі волі вона демонструє неймовірну мужність і витримку.

У наступній фреймовій структурі наявні термінальні елементи опису внутрішнього стану, які водночас показують характер головного героя твору: Seine Kinder, Tochter und Schwiegersohn, die ihn in seinen letzten Jahren versorgten, erklдrten die zutage liegende Ergriffenheit des Vaters mit seiner Liebhaberei: Tauben, die er zьchte, wie ja jeder im Dorf wisse (F. Griese, c. 71). Термінальні елементи Ergriffenheit (зворушеність), Liebhaberei (пристрасть) допомагають авторові відтворити внутрішній світ чоловіка, передати його вподобання, пристрасті, зобразити як емоційну, люблячу та чуйну людину.

На завершення розглянемо ще одну фреймову структуру, яка містить лексичні одиниці, що представлять термінали фрейму «Внутрішній стан» (“Innerer Zustand”) та описують душевні переживання одного з головних героїв твору: Die Stunde sei ein Gleichnis fьr eine ganz andere Stunde ', sagte er, und er wollte, dass sie seine Worte in dem Sinne nдhmen, wie er sie sprдche. `Wie ein Vogel unter den Wolken fliegt, wird die Seele eures Hirten trotz aller Wolken der Welt und ihrer Zeit, die dann voll sein wird, am Jьngsten Tage vor euren eigenen Seelen dahinziehen, um noch einmal fьr euch zu sprechen, wie ich hier so oft in meinem Gebet fьr euch gesprochen habe ' (F. Griese, c. 59).

За допомогою порівняння, епітетів та інших художніх засобів автор намагається розкрити окрилений, піднесений стан цього персонажа. Експліцитним маркером опису внутрішнього стану в наведеній фреймовій структурі є іменник Seele (душа). Як видно, цей персонаж надавав великого значення душевному комфорту в спілкуванні, прагнув щирості й теплоти у стосунках із людьми. З опису внутрішнього стану можна судити не тільки про настрій цього героя, а також про його характер - він комунікабельний, його душа окрилена та розкрита для інших (wie ein Vogel unter den Wolken wird die Seele ... dahinziehen), адже хмари (Wolken), зазвичай, асоціюються з небом, а небо - це символ простору та свободи.

Із представленого фрагменту видно, що персонаж налаштований позитивно, з добрими емоціями, з бажанням спілкуватись «від душі», відверто, без лукавства й фальші (er wollte, dass sie seine Worte in dem Sinne nдhmen, wie er sie sprдche). Його внутрішній світ наповнений любов'ю, щирістю, прагненням зрозуміти, допомогти, навчити. Читач розуміє, що цей герой живе в гармонії з природою, в злагоді зі своєю душею, вміє любити і бажає цього іншим.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. У ході проведеного дослідження було встановлено, що фреймові структури, які описують внутрішній стан людини, відіграють велике значення в змалюванні персонажів твору, розкриваючи перед читачем їхні емоції та почуття, їхній духовний світ та допомагаючи авторові в реалізації його інтенцій щодо відтворення багатогранності характерів описуваних ним героїв, що надає літературно-художньому дискурсу особливої глибини та виразності.

References