Сучасні клички тварин іншомовного походження

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ КЛИЧКИ ТВАРИН ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Григорій Аркушин

У статті досліджено формування традиційних кличок домашніх тварин (корова Лиска, кінь Гнідко, собака Жучик та ін.). Зазначено, що з другої половини XX століття під впливом художньої літератури, кіно- та телефільмів з'явилося багато нових зоонімів. Ще однією з причин актуалізаціїзації таких найменувань можна вважати той факт, що сучасні імена новонародженим тваринам вибирають, як правило, представники молодшого та наймолодшого поколінь, про що свідчать, зокрема, зооніми, твірними основами яких стали жаргонізми, пор.: собаки Дружбан, Кора, Тіпа, Шавка, Шева, кіт Пахан (його слухався навіть пес) та ін. Серед новостворених кличок значний відсоток становлять слова іншомовного походження, зокрема росіїзми (пор. клички корів: Апрєлька, Кукла, Нєвєста) та англіцизми и американізми, для значної частини яких твірними основами стали власні особові імена та їхні варіанти (собаки Бой, Блек, Дог, Френд, феліоніми Джек, Олівер, Джуля та ін.).

Ключові слова: північно-західна Україна, клички тварин, оніми, антропоніми, апелятиви.

Современные клички животных иноязычного происхождения

Аркушин Григорий

На протяжении многих веков была сформирована большая группа традиционных кличек домашних животных (корова Лыска, конь Гнидко, собака Жучик и др.), однако со второй половины ХХ века под воздействием художественной литературы, кино- и телефильмов біло образовано много новых зоонимов. Существует еще одна причина для их появления: современные имена новорожденным животным выбирают, как правило, представители младшего и самого молодого поколений, о чем свидетельствуют зоонимы, производящими основами которых стали жаргонизмы, ср.: собаки Дружбён, Кора, Типа, Ш0вка, Шёва, кот Пахён (его слушался даже пес) и др.

Среди вновь созданных в Украине кличек значительный процент составляют слова иноязычного происхождения: из русского языка (клички коров Апрёлька, Кукла, Невёста), англицизмы и американизмы, для значительной части которых производящими основами стали собственные личные имена и их варианты (собаки Бой, Блек, Дог, Френд, фелионимы Джек, Оливёр, Джуля и др.).

Ключевые слова: северо-западная Украина, клички животных, онимы, антропонимы, апеллятивы.

Modern Animal Nicknames of Foreign Origin. The article considers modern tendencies in giving names to the domestic animals

Аrkushyn Hryhoriy

The author claims that for centuries there has been generated a large group of traditional nicknames given to the domestic animals (cow Lyska, horse Gnidko, dog Zhuchyk and others). But in the second half of the twentieth century under the influence of literature, cinema and television films there appeared many new zoonyms. Another reason for such modifications is the fact that modernized names of the newborn animals are usually chosen by representatives of the younger and the youngest generations, which is evidenced in quite specific zoonyms, in which slang words are used for the formation of the new names (cf.: dogs Drushban, Cora, Tina, Shavka, Sheva; cat - Pakhan (even the dog obeys him) and others). Among the newly created nicknames a significant percentage of words are of foreign origin, including rosiizmy (e.g. cow nicknames: Aprielka, Kukla, Nieviesta). Some animal nicknames are of English and American origin. In the majority of them nominative nouns and their derivatives are used as name-forming stems (dogs - Boi, Blek, Dog, Frend, phelihonyms Dzhek, Oliver, Dzhulia and others).

Key words: north-western Ukraine, nicknames of animals, honyms, anthroponyms, appellatives.

Постановка наукової проблеми та її значення

Для традиційних кличок тварин, як слушно зазначає В. Шульгач, основними мотиваційними ознаками ставали колір шерсті (масть), особливості анатомічної будови та специфіку поведінки [4, с. 194]. Польський дослідник С. Вархол указує на важливість студій саме над такими зоонімами: «Особливо цінними, зокрема для досліджень етногенезу слов'ян, так звані традиційні клички тварин, насамперед назви корів і волів, коней і собак та овець, а з домашніх птиць - курей і гусей» [5, с. 7].

Але змінилися часи та звички, які призвели до «занепаду» багатьох традиційних зоонімів та заміни їх новими під впливом різних чинників: художньої літератури (кіноніми Каштанка, Муму), кіно- або мультфільмів (кінонім Бім, феліонім Матроскін), реклами товарів (ваконіми Бурьонка і Мыка, орнітонім Ряба) тощо. Крім цього, ще один досить важливий чинник: сучасні імена новонародженим тваринам вибирали, як правило, представники молодшого та наймолодшого поколінь, про що свідчать, зокрема, зооніми, твірними основами яких стали жаргонізми, пор.: кіноніми Дружбан, Кора ('смішний', 'веселий'), Т(па, Шавка, Шева (любить гратися з м'ячем), феліонім Пахан (його слухався навіть пес) та ін. І звичайно, значний відсоток становлять лексеми іншомовного походження.

Я к відомо, серед цих найменувань немає такого поділу, як серед власних особових імен, де розрізняють групу офіційних і неофіційних назв, тому й народний зоонімікон надзвичайно мінливий, хоч ще зберігає деякі клички, що традиційно «прив'язані» до певного виду тварин. Зауважимо, що й репертуар сільських кличок значно різниться від міського, оскільки більшість великих домашніх тварин (коні, корови, кози, свині), як і менші (собаки, коти, птиця) проживають у селі, а отже, і побутують їхні назви переважно в сільській місцевості, де майже відсутні зооніми кімнатних песиків, папуг, хом'ячків, акваріумних рибок і т. д. Безперечно, на сільські клички впливає і говіркове оточення, насамперед фонетичні та лексичні особливості, чого майже не помічено в містах.

Незважаючи на таке поєднання традиційного та нового, сільського та міського, за твердженням М. Сюська, «зоонімія, як і інші розряди власних імен, - не хаотична безліч і навіть не окремі розрізнені факти, а цілі тісно пов'язані між собою групи, які при емпіричній перевірці виявляють такий зв'язок, що зумовлює їх системний опис, вимагає встановлення відношень між зоонімами і незоонімами (апелятивами, топонімами, антропонімами і т.д.), а також між самими зоонімами як елементами підсистеми» [3, с. 29].

Виклад основного матеріалу

кличка тварина іншомовне походження

Аналіз сучасних кличок тварин зроблено за матеріалами «Словника зоонімів північно-західної України» [2], основою якого стали студентські записи впродовж останнього чвертьстоліття (у цій лексикографічній праці для більшості кличок наведена і їхня мотивація). У статті, як і в словнику, вжиті терміни: ваконім - кличка корови, вола, гіпонім - кличка коня, капронім - кличка кози, кінонім - кличка собаки, кунікулонім - кличка кролика, овіонім - кличка вівці, барана, орнітонім - кличка птаха, порконім - кличка свині, вепра, феліонім - кличка кішки, кота (див.: [1]).

В Україні упродовж багатьох століть була сформована велика група традиційних кличок домашніх тварин, але вже з середини ст. серед таких зоонімів відбулися значні зміни. За нашими спостереженнями, із кожних сучасних десяти кличок лише 3-4 традиційні, інші - новоутворені, серед яких значна частина запозичень з інших мов.

Я к правило, лише котам давніше присвоювали православні власні особові імена (Васька, Василина), а для інших видів тварин це було під забороною. Однак тепер цього вже не дотримуються, хоч помітна деяка перевага неправославних імен над православними, що перейняті із зарубіжних кіно-, теле- та мультфільмів.

Я кі ж назви іншомовного походження наявні в народному зооніміконі північно-західної України?

В сучасному усному мовленні, серед кличок-запозичень найбільше виявлено росіїзмів, серед яких виділяємо дві великі групи:

1. Здебільшого твірною основою ставали апелятиви-росіїзми: ваконіми Апрелька (народжена у квітні), Нєвєста, Звьоздочка (на лобі пляма), Задорна, Зорька, Кукла, Побєда (народилася 9 травня), Пурга, теля Носкє (задні ноги білі, ніби в шкарпетках), бик Калхознік, гіпоніми Апрель (народжений у квітні), Вєтєрок (швидкий), Огоньок, Пчолка, Шустрий, Ізумруд (блискучо-сірий), Ласточка, Мальчик, кіноніми Алий, Башмак, Букашка, Дозор, Колокольчік, Крупний, Попригунчик (жвавий), Разбой (агресивний), Север, Стрелка, Храмой (накульгує), капронім Умнічка, феліоніми Жемчужинка, Йолка, Матрьошка, Полоска (на спині чорна смуга), Сапог (спав у взутті хазяїна), Толстий, Угольок (чорної масті), порконіми Нахлебнік, Шахтьор (з чорними плямами), кунікулоніми Бабочка (біла шерсть з чорними плямками), Красавіца та ін.

Досить часто та сама кличка належить різним видам тварин, творячи своєрідні омоніми, пор.: ваконім, кінонім, феліонім і гіпонім Белка (подібний на білку); гіпонім, кінонім, феліонім, кунікулонім Рижик; ваконім, гіпонім, кінонім, феліонім, капронім, порконім, орнітонім, морська свинка Машка; ваконім, гіпонім, феліонім, кінонім, порконім, півень, папуга, хом'як, черепаха, змія Соня та ін.

На звучання деяких українських лексем, спільних для двох східнослов'янських мов, уплинула російська фонетика, пор.: ваконіми Гвозьдіка (червоної масті), Партізанка, Серка (сірого кольору), гіпоніми Белаш (білої масті), Йожик, Серий, кіноніми Астра, Атаман, Барсік, Белий, Малінка, Снежка, феліоніми Бандт, Бантік, Дікар, Діректор, Жемчужинка, Карті'на, Тьоща, папуга Лімончик та ін.

2. Для найменування домашніх тварин нерідко вживають російські власні особові імена та їхні варіанти: кінонім Нікта, ваконіми Анька, Верка, Надюша, бики Гаврюша і Кірюша, гіпоніми Альонка, Анютка, Гандрушка, Даша, Лена, Пашка, овіолонім Боря, феліоніми Артьом, Артьомка, Володік, Данил, Дашка, Ксюша, Максік, Машутка, Сірожа, порконіми Борька і МарЯша, півень Степашка, хом'як Ларіска.

Виявлено досить велику групу росіїзмів з російськими словотворчими суфіксами, що додані як до апелятивів, так і до онімів зі спільними для східнослов'янських мов основами, пор.: ваконіми Голубішка, Краснушка, Малишка, кіноніми Баксік, Босік, Валюша, Дракоша, Малік, Мохнатік, феліоніми Бабнік (ніколи не буває вдома), Макароша, порконім Вітьок, курка Молодушка, кунікулоніми Мамаша (вигодовує багато кроленят), КролЯша та ін.; пор. ваконім Зорьона.

Частина таких зоонімів зазнає українського впливу - літературного або діалектного, напр.: ваконіми Гвозьдіка, гіпоніми Скороснйй, Гандрушка, Огоньок, кінонім Храмйй, теля Носкі, феліонім Матрошка та ін.

ІІ. На другому місці серед запозичень англіцизми та американізми. Тут теж виділяємо дві групи.

1. Апелятиви, що стали онімами: кіноніми Вікінг, Бой ('хлопець'), Блек ('чорний'), Джас, Дог ('собака'), Даун (виконує команду «донизу”), Долар, Кі'мбо (коричневої масті), Лакі ('щасливий'), Спот (плямистої масті, з англ. 'пляма'), Френд ('друг'), гіпонім Спіріт ('дух'), феліонім Уайт (білої масті), черепаха Цент (бо маленька), папуга Кейт та ін.

2. Англійські антропоніми, що перейшли в розряд кличок: кінонім Гарольд, морська свинка Гаррі, хом'як Річард, феліонім Олівер і т.д. Про поширеність цих запозичень свідчать такі дані: у словнику вміщено 179 кличок із початковою літерою д (Д), серед них із початковим звуком [з = дж] - 46, зокрема антропоніми Джані, Джек, Джйксон, Джйрі, Джйсік, Джеф, Джим, Джимі, Джина, Джон, Джуля, Джульбарс, Джульётта, Джуна, а також колишні апелятиви Джас, Джентелъмйн, Джип та ін.

III. У середині минулого століття апелятиви польського походження в західнополіських говірках були на другому місці після росіїзмів, а вже на початку нинішнього століття їх «обігнали» англіцизми та американізми. Серед зоонімів полонізми значно поступаються і перед запозиченнями з іспанської та португальської мов - результат упливу «мильних» опер, якими заполонений телеефір.

Засвідчено лише декілька польських апелятивів, пор.: кіноніми Зацёнтий і Злотік, мисливський пес Будзік; значно більше використано польських варіантів імен: феліоніми Кася, Каська, Марик, Марцін, Міцек, гіпонім Юзік.

IV. Германізми (нечастотні). З апелятивів походять такі клички: гіпонім Шульс (в упряжі ліворуч), кіноніми Вельт (собака німецької породи, 'світ'), Кайзер і Шварц ('чорний'). Німецькі антропоніми стали твірною основою кінонімів Вольф, Гофман, Фріц, Шміт та феліонімів Вальдемар, Ганс і Фрі'дріх.

V. Лексеми французького походження (нечастотні), зокрема відапелятивні клички: кіноніми Шанс (у хазяїна часто гинули собаки), Шансон, індик Шеф (нікого не допускає на подвір'я), від антропонімів постали ваконім Жанна, кіноніми Люс(, Жаклін, півень Жак (поводиться, як француз), феліонім Жйнна.

VI. Грецизми, перейняті переважно з грецької міфології: кіноніми Венёра (народжена в День космонавтики), Гё^ра, Зевс, Цё^рбер, гіпоніми Аполон, Пегас, Андромёда, Венёра, феліонім Кацюраніс.

VII. По декілька запозичень з інших мов: з італійської - кінонім Капучіно, гусак Кваранті'ньо, щур Лаціо, порконім Поваротті (великий, огрядний), з іспанської - феліонім Лу(с, півень Пёдро (господаря звати Петром), з білоруської - гіпонім Сябро (куплений у Білорусії) та ін.

VIII. Крім запозичень з європейських мов, трапляються лексеми (переважно оніми), перейняті від азіатів, пор.: гіпоніми Ібрагім, Махмёт, Мурат, Муслім, кіноніми Гта, Саід, Мустафа, Кундуз (хазяїн служив в афганському місті з такою назвою), Сара, Шайтан, Шаміль, порконіми Зіта, Махмуд, феліоніми Земфіра, Камікадзе, Мошко, Салём, капронім Мурза, овіонім Сулейман та ін.

Висновки

Я к бачимо, кількісно нові зооніми значно переважають над традиційними. Так, на 198 сторінці словника подано 18 кличок, перерахуємо їх - Пончто, Понька, Попелиста, Попелюшка, Попил, ПопилЯста, Пот'чка, Попкорм, Попов, Попригунчик, Поросинка, Порошёнко, Порш, Посидуха, Потап, Потужний, Походёща, Поцілуйко, з них жодної традиційної, а 15 вживані лише в одному населеному пункті. Перевага ж традиційних кличок над новоствореними в тому, що їх уживають у багатьох населених пунктах, а нові в декількох або тільки в одному і переважно одним господарем, пор. давні традиційні: ваконім Лиса вживаний у 78 населених пунктах (ще деривати Лиска - у 131, Лисуня - у 3, Лисоха, Лисуха, Лисуля - в одному), кіноніми Бровко - у 26 населених пунктах (ще Бровчик у 7), Жук у 196 (ще такі деривати: Жучка в 191, Жучик у 22, Жука в одному), феліонім Мурчик уживаний у 271 населеному пункті, Мурка - в 177 (ще похідні: Мурко - в 14, Мурлика - у 3, Муркотуля і Муркун - у 2, Муркіт, Муркота, Муркотуха, Муркунчик, Мурус, Мур-няв - в одному) та ін.

І ще одна особливість традиційних кличок: лише ці оніми можуть переходити в апелятиви, набуваючи узагальнювального значення для того самого виду домашніх тварин (новоствореним цього не дано), пор.: наші мурки хвайно лапають мишйй; нЯвчики линивийі, а мурки нє; за гавкотом жучиків ни мона виспатиса.

Отож, аналіз кличок тварин відображає сучасні тенденції розвитку українського усного мовлення.

Список використаної літератури

1. Бучко Д. Словник української ономастичної термінології / Д. Бучко, Н. Ткачова. - Харків, 2012. - 256 с.

2. Словник зоонімів північно-західної України. А-Я / упоряд. Г. Л. Аркушин. - Луцьк, 2016. - 288 с.

3. Сюсько М. І. Взаємовідношення власних і загальних імен (зооніми і апелятиви) в українській мові / М. І. Сюсько. - Ужгород, 1985. - 57 с.

4. Шульгач В. Зоонім / В. Шульгач // Українська мова : енциклопедія / редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова). М. П Зяблюк та ін. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вид-во «Укр.енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. - С. 210.

5. Warchol S. Slownik etymologiczno-motywacyjny slowianskiej zoonimii ludowej / S. Warchol. - T. I. - Lublin, 2007. - 303 s.

Размещено на Allbest.ru