Словотвір загорєнського іменника (за романами В. Лиса "Століття Якова" та "Шло для Соломії")
Творення варіантів імен, вжитих у романах В. Лиса "Століття Якова", "Соло для Соломії". Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії. Розмовно-побутові варіанти імен, утворені за допомогою загальновживаних суфіксів.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.10.2020 |
Размер файла | 52,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Словотвір загорєнського іменника (за романами В. Лиса "Століття Якова" та "Соло для Соломії")
Оксана Нестерчук
У статті проаналізовано творення варіантів імен, вжитих у романах В. Лиса «Століття Якова» та «Соло для Соломії». Виявлено словотвірні типи з продуктивними та непродуктивними суфіксами, а також римовані варіанти як гру слів. До літературних варіантів імен подані паралелі з волинсько-поліських говірок. Досліджено, що розмовно-побутові варіанти імен утворені за допомогою загальновживаних суфіксів, які зафіксовані в інших населених пунктах
Ключові слова: власні імена, варіанти, словотвір, продуктивні та непродуктивні суфікси.
антропонімія роман суфікс побутовий
Нестерчук Оксана. Словообразование загоренских вариантов имен в романах В. Лиса «СтолєтЬє Якова» и «Соло для Соломии». В статье проанализированы варианты имен в романах «Столетие Якова» и «Соло для Соломии» писателя В. Лиса, который родился в селе Згораны Любомльского района Волынской области. Выявлены словообразовательные типы с продуктивними и непродуктивними суффиксами, а также сложные варианты. Указаны волынско-полесские параллели к литературным вариантам имен, которые использовал В. Лис в своих произведениях. Разговорно-бытовые варианты имен образованы при помощи общеупотребительных суффиксов, зафиксированных в других населенных пунктах.
Ключевые слова: імена собственные, варианты, словообразование, продуктивне и непродуктивные суффиксы.
Nesterchuk Oksana. Creation of the Zahoransky Personal Nouns (Case Study of the Novels by V. Lys "The Century of Jacob" and "Solo for Solomiya"). A characteristic feature of the proper names is their capacity to vary with a variety of word-building formants in everyday conversational speech. Quite often the same formants may be used for the creation of many or one-two variants of names in several localities. Creating variants of names is a unique original linguistic creativity of the people. Normally scholars analyze the features of the personal nouns of each locality using their own field records, but sometimes they study the linguistic phenomena using the artistic works, which describe the life of the people, living in a particular locality and epoch. The novels “The Century of Jacob” and “Solo for Solomiya” by V. Lys offer perfect materials for the case study.
The article highlights the creation of the name variants used in the novels by V. Lys “The Century of Jacob” and “Solo for Solomiya” and their parallels in the Volyn-Polissian dialects. The study reports on the word-building analysis of the namespaces that appeared as a result of suffixation from the full and truncated/reduced forms of the official names with their various combinations. The study has revealed a group of proper names used only in the variant forms: Федь [Fed'], Ганя [Hania], Гафія [Hafiia], Катя [Katia], Леся [Lesia], Нюра [Niura], Рипина [Rypyna] and some compound forms: Вікторія-Віка [Viktoria-Vika], Софійка- Зосечка [Sofijka-Zosechka], Зосечка-Зосина [Zosechka-Zosyna]. The variants of the personal names of Volyn Polissya residents have been revealed during expeditions in 48 settlements. 42 official male personal names and 41 female names were recorded. Among them 7 male and female names are fixed only in variants. Variants of the male names formed by means of the productive formants dominate. These are mainly the authentic Ukrainian suffixes (they are found both in the novels by V. Lys and in the colloquial speech of the Volyn Polissya).
The most common formants of literary variants of male names are: -yk (-ik), -k-a, -k-o, -uno, -us, -ts-o, -chyk, which create long word- formation rows, and female; -echk-a (-yechk-a), - enk-a, -k-a, -ochk-a, -un'-a, -us'-a, -ts'-a (-dz'-a), which are highly-productive or just productive among the residents of Volyn Polissya. Unproductive or low-productive literary word- formation types (8) are the names with suffixes in male names variants - ash, -echk-o, -o, - osh/-ish, -s, -ushk-a, -ts', -shk-o. Low-productive word-building types (12) among women's/female names variants, which are also unproductive or low-productive in Volyn Polissya, are those with suffixes -akh-a, -echk-o, -yn-a, -ynk-a, -ys-a, -os-ya, -okh-a, -s-ya, -uk-a, - ul-ya, -ulk-a, -ushk-a.
Key words: proper names, variants, word formation, productive and nonproductive suffixes.
Вступ
Характерна ознака власних назв - це їхня здатність варіюватися за допомогою різноманітних словотворчих формантів у розмовно-побутовому мовленні, чим компенсується нечисленний офіційний іменник українців. Адаптовані до «рідного» звучання власні імена утворюють форми, властиві живому мовленню, серед яких переважають зменшено-пестливі та збільшено-згрубілі варіанти.
Для творення варіантів імен будь-якого регіону України, як і Волинського Полісся, використані здебільшого ті ж суфікси, що представлені в загальноукраїнському репертуарі. Досить часто один і той самий формант у декількох населених пунктах може бути вжитий для творення багатьох чи одного - двох варіантів імен. Кожне особове ім'я має по декілька варіантів, що залежить не тільки від загальної кількості жителів, а й від того, скільки осіб названо однаковим іменем. Творення варіантів імен - це оригінальна мовотворчість народу.
Аналіз іменника кожного населеного пункту, звичайно, варто робити на основі власних польових записів, але іноді для цього можна використати і художні твори, у яких широко змальовано життя корінних мешканців певного населеного пункту. Такими є романи В. Лиса «Століття Якова» і «Соло для Соломії». І тут насамперед важлива така деталь: автор народився у Загорєнах (офіційна назва села Згорани Любомльського району Волинської області), прожив певний час і досить часто повертався до своє мало батьківщини. Загорєнський іменник романів «Століття Якова» [8] і «Соло для Соломії» [7] відбиває ту реальність, яка склалася переважно у другій половині ХХ століття.
Оніми у творчості різних українських письменників ХІХ - ХХ століть докладно проаналізував Л. Белей [1]. Антропоніми, зокрема власні імена, досліджували: С. Бибик [2], Л. Вокалюк [3], Ю. Карпенко [3], І. Левчук [5], Л. Масенко [9]. Словотвір варіантів імен твору «Діва Млинища» В. Лиса описано в нашій статті [11]. Однак аналіз власних особових імен романів В. Лиса «Століття Якова» та «Соло для Соломії» ще не були об'єктом окремого дослідження. Отже, аналіз іменника загорєнців та порівняння їх із волинсько-поліськими варіантами, зафіксованими нами, і стало метою дослідження.
Зауважимо, що с. Згорани одне з найбільших у Любомльському районі Волинської області: у кінці 60-их років тут проживало майже півтори тисячі мешканців, а на початку ХХІ століття понад 1380 осіб, тому и іменник численний і різноманітний.
У зв'язку з визначеною метою, поставлено такі завдання: 1) на основі роману виявити повний іменник загорєнців; 2) проаналізувати продуктивні та непродуктивні форманти, що подані у творах В. Лиса, та виявити їхні відповідники, уживані мешканцями інших сіл Волинського Полісся; 3) виявити паралелі оригінальних рис словотвору варіантів літературних імен з такими ж афіксами серед жителів інших населених пунктів.
Матеріал і методи дослідження Пропоновані варіанти власних особових імен жителів Волинського Полісся записано експедиційним методом у 48 населених пунктах. Використано метод лінгвістичного опису та його основний прийом - систематизація мовного матеріалу в синхронії. Кількісний метод використано для підрахунку загальновживаних та рідковживаних словотворчих суфіксів і для визначення ступеня продуктивності словотвірних типів.
1. Результати дослідження та дискусія
Як показав літературний матеріал, офіційні власні особові імена переважають над варіантами, наприклад: чоловічі найменування - Адам, Анатолій, Андрій, Гандрий (з приставним [г]), Антон, Гартем (з приставним [г]), Афанасій, Валентин, Василь, Віктор, Григорій, Георгій, Гордій, Денис, Дмитро, Едуард, Зенон, Зиновій, Іван, Ігор, Кирило, Кіндрат, Кузьма, Купріян, Лев, Лука, Макар, Марко, Матвій, Микита, Михайло та Михаїл, Назар, Наум, Олег, Остап, Павло, Петро, Платон, Роман, Станіслав, Тарас, Тимур, Ярослав; жіночі - Алевтина, Валерія, Василина, Вікторія, Віра, Віталія, Дарина, Домна, Елеонора, Емілія, Єфросинія, Іраїда, Ірина, Лариса, Лідія, Любов, Людмила, Маргарита, Марина, Мая, Мокрина, Мотруна, Неоніла, Ніна, Олеся, Онисія, Павлина, Параскева, Поліна, Раїса, Світлана, Соломія, Софія, Стефанія, Тамара, Текля, Тереза, Тетяна, Харитина, Якилина, Ярина.
Інші імена вжиті лише у варіантах: Федь, Ганя, Гафія, Катя, Леся, Нюра, Рипина; зафіксовано такі варіанти-синоніми: Вікторія - Віка, Софійка - Зосечка, Зосечка - Зосина.
Переважають варіанти чоловічих імен, до яких додано продуктивні форманти, це насамперед загальноукраїнські суфікси (вони наявні як у романах В. Лиса, так і в інших населених пунктах Волинського Полісся), напр.: -ик (-ік), -к-а, -к-о, -уньо, -усь, -ц-ьо, -чик, що творять великі словотвірні ряди. Оскільки варіанти імен з цими суфіксами вживані у багатьох населених пунктах, тому біля кожного з них не вказуємо локацію.
Здрібніло-пестливі літературні варіанти у творах широко представлені формою із суфіксом -к-о (переважаючий словотвірний тип): Василько, Вітько, Гаврилко, Данько, Захарко, Зенько, Іванко, Ігорко, Левко, Митько, Михасько, Онисько, Ромко, Сашко, Степанко, Тимко, Федосько, Федько, Юрко, Яшко. А у волинсько-поліських говірках засвідчені такі відповідники: Васил'ко || Васил'ко || Васёл'ко, В'іт'ко, Гаврилко || Гаврёлко || Гаврил'ко (Дрн, Злзн, Кмр, Нвс, Сдл, Стн), Дан'ко || Дан'ко || Дун'ко < Данило, Захарко || Сахарко, Зин'ко || Зин'ко || З'ш'ко || З'ін'ко || Зен'ко, Іванко || Іванко 11 Иванко || Іванко || Йванко || Йван'ко, Ігорко (Злзн), Левко || Левко < Лев, Мит'ко || Мит'ко < Митя < Дмитро, Михас'ко (Озр, Чрн), Онис'ко || Гунис'ко, Сашко (Крп, Пдг, Рдк, Цмн), Степанко || Стипанко, Тимко < Тимофій (Брвч, Глз, Грд, Грз, Ккл, Ктв, Пкщ), Федос'ко || Хвидис'ко < Федось < Феодосій, Йурко || Йурко, Йашко || Яшко (Брв, Брс, Ккл) [10, к. 5, 7, 8, 18, 19, 21]. Не виявлено у волинсько-поліських говірках прямих відповідників до літературних варіантів Богданко, Валько, Олежко, Степусько, Тишко.
Продуктивний словотвірний тип на -ик (-ік) у романах В. Лиса представлений такими варіантами: Валік, Вадик, Геник, Дмитрик, Едик, Костик, Павлик, Петрик, Ромчик, Тарасик, Тимошик, Толик, Юрасик, Ясик. Виявлені волинсько-поліські відповідники: Вал'ік, Дмитрик, Костик (Грн, Жбк, Ждч, Ктв, Омл, Сфн, Чвн), Павлик, Пётрик, Тарасик, Тимошик < Тимоша < Тимофій, Тол'ік || Толик, Йурасик [10, к. 7, 19, 21]. Серед наших польових записів нема відповідників до літературних варіантів Вадик, Едик, Ромчик, очевидно, тому, що фіксували номени серед представників старшого покоління.
На третьому місці щодо продуктивності виділяємо суфікс -к-а: Васька, Вітька, Генка, Йоська, Колька, Микитка, Митька, Олежка, Стьопка, Сьомка (пор. з волинсько-поліські відповідниками: Вас'ка, В'т'ка || Вит'ка, Йос'ка (Олк), Кол'ка || Кул'ка (Глз, Чмр), Микитка, Мит'ка || М'т'ка, Ст'опка (Жбр), С'омка [10, к. 5, 7, 16, 18]. Серед середнього та старшого покоління жителів Волинського Полісся не зафіксовано варіанти Генка та Олежка, що їх подає В. Лис.
У романах трапляються варіанти з формантами -уньо (-ун-я): Петруньо, Вадюня, Колюня (пор. із засвідченим маневицьким словотвірним типом: Пеитрун'о, Вад'ун'а, Кол'ун'а [10, к. 11, 15].
Варіанти літературних імен з суфіксом -усь Павлусь, Петрусь мають відповідники серед жителів багатьох населених пунктів: Павлус' || Павл'ус', Петрус' || Питрус' [10, к. 14, 15].
У творах В. Лиса заявлено такі варіанти імен на -ц-ьо: Антонцьо, Ромцьо, Славцьо, до яких зафіксовані паралелі серед волинсько-поліських говірок: Антонц'о (Брж, Грд, Двж, МЯб, Чрв), Славц'о (Олк) [10, к. 4].
Малопродуктивний тип творить складний за походженням суфікс -чик: Платончик, Славчик, Тимурчик, до якого виявлено тільки один варіант із Волинського Полісся: Славчик < В'ячеслав (Грн).
Продуктивними суфіксами для деривації здрібніло-пестливих варіантів жіночих імен є: -к-а, -ечк-а (-єчк-а), -очк-а, -енк-а, -ун'-а, -ус'-а, -ц'-а (-дз'-а), які продукують великі словотвірні ряди серед волинсько- поліських говірок.
На першому місці у романах В. Лиса найбільше жіночих варіантів імен із суфіксом -к-а: Варка, Васька < Василина, Вєрка, Вірка, Ганка, Гапка, Зоська, Катька, Лідка, Любка, Людка, Манька, Маринка, Марійка, Маруська, Мотрунка, Оленка, Олька, Параска, Пріська, Райка, Сонька, Софійка, Стефка, Танька, Тетянка, Томка, Тонька, Улянка, Федорка, Юстинка - відповідники серед жителів Волинського Полісся: Варка, Вас'ка, В'ерка || В'їрка || Вйрка (Ждч `образливо', ВВр “В'їрка - Дйрка”), Ган'ка || Ганка, Гапка || Огапка < Агафія, Зос'ка < Зоя, Кат'ка, Л'їдка, Л'убка || Л'упка, Л'удка, Ман'ка, Мар'іїка || Марйїка, Марйнка, Марус'ка, Мотрун'ка || Мотрунка || Матрунка || Мутрунка, Над'іїка, Оленка || Ол'енка || Го^ленка || Вол'енка, Ол'ка || Гол'ка || Вол'ка, Пар а ска || Пар ашка < Парася < Парасковія, Пр'іє'ка || Прйс'ка || Прос'ка || Прус'ка || Фрос'ка < Пріся < Єфросинія, Раїка, Сон'ка < Софія, Соф'іїка || Сохвйїка, Степка || Стефка || Ст'опка, Тан'ка, Тет'анка || Тат'анка || Тит'анка || Тат'енка, Томка < Тамара, Тон'ка, Ул'анка || Гул'анка || Ул'енка || Вл'анка || Ол'анка < Уляна, Федорка || Фидйрка || Фед'їрка || Ф'ідорка || Хведорка || Хвидйрка, Йустйн'ка < Устина (Лхв, Угр) [10, к. 22, 24, 25, 26, 32, 33, 35, 36, 39, 40, 41].
Зауважимо, що гіпотетично від кожного жіночого імені можна утворити новий варіант за допомогою суфікса -к-а, однак у наших записах не виявлено прямих волинсько-поліських паралелей до таких варіантів імен з творів В. Лиса: Вітька < Віталія, Лерка, Леська, Лілька, Майка, Маргаринка, Надійка, Нілка, Олеська, Руфинка, Соломійка, Соломка, Танаска, Уляська. Очевидно, причина та, що деякі імена вживані серед представників різних вікових груп, інші відрізняються фонетичним оформленням (Танаска, мабуть, від Афанасія; серед жителів досліджуваної території побутує форма Панас'ка || Фанас'ка) або невідомі на Поліссі (Руфинка).
З поліморфемним демінутивним суфіксом -ечк-а (-єчк-а) використані літературні варіанти: Зосечка, Марієчка, Марусечка, Олесечка, Солечка, Соломієчка, Раєчка, Танечка. Зафіксовано тільки два волинсько- поліських відповідники Мар'шечка (Дрн, Трн) і Марусечка (Дрн) [10, к. 33].
Непродуктивний складний суфікс -еньк-а у романах В. Лиса творить варіанти Віталенька < Віталія, Зосенька, Марусенька, до яких не зафіксовано відповідників.
Серед здрібніло-пестливих варіантів широко представлені форми із суфіксом -очк-а, що найчастіше доданий до усіченої основи: Варочка, Гапочка, Людочка, Парасочка, Томочка, Уляночка, Устиночка - волинсько-поліські паралелі: Варочка, Гапочка < Гапа, Л'удочка, Парасочка || Парашочка, Томочка, Ул'очка || Вул'очка || Гул'очка, Устиночка [10, к. 22, 24, 36, 40]. Не виявлено відповідників до літературних варіантів імен Вікочка, Віталочка, Віточка, Марусиночка, Руфиночка, Соломочка, Соломиночка.
Суфікс -ун'-а приєднаний найчастіше до усічених основ імен героїв романів: Віруня, Зосюня, Настуня, Олюня, Раюня - волинсько-поліські відповідники: В'ірун'а || В'ерун'а, Зос'ун'а < Зося (Лпн), Настун'а, Ол'ун'а || Вол'ун'а (Лпн, МГл, Угр, Хцн), Райун'а [10, к. 23, 26]. Серед варіантів імен з Волинського Полісся не виявлено відповідників до Аделюня та Олесюня.
Суфікс -ус-я: Вікуся, Вітуся, Ганнуся, Катруся, Лідуся, Маруся, Настуся - відповідники серед жителів Волинського Полісся: Ган:ус'а, Катрус'а, Л'ідус'а (МГл), Марус'а, Настус'а [10, к. 23, 28, 31, 33]. Найчастіше пестливі форми утворені від усічених основ. Не виявлено прямих відповідників до літературних імен Вікуся та Вітуся.
Суфікс -ц-я (-дз-я): Гандзя, Любця. Варіант Л'убпц'а вживаний у багатьох населених пунктах Волинського Полісся [10, к. 28, 32]. У цьому суфіксі [ц'] після сонорних одзвінчується й афікс набуває звучання -дз'-а: Ган'дз'а. Форма імені Лєрця на Волинському Поліссі не зафіксована серед представників старшого покоління.
Отже, варіанти імен, що вжиті у романах В. Лиса, здебільшого мають такі ж відповідники серед жителів Волинського Полісся.
До малопродуктивних чи непродуктивних суфіксів, доданих частіше до основ демінутивів, відносимо:
- суфікс -аш, вжитий у варіанті Лукаш, має волинсько-поліські паралелі Лукаш та Л'аш < Лля < Ілля (Гдм, Сфн, Трн) [10, к. 9, 43], що сприймаються жителями як повні офіційні імена;
- поліморфемний суфікс -ечк-о виражає більшу міру експресивності та вжитий у романі в одному варіанті Василечко. Цей продуктивний формант виявлено у таких волинсько-поліських варіантах: Андр'шечко (Злзн, Чтв), Василечко (Клб, Трн), Горд'їйечко (Злзн, Чтв), Данилечко (Мщн), Іванечко (Мщн), Макаречко (Мщн), Михаїлечко (Мщн), Овд'шечко (Злзн, Чтв), Павлйчко (Грмч), Серз'ійечко (Хцн) [10, к. 3, 14]; вважаємо афікс -ечк-о окремим похідним суфіксом;
- не зафіксовано волинсько-поліського відповідника до варіанта із суфіксом-флексією -о: Степасьо, лише зафіксований варіант Грин'о (Грдц, Крснл, Прл, Слн) [10, к. 6].
-ош/-іш: Тимош/Тиміш - волинсько-поліський відповідник: Тимош || Тимиш || Тим'ї'ш. Крім цього, виявлено варіанти імен жителів Гаврош < Гаврило (Омл, Ост), Дорош || Дурош < Дорофій (Злс, Крп, Лпн, Прл) [10, к. 19].
-сь: Михась, Степась, Тодось, Федось, Ясь - відповідники серед жителів Волинського Полісся: Михас'|| Мйхас' || Мехас', Степас' < Степан (Клч), Федос' [10, к. 12, 20]; не засвідчено варіантів Тодось та Ясь;
-ушк-а: Іванушка - відповідник Іван'ушка (Кзл).
Серед аналізованого матеріалу заявлено варіант з суфіксом -ц': Гриць. Виявлено такий же відповідник серед жителів Волинського Полісся Гриц'.
У романах автора виявлено поодинокі варіанти жіночих імен, які на Волинському Поліссі утворені за допомогою таких малопродуктивних або непродуктивних суфіксів: -ах-а, -ечк-о, -ин-а, -инк-а, -ис-а, -ос-я, -ох-а, -с-я, -ук-а, -ушк-а:
-ах-а: Натаха, який зафіксований і серед представників середнього та молодшого покоління Волинського Полісся;
-ин-а: Марусина, цей варіант уживаний і у волинсько-поліських говірках [10, к. 33].
-ис-а: Василиса; відповідник Василиса відомий у декількох населених пунктах [10, к. 25].
-ох-а: Мартоха, Явдоха < Євдокія - відповідники: Мартоха, Йавдоха. [10, к. 30, 34].
-с-я: Зося, Уляся - волинсько-поліські відповідники Зос'а < Софія, Ул'ас'а < Уляна [10, к. 40].
-ук-а: Олюка, не засвідчено прямого відповідника, лише - Гандз'ука (Брв) з фамільярним відтінком.
Не спостережено прямого відповідника до літературного варіанта у творах В. Лиса Сонечка < Соня.
Не виявлено прямого відповідника до літературного варіанта Олесинка з похідним суфіксом -инк-а.
До жіночого варіанта імені на -ос-я (Мартося) зафіксовано відповідник у ківерцівських говірках серед старшого покоління, - Мартося (Ддв).
У романах В. Лиса суфікс -ушк-а засвідчений в одному варіанті - Марушка. Варіант Марушка характерний для багатьох населених пунктів Волинського Полісся.
Отож, поодиноким жіночим варіантам імен із творів В. Лиса відповідає декілька розмовних форм із говірок Волинського Полісся, що утворюють малопродуктивні типи з суфіксами -ечк-а, -инк-а, -ох-а, -с-я, -ук- а, -ушк-а та досі функціонують на досліджуваній території.
Висновки та перспективи дослідження. Встановлено, що кожен варіант імен чоловіків та жінок утворений за допомогою суфіксації та усічення з комбінаціями, збагачений пестливими чи нейтральними суфіксами.
Зафіксовано 42 офіційних власних особових чоловічих імен та 41 жіноче ім'я. 7 чоловічих та жіночих імен вжито тільки у варіантах; використані варіанти, утворені за допомогою словоскладання: Вікторія- Віка, Софійка-Зосечка, Зосечка-Зосина.
Виявлено такі найпоширеніші форманти для творення чоловічих варіантів імен: -ик (-ік), -к-а, -к-о, -уньо, -усь, -ц-ьо, -чик, та для творення жіночих: -ечк-а (-єчк-а), -енк-а, -к-а, -очк-а, -ун'-а, -ус'-а, -ц'-а (-дз'-а). Усі ці літературні варіанти імен високопродуктивні або продуктивні серед жителів Волинського Полісся.
Встановлено непродуктивні або малопродуктивні літературні словотвірні типи із 8 суфіксами у чоловічих варіантах імен: -аш, -ечк-о, -о, -ош/-іш, -сь, -ушк-а, -ц', -шк-о, та 10 суфіксами у жіночих - -ах-а, -ечк-о, -ин-а, -инк-а, -ис-а, -ос-я, -ох-а, -с-я, -ук-а, -ушк-а.
Отже, використані форми імен у досліджуваних текстах В. Лиса та їхні паралелі у волинсько-поліських говірках мають багато спільного у словотворі насамперед зменшено-пестливих варіантів, творячи при цьому різні щодо продуктивності дериваційні ряди.
Список умовних скорочень назв районів та населених пунктів Волинської та Рівненської областей Вл - Володимирецький, Рв - Рівненський р-ни Рівненської обл.; Квр - Ківерцівський р-н; Мнв - Маневицький р-н; Лбш - Любешівський р-н Волинської області
Брв |
Боровичі Мнв |
Лпн |
Липне Квр |
|
Брж |
Бережниця Мнв |
Лхв |
Лахвичі Лбш |
|
Брс |
Берестяне Квр |
МГл |
Мала Глуша Лбш |
|
Гдм |
Годомичі Мнв |
Млч |
Мульчиці Вл |
|
Глз |
Галузія Мнв |
МЯб |
Мала Яблунька Мнв |
|
Грд |
Городок Мнв |
Нвс |
Новосілля Мнв |
|
Грз |
Грузятин Мнв |
Озр |
Озеро Квр |
|
Грмч |
Грем'яче Квр |
Олк |
Олика Квр |
|
Грн |
Гор'янівка Квр |
Ост |
Островки Мнв |
|
Двж |
Довжиця Мнв |
Пдг |
Підгаття Мнв |
|
Ддв |
Дідовичі Квр |
Пкщ |
Покащів Квр |
|
Дрн |
Дерно Квр |
ПрЛ |
Прилісне Мн |
|
Дрн |
Дерно Квр |
Рдк |
Рудка Мнв |
|
Жбр |
Жобрин Рв |
Сдл |
Седлище Лбш |
|
Злзн |
Залізниця Лбш |
Стн |
Ситниця Мнв |
|
Злс |
ЗалісоччяКвр |
Сфн |
Софіянівка Мнв |
|
Кзл |
Козлиничі Мнв |
Трн |
Троянівка Мн |
|
Ккл |
Кукли Мнв |
Угр |
Угриничі Лбш |
|
Клб |
Клубочин Квр |
Хцн |
Хоцунь Лбш |
|
Клвн |
Клевань 2 Рв |
Цмн |
Цміни Мнв |
|
Клч |
Кульчин Квр |
Чвн |
Човниця Квр |
|
Кмр |
Комарове Мнв |
Чрн |
Чорниж Мнв |
|
Крп |
Карпилівка Квр |
Чрв |
Череваха Мнв |
|
Ктв |
Котів Квр |
Чтв |
Четвертня Мн |
Список використаної літератур
1. Белей Л. О. Функціонально-стилістичні можливості української літературно- художньої антропонімії ХІХ-ХХ ст. Ужгород, 1995. 120 с.
2. Бибик С. П. Якби не був таким, не був би я Яким: (антропоніми в оповіданнях Григора Тютюнника) // Культура слова. 1996. Вип. 48-49. С. 72-78.
3. Вокалюк Л. Ю. Лексико-семантична організація власних імен у творах Василя Стефаника // Шоста республіканська ономастична конференція: тези доп. і повідомл. Одеса, 1990. Ч. 1. С. 106-107.
4. Карпенко Ю. О. Літературна ономастика Ліни Костенко: монографія. Одеса: Астропринт, 2014. 216 с.
5. Левчук І. Антропонімія роману Володимира Лиса «Століття Якова» // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т. ім. Лесі Українки, 2013. № 22. С. 69-74.
6. Лис В. Країна гіркої ніжності. Роман. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 386 с.
7. Лис В. Соло для Соломії. Роман. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 365 с.
8. Лис В. Століття Якова. Роман. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. 240 с.
9. Масенко Л. Т. Власні назви у творах Г. Ф. Квітки-Основ'яненка // Мовознавство. 1986. № 6. С. 43-48.
10. Нестерчук О. Атлас варіантів власних особових імен Волинського Полісся. Луцьк: Вежа-Друк, 2014. 130 с.
11. Нестерчук О. Словотвір варіантів імен роману В. Лиса «Діва Млинища» //
Наукові записки Тернопільського національного університету. Серія: Мовознавство / відп. ред. Т. П. Вільчинська. Тернопіль: Тернопільський нац. педагог. ун-т
ім. Володимира Гнатюка, 2017. Вип. 1 (27). С. 220-223.
References
1. Belej, L. O. (1995). Funkcionalno-stylistuchni mozhlyvosti ukrajinskoii literaturno- hudozhnoi antroponimii ХІХ-ХХ stolitia [Functional-stylistic possibilities of Ukrainian literary- artistic anthroponymy of the 19th and 20th centuries]. Uzhgorod. [in Ukrainian].
2. Bybyk, S. P. (1996). Jakby ne buv takym, ne byv by ja Jakym: (antroponimy v opovidaniah Grygora Tutanyka) [If it had not been so, I would not be like: (anthroponomies in the stories of Grigor Tyutyunnik)]. Kultura slova, 48-49, 72-78. [in Ukrainian].
3. Vokaluk, L. U. (1990). Leksyko-semantychna organizatsia vlasnysh imen u tvorah Vasylia Stefanuka [The lexico-semantic organization of own names in the works of Vasyl Stefanyk]. Shosta respublikanska onomastuchna konferensia. Odesa, 1, 106-107. [in Ukrainian].
4. Karpenko, U. O. (2014). Literaturna onomastuka Liny Kostenko [Literary Onomastics by Lina Kostenko]. Odesa: Astroprynt. [in Ukrainian].
5. Levchuk, I. (2013). Antroponimiia romanu Volodymyra Lysa «Stolittia Yakova» [Proper Names in the Novel «Jacob's Century» by Volodymyr Lys]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Filolohichni nauky. Movoznavstvo, 22, 69-74. [in Ukrainian].
6. Lys, V. (2016). Kraiina girkoii nizhnosti. Roman. [Country of bitter tenderness. Novel]. Harkiv. [in Ukrainian].
7. Lys, V. (2013). Solo dla Solomii. [Solo for Solomia.]. Harkiv. [in Ukrainian].
8. Lys, V. (2013). Stolittia Jakova. [The Century of Jacob]. Harkiv. [in Ukrainian].
9. Masenko, L. T. (1986). Vlasni nazvy u tvorah G. F. Kvitky-Osnovjanenka. [Own names in the works of G. F. Kvitka-Osnovyanenko]. Movoznavstvo, 6, 43-48. [in Ukrainian].
10. Nesterchuk, O. (2014). Atlas variantiv vlasnyh osobovyh imen Volynskogo Polissia. [Atlas of personal names variants of Volyn Polissia]. Lutsk. [in Ukrainian].
11. Nesterchuk, O. (2017). Slovotvir variantiv imen romany V. Lysa «Diva Mlynyszcsa». [Derivation trends in the proper names variants in the V.Lys' novel “Virgin of Mlynyshche”]. Naukovi zapysky Ternopilskogo natsionalnogo universytetu. Movoznavstvo. Ternopil, 1 (27), 220-223. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз теорій походження українських імен. Наукове вивчення східнослов’янської антропонімії. Особливості у сфері найменування. Деякі діалектні відмінності у творенні варіантів імен. Специфіка ономастичної системи рідного народу. Семантика власного імені.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 11.09.2010Дослідження композитних і відкомпозитних імен в прізвищах. Аналіз чоловічих християнських імен, які лежать в основах досліджуваних прізвищ. Суфіксація відкомпозитних імен. Польські, угорські, румунські, єврейські та інші запозичення в прізвищах.
статья [23,8 K], добавлен 18.12.2017Процес формування німецьких особових імен на різних етапах історичного розвитку. Морфологічно-синтаксичні та лексико-стилістичні особливості особових імен. Псевдоніми як факультативне найменування особи, їх мотиваційний потенціал та шляхи утворення.
дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.09.2012Аналіз напрямів розвитку сучасної регіональної антропонімії України. Виявлення репертуару чоловічих і жіночих імен в українських та українсько-змішаних сім’ях села. Встановлення складу українського та українсько-змішаного іменника, темпів його оновлення.
статья [24,3 K], добавлен 20.09.2010Визначення поняття власних імен, їх класифікація та місце в художній літературі. Шляхи досягнення адекватності при перекладі власних імен. Особливості перекладу промовистих власних імен на матеріалі творів Дж. Роулінг та роману Д. Брауна "Код Да Вінчі".
дипломная работа [94,9 K], добавлен 21.06.2013Дослідження особливостей перекладу та способів перекладу власних імен з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу. Існуючі способи та прийоми: транслітерація; транскрипція; транспозиція; калькування.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 21.01.2013Визначення поняття ономастики як розділу мовознавства, який вивчає власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування. Основне призначення власних назв (антропонімів) у творах художньої літератури як якісної характеристики персонажів.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 10.03.2012Поняття та головні стильові особливості художньої прози. Різноманітність лексичних засобів за ознакою історичної віднесеності. Вживання формальної та неформальної лексики. Використання системної організації лексики. Лексичні стилістичні засоби в прозі.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.06.2011Практична робота з граматики англійської мови: вивчення форми дієприкметника минулого часу, минулого невизначенного часу. Приклади утоврення дієслова, іменника, прислівника за допомогою суфіксів. Переклади текстів з англійської на українську мову.
контрольная работа [16,9 K], добавлен 26.09.2008Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки. Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет. Функціональні зміни в українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису. Стилістичне навантаження речень.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 20.10.2010Поняття терміна в сучасній лінгвістиці. Проблема семантичної структури багатозначного слова у сучасному мовознавстві. Семантичні особливості військових термінів англійської та французької мов, утворених шляхом вторинної номінації в аспекті перекладу.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 19.08.2011Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Становлення і розвиток української суспільно-політичної термінології. Термінознавство як наука. Семантичне переосмислення як спосіб творення суспільно-політичної термінології. Творення слів засобами питомої словотвірної системи, використання запозичень.
курсовая работа [64,4 K], добавлен 03.10.2014Основні групи лексики української мови. Розгляд еволюціонування української лексики до розмовно-скороченого жаргонного стилю на прикладах пісень. Порівняння кількості естетичної наповненості та змістовності творів, які належать до різних лексичних груп.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 25.12.2014Утворення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів. Словотворення як основний засіб збагачення словникового складу мови. Способи словотворення: суфіксальний, префіксальний, безафіксний (відкидання морфем), складання слів або їх усічених основ.
конспект урока [34,9 K], добавлен 10.03.2011Історія та особливості творення української фінансово-економічної термінології. Морфологічний та морфолого-синтаксичний способи творення. Проблеми іншомовних запозичень. Словотворчі особливості сучасної української фінансово-економічної термінології.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 18.05.2017Словотвір як лінгвістична проблема і предмет її дослідження. Англійські префікси, суфікси іменників. Зворотній словотвір і конверсія. Поняття про складні слова. Скорочення у порівняльному аспекті англійської та української мови. Акроніми та оказіоналізми.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 30.04.2015Систематизування комбінованої варіанти слова, що існують в українській мові. Опис структурних типів комбінованих варіантів з урахуванням специфіки рівнів, на яких виявляється їх варіантність. Аналіз стилістичних можливостей варіантів змішаного типу.
реферат [15,9 K], добавлен 01.12.2010Співвідношення поділу іменника за основами та за граматичним родом. Германська система відмінків. Характеристика особливостей староанглійського періоду. Зміни родової системи іменника у середньоанглійському та новоанглійському періоді, запозичення.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 24.04.2013