Словникові дефініції та принцип антропоцентризму

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Словникові дефініції та принцип антропоцентризму

Свідомість людини сприймає та відбиває навколишній світ не рівномірно, а вибірково, що віддзеркалюється на результатах пізнання, втілених у мовній системі кожного лінгвокультурного колективу. Водночас на організацію мови, зокрема її семантичну підсистему, впливає універсальність перцептивної та когнітивної діяльностей людини незалежно від її расової, культурної чи іншої належності. Прояви антропоцентризму можна виявляти в різних аспектах функціонування мови та мовлення. У статті наголошено, що на діяльності лексикографів, які будують словникові дефініції, позначаються загальні принципи пізнання. На прикладі дефініцій конкретної лексики, зокрема назв тварин і рослин, взятих зі словників англійської, німецької, італійської, української, польської та російської мов, показано, що в тлумаченнях відбиваються найважливіші складники когнітивної діяльності, як-от: виокремлення об'єкта з континуума перцептивної інформації, його категоризація, виділення розрізнювальних ознак у межах субкатегорії, формування прототипу, а також зіставлення та порівняння об'єктів одного категоріального рівня.

Ключові слова: антропоцентризм, словникова дефініція, диференційна ознака, прототип, категоризація, порівняння.

Сознание человека воспринимает и отражает окружающий мир не равномерно, а выборочно, что отражается на результатах познания, воплощенных в языковой системе каждого лингвокультурного коллектива. Вместе с тем на организацию языка, в частности его семантической подсистемы, влияет универсальность перцептивной и когнитивной деятельности человека независимо от его расовой, культурной или иной принадлежности. Проявления антропоцентризма можно выявлять в различных аспектах функционирования языка и речи. В статье отмечается, что на деятельности лексикографов, которые строят словарные дефиниции, отражаются общие принципы познания. На примере дефиниций конкретной лексики, в частности названий животных и растений, взятых из словарей английского, немецкого, итальянского, украинского, польского и русского языков, показано, что в толкованиях отражены важнейшие составляющие когнитивной деятельности: вычленение объекта из континуума перцептивной информации, его категоризация, выделение диференцирующих признаков в пределах субкатегории, формирование прототипа, а также сопоставления и сравнения объектов одного категориального уровня.

Ключевые слова: антропоцентризм, словарная дефиниция, диференцирующий признак, прототип, категоризация, сравнение.

The human consciousness perceives and reflects the external world in a manner which is selective, rather than uniform, and this in turn is reflected in the outgrowths from the knowledge embodied in the language system of each linguistic and cultural group. Along with this, particularly in the organization of the language, its semantic subsystems have an affect on the universality of the perceptual and cognitive activity of the individual, regardless of racial, cultural or other associations. It is possible to detect manifestations of anthropocentrism in different aspects of language and speech. In this article, it is noted that the activities of lexicographers who formulate dictionary definitions can provide indications regarding general principles of knowledge. For example, specific vocabulary definitions, including those relating to animals and plants taken from English, German, Italian, Ukrainian, Polish and Russian dictionaries, show that the interpretation reflected the major components of cognitive activities, such as isolating a single item within the perceptual continuum of information, categorizing it, selecting distinctive features within subcategories, formulating prototypes, and matching or comparing objects at a single categorical level.

Key words: anthropocentrism, dictionary definition, differential feature, prototype, categorization, comparison.

Постановка наукової проблеми та її значення. Поняття мовного антропоцентризму, введене в наукову парадигму лінгвістики в роботах Вільгельма фон Гумбольдта, в останні десятиліття набуло особливої актуальності. Твердження про те, що мова антропоцентрична за своєю суттю, оскільки породжена людською свідомістю і не може існувати поза нею, міцно ввійшло в набір аксіом, які часто подаються як самоочевидні. Справедливо наголошено на тому, що людська свідомість сприймає світ вибірково і схильна виділяти, категоризувати й вербалізувати саме ті фрагменти дійсності, які мають особливе значення в житті певної етнічної спільноти; це, зрештою, приводить до формування специфічно етнічної мовної картини світу, яка здатна впливати на сприйняття дійсності носіями певної мови. Багато дослідників аргументовано доводять, що в основі номінативних процесів лежать принципи антропометризму та антропоморфізму [7], які узгоджуються зі знаменитим твердженням грецького софіста Протагора «Людина є мірилом всіх речей». Загальновизнаним фактом є універсальність основ перцептивної та когнітивної діяльності всіх представників людського роду, що втілюється у свідомості у формі так званого універсально-предметного коду (термін М. Жинкіна) [3]. Проте поза увагою лінгвістів залишається чимало проявів мовного антропоцентризму, безпосередньо не пов'язаних із семантичними чи номінативними аспектами. Зокрема, значний інтерес становлять такі лінгвістичні явища, як дефініції тлумачних словників. Дефініції лексем (чи інакше - експлікації лексичного значення) - стовідсотковий продукт свідомості лінгвістів. У багатьох дефініціях можна виявити вплив національних традицій та стереотипів, аксіологічні нашарування того чи того часу, прояви соціально-політичних, релігійних чи ідеологічних доктрин. Водночас словникові дефініції є творінням homo sapiens, людини як високорозвиненої істоти з універсальними когнітивними здібностями, які не залежать від раси, національної належності, рівня розвитку культури, освіти тощо. Ця обставина і спонукає шукати в дефініціях, передусім в їхньому змісті та структурі, прояви загальнолюдської специфіки пізнання світу, що може трактуватися як антропоцентризм. У нашій попередній роботі [4] обговорено питання про те, як загальні закономірності когнітивної діяльності людини відбиваються на структурі лексичного значення і впливають на формування набору ядерних диференційних ознак.

Мета статті - продемонструвати вияви антропоцентризму у словникових дефініціях та проаналізувати деякі типологічні особливості цього явища.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження. Загальновідомо, що словникові дефініції творять для експлікації інформації про слово, яка називається «лексичним значенням». Питання про те, що саме слід розуміти під лексичним значенням слова, лінгвісти обговорюють вже протягом значного часу. Дослідники сходяться на тому, ще це інформація про позамовний світ, «прив'язана» до мовного знака конкретної мови в конкретний час її існування. В. Гак подає таке визначення: «Лексичне значення - зміст слова, який відбиває у свідомості і закріплює в ній уявлення про предмет, властивість, процес, явище і т. д.» [2, 262].

Відповідно до основних положень наукових теорій про структуру лексичного значення та його зміст (К. Льюїс, Р. Карнап, Ю. Апресян, І. Арнольд, М. Комлєв, М. Нікітін, Й. Стернін, Д. Шмельов та ін.), лексичне значення більшості слів не є монолітним і розпадається на окремі макро- та мікрокомпоненти, які містять різні види інформації. Відповідно, ця складна структура має відбиватися в дефініціях через наявність і різних зон, і різних форм введення цієї інформації. Обговорюючи співвідношення поняття та лексичного значення, В. Гак зазначає, що останнє «включає лише розрізнювальні ознаки об'єктів» [2, 262], тобто далеко не всі ознаки спроможний виділити когнітивний апарат людини. Проте досі в лінгвістів нема задовільної відповіді на питання, що слід вважати «розрізнювальними ознаками», яким способом їх виокремлювати серед масиву численних ознак поняття (концепту). Практика показує, що вимогу, яку висуває В. Гак до лексичного значення, в лексикографічній практиці реалізувати доволі складно. Це можна прослідкувати, порівнявши дефініції однієї лексеми у різних тлумачних словниках (часом тої ж мови).

Для прикладу розгляньмо дефініції слова дуб у словниках різних мов. Тлумачення цього слова у «Словнику української мови» («Багаторічне листяне дерево з міцною деревиною та плодами - жолудями» [8, 428]) подає інформацію про чотири аспекти явища. Дефініція багатотомного «Словника польської мови» за редакцією В. Дорошевського виявляється багатшою на диференційні ознаки: “Dqb- Quercus, drzewo z rodzinybukowatych (Fagaceae), orozlozystychkonarach, grubej, popзkanej korze, scislej, twardejmasiedrzewnej” [15]. Тут вказано не лише на знання, набуті людиною через перцептивні канали (крона, кора, деревина дуба), а й на енциклопедичну інформацію щодо місця дуба в ботанічній таксономії. Аналогічно побудована дефініція словника російської мови за редакцією Д. Ушакова: «Дуб - крупное лиственное дерево с плотной древесиной, на котором растут желуди» [9]. Енциклопедичний компонент, необхідний для ідентифікації рослини, включено в дефініцію одного зі словників англійської мови: “Oak - аny deciduous or ever green tree or shrub of the fagace ous genus Quercus, having a corns as fruits and lobed leaves” (листяне або вічнозелене дерево чи чагарник з сімейства букових роду Quercus, що має широке листя, з плодами - жолудями) [16]. В інших лексикографічних джерелах зафіксована вказівка на ареал поширення: “Oak - a large tree that is common in northern countries” (велике дерево, поширене в північних країнах) [17]; “Oak- sort of large tree with tough, hard wood, common in many parts of the world” (вид великих дерев з міцною, твердою деревиною, поширений в багатьох частинах світу) [14, 72]. Дефініція з тлумачного словника німецької мови видавництва «Суден» включає ще більше перцептивних ознак: “Eiche - groЯer Laubbaum mit schwerem, hartem Holz, verhдltnismдЯig kleinen, gelappten Blдttern und Eicheln als Frьchten” (велике листяне дерево з важкою, твердою деревиною, що має відносно невелике лопатне листя і плоди-жолуді) [11]. Найбільш лаконічною виявилась дефініція одного з тлумачних словників італійської мови: “Quercia - altoalberoche produceghiande” (високе дерево, що дає жолуді) [12, 786].

Відсутність уніфікації в поданих тлумаченнях можна сприймати як прояв суб'єктивного підходу різних лексикографів до визначення лексеми на позначення дуба. Проте слід взяти до уваги, що укладачі словників орієнтуються на споживачів - носіїв певних мов, які є також носіями певної картини світу. Остання слугує об'єднувальним чинником і нівелює різницю в індивідуальних концептосферах мовців. Тому суб'єктивність лексикографа не може виходити за певні рамки. Більш адекватним є пояснення, що лексикографи вибирають для дефініцій різні розрізнювальні ознаки об'єкта, з яких створюється певна спрощена концептуальна модель.

До диференційних ознак об'єкта (в наведених прикладах - дуба), введених у дефініції, не слід уключати вказівку на певне місце дуба в ботанічній таксономії, бо вона несе лише ідентифікаційну інформацію (власне, у словниках часто використовується лише переклад національної назви латинською мовою). Набір розрізнювальних ознак зводиться до невеликої кількості характеристик дуба (це дерево багаторічне, велике за розміром, з розложистими гілками, з листям, яке восени опадає; його листя невелике і широке, а кора груба, порепана; його деревина характеризується міцністю і твердістю; на ньому ростуть жолуді), які людина отримує передусім через органи відчуттів. Можна передбачати, що інші дефініції вміщають деякі не названі тут ознаки, проте їх набір не буде сильно відхилятися від спрощеної моделі, що представляє саме лінгвістичну, а не енциклопедичну інформацію.

Питання про те, як відбивається в словникових дефініціях загальнолюдська специфіка когнітивної діяльності, найкраще обговорювати на матеріалі тлумачень слів-еквівалентів різних мов. На нашу думку, дефініції слугують прекрасним матеріалом для виявлення різноманітних проявів антропоцентризму, що пронизує всю мовну систему. Закономірності пізнання світу, що мають універсальну природу, включають поміж іншим вичленовування окремого об'єкта з потоку перцептивної інформації (розмежування континуума на «фігуру» і «тло»), процедури узагальнення, зіставлення та порівняння; категоризацію предметів та явищ; формування структури категорії та її центральної зони, тобто прототипу; виділення різних ознак об'єктів та структурування цих ознак у концептуальному цілому.

Дефініції лексем у словниках слугують цікавим матеріалом для демонстрації загальнолюдських закономірностей когнітивних процесів. До проявів антропоцентризму відносимо, зокрема, цілісне сприйняття об'єкта, позначеного словом (що відповідає «гештальтній формі збереження знання в пам'яті» [5, 135]), включення його в певну ширшу категорію (категорію вищого рівня абстрагування), виділення невід'ємних ознак об'єкта, які входять у концептуальну структуру; формування прототипу та низки стереотипів і деякі інші. Під прототипом розуміємо ментальний образ об'єкта як представника певної категорії, сформований людською свідомістю і необхідний для орієнтації у світі [5, 144-145]. Прототиповий образ наділяється набором ознак, які мовці виокремлюють із цілісного гештальту, і сприяє ідентифікації (категоризації) нових об'єктів, що з'являються у досвіді.

Наведені тлумачення лексеми дуб чітко демонструють, що цей об'єкт категоризується як дерево, тобто виступає складником категорії вищого рівня узагальнення. Подекуди в тлумаченнях вказуються й субкатегорії для категорії «дерево»: «листяні дерева», «дерева сімейства букових», «листопадні» та «вічнозелені дерева». Перша субкатегорія цілком вписується в так звану наївну картину світу (листяні дерева протиставляються шпичковим на основі перцептивного рівня пізнання), тоді як інші є результатом абстрагування і залучення до дефініції наукових знань.

Крім того, більшість тлумачень фіксують цілісне, інтегральне сприйняття об'єкта через зоровий канал, при якому не виділяються якісь окремі компоненти будови чи специфічні ознаки, а предмет виступає як такий, що займає певну частину простору. В дефініціях дуб характеризують словами large, groЯer, alto, крупное.Візуальна інформація, зокрема просторові параметри об'єктів, відіграє провідну роль у процесах їх сприйняття та ідентифікації. Як зазначає Б. Величковський, «серед інших перцептивних процесів сприйняття простору вирізняється тим, що <...> воно спеціально налаштоване на функціонування в нормальних умовах життєдіяльності: стабільності більшості предметів, незалежності їх розмірів від відстані до спостерігача та ін.» [1, 165]. свідомість лінгвокультурний лексичний

Крім того, прикметники розміру в складі дефініції відбивають ту найважливішу ознаку, що слугує для візуальної ідентифікації, тобто розміри дуба, його відносно-просторові параметри щодо інших дерев у тій самій категорії. Дефініція зі словника польської мови дещо інакше вказує на ту саму візуально сприйняту ознаку розміру: “o rozlozystychko narach”. Отже, можна говорити про відбиття такого процесу, як зіставлення і порівняння об'єкта з іншими об'єктами в категорії вищого рівня узагальнення.

Варто відзначити і фіксацію в більшості словників невід'ємної ознаки дуба - наявність плодів-жолудів. Цей параметр, попри те, що виконує роль ідентифікатора рослини, входить не до всіх дефініцій. З погляду формальної логіки, вказівки на жолуді достатньо, щоб ідентифікувати дерево (лише плоди дуба мають назву жолуді), однак на практиці розпізнання дерева як дуба конкретним носієм мови залежить від його попереднього досвіду і наповнення його індивідуальної концептосфери. Людина, знаючи про однозначний зв'язок між дубом і жолудями, наприклад, з текстів певної культури, може візуально не розпізнавати ані того, ані іншого.

Найцікавішім проявом антропоцентризму в наведених дефініціях можна вважати відтворення прототипу дуба. Зрозуміло, що спостерігачам трапляються живі дуби різних розмірів, різного віку, з різною корою і деревиною, з листям різної форми, проте подані тлумачення містять такі ознаки, які притаманні добірним екземплярам дорослого і навіть старого віку. Набір цих ознак відповідає візуально -тактильним відчуттям (високий, із розложистою кроною, з грубою і порепаною корою, з твердою деревиною). Отже, прототиповий дуб зі словникових дефініцій - це старий дуб, що росте або осібно від інших дерев, або перевищує інші дерева в лісі, крім того, з огляду на вегетативну стадію, це дуб, яким він буває влітку чи восени, коли на ньому вже є сформовані жолуді.

Цікаво, що ті самі прототипові ознаки дуба виявляються в асоціативних експериментах. Так, в «Русском ассоциативном словаре» зафіксовано такі реакції на слово-стимул дуб (подаємо неодиничні асоціації): дерево, зеленый, старый, высокий, могучий, большой, желуди (желудь), столетний, в лесу, вековой, зелень, крепкий [6]. У словнику “Edinburgh Associative Thesaurus” серед асоціації до англійського слова oak домінує лексема tree (дерево), однак із низькою частотою фіксуються реакції acorn (жолудь), leaf (листя), solid (твердий), age (вік), field (поле) [13].

До словникових ознак, які не формують прототип дуба, тобто посідають периферійну позицію у структурі концепту, належать форма і розмір листя та ареал поширення.

Аналогічні прояви антропоцентризму виявляються в дефініціях інших лексем зі сфери конкретної лексики. Зупинимося докладніше на тому, як в дефініціях відбиваються процеси зіставлення та порівняння одних об'єктів з іншими. Загальна тенденція пізнання (нове, слабо осмислене, рідкісне порівнюється зі старим, усвідомленим, добре знайомим) часто виявляється і в структурі словникових визначень. До найцікавіших проявів цього явища належить ідентифікація одного явища через відсилку до іншого, більш відомого носіям мови. Для цього в словниках можуть вживатися маркери схожий, нагадує, подобный, likeтощо. Особливо активно такий прийом ідентифікації об'єкта використовують при тлумаченні лексем на позначення живих істот, наприклад:

«Зебра - копытное млекопитающее из семейства лошадиных, с полосатой шерстью, похожее по внешнему виду на осла» [9].

«Землеройка - насекомоядное млекопитающее, по виду похожее на мышь» [9].

«Канюк - хищная птица, похожая на ястреба, крик которой напоминает плач» [9].

«Козодой - насекомоядная птица, похожая на ласточку» [9].

“Hamster - rodent like a large rat, kept by children as a pet” (хом'як- схожий на великого пацюка гризун, якого діти тримають як домашню тварину) [14, 388].

“Hamster- small animal that looks like a mouse with no tail” (маленька, схожа на мишу, безхвоста тварина) [17, 732].

Характерною відмінністю порівнянь цього типу від інших випадків зіставлень двох явищ (зокрема того, що має місце при метафоризації) є зіставлення двох концептуально близьких явищ чи об'єктів, які входять у спільну категорію вищого рівня абстрактності. Ця вища категорія, як правило, вербалізується в дефініціїі посідає в ній місце архісеми («копытное млекопитающее»; «насекомоядное млекопитающее» чи просто «млекопитающее»; «хищная птица»; «насекомоядная птица»; “animal”, “rodent”). У межах цієї категорії виділяються два об'єкта, назви яких виступають один щодо одного когіпонімами (зебрайосел, землеройкаімышь, канюкіястреб, козодойіласточка, hamsterіrat, hamsterіmouse). Той об'єкт, що використовується як основа порівняння, має бути більш відомим, краще осмисленим і більш поширеним у певній культурі чи середовищі. Порівняймо також визначення айви зі словника польської мови: “Pigwa- owocjadalny krzewu Cydoniaoblonga Mill, przypomina jcyksztaltem gruszkз, bardzotwardy” (їстівний плід ... що за формою нагадує грушу, дуже твердий) [15]. У деяких випадках дефініції такого типу містять мінімум розрізнювальних ознак об'єкта, наприклад: “jackal- wilddog-likeanimal” [14, 453], що фактично означає відсутність автономного лексикографічного опису слова.

Будуючи такі дефініції, лексикографи спираються на мовний досвід мовців, адже частотність слів - основ для порівняння - значно вища за ту, що мають одиниці, які потребують тлумачення. Лексеми - основи для порівняння, як правило, багаті на семантичні та словотвірні деривати і наділені різноманітними конотаціями. З іншого боку, дефініції такого типу спираються на концептуальні структури, сформовані різними шляхами в свідомості носіїв певної культури. Щоб зрозуміти, як виглядає айва, користувачу словника треба мати в пам'яті схематичний перцептивний образ груші - фрукта більш відомого, краще осмисленого, поширеного на тій території, де живуть носії мови. Проте такий спосіб ідентифікації вельми ненадійний: він лише наближено дає зрозуміти, на що схожий об'єкт, а не яким він є насправді (айва відрізняється від груші не тільки твердістю, а й кислим, терпким смаком, способами приготування і споживання, хімічними властивостями тощо). Що ж до пташки козодой,яка ідентифікується через ластівку, то тут перед користувачем словника постає справжній ребус, адже неясно, що саме в образі ластівки (розмір тіла і крил, забарвлення, форма голови, хвоста і крил, особливості польоту, звуки тощо) виступає ознаками подібності. Цікаво, що різні дефініції слова hamsterідентифікують хом'яка то як великого пацюка, то як мишу, що створює плутанину в уявленнях про його справжній розмір.

Незважаючи на недоліки подібного опису лексичного значення, він незрідка використовується у словниках, особливо в тих випадках, коли подібність заторкує невізуальні ознаки, які складно чи неможливо проілюструвати у словнику. Наприклад: «Кобальт - хімічний елемент, сріблясто-білий метал із червонястим вилиском, твердіший від заліза» [8, 200]. Оскільки носії мови тою чи тою мірою уявляють твердість заліза, вони можуть уявити і відповідну ознаку кобальту. Отже, як і в інших випадках осмислення нового і незнайомого, при тлумаченні лексем людина спирається на добре засвоєні образи й уявлення. Ігнорування в таких дефініціях розрізнювальних ознак явища не завжди ускладнює сприйняття слова і може бути виправдане з позиції користувача словника. Як показав свого часу Л. Щерба, є суттєва відмінність між словниками різних типів, призначених для різних цілей, і тому лексикографічний опис слів може суттєво відрізнятися. «Про той чи той предмет доводиться говорити, що це `рід чагарника' чи `один з видів невеликих лісових птахів' і т. п. У будь- якому разі треба пам'ятати, що нема жодних підстав накидати загальній мові поняття, які їй зовсім не властиві і які - головне і визначальне - не є якимись чинниками в процесі мовленнєвого спілкування» [10, 280]. Там само Л. Щерба згадує російське слово золотник, референт якого зараз мало кому відомий, як приклад одиниці, яку непотрібно описувати через диференційні ознаки, а достатньо зазначити, що це «одна из частей паровой машины».

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Лексикографічна практика, спрямована на задоволення потреб користувачів, відбиває різноманітну пізнавальну діяльність людини. Зміст словникових дефініцій визначається не лише рівнем пізнання та усвідомлення певного явища, позначеного лексемою, а й іншими чинниками, зокрема певними світоглядними настановами лінгвістів-лексикографів як членів мовно-культурного колективу. Разом з тим, принцип антропоцентризму стає тою універсальною основою, на якій ґрунтуються різні форми і способи експлікації лексичного значення. Розглянувши дефініції конкретної лексики в різних словниках, зокрема тлумачення іменників на позначення об'єктів рослинного та тваринного світу, доходимо висновку, що попри розбіжності в наборі й кількості диференційних ознак, у кожній дефініції можна виявити прояви універсальних засад когнітивної діяльності людини.

В дефініціях відбито загальні процедури виокремлення часткового із цілісного гештальту, ідентифікації, категоризації, узагальнення, порівняння, структурування ознак та ін.

Особливо показовим є той факт, що при описі конкретної лексики лінгвісти часто відбирають саме ті ознаки об'єкта, які формують його прототиповий образ, необхідний людині для орієнтації у світі та ідентифікації нових фрагментів досвіду.

Перспективи подальших досліджень пов'язуємо із необхідністю докладного аналізу словникових дефініцій інших груп лексики в аспекті мовного антропоцентризму.

Література

1. Величковский Б. M. Когнитивная наука. Основы психологии познания : в 2 т. / Б. Величковский. - М. : Академия, 2006. - Т. 1 : 448 с. ; Т. 2 : 432 с.

2. Гак В. Г. Лексическое значение слова / В. Г. Гак // Большой энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой. - М. : Большая Рос. энцикл., 1998. - С. 262-265.

3. Жинкин Н. И. Механизмы речи / Н. Жинкин. - М. : АПН РСФСР, 1958. - 378 с.

4. Жуйкова М. Структура словникової дефініції в аспекті антропоцентризму / М. Жуйкова // EastEuropeanJournalofPsycholinguistics. - 2015. - Vol. 2, No. 2. - С. 48-54.

5. Краткий словарь когнитивных терминов / под общ. ред. Е. С. Кубряковой. - М. : Из-во МГУ, 1996. - 245 с.

6. Русский ассоциативный словарь [Электронный ресурс]. - Режим доступа :http://www.tesaurus.ru

7. Саєвич І. Г. Антропоцентризм у мові і мовознавстві / І. Г. Саєвич // Наукові записки Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. «Філологія (мовознавство)». - Вінниця : TOBФірма «Планер», 2015. - С. 199-205.

8. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда ; АН УРСР. Ін-т мовознавства. - К. : Наук. думка, 1970-1980.

9. Толковый словарь русского языка : в 4 т. [Электронный ресурс] / под ред. Д. Н. Ушакова. - М., 19351940. - Режим доступа :http://www.onlinedics.ru/slovar/ushakov.html

10. Щерба Л. В. Опыт общей теории лексикографии / Л. Щерба // Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. - М. : Наука, 1974. - С. 265-304.

11. Deutsches Universalworterbuch [Electronic recourse]. - Mode of access : URL: http://www.duden.de

12. Dizionario fondamentale dela lingua italiana. - Novara : Istituto geografico De Agostini, S.p.A., 1999. - 1100 р.

13. Edinburgh Associative Thesaurus [Electronic recourse]. - Mode of access : URL: http://www.eat.rl.ac.uk

14. Homby A. S. The Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / A. S. Homby, with the assistance of A. P. Cowie, [and] J. Windsor Lewis. - London : Oxford University Press, 1974. - 1055 p.

15. Slownik jzyka polskiego [Zasob elektroniczny] / pod red. W. Doroszewskiego. - Warszawa, 1958-1969. - Tryb dostpu: http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista.

16. The Collins English Dictionary [Electronic recourse]. - Mode of access : URL: http://www.collinsdictionary.com

17. The Longman Dictionary of Contemporary English [Electronic recourse]. - Mode of access : URL: http://www.ldoceonline.com/

References

1. Vielichkovskii, B. M. 2006. Kognitivnaia Nauka. Osnovy Psikhologii Poznaniia. Moskva: Akademiia.

2. Gak, Vladimir. 1998. “Leksicheskoie Znacheniie Slova”. In Bolshoi Entsyklopedicheskii Slovar, edited by V. N. Yartseva, 262-265. Moskva: Bolshaia Rossiiskaia Entsyklopediia.

3. Zhynkin, N. I. 1958. Mekhanizmy Rechi. Moskva: Akademiia Pedagogicheskikh Nauk RSFSR.

4. Zhuikova, Margaryta. 2015. “Struktura Slovnykovoi Definitsii v Aspekti Antropotsentryzmu”. East European Journal of Psycholinguistics 2 (2): 48-54.

5. Kubriakova, Elena. 1996. Kratkii Slovar Kognitivnykh Terminov. Moskva: MGU.

6. Russkii Assotsyativnyi Slovar. http://www.tesaurus.ru

7. Saievych, I. H. 2015. “Antropotsentryzm u Movi i Movoznavstvi”. Naukovi Zapysky Vinnytskoho Derzhavnoho Pedahohichnoho Universytetu Imeni M. Kotsiubynskoho, 199-205. Vinnytsia: Planetar.

8. Bilodid, I. K., et al. 1970-1980. Slovnyk Ukrainskoi Movy v 11 Tomakh. Kyiv: Naukova Dumka.

9. Ushakov, D. N. 1935-1940. Tolkovyi Slovar Russkogo Yazyka v 4 Tomakh. http://www.onlinedics.ru/slovar/ushakov.html.

10. Shcherba, L. V. 1974. Opyt Obshchiei Teorii Leksikografii”. In Yazykovaoa Sistema i Rechevaia Deiatelnost, edited by L. V. Shcherba, 265-304. Moskva: Nauka.

11. Google. Deutsches Universalwцrterbuch.http://www.duden.de

12. Dizionario fondamentale dela lingua italiana. 1999. Novara: Istituto geografico De Agostini, S.p.A.

13. Google. Edinburgh Associative Thesaurus. URL: http://www.eat.rl.ac.uk

14. Hornby, A. S. 1974. The Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. London: Oxford University Press.

15. Doroszewski, Witold. 1958-1969. Slownik jqzykapolskiego. http://sjp.pwn.pl/doroszewski/lista

16. The Collins English Dictionary. http://www.collinsdictionary.com

17. The Longman Dictionary of Contemporary English. http://www.ldoceonline.com/

Размещено на Allbest.ru