Mann як соціокультурний конструкт у фразеологічній картині світу сучасної німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Mann як соціокультурний конструкт у фразеологічній картині світу сучасної німецької мови

Оксана Зубач, Марія Лозицька

Стаття присвячена вивченню особливостей ціннісних орієнтирів сприйняття чоловічої статі у фразеологічній картині світу сучасної німецької мови з метою оптимізації міжкультурного простору. Соціальна роль чоловіка в німецькому лінгвокультурному просторі формувалась історією, традиціями, національними рисами. Проаналізовано особливості усвідомлення німецькою мовною особистістю чоловічої статі у фразеологічній картині світу на семантичному та прагматичному рівнях. Національно-культурна специфіка німецької фразеології прослідковується крізь призму асоціативного сприйняття, інформативного та семіотичного наповнення з позицій діахронного та синхронного аналізів. У сучасній німецькій мові соціокультурний конструкт Mann розкриває поняття та цінність образу чоловічої статі та поєднує інтелектуальні, духовні й вольові риси національного характеру чоловіка в його проявах та сприйняттях. Компонент Mann є маркером логічної концептуалізації моделі німецької мовної особистості у міжкультурній комунікації в категоріях: мовне та культурне, соціальне та індивідуальне, загальнонаціональне та універсальне. Формування національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць із компонентом Mann ґрунтується на фонових знаннях, які закарбувались у пам'яті лінгвокультурної спільноти та фіксують історичний, культурний, соціальний та політичний досвід носіїв мови. Конотативні особливості експлікуються у фразеологізмах з компонентом Mann, які висвітлюють стереотипне уявлення про чоловіка у ставленні до жінок, праці, алкоголю, влади, вільного простору тощо. Динамічна сторона його характеру є формою прояву когнітивного та емотивного компонентів, які містять такі елементи: боязкість, рішучість/нерішучість, самовдоволення, самовпевненість, енергійність тощо. Вторинна номінація сприяє тотожному тендерно релевантному вживанню компонента для іронічного позначення вікових та статевих особливостей. Становлення когнітивної моделі соціокультурного конструкта Mann уніфікує його роль у когнітивній картині світу лінгвокультурної спільноти.

Зубач Оксана, Лозицкая Мария. MANN как социокультурный конструкт в фразеологической картине мира современного немецкого язика

Статья посвящена изучению особенностей ценностных ориентиров восприятия мужского пола в фразеологической картине мира современного немецкого языка с целью оптимизации межкультурного пространства. Социальная роль мужчины в немецком лингвокультурном пространстве формировалась историей, традициями, национальными характерами. Проанализированы особенности восприятия немецкий язык личностью мужского пола в фразеологической картине мира на семантическом и прагматическом уровнях. Национально-культурная специфика немецкой фразеологии проявляется через ассоциативное восприятие, информативное и семантическое наполнение с позиции диахронного и синхронного анализов. В современном немецком языке социокультурный конструкт Mann раскрывает понятие и ценность образа мужского пола и объединяет интеллектуальные, духовные и сильные черты национального характера мужчины в его проявлениях и восприятиях. Компонент Mann является маркером логической концептуализации модели немецкой языковой личности в межкультурной коммуникации в категориях: языковое и культурное, социальное и индивидуальное, общенациональное и универсальное. Формирование национально-культурной специфики фразеологических единиц с компонентом Mann основывается на фоновых знаниях, которые существуют в памяти лингвокультурного общества и фиксируют исторический, культурный, социальный и политический опыт носителей языка. Коннотативные особенности эксплицируются в фразеологизмах с компонентом Mann, которые освещают стереотипное представление о мужчине в его отношении к женщинам, работе, алкоголю, власти, свободному пространству. Динамическая сторона его характера является формой проявления когнитивного и эмотивного компонентов, которые имеют такие элементы: робость, решительность/нерешительность, самоуверенность, самоудовлетворенность, энергичность. Вторичная номинация сопутствует тождественному гендерно релевантному употреблению компонента для иронического обозначения возрастных и половых особенностей. Становление когнитивной модели социокультурного конструкта Mann унифицирует его роль в когнитивной картине мира лингвокультурного сообщества.

Ключевые слова: фразеологическая единица, фразеологическая картина мира, языковая личность, лингвокультурное пространство, социокультурный конструкт, номинация, межкультурная коммуникация.

Zubach Oksana, Lozytska Mariia. MANN as a Sociocultural Construct in the Phraseological Picture of the World in Modern German

The article focuses on the study of peculiarities of valuable marks for perception of male in the phraseological picture of the world in Modern German with the purpose of optimizing of the intercultural space. The social role of male in German lingual and cultural space is formed by history, traditions, ethnical characteristics. The specificity of the perception of male by the German language personality in the phraseological picture of the world on the semantic and pragmatic levels is analyzed. The national and cultural specificity of the German phraseology is discovered through the associative perception, informative and semiotic fillings within diachronic and synchronic analyses. In Modern German the sociocultural construct Mann clarifies the concept and value of male character and combines the intellectual, the spiritual and the strong lines and the ethnical characteristics of male in its demonstration and perception. The component Mann is a marker of the logic conceptualization of model of the German language personality in the intercultural communication in the categories lingual and cultural, social and individual, national and universal. The forming of national and cultural specificity of the phraseological units with the component Mann is based on the background knowledge which is in memory of lingual and cultural society. They document the historical, cultural, social and political experience of the native speakers. The connotative features are explicated in the phraseological units with Mann. They expose the stereotyping about the male regarding to the female, job, alcohols, power and free space. The dynamic side of his character is a form of demonstration of cognitive and emotive components through such elements: shyness, self-determination, indetermination, self-sufficiency, complacency, masculinity. The secondary nomination comes with identical gender and relevant using of component for ironic denotation of age and gender. The forming of cognitive model of sociocultural construct unifies its role in the cognitive picture of the world of the lingual and cultural society.

Key words: phraseological unit, phraseological picture of the world, language personality, lingual and cultural space, sociocultural construct, nomination, intercultural communication.

Постановка наукової проблеми та її значення

Фразеологічні дослідження - це концептуальний конструкт, який феноменізує національний образ народної культури в комунікативному процесі та формується за зовнішніми і внутрішніми ознаками, до яких долучається знаковий зміст та символічні властивості.

Гендерні дослідження визначено соціокультурним конструктом, що пов'язане з розвитком теорій становлення мовної особистості, віку і статі в міжкультурній комунікації. Розвиток гендерних досліджень у науковій парадигмі знань залежить від змін наукових принципів та тенденцій у вивченні теорії соціального та соціокультурного конструктивізму з метою всебічного аналізу стереотипного сприйняття біологічно детермінованих понять та оптимізації інтерактивного сприйняття гендерно маркованого простору.

чоловічий фразеологічний німецька мова

Аналіз дослідження цієї проблеми

Гендерні ознаки мовної картини світу - це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічого і жіночого бачення, що інтегрують універсальні та національно специфічні ознаки, прирівнюють особливості номінативної та комунікативної діяльності чоловіків і жінок, а також вплив статі на мовну практику та мовну поведінку [7, с. 131].

Гендерні ознаки фразеологічної мовної картини світу - це лінгвоментальні фразеологічні моделі поведінки між статями, які забезпечують релевантне кодування соціальної організації суспільних ролей різностатевих мовних особистостей крізь призму глобальної стереотипізації та компресують у своїй семантиці сутність співвідношення звукового й графічного та відносин між знаком в цілому й картиною світу. Органічна цілісність компонентного складу фразеологізмів - результат ідіоматичних відношень. Тріадність семантики простежується в системності формування їхньої внутрішньої та зовнішньої форм із поняттєвої, образної й ціннісної складових частин у результаті когнітивно-комунікативної компетенції лінгвокультурної особистості та її досвіду в процесі вербалізації, що висвітлюється в трьох площинах: асоціативній, інформативній та семіотичній [3, с. 186].

Вивчення особливостей формування гендерно маркованої фразеологічної картини світу та вживання її складових у процесі міжкультурної комунікації простежується із позицій різних наукових парадигм (О. А. Алимурадов [1], І. О. Велика [2], М. П. Лозицька [5], А. П. Мартинюк [6], І. С. Фісяк [7]), у сучасному лінгвістичному просторі пізнання національно-культурної специфіки сприйняття чоловічої статі у фразеологічній картині світу сучасної німецької мови, зокрема її віддзеркалення в семантиці фразеологічних одиниць із стрижневим компонентом Mann не були предметом окремого дослідження та є актуальним.

Національно-культурна специфіка фразеологічних одиниць сучасної німецької мови з компонентом Mann, який є маркером національно-специфічного, національно-культурного та інтерактивного сприйняття чоловічої статі в німецькому лінгвокультурному просторі, є результатом адекватних процесів міжкультурної комунікації, де не лише власне мова, а й уособлення чоловічої статі є лінгвокультурно забарвленим (Deutsch ist schon deshalb eine gute Sprache, weil in ihr Mensch und Mann nicht das Gleiche sind (W. Hildesheimer) [9, с. 797]. Натяк на певну стать може здійснюватися не лише шляхом вживання яскраво забарвленого гендерного компонента Mann, але й можливе так зване латентне або приховане вираження маскулінності / фемінінності. Кожне суспільство в силу свого історичного розвитку сформувало певні уявлення про жінку та чоловіка й наділяє їх типовими загальновизнаними характеристиками. Важливе значення в прихованому вираженні гендеру відіграють гендерні стереотипи, що дозволяють безпомилково визначити, про кого конкретно йде мова [5, с. 14-18].

Об'єктом дослідження є фразеологізми сучасної німецької мови з компонентом Mann, який містить ознаки соціокультурного конструкта. Мета дослідження полягає у виявленні універсальних та етноспецифічних особливостей сприйняття чоловічої статі у фразеологічній мовній картині світу та лінгвокультурному просторі німецького соціуму.

Національно-культурна специфіка сприйняття гендерно тотожних, гендерно домінувальних та гендерно маркованих компонентів у складі фразеологізмів сучасної німецької мови є соціально та культурно обумовленим явищем, закладеним у колективній свідомості та прагматизується в моделях формування німецької мовної особистості, яка є «ціннісним орієнтиром у формуванні концептуальних засад лінгвокультурного простору в міжкультурній комунікації. Ціннісні орієнтири, закладені з метою оптимізації відтворення національно-культурної специфіки формування моделі мовної особистості, формують не лише індивідуальну систему німецької мовної та культурної картини світу, але й концептуалізують поняттєвий базис сприйняття моделі німецької мовної особистості в цілому в міжкультурному просторі» [4, S. 178]:

Mann der Arbeit, aufgewacht!

Wenn dein starker Arm es will! (G. Herwegh) [9, S. 357].

Der Mann muss hinaus ins feindliche Leben,

Das Glьck zu erjagen [9, S. 358].

Традиційно у фразеологізмах сучасної німецької мови, що означають міжособистісні стосунки, чоловіка, з одного боку, зображають сильним, мужнім, владним, виваженим, морально стійким, з іншого - вказують на особливості вираження некоректного ставлення до жіночої статі: den wilden Mann spielen/machen - unbeherrscht, wьtend sein, toben [8, S. 501]. З боку жіночої статі чоловік сприймається, незважаючи на переваги та недоліки свого характеру, позитивно:

Bei Mдnnern, welche Liebe fьhlen,

Fehlt auch ein gutes Herz nicht (E. Schikaneder) [9, S. 73].

Die Mдnner sind alle Verbrecher,

Aber lieb, aber lieb sind sie doch (R. Bernauer, R. Schanzer) [9, S. 359].

Сприйняття чоловіка нерішучим або як такого, що потребує допомоги, відбувається внаслідок метафоричного переосмислення його ставлення до суспільства, в якому він перебуває, та до норм, що існують у суспільстві:

Mann mit zugeknцpften Taschen,

Wenn du nehmen willst, so gib! (W. Goethe Epigrammatisch) [9, S. 359].

У німецькій фразеологічній мовній картині світу чоловік є носієм темпераменту. Динамічний бік його характеру - форма вияву когнітивного та емотивного компонентів (seinen

Mann stehen (цsterr.)/stellen - sich bewдhren, auf sich gestellt tьchtig sein [8, c. 501], які містять такі елементи:

- боязкість/нерішучість (Mдnnchen machen - (von Tieren) sich aufrecht auf die Hinterpfoten stellen [8, S. 502] / (ein toter Mann - keine Zukunftsaussichten haben, erledigt sein [8, c. 150];

- самовдоволення/самовпевненість (den starken/ groЯen Mann markieren/ mimen - sich als besonders stark/bedeutend darstellen [8, S. 501] / selbst ist der Mann - jeder muss sich selbst helfen [8, S. 501];

- енергійність / рішучість (Manns genug sein, etw. zu tun - genug Mut und Kraft haben, etw. zu tun [8, S. 503]/ (Mдnner machen die Geschichte) [9, S. 79].

Національно-культурну специфіку поняттєвої основи досліджуваних одиниць виявлено у фразеологізмах з яскраво вираженими ознаками ультиматуму (ein Mann des Todes sein - todgeweiht sein [8, S. 500] та коментування (ein Mann, ein Wort - Kommentar auf einen Mann, auf den Verlass ist [8, S. 500]. Конотативні особливості зафіксовані у фразеологічних одиницях, які висвітлюють стереотипне уявлення про чоловіка під час вживання напоїв (blau/voll sein wie (zehn)tausendMann - vцllig betrunken [8, S. 125]), проведення вільного часу (den lieben Gott einen guten/frommen Mann sein lassen - unbekьmmert seine Zeit verbringen (Fels, Sьnden 114) [8, S. 291]) та ставлення до свого вільного простору (Mдnner sind Mai, wenn sie freien, und Dezember in der Ehe (Shakespeare, Wie es euch gefдllt [9, S. 797]).

Національно-культурна специфіка відображає психологічні особливості сприйняття чоловіка дитиною (Alle Mдnner sind ichbezogene Kinder (Chr. Wolf) [9, S. 797]). З одного боку, фразеологізми висвітлюють негативну конотацію компонента фразеологічної одиниці der schwarze Mann- Schreckgestalt fьr kleine Kinder [8, S. 500], який вживається з метою залякування. З іншого боку, сприйняття власне чоловіка під час гри формує позитивну конотацію, що сприяє виклику позитивних емоції та прирівнює його поведінку до дитячої (das Kind im Manne (scherz.) - der Spieltreib, die Freude am Spiel im erwachsenen Mann [8, S. 410].

У політичному німецькому лінгвокультурному просторі чоловік є невід'ємною частиною суспільства, від якого залежить доля країни та хід історії не лише безпосередньо в країні (Mдnner machen Geschichte (H. Treitschke), (Die Weltgeschichte ist nichts als Biographie grцЯer Mдnner (Th. Carlyle), а й за її межами (Unser Mann in Havanna) (G. Green) [9, S. 542].

В економічній площині чоловік претендує не лише на домінувальну роль у суспільстві крізь призму досягнень у фінансовій сфері (ein gemachter Mann sein [8, S. 500], а й на роль гаранта успішного ведення бізнесу (seinen Mann ernдhren - jmdm. genьgend Geld einbringen, ein ausreichendes Einkommen garantieren (Aberle, Stehkneipen 34) [8, S. 501]. Його ставлення до праці розкриває такі особливості його характеру, як працьовитість: jmds. Mann sein - fьr jmds. Zwecke, Plдne genau der Richtige sein (Fallada, Jeder 148) [8, S. 150], лідерство / професіоналізм: der erste Mann an der Spritze [8, S. 500]. Акцент на належність до певної професії фіксується у фразеологізмах, які походять з морської (Mann ьber Bord! [8, S. 500] / mit Mann und Maus untergehen - untergehen, ohne dass einer gerettet wird) [8, S. 502] та військової сфер (Mдnnchen bauen/machen- den Vorgesetzten militдrisch grьЯen (Ott, Haie 20) [8, S. 502].

У соціальній сфері інтерактивні поняттєві особливості ролі чоловіка (Mann ist Mann - Einer ist wie der andere) (B. Brecht) [9, S. 358] зафіксовані у фразеологізмах, які походять зі сфери кіно (Spielfilm „American Gigalo “), де чоловік зображений коханцем (ein Mann fьr gewisse Stunden), пошукувачем інтимних стосунків з метою заробітку (Mann fьr inoffizielle Ьberstunden /Mann fьr gewisse Kunden) [9, S. 357].

Градуальність поняттєвої основи ролі чоловіка фіксується у фразеологізмі Der Mann mit dem goldenen Arm [9, с. 358], де первинне негативне значення на позначення людини, яка не дотримується правил гри в карти, змінюється внаслідок вторинності номінативних механізмів на позитивне сприйняття саме успішного у спорті чоловіка, зокрема у футболі, гандболі та волейболі.

Сприйняття чоловічої статі у фразеологічних одиницях з компонентом Mann послаблюється внаслідок вторинних ознак їхньої семантики, де досліджуваний компонент Mann може бути маркером як для чоловічої, так і жіночої статі (Ich glaube nicht, dass Mдnner von Natur aus aggressiv sind. Was sie aggressiv werden lдsst, ist Macht, zu viel Macht. Diese Macht korrumpiert, nicht das Geschlecht (A. Schwarzer) [9, S. 797]), та для позначення цілого поняття Mensch:

Ach, sie haben

Und mir war er mehr (M. Claudius „Bei dem Grabe meines Vaters“) [9, S. 23].

Етнічність чоловічого та жіночого образу компенсується компонентом Mann крізь призму ритуалізованого сприйняття людиною світу (Mann denkt, Gott lenkt /Mann dachte, Gott lachte), що власне фіксують фразеологізми біблійного походження (Mann Gottes! /wie ein Mann) [8, S. 500].

Експліцитне сприйняття віку німецьким суспільством оптимізується компонентом Mann, що описує людину будь-якої статі сильною, гарною та успішною:

Er ist nicht hдsslich und nicht lahm,

Ein Mann in seinen besten Jahren! (H. Heine „Die Heimkehr“).

Вторинність номінації сприяє гендерно релевантному вживанню компонентів для іронічного позначення вікових (ein alter Mann/ eine alte Frau/ eine Oma ist doch kein D-Zug (scherz.) - ich kann nicht schneller; in meinem Alter geht es etwas langsamer (8, S.178)) та статевих властивостей (nicht mehr wissen, ob man Mдnnchen oder Weibchen ist - vцllig durcheinander sein, nicht mehr klar denken kцnnen [8, с. 502].

Позамовними шляхами появи фразеологічних одиниць сучасної німецької мови у фразеологічній картині світу є літературні твори німецьких письменників, у яких компонент Mann маркує лише чоловічу стать (ein Mann von Welt (Remarque, Obelisk 291) [8, с. 500]; (k)ein Mann von Wort (Fallada, Jeder 151) [8, с. 500]; ein Mann der Tat (ThieЯ, Reich, 265; Remarque, Obelisk 12) [8, с. 500]; der Mann auf der StraЯe (Dцnhoff, Дra 197) [8, с. 501] тощо.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Національно-культурна специфіка семантики фразеологічних одиниць з компонентом Mann фіксує наявність універсальних, національно-культурних та національно-специфічних рис, які виявляють стереотипні ознаки мовного й культурного стандартів сприйняття чоловічої статі німецькою мовною особистістю в лінгвокультурному просторі з метою прагматизації міжкультурної комунікації та збереження національно-культурної специфіки. Становлення когнітивної моделі соціокультурного конструкта Mann уніфікує його роль у когнітивній картині світу лінгвокультурної спільноти. Перспективою для подальшого дослідження передбачено вивчення соціокультурного конструкта «Mann und Weib sind ein Leib» у гендерно маркованій фразеологічній картині світу.

Джерела та література

1. Алимурадов О. А. Красота в языке: гедерный и прагмалингвистический анализ комплиментарного речевого поведения / О. А. Алимурадов, М. А. Каратышова. - Пятигорск: СНЕГ, 2010. - 140 с.