Формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків

Р.М.Горбатюк

Н. М. Білан

Анотація

іншомовний компетентність часовий

У статті обґрунтовується актуальність та доцільність формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків. Проведено теоретичний аналіз дисертаційних праць та наукових публікацій, які присвячені іншомовній компетентності фахівців різного професійного спрямування. Визначено ряд чинників, які зумовлюють процес її формування, а саме: об'єктивні, об'єктивно-суб'єктивні, об'єктивно-суб'єктивно-часові. Досліджено специфіку професійної діяльності фахівців енергетичної галузі. Подано авторське трактування поняття «іншомовна компетентність майбутніх інженерів-енергетиків», під яким розуміємо інтегральну ознаку особистості, що характеризується комплексом засвоєних іншомовних знань, практичних вмінь і навичок, рівень досягнення яких визначається здатністю вирішувати освітні, побутові, професійні, інженерно-управлінські, виробничо-технологічні, науково-дослідні, проектно- конструкторські завдання засобами іноземної мови. На основі проведеного анкетування, визначено рівень сформованості іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків. Представлено характеристику практики студентів-енергетиків в іншомовно-професійному середовищі. З'ясовано, що іншомовна компетентність є невід'ємним компонентом професійної майстерності фахівців енергетичної галузі.

Ключові слова: іншомовна компетентність, іноземна мова, фахівець, майбутні інженери- енергетики, енергетична галузь.

ON THE PROCESS OF FORMATION OF FOREIGN LANGUAGE COMPETENCE FOR FUTURE ENERGY ENGINEERS

Summary. The article substantiates the actuality and feasibility of formation of foreign language competence of the future energy engineers. A theoretical analysis of dissertation papers and scientific publications devoted to foreign language competence of specialists in various professional fields is conducted. A number of factors which determine the process of its formation, namely: objective, objective-subjective, objective-subjective-time, are defined. The specificity of professional activity of specialists in the energy sector is investigated. The author gives her own interpretation of the concept of "foreign-language competence of future energy engineers", which is understood as an integral feature of the personality, characterized by a complex of foreign-language knowledge, practical skills and abilities, the level of achievement of which is determined by the ability to solve educational, domestic, professional, engineering and managerial, technological, research, design and development tasks by means of foreign language. On the basis of the conducted questionnaire, the level of formation of the foreign language competence of future energy engineers is defined. The characteristic of the practice of the students in a foreign-professional environment is presented. It is revealed that foreign language competence is an integral part of the professional skill of the specialists of the energy industry.

Key words: foreign language competence, foreign language, specialist, future energy engineers, energy industry.

Постановка проблеми

Прагнення України до рівноправного і конкурентоспроможного перебування у світовому енергетичному просторі, розширення міжнародної діяльності у галузі енергетики призвели до змін соціального замовлення щодо фахової підготовки майбутніх енергетиків у ЗВО. Зміст та якість професійної освіти повинні відповідати суспільним потребам сьогодення. У зв'язку з цим, ЗВО України, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців за спеціальностями: 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», 142 «Енергетичне машинобудування», 143 «Атомна енергетика», 144 «Теплоенергетика», 145 «Гідроенергетика» [4], змушені здійснити перехід від традиційного освітнього процесу до інноваційного динамічно-компетентного, від накопичення програмних знань, умінь і навичок до розвитку і формування здатності критично мислити, практично діяти, приймати нестандартні рішення у виробничо-технологічних ситуаціях, проявляти ініціативність, застосовувати набутий досвід за кордоном, бути готовим до безперервної самоосвіти.

Сучасний ринок праці ставить нові вимоги до випускників енергетичних факультетів. Під час працевлаштування фахівців, які здобули вищу освіту за енергетичними спеціальностями, до уваги беруться професійні якості, фахові знання, практичний досвід. Важливим критерієм відбору майбутніх інженерів- енергетиків стають також знання іноземної мови та вміння здійснювати професійну діяльність в іншомовному середовищі. Роботодавці надають перевагу кандидатам, у резюме яких зазначено рівень володіння іноземними мовами. Відповідно до цього, проблема формування іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків набула особливої актуальності у трансформаційний період розвитку держави.

Аналіз попередніх досліджень. У науковій літературі представлено низку досліджень з проблеми формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців різного професійного спрямування, а саме: менеджерів (М. Бабинець), фінансистів (О. Клименко), економістів (Г. Копил, О. Загородна, О. Тинкалюк), журналістів (Л. Нагорнюк), медиків (Г. Архипова), інженерів автодорожньої галузі (Т. Герасимчук), спеціалістів з авіоніки (Н. Глушаниця), фахівців у сфері інформаційних технологій (І. Вяхк), випускників природничих (Н. Микитенко), аграрних (Ю. Ніколаєнко), технічних (А. Андрієнко, М. Прадівлянний, К. Якушко) та машинобудівних (І. Ставицька) спеціальностей. Однак, незважаючи на значну кількість наукових публікацій та дисертаційних праць, поза увагою дослідників залишилися фахівці енергетичної галузі, для яких знання іноземної мови є також необхідною умовою для здійснення професійної діяльності та своєрідним засобом підвищення рівня професіоналізму і перспективою майбутнього кар'єрного росту.

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні чинників, які зумовлюють процес формування іншомовної компетентності фахівців енергетичної галузі.

Виклад основного матеріалу

Євроінтеграційні процеси, які відбуваються в усіх сферах суспільного життя нашої держави, мотивують вивчати іноземні мови та сприяють багатомовності населення. Іншомовна компетентність займає друге місце в переліку ключових компетентностей, якими повинні володіти сучасні фахівці.

Необхідність формування іншомовної компетентності сучасного фахівця зумовлена наступними чинниками:

об'єктивні чинники - це специфіка професії, яка визначає індивідуальні особливості, професійно важливі якості і відповідно технології формування і становлення іншомовної компетентності, адекватне та економічне використання матеріальних і технічних засобів її формування; характеристика освіти, яка забезпечує відповідність іншомовної компетентності соціальним, соціально-психологічним і соціально-перцептивним характеристикам майбутнього фахівця;

суб'єктивні чинники - це рівень комунікативних і пізнавальних здатностей особистості, актуалізація потреби майбутнього фахівця у формуванні іншомовної компетентності; володіння іншомовними компетенціями;

об'єктивно-суб'єктивно-часові чинники визначають послідовність формування іншомовної компетентності фахівця в залежності від типу інтелекту, професійно важливих якостей, життєвої і професійної ситуації [3, с. 14-15].

Іншомовна компетентність студентів енергетичних спеціальностей - це інтегральна характеристика ділових та особистих якостей майбутнього інженера енергетичної галузі, в якій виражається рівень засвоєних знань, умінь і навичок з іноземної мови, що є достатніми для формування професійного мислення іноземною мовою, здатність відстоювати свою точку зору в різних соціальних і лінгвістичних умовах [1, с. 59].

Аналіз Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» [2] та специфіки професійної діяльності фахівців енергетичної галузі, дав підстави визначити можливості використання іноземної мови майбутніми інженерами-енергетиками під час виконання посадових обов'язків та виробничо-технологічних завдань.

Професійна діяльність інженерів-енергетиків передбачає проектування, виробництво, експлуатацію, ремонт енергетичних комплексів, систем, устаткування. Проектування новітніх установок може здійснюватися разом з іноземними енергетиками на правах партнерства. Іноземна мова є засобом, який суттєво впливає на реалізацію проекту та його успішність. Результати спільної діяльності можуть стати інноваціями в енергетичній галузі. У зв'язку з цим, фахівці-енергетики, керівники проектних відділів, інженери з підготовки необхідної документації, повинні на достатньо професійному рівні володіти іноземними мовами, як в усному мовленні, так і в письмовій формі.

Професійна картина енергетиків постійно розширюється й охоплює з кожним роком різні сфери зайнятості - від звичайних інженерів-енергетиків, які працюють в обласних енергомережах, приватних фірмах, на енергетичних підприємствах, ТЕЦ, АЕС, ГЕС, до енергетиків-дослідників, які займаються науково- винахідницькою роботою в проектних інститутах. Інженери-енергетики нового покоління повинні бути готовими до виконання функцій перекладачів. Це зумовлено розширенням міжнародних відносин, створенням спільних українсько-європейських енергопостачальних компаній, залученням іноземних інвесторів в енергетичну галузь держави тощо. Фахівці енергетичної галузі, які знають іноземні мови, можуть самостійно здійснювати службові відрядження в іншомовні країни, укладати угоди щодо виробництва електроенергії чи торгівлі нею, оформляти замовлення на придбання за кордоном нового устаткування, електророзподільної апаратури, електромонтажних пристроїв, читати та розуміти технічні характеристики та інструкції щодо їхньої експлуатації, обслуговування та ремонту.

Зазначене вище, дозволяє визначити сутність основного поняття нашого дослідження. Отже, іншомовна компетентність майбутніх інженерів-енергетиків - це інтегральна ознака особистості, яка характеризується комплексом засвоєних іншомовних знань, практичних умінь і навичок, рівень досягнення яких визначається здатністю вирішувати освітні, побутові, професійні, виробничо-технологічні, проектно- конструкторські, інженерно-управлінські, науково-дослідні завдання засобами іноземної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні, письмі.

З метою виявлення ставлення майбутніх інженерів-енергетиків до формування іншомовної компетентності, було проведено анкетування студентів ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», які навчаються за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».

Результати анкетування подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Ставлення майбутніх інженерів-енергетиків до формування іншомовної компетентності

Результати проведеного анкетування свідчать, що значна частина студентів (73,3 %) має недостатньо сформований рівень іншомовної компетентності. Однак, майбутні інженери-енергетики (93 %) усвідомлюють, що в сучасних умовах інтеграції та інформатизації суспільства, іншомовна компетентність виступає невід'ємною складовою професійної компетентності. Вони мають можливість, будучи ще студентами, набути фахового досвіду в іншомовному середовищі та сформувати професійні якості засобами німецької мови. Проходження практики студентами-енергетиками на фермерських господарствах Швейцарії (Agroverde, Samengдrtnerei, landwirtschaftliche Familienbetriebe) підвищує рівень іншомовної компетентності та розширює професійні знання у галузі автоматизації та електрифікації виробничих процесів, енергозабезпечення сільськогосподарських підприємств. Характеристика проходження практики майбутніх інженерів-енергетиків в іншомовно-професійному середовищі подана в таблиці 2.

Практика передбачає участь усіх студентів у вступному (ознайомлення з програмою практики), виїзному (відвідування виставок, елеваторів, заводів з виробництва біоенергії) та заключному (доповідь з обґрунтуванням актуальності проходження практики та здобутого досвіду) семінарах.

Під час проведення семінарів, виконання професійних завдань майбутні інженери-енергетики зустрічаються з наступними проблемами: швидкий темп носів мовлення; неможливість сприйняття мови на слух; труднощі у подоланні мовного бар'єру; допускання граматичних помилок в усному мовленні; неготовність використовувати пасивний словниковий запас у комунікативних ситуаціях; недостатня обізнаність в технічній термінології.

Однак, незважаючи на труднощі, перебування інженерів-енергетиків в іншомовному середовищі сприяє підвищенню рівня володіння німецькою мовою та забезпечує формування її складових, а саме: комунікативної компетентності (спілкування з носіями мови; сприйняття німецькомовної інформації, отриманої від іноземних співрозмовників, з телебачення чи радіомовлення; читання місцевої преси; написання відгуку); лексичної компетентності (збагачення словникового запасу новими технічними термінами, синонімічними рядами, діалектизмами); фахової компетентності (ознайомлення з енергозберігаючими технологіями, можливостями забезпечення сільськогосподарських підприємств необхідною кількістю світла з мінімальними затратами електроенергії тощо); соціокультурної компетентності (розширення знань про Швейцарію як конфедерацію, її енергетичну галузь).

Таблиця 2

Характеристика практики студентів-енергетиків в іншомовно-професійному середовищі

Іншомовна компетентність відіграє важливу роль у майбутній професійній діяльності інженерів- енергетиків. У зв'язку з цим, основна увага ЗВО повинна бути акцентована на підготовку конкурентоспроможного фахівця енергетичної галузі, який міг би успішно поєднувати фахові знання з використанням іноземної мови та бути готовим до виконання професійних обов'язків в іншомовному середовищі. Рівні володіння іноземними мовами та спеціальності випускників енергетичних факультетів українських ЗВО повинні відповідати європейським стандартам. Це дозволить здійснювати майбутню професійну діяльність разом з іноземними фахівцями. Забезпечення рівноваги між попитом у висококваліфікованих фахівцях і пропозицією ЗВО у компетентних випускниках, які володіють іншомовно- професійними знаннями, задовольнятиме потреби суспільства і роботодавців в Україні та за кордоном.

Висновки

Підсумовуючи зазначимо, що іншомовна компетентність майбутніх інженерів-енергетиків - це складний феномен, формування якого зумовлене як зовнішніми (вимоги сучасного ринку праці, інтеграційні процеси, міжнародна діяльність, співробітництво з іноземними партнерами), так і внутрішніми чинниками (розширення світогляду, прагнення до самовдосконалення і кар'єрного росту, готовність до оновлення і збагачення знань іншомовною науково-технічною літературою, можливість працевлаштування та підвищення кваліфікації за кордоном, обмін професійним досвідом з іноземними колегами). Таким чином, знання іноземної мови перетворюють майбутнього інженера-енергетика на активного та мобільного фахівця, всебічно розвинуту особистість, яка здатна застосовувати інноваційні технології в процесі здійснення професійної діяльності, як у власній країні, так і за її межами.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у визначенні та обґрунтуванні структурних компонентів іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків у технічних ЗВО.

Список використаних джерел

Абросимова И. Н. К вопросу о структуре и компонентном составе профессиональной иноязычной компетентности студентов энергетического профиля. Вестник Кемеровского государственного университета. Кемерово, 2014. № 3 (59) Т. 1, С. 55-59.

ДК 009:2010. Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності. [Чинний від 2012-01-01]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2010. 46 с.

Копылова Н. В. Психолого-акмеологические закономерности и механизмы становления иноязычной коммуникативной компетентности будущих специалистов в неязыковых вузах : автореф. дис. ... д-ра псих. наук : 19.00.13 / Российский ун-т дружбы народов. Москва, 2005. 54 с.

Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 266. Дата оновлення: 01.02.2017 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/248149695.

Размещено на Allbest.ru