Питання словотвору і морфеміки в "Граматиці" М. Смотрицького
Розуміння граматистами початку XVII ст. окремих морфеміко-словотвірних явищ та способи відображення їх у "Граматиці" М. Смотрицького. Проведено аналіз названої праці та визначено, на які словотвірні та морфемні особливості слів звернув увагу граматист.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2020 |
| Размер файла | 25,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Питання словотвору і морфеміки в "Граматиці" М. Смотрицького
Коца Р.О.
Інститут української мови Національної академії наук України
Анотації
У статті проаналізовано розуміння граматистами початку XVII ст. окремих морфеміко-словотвірних явищ та способи відображення їх у "Граматиці" М. Смотрицького. Проведено аналіз названої праці та визначено, на які словотвірні та морфемні особливості слів звернув увагу граматист. Це, зокрема: 1) поділ слів за "начертанїлми", який у граматиці здійснено залежно від кількості слів, що входили до їх складу, тобто враховуючи морфемну будову; 2) поділ слів на два види, який М. Смотрицький робив залежно від словотвірної будови слів; 3) спроба класифікації похідних на основі словотвірної мотивації; 4) суфіксальне та префіксальне словотворення прикметників та дієприкметників. Визначено, що розуміння морфеміко-словотвірних явищ у М. Смотрицького та його сучасників, перебувало на зародковому етапі. Ключові слова: словотвір, морфеміка, "Граматика" М. Смотрицького, староукраїнське мовознавство.
Kotsa Ruslana
Institute of the Ukrainian Language of National Academy of Sciences of Ukraine морфемний граматист смотрицький
ON THE Word-Formation AND MORpHEMIc IN "GRAMMAR" OF M. SMOTRYTSKYI
Summary. The questions of word-formation were covered, more or less, by the grammar authors of the late 19th - early 20th centuries. In view of this, it becomes clear that in the "Grammar" of M. Smotrytskyi (1619) there is no separate chapter on word-formation nor separate description of any derivatological things. However, some information on morphemic and word-formation one can found in the general description of word classes in the grammar second chapter. Each word class has three "nachertanija": prostoje, slozhennoje and preslozhen- noje. The words classification according to "nachertanija", M. Smotrytskyi made depending on the number of words included in their composition. For example: славный - преславний - препрославенный. Thus, as a matter of fact, M. Smotrytskyi performed the words classification according to their morphemic structure. M. Smotrytskyi divided nouns into two types: 1) pervoobraznyi; 2) proizvodnyi. That is, he divided words into primary and secondary, or derivatives. He distinguished 8 types of derivatives: "otcheimennyi", "otechestvnyi", "vlastelinnyi", "jazycheskyi", "hlahol'nyi", "otimennyi", "umalitel'nyi", "unychyzhytel'nyi". M. Smotrytskyi divided verbs also into two types: 1) pervoobraznyi or sovershennyi; 2) proizvodnyi. The derivative verbs classification proposed by M. Smotrytskyi was based on the semantic principle, namely `the nature of action'. Some information on the suffixation and prefixation of adjectives is found in the description of the comparison degrees of adjectives, which the author of the grammar distinguished into three types: "imenytel'nyi", "razsudytel'nyi" and "prevoskhodytel'nyi". Creation of participles ("prychastija") is considered by M. Smotrytskyi in connection with the description of their temporal forms. The grammar explained the ways of their formation. For example: чтууїй is found from 4mY by adding уїй, четшїй is found from четохъ where охъ was changed by шїй. M. Smotrytskyi introduced into our grammatical literature the notion of adverb ("dijeprychastije") which, in his definition, was truncated form of participle. For example: чтууъ is found from participle чтууїй by taking away їй. Thus, in the "Grammar" of M. Smotrytskyi the following morphemic and word-formative phenomena are covered: classification of words by morphemic and word-formative structures, word-formative motivation, some aspects of the suffixation and prefixation of adjectives and participles.
Keywords: word-formation, morphemic, "Grammar" of M. Smotrytskyi, Old Ukrainian linguistics.
Постановка проблеми. Необхідність виділення словотвору як окремого розділу мовознавчої науки вперше в україністиці обґрунтував у своїх численних студіях професор І.І. Ковалик у 50-х роках ХХ ст. А вже в 70-х роках дериватологія остаточно виокремилася як самостійна галузь лінгвістичних знань з чітко визначеним спеціальним предметом дослідження, власною проблематикою, системою наукових понять і термінів та методами наукового дослідження.
Більшою чи меншою мірою коло питань, що стосуються словотвору, висвітлювали автори граматик кінця XIX - початку XX ст. Однак певні відомості про морфемну будову слова, спроби пояснити шляхи творення слів знаходимо ще в середньовічних граматичних описах. Однією з таких праць, яка стала помітним явищем в українському мовознавстві і мала значний вплив на розвиток лінгвістичної думки наступних століть, була "Граматика" М. Смотрицького 1619 року.
Мета статті - проаналізувати розуміння граматистами початку XVII ст. окремих морфеміко- словотвірних явищ та охарактеризувати способи відображення їх у "Граматиці" М. Смотрицького.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання становлення словотвору як галузі мовознавства, історія формування словотвірної терміно- системи постійно привертає увагу лінгвістів. На сьогодні в українському мовознавстві досить детально проаналізовано названі проблеми на прикладі граматик к. XIX - поч. XX ст. (Л.І. Пена, О.М. Горда та ін.). Середньовічні граматичні праці, здебільшого, залишаються поза увагою дослідників. Принагідний опис словотвірних явищ у "Граматиці" М. Смотрицького знаходимо в працях В.В. Німчу- ка [1]. Окрему розвідку питанням словотвору у названій граматиці присвятив Ф.Я. Середа [2]. Однак це дослідження було зроблено ще у 80-х рр. XX ст., коли дериватологія перебувала тільки на стадії формування. Тому окремі явища не знайшли відображення у названій розвідці, а деякі вимагають
перегляду з точки зору сучасного розуміння морфеміки і словотвору та їхніх терміносистем.
Виклад основного матеріалу. У "Граматиці" М. Смотрицького 1619 року ні окремого розділу зі словотвору, ні окремого опису яких-небудь дери- ватологічних явищ немає. Однак деякі відомості з морфеміки та словотвору знаходимо в загальному описі частин мови у другому розділі граматики.
Так, кожна частина мови має три "начертанЇА": "простое", "сложенное" та "пресложенное". До "простого начертанїА) належать слова, що складаються з одного слова. "Сложенное" "двома реченма состоАцее има познаваетсА" [3, с. гд], тобто таке, яке складається з двох слів. "Треми реченми сложенное им а" [3, с. гД] називається "пресложенное". Отже, поділ слів за "начертанЇАми" М. Смотрицький здійснював залежно від кількості слів, що входили до його складу. Наприклад: славный - преславний - прєпрославєнний (прикметник), емлю - приемлю - восприемлю (дієслово), славна - преславна - препрославна (прислівник), прежде - пре(ж) дедаже - пре(ж)дедаже не (сполучник) та ін. Просте слово автор граматики ускладнював чи, точніше, поширював спочатку одним префіксом, а потім двома. З сучасного погляду такі приклади, звичайно, є не дуже вдалими. Адже префікс є словотворчим формантом, а не окремим словом, тому називати такі похідні складними немає підстав. Однак у XVII ст. М. Смотрицький, як і його попередники, автори інших європейських граматик XVI--XVII ст., вважав префікси прийменниками: прийменники "Сочинителні и Сложні пре(д) лагают(ъ)сА", тобто сполучаються з формами іменних частин мови чи виступають як префікси [1, с. 127]. Таким чином, М. Смотрицький, виділяючи три різновиди "начертанїА" слів, фактично здійснював їх поділ за морфемною будовою.
Імена М. Смотрицький поділяв на два види:
1) "первообра(з)ный"; 2) "производный" [3, с. гВ], тобто ділив слова на первинні і вторинні, чи похідні. "ПроизводныА"--це імена, утворені від "первообра(з) ных". їх М. Смотрицький виділяв 8 видів:
1) "отчеименный" (Павловъ / Павлова її Павла; Петровъ / Петрова її Петра. равні Павловна, Петровна) - утворення імен по батькові, присвійні прикметники;
2) "отечествный" (Лвовжнинъ) - назви мешканців певного населеного пункту;
3) "властели(н)ный" (воеводичь / воеводинна її воеводы, царевичь / царевна її царж) - назви владних посад;
4) "язьіческїй" (Грекъ / Грекини її Грецїи; Рассъ / Рассини її Рассїи) - назви мешканців певної країни;
5) "глаголный" (слшшанїе / слышатель її слышю; сл\ханїе її сл\хаю; читанїе її читаю) - віддієслівні похідні;
6) "отименный" (солнечный її солнца; златый її злата) - відіменні похідні. Ще у 80-х роках ХХ ст. Ф.Я. Середа спостеріг особливості творення прикметника златый, зазначаючи, що "М. Смотрицький чи не перший серед мовознавців звернув увагу на синкретичний характер морфеми -ый" [2, с. 146]. У сучасному мовознавстві такі похідні кваліфікують як нульсуфіксальні;
7) "оумалителный" (словице, тілице) - похідні зі значенням зменшеності;
8) "оуничижителный" (женище, діти^е, вретищ) - похідні зі значенням збільшення чи згрубілості [3, с. гг - гг зв.].
Виділяючи різновиди "производных" імен, М. Смотрицький спробував встановити між первинними і вторинними словами відношення по- хідності. Основними її ознаками, на його думку, є передусім мотивованість значень "производных" імен словами, від яких вони походять. Звичайно, поділ М. Смотрицького далекий від ідеалу насамперед через порушення єдиного принципу класифікації: тут маємо і семантичну мотивацію, і похідність залежно від частиномовної належності компонентів, і залежність семантики похідних від значення словотворчого форманту тощо.
Відомості про творення окремих видів похідних імен знаходимо в описі парадигм відмінювання. Зокрема, "притАжатАелныА" імена мають "оконченїе" овъ, ова, ово / евъ, ева, ево: Павловъ / Павль, Павлова / Павлж, Павлово / Павле; Андреевъ, Андреева, Андреево; инъ, ина, ино (инъ може мати синонімічний відповідник вль): Варнавинъ / Варнавль, Варнавина / Варнавлж, Варнавино / Варнавле; їй / ъ, жж /ж, ее / е: сновнїй / снвень, сновнжж / сНовнж, сновнее / сповне; отчїй / отечь; Божїй [3, с. їг]. "ОтечествныА" та "язычесшА" прикметники мають "оконченїе" скїй, скаА, ское чи в усіченій формі скъ, ска, ско, наприклад: Рассійскїй / Рассшскъ, Рассійскаж / Рассійска, Рассійское / Рассійско.
Дієслова М. Смотрицький поділяв так само на два види: 1) "первообразный", або "совершенный"; 2) "производный" [3, с. ид зв.]. "ПроизводныА" дієслова мали два підвиди (що було новим, порівняно з граматикою Л. Зизанія):
1) "начинате(л)ный"--"естъ иже вець начинаемую знаменуетъ и обыч^ кончи(т)сА на ію жко теплію, білію", тобто передають значення початку дії, звичайно мають суфікси -і-ю: [3, с. ид зв.];
2) "оучацателный" - передають значення повторюваної дії, звичайно мають суфікси -а-ю-, -А-ю-: "оучацателный естъ иже вець оучацаему знаменуетъ и обмані кончи(т)сА на аю и аю жко бігаю, читаю, творАю, хранжю, літаю" [3, с. ид зв.].
В основі запропонованого М. Смотрицьким поділу похідних дієслів лежить семантичний принцип, а саме `характер дії'. Загалом зазначимо, що до сер. XIX ст. термін "вид" вживався насамперед стосовно словотвору дієслова [1, с. 58].
Поділ слів за "начертанїАми" та "видами", як і самі терміни, не були нововведенням М. Смотрицького: автор граматики наслідував своїх попередників. Однак, на відміну від Л. Зизанія, М. Смотрицький виділяв три, а не два "начертанїА" дієслів; вісім, а не шість видів похідних імен; поділяв похідні дієслова на підвиди за семантичним принципом.
Окремі відомості про суфіксальний та префіксальний словотвір прикметників знаходимо при описі ступенів порівняння, яких автор граматики розрізняв три: "имените(л)ный", "ра(з)судите(л) ный" та "превосходите(л)ный". Вищий ступінь порівняння ("ра(з)судите(л)ный") "естъ вторый гласъ имене прилагате(л)наго... егоже оконченїе мужеское естъ шїй: женское, шаА: сре(д)нее, шее: жко свж(т)шїй / свж(т)шаж / свж(т)шее" [3, с. 89]. Прикметники найвищого ступеня порівняння ("превосходите(л)ный") закінчуються на ійшїй, ійшал, ійшее: стійшій / стійшал / стійшее [3, с. 90]. Отже, М. Смотрицький учив, що вищий ступінь порівняння утворюється за допомогою суфікса -ш-, найвищий - -ійш-. Як відомо, у старослов'янській мові форма вищого ступеня творилася за допомогою суфікса -ии- (родовий відмінок -ьш-) та -іи- (родовий відмінок -іиш-), причому форми з -іиш- переважали. Давні форми з суфіксами -ш- та -ійш- < -іиш-, як зазначав В.В. Нім- чук, характерні й для народних говорів, особливо південно-західних [1, с. 40]. На думку дослідника, М. Смотрицький пропонує ці суфікси для творення вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників під впливом "Граматики доброглаголивого еллино-словенскаго языка" (1591) [1, с. 40].
Цікавим є опис у граматиці процесу творення ступенів порівняння прикметників: "разсудите(л)ный составлАетсА V имените(л)нага Положите(л)нага вміуещ в кончаемый слогъ ш и ы премінещ на ї жкы правый / правшій" [3, с. ве]; "превосходителный" утворюється від "разсудите(л) нага" шляхом "между кончаемый и прекончаемый ега слогъ ій вміуещ: правшій / правійшій" [3, с. ве ]. Отже, М. Смотрицький виділяє певний повторюваний елемент, однак ніяк не кваліфікує його. Ненаукове пояснення шляхів творення слова зумовлене відсутністю розуміння у XVII ст. понять твірної основи та словотворчого форманту.
Автор граматики помітив, що найвищий ступінь може утворюватися "соприлтаемъ пре(д) лога пре: славный / прєславнійшій" [3, с. вж]. Пре може приєднуватися і до прикметників звичайного ступеня порівняння, наприклад преславний. Такі форми, на думку М. Смотрицького, мають "влушу силу", ніж суфіксальні похідні на -ійш-, тобто вказують на більший ступінь вияву ознаки. Сам граматист пояснював це так: "престый более може(т) неже стійшїй" [3, с. вж]. Отже, порівнюючи префіксальні та суфіксальні похідні, М. Смотрицький звернув увагу на різницю у їхній семантиці залежно від словотворчого форманту, який брав участь у творенні.
Творення дієприкметників ("причастїА") М. Смотрицький розглядав у зв'язку з описом їх часових форм ("времена ПричастЇА"). На думку В.В. Німчука, це штучно введені дієприкметники, що, очевидно, відповідали грецьким предикативним дієприкметникам [1, с. 74--75]. У М. Смотрицького вони мають всі ті часові форми, що й відповідні дієслова, тобто дієслова "времени настолуага, вида совершеннага" на ай, ый (їй), мый (білй, влекій, відий, біемий) та "времени настолуага, вида оучауателна" на ай, мый (читаАй, біемий), "преходлуага времени" - на ей, шїй, вый, ный (влечей, влекшїй, бивий, біений); минулого часу ("прешедшага" і "мимошедшага") - на вый, ный (білвий, білний; білавий, біланий); "^дууага времени" - від префіксальних основ на ый, уїй, ай, мый (прочтий, прочт^'ій, побілй, побіющй, побіемий); "непреділнага времени" - від префіксальних основ на ей, їй, вый, ный (сотворей, повлекій, побивий, побіемий).
У граматиці подається пояснення шляхів утворення дієприкметників. Наприклад: чтий
V чту приложен ый; чтущй V чту приложен уїй ("времени настолуага, вида совершеннага"); читалй V читаю: ю измінещ на ай ("времени настолуага, вида оучауателна"); четшій № четохъ: охъ изміненY на шїй ("преходлуага времени"); читавий № читахъ: преложещ хъ на вый ("прешедшага времени, вида оучауателна"); читаавий V читаахъ: преложенY хъ на вый ("мимошедшага времени"); прочтей / прочетшій V чтый / четшїй ("непреділнага времени"); прочтууій
V прочту приложен уїй ("будууага времени"). Як бачимо, відсутність поняття твірної основи і словотворчого суфікса призвела до невірного виділення суфіксів дієприкметників [2, с. 147].
М. Смотрицький ввів у нашу граматичну літературу поняття дієприслівника ("ДіепричастЇА"), які, за його визначенням, були усіченими формами дієприкметників. Сам граматист так пояснює творення цих форм: чтьі, № причастїА чтый мму й, чту^ъ № причастїА чтууїй мму їй ("времени настоАуага, вида совершеннага"); читал № причастїА читалй мму й, читаюуъ № причастїА читаюуїй ^Ату їй ("времени настоАуага, вида оучауателна"); читавъ № читавый мму ый, читавшъ № читавшїй мму їй ("времени прешедшага") та ін.
Висновки
У праці "Грамматіки СлавенскиА правилное Сунтаґма" (1619) висвітлено такі мор- феміко-словотвірні явища, що, як слушно зауважує Ф.Я. Середа, були в зародковому стані [2, с. 147]:
1) виділяючи три різновиди "начертанїА" слів, М. Смотрицький фактично здійснював їх поділ за морфемною будовою;
2) поділ слів на два види: 1) "первообра(з) ный"; 2) "производный" автор граматики здійснював залежно від їхньої словотвірної будови;
3) зроблена класифікація похідних імен, встановлено відношення похідності між "первообра(з) ными" та "производными" іменами на основі словотвірної мотивації;
4) розглянуто деякі моменти суфіксального та префіксального словотворення прикметників та дієприкметників.
Список літератури
1. Німчук В.В. Граматика М. Смотрицького - перлина давнього мовознавства. Київ, 1979. 112 с.
2. Середа Ф.Я. Питання словотвору в "Граматиці" М. Смотрицького. Східнослов'янські граматики XVI-XVII ст. Київ, 1982. С. 74-77.
3. Смотрицький М. Граматика; факсимільне видання. Київ, 1979. 252 с.
References:
1. Nimchuk, V.V. (1979). Hramatyka M. Smotrytskoho - perlyna davnoho movoznavstva [Grammar of M. Smotrytskyi is a pearl of ancient linguistics]. Kyiv: Naukova dumka.
2. Sereda, F. (1982). Pytannia slovotvoru v "Hramatytsi" M. Smotrytskoho [On the word-formation in "Grammar" of M. Smotrytskyi]. Skhidnoslov'ianski hramatyky XVI-XVIIst. [East Slavic grammars of the 16--17th centuries]. Kyiv: Naukova dumka.
3. Smotrytskyi, M. (1979). Hramatyka [Grammar]; facsimile edition. Kyiv: Naukova dumka.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів. Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Результати лексико-синтаксичного способу словотвору або зрощення. Особливості лексико-семантичного способу. Дериваційна метафора і метонімія.
реферат [26,4 K], добавлен 13.03.2011Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Історичні зміни в морфемному складі слова: спрощення, перерозклад, ускладнення. Сучасні тенденції в українському словотворі. Стилістичне використання засобів словотвору. Синонімія словотвірних афіксів.
конспект урока [54,4 K], добавлен 21.11.2010Місце артикля в сучасній мові. Поняття явища ретроспекції в граматиці. Відмінність вживання артиклів в англійській та українській мовах. Способи та засоби перекладу прикладів явища ретроспекції. Передача явища ретроспекції за допомогою означеного артикля.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 31.03.2010Предмет і завдання словотвору. Суфіксація та префіксація як спосіб словотвору. Спосіб словотвору без зміни наголосу та написання. Зміна місця наголосу, чергування звуків, складання слів, скорочення як спосіб словотвору в сучасній англійській мові.
реферат [43,8 K], добавлен 25.02.2016Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.
дипломная работа [102,7 K], добавлен 17.08.2011Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Розвиток української лінгвостилістики. Характеристика взаємовідношень художнього мовлення із загальнолітературною мовою. Визначення та аналіз народнорозмовних словотвірних моделей. Дослідження індивідуального стилю та мови повістей Григора Тютюнника.
эссе [16,4 K], добавлен 27.03.2014Словотвірні процеси у дериваційній системі пізньої середньоукраїнської мови. Особливості основоскладання, суфіксального, конфіксального та нульсуфіксального словотвору та активності використання дериватів. Українська наукова історична лексикографія.
дипломная работа [126,6 K], добавлен 19.09.2010Визначення статусу артикля в сучасній англійській мові. Артикль, як службове слово, його роль в граматиці тексту та специфіка функціонування в публіцистичному стилі. Правила вживання означеного, неозначеного артикля з власними назвами та його відсутність.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 16.06.2011Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.
дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010Визначення поняття "абревіатура". Проблема виокремлення абревіатурних морфем у сучасному українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості аброморфем та місце у структурі складноскорочених слів. Аналіз розходження складних слів з абревіатурами.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 07.02.2012Шляхи збагачення німецького лексичного складу, види та моделі словотвору. Поняття запозичення. Публіцистичні жанри та їхні мовні особливості. Мовні особливості німецькомовної молодіжної преси. Функціонування зрощень та зсувів у сучасній журналістиці.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 19.01.2011Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011Аналіз впливу субстрату на структури східнослов’янських мов, особливо на фонологічному рівні. Висвітлені субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Визначено характер мовної взаємодії східних слов’ян з іншими народами. Виділено типи мовного субстрату.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Безеквівалентна лексика та її класифікація. Способи передачі безеквіваелнтної лексики. Особливості передачі безеквівалентної лексики в процесі перекладу роману Е.М. Ремарка "Чорний обеліск". Переклад власних імен та назв. Проблема перекладу слів-реалій.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 05.10.2014Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові. Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці. Продуктивні способи деривації нових мовних одиниць. Особливості дії словоскладення та його модельний ряд. Інтернет як джерело неологізмів.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 06.12.2015Структурно-семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 01.05.2014Словосполучення як синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. Способи зв'язку слів у словосполученні.
реферат [178,3 K], добавлен 01.11.2011Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.
дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014З'ясування основ стилістичного аспекту розшарування лексики в українській мові. Дослідження наявності маркованої лексики в драмі Лесі Українки "Лісова пісня". Аналіз окремих маркованих слів, їх естетичного аспекту та функціонального призначення.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 30.09.2015
