Жаргонна метафоризація як засіб реалізації творчого потенціалу мовлення в студентському іспаномовному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖАРГОННА МЕТАФОРИЗАЦІЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОВЛЕННЯ В СТУДЕНТСЬКОМУ ІСПАНОМОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Представлено метафоричні висловлювання, які є своєрідним способом познайомитися з іспанцями, а саме з таким прошарком суспільства, як іспанське студентство, з їхньою культурою та культурою Іспанії в цілому. Це цікаво та захопливо не лише для вчених, що досліджують особливості вживання метафори в мовленні іспанського суспільства, але й для кожного, хто вивчає іспанську мову або кому вона до вподоби. Висвітлено особливості формування і розвитку соціальних діалектів в іспаномовному середовищі та мовної культури загалом. Надається теоретичне обґрунтування палітри еквівалентних термінів для позначення лексичного репертуару молодіжних груп у вітчизняній та зарубіжній соціолінгвістиці. Звернуто увагу на витоки проблеми. Окреслено актуальність дослідження сучасного стану студентського жаргону та його складників. Визначено предмет, об'єкт, мету й завдання дослідження. Розглянуто такі різновиди соціолекту, як арго і жаргон. Обґрунтовано специфічність їх уживання в мовленні та їх спільна властивість. Розкрито зміст термінів «арго», «жаргон» та «сленг». Виявлено сутність метафори як середовища ненормативного мовлення та досліджено базову модель жаргонної метафоризації, яка полягає в поєднанні неможливого. На матеріалі приказок та прислів'їв, зібраних Г. Кореасом, у дослідженні розглянуто, як з допомогою метафори уявляється мовлення у студентському середовищі в збірнику Хосе Санчеса Пасо. Наведено приклади метафоричних висловлювань в іспанській мові, що пов'язані зі студентським мовним середовищем. Визначено сфери вживання та функції студентських арготизмів та запозичень. Наведено приклади апокоп та запозичень в іспанській мові. Описано особливості історичного розвитку мови студентської молоді; розглянуто основні види жаргону; визначено статус соціальних діалектів.

Ключові слова: соціолект, жаргон, арготизм, сленг, метафора, жаргонна метафоризація, іспаномовне середовище.

Чернецкая Надежда. Жаргонная метафоризация как средство реализации творческого потенциала речи в студенческой испаноязычной среде. Представленные в научной статье метафорические высказывания являются своеобразным способом познакомиться с испанцами, а именно с таким слоем общества как испанское студенчество, с его культурой и культурой Испании в целом. Это интересно и увлекательно не только для ученых, которые исследуют особенности использования метафоры в речи испанского общества, но и для каждого, кто изучает испанский язык или кому он нравится. В статье рассмотрено особенности формирования и развития социальных диалектов в испаноязычной среде и языковой культуры в целом. Предоставлено теоретическое обоснование палитры эквивалентных терминов для обозначения лексического репертуара молодежных групп в отечественной и зарубежной социолингвистике. Обращено внимание на истоки проблемы. Обозначены причины актуальности исследования современного состояния студенческого жаргона и его составных. Определено предмет, объект, цель и задания исследования. Рассмотрено такие разновидности социолекта, как арго и жаргон. Охарактеризовано специфичность их использования в речи, а также их общее свойство. Раскрыто смысл терминов «арго», «жаргон» и «сленг». Описано сущность метафоры как среды ненормативной речи и исследовано базовую модель жаргонной метафоризации, которая заключается в объединении невозможного. На материале пословиц и поговорок, собранных Г. Кореасом, рассмотрено, как с помощью метафоры представляется речь в студенческой среде в сборнике Хосе Санчеса Пасо. Предоставлены примеры метафорических высказываний в испанском языке, которые связанные со студенческой языковой средой. Определено сферы использования и функции студенческих арготизмов и заимствований. Приведены примеры апокоп и заимствований в испанском языке. Описано особенности исторического развития языка студенческой молодежи; рассмотрено основне виды жаргона; определено статус социальных диалектов.

Ключевые слова: социолект, жаргон, арготизм, сленг, метафора, жаргонная метафоризация, испаноязычная среда.

Chernetska Nadiia. Slangy Metaphorization as Means of Creative Speech' Potential Realization in a Student Spanish Language Environment. The metaphoric utterances which are presented in scientific article are peculiar methods to take a closer look at the Spaniards and especially at Spanish students and at the culture of Spain in general. It is interesting and intriguingly not only for scientist who investigate the peculiarity of metaphor's using in the speech of the Spanish language environment, but for everyone who study Spanish or who just like it. Attention has been devoted to the peculiarities of formation and development of social dialects in the Spanish language environment and in the language culture in general. The theoretical substantiation of reciprocal terms' palette for denomination of lexical repertory of youth groups in native and foreign sociolinguistics has been given. Attention has been paid to the source of the problem. The reasons of scientific research's relevance of the students' jargons state and their components are outlined as well. Reference has been made to the subject, object and tasks of this research. The article deals with such variations of sociolect as argot and jargon. The specificity of their usage in speech has been characterized as well as their common feature. The contents of the terms “argot”, “jargon” and “slang” are revealed. The matter of metaphor as the sphere of informal speech has been described and the base model of slangy metaphorization that concludes in grouping of the impossible has been investigated. The formation of speech with the help of metaphor in the Spanish language environment has been examined (on the materials of sayings and proverbs that are collected by G. Coreas in the miscellany of J. S. Paso). Examples of the metaphoric expressions in Spanish language that are concerned with the students' language environment have been given. The spheres of usage and the functions of the students' argotic expressions and loan words have been determined. Examples of the apocope and loan words have been given. The peculiarities of historical development of the students' language have also bee n described, taking into account the main aspects of the students jargon. The status of the social dialects has been revealed.

Key words: sociolect, jargon, argotic expression, slang, metaphor, slangy metaphorization, the Spanish language environment.

Постановка наукової проблеми та її значення. В наукових та лексикографічних публікаціях вітчизняних лінгвістів мову молоді, зокрема й студентів, позначають як молодіжний жаргон, студентський жаргон, жаргонна або ненормативна лексика, молодіжний сленг, молодіжний соціолект, молодіжний регіолект. В англійській лексикографії з початку XIX століття за молодіжною мовою закріплений термін «сленг» [3]. Така багата палітра еквівалентних термінів для позначення лексичного репертуару молодіжних груп у вітчизняній та зарубіжній соціолінгвістиці спонукає обмежити застосування термінологічних дублетів, а для початку спричиняє необхідність їх розмежування, виокремлення їх особливостей. Це зумовлює актуальність нашого дослідження.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Спільною властивістю жаргонної лексики є переосмислення загальновживаних слів і створення виразних, яскравих метафор. Це виявляється в усіх мовах [7]. Наприклад, хвіст (академічна заборгованість), автомат (залік, отриманий за результатами поточних оцінок). Терміни арго і жаргон французького походження (фр. argot, jargon), сленг - англійського (англ. slang) [10]. Сленг є характерним для західної лінгвістичної традиції. Ці терміни часто застосовують як синоніми. Але слід розрізняти поняття, що криються за цими назвами: арго, на відміну від жаргону, деякою мірою таємна мова, що створюється спеціально для того, щоб зробити мову певної соціальної групи незрозумілою для сторонніх. Арго, жаргон, сленг - це різновиди соціолекту. Специфіка кожного з цих мовних утворень полягає в професійній зумовленості груп або їх соціальною обмеженістю від решти суспільства. Сленг як комп'ютерний жаргон є прикладом професійно специфічних мовних утворень, а студентський сленг, арго - соціально специфічних субкодів. Деякі жаргонні слова та звороти проникають у загальне вживання через свою образність і виразність. Нерідко носії літературної мови застосовують арготизми (звичайно, у вільному спілкуванні). Хоча загалом жаргон має обмежену сферу розповсюдження.

Метафора - найпопулярніший та найефективніший засіб реалізації естетичного прийому відчуження [3]. «Рідке середовище часу», в якому росте жаргонна метафора, - це середовище ненормативного мовлення, в котрому метафора формується, стабілізується, поступово позбавляється грубого та дифузного застосування, наближаючись до відносної семантичної визначеності. Метафора - теж певною мірою запозичення, своєрідний семантичний екзотизм серед звичних та нейтральних номінацій. Але це запозичення не слова або значення, а образів, і не з чужих лексичних систем, близьких (територіальні або соціальні діалекти) або далеких (інші мови), а з власної загальновживаної та загальнодоступної лексико-семантичної системи. Саме цим метафоричне переосмислення переважає над запозиченням. Для того, щоб зрозуміти експресію запозичення, екзотизму, необхідно знати його сутність, для того, щоб відчути виразність жаргонної метафори, необхідно зрозуміти її образність [1, 87].

Базова модель жаргонної метафоризації - «співставлення непоєднуваного», поєднання неможливого [3]. Прототипами метафоричного порівняння вибирають певні символи, еталони колективного уявлення, які пов'язують похідну номінацію та початкове слово. Характерні особливості вираження модусу експресивного відчуження містить мовлення студентів, так званий студентський жаргон. Центром студентського жаргону є елементи студентського арго - умовні назви спеціальних понять із різних сфер життя, які називають жаргонними. І арго, і жаргон застосовують у лінгвістиці для позначення особливої «мови», якою розмовляють люди однієї професії або певної соціальної групи. Це не мови в буквальному значенні, їх особливість - у лексиці, що має спеціальний задум, сенс.

Спробуємо з допомогою метафори розглянути, як уявляється мовлення в студентському середовищі (на матеріалі приказок та прислів'їв, зібраних Гонсало Кореасом, у збірнику Хосе Санчеса Пасо) [9]. Чому перевагу надано метафорі як способу дослідження? Метафора закріпилася в системі мови та мовлення, заповнюючи прогалини в інтерпретації явищ дійсності. З одного боку, можна стверджувати, що природа метафори інтернаціональна, адже метафоричні переноси належать до сфери мислення, а це визначає існування в різних мовах однакових образів для передачі певної інформації. З іншого боку, метафори - національні структури в силу того, що основою для їх виникнення є асоціації, вироблені тією чи тією колективною національною свідомістю. Незважаючи на те, що в поетичних текстах розповсюджені суб'єктивно-авторські метафоричні конструкції, в основі цих ментальних конструкцій лежать образи, орієнтовані на систему загальнонаціональних цінностей, які забезпечують результативне сприйняття й успішне розшифрування метафор. Виходячи з цього, під час дослідження суб'єктивно-авторських метафор, можна робити висновки про ментальні процеси, характерні для всього мовного суспільства.